Том Природничі науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5



Сторінка5/15
Дата конвертації02.04.2016
Розмір2.71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Ганна Базаря,


4 курс фізико-математичного факультету.

Наук. керівник: асист. К.Ю.Ковальова


РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ МАТЕМАТИКИ

Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному й моральному розвитку особистості.

Вирішальне значення для системи шкільної освіти має формувальний вплив предмета математики на особистість учнів. Ідеться насамперед про розвиток логічного, творчого мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної та інформаційної культури, уваги, пам’яті, позитивних властивостей особистості та рис характеру, емоційно-вольової сфери.

Талант і творча обдарованість особистості стають сьогодні запорукою інтенсивного економічного розвитку країни і сприятливим фактором національного престижу. При цьому проблемі розвитку творчих здібностей учнів присвячено багато праць видатних психологів та педагогів. Так, теоретичні положення з проблеми розвитку творчих здібностей учнів обґрунтували у своїх працях Б.Теплов, Р.Немов, С.Рубінштейн, А.Лука та інші. Особливостям становлення особистості підлітка, впливу на процес розвитку їх творчих здібностей були присвячені роботи І.Кулагіної, Н.Лейтеса, Р.Немова, Л.Виготського та інших. У методиці викладання математики в школі ця проблема висвітлена у працях Б.Гнєденко, А.Колмогорова, Л.Фрідмана та інших.

Розвиток творчих здібностей не може відбуватися без постановки і розв’язання найрізноманітніших задач. Задача – це початок, вихідна ланка пізнавального, пошукового і творчого процесу, саме в ній виражається перше пробудження думки. Однак, аналіз навчальної літератури з різних шкільних предметів, спостереження за роботою вчителів і учнів найчастіше показують, що в широкій практиці шкільного навчання в більшості випадків використовуються репродуктивні задачі, що орієнтують учня на однозначні відповіді, які не активізують його розумової діяльності.

Тому метою нашого дослідження є добір задач творчого, розвиваючого характеру, які сприятимуть розвитку довільної уваги, творчого мислення дітей, створенню умов для їх творчих, евристичних пошуків, виробленню в них здатності міркувати, формуванню активності та самостійності як риси характеру тощо.

Хочеться відзначити, що побачити щось по-новому, не так, як усі, як ти бачив раніше, – дуже непроста задача. Але цьому можна навчитися, якщо спрямувати процес навчання на розвиток і вдосконалення творчих здібностей учнів. Підсумовуючи, відмітимо, що перед школою завжди поставала і постає важлива проблема: з дитинства виховувати в учнів потребу у самостійній, активній, творчій діяльності, основою якої є творче мислення.
ЛІТЕРАТУРА

1. Осинская В.Н. Формирование умственной культуры учащихся в процессе обучения математике. – М., 1972.



Ольга Приходько,

5 курс фізико-математичного факультету.

Наук. керівник: ст. викл. Г.В.Лиходєєва
ІГРОВІ МОМЕНТИ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ
Загальновідомо, що творчість – це діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей – прагнення до гармонії, до рефлексії, до духовного.

Одним із важливих напрямків діяльності сучасної школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ наук, і, разом з тим, формує в учнів уміння мислити, розвиває творчість та ініціативу. Для дитини створювані нею продукти є суб’єктивними, новими та оригінальними, вони потребують пошуку, думки, є відкриттям. У такому розумінні творчою є така діяльність, яка дає дитині задоволення, збуджує інтерес і є для неї суб’єктивно значущою.

Усвідомлена необхідність застосування під час викладання шкільних предметів таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу обумовили вибір теми нашої роботи “Ігрові моменти на уроках математики як засіб розвитку творчих здібностей учнів”.

Гра як філософсько-культурологічний феномен, як засіб взаємодії людини зі світом розглядалася у працях Аристотеля, Платона, Ж.-Ж.Руссо, Я.-А.Коменського, Ф.Шиллера, Г.Гегеля, Г.Сковороди. Величезне значення грі приділяли А.Макаренко, В.Сухомлинський, П.Підкрасистий.

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, бачить у них можливості ефективної організації взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з елементами змагання, інтересу. Гра – це творчість, гра – це праця. У процесі гри діти мислять самостійно, розвивають увагу та фантазію.

Використання нетрадиційних уроків сприяє підвищенню загальної поінформованості й освіченості дітей; поглибленню знань з предмета; підвищенню кругозору учнів; перевірці знань в учнів у ігровій і цікавій формі; зняттю втоми; активному розвиткові пізнавальних процесів. До нетрадиційних уроків з математики ми відносимо урок-семінар, урок-практикум, урок-конференція, урок-КВК, урок-брейн-ринг, урок-подорож, урок-аукціон знань тощо.

Л.Виготський виявив і сформулював своєрідний педагогічний парадокс гри: учень під час гри робить те, що йому хочеться (лінія найменшого опору), але в грі він вчиться підкорятися правилам, логіці, раніше прийнятим умовностям (лінія найбільшого опору).

Основними структурними компонентами дидактичної гри є ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичні задачі, обладнання, результат гри. Дидактична гра має суттєві відмінності – наявність чітко поставленої мети навчання та належного їй педагогічного результату, які можуть бути обґрунтовані, чітко виражені в явному вигляді та характеризуються учбово-пізнавальною спрямованістю.

У процесі проведення уроків з математики з елементами гри реалізується ідея співдружності, змагання, самоврядування, виховання через колектив, відповідальності кожного за результати своєї праці, створюється доброзичлива атмосфера, бадьорий настрій, бажання вчитися, а головне – формується мотивація навчальної діяльності, інтерес дітей до математики як до навчального предмету та розвиваються творчі здібності кожної дитини.
ЛІТЕРАТУРА

1. Дидактичні ігри на уроках математики: 5-6 класи / Уклад. І.С.Маркова. – Х.: Основа, 2006.

2. Коваленко В.Г. Дидактические игры на уроках математики. – М.: Просвещение, 1990.

3. Слєпкань З.І. Методика навчання математики: Підручник для студ. мат. спеціальностей пед. навч. закладів. – К.: Зодіак-ЕКО, 2000.



Марина Стоїльська,

5 курс фізико-математичного факультету.

Наук. керівник: ст. викладач Н.С.Вагіна
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Навчання математики на всіх ступенях повинно мати розвиваючий характер і прикладну спрямованість: розвиток інтелекту, алгоритмічної культури, математичної інтуїції, вміння і бажання вчитись і застосовувати свої знання для розв’язування практичних і прикладних задач. Ця проблема була актуальною в усі часи існування школи. Цій проблемі присвячено багато робіт відомих математиків і методистів (С.Варданян, Г.Глейзер, В.Гусєв, Г.Дорофєєв, Н.Терешин, Ю.Фоміних, З.Слєпкань, Л.Соколенко та інші).

На сьогоднішній день тенденція посилення прикладної спрямованості навчання математики вважається провідною у вдосконаленні навчання школярів. Цій проблемі приділяється увага і за кордоном, наприклад, у російських школах. У збірнику “Дидактические материалы в 8-9 классах” І.Осташкіна і О.Бубличенко [1] всі задачі виділяються в окремі розділи у відповідності до вивченого матеріалу.

Прикладна спрямованість курсу математики здійснюється з метою посилення якості математичної освіти учнів, застосування їх математичних знань до розв’язування задач повсякденної практики. Як зазначають сучасні дослідники, наприклад З.Слєпкань [3], таких задач дуже мало в учбово-методичному забезпеченні. При цьому в літературі зазначається, що прикладні задачи мають штучні умови, не пов’язані з реальністю.

У своїх роботах З.Слєпкань [3] наголошує на тому, що такі задачі просто необхідні. У зв’язку з цим ми поставили за мету дослідити проблему реалізації прикладної спрямованості курсу алгебри 7-9 класів. Є різні способи впровадження цього питання, зокрема розв’язування прикладних задач. У цьому світлі одним із завдань дослідження є створення добірки задач реального змісту для курсу алгебри 7-9 класів.

У ході виконання цього завдання нами був розроблений міні-задачник “100 прикладних задач. 7-9 клас”, складений з урахуванням вимог загальнодержавної програми з математики 5-11 класів, до якого увійшли такі розділи: 1. Відсотки. 2. Відношення і пропорції. 3. Лінійні рівняння з однією змінною. 4. Системи лінійних рівнянь. 5. Раціональні дроби. 6. Степінь із цілим показником. 7. Квадратні корені. 8. Квадратні рівняння. 9. Лінійні нерівності. 10. Квадратична функція. 11. Арифметична прогресія.

При складанні задач ми використовували різноманітну літературу: навчальні посібники з предметів, довідники, енциклопедії. При розробці збірника основна увага приділялася міжпредметним зв’язкам: математика і біологія, математика і хімія, географія, фізика, економіка та інші.

Прикладні задачі розв’язуються різноманітними методами, наприклад, за допомогою комп’ютерних програм GRAN, DRIVE. На складання міні-задачника ми отримали позитивні відгуки, зокрема на методичному об’єднанні вчителів математики ЗОШ №11 1-3 ступеня.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дидактические материалы к урокам алгебры в 8-9 классах / И.С.Асташкина, О.А.Бубличенко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002.

2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Математика. – К.: Навчальна книга, 2003.

3. Слєпкань З.І. Методика навчання математики: Підручник для студентів мат. спеціальностей навч. закладів. – К.: Зодіак-ЕКО, 2000.

4. Соколенко Л.О. Прикладна спрямованість шкільного курсу алгебри та початків аналізу: Навч. посібник. – Чернігів: Сіверянська думка, 2002.

Артур Дурнєв,

5 курс фізико-математичного факультету.

Наук. керівник: к.техн.н., доц. О.Г.Онуфрієнко
ВИКОРИСТАННЯ ЗАДАЧ З ПРАКТИЧНИМ ЗМІСТОМ

У НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ
Для опанування та управління сучасною технікою і технологією потрібна серйозна загальноосвітня підготовка, до складу якої як обов’язковий компонент входять активні знання з математики.

Велика роль у засвоєнні навчального матеріалу належить безпосередньому сприйняттю, “живому спогляданню”. Потрібна така організація навчальної роботи, коли широка почуттєва база є основою, на якій будується теоретичне узагальнення. Заперечувати значення активного, організованого, планомірного сприйняття, спостереження в процесі навчання було б помилкою. Розрізняють: предметну, словесну та образотворчу наочність. Для свого дослідження ми обрали символічну наочність (вид образотворчої наочності), а саме: таблиці-матриці, які містять у собі задачі практичного змісту, розбиті “порціями” матеріалу по вічках.

Багато хто з учнів береться розв’язувати задачу, не розуміючи кінцевого результату або не бачачи структури її розв’язання, а коли йде мова про прикладні задачі в курсі алгебри – просто не може застосувати “голі” формули в життєвій ситуації. Об’єкт дослідження – задачі з практичним змістом. Мета – визначення ефективних умов навчання розв’язанню задач з практичним змістом.

Запропонований метод-експеримент полягає в тому, що вчитель спочатку детально розглядає з учнями задачу і пояснює основні моменти та нюанси розв’язання цієї задачі, а вже потім надає можливість учням самим розв’язати їх, перевіряючи себе добором правильних компонентів із матриці.

У математиці безліч задач, але багато з них можна поділити на типи. Завдання вчителя полягає в тому, щоб допомогти учням навчитись давати відповіді на поставлені запитання, тобто навчити розпізнавати типи задач і вирішувати їх за “накатаною” схемою, незалежно від навчального нахилу даного класу, адже й клас із гуманітарною спрямованістю також має подолати програму з математики загальноосвітньої школи. Матричний метод дає можливість таким учням з малорозвиненими аналітичними здібностями вирішувати задачі курсу.

Цей метод спонукає учнів до обов’язкового вивчення теоретичного матеріалу, бо інакше вони не зможуть навіть зорієнтуватись у матриці. Також великим плюсом на користь цього методу є такий факт, що вчитель може перевірити плоди своєї праці та праці учнів за короткий проміжок часу і без зайвих зусиль, лише зіставивши правильні коди з кодами відповідей учнів.

Свій метод-експеримент ми проводили на базі 11-А класу загальноосвітньої школи №7 міста Бердянська, під керівництвом вчителя математики Л.Панасенко. Це звичайний клас без математичного нахилу з 25 учнями. При проведенні першого етапу експерименту (а їх було два), тобто тоді, коли вони вивчали диференціальне числення, присутні були 22 учні, із завданням впоралися, звичайно, не всі, але неочікувано 5 учнів виконали завдання на більш високому рівні, ніж ми прогнозували. Двоє учнів, які мають постійні бали “4”, розв’язали по дві задачі, набравши, таким чином “6” балів, також інші три учні мають “6”-“7” стабільно, а отримали “9” балів, розв’язавши по три задачі. Усього із завданням не впоралися 3 учні (не розв’язали жодної задачі), оцінку “4” отримали 3 учні, оцінку “6” – 6 учнів, “9” балів – 7 учнів, “11” – 3 учні.

Після проведення першого та другого етапу в 11 класі були учні, які ставили питання про те, чи всі ці задачі подібні між собою, і чи не можна їх якось узагальнити. Тут я і пояснив учням, що метою використання цих матриць і є узагальнення подібних задач.

У процесі вивчення тем диференціального та інтегрального числення з учнями ми зрозуміли, що учні, які отримали більш високі бали (6-11) зрозуміли, що задачі, подані у матриці, не ідентичні, але в них є спільні елементи та етапи вирішення. Багато хто зрозумів це і раніше, але це були відмінники.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що завдяки матрицям стає можливим структурувати матеріал, подати його наочно та провести тестування учнів на рівень засвоєння матеріалу. Перевірку розв’язання поданих у матрицях задач можна запропонувати механізованим способом, тобто залучити до справи комп’ютер. Хочу попередити, що всі операції з розробки механізованого опитування ми проводили за допомогою програми Excel.


ЛІТЕРАТУРА

1. Слєпкань З.І. Методика навчання математики. – К.: Зодіак-ЕКО, 2000.

2. Терешин Н.А. Прикладная направленность школьного курса математики. – М.: Просвещение, 1990.

3. Шапиро А.В. Использование задач с практическим содержанием в преподавании математики. – М.: Просвещение, 1990.



Олександр Томковід,

5 курс фізико-математичного факультету.

Наук. керівник: к.фіз-мат.н., доц. В.П.Вержиковський
ФОРМУВАННЯ ОРІЄНТАЦІЙНОЇ ОСНОВИ УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З РОЗВ’ЯЗУВАННЯ АЛГЕБРАЇЧНИХ ЗАДАЧ У ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Розвиток основ орієнтації діяльності при розв’язуванні навчальних алгебраїчних задач шляхом виділення загального способу дій до формування конкретних знань і вмінь дає принципові переваги в часі та якості, ніж при інших типах навчання.

На цей час ніхто ще не розробив чіткої методики застосування поняття орієнтації при вивченні шкільного курсу математики. Різні її аспекти висвітлено у працях Л.Фрідмана, П.Ерднієва, Д.Пойа, Г.Балла, О.Артемова, Г.Саранцева, В.Болтянського. У достатньо загальному вигляді методика розв’язання задач була вперше розроблена Д.Пойа та викладена ним у книзі “Як вирішувати задачу”. За П.Гальперіним, процес засвоєння знань, його успішність залежить від того, як організовується процес орієнтації учня в навчальному матеріалі. Відомі три типи учіння в залежності від способу орієнтації. Найбільш перспективним, але найменш відпрацьованим у практичному плані є шлях навчання учня так аналізувати об’єкти, зокрема умови задач, щоб він був спроможний самостійно визначити систему орієнтирів, необхідних для правильного виконання завдання – розв’язування та одержання розв’язку навчальних задач. Доведено, що не всяке навчання має вплив на розвиток, але тільки те, яке побудоване на зазначеному вище типі орієнтації.

Мета дослідження – визначити узагальнені моделі зовнішньої та внутрішньої орієнтації аналізу умов навчальних алгебраїчних задач і пошуку їх розв’язків.

Здійснено порівняльну характеристику описаних у методичній літературі моделей аналізу алгебраїчних навчальних задач. Для дослідження запропонована нова узагальнена структура у вигляді матриці з виділенням у ній блоків. Структура для аналізу умови та пошуку розв’язку навчальних алгебраїчних задач.




Умови

Моделі зовнішньої орієнтації S=vt

Величини і одиниці їх вимірювання

Відношення величин у рядках горизонталі

Пошук математичної моделі розв’язку задачі

1 ситуація

2 ситуація

……..

……..


……..

S1 =

І блок

IV блок

V блок

Відношення величин у стовбцях




ІІ блок

Питання задачі




ІІІ блок




VI блок

Нумерація блоків відповідає послідовності учбової діяльності школярів при аналізі та розв’язуванні навчальних задач.

Визначено математичні моделі зовнішньої орієнтації; запропонована таблична структура для аналізу умов навчальної задачі та пошуку математичної моделі її розв’язування; визначено алгоритм створення математичних моделей, за допомогою яких шукається розв’язок заданої та складеної навчальної задачі. Зазначений підхід дозволяє учням бачити спільне в різних за фабулами задачах, оволодіти принципом “далі учись сам”. При цьому навчання веде до розвитку, учень отримує засіб самостійного руху, самостійної орієнтації в матеріалі.
ЛІТЕРАТУРА

1. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. – М.: Педагогика,1990.

2. Вержиковский В.П. Учебные матрицы и технология их применения при изучении математики в начальных классах. – Бердянск: БГПИ, 1994.

3. Новиков А.М. Методология учебной деятельности. – М: Эгвес, 2005.



Оксана Клименко,

5 курс фізико-математичного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. О.Б.Красножон
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З КУРСУ

ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА” ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Широке впровадження комп’ютерних технологій у всі сфери діяльності людини вимагає наявності у сучасного фахівця будь-якого напряму підготовки навичок роботи із технічними засобами, знання специфіки використання інформаційно-комунікаційних технологій, уміння застосовувати їх у практичній діяльності. Інформатизація навчання потребує комп’ютерної грамотності, перш за все, від учителів. Тому перед вищими педагогічними навчальними закладами постає завдання підвищення рівня інформаційної культури студентів. Одним зі шляхів виконання поставленого завдання є використання математичних комп’ютерних програм при вивченні математичних дисциплін, зокрема, курсу “Теорія ймовірностей і математична статистика”.

Майбутня професійна діяльність учителя та викладача потребує вміння планувати, організовувати та аналізувати дані педагогічних спостережень та експериментів. Практично неможливо отримати достовірні дані експерименту, правильно їх інтерпретувати, на їх основі прийняти обґрунтовані рішення без володіння змістом курсу “Теорія ймовірностей і математична статистика”, одним із основних компонентів якого виступає вміння використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для розв’язання задач і постановки чисельних експериментів. Розв’язання поставленої проблеми знайшло відображення в публікаціях Я.Бродського, Т.Війчука, М.Жалдака, Г.Лиходєєвої, Г.Михаліна, О.Павлова, Р.Пазюка, Н.Стучинської та інших дослідників.

Мета дослідження – здійснити систематизацію і добір задач з курсу “Теорія ймовірностей і математична статистика”, розв’язування яких сприяло б реалізації професійної спрямованості курсу та формуванню і закріпленню навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Запропонована нами система вправ для закріплення знань з курсу “Теорія ймовірностей і математична статистика” адресована студентам фізико-математичного факультету спеціальності 6.080100 “Математика”. Виконання завдань студентами за допомогою комплексу статистичних засобів дозволяє отримати повну характеристику досліджуваної сукупності. У змісті практичних занять передбачені короткі теоретичні відомості і приклади розв’язування типових задач з використанням і без використання комп’ютера, що дає можливість порівняти отримані результати.

Використання програмних продуктів при розв’язуванні задач курсу “Теорія ймовірностей і математична статистика” надає навчанню прикладного, практично значущого характеру; дозволяє основну увагу студентів звернути на усвідомлення сутності досліджуваних явищ і процесів, побудову відповідних математичних моделей, інтерпретацію отриманих результатів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між явищами, які досліджуються.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми підвищення якості навчання теорії ймовірностей і математичної статистики студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Одним із можливих напрямів подальших досліджень може бути розробка комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання інших дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, які викладаються студентам математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів.


ЛІТЕРАТУРА

1. Бродський Я., Павлов О. Про введення ймовірнісно-статичної змістової лінії в шкільний курс математики // Математика в школі. – 2000. – №4. – С. 19-52.

2. Бродський Я., Павлов О. Про ймовірнісно-статистичну змістову лінію у шкільному курсі математики // Математика в школі. – 2006. – №7. – С.2-11.

3. Війчук Т. Елементи математичної статистики (10 клас) // Математика в школі. – 2004. – №7. – С. 38-40.

4. Війчук Т., Пазюк Р. Використання нових інформаційних технологій для формування статистичних уявлень учнів // Математика в школі. – 2006. – №9. – С. 7.

5. Жалдак М.І., Михалін Г.О. Елементи стохастики з комп’ютерною підтримкою. – К.: Шкільний світ, 2002.

6. Стучинська Н. Теорія та практика формування стохастичної культури // Математика в школі. – 2006. – №7. – С. 11-15.

Юлія Цвіленко,

магістрантка фізико-математичного факультету.

Наук. керівник: ст. викл. С.І.Кулик
ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО ПАКЕТУ MATHCAD ПРИ ВИКЛАДАННІ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕОРІЇ ФРАКТАЛІВ
Теорія фракталів – цікава, але досить складна наука. Сьогодні елементи цієї теорії знаходять усе ширше застосування в різних галузях науки. Наукова думка крокує вперед, що не можна ігнорувати, тому важливо знайомити з її останніми досягненнями майбутніх спеціалістів – студентів вищих навчальних закладів і навіть учнів загальноосвітніх шкіл, щоправда з деякими корективами на складність викладеного матеріалу. З цього питання, тобто з методики викладання елементів теорії фракталів, час від часу з’являються статті в періодиці, наприклад “Векторы, фракталы и компьютерное моделирование” К.Попов, “Вивчення елементів теорії фракталів у школі” О.Школьний, “Фрактали і групи” В.Атамась.

Останнім часом у багатьох практичних задачах почали виникати об’єкти, які донедавна вважалися “дивними”, “патологічними” через їх складну внутрішню будову. У вступі до монографії М.Працьовитого справедливо зазначено: “Сьогодні нехтувати мікроструктурами та мікрофлуктуаціями реальних об’єктів, процесів і явищ – це, по меншій мірі, спотворювати істинну природу речей. А серйозно їх враховувати в математичних моделях допомагають фрактали, недиференційовані функції, сингулярні розподіли ймовірностей… тощо. Класичні геометричні форми: точка, пряма і площина… певною мірою вичерпали себе. Розширити клас “будівельного матеріалу” геометричних форм допомагають “самоподібні фрактали” – множини, які “розпадаються” на частини, геометрично подібні до цілого…” [3].

Як відомо, ефективним є застосування інформаційних технологій у навчальному процесі, що реалізує різні цілі навчання, але найголовніше: робить навчання цікавішим, а матеріал – зрозумілішим. Використання програмного пакету Mathcad – зручне, оскільки майже не потребує спеціальної підготовки і знання мов програмування.

Тому вдалим є використання засобів Mathcad при розгляді регулярних самоподібних (геометричних) фракталів. На конкретному прикладі зручно показати, що таке ітерація, як змінюється фрактальна крива при зміні значень номеру ітерації. Потім можна запропонувати учням (студентам) самим побудувати програму для певної фрактальної кривої. У процесі такої роботи в учнів формується уявлення про рекурсивне завдання множини. Можна запропонувати проекспериментувати з коефіцієнтами поліномів для визначення точок у програмі, в результаті чого створюються цікаві фрактальні криві незвичних химерних форм. Так, наприклад, зробивши деякі зміни у програмі для кривої Коха, ми отримали кримський фрактал:






ЛІТЕРАТУРА

1. Атамась В. Фрактали і групи // Математика в школе. – 2000. – №2. – С. 50-53.

2. Попов К.А. Векторы, фракталы и компьютерное моделирование // Математика в школе. – 2006. – №8. – С. 56-61.

3. Працьовитий М.В. Фрактальний підхід у дослідженнях сингулярних розподілів. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 1998.

4. Федер Е. Фракталы. – М.: Мир, 1991.

5. Школьний О. Вивчення елементів теорії фракталів у школі // Математика в школе. – 2004. – №9-10. – С. 42-49.



Світлана Панова,

5 курс фізико-математичного факультету.

Наук. керівник: ст. викл. Н.С.Вагіна
КОНКУРС “КОМП’ЮТЕРНА МАТЕМАТИКА” ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 8-9-х КЛАСІВ
Головною метою розвитку освіти України є виховання творчої, гармонійно розвиненої особистості. Для досягнення цієї мети необхідно підвищувати роль активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів і тих засобів, методів і форм організації навчання, які дозволяють суттєво впливати на інтелектуалізацію навчального процесу та розширення пізнавальних можливостей школярів. Наукові здобутки вітчизняних учених (М.Жалдака [2; 3], С.Ракова [4], О.Співаковського [5] та інших) і досвід учителів-практиків чітко розкривають перспективні напрямки створення принципово нової системи шкільного навчання, яка буде базуватися на використанні передових комп’ютерних технологій.

Не менш важливим у організації шкільної освіти є використання ігрових, діалогових форм навчання. Думки багатьох фахівців (психологів і педагогів) збігаються в тому, що подальший розвиток цих організаційних форм багато в чому забезпечує використання персональних комп’ютерів, особливо впровадження сучасних педагогічних програмних засобів, таких як DG та GRAN, що були розроблені провідними вітчизняними ученими: М.Жалдаком, С.Раковим, К.Осенковим тощо. Вони дозволяють принципово модернізувати систему шкільної математичної освіти, а їх поєднання з ігровими формами посідає чільне місце в навчально-виховному процесі [1; 4].

Таке поєднання гри й інформаційних технологій сприяє зростанню інтересу учнів до навчання, позитивно впливає на формування їх дослідницьких, творчих здібностей та вмінь, реально розширює пізнавальні можливості, підвищує рівень мотивації навчання, допомагає будувати школу майбутнього.

Але особливо цікавим є застосування цього синтезу під час проведення шкільних конкурсів, які передбачають організацію діяльнісного середовища навчання та дозволяють включати велику кількість ігрових завдань як репродуктивного, так і творчого характеру, залучати до участі всіх бажаючих учнів, впливати на їх загальний розвиток.

У підтвердження ефективності застосування ігрових форм з використанням інформаційних технологій у навчальному процесі проведено дослідження. Експериментальною базою обрано ЗОШ №5 м. Бердянська Запорізької області.

Мета дослідження полягає в розробці змісту, організаційно-методичних вимог та навчально-методичного забезпечення (в електронному та друкованому вигляді) конкурсу “Комп’ютерна математика”, який проводитиметься у 8-9-х класах.

Були поставлені певні завдання і в процесі дослідження було вивчено та проаналізовано науково-педагогічну, психологічну, методичну літературу та досвід учителів-практиків щодо впровадження комп’ютерно орієнтованих технологій навчання у процес математичної підготовки учнів основної школи; визначено психолого-педагогічну та методичну доцільність використання програм DG та GRAN у поєднанні з ігровими формами навчання в контексті організації позакласної роботи з предмета; розроблено комплекс ігрових завдань з математики, визначені умови організації і проведення шкільного творчого конкурсу “Комп’ютерна математика”; у ході апробації розробленої методики (яка знаходиться на завершальній стадії) виявлено, що позакласний конкурс “Комп’ютерна математика” впливає на зростання пізнавальної активності та розвиток творчих здібностей учнів 8-9 класів.
ЛІТЕРАТУРА

1. Вітюк О.В. GRAN-2D, GRAN-3D – програмні засоби для підтримки курсу геометрії. http://edu.ukrsat.com/labconf/tezy/8/grand.html

2. Жалдак М.І. Комп’ютер на уроках математики: Посібник для вчителів. – К.: РННЦ “ДИНИТ”, 2003.

3. Комп’ютер на уроках геометрії: Посібник для вчителів / М.І.Жалдак, О.В.Вітюк. – К.: РННЦ “ДИНИТ”, 2003.

4. Раков С.А., Горох В.П., Осенков К.О. Відкриття геометрії через комп’ютерні експерименти в пакеті DG. – Х.: ХДПУ, 2002.

5. Співаковський О.В. Педагогічні технології та педагогічно-орієнтовані програмні системи: предметно-орієнтований підхід // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – №3. – С. 23-25.



Олег Мартинов,

2 курс факультету КТС.

Наук. керівник: викл. В.В.Лаврик
РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ
Загальна спрямованість розвитку вищої школи сьогодні характеризується впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій [3]. Сьогодні комп’ютерна техніка все більше інтегрується у систему освіти, у зв’язку з цим виникає потреба у програмному забезпеченні, що дозволяє проводити дистанційне навчання. Створення технології побудови інтегрованих педагогічних програмних засобів для дистанційного навчання з підтримкою практичної діяльності учнів є необхідною в наш час. Дослідження показали, що навчальні заклади не мають достатньо простого і ефективного програмного забезпечення для дистанційної роботи зі студентами.

Метою роботи є створення програмного забезпечення інтегрованого у локальні мережі навчальних закладів та глобальну мережу Internet, що дозволяє дистанційно королювати знання студентів. Методами дослідження є науково методичне опрацювання проблеми використання інформаційних технологій дистанційного навчанні студентів у закладах України та педагогічний експеримент у процесі проведення занять.

У цій роботі пропонується програмне забезпечення, що дозволяє видавати студентам питання з тих чи інших дисциплін. Питання випадково вибираються зі списку. Таке програмне забезпечення розроблене з використанням методик web-програмування, тобто може використовуватись як у локальних мережах навчальних закладів, так і в глобальній мережі Internet.

При відкритті Web-сторінки у нижній частині вікна з’являється панель авторизації, де у текстові поля треба ввести login та пароль користувача. Щоб перейти у режим студента, треба ввести login та пароль студента. У цьому режимі в спливаючих списках можна обрати групу, ім’я студента та предмет, з якого треба отримати питання. При натисканні на кнопку “Запит” студент отримує свої питання у відповідності з вибраними параметрами.

Для керування списками груп, списками питань та розподіленням питань між студентами існує режим адміністратора. Для переходу у режим адміністратора у текстове поле треба ввести login та пароль адміністратора. У головне вікно завантажиться java-апплет [1], у якому відкриється інтерфейс адміністратора.

При завантаженні web-сторінки завантажуються списки груп та студентів, що знаходяться у нижній панелі вікна. При натисканні кнопки “Запит” за допомогою метода “GET” пересилається запит CGI програмі, яка у відповідності з параметрами запиту динамічно формує web-сторінку та пересилає її програмі клієнта [4].

Для програмування основної web-сторінки використовується мова сценаріїв “java-script” [2], інтерфейс адміністратора, реалізований мовою програмування “java”, CGI-програма, написана мовою програмування Delphi. Ця програма використовує web-сервер Apache, що зарекомендував себе як найбільш надійний web-сервер.

Розроблене програмне забезпечення має такі особливості: легка інтеграція існуючих модулів у локальні мережі та мережу Internet, модернізація існуючих модулів, можливість розширення системи за рахунок розширення функціональних можливостей модулів, легкість адміністрування. Таким чином, навчальне програмне забезпечення допомагає у дистанційному навчанні як педагогам, так і студентам.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка