Том Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5



Сторінка22/27
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.99 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27

ЛІТЕРАТУРА

1. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. – Вип. ІІ. – Черкаси : Сіяч, 1997. – С. 3-11.

2. Когнітивна модель радості в англійській, українській та російській мовах : мат-ли Міжнар. конф. “Мовні і концептуальні картини світу”. – К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2001. – С. 496-499.

3. Шамаєва Ю. Ю. Когнітивна структура концепту “радість” на матеріалі англійської мови / Ю. Ю. Шамаєва // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – 2001. – № 537. – С. 193-198.



Наталя Золотарьова,

5 курс Інституту філології.

Наук. керівник: к.філол.н., доц. Н. С. Зубова
ІСТОРИКО-СЕМАНТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ “МИРНИЙ, МИРОЛЮБНИЙ (PEACEFUL, PEACEABLE)”

(НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)
Тези присвячено зіставному аналізу прикметників “мирний, миролюбний (peaceful, peaceable)” української та англійської мов. У роботах сучасних мовознавців Ю. Апресяна, Н. Арутюнової, А. Уфімцевої та інших аналізуються різні питання семасіології. Найбільш авторитетні словники англійської та української мов подають прикметники “мирний, миролюбний (peaceful)” у такому значенні: “який не воює, який зберігає мир”.

Актуальність теми зумовлена тим, що прикметники на позначення “жити в мирі, злагоді” досліджуються вперше. Мета роботи полягає у виявленні семантичних особливостей прикметників на позначення мирних дій та типологічних подібностей і відмінностей досліджуваних прикметників. Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань: здійснити семантичний аналіз прикметників; проаналізувати семантико-структурні особливості прикметників.

Матеріалом дослідження слугували 9 прикметників на позначення спокою, миру, які було дібрано із словників різних типів – тлумачних, етимологічних, синонімічних. Об’єктом дослідження є прикметники, об’єднані в синонімічні ряди за семантико-понятійним принципом на позначення “мирних відносин” в історико-зіставному аспекті. Методи дослідження: зіставний та описовий. Досліджувані прикметники ще не були предметом аналізу в англійській та українській мовах. Їх ядро утворюють “мирний, тихий (peaceful, peaceable)”. До ближчої периферійної зони ми віднесли “спокійний, миролюбний (patient, amiable)”, до дальньої – “сонний, задуманий, безтурботний, сумирний, затишний (calm, quiet, serene, mild, unexcited)”.

До прикметників “мирний, тихий (peaceful, peaceable)” подаються переважно лексико-семантичні варіанти “serene, tranquil, mild, pacific, friendly, gentle”, які мають значення “спокійний, мирний, тихий”. У період формування англійської мови значно активізувалися прикметники “peaceful, amicable” у значенні “пов’язаний з полюбовним розв’язанням будь-якої суперечки”, що зумовило появу фразеологічних зворотів “peaceful agreement, amicable agreement” тощо. “To be un conscious, to be aware of one’s impotence” мають відтінок “позбавлений переживань”, притаманний побутовій лексиці. З поняттям “тихий, мирний” певними семемами пов’язане поняття “обережний” (який боїться всього і всіх). Варіанти “безтурботний, безклопітний” знаходяться на периферії досліджуваних прикметників із побутовим значенням та вживаються на позначення “яким і море по коліно”. Домінанти синонімічних рядів англійської мови “tranquil, calm, amicable” на позначення “peaceable, peaceful” без істотних структурно-семантичних змін перейшли до сучасної англійської мови, ставши складовою частиною її словника.

У період формування та розвитку української мови значно активізувався прикметник “мирний”, пов’язаний з “замиренням”. Закріпившись в українській літературній мові, він змінив семантику: значення “який не воює” було втрачено, розвинувся новий лексико-семантичний варіант “який зберігає мир”. На означення “закінчення воєнних дій та встановлення покою” вживався прикметник “тихий”. У наші часи він розширив семантику й утворив сполуки “тиха ніч, тиха мова” та найчастіше вживається у побутовому плані.

Динаміка функціонування периферійних синонімів “soft, quiet, still” проявлялася по-різному. Так, у староанглійській мові прикметник “calm” уживався на позначення “спокійний”. У сучасній англійській мові він закріпився у значенні “тихий, спокійний”. “Soft” уживається у побутовому плані: “soft laughter (тихий голос)”. Малопоширений синонім до “peaceable, peaceful” “quiet” зберігся у побутовій лексиці на позначення “спокійний, урівноважений (quiet sleep)”. Рідковживаний у значенні “який сприяє примиренню” прикметник “still”, втративши значення “peaceable”, закріпився в англійській мові як побутовий термін.

Лексикографічний аналіз довів, що прикметники “мирний, миролюбний (peaceful, peaceable)” мають близькі дефініції в обох мовах. У перспективі – дослідження нових спільних одиниць англійської та української мов на позначення “мирний, миролюбний (peaceful, peaceable)”.
ЛІТЕРАТУРА

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1426 с.

2. Новый большой русско-английский словарь / укл. В. К. Мюллер. – М. : Альта-Принт, 2008. – 607 с.

3. Abstract: On the procedure of classifying lexical microsystems with the help of vocabulary definition // LLBA. – 1989. – Vol. 23. – 1047 p.



Маріна Косарєва,

5 курс Інституту філології.

Наук. керівник: к.філол.н., доц. Н. С. Зубова
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА МІКРОСИСТЕМА “ТИША (SILENCE)”

В УКРАЇНОМОВНІЙ ТА АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНАХ СВІТУ
Увагу вчених привертали різні аспекти дослідження мікросистем у різних мовах. Висвітленню цього питання присвячені праці В. Левицького, Ж. де Руссо, Г. Олівер та інших. Одним з перших у світовій лінгвістиці звернувся до дослідження концептів С. Аскольдов, який вважав, що “<…> будучи розумовим утворенням, концепт у процесі думки заміщає безліч предметів і може заміщати як реальні предмети, так і деякі сторони предмета або реальні дії [1, с. 10]”. Ю. Степанов трактує концепт як “<…> згусток культури у свідомості людини; те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини. І, з іншого боку, концепт – це те, за допомогою чого людина сама входить у культуру, а в деяких випадках і впливає на неї [2, с. 40]”.

Актуальність цієї роботи зумовлена тим, що лексико-семантична мікросистема “тиша (silence)” включає в себе лексичні одиниці, пов’язані з лексикою на позначення мирних відносин між державами та народами, в основі зіставлення яких лежить спільність понять та способів відтворення семантики. Мета роботи полягає у дослідженні лексики на позначення тиші в українській та англійській мовах у лінгвістичному аспекті. Реалізація вказаної мети вимагає вирішення низки завдань, а саме: виявлення динаміки розвитку концепту “тиша (silence)”; виявлення й опис у зіставному аспекті типологічних особливостей мікросистеми “тиша (silence)”.

Об’єктом дослідження виступає концепт “тиша (silence)” в англійській та українській мовах. Предметом дослідження є лексико-семантична мікросистема із загальним значенням “тиша (silence)”. Загальна кількість проаналізованого матеріалу – 10 лексичних одиниць в англійській мові та 8 – в українській. Розв’язання поставлених завдань здійснювалося за допомогою таких методів дослідження: метод суцільної вибірки лексичних одиниць із тлумачних та синонімічних словників англійської та української мов; порівняльно-зіставний метод. Матеріал дослідження – лексичні одиниці на позначення відсутності усобиць усередині країн, воєнних дій між державами та народами.

На сьогодні мікросистема “тиша (silence)” вивчена недостатньо. Словники англійської мови подають концепт “тиша (silence)” як полісемічне утворення, виділяючи 10 лексико-семантичних варіантів: “agreement”, “accord”, “calm (ness)”, “rest”, “death”, “holiday”, “peace”, “stillness”, “harmony”, “quiet”. Лексеми “agreement”, “accord”, “calm (ness)”, “harmony”, “peace”, “stillness”, “quiet” є ключовими концептами та складають основний синонімічний ряд мікросистеми. У мікросистемі виділяємо слова, які мають периферійне значення: “rest”, “holiday”, “death”. У семантиці загальновживаних слів “holiday (відпочинок)”, “rest (відпочинок)”, “death (смерть)” виразно відчувається елемент побутовості. Відсутність збройної боротьби між державами та народами передавалось лексемою “peace”, семантична структура якої протягом історичного розвитку значно збагатилася: вона, крім загальновживаного побутового значення “quiet”, “agreement”, “stillness”, використовувалася як термін для вираження поняття “відсутність збройної боротьби”.

В українській мові синонімом до слова “мир” зі значенням “коли народові не загрожує агресія з боку інших країн” стала “тиша” (“відсутність звуків, відсутність збройної боротьби”). Політичне значення концепту “тиша” найчастіше реалізувалося в літописних текстах. Синонімічні ряди на позначення тиші в основному збігалися у двох мовах. В англійській мові в значенні “тиша” не вживається лексична одиниця “death”. Нами було проведено аналіз лексичних одиниць мікросистеми “тиша (silence)”. У результаті було встановлено, що ключовий концепт налічує 10 словникових значень, його український відповідник також – 10 значень.

Таким чином, незважаючи на всі зміни, яких зазнав концепт “тиша (silence)” у процесі історичного розвитку, семантика його постійно розширювалася у зв’язку з подальшою диференціацією поняття тиші / спокою. Розглянута мікросистема відноситься до важливої сфери життя народів – соціально-політичної лексики і потребує подальшого дослідження.


ЛІТЕРАТУРА

1. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории к структуре текста : антология. – М. : Наука, 1980. – С. 10–15.

2. Степанов Ю. С. Константы : словарь русской культуры, опыт исследования / Ю. С. Степанов. – М. : Наука, 1997. – С. 40.

3. The New Oxford Dictionary of the English language. – Oxford : Oxford University Press, 2002. – 480 с.




Інна Лукіна,

3 курс Інституту філології.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н. В. Володіна
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНЦЕПТУ “ТОЛЕРАНТНІСТЬ” НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
Поняття “концепт” у сучасному мовознавстві пов’язано із розвитком когнітивної лінгвістики і концептуального аналізу, який “можна повною мірою трактувати як метод когнітивної лінгвістики”. Хоча на сьогодні “немає однозначного розуміння методики концептуального аналізу, а тому використовують різні прийоми”, найбільш прийнятним для цілей даного дослідження видається дослідження концепту на основі аналізу семантичного простору слова, адже “концепт передається у мові не стільки окремим значенням слова, скільки певним лексико-семантичним мікрополем [1, с. 65]”. “Толерантність/die Toleranz” – одне з найуживаніших понять сучасного політичного дискурсу, яке відродилося з проголошенням Незалежності України.

Об’єктом даного дослідження є національні мовні картини світу німецького та українського етносів. Предметом дослідження є концепт “толерантність/die Toleranz” у концептуальних картинах зазначених мов. Мета дослідження спрямована на виявлення спільних та відмінних відтінків значень у двох мовах та відмінності у розумінні толерантності українськими та німецькими мовцями.

Лексема “толерантність/die Toleranz” походить від латинського tolerantia (tolerāns) – “терпіння”, що, в свою чергу, є похідною від – tolero “несу, витримую, терплю”. Отже, толерантність – це 1) терплячість до чужих думок, повірянь, поведінки; 2) здатність організму переносити несприятливий вплив того чи іншого фактора середовища. Наприклад: “Він толерантний до вад інших”; “Вони толерантно ставляться до вірувань інших народів”.

Усе частіше значення лексеми пояснюється через визначення, що наводиться у “Декларації принципів толерантності”, яку 16 листопада 1995 р. Україна підписала разом зі 184 країнами-членами ЮНЕСКО. Згідно Декларації, під толерантністю розуміється “повага, прийняття і розуміння широкого різноманіття культур нашого світу, інших форм самовираження і способів виявлення індивідуальності людини”.

У німецькій мові концепт “die Toleranz” має наступні змістовні групи: 1) duldig – терплячий: “Ich dulde es nicht, dass…”; “die Sache duldet keinen Betragen nicht länger dulden”; “er duldet keinen Widerspruch” [3, s. 167]; 2) nachsichtig – поблажливий: “Eine nachsichtige Behandlung, Beurteilung. Nachsicht haben, üben [2, s. 1214]”; 3) weitherzig – широкосердний; 4) großzügig – великодушний; 5) Verhaltensweisen anderer – норми поведінки людей у соціумі; 6) Spielraum – поле діяльності; 7) zulässige Abweichung – стриманість та терплячість до інших [3, s. 367].

У сучасному дискурсі толерантність набуває значення найважливішої умови максимально демократичного розв’язання можливих суперечок, суперечностей, зіткнень, її розглядають не лише як підґрунтя примирення ворогуючих сторін у так званих локальних конфліктах. До неї звертаються, закликаючи до суспільного миру, національної згоди – у сенсі незастосування сили і насильства з боку панівних суспільних структур під час подолання внутрішніх конфліктних ситуацій.

Таким чином, сьогодні толерантність уже не є лише стриманістю і терпимістю до іншого. Поняття толерантності передбачає перш за все практичну дію для стримування щодо чужого. Вона завжди є мірою “допуску”, дозволеного відхилення від певних стандартів та норм”, тобто мірою активного контролю над власними діями.
ЛІТЕРАТУРА

1. Григоренко Т. В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі української літературної мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 “Українська мова” / Григоренко Т. В. – Умань, 2005. – 23 с.

2. Die deutsche Rechtschreibung. – Güterslo / München : Wissen Media Verlag GmbH. – Band 2 / L-Z, 2007. – 2048 s.

3. Dietionnaire Allemand Wörterbuch Französisch. – Geneva : Lechner Eurobooks (Switzerland), 2005. – 795 s.



Юлія Мусенко,

3 курс Інституту філології.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н. В. Володіна
КОНЦЕПТ “FRAU” (ЖІНКА) ЯК ФРАГМЕНТ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ НІМЕЦЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСІВ
У сучасній лінгвістиці все більшу увагу дослідників привертають механізми відображення мовного реального світу, систематизація та аналіз концептів у широкому мовному просторі. Поняття картини світу належить до числа фундаментальних понять, що розкривають специфіку людини та її буття, її взаємозв’язок зі світом, найважливіші умови її існування у цьому світі. Єдність мови, мислення й мовної свідомості розглядається з акцентом на семантичних її аспектах. Співвідношення форми й змісту мовних одиниць різних рівнів, мовного значення й позамовного знання ґрунтується на матеріалі чуттєвих образів пам’яті й уявлення. Як відомо, вивчення мови не може бути відокремлене від концептуалізації людиною навколишнього світу, бо вона є одним із найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в осмисленні нею наявної інформації про навколишній світ, котра зрештою веде до утворення концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної системи [1, с. 12-16].

Об’єктом нашої розвідки є національні мовні картини світу німецької та української мов. Предметом дослідження є концепт “Frau” (жінка) у концептуальних картинах зазначених мов на матеріалі прислів’їв та приказок. Мета пропонованої розвідки – проаналізувати виражений засобами мови концепт “Frau” (жінка), який є важливим у соціокультурному аксіологічному просторі німецької та української етнічної свідомості; виявити когнітивні ознаки досліджуваного концепту. Матеріалом дослідження слугували німецькі та українські пареміологічні одиниці, які були відібрані методом суцільної вибірки із джерел фактичного матеріалу [3, с. 23].

Прислів’я та приказки як одна зі складових фразеологічного фонду містять у лаконічній мовно-образній формі національно зумовлені ціннісно орієнтовані узагальнення реальної дійсності, крізь які проступають певні константи складу народного мислення.

Найглибше етнічні логіко-ціннісні розбіжності й певні нюанси проступають при порівняльно-зіставному вивченні фразеологічних одиниць, котрі відтворюють, на відміну від лексичних, не картину світу, а її фрагменти, які були особливо актуальними для носіїв мови в історії формування світогляду народу. Основні уявлення українського та німецького етносів про жінку (Frau) можна подати в наступних змістовних групах – фізіологічних, психологічних і соціокультурних.

Фізіологічні характеристики (привабливість/сексуальна зовнішність, слабкість і ніжність): “Eine schöne Frau will jeder küssen [2, s. 95]”; “Ohne Frauen und Wein kann niemand fröhlich sein [2, s. 107]”; “Zorn ist ein Mann, Sanftmut ist eine Frau [2, s. 112]”; “Наша Галя як краля, та тільки душа невмивана [2, с. 24]”; “Гарну жінку взяти – ні горя, ні скуки не знати [2, с. 151]”.

Психологічні характеристики (сварливість, погана вдача, злість, балакучість, неповноцінність жіночого інтелекту): “Eine böse Frau eine Hölle [2, s. 102]”; “Sie ist listig wie eine Schlange [2, s. 98]”; “Wo der Teufel nicht hinwartig, schickt er ein altes Weib [2, s. 79]”; “Eine Frau und und ein Gewitter sind immer zu fürchten [2, s. 88]”; “Де чоловік одне слово, там жінка – десять [2, с. 134]”; “Їй кажи овес, а вона каже гречка [2, с. 171]”; “Манірна дівчина робить женихів сміливішими [2, с. 178]”; “У злої Наталії всі люди каналії [2, с. 84]”.

Соціокультурні характеристики (мати, дружина, хатня господарка): “Mutterliebe altert nie [2, s. 59]”; “Wer das Kind bei der Hand greift, greift der Mutter ans Herz [2, s. 30]”; “Mann und Weib sind ein Leib [2, s. 62]”; “Eine gute Frau macht aus einem Achtziger einen Vierziger [2, s. 77]”; “Eine schöne Wirtin macht einen teuren Gasthof [2, s. 193]”; “Жінка не черевик – з ноги не скинеш [2, с. 123]”; “Всякій матері свої діти милі [2, с. 133]”; “Сім баб – сім рад, а дитя безпутнє [2, с. 190]”; “Яка мама, така і доня [2, с. 241]”; “Розумна дружина, як жебракові торба [2, с. 73]”; “Дівчина Гагула сіла прясти, та й заснула [2, с. 90]”. Таке сприйняття концепту “Frau” (жінка) у фразеологемах є стереотипним, воно корелює з картинами світу німецького та українського етносів.
ЛІТЕРАТУРА

1. Григоренко Т. В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі української літературної мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 “Українська мова” / Григоренко Т. В. – Умань, 2005. – 23 с.

2. Кудіна О. Ф., Пророченко О. П. Перлини нар. мудрості : посібник для студентів та викладачів ВНЗ / О. Ф. Кудіна, О. П. Пророченко. – Вінниця : Нова Книга, 2005. – 320 с.

3. Paffen K. Deutsch-Russisches Satzlexikon / K. Paffen. – Leipzig : VEB Verlag Enzyklopädie, 1970. – 464 s.




Марина Шевченко,

3 курс Інституту філології.



Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н. В. Володіна
КОНЦЕПТОСФЕРА ЛЕКСЕМИ “ШЛЮБ/EHE” У НІМЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГЕМАХ
Мова як невід’ємна складова національної свідомості є засобом вираження основних рис ментальності. Кожна нація має своє світосприйняття і втілює його в особливій, неповторній проекції, тобто має свій спосіб концептуалізації. Це стосується, зокрема, концептосфери лексеми “шлюб/еhe” у німецькій мовній картині світу.

Метою цієї розвідки є вивчення лексеми “шлюб/подружжя” у картині світу німецького етносу. У процесі дослідження було проаналізовано фразеологеми як засіб відображення картини світу та дана оцінка образу шлюбу у німецьких афоризмах. Об’єктом нашого дослідження є національна мовна картина світу німецького етносу. Предметом дослідження є концепт “шлюб/еhe” у концептуальній картині зазначеної мови на матеріалі прислів’їв та приказок. Матеріалом дослідження слугували фразеологеми про шлюб, які були відібрані методом суцільної вибірки із джерел фактичного матеріалу [2; 3].

Афоризми – короткі, глибокі за змістом і закінчені у смисловому відношенні судження, що належать певному автору. У будь-якій мові афоризми є одиницями, що відображають картину світу носіїв цієї мови. На думку А. Артемової, “афоризми як дзеркало національної культури містять у собі великий об’єм інформації про традиції, підвалини, своєрідність світобачення та менталітету того чи іншого мовного співтовариства [1, с. 58]”. Вони викликають у свідомості носіїв мови певну сукупність відомостей, яка, з одного боку, визначає логічну конструкцію виразу, а з іншого – обумовлює межі вживання цього виразу, зв’язок з певними життєвими ситуаціями, явищами історії та культури народу. В основі вербалізації концепту “шлюб/еhe” виступають такі експоненти: сема “шлюб/еhe” сприймається: а) як освітлений Богом союз – подружжя: “Der eine ist einen Dreier wert, der andere drei Pfennige.  Обоє рябоє. Одного поля ягода [2, s. 53]”; “Ehen werden im Himmel geschlossen. – Шлюби укладаються на небесах [2, s. 81]”; б) як тюрма – горе: “Junge Frau und alter Mann sind ein trauriges Gespann. – Молода дружина і старий чоловік – сумна упряжка [2, s. 137]”; “Heirat ein Eile bereut man mit Weile. – Женившись на скору руку та на довгу муку [2, s. 123]”; в) як ексцентричний досвід людини: “Gezwungene Ehedes Herzens Wehe! – Присилуваний шлюб – серця скорбота. Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти [2, s. 116]”.

Таке сприйняття шлюбу у фразеологемах є стереотипним, коррелює з картиною світу німецького етносу.
ЛІТЕРАТУРА

1. Артемова А. В. Емотивно-оцінна об’єктивація концепту жінка у семантиці ФЕ (на матеріалі англійської та російської фразеології) : автореферат на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / А. В. Артемова. – П’ятигорськ, 2000. – 16 с.



2. Кудіна О., Пророченко О. Перлини народної мудрості : німецькі прислів’я та приказки / О. Кудіна, О. Пророченко. – Вінниця : Нова Книга, 2005. – 320 с.

3. Paffen K. Deutsch-Russisches Satzlexikon / К. Paffen. – Leipzig : VEB Verlag Enzyklopädie, 1970. – 465 s.

Юлія Боднар,

5 курс Інституту філології.

Наук. керівник: к.філол.н., доц. Н. С. Зубова
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОМПОЗИТОМ “УГОДА” (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)
Дослідження фразеологічних одиниць англійської та української мов становить значний науковий інтерес, оскільки вони презентують найбільш виразну частину словникового складу мов, яка відображає історію двох народів, їх звичаї та традиції. Актуальність теми зумовлена необхідністю комплексного дослідження фразеологічних одиниць з композитом “угода”, пов’язаних зі встановленням миру, мирних відносин між народами, державами. Значний внесок у вивчення англійської та української фразеології зробили І. Арнольд, Р. Гінзбург, А. Кунін, Л. Мацько та інші. Однак малодослідженими залишаються такі джерела потенційного словника обох мов, як складні слова і фразеологічні одиниці.

Мета дослідження − вивчення фразеологічних одиниць з компонентом “угода” на матеріалі англійської та української мов, аналіз шляхів виникнення композиту та його лексико-семантична характеристика. Поставлена мета зумовлює потребу розв’язання таких завдань: визначення лексико-семантичних особливостей композиту; порівняння спільного та відмінного композиту “угода” у двох мовах.

Предметом дослідження є спільні та специфічні характеристики композиту “угода” в англійській та українській мовах. Об’єктом виступають фразеологічні одиниці з композитом “угода” англійської та української мов на позначення міжнародного договору у значенні домовленості про мир, перемир’я. Під час дослідження було використано такі методи: метод суцільної вибірки та компаративного аналізу. Матеріал дослідження – фразеологічні одиниці з композитом “угода” української та англійської мов. Матеріалом дослідження виступають близько 14 фразеологічних одиниць, відібраних шляхом суцільної вибірки з англійських та українських фразеологічних, тлумачних, синонімічних та інших словників.

Основними репрезентантами “agreement” в англійській мові є: “accord”, “arrangements”, “agreement”,contract”, “convention”, “pact”, “treaty (“buyer” – “customer”; “landlord” – “lease”; “at the set turn”; “due to the agreement”; “as а kind of а technical support”; “if the aborting of the payment contracts”; “the contract becomes in act at the moment of its agreement”; “the subject of the Contract”; “rescission”; “composition terminate” та в українській мові – “договір” (“взаємне зобов’язання, письмове або усне, про права та обов’язки між певними сторонами”; “генеральний договір”; “договір контрактації”), “угода” (“кабальна угода”, “мирова угода”, “міжнародна угода”), “уклад” заст., “контракт” (письмовий); “пакт”, “трактат” заст. (“міжнародне зобов’язання, звичайно великого політичного значення”); “конвенція” (“міжнародне зобов’язання з якогось часткового питання”), “домовленість”, “умова”, “змова”, рідше “угода [вгода]”, “злагода”, “змовка” розм., “ряд” заст. (“підписання угоди”, “розірвати ряд”, “пакт про ненапад”, “між ними є уклад”, “порушити трактат”, “дотримання конвенції”, “досягнення домовленості”, “зробити умову”, “мати змову”, “добра вгода”, “злагоду чинити”, “без намови”, “змовка наперед”), “згода” (“взаємна дружба”, “мирні стосунки”). Слово “угода” українська мова успадкувала з давньоукраїнської мови.

Під час дослідження ми виявили, що фразеологічні одиниці з композитом “угода” в англійській мові мають 7 значень, а в українській – 13. З них співпали лише 4 значення.

Узявши за основу тлумачні та синонімічні словники англійської та української мов, можемо зробити висновок, що основне позначення “угода” збігається в порівнюваних мовах, оскільки слово характеризує “взаємну домовленість про що-небудь” і “договір, за яким встановлюються взаємні зобов’язання щодо чого-небудь”. Наступні дослідження можуть бути спрямовані на більш детальне вивчення композиту “договір” (agreement) у різносистемних мовах.

1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка