Том Природничі науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5



Сторінка8/15
Дата конвертації02.04.2016
Розмір2.71 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

ЛІТЕРАТУРА

1. Бодрік О.О. Від вивчення інформаційних технологій до їх практичного застосування // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. – №4. – С. 29-31.

2. Дрожжина Т.В. Практичне створення сучасного інформаційного середовища // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – №7. – С. 41.

3. Информационные технологии в образовании: Материалы научно-практической конференции. – Саранск, 2004.

4. Кульневич С.В., Лакоценина Т.П. Не совсем обычный урок: Практическое пособие для учителя и классных руководителей, студентов педагогических учебных заведений, слушателей ИПК. – Ростов на Дону: Творческий центр “Учитель”, 2001. – 176 с.

Михайло Прохоренко,

5 курсу індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: ст. викл. Л.В.Горбатюк
ШЛЯХИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
Оновлення всіх сторін життя суспільства, необхідність виходу на передові рубежі науково-технічного прогресу, забезпечення високої ефективності виробництва, найбільш повного розвитку творчого потенціалу суспільства – усе це ставить перед загальноосвітньою школою зовсім нові навчальні й виховні завдання. Необхідно, щоб навчання формувало новий тип мислення, новий стиль діяльності, орієнтований на більш ефективне розв’язання виробничих, соціальних, культурних та інших проблем [2].

Важливу роль у їх розв’язанні відіграє шкільний курс інформатики. Шкільна інформатика повинна давати учням дещо більше, ніж просто навички роботи в певному середовищі, які до того ж можуть застаріти ще до початку їхнього реального застосування. Вивчення сучасних комп’ютерних технологій має бути спрямоване на свідоме використання комп’ютера, формулюючи при цьому алгоритми як засоби досягнення мети в будь-якій ситуації. Здобуті навички роботи з програмним забезпеченням слід спрямовувати на розвиток інтелекту учня, його вміння думати.

Метою нашого дослідження є вивчення засобів навчання, які сприяють вдосконаленню навчального процесу на уроках інформатики та його інтенсифікації й оптимізації.

Інтенсифікація навчання – це підвищення продуктивності навчальної праці вчителя й учня за одиницю часу. Для того щоб напруженість праці вчителя й учнів залишалася на припустимому рівні, не вела до перевантаження, не відбивалась негативно на їхньому здоров’ї і щоб у той же час їхня праця була високоефективною, необхідно вибирати оптимальні варіанти навчання. Тому інтенсифікація й оптимізація навчання мають здійснюватись у взаємозв’язку, як найважливіші принципи наукової організації педагогічної праці. Упровадження їх у шкільну практику викладання інформатики сприяє подоланню формалізму в навчанні, переходу від догматичної до творчої побудови навчального процесу [1].

Узагальнивши результати наукових досліджень і досвід творчих педагогів, учителів-новаторів, можна виділити та використовувати у викладанні інформатики такі основні форми інтенсифікації навчання: 1) підвищення цілеспрямованості навчання; 2) посилення мотивації навчання; 3) підвищення інформативної ємності змісту освіти; 4) застосування активних методів і форм навчання; 5) прискорення темпу навчальних дій; 6) розвиток навичок навчальної праці.

Певні зміни необхідно внести і в зміст освіти. Перший напрямок – пошук певної технології навчання інформатики. Найбільше можливостей у навчанні учнів інформатики надає модульна система навчання. Мінімальною одиницею такого навчального процесу є не урок, а цикл уроків, які прийнято називати модулем. У кожному модулі чітко виражені всі елементи процесу засвоєння й вивчення нового матеріалу, формування вмінь і навичок, контроль знань, узагальнення й систематизація. Другий напрямок – тематичне планування матеріалу. Модульне навчання накладає певний відбиток на планування кожного модуля.

Серед способів інтенсифікації навчання особливе значення має застосування методів, форм, засобів, прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що стимулюють їхнє навчання. З цією метою використовують метод проектів, який широко розповсюджений у світі та знаходить все ширше застосування в Україні.

Аналіз основних факторів інтенсифікації навчання на уроках інформатики дає підстави відзначити, що всі вони повинні застосовуватись у взаємозв’язку. Не можна розраховувати, що тільки окремими з них можна вирішити проблему інтенсифікації. Саме тому треба шукати в кожному випадку оптимальні сполучення факторів інтенсифікації для конкретних умов класу, віку учнів, специфіки теми тощо. Тільки такий підхід може принести дійсні успіхи в підвищенні ефективності та якості навчання школярів на уроках інформатики.


Література

1. Бухаркина М.Ю., Мойсеева М.В., Петров А.Е. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. – М.: Академия, 2002.

2. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта України. – 2001.

Даря Кочетова,

3 курс факультету КТС.

Наук. керівник: ст. викл. О.С.Овсянніков
ЗАДАЧНИЙ ПІДХІД ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ

ЗДІЙСНЕННЯ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ
У світлі останніх перетворень в Україні і для подолання небезпеки відставання від міжнародних тенденцій соціального й економічного розвитку необхідне підвищення якості інтелектуальної праці й у зв’язку з цим підвищення освітнього рівня людини, розвиток його творчих можливостей, здібностей, професійних якостей.

Навчальні заняття, незалежно від форми, мають не тільки стимулювати творчу активність учня, але й формувати в нього прагнення глибше проникнути в сутність явища, процесу; потребу в пошуку нових рішень у тому або іншому виді діяльності, оскільки саме творча активність викликає психологічно комфортний стан. У зв’язку з цим особливої значущості набуває індивідуалізація і диференціація навчання, що має потужний потенціал. Вона забезпечує свободу творчості учнів у відкритті й розумінні істини, а також умови для повноцінного продуктивного розвитку особистісного, інтелектуального й творчого потенціалу.

Індивідуалізація та диференціація процесу навчання є тими надбаннями, впровадження яких дає відчутні якісні результати й можливість розв’язувати багато суперечностей у навчально-виховному процесі [1, с.9]. Індивідуалізація навчання – це організація такої системи взаємодії між учасниками процесу навчання, за якою якнайповніше враховуються та використовуються індивідуальні особливості кожного учня [1, с.13].

Під диференціацією навчання розуміють таку спеціально організовану пізнавальну діяльність, яка, впроваджуючи індивідуальні відмінності, спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток кожного учня й передбачає структурування змісту навчання, добір форм, прийомів і методів навчання відповідно до типових особливостей учнів [1, с.16].

Курс інформатики, особливо розділ “Програмування”, має великі резерви в контексті даної проблеми, головною метою якого є розширення інтелектуальних можливостей, формування інформаційної культури учнів. Задачний підхід є важливою складовою диференціації навчання. При використанні задачного підходу навчальна діяльність має бути спрямована на розв’язання навчальних задач.

Реалізація індивідуалізації навчання шляхом диференційованого навчання не достатньо використовується при викладанні інформатики. У процесі виконання завдань учень має можливість отримати індивідуальну допомогу, коли він зазнає значних труднощів у проходженні певного етапу розв’язання задачі. Вплив учителя на учбову діяльність учнів має бути адаптованим до цього і базуватись на інформації, зібраній учителем про нього. Це дасть можливість врахувати як вікові, так і індивідуальні особливості учнів шляхом організації диференційованої допомоги у виконанні кожного етапу розв’язування завдання. Індивідуалізація навчання передбачає також адаптацію завдань до рівня можливостей учня. Це досягається шляхом диференціації самих завдань, виходячи з рівня їх складності та проблемності.

З метою визначення ефективності задачного підходу двом групам учнів були надані задачі для розв’язування мовою програмування Pascal. Для учнів першої групи це були задачі одного рівня складності, для другої групи – творчі задачі трьох рівнів складності, тобто диференційовані. Результати дослідження показали, що в учнів другої групи підвищився рівень активності, з’явився інтерес до процесу розв’язання задач. Загальна оцінка виконаних робіт у другій групі була вищою, ніж у першій.

Отже, використання диференціації в процесі навчання інформатики дає можливість для розвитку творчої цілеспрямованої особистості, значно полегшує процес засвоєння учбового матеріалу учнями.


ЛІТЕРАТУРА

1. Володько В.М. Індивідуалізація й диференціація навчання: понятійно-категорійний аналіз // Педагогіка і психологія. – 1997. – №4. – С. 9-18.

2. Кожем’якіна І. Оцінювання навченості учнів // Завуч. – 2006. – №36. – С. 5-6.

Олег Мартинов,

2 курс факультету КТС.

Наук. керівник: ст. викл. Л.В.Горбатюк
НАВЧАННЯ КООРДИНАТО-ПЛОЩИННОГО МЕТОДУ МОДЕЛЮВАННЯ ТРИВИМІРНОГО ПРОСТОРУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Одним з найважливіших завдань розвитку вищої освіти в Україні є досягнення якісно нового рівня у вивченні всіх фахових дисциплін із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Ці технології реалізуються за допомогою комп’ютерної графіки, яка є найбільш видовищнішою й багатофункціональною їх складовою, найлегше сприймається та засвоюється людиною, а, головне, – повною мірою відповідає природнім психологічним особливостям сприйняття людиною навколишнього середовища [1].

Аналіз педагогічного програмного забезпечення, яке використовується у навчальному процесі, дає підстави стверджувати, що питанням вивчення координато-площинного методу моделювання тривимірного простору приділяється недостатньо уваги [2].

Метою роботи є створення програмного забезпечення для демонстрації координато-площинного методу моделювання тривимірного простору (епюр Монжа) із застосуванням технології клієнт-сервер для реалізації мультиагентного режиму роботи програми.

Методами дослідження є теоретичний аналіз проблеми дослідження на основі вивчення наукової літератури та педагогічний експеримент у процесі проведення лабораторних занять.

Програмний засіб складається з двох частин – клієнтської та серверної. Вікна клієнтської та серверної програми не відрізняються, різниться лише внутрішня реалізація програмних модулів. Вікно програми представляє собою графічну поверхню, на якій відтворюється сцена з тривимірною системою координат. Сцена складається з фронтальної, горизонтальної та профільної площин, осів координат, точки з лініями зв’язку та проекцій точки на координатних площинах.

За допомогою миші сцену можна повертати за трьома осями (X, Y, Z). Якщо зажати ліву або праву кнопку миші у середині кола та перетягувати мишу по горизонталі та вертикалі, то сцена буде повертатися за осями X та Y. Якщо зажати кнопку за межами кола та робити кругові рухи мишею, то сцена повертатиметься за віссю Z.

Клієнтська область вікна має контекстне меню, за допомогою якого можна керувати поведінкою сцени. У підменю “Види” є пункти “Зверху”, “Спереду”, “Збоку”, при виборі яких у плані відображаються горизонтальна, фронтальна та профільна площини відповідно. При виборі пункту “Перемістити точку” відкривається діалогове вікно, у якому можна задати нові координати точки.

Програмне забезпечення створено в інтегрованому середовищі проектування Delphi 7 [3]. Для побудови тривимірного зображення використовується графічна бібліотека OpenGL. Передача даних у мережі реалізується за допомогою сокетів. Для роботи з сокетами використовуються класи TServerSocket та TClientSocket. У серверній програмі об’єкт класу TServerSocket працює у окремому потоці. При обертанні сцени через короткі інтервали часу він передає всім клієнтам кути повороту сцени. Клієнтські модулі приймають ці данні та відтворюють те зображення, що й на сервері. Таким чином, викладач може робити демонстрацію для всіх студентів одночасно.

У контекстному меню вікна клієнтської програми є пункт “Підключитися до сервера”. При його виборі програма знайде сервер у мережі та підключиться до нього. Якщо сервер не запущено, програма видасть відповідне повідомлення. При виборі пункту “Закрити з’єднання” підключення до серверу закриється. У контекстному меню серверної програми є пункт “Підключення”, при його виборі відкриється діалогове вікно, у якому відображається список усіх активних підключень.

Використання засобів візуалізації моделей та мережевих технологій у навчанні графічних дисциплін є перспективним напрямком подальших науково-педагогічних досліджень.



ЛІТЕРАТУРА

1. Дорошенко Ю.О., Очеретний В.О. Комп’ютерні тренажери з нарисної геометрії у профільному навчанні старшокласників графічно інформаційних технологій // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць. – Київ-Бердянськ, 2004. – С. 57-66.

2. Евенко А.С. Використання пакету Maple у курсі математичної фізики на прикладі моделювання процесів дифузії // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць. – Київ-Бердянськ, 2004. – С. 57-66.

3. Тейксейра С., Пачеко К. Borland Delphi 6: Руководство разработчика. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002.



Ганна Харіна,

5 курс індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: ст. викл. Л.В.Горбатюк
НАВЧАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

СТВОРЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ
Виховання учнів у школі має бути спрямовано на розвиток людини сучасного інформаційного суспільства, і школа має вчити користуватись необмеженим джерелом інформації.

Підвищенню ефективності навчання інформатики сприяє диференціація й індивідуалізація навчання.

Індивідуалізація навчання передбачає і його диференціацію, яку слід розуміти як всебічну доступність і результативність навчання для всіх учнів і для кожного з них окремо.

Диференціація означає широкий спектр навчально-організаційних заходів, за допомогою яких робиться спроба задовольнити, з одного боку, різнобічні інтереси учнів до інформатики як до науки, що розвивається дуже швидкими темпами, а з іншого – різноманітні потреби суспільства. Диференціація виконує дві функції: служить розкриттю індивідуальності учнів та зміцненню й подальшому розвитку суспільства.

Профільною диференціацією передбачається навчання різних груп школярів за різними програмами, які відрізняються глибиною вивчення матеріалу, обсягом відомостей тощо. Організація диференціації базується на використанні різних методів, форм і засобів навчання щодо учнів одного класу. До дослідницьких можна віднести метод проектів, основною тезою якого є: “Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати”.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Мета курсу за вибором “Основи створення комп’ютерних презентацій” є подвійною: насамперед курс має розвинути в учнів уміння логічно, доступно й ефектно подавати інформацію, структурувати її, застосовувати різні способи її зображення, а також уміння викладати матеріал і зацікавлювати аудиторію. Крім того, учні мають оволодіти сучасними програмними засобами, необхідними для ефективного представлення інформації.

Обсяг курсу становить 17 навчальних годин, з яких принаймні 2 години слід відвести для захисту курсових проектів. Курс розрахований на викладання в загальноосвітніх навчальних закладах будь-якого профілю і може доповнювати тему “Основи створення комп’ютерних презентацій” з базового курсу інформатики. Оптимальним є викладання курсу в 10 класі, проте він може бути проведений і пізніше.

Однією з найкращих сучасних програм для створення презентацій є Power Point. За допомогою цієї програми навіть користувач, який не є фахівцем у галузі інформаційних технологій, може за короткий проміжок часу досить професійно створити яскраву електронну презентацію.

Презентація (від англ. presentation – представлення, вистава) – це набір картинок-слайдів на певну тему, який зберігається у файлі спеціального формату. Курс має практичну спрямованість, а отже, особливу увагу слід приділяти роботі учнів за комп’ютером. Для навчання роботі з програмою PowerPoint учителеві доцільно запропонувати цілісний проект, виконуючи який учні поступово досліджуватимуть та опановуватимуть усі інструментальні можливості програмного продукту. Презентацію, створену в середовищі PowerPoint, згодом можна вдало доповнити за допомогою Microsoft Producer. Що стосується Flash-презентацій, то розробка окремого проекту, у якому органічно розкривався б широкий спектр можливостей програми Macromedia Flash, видається проблематичною. Тому доцільно для кожного заняття формулювати окреме завдання.

Слід підкреслити, що навчання має завершуватися виконанням учнями курсового проекту, тобто створенням тематичної презентації, яку учень-автор або 2-3 автори демонструватимуть своїм однокласникам. Найвірогідніше проект буде виконуватись учнями протягом усього терміну навчання, замінюючи в такий спосіб домашні завдання. Вдалим рішенням є також виконання і захист двох курсових проектів – одного з технологій Microsoft, іншого з Flash-технологій.
ЛІТЕРАТУРА

1. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/2007 навчальному році // Сім’я та комп’ютер. – 2006. – №7. – С. 32-40.

2. Вісник. – 2003. – №17 // http:// www.visnyk.lutsk.ua/

3. Скляр Е.В. Створення презентацій. – К., 2003.



Олексій Дарчук,

5 курс індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: ст. викл. Л.В.Горбатюк
Комп’ютерна анімація як засіб розвитку творчих умінь уЧНІВ ПРИ групОВІЙ ФОРМІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
Сучасна молодь має достатній доступ до комп’ютетних технологій і досвід роботи з ними, але без критичного осмислення значення і можливостей цих технологій. Протягом довгого часу гуманітарна, природнича, технічна освіта використовували комп’ютери в основному з програмістсько-інформаційною метою. Проблемою сьогодення щодо застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі є наступний факт: замість того, щоб вважати комп’ютер середовищем, альтернативним традиційним засобам навчання, в освіті його жорстко використовують для дублювання методів навчання.

На даний момент розроблені методики вивчення можливостей графічних редакторів, проте жодна з них не спрямована на розвиток творчих здібностей учнів при груповій формі організації навчально-виховного процесу.

Метою цієї роботи є дослідження можливостей засобу створення анімації Macromedia Flash, спрямованих на розвиток творчих умінь учнів при груповій формі організації навчання. Поставлена мета визначає задачі дослідження, що досягаються з використанням таких методів: теоретичний аналіз проблеми дослідження на основі вивчення науково-методичної та психолого-педагогічної літератури; цілеспрямовані педагогічні спостереження, бесіди, анкетування викладачів і школярів; синтез теоретичних положень, методик та практичних результатів як засад розробки основних положень дослідження з проблеми; педагогічний експеримент і аналіз його результатів.

Як відомо, комп’ютер є потужним засобом моделювання і демонстрації законів, що лежать в основі художньої, наукової і технічної творчості, засобом створення нових витворів мистецтва, а також персоналізації освітнього процесу.

У цілому, прогресивною вважається освітня технологія, орієнтована на раціональний і критичний аналіз одержуваної інформації. Прогресивні викладачі будують навчання за проблемно орієнтованими моделями; вони апелюють до природної дитячої цікавості, природи речей, спрямовуючи учнів за допомогою питань і фактів, що вимагають від дітей самостійного дослідження. Групове розв’язання задач і дискусії спонукають до означення і вирішення пізнавальних проблем і інтелектуального розвитку учнів.

При навчанні комп’ютерної анімації, з урахуванням групового і творчого характеру роботи над анімаційним фільмом, необхідно використовувати можливості розвитку комунікабельності і соціальності учнів, з урахуванням їх психологічних проблем, оскільки перевага умов роботи у групі – це можливість отримання зворотного зв’язку і підтримки від інших дітей. У групі дитина відчуває себе прийнятою і приймаючою, такою, що одержує допомогу і допомагає іншим. У підтримуючій і контрольованій обстановці людина може навчатися новим умінням, експериментувати з різними стилями відносин серед рівних партнерів. Таким чином, досвід, що набувається в групах, надає протидію відчуженню, допомагаючи розв’язанню проблем, що виникають при міжособовій взаємодії. У результаті задача розвитку комунікаційних здібностей учнів засобами комп’ютерної анімації може бути вирішена особливо успішно.

Суто індивідуальне навчання на комп’ютері сковує дитину, зменшує кількість проблемних ситуацій, які вона знаходить, виконуючи завдання, позбавляє її можливості обговорення та консультації з товаришами по навчанню. Саме групова робота з використанням комп’ютера або навчання на комп’ютері, при якому діти спільно формулюють загальну задачу і самі обирають собі ролі в групі, дає максимальний освітній ефект. Теоретичний аналіз зазначеної проблеми та результати експериментальної роботи довели, що використання можливостей створення анімації засобами Macromedia Flash позитивно впливає на розвиток творчих умінь учнів при груповій формі організації навчання.

Юлія Анастасєва,

5 курс індустріально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: ст. викл. Л.В.Горбатюк
Створення мультимедійного супроводу

навчальних занять у класі ІКТ
Об’єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів, які використовуються в освітньому процесі. Впровадження інформаційних комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання є завданням педагогів. Розв’язання проблеми інтеграції актуальних навчальних предметів потребує модернізації викладання навчальних дисциплін.

Ліцензійних програмно-педагогічних засобів (ППЗ) існує незначна кількість: не для всіх предметів і класів, вони не завжди адаптовані до використання на уроках, відповідають сучасним вимогам до навчання. Тому питання створення вчителем мультимедійного супроводу уроку або використання існуючих ППЗ є актуальним 2.

Основне завдання методики викладання будь-якого предмета – формування інформаційного середовища, що забезпечує досягнення педагогічних цілей. Це здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання. Найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів було активізовано. Саме цим пояснюється роль мультимедійних засобів навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання в діяльності сучасного закладу освіти.

Дамо означення окремих термінів: мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію, мультиплікацію; анімація (від латинського “animation” – оживляю) – метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів у окремих фазах руху, за допомогою якого на екрані виникає враження оживлення статичних форм; презентація – це набір слайдів, у якому є текст, графічні об’єкти, малюнки 3.

Програма MS Power Point призначена для створення і демонстрації презентацій, зокрема, для реалізації сценаріїв мультимедійних проектів у вигляді набору слайдів. Вона є складовою частиною пакету MS Office.

З метою підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів, пошуку раціональних методів і шляхів розв’язання завдань навчально-виховного процесу доцільним є проведення в класі ІКТ уроків усіх типів (особливо уроків вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизації знань), за винятком уроку контролю знань. Для проведення уроків контролю знань доцільне використання стандартного комп’ютерного класу. Створення і вибір мультимедійного супроводу навчального заняття, вирішення питання про місце і час їх використання належить учителеві 4.

Дидактичні можливості та методичні варіанти застосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватися в найрізноманітніших ситуаціях (перед чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці уроку, у поєднанні з іншими засобами навчання). У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою (слуховою, зоровою) для подальшого засвоєння учнями знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу, замінити традиційний посібник-книгу. У будь-якому випадку мультимедійний засіб навчання є основним або додатковим джерелом знань. Учитель має врахувати конкретні умови навчальної роботи, вікові особливості дітей, рівень знань учнів, їхній життєвий досвід та технічні можливості обладнання класу ІКТ 5.

Мультимедійний супровід повинен містити багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний у навчальних цілях, мати чітке дидактичне призначення, педагогічну спрямованість, адекватно відповідати навчальній програмі й легко активізуватися на комп’ютері 1. Навчальна інформація, подана через мультимедійні засоби, не повинна містити наукових помилок. Спрощення допустиме лише тією мірою, якою воно не впливає на жодну із сутностей того, що описується. Система понять має подаватися на логічній, науковій основі.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка