Том Природничі науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5



Сторінка7/15
Дата конвертації02.04.2016
Розмір2.71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15

ЛІТЕРАТУРА

1. Інформатизація освіти України: стан проблеми, перспективи // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2001. – №5. – С. 2-14.

2. Красножон О.Б. Комп’ютерні технології навчання у процесі математичної підготовки майбутніх учителів фізики // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 82-90.

3. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. – М.: Педагогика, 1988.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.С.Полат. – М., 2000.

Зоя Алімова,

3 курс індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: асист. Я.С.Рева
ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ КОНСТРУЮВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ
Згідно з Національною доктриною розвитку освіти, пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві. Тому однією з найважливіших педагогічних проблем на сьогоднішній день стала проблема розробки й упровадження нових методик, програм, які сприятимуть активному розвитку та саморозвитку учнів. Ці методики мають сприяти росту можливостей учнів, результативності їх навчання й будуватися на глибокому пізнанні їх особистості [2; 3].

Необхідність ознайомлення учнів з використанням інформаційних технологій у сучасному швейному виробництві зумовлена в його потребі у грамотних та кваліфікованих кадрах. Одним із важливих компонентів сучасного виробництва є використання комп’ютерних технологій при конструюванні модного і стильного сучасного одягу, це значно полегшує підготовку графічних побудов конструкцій моделі та оформлення на неї технічної документації, скорочує термін виготовлення лекал і покращує їх якість.

Важливою позитивною якістю розробки комп’ютерного креслення моделі одягу, що створюється, є простота внесення до креслення будь-яких змін. Ми вважаємо, що навчальний процес проектування одягу слід максимально наблизити до реальних умов сучасного швейного виробництва, використовуючи комп’ютерні технології на заняттях з обслуговуючої праці.

Проблемам трудового навчання була присвячена увага багатьох провідних вітчизняних дослідників: В.Кузьменка, В.Гусєва, В.Мадзігона, В.Сидоренка, Г.Терещука та інших. Психолого-педагогічні проблеми застосування інформаційних технологій, створення та використання комп’ютерних програм у традиційному навчальному процесі розглядаються у працях М.Жалдака, В.Гершунського, Ю.Рамського, А.Пенькова, О.Ващук та інших. Учені стверджують, що інформаційні технології суттєво впливають на організаційні форми, методи та результати навчання.

Вплив комп’ютера на систему освіти зумовлено тим, що можна застосовувати найрізноманітніші методи навчання, в тому числі й ті, які в умовах традиційних форм можна використовувати з обмеженням. Це пояснюється тим, що комп’ютер, з одного боку, може використовувати в навчанні найрізноманітніші задачі і завдання, а з другого, дає змогу забезпечити всебічне, гнучке керування діяльністю кожного учня. Комп’ютер стає посередником між учителем і учнем, він організовує процес навчання відповідно до фізіологічної, психологічної інтелектуальної індивідуальності. У традиційному навчанні всі змушені рухатися в одному темпі. Використання комп’ютера дає змогу кожному учневі обрати оптимальну для нього швидкість подачі і засвоєння матеріалу. Є чимала кількість програм для конструювання, проектування та моделювання одягу, але вони не навчають процесу конструктивної будови одягу.

Актуальність та недостатня розробленість зазначеної проблеми зумовили вибір теми дослідження: “Застосування комп’ютерних технологій у процесі конструювання швейних виробів”. Мета нашого дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність застосування комп’ютерних технологій у процесі конструювання швейних виробів. Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми дослідження на основі вивчення наукової літератури та педагогічний експеримент у процесі навчання конструювання.

Нами було розроблено комп’ютерну програму, до складу якої входить необхідний матеріал для побудови креслення спідниці. Програма орієнтована на користувача-початківця, який теоретично вивчив і добре володіє матеріалом, що стосується конструювання та моделювання одягу. На першому етапі роботи було проведено вивчення теоретичного матеріалу та відбір необхідного, який описує дії щодо побудови креслення. На другому етапі – розроблено методику побудови креслення спідниці, використовуючи комп’ютер. Третій етап – експериментальна перевірка ефективності використання комп’ютера при конструюванні швейних виробів. Крім того, було розроблено програму для тестування засвоєних знань учнів, які необхідні для побудови креслення та виконання моделювання швейних виробів.

Для визначення ефективності застосування запропонованої програми під час проходження педагогічної практики було використано педагогічний експеримент в одній зі шкіл міста. Експеримент показав, що рівень знань студентів із зазначеної теми зріс на 16%.

У ході нашої роботи ми дійшли таких висновків: 1. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що одним із засобів підвищення рівня знань при конструюванні та моделюванні швейних виробів є використання інформаційних технологій у процесі навчання обслуговуючої праці. 2. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики на основі засобів інформаційних технологій.
ЛІТЕРАТУРА

1. Ващук О.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів 5-7 класів у процесі самостійної роботи на уроках трудового навчання засобами НІТ: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 – теорія та методика трудового навчання. – К., 2001.

2. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – 24 квітня – 1 травня. – С. 2-4.

3. Обслуговуюча праця. 10 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005.

4. Створюємо презентації. Power Point / Упоряд. І.Скляр. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005.

Анна Малініна,

4 курс індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. Ю.Ю.Бєлова
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 9-Х КЛАСІВ ПІД ЧАС ВИГОТОВЛЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ
Розвиток освіти в Україні вимагає суттєвого удосконалення естетичного виховання учнів. Необхідність оновлення його змісту, методів та організаційних форм потребує нового визначення поняття “естетичне ставлення” з метою виявлення шляхів його виховання.

Важливим моментом для учнів 9-х класів, на наш погляд, є спрямування особистісного вибору у розмаїтті стилів та напрямків; бо саме час навчання в 9-му класі, на думку психологів [2], є одним із найтяжчих періодів становлення підлітка та визначальним моментом для формування особистісних смаків.

Ми вважаємо, що слід приділити увагу саме цій проблемі, оскільки естетичне виховання учнів 9-х класів під час виготовлення швейних виробів на уроках трудового навчання не досліджувалося на належному рівні у контексті складової частини виховного процесу.

Ми мали за мету розглянути проблему естетичного виховання учнів 9-х класів з педагогічного погляду та дослідити процес його формування із залученням законів естетики.

У ході нашого дослідження естетичного виховання учнів 9-х класів ми дійшли висновку про те, що естетичне виховання учнів 9-х класів під час виконання швейних виробів – це складова виховного процесу загальноосвітньої школи, яка може бути спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати швейні вироби за законами краси.

Цей закон має функціонувати за такими критеріями ефективності: колір, форма, масивність, масштабність, пропорція, ритм, силует, симетрія, асиметрія, статика, динаміка, фактура, силуетні лінії.

Використання особливостей кожного з вищевизначених критеріїв зумовлює оригінальне сприйняття сукні як продовження жіночого образу. А композиційні знахідки та кольорові вирішення справляють незабутнє враження. Для створення потрібного силуету важливими будуть знання пропорції, симетрії та асиметрії. До того ж фактура, як засіб художнього виразу, буде сприяти довершеності силуетних та конструктивних ліній.

Серед методів дослідження проблеми визначальним був педагогічний експеримент. Були залучені два 9-х класи, що виконували однаковий вид робіт, але перший клас – із залученням творчого моменту, а другий – виконував роботу за традиційною програмою з трудового навчання. У результаті експерименту було виявлено, що робота із творчим завданням була більш плідною та корисною, що збігається з твердженням: естетичне виховання відображає культурні потреби особистості.

Виходячи з того, що до навчальних програм з трудового навчання для 9-х класів загальноосвітніх шкіл вивчення технології пошиття одягу включає в себе такі різновиди оздоблювально-декоративних матеріалів, як аплікація, буфи, вишивка, волан, печворк, стрічка, тасьма, що є незмінним матеріалом для створення естетичного боку виробу. Із розмаїття засобів декорування, на наш погляд, досить доцільним є використання вишивки із бісером, воланів, декоративної тасьми та штучного хутра.

При оздобленні швейних виробів кожен з видів декорування має своє значення та особливості виконання. Кожен вид декорування несе свій естетичний сенс. Так, цікавим є незвичайне застосування воланів: не для оздоблення горловини або рукава, а розміщення від лінії талії з використанням при створенні форми солярної символіки та впровадженням технологій світобачення і відображення цього в одязі. Повтори спиральовидного малюнку на лінії корсету, виконане із декоративної стрічки із бісером, зачаровують погляд та перегукуються з біблейськими мотивами тощо [1].

Таким чином, естетичне виховання учнів 9-х класів під час вивчення швейних виробів дає змогу вирішити такі загальноосвітні завдання: формувати світобачення з урахуванням законів естетики, розвивати здатність до перетворення швейних виробів за законами краси; виховання почуття поваги до процесу й наслідків роботи; ощадливого ставлення до засобів створення прекрасного; формування позитивного ставлення до свого фаху та життя; виховання жаги творчості, спрямування зусиль на здобуття професійних перемог.
ЛІТЕРАТУРА

1. Бердник Т.О. Моделирование и художественное оформление одежды. Учебник для учащихся профессиональных лицеев, училищ и курсовых комбинатов. – Ростов н/Д: Феникс, 2001.

2. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Академія, 2001.

Олена Стєпанова-Аранська,

5 курс індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. Ю.Ю.Бєлова
МЕТОДИ І ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ У ГУРТКУ “КОНСТРУЮВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ОДЯГУ”
У сучасних умовах, коли в країні відбуваються величезні зміни в соціально-економічному житті, зміна власності, докорінно змінились підходи до підготовки спеціалістів у системі професійної освіти, постає завдання не просто підготувати кваліфікованого робітника, а підготувати особистість, яка має працювати самостійно, творчо, інтуїтивно, здатна витримати конкуренцію на ринку праці.

Одним із факторів, що впливає на формування особистості майбутнього робітника, є чітка організація позакласної роботи учнів. Гурткова робота дає змогу не тільки організувати дозвілля молоді, що теж до речі важливо, а, насамперед, допомагає виявити творчий потенціал кожного та розвинути творчі здібності учня, адже значний внесок у розвиток виробництва роблять раціоналізатори і винахідники. Таким чином, перед школою стоїть завдання максимального залучення учнів до занять художньою творчістю.

Спостереження за гуртком “Конструювання та моделювання одягу”, а також вивчення програми з трудового навчання під час проходження практики у ЗОШ №6 показали, що діти значно більше поглиблюють свої знання з конструювання та вдосконалюють навики з моделювання у гуртку, ніж на уроках з трудового навчання, тому що там вони роблять стандартні операції і виконують ті вироби, які передбачені програмою.

Щоб забезпечити формування процесу художньої творчості дітей, у гуртку використовують такі методи і засоби, запропоновані педагогами-вченими Ю.Столяровим і Д.Камським: пояснювально-ілюстративний метод (бесіда, лекція, розповідь, екскурсія, робота з літературою), репродуктивний (маніпулятивні, збір за зразком, виготовлення по пам’яті, збір за технологічною картою), алгоритмічний (теорія розв’язання та алгоритми вирішення винахідницьких задач), евристичний (раптовий пошук, організуючі поняття, контрольні питання), дослідницький (спостереження, аналіз-синтез, індукція-дедукція, абстрагування тощо). Кожен із цих методів може бути використаний у різних формах: у масові, груповій, індивідуальній роботі. При цьому засобом впливу може бути і слово, і дія.

Аналіз роботи гуртка наглядно показує, що робота в ньому відкриває широкі можливості для ознайомлення зі змістом творчої діяльності, формування творчих здібностей, учні, які займаються в таких гуртках, залучаються до художньої творчості, завжди покращують кращі результати в оволодінні професією, мають більший кругозір, більш підготовлені до самостійної і ініціативної роботи на виробництві.
ЛІТЕРАТУРА

1. Волков Н.Л. Приобщение школьников к творчеству. – М.: Просвещение, 1989.

2. Лында А.С. Методика трудового обучения. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности “Общетехнические дисциплины и труд”. – М.: Просвещение, 1977.

3. Твори, выдумывай / Под ред. А.И.Середина. – М.: Просвещение, 1986.



Дмитро Тельчаров,

магістрант індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. Г.П.Бондаренко
ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИВЧЕННЯ ТКМ

НА ПРИКЛАДІ ТЕМИ “ВИРОБНИЦТВО СТАЛІ”
Підвищення якості вищої освіти в Україні – найважливіша соціокультурна проблема. Її вирішення є можливим лише при вдосконаленні традиційної системи навчання, її форм, методів, засобів, технічного та технологічного забезпечення навчального процесу.

Курс “Технологія конструкційних матеріалів” посідає провідне місце у навчальних планах спеціальності “Трудове навчання”. Він спрямований на озброєння студентів знаннями про технології отримання та обробки металів та неметалічних конструкційних матеріалів. Підготовка сучасних фахівців з трудового навчання передбачає глибоке опанування даного курсу (Д.Тхоржевський) [2].

Метою нашого дослідження є визначення оптимального дидактичного забезпечення вивчення ТКМ (на прикладі теми “Виробництво сталі”). Складовими сучасної моделі навчального процесу з вивчення ТКМ є цілі навчання, діяльність викладача з їх реалізації (зміст, методи, засоби, форми навчання), діяльність студентів, організована викладачем.

У практиці викладацької діяльності спостерігається деяка одноманітність методів і прийомів роботи, вибір стереотипних рішень, перевага репродуктивних методів навчання, труднощі у визначенні домінуючих методів та підкорення ним інших способів діяльності.

Якість засвоєння студентами матеріалу значною мірою визначається вибором доцільних методів навчання, що зумовлюється багатьма факторами: загальними цілями освіти, особливостями матеріалу, що вивчається, метою та завданнями заняття, реальними учбовими можливостями студентів, засобами навчання, часом, майстерністю педагога.

Необхідним компонентом правильно побудованого процесу навчання є дидактичні засоби. Як підкреслює В.Оконь, дидактичні засоби збагачують використані методи навчання, сприяють підвищенню їх ефективності. Дидактичними засобами є предмети та об’єкти, які, надаючи студентам сенсомоторні стимули, впливають на їх зір, слух, дотик тощо, полегшують безпосереднє та непряме засвоєння дійсності. Вони виконують у навчальному процесі наступні функції: пізнавальну (сприяють безпосередньому пізнанню студентами певних фрагментів дійсності); формувальну (виступають засобом розвитку пізнавальних здібностей, почуттів та волі студентів); дидактичну (є важливим джерелом знань та вмінь, засобом закріплення матеріалу, перевірки гіпотез).

Під час викладання курсу ТКМ у масовій практиці широко застосовуються різні дидактичні засоби: візуальні (таблиці, схеми, пристрої, машини, моделі та інші); аудіовізуальні (телевізійні апарати, кінопроектори).

Серед сучасних ТЗН особлива роль відводиться комп’ютеру. Основні його переваги над іншими технічними засобами очевидні: інформація на екрані, зворотній зв’язок, значний об’єм пам’яті, мультиплікація, звукові сигнали тощо. Комп’ютер може виконувати окремі функції: презентація матеріалу, моделювання ситуації, контроль та оцінка знань та вмінь. Важливо зрозуміти, що комп’ютер – не механічний педагог, не аналог викладача, а лише засіб у навчанні, що значно посилює та розширює його можливості. Проте в процесі викладання ТКМ комп’ютерні технології застосовуються недостатньо.

На нашу думку, ефективність вивчення цього курсу визначається впровадженням сучасних підходів до організації навчального процесу, зокрема комп’ютерних технологій. Педагогічно обґрунтоване застосування комп’ютерних технологій допоможе розвинути інтелектуальні здібності студентів, сформувати інтерес до навчання, активізувати пізнавальну діяльність, полегшити засвоєння матеріалу, індивідуалізувати навчальний процес.

Ми передбачаємо, що вивчення ТКМ буде успішним за наступних умов: забезпечення навчального процесу сучасними технічними засобами; відповідного рівня готовності викладача до використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі; дозування навчального матеріалу.

Отже, використання комп’ютерних технологій – це перехід на новий рівень навчання. Він потребує більш високого рівня організації педагогічної праці.
ЛІТЕРАТУРА

1. Махмутов М.И. Проблемное обучение: Основные вопросы теории. – М.: Просвещение, 1975.

2. Тхоржевський Т.О. Про проект типового навчального плану з підготовкою вчителів трудового навчання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти” // Укл.: П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко, О.П.Симоненко. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. – Ч.4. – С. 130-132.

Теймур Полянський,

5 курс факультету КТС.

Наук. керівник: ст. викл. М.В.Кудінов
Розробка електронного дидактичного забезпечення курсу “Case-технології”
Перехід України до високотехнологічного інформаційного суспільства зумовлює необхідність глибокого оновлення системи освіти, яка є основою розвитку країни, запорукою її майбутнього. Одним із вирішальних чинників модернізації системи освіти є створення нового покоління засобів навчання, які поєднують досягнення сучасної педагогічної науки з потужними дидактичними можливостями інформаційних технологій.

Курс “Case-технології” розглядає підтримку концептуального моделювання предметного середовища, проектування структур даних і програм, розробку та супровід створених засобами CASE нових інформаційних систем. CASE (аббр. від англ. Computer Aided Software Engineering – автоматизація створення програмного забезпечення) – один з найбільш молодих та динамічних напрямків програмної інженерії, тому створення ефективних методик викладання цього курсу в інженерно-педагогічній освіті є актуальним.

О.Коваленко відзначає, що важливою є проблема правильної побудови навчального матеріалу не тільки з погляду його кількості, але і якості інформації та методів її викладання [1, с.210]. Необхідністю розв’язання проблем нестачі якісних комп’ютерних посібників, які б відповідали сучасним педагогічним концепціям, було зумовлено тему дослідження: “Розробка електронного дидактичного забезпечення курсу “Case-технології” для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю”. Об’єктом дослідження виступає процес навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей основ автоматизованого проектування складних об’єктів і систем (CASE), а предметом – електронне дидактичне забезпечення курсу “Case-технології”.

Метою даної роботи є створення електронного дидактичного забезпечення та вдосконалення з його допомогою навчального процесу студентів факультету комп’ютерних технологій та систем. Під електронним дидактичним забезпеченням будемо розуміти систему електронних дидактичних засобів навчання з курсу “Case-технології”, яка створюється з метою найбільш повної реалізації виховних та освітніх задач і націлена на всебічний розвиток особистості того, хто навчається.

Нами було проведено такі роботи: підбір необхідного методичного наповнення веб-сайту (лекції, лабораторні роботи, завдання для самостійної роботи, літературні джерела); проектування майбутнього електронного ресурсу (створення моделі переходів між веб-сторінками та їх співставлення з методичними матеріалами) та створення за допомогою мови HTML програмного коду електронного дидактичного забезпечення курсу “Case-технології” (яке буде являти собою реалізацію моделі, спроектованої на попередньому етапі).

Результати впровадження електронного дидактичного забезпечення курсу “Case-технології” у практику зроблять вагомий внесок у розвиток сучасної системи освіти інженерно-педагогічних кадрів. Його застосування в навчальному процесі очевидне: лабораторний практикум, теоретична самопідготовка, індивідуальна та самостійна робота студентів, підготовка викладача до занять. Можлива подальша модифікація цього електронного забезпечення: створення системи реєстрації студентів, персоніфікований облік та аутентифікація, створення зворотного зв’язку з викладачем та підтримка спілкування між студентами у форумі. Вочевидь, це пріоритетний напрямок, але в даному дослідженні ми не мали на меті це зробити. Якщо ж розглядати перспективи, то в такому складі електронне дидактичне забезпечення курсу “Case-технології” може бути використане в роботі лабораторії дистанційного навчання, яка функціонує на базі факультету КТС Бердянського державного педагогічного університету.



ЛІТЕРАТУРА

1. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образований. – Х.: ЧП “Штрих”, 2003.



Валентин Іщенко,

5 курсу індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: ст. викл. Л.В.Горбатюк
Активізація пізнавальної діяльності учнів

з використанням інформаційних технологій навчання
Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні – одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.

У сучасній загальноосвітній школі комп’ютерна техніка та інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів 3. Інформатизація істотно вплинула на процес формування знань. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння й глибину засвоєння величезних масивів знань 2.

Інформаційна технологія (ІТ) навчання – це процес підготовки й передачі інформації тому, кого навчають, засобом здійснення якого є комп’ютерна техніка й програмні засоби.

Інформаційна технологія навчання припускає використання поряд з комп’ютерною технікою спеціалізованих програмних засобів. Під програмним засобом навчального призначення розуміється програмний засіб (ПЗ), у якому відбивається певна предметна галузь, де тією чи іншою мірою реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. ПЗ, що функціонально підтримують різні види навчального процесу, називаються педагогічними програмними засобами (ППЗ) 1.

Сьогодні існує велика кількість різних класифікацій і типологій ППЗ. За методичним призначенням ППЗ можуть бути: комп’ютерні підручники (уроки); програми-тренажери (репетитори); контролюючі (тестові оболонки); інформаційно-довідкові (енциклопедії); імітаційні; моделюючі; демонстраційні (слайд- або відеофільми); учбово-ігрові.

Використання комп’ютерних технологій для активізації пізнавальної діяльності при навчанні може здійснюватися на різних етапах. Наприклад, це інформаційна підтримка предмета, що виражається у використанні стандартного програмного забезпечення: мультимедійні енциклопедії, електронні підручники; розробка супроводу уроків з використанням цифрового проектора, ретельно підібраного відеоряду, що допомагає ілюструвати теоретичний матеріал, що викладається на уроці. Основна проблема полягає в тому, що багато педагогів-предметників застосовують методи інформаційних технологій безсистемно.

Система використання ІТ в освітній установі передбачає поетапне формування діяльності вчителів і учнів зі створення та використання мультимедійних, програмних і інформаційних продуктів при навчанні, а також у позаурочній діяльності.

Таким чином, ефект застосування комп’ютерних технологій залежить найбільшою мірою від уміння використати їх нові можливості. Важливо включити ці технології в систему навчання кожної дитини, надати їй волю вибору форм і засобу діяльності при розв’язанні навчальних завдань, у той же час забезпечуючи її системою допомоги у випадку ускладнень. Очевидно, що вміння вчителя-практика користуватися комп’ютером у навчальному процесі є обов’язковим елементом його професійної компетентності [4].

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка