Том Педагогічні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5



Сторінка14/21
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.81 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

ЛІТЕРАТУРА

  1. Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой. – М.: ВЛАДОС, 2006.

  2. Хрестоматия по логопедии (извлечения и тексты): Учебное пособие для студентов высших и средних специальных педагогических учебных заведений: в 2 тт. Т.1 / Под ред. Л.С.Волковой и В.И.Селиверстова. – М.: ВЛАДОС, 1997. – 365 с.



Світлана Лиса,

6 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.мед.н., доц. Л.М.Томіч
КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНОЛОГІЯ КОРЕКЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО НЕДОРОЗВИНЕННЯ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЛЕГКИМ СТУПЕНЕМ ПСЕВДОБУЛЬБАРНОЇ ДИЗАРТРІЇ
На сучасному етапі розвиток спеціальної педагогіки потребує розробки нових методів і прийомів корекційної роботи з дітьми з легким ступенем псевдобульбарної дизартрії. Легкий ступень псевдобульбарної дизартрії часто зустрічається в дошкільному віці, тому своєчасне проведення корекційної роботи дозволяє усунути причини потенційного невстигання дітей у школі. Легкий ступінь псевдобульбарної дизартрії є складним порушенням яке характеризується комбінаторністю прояву розладів моторної реалізації мовлення, ведучим симптомом у структурі мовленнєвого дефекту з фонетичними порушеннями, які супроводжуються недорозвитком фонетичних процесів, лексико-граматичних засобів мови та вищих психічних процесів.

Аналіз спеціальної наукової й методичної літератури з проблеми вивчення й корекції загального недорозвинення мовлення у дітей старшого дошкільного віку з легким ступенем псевдобульбарної дизартрії, а також із проблем інформатизації фахової освіти й застосування комп’ютерних засобів навчання в спеціальній педагогіці показав недостатню вивченість питань, що стосуються підвищення ефективності корекції порушень розвитку в дітей старшого дошкільного віку з легким ступенем псевдобульбарної дизартрії. У зв’язку із цим особливу актуальність набуває створення спеціалізованої комп’ютерної технології, що враховує загальні закономірності й особливості розвитку дошкільників із даною патологією, що дозволяє підвищити ефективність логопедичної роботи.

Об’єкт дослідження: логопедичні технології; розвиток мовних і мовленнєвих засобів у дітей старшого дошкільного віку з легким ступенем псевдобульбарної дизартрії.

Предмет дослідження: комп’ютерна технологія корекції загального недорозвинення мовлення у дітей старшого дошкільного віку з легким ступенем псевдобульбарної дизартрії.

Мета дослідження: застосувати, теоретично обґрунтувати й апробувати оригінальну комп’ютерну технологію з корекції загального недорозвинення мовлення в дітей старшого дошкільного віку з легким ступенем псевдобульбарної дизартрії на основі спеціалізованої комп’ютерної програми “Ігри для Тигри”. Для виконання поставлених завдань застосовувались такі методи: теоретичні: теоретичний аналіз наукової й науково-методичної літератури з загальної та спеціальної педагогіки, філософії, нейропсихології, психолінгвістиці, мовознавству; емпіричні: збір і аналіз анамнестичних даних, анкетування, бесіди з батьками, вихователями, спостереження, експериментальне дослідження.

Отримані результати розширюють уявлення про освітні можливості процесу корекції загального недорозвинення мовлення із застосуванням комп’ютерних технологій. У ході дослідження визначені й теоретично обґрунтовані принципи й завдання комп’ютерної технології корекції загального недорозвинення мовлення в дітей старшого дошкільного віку, що базується на системному, діяльнісному, полісенсорному, інтерактивному підходах до корекційного впливу.

Теоретичний аналіз вивчення проблеми дозволив встановити, що легкий ступінь псевдобульбарної дизартрії є складним порушенням, яке характеризується комбінаторністю прояву порушень моторної реалізації мовлення. На основі аналізу сучасних досліджень були розроблені методики проведення констатуючого експерименту з встановлення стану мовних та мовленнєвих засобів у дітей старшого дошкільного віку з легким ступенем псевдобульбарної дизартрії.

На основі аналізу наукової, науково-методичної літератури з різних галузей знань була підібрана спеціалізована комп’ютерна технологія корекції загального недорозвинення мовлення у дітей старшого дошкільного віку.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Гуровец Г.В., Маевская С.И. К вопросу диагностики стертой формы псевдобульбарной дизартрии // Вопросы логопедии. – М.: Просвещение, 1978. С. 27-37.

  2. Королевская Т.К. Компьютерные интерактивные технологии и устная речь как средство коммуникации: достижения и поиск // Дефектология – 1998. №1. – С. 45-55.

  3. Кукушина О.И. Компьютер в специальном обучении. Пролемы, поиск, подходы // Дефектология. – 1994. – №5. – С. 13-15.

  4. Репина З.А., Лизунова Л.Р. Новые информационные технологии: специализированная компьютерная логопедическая программа “Игры для тигры” // Вопросы гуманитарных наук. – 2004. – №5 (14). – С. 285-287.


Ольга Солодкіна,

5 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.мед.н., доц. Л.Н.Томіч
ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО ОВОЛОДІННЯ ОРФОГРАФІЄЮ
Оволодіння учнями писемним мовленням є одним із найважливіших завдань шкільного навчання. Його формування у дітей озброює їх іще одним необхідним для спілкування засобом, зумовлює переведення технічних процесів на більш високий рівень функціонування – рівень усвідомленості та довільності. Для дітей із різноманітними мовними дефектами, зокрема з порушеннями мовленнєвого розвитку, ця проблема набуває особливої актуальності, оскільки навчальні “мовні” завдання мають вирішуватися в комплексі і на основі корекції наявного в дітей мовленнєвого дефекту.

Об’єктом дослідження є орфографічна навичка та можливості формування її окремих складових у дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження – система корекційно-попереджувального і розвивального навчання дітей дошкільного віку з НЗНМ, спрямована на їх підготовку до засвоєння морфологічного принципу письма.

Мета дослідження – визначити провідні напрямки профілактики дизорфографій, обґрунтувати їхній зміст і засоби його формування.

Аналіз структури орфографічної навички, шкільних програм із мови, причин шкільної неуспішності дозволив виділити мовні структури, а також практичні дії й операції з мовними знаками, що забезпечують засвоєння морфологічного принципу письма у період шкільного навчання.

На основі аналізу даних, що відображають онтогенез мовленнєвої функції із психолінгвістичної позиції і психолінгвістичної періодизації мовленнєвого розвитку дитини, виділені ті складові орфографічної навички в цілому і, зокрема орфографічної пильності, що можуть бути сформовані в дітей старшого дошкільного віку. На цій основі розроблено зміст і методи діагностики мовленнєвої готовності дітей 7-го року життя з нормою розвитку до засвоєння фонемно-морфологічного принципу письма.

Дослідження дітей із НЗНМ згідно з розробленою методикою виявило системні відхилення в розвитку всіх мовних складових, які зумовлюють засвоєння морфологічного принципу процесу письма (нерізко виражений недорозвиток усіх мовних систем; недостатнє засвоєння дітьми системи парадигматичної організації мовних знаків, особливо на фонологічному рівні; несформованість ряду синтаксичних значень слова і словотворчих елементів; бідність словотворчих моделей).

У результаті дослідження було також встановлено, що в основі відхилень у розвитку названих структур лежать психологічні механізми, що виявляються в недостатній сформованості: спрямованості уваги на формальні елементи мови; усіх видів мовного аналізу (фонетичного, фонематичного, морфологічного, синтаксичного) на довільному і частково мимовільному рівнях; операцій порівняння і зіставлення похідних і твірних слів за їх фонетичним, морфологічним складом і семантикою; довільного оперування морфологічними елементами мови. Результативність корекційно-розвивального навчання, спрямованого на подолання виявлених порушень, забезпечується врахуванням виявлених механізмів помилок; використанням засвоєних мовних структур; вибором основних, змістових ліній навчання, що передбачають формування спрямованості уваги на фонетичні і морфологічні елементи мови; розвитком диференційованого усвідомленого фонетичного, фонематичного, морфологічного і семантичного аналізу слова, розробленими алгоритмами формування названих дій.

Проведене експериментальне навчання дітей за спеціально розробленою програмою підтвердило ефективність обгрунтованої системи корекційно-попереджувального і розвивального навчання.
ЛІТЕРАТУРА

1. Бартєнєва Л.І. Мовленнєва готовність семирічок із НЗНМ до засвоєння норм правопису // Дефектологія. – 2000. – №1. – С. 34-38.

2. Соботович Е.Ф. Диагностика готовности детей к усвоению фонемно-морфологического принципа письма // Методика выявления речевых нарушений у детей и диагностика их готовности к школьному обучению. – К.: Актуальна освіта, 1998. – С. 91-99.

3. Базими Б.О. Диагностика детей с НОНР к усвоению норм правописания // Актуальні питання практичної психології та логопедії в закладах освіти та охорони здоров’я. – Х., 1998. – С. 45-49.

4. Бондар В. І. та ін. До питання про методику вивчення готовності дітей з НЗНМ до засвоєння фонемно-морфологічного принципу письма // Діти з обмеженими фізичними та розумовими можливостями в системі корекційного навчання і виховання. – К., 1997. – С. 205-206.

Марія Небилиця,

6 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.мед.н., доц. Л.Н.Томіч
ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЛЕКСИКИ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
На сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів у освіті проблема адаптації дітей із мовленнєвими порушеннями до умов загально освітньої школи має пріоритетне значення.

Рішення даної проблеми тісно пов’язане зі здійсненням індивідуалізованого, диференційованого та поетапного корекційного впливу, із перетворення методичних систем, які враховують неоднорідність контингенту дітей із порушеннями мовлення та провідні тенденції оновлення змісту освіти.

Виходячи з сучасних положень про зміст та методи навчання дітей з порушеннями мови, нами проводиться дослідження, спрямоване на вивчення особливостей розвитку емоційної лексики дітей з ЗНМ (ІІІ рівень) та запропоновані методичні шляхи її формування. Аналіз розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ (III рівень) свідчить про суттєві відхилення від розвитку однолітків які нормально розвиваються, як у кількісній, так і в якісній характеристиках лексичного запасу.

Одним із основних завдань корекційного навчання та виховання дітей із загальним недорозвиненням мови є практичне засвоєння лексичних засобів мови. У науковій літературі неодноразово піднімалася проблема особливостей розвитку лексики дітей, які мають мовленнєву патологію (Т.Алтухова, Р.Левіна, Г.Чіркіна, С.Шаховська).

У дослідженнях виявлена кількісна і якісна своєрідність словникового запасу дітей із мовними розладами. До теперішнього часу в методичній літературі розроблені практичні рекомендації сприятливому формуванню лексики у дітей з мовними порушеннями (Р.Лалаєва, Н.Серебрякова, Т.Філічова). Однак, поки не існує вітчизняних спеціальних розробок, спрямованих на розвиток емоційної лексики. Незважаючи на те, що створені теоретичні основи вивчення лексичної сторони мови дітей з мовленнєвими розладами, дотеперішнього часу специфіка розвитку емоційної лексики представлена недостатньо. Таким чином, вибір теми нашого дослідження обумовленй тим, що розвиток лексичної сторони мови, у тому числі емоційної лексики, є однією з умов успішної інтеграції випускників логопедичних дошкільних закладів у загальноосвітні школи.

Мета дослідження – на основі аналізу усного мовлення дітей старшого дошкільного віку виявити особливості оволодіння ними емоційною лексикою та розробити методичну систему прийомів роботи, спрямовану на її формування. В роботі використані теоретичні, практичні, статистичні методи. Теоретичні6 вивчення літератури з теми дослідження. Практичні6 аналіз медичної та педагогічної документації, анкетування, бесіда, спостереження, констатуючий, навчальний та контрольний експерименти. Статистичні: кількісний та якісний аналіз даних констатуючого та контрольного експериментів, статистичний аналіз результатів експериментального навчання.

Предметом нашого дослідження є формування емоційної лексики в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови (III рівень) у системі педагогічного процесу корекційного закладу.

У ході дослідження ми провели таку роботу: вивчили сучасні напрямки в галузі психології, психолінгвістики, лінгвістики, загальної та спеціальної педагогіки, які пов’язані з проблемою дослідження; провели порівняльне вивчення стану емоційної лексики у дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ (III рівень) та дітей з нормальним розвитком; виявлення особливості розуміння та використання емоційної лексики дітьми з ЗНМ; розробили та апробувати систему методичних прийомів, спрямованих на формування емоційної лексики у дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ; оцінили ефективність запропонованої системи корекційно-педагогічного впливу. Таким чином, систематичний комплексний, корекційно-розвивальний вплив, спрямований на формування емоційної лексики, здійснюється на основі використання системи спеціальних прийомів та сприяє здійсненню ефективності логопедичної роботи, орієнтованої на розвиток лексичного боку мовлення, а також здійсненню позитивний вплив на подолання ЗНМ у дітей.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников. (Дети с ОНР). – М.: Просвещение, 1985.

  2. Кондратенко И.Ю. Аспекты эмоционально-экспрессивной лексики и ее усвоение детьми с ОНР // Логопед. – 2004. – №6. – С.73.

  3. Кондратенко И.Ю. Выявление преодоление речевых нарушений в дошкольном возрасте: метод. пособие. – М.: Айрис Пресс, 2005. – 224с.



Леся Рощенко,

5 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: ас. О.В.Ткачук
ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Важливою складовою психологічної готовності дошкільників до навчання в школі є розвиток форм писемного мовлення – читання і письма, від рівнів сформованості яких залежить загальний розумовий розвиток зростаючої особистості. На сьогодні актуальність питання формування психологічної готовності дітей до оволодіння писемним мовленням у школі пов’язана із завданнями розбудови освіти, зокрема, здійсненням поетапного переходу на новий зміст і терміни навчання.

Об’єкт дослідження – формування психологічної готовності дошкільників до шкільного навчання.

Предмет дослідження – психологічна готовність до оволодіння писемним мовленням дітьми дошкільного віку.

Мета дослідження – визначити зміст та особливості формування готовності дітей до оволодіння писемним мовленням, психологічно обґрунтувати умови її ефективного становлення при переході від дошкільного до шкільного навчання.

Психологічна готовність дітей до школи становить складне утворення, важливим компонентом якого є готовність дітей дошкільного віку до оволодіння писемним мовленням. Сутність останньої полягає у здатності дітей до усвідомленого диференційованого сприймання і відтворення в усній і графічній формах.

Показниками психологічної готовності дітей до оволодіння писемним мовленням виступають: 1) пізнавальний інтерес до друкованого слова та усвідомлення значення оволодіння ним у житті людини; 2) розуміння друкованого слова, вміння повно, точно, розгорнено, логічно викласти свою думку з приводу написаного чи пережитого в словесній формі і доступними графічними засобами, орієнтуючись на умовного співрозмовника; 3) уміння виділяти серед зображень предметної і мовленнєвої дійсності граматичні елементи і охарактеризувати їх з погляду форми і змісту.

Психологічними механізмами формування готовності дітей до оволодіння писемним мовленням виступають такі сторони розвитку сенсорних і розумових дій дошкільників, як суб’єктів навчальної діяльності: 1) формування аналітико–синтетичного сприймання і виділення з мовленнєвого потоку його елементів; 2) матеріалізації їх в усному мовленні і графічними засобами; 3) розвиток внутрішніх механізмів пізнавальної діяльності на основі засвоєння алгоритмів аналізу, порівняння, узагальнення елементів мовленнєвої дійсності.

Умови формування достатнього рівня готовності дітей шостого і сьомого років життя до оволодіння писемним мовленням є такі:

Забезпечення відповідної мотивації у процесі ігрової, зображувальної, елементів навчальної діяльності. Оптимізація пізнавальної діяльності дошкільників стосовно мовленнєвої дійсності, яка досягається завдяки застосування спеціально змодельованих ігрових ситуацій, використання вправ на виділення з предметної та мовленнєвої дійсності граматичних елементів, використання алгоритмів їх опису і порівняння. Проблематизація завдань із використанням граматичних елементів та вправляння дітей в різних видах продуктивної діяльності, які є адекватними як для вироблення графічних навичок письма, техніки читання, розуміння прочитаного тексту, так і розвитку здатності дошкільників до самостійного оперування елементарними мовленнєвими одиницями: буквами, словами, реченнями.

Теоретично розроблена та експериментально перевірена система завдань забезпечила розвивальний характер навчального процесу щодо оволодіння дошкільниками писемним мовленням і підвищила ефективність засвоєння дітьми необхідних ознак граматичних одиниць на основі їх аналізу і узагальнення. Сформовані уміння створили основу для переходу від орієнтовної частини мовленнєвої діяльності в дошкільному віці до виконавської в умовах шкільного навчання.


ЛІТЕРАТУРА

1. Карабаєва І.І. Підготовка старших дошкільників до оволодіння писемним мовленням (методичний посібник). – К., 2000. – 68 с.

2. Филичева Т.Б. Різнобічна підготовка до письма // Дошкільне виховання. Науково-методичний додаток “Палітра педагога”. – №3. 2000, С. 10-12.

4. Чиркина Г.В. Інноваційна система підготовки дошкільників до оволодіння писемним мовленням // Практична психологія і соціальна робота. – №3. – 2001. – С. 24 – 31.


Ганна Сербіна,

5 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: ас. М.В.Лепетченко
ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ ТВОРЧОГО РОЗПОВІДАННЯ В ПРОЦЕСІ КОРЕКЦІЙНОЇ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ

Пошук нових напрямків удосконалення корекційної логопедичної роботи з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення безпосередньо пов’язаний зі зміною вимог до змісту дошкільної освіти. Особливо актуальним є питання засвоєння дітьми системи рідної мови, формування мовленнєвої діяльності, розвиток на цій базі творчих можливостей дитини, пошук нових методів і прийомів навчання зв’язному мовленню.

Основним в освіті дошкільника є не тільки організація його власного досвіду, але й можливості його подальшого творчого розвитку. У процесі розвиваючої взаємодії творчість реалізується при допомозі дорослого в різних видах діяльності: ігровий, практичній, предметній та мовленнєвій, а потім за допомогою самостійного пошуку нових рішень (Л.Виготський, А.Запорожець, А.Леонтьев, С.Рубинштейн, Д.Эльконин і ін.), що активізує творчі здібності дитини. Використання прийомів творчого розповідання займає особливе місце в системі корекційної логопедичної роботи з формування зв'язного монологічного мовлення дітей дошкільного віку. Оволодіння творчим розповіданням знаменує собою перехід на якісно новий рівень мовленнєво-розумової діяльності, а також максимально сприяє наближенню мовлення дитини до того рівня зв’язного монологічного мовлення, який потрібен йому для переходу до навчальної діяльності (Л.Горбушина, Л.Федоренко, Г.Фомічева). Творче розповідання відіграє важливу роль у розвитку словесно-логічного мислення, надаючи більші можливості для самовираження, усвідомленого відбиття в мовленні різноманітних зв’язків і відносин між предметами і явищами, сприяє активізації знань і уявлень про довкылля.

Об’єкт дослідження – творче розповідання дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови.

Предмет дослідження – процес використання прийомів творчого розповідання в корекційно-логопедичній роботі з дітьми старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.

Мета дослідження – вивчити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання спеціального навчання творчому розповіданню дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел з теми дослідження; вивчення медико-педагогічної документації; первинне й динамічне спостереження за дітьми; бесіди з батьками, фахівцями й вихователями дошкільних установ; констатуючий, формуючий і контрольний експерименти з використанням методів статистичної обробки даних; якісний і кількісний аналіз, узагальнення отриманих результатів.

Труднощі оволодіння творчим розповіданням дітьми даної категорії обумовлені недостатньою сформованістю структурного, змістовного й творчого компонентів розповіді, як основної складової творчої розповіді.

Виявлення особливостей оволодіння та якісної своєрідності творчого розповідання дітей із ЗНМ дозволило теоретично обґрунтувати використання системи прийомів творчого розповідання в процесі корекційно-логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.

Оволодіння творчим розповіданням дітьми із загальним недорозвиненням мови на корекційно-логопедичних заняттях опирається на наявні в дітей мовний і соціальний досвід, розумові операції.

Використання прийомів творчого розповідання в системі корекційно-логопедичної роботи буде сприяти розвитку зв’язної монологічної мови дітей із загальним недорозвиненням мови й приведе до підвищення результативності його подолання.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Кобернік Г.М., Синьов В.М. Основи дефектології. – К.: Вища школа, 1994.

  2. Лапшин В.А., Пузанов Б.А. Основы дефектологии. – М.: Просвещение, 1990. –143 с.

  3. Липа В.А. Психологические основы педагогической коррекции. – Донецк: Либідь, 2000. – 319 с.

  4. Поваляева М.А. Коррекционная педагогика. Взаимодействие специалистов. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 352с.



Оксана Власова,

5 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: ас. О.В.Ткачук
КОРЕКЦІЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Проблему корекції мовлення в дефектологічній науці досліджували: Т.Ахутіна, Л.Бартєнєва, Л.Виготський, Є.Вінарська, Т.Власова, Л.Волкова, О.Жильцова, Р.Левіна, Є.Соботович, В.Тарасун, М.Шеремет та ін. Учені визначили шляхи розвитку науки, розробили ефективні методики корекції мовлення дітей дошкільного і шкільного віку із затримкою психічного розвитку, загальним недорозвитком мовлення, які відвідують спеціальні навчальні заклади. Корекція мовлення дітей в загальноосвітніх дошкільних навчальних закладах не була предметом наукового дослідження. Водночас спостереження засвідчують наявність у мовленні вихованців дошкільних навчальних закладів низки мовленнєвих помилок у звуковимові, граматичній і лексичній правильності мовлення, побудові зв’язних висловлювань. Важливого значення в цьому зв’язку набуває своєчасна і систематична корекція мовленнєвих відхилень, огріхів і помилок у мовленні дітей у процесі провідної для означеного віку – ігрової діяльності, введення в зміст мовленнєвої гри оцінно-контрольних і коригувальних дій.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально апробувати педагогічні умови та методику корекції мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності.

Об’єкт дослідження – мовленнєво-ігрова діяльність дітей.

Предмет дослідження – процес коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності.

Дослідження було спрямоване на коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Визначено педагогічні умови та розроблено експериментальну методику ефективної корекції мовлення в ігровій діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Корекційно-педагогічна діяльність розглядається вченими як складне психофізичне, соціально-педагогічне явище, що охоплює весь освітній процес, виступає як єдина педагогічна система, куди входять об’єкт і суб’єкт педагогічної діяльності, її цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний і оцінно-результативний компоненти. Корекційно-мовленнєва діяльність виступає одним із напрямів сучасної лінгводидактики.

Педагогічне коригування – це цілеспрямований педагогічний вплив на мовлення дітей із метою усунення, виправлення наявних мовленнєвих помилок, запобігання аналогічних помилок у мовленні інших дітей, формуванні культури мовленнєвого спілкування.

Корекційно-мовленнєва діяльність визначається як організований цілеспрямований процес виправлення мовленнєвих помилок, вад, недоречностей, огріхів у різних видах діяльності дітей (навчальній, мовленнєвій, пізнавальній, ігровій, художньо-мовленнєвій і т.ін.) із метою формування культури мовлення й спілкування. Будь-яка коригувально-розвивальна діяльність орієнтується на певну норму психічного розвитку особистості. У дослідженні будь-яке порушення мовних норм розглядається як мовленнєва помилка, що зумовлюється, по-перше, віковим періодом дітей-дошкільнят; по-друге, формою мовлення – усне мовлення, яке засвоюють дошкільники.

Корекція мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: комунікативна спрямованість коригувально-мовленнєвої роботи з дітьми старшого дошкільного віку; зіставлення і порівняння результатів мовленнєвої діяльності (різних типів висловлювання) із запропонованими еталонами (зразками розповіді, планом, вимовою звуків, вимогами); включення елементів контролю і оцінки (елементарних оцінно-контрольних дій) результатів мовленнєвих висловлювань у ігрову діяльність дітей; усвідомлення дітьми нормативності – ненормативності мовлення однолітків і свого власного; перенесення сформованих мовленнєвих дій оцінки і контролю з ігрової діяльності в навчально-мовленнєву та повсякденне спілкування.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка