Традиційні та народознавчі свята у школі І ступеня



Сторінка11/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Дід

Баба

Учень

Учениця

Колядники

Ряжені: циганка, циган, діти засівальники, коза, два чортики, Дід Мороз, діти в українських костюмах.

Учень:

Здрастуй білий, пухнастий, веселий сніжок!

Здрастуй, гостя — зима-чарівниця!

Викликай же на гірку малят, на лужок,

А мороз хай рум'янить їм лиця.

Новоріччя настало.

Вітаємо ми Вас із радісним святом красуні-зими.

Разом: З Новим роком!

Учениця:

Сніг іде! Сніг іде! Всі стежки замело,

Все у білі убралося шати.

Біле поле і ліс, біле місто й село,

Білих вулиць уже не впізнати.

Учень:

Біла казка довкола. Ця казка жива.

Під ногами іскряться сніжинки.

А зима висіва сніжок з рукава

І сріблом обсипає ялинки.

Пісня «Зимова казка» (сл. В. Басюка, муз. Ю. Михайленко).
Учениця:

Ой, який пухнастий сніг

М'яко стелеться до ніг.

Як же весело ми трішки

Ним побавились у сніжки!

А давайте, мов живу,

Зліпим бабу снігову.

Учень:

Я їй очі підмалюю,

З моркви носа прилаштую.

Бабу снігову люблю —

З миски їй бриля зроблю.

Учениця:

Ну, а я мітлу їй дам —

Промете хай стежку нам!

Буде всім вона на диво —

І велика і красива!

Діти ліплять снігову бабу, катають дві кульки, закочу­ють за ялинку з-за-ялинки виводять снігову бабу (дитину). Одягають їй бриля з миски, дають мітлу в руки і запрошу­ють до танцю.

Діти виконують танець із сніговою бабою.

Після танцю снігова баба залишається біля ялинки і ніби сумує

Їхала баба Яга з магазину.

Куплений перець поклала в корзину.

Молотий перець — пекучий, що страх!

Тільки лизнеш — почорніє в очах.

Чорна ворона сиділа в корзині

Стало занадто цікаво пташині:

Дзьобнула швидко разів до п'яти

Повен-повнісінький рот гіркоти.

Злякано каркнула бідна ворона:

— Ой! Висипається перець червоний!

І на дорогу, в замети й на кригу...

Діти не їжте Яжиного снігу.

Баба Яга прилетить із гаїв,

Скаже: «Це ти перець мій з'їв?».

Снігова баба.

Все тут радісно жило,

Скільки тут малят було!

Скільки гамору, та шуму,

А тепер самій — так сумно!

Учень:

Не сумуй бабусю марно,

Веселитися з нами гарно.

Хай кружляє-стелеться

Наш танок «Метелиця»!

Діти виконують танок «Метелиця».

В хаті згасає світло, в хатинці засвічується віконце.

Вчитель:

Ось і вечір вже настав.

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров'я!

В новорічний щедрий вечір

Всім вам щастя і здоров'я.

А заглянемо в цю хатинку.

Як стрічають Новий рік та баба в колі своєї родини?



Театралізоване дійство
Іванко:

Святий вечір, добрий вечір!

Уставайте, діду с печі,

Що там баба напекла,

Подавайте до стола.

Може нічого давати,

Бо любили довго спати?

Може в літку в холодку

Ви лежали у садку

Тай нічого не придбали?

Тож навіщо вам співали?

Оксана.

Тихше, Іванку, — дідусь почує. Вечір близько а нам ще треба потренуватись.



Діти чують кроки діда і підбігають до вікна, вдають,] виглядають на вулицю.

Дід.

А чого це ви в хаті, а не на вулиці?



Діти.

Це ми у вікно на небо дивилися.



Дід.

І кого ж ви там виглядаєте?



Оксана.

Зорю.


Дід

(гладить по голівці). Рано її виглядати. Вона в до своїх найменших сестричок пішла. Проситиме, шлях небесний освітили. По ньому колісниця має летіти. Місяць молодий княгині Дані везтиме золотий вінець.

Оксана.

А княгиня Дана Зорі той вінець подарує.


Дід.

Так люди кажуть.



Іван.

Чи ж скоро та зоря засвітиться?



Дід.

Та певне вже недовго чекати.



Чути голос баби.

Баба.

Діти, де ви? Діду!



Разом.

Чуємо, чуємо!



Баба.

От і добре, що чуєте, а то свято на порозі, а ви час марнуєте. Бери-но дитино горщика, що онде на припічку стоїть, та постав он там біля снопа.



Іван.

А що в цьому горщику, бабуню?



Баба.

Кутя.


Іван.

Навіщо ж її туди ставити?



Баба.

То, діти, так треба. Біля жита стоятиме — хліб родитиме, лихо хату обминатиме. А пташка весною прилетить, звістку про врожай принесе.



Оксана.

Бабуню, давай я його сама віднесу.



Баба.

Ні, дитино, горщика має віднести тільки Іван тоді чоловіки у нас не хворітимуть і всі хвороби з хати тікатимуть. Не журись, нам з тобою жіночої роботи вис­тачить. Будеш мені допомагати. А ти, діду, чому стоїш?



Дід.

Та я чекаю, поки калач мені даси. Треба до двору сходити, двір освятити. Ну ти вдягайся, внучку, підемо добру справу робити. От тільки перед порогом слід укло­нитися.



Іван.

Навіщо?


Дід.

Це звичай такий. Перед святом Нового року поро­ги оживають, на людей чекають. Тому слід говорити: «Пороги мої, пороги, рублені і тесові, маленькі і великі, дозвольте з хати вийти, двір обійти, шану всьому віддати та до хати вертати. Не одному, а з гостями, щоб були увесь вік славними господарями».



Іванко повторює за дідом, виходять.
Баба.

Ідіть з хлібом, вертайтесь з миром та долею, щоб Нового року діждатись, порогам вклонятись.

А ще, пороги, вам ллю водицю, щоб були свячені, з днем щасливі, з долею гожі та на місяць схожі.

За дідом та внуком зачиняються двері.

Оксана. Ой, бабуню, вони вітер до хати впустили!

Баба.

Ходи вітре до нас, Ось для тебе квас, — На стільчику стоїть, З під кришки виглядає Та піну пускає.

На ось рушник, витри стіл, та приготуй білу скатерти­ну, будемо стола квітчати.

Оксана.

Навіщо так столи шанувати?



Баба.

Стіл же не слуга, а наш господар, батько в хаті. От тільки зачекаємо дідуся з Іванком і разом зробимо. А поки що викладай пиріжки на цю тарілку.



Оксана.

Чиї ж пиріжки діти?



Баба.

Хліба святого. А хліб - син Сонця і Місяця. Без тепла

і води нема життя, як і без хліба не буде свята.

Оксана.

А Зоря Венера — його хрещена.

Ой Зоря-зоряниця,

Красна дівиця.

Біля хліба ходила,

Речі любі говорила.

Що у хліба коса —

То його краса,

Що на ньому пташина —

То його родина.

І щоб наш святковий хліб та калачі гарно спеклися.

Баба виймає хліб, Оксана заглядає.

Баба.

Так, вдалися. Кажуть люди, який хліб спікся, та­ким рік зустрівся. Маємо в злагоді та дружбі жити. Хліб зріс, не потріскався — буде нам добре здоров'я.



Оксана дивиться у вікно.

Оксана.

Бабуню, а що то вони роблять?



Баба.

Вони, дитино, хату обходять, хлібець по кутках кладуть, надламуючи із калача. А то бачиш, у хлівець пішли. Кусник худобі вломлять, птиці дадуть, навіть ма­ленькій мишці покладуть.


Оксана.

А навіщо дідусь сокиру взяв?



Баба.

Підуть у сад яблуні і вишні рубати. Але не на­справді, а просто їх полякати, щоб родили, промовляючи такі слова: «Глядіть же, родіть рясно та вчасно, а не бу­дете родити — будемо лихо читати. Зрубаємо, порубаємо, у вогні спалимо! Хліб, калачі спечемо, людям понесемо»



Оксана.

А навіщо дідусь житніми перевеслами дерева обв'язує?



Баба.

То він просить місяця, щоб дерева оберігав і мо­роз їх не чіпав. Будуть тоді добре родити в наступному році. Відходь дитино від вікна, та будемо стіл накривати.



Чути стук у двері.

Баба. А хто там?

Дід. Гості!

Баба. Наші в хаті.

Іванко. Чужі прийшли.

Баба. А що нам принесли?

Дід. Ялинку та хліб, щоб жити в злагоді всім.

Баба. І все?

Іванко. Ні, ще соломи, щоб були здорові.

Баба.

За гарні слова гостей зустрічаємо, двері відчиняємо. Будемо стіл квітчати, ялинку прибирати, та й страви вже поспіли.



Іванко. А Зоря ще не зійшла.

Баба. Поки все приберем, то Зоря прийде, звістку слав­ну принесе. Ти, діду, став ялинку в світлиці, а ти, Іван­ку, бери солому й на столі розкладай стебельцями на­вхрест. Ось гроші, хустина, зіллячко, щоб поклав на со­ломці разом із ключем та ножем.

Іванко. А це навіщо?

Баба. На щастя, на дружбу. Ось тепер ми з Оксаноч­кою застелимо скатертину. Бери її, внучко, за кінчики ось так, як я, і промовляй.

Баба та Оксана.

Стіл квітчаємо, Господаря закликаємо. Ходи за стіл рік Новий стрічати, Щоб другого діждати!



Дід. На скатертину серед столу покладіть груші, яблу­ка, горіхи і зерна жменю.

Іванко.

Щоб паляниці родилися, Щоб люди в хаті водилися, Рід лиха не знав, силу мав.



Чути стукіт у двері, лунає щедрівка.

Колядники

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Стала собі щебетати,

Господаря викликати.

Будем її годувати,

Скоро весну зустрічати.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Учень:

Свято, як свято, Снігу, як вати.

Йдем до баби колядувати

Вчитель. Куди ви, діти?

Діти.

А ми — до баби.

Сніг — за халяви,

В снігу рукавиці,

Стогнуть замети,

Як білі лисиці.

Рипнули двері —

Постать із хати.



Колядники (разом). Бабо, дозвольте колядувати?! Баба. Знову гості до хати. А хто ж ви такі? Діти.

Ми — колядники.

1. Колядую — дую,

Ковбасу чую,

А ще мало, дайте сало.

Сало велике,

Тягну за лико.

Лико порвалось,

Сало зосталось.

Добрий вечір!

2. Щедрик добрий,

Я — не гірший.

Дайте млинця,

Котрий більший!

Що щедрушка —

То пампушка,

Що щедреник —

То й вареник.

3. Я — дівчинка маленька,

Спідничка рябенька,

Чобітки червоні,

Будьте з празником здорові!

4. Я — маленький хлопчик,

Виліз на стовпчик,

З мішком походжаю,

Коляду збираю.

Вечір добрий,

Дайте пиріг довгий!



Дід. Дамо вам пирога, а ви проходьте до світлиці, та ще заспівайте нам пісню.

Діти співають щедрівку «Добрий вечір тобі, пане госпо­дарю».

Голі дерева — чорні дараби. Ведуча. Куди ви, діти? Діти.

А ми — до баби.

Сніг — за халяви,

В снігу рукавиці,

Стогнуть замети,

Як білі лисиці.

Рипнули двері —

Постать із хати.

Колядники (разом). Бабо, дозвольте колядувати?! Баба. Знову гості до хати. А хто ж ви такі? Діти.

Ми — колядники.

1. Колядую — дую,

Ковбасу чую,

А ще мало, дайте сало.

Сало велике,

Тягну за лико.

Лико порвалось,

Сало зосталось.

Добрий вечір!

2. Щедрик добрий,

Я — не гірший.

Дайте млинця,

Котрий більший!

Що щедрушка —

То пампушка,

Що щедреник —

То й вареник.

3. Я — дівчинка маленька,

Спідничка рябенька,

Чобітки червоні,

Будьте з празником здорові!

4. Я — маленький хлопчик,

Виліз на стовпчик,

З мішком походжаю,

Коляду збираю.

Вечір добрий,

Дайте пиріг довгий!



Баба. Ой, хороші пісні співаєте. Ви багато мандрували, розкажіть, де бували, що там бачили, чували!

Хлопчик.

Побували за горою, За горою кам'яною, Де у теремі високім Троє друзів яснооких — Сонце, Місяць, Дощик дрібен, Кожен з них усім потрібен. Сонце гріє, Місяць сяє, Дощик ниву поливає.



Діти водять хоровод «Ой там за горою».

Ой там за горою, там за кам'яною

Щедрий вечір, добрий вечір!

Ой там виходило та три товариші.

Що перший товариш — ясне сонце,

А другий товариш — дрібен дощик.

От сонечко каже: «Як я зійду,

То радіє кожен, і старий і малий.

А Місяць і каже: «Як я зійду —

Раді звірі в лісі і люди в дорозі.

Тоді Дощик каже: «Як я піду,

То радіє жито і рясна пшениця,

Жито, пшениця і всяка пашниця».

Гра «Хто швидше збереться в коло» три кола, за веду­чими Місяць, Сонце і Дощик.

Дівчинка.

Тепер сповістити мені саме час. Таночок за­прошення друзі для вас! (Під музику «Чорний жук» дівчин­ка оббігає дітей, запрошуючи на танок: «Станьте, діти, станьте в круг»).



Діти виконують український таночок.

Баба. Гарно ви, діти, танцювали і співали, а дарунків від господарів ще не дістали. Де ж ваш мішок?

Мішок без дна, в ньому сидить дитина.

Дитина.

Колядин-дин, колядин-дин,

Я, хазяєчко, один.

Винеси мені пиріжок,

Та поклади у мішок,

З руками з ногами

Щоб бігав за нами!

Баба кладе пиріжок у мішок, дитина, що сидить у мішку, бере пиріжок, закриває верх мішка, і мішок починає рухатись по залу, баба і колядник кумедно ловлять його, піймали,

з мішка вистрибує дитина.

Під веселу музику до залу заходить група ряжених: Коза, два чортики, Дід Мороз, діти в українських костюмах з зіркою в руках, цигани. Співають щедрівку.

Ряжені.

Щедрик, щедрик, щедрівочка!

До вас наша мандрівочка,

Час настав пощедрувати,

З Новим роком привітати!

Дід Мороз (вітає, заспівуючи).

На щастя, на здоров'я,

На Новий рік, на нове літо,

Роди, земле, жито-пшеницю

І всяку пашницю.

З Новим роком будьте здорові!



Виконують щедрівку «Добрий вечір, щедрий вечір».

Добрий вечір, щедрий вечір

Цьому дому на весь вечір.

Добрий вечір, господарю,

Винеси нам ковбас пару,

Ой походи коло пічки,

Пошукай нам перепічки.

Винось сала, не скупися,

Щоб твій ячмінь уродився,

Щоб нажали сто кіп жита,

Щоб сім'я була вся сита.

Добрий вечір, щедрий вечір

Цьому дому на весь вечір.

Діти-засівальники.

1. Сійся, родися, жито, пшениця,

Горох, чечевиця і всяка пашниця.

Внизу корениста, зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік

Було більше, як торік,

Щоб усього було доволі

І в коморі, і на полі.

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком поздоровляю!

2. Сіємо вам пшеницю,

Щоб завжди була на столі паляниця!

Сіємо вам квасолю,

Щоб була добра до вас ваша доля!

3. Сієм, сієм, посіваєм,

З Новим роком вас вітаєм,

На щастя, на здоров'я,

На Новий рік, на нове літо!

Сійся родися, жито, пшениця

Й усяка пашниця.

4. Ми бажаєм всій господі,

Щоб нещастя ані трішки

не принесли вороги!

Друзі най несуть горішки,

І цукерки, й пироги.

І любов, і щедру ласку,

Із родзинками калач.

А для нас ще й сіна в'язку —

Нашій кізоньці на харч.

Коза.

Ой як стукну я ногою,

Та наставлю гострий ріг,

Де мій кошик з колядою?

Я візьму собі пиріг.

Коза наставляє роги на дітей, забирає в них пирогами.

Виконується жартівливий танець з Козою.

Циганка.

Я, циганка молоденька,

Погадаю вам гарненько.

Нагадаю щастя й долі,

Щоб було всього доволі!

Циган.

Я зтанцюю вам танок,

Лише дайте поясок.

Ну а ти, музико, грай!

Веселіш! Не відставай!

Діти виконують циганський танок. До мішка під ялинкою пробираються чортенята, хочуть його вкрасти. Дід мороз помічає їх і починає ловити. Не зловивши, просить допомоги у дітей.



Проводиться гра "Не випусти!».

Чортики залишаються в колі. Дід Мороз намагається їх посадити в мішок без дна, вони тікають.

Вчитель: Ой лишенько, так багато у нас чортиків на святі! Що робити?

Учень:

Ви не бійтеся чортів,

Чортик з нами подобрів,

Та й не справжні вони в нас,

Це Сашко, а це Тарас!

Дід і баба. Гарно співали, танцювали, а дарунків господарів ще не мали. Ось вам смачні гостинці

Всім дітям роздають подарунки


Дід Мороз.

Любі діти, милі діти! Виростайте наче квіти! Білочубі, чорноброві, Виростайте всі здорові! Чуйні серцем, чесні, щирі, Виростайте в дружбі й мирі. І на радість всій родині І на славу Україні! Хай щастить усім нівроку, В кожний день Нового року. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я!



Діти співають пісню»Добрий вечір»

слова Н. Калюжної,музика М.Ведмедері.

Добрий вечір Вам у дім,

Добрий вечір Вам усім!

Всіх вітаєм, прославляєм

З нашим святом золотим
Срібна зірка промениста

Сяє кожному із нас –

Хай же серце буде чисте

В цей святий різдвяний час.


Це до нас упала з неба

Срібна зірка різдвяна,

Щоб у нас світила в серці

Радість тиха і ясна.


І кого вона торкнеться,

Той весь серцем розцвіте,

І для того усміхнеться

З неба сонце золоте.



Разом:

В новорічний щедрий вечір,

Всім вам щастя і здоров’я.

Використана література



  1. Барабаш О. Д., Калуська Л. В., Яновська О. В. Свята і розваги.—
    К.: Освіта, 2005.

  2. Ведмедеря М.О. Весняні візерунки. — Тернопіль: Навчальна книга—Богдан, 2008.

  3. Ведмедеря М. О. Новорічні чудеса. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008.

  4. Гавриленко Л. А. Джерело: Українське народознавство.- Запоріжжя:Просвіта, 2001.

  5. Гноінська О. В. Традиційні свята і розваги. Початкова школа . – Х.: Ранок-НТ, 2005.

  6. Готуємося до свят, Весна: Збірник. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004.

  7. Готуємося до свята. Зима: Збірник. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.

  8. Досяк І. М. Шкільнв свята від вересня до травня. – Х.: Основа, 2005.

  9. Кващук В. Хай радіє душа.— Тернопіль. Підручники і посібники.— 2004.

  10. Коваль А. П. Пригоди слова. —Тернопіль:Мандрівець, 2008.

  11. Курганова Н. В. Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.

  12. Лабащук О. В. та ін. Сьогодні свято. Частина 2.— Тернопіль: Мандрівець, 2003.

  13. Левандович О. Шевченкове слово // Початкова освіта. – 2008. - №7.

  14. Мельничук Н. Хай слово лунає по світу всьому // Початкова школа. – 2007. - №1.

  15. Мої улюблені вірші: Збірник.— Тернопіль: Підручники та посібники,2006.

  16. Нікітіна Л. С. Ой весела в нас зима.— Харків: Торсінг, 2003.

  17. Островерхий І., Кленц В. Заспівай, веселочко! — Тернопіль: Підручники та посібники, 2002.

  18. Островерхий І., Пономаренко М. Співає сонечко пісень. — Тернопіль: Підручники та посібники, 2002.

  19. Перегінець О. І. Різдвяне свято «Радіймо, люди!»'// Початкове навчання та виховання. — 2006. — №33 (109).

  20. Сенченко Г. П. Вечорниці-жартівниці // Розкажіть онуку. – 2008. - №12.

  21. Тиндик І. Вечорниці на Андрія // Початкова освіта. – 2009, - №43.

  22. 1400 загадок для дітей: Збірник. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка