Традиційні та народознавчі свята у школі І ступеня



Сторінка3/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Попелюшка:

Комп’ютерний настав нестримний час,

Прогрес такий, що годі і встигати

І щось звичайно, зміниться для нас,

Але не зможе людство не читати.

Котигорошко:

Можливо книжка змінить власний вид

Сторінки не стиратимуться вічно.

Та поки на Землі живе наш людський рід

То й книжка буде жити – це логічно!

З’являється Нечитайло зажурений.

Нечитайло: Ох, знову книжка… Ну де вона взялася на мою голову? І чого я такий нещасливий? Треба було мені народитися ще до того, як винайшли книжки. Тоді мабуть, було б добре! Ніхто дітей не змушував читати, уроки вчити...

Бігай собі, гуляй з ранку до пізнього вечора й ніхто тобі не скаже: «Читай! Учи уроки!» Щасливчики ті хто народилися тисячі років тому. Свобода, воля, бігай, як вітер у чистому полі. Жодних книг. Жодних уроків… А то… Просто жити не дають з тими книжками.



Учениця: Ти хто? Чого голосиш на цілий двір?

Нечитайло: Та хто, хто.. тупак в пальто. Бо як інакше скажеш? Я вже свого справжнього імені не пам’ятаю , лише прізвисько, яким мене всі називають. І так звик, що на інше й не відгукуюся. Нечитайло я, ось хто. Не люблю читати, ненавиджу книжки – від них лише голова болить. Ну навіщо їх придумали?

Учень: Оце так! Треба ж такому статися! Як ти до такого дожився, щоб гарного хлопця так погано називали?

Нечитайло: Та не люблю я книжок. Навіщо вони? Про все, що треба, я й так знаю, а більше мені й нецікаво , а то: «Читай!» Пиши! Учи! Читай! Читай!» Аж вуха болять за цілий день: А якщо я не хочу.. Не хочу й не буду. Отак!

Учениця: Нечитайло. Це ж мабуть, тебе Михайликом звали? А тепер – Нечитайлом. Погано, що таке прізвисько дали… Та все ж чого ти так налаштований проти книжки? Адже народна мудрість каже: «Учення – світ, а невчення – пітьма». Це свята правда. Хіба ні?

Нечитайло: Ну навіщо мені багато знати? Для чого? Хіба можна все на світі знати?

Учень: Звичайно, ні, але треба прагнути знати більше бо наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Чим більше людина знає, тим мудрішою стає. А книжка допомагає в цьому. Тому ти подумай.

Нечитайло: Не хочу й не буду. Я вже казав: не хочу й не буду.

Фея Мудрості: А я знаю як із цим лихом упоратись...

Учениця: То порадь.. треба ж якось допомогти хлопцеві, зовсім пропадає.

Фея Мудрості: Можна його відправити в минуле. Коли люди ще неписьменні були і своїм потом, щоденною важкою працею з ранку до ночі здобували собі їжу, одяг, шукали захист над головою, щоб їх уночі не роздерли хижі звірі.. помирали від голоду, холоду, страшенних хвороб?.. Ну як?

Учень: Ні, думаю, це надто жорстоко, адже він ще дитина, до того ж непристосований до такого життя. Може щось інше..

Фея Мудрості: Що, ж можна його на кілька днів у ліс самого відправити, нехай набігається без їжі, без житла, страху набереться, може порозумнішає..

Учениця: Ну, що, Нечитайле, хочеш туди, де немає книжок?

Нечитайло: Звісно! Із радістю!

Фея Мудрості: Тоді щасливо! (накриває його чорним покривалом і виводить)

Учень: Не знаю, що станеться з Нечитайлом, але вірно, Що Фея допоможе йому. А ми продовжуємо наше світле і радісне свято. Бо книжка – це вже свято. Недарма ж народ каже, що у Землі супутник – Місяць, у людини – книжка.

Звучить фонограма із кінофільму «Попелюшка»

Попелюшка: Доброго дня мої друзі! Я заїхала на одну хвилинку. Я дуже поспішаю на королівський бал. Дуже суворо наказала мені моя добра Фея повернутися до півночі. А якщо я запізнюсь хоч на хвилинку, моя карета знову перетвориться на гарбуз, коні на маленьких мишок, а святкова сукня знову стане старенькою. Та ви не хвилюйтеся у мене в запасі ще є кілька хвилин. І я вам подарую свою улюблену пісню.

Співає пісню «Встаньте дети , встаньте в круг..)

До побачення, друзі! Сподіваюсь ви виростите добрими, працелюбними дітьми і в цьому вам допоможуть ваші друзі, книги.

Фея знань: Дякуємо, Попелюшко! До школи прямує ще один герой, хлопчик дерев’яний, та потрапляє він чомусь весь час у цирк полотняний? Здогадались про кого йде мова?

Буратіно: Доброго дня! Я також хотів вам дати деякі поради.

Ви ніколи не вмивайте

Руки, шию, щоки, ніс .

Назавжди ви зрозумійте,

Що заняття ці дурні,

Знову руки забрудняться

Шия, вуха та лице.

Час не гайте, сил не тратьте,

Нащо вам усе оце.

Стригтись також не потрібно

Марні гроші і слова.

В старості сама собою облисіє голова.



Фея знань: Ти, Буратіно, знову все переплутав.

Буратіно: Та ні, не переплутав. Це жартівливі поради поета Григорія Остера. А від себе я додам:

Щоб ви не дивились похмуро і косо

Ніколи, ніколи не вішайте носа.

Фея знань: І в мене є порада. Не робіть як вчинив Буратіно він продав свою Азбуку і купив квиток на виставу лялькового театру.

Під супровід пісні Я.Дубравіна. слова В. Суслова «Незнайко» з’являється Незнайко.

Хто це вигадав про мене:

«Не читав Незнайко книг»?

Я читаю їх щоденно,

«Проковтнуть» чимало встиг.

Без затримки, без зупинки

Прочитав я всі книжки, від картинки до картинки

Ну а потім навпаки.



Незнайко: Доброго дня! Я – Незнайко! Дуже хочу багато знати, але в мене не зажди це виходить. Непосида я.

Виходить герой – Книжка і дівчинка.

Книжка: Діти, я не хочу повертатися до цього хлопчика. Він – забудько. Заберіть мене до своєї шкільної бібліотеки.

Незнайко: А як же я буду без книжки? Я її дуже – дуже люблю!

Учениця: Ну, якщо любиш її дуже – дуже, перш за все полікуєш. А крім того запам’ятай правила поводження з книжками. Тримай і читай.

Незнайко читає правила і коментує.

Незнайко:

  1. Беріть книгу чистими руками. О а я їх ніколи не мию!

  2. Не перегинайте книжки. Від цього випадають сторінки. А ви теж перегинаєте сторінки, як і я?

  3. Не кладіть у книжки олівців та інших предметів, від цього вона рветься. А де ж їх зберігати? Я лише 3 олівці залишаю в книзі.

  4. Книги треба читати, акуратно гортаючи сторінки, не слинити пальців. А як гортати сторінки сухими пальцями? Треба попробувати.

  5. Не загинайте аркушів – користуйтеся закладинами. А в мене їх нема і ніколи не було.

  6. Не читайте книжки під час їди. А коли ж?

  7. Щоб книжка чи підручник довго служили вам, обгорніть їх. У мене жодна книга не обгорнута.



Книжка:

Коли б ви, діти, раденько

До серця взяли ці слова –

То я б уже була чистенька

І вся біленька, як нова!

Фея Знань: Чи запам’ятали правила? Ати, Незнайко, запам’ятав?

Незнайко: Я все зрозумів. Обов’язково виправлюсь, можна я побіжу полікую свою книжечку? До побачення!

Учениця:

Про все на світі будеш знати

Коли книжки почнеш читати.

Звучить мелодія з фільму «Червона шапочка», виходить дівчинка і наспівує.

Дівчатко симпатичне,

Шовковий фартушок

Провідати бабусю

Іде через лісок.

В корзиночці новенькій

Несу я пиріжок

Бабусі в подарунок

Нарву я квіточок.

Фея Знань: Гадаю всі впізнали нашу героїню. А хто автор казки? Які ще твори цього автора ви читали?

Звучить фонограма з фільму “ Гаррі Потер ”. Виходить Гаррі Потер.

Я хлопчик – Гаррі Потер

Прибув у гості я до вас

Щоб з святом книги привітати

У чарівний весняний час

Я хочу всім вам побажати

Казкових знань, магічних сил

Я можу всіх зачарувати –

І учнів і учителів.

Чарівна паличка моя,

Зазеленіють хай поля..

А у гімназіях у вас,

Хай буде завжди все гаразд!

Звучить мелодія української народної пісні. На сцену виходить Котигорошко.

Як же звуть мене? (Котигорошко)



Виходить на сцену Вернидуб.

Котигорошко: Щось знайоме бачу в ньому оці плечі, оцей чуб.

Це ж мій брат – Верни дуб.



Вернидуб: Здрастуйте, діти, зустрілися ми знову, щоб нагадати казки вам чудові.

Побавитись на святі герої книг прийшли, завдання для ваших команд з собою принесли.



Учні поділені на дві команди, кожна команда обирає капітана і привітання іншій команді. Вибирають журі із присутніх батьків.

Привітання команд

1 команда «Читайлики»

Ми команда дуже сильна,

Знаєм все про книги ми.

Перемогу в боротьбі

Завоюєм лиш собі.

Наш девіз: Хто книгу шанує свою, хай той переможе в бою.

2 команда Всезнайки: Ми команда ще сильніша,

Книга для нас найсвятіша

Проти вас ми будем грати,

Постарайтесь обіграти.



Наш девіз: Чим важче завдання, тим дорожча перемога.

Конкурс капітанів.

Вчитель:

Книги – морська глибина

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить

Дивнії перли виносить.

А назвати хто б зумів, автора цих мудрих слів?

Ось вам лист від Нептуна з морських глибин. У цьому листі змішані всі літери. Треба найшвидше відгадати ім’я та прізвище відомого українського поета.

Переможе той, хто швидше виконає завдання. (Іван Франко)



Конкурс «Народ скаже, як зав’яже»

Вчитель:

Ви по черзі з кожної команди називатимете прислів’я про книгу, читання. Переможе команда, яка останньою скаже прислів’я.

- Книга – ключ до знань;

- У домі без книги, як без вікон – темно;

- Розум без книги, мов птах без крил;

- Книга не коржик, а дітей до себе вабить;


- Дім без книги - день без сонця;

- Знання – сонце, книга – віконце;

- З книгою жити – з добром дружити;

- Книгу читай – розуму набувай;

- Нема розумного сусіда – з книгою поговори;

- Книга подібна до води – дорогу проб’є усюди й завжди;

- Книга – дзеркало життя.

Конкурс «Хто швидше?»

Вчитель:

Кожній команді дається розрізана на 6 частин ілюстрацію. Потрібно скласти картину й назвати, з якої казки.



Конкурс «Співавтори»

Вчитель:

Кожна команда намагається відновити вірш – загадку Леоніда Глібова. Переможе команда у якої текст буде ближчий до авторського.


Бачить – не бачить, Чути - (не чує)

Мовчки говорить дуже (мудрує)

Часом захоче – правди (навчає)

Іноді бреше - всіх (звеселяє)

Люба розмова, - будемо, діти

З нею довіку, жити – (дружити).

Хто ж то така я, в світі щаслива,

Мудра, правдива і (жартівлива)?

Як не вгадали, стану в пригоді.

Річ коротенька – книжка, та й годі.



Конкурс «вгадай казку, або назви героя»

З чарівної скриньки учасники по черзі дістають картки на яких зображені різні речі. Треба швидше назвати, який казковий герой загубив цю річ.

- Яйце – курочка ряба;

- Човник – Івасик – Телесик;

- Лампа – Джин;

- Головка сиру – Жадібні ведмежата;

- Чоботи – Кіт у чоботях;

- Буквар – Буратіно;

- Колосок – Круть і Верть, Голосисте Горлечко;

- Черевичок – Попелюшка;

- Борошно – Колобок;

- Глечик з вузькою шийкою – Лисичка і Журавель;

- Маленька ложка і мала миска – Три ведмеді.



Конкурс «Склади казку»
Кожна команда складає казку, використавши листок із словами (десь 10 слів). Команда повинна інсценізувати її.

Діти співають пісню «Країна Читалія» Муз Я. Дубравіна, слова В. Суслова

В книжках вірні друзі, герої живуть,

І я пам’ятаю, як кожного звуть,

Он ключ чарівний від дверцят у стіні

Несе Буратіно мені.

Прочитаних книг виростає сім’я,

Все більшає з книгами дружба моя!

Узимку і в літку – у всі мої дні

Усюди вони при мені.

Приспів:

Є земля Австралія,

Є земля Італія,

Та іще, крім тих країв,

Диво з див я знаю:

То і не Австралія,

То і не Італія,

То земля Читалія!

Із того ми краю.

Конкурс «Хто автор казки»

Кожній команді дається набір карток. Потрібно швидко розкласти картки. Навпроти автора – написану казку ним.

І. Я. Франко Фарбований лис

Українська казка Півник і курочка

Російська казка Морозко

О. С. Пушкін Казка про рибака і рибку

Брати Грімм Золотий гусак

Г. Х. Андерсен Дюймовочка.
Конкурс «Відгадай загадки»

Вчитель:

Відгадати назви казок найшвидше.

Сидить півник на печі, їсть смачненькі калачі


тут лисичка прибігає, мерщій півника хапає,

Біжить котик рятувати, в лисиці півника забрати. (Котик і півник)


Вигнав дід козу із хати, та й пішла вона блукати

В зайця хатку відібрала, всі козу ту виганяли.

Рак козуню ущипнув, зайцю хатку повернув. (Коза – дереза)

Знайшов півник колосок, змолов борошна мішок

Спік негайно у печі пиріжки та калачі

Мишенят не пригощав, бо жоден з них не помагав. (Колосок)


Що втекло від баби з дідом, не сиділо на вікні,

А зустрілось з зайченятком і ну співать йому пісні? ( Колобок)



Конкурс «правильна відповідь»

Вчитель:

  1. Де з’явився найперший буквар? (В Англії 1491 року написаний Латинською мовою)

  2. Коли, де і ким була заснована перша дитяча бібліотека? ( 1909р в Києві педагогом – бібліотекарем Дорою Доброю)

  3. Коли була заснована державна бібліотека для дітей в Україні? (1967р., 500 тисяч книг)

  4. Де, коли і ким була заснована перша бібліотека в Україні? (У Софіївському соборі, 1037р., князем Ярославом Мудрим, зберігалось 850 тисяч рукописних творів).

  5. Яка найбільша бібліотека в Україні? (Національна бібліотека імені Вернадського, заснована у 1714 році).

  6. Яка найбільша книга в світі? (Ширина 3 метри, товщина 1 метр, знаходиться в бібліотеці Нью – Йорка.)

  7. Яка найменша книга в світі? (видана 1896р. в Італійському місті Падуя. Її розмір 16 х11мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя. У цій книзі надрукований лист Галілео Галілея).

  8. Яка найбільша бібліотека світу? (Національна бібліотека конгресу США. Заснована 1800р. Книжковий фонд налічує 40 млн.)

  9. Як називалась перша друкована книга і коли, ким виготовлена в Україні? («Апостол», виготовив І. Федоров у Львові 1574р)


Журі підбиває підсумки в командному змаганні.

Фея Мудрості: Молодці діти ви знаєте багато, бо читаєте щодня, а от що з нашим Нечитайликом?. Де він зараз пропадає, може вже нагулявся, то заберемо його додому?

Діти: Так заберемо.

Фея Мудрості: Будь по вашому..

Тари – бари – розтабари, розступіться чорні хмари,

сонечко сюди впустіть, Нечитайла принесіть.

Учні – хмари в чорному вбранні приводять Нечитайла. Він обідраний, брудний, в лахмітті.

1-ша хмара:

Ось ваш хлопець непутящий,

Нечитайло ваш ледачий

Думав вік без книг прожити

Довелось його провчити.
2-га хмара:

У минуле завели

Де ще книги не знайшли.

Жив у печері кам’яній

Весь час ховався він у ній.

3-тя хмара:

Та не все було так тихо

Там зазнав він горя й лиха

Сам свій голод тамував,

Корінці в землі шукав.

4-та хмара:

Був голодний більш, як ситий,

Звірами не раз побитий

Його страх такий скував

Що хлопчина не гуляв.

5-та хмара:

А від звірів все ховався

Дуже хлопець налякався

Ще й від холоду дрижав,

Аж до додому забажав.

6-та хмара:

А від страху неземного

Зрозумів – книжки для чого.

Він тепер усім поклявся

Що уже за розум взявся.

Нечитайло:

Ой, нічого не питайте..

Краще книжку, книжку дайте!

Був я дуже необачний.

Я не знав, що там так лячно.

Люди ті ще зовсім темні,

Зовсім, зовсім неписьменні.

У страху живуть, страждають,

Нічогісінько не знають

Нічогісінько не вміють.

Про добробут тільки мріють.

Ні, не хочу так я жити,

Краще буду добре вчитись,

І писати і читати

Розум буду розвивати.

Йому дають книги, він бере вас і притискує їх до грудей.

Фея мудрості: Тепер ти зрозумів навіщо людям книжки?

Нечитайло: Так. Із них люди дізнаються про все на світі, книжки допомагають людям зробити своє життя кращим і світлішим. Я зрозумів, що люди йшли до книжки тисячі довгих років, щоб зібрати і записати в них свої досягнення, винаходи, традиції. Я зрозумів, яку силу має книга в людському житті. Тому тепер буду читати, вчитися, бо вчення – це світло, н книга – це ключ до знань. Правду каже мама, що золото добувають із землі, а знання – із книги.

Фея Знань: ну, що ж іноді треба страху натерпітися, щоб зрозуміти істину! Але то нічого, я рада, що ти тепер серйозно візьмешся за книги.

Нечитайло: дякую, Феє! Твій урок я добре засвоїв. А вам, діти, не бажаю того, що пережив сам ох і страшно було, жах!

Фея мудрості: Усе пізнається в порівнянні. Тепер не хочеться назвати його Нечитайлом, а він знову для всіх нас Михайлик, а краще – Михайлик – читай лик. Все добре, що добре закінчується.

Нечитайло: А чи зможете, діти, сказати які є книжки?

Учень: Є багато підручників, за якими вчаться дорослі і діти. Є історичні книги, пригодницькі!

Учениця:є науково – фантастичні книжки тобто ті, у яких розповідається про ирії дітей.

Учень: А ще є найрізноманітніші енциклопедії. У них міститься коротка інформація про все на світі. Хочеш – читай з самого початку, хочеш – з кінця, чи з середини.

Учениця: багато різних словників, які допомагають навчатися. Це і орфографічний, і фразеологічний словники.

Учень: Існують словники синонімів, антонімів. До них слід частенько заглядати, щоб збагачувати мову.

Учениця: А ще є словники, за допомогою яких ми вивчаємо іноземні мови. Адже мов на землі дуже багато, а щоб порозумітися з різними народами – треба знати їх мову.

Учень: Є словник слів іншомовного походження. Народи на Землі тісно пов’язані між собою. Слова з однієї мови частенько переходять в іншу і вже сприймаються людьми, як рідні.

Учениця: А ще ми забули про тлумачний словник, щоб правильно вживати слово, треба розуміти його значення.

Учень: Книжок на світі є багато

І кожна щось розкаже нам.

І от сьогодні в наше свято

Всі разом: Складаєм славу всім книжкам!

Виконують пісню «Розкрита книга» (муз. Ю. Чичкова, слова К. Ібряєва)

Розкрита книга, сторінки шепочуть...

Чи може, знову надворі листопад,

І за вікном не сплять осінні ночі,

І в небі гуси – лебеді летять.
Приспів:

Скільки в світі є книг –

Стільки друзів нових.

Хай щастить тобі, друже зустріти!

Простяглися рядки,

Як дороги в віки,

Де найкращі лежать,

Де найкращі лежать заповіти.



На сцену виходять всі герої свята.

Фея:

Любі хлопчики й дівчатка

Закінчилось наше свято!

Ми вам хочем побажати

Книг багато прочитати!

Виступ бібліотекаря, нагородження кращих читачів.

НОВОРІЧНІ ПРИГОДИ

Для учнів 1 – 2 класів

Мета: Розширювати знання учнів про традиції зустрічі Нового року, розвивати вміння весело і цікаво проводити свято, пізнавальні інтереси, виховувати активність учнів.

Оформлення зали: Святково прибраний зал, Новорічна ялинка.

Дійові особи:

Козаки

Снігова Баба

Дід Мороз

Снігуронька

Баба Яга

Лисичка

Зайчик

Вовчик

Білочка

Котик

Собачка Бобик

Учень

Учениця

1-й учень.

Увага! Увага!

Вже час розпочати

В палацах і школах нам свято зими.

Веселе, щасливе і радісне свято,

На нього чекаєм давно уже ми.



2-й учень.

Сьогодні весело у нас —

Ми Новий рік стрічаємо.

Усіх, хто в залі є в цей час,

Ми гаряче вітаємо.

3-й учень.

Пада, пада сніг лапатий.

Вже ступило на поріг

В кожну школу світле свято.



Разом. Здрастуй, здрастуй, Новий рік!

1-й учень.

З Новим роком!

З Новим щастям!

Ми вітаєм щиро вас.

Свято любе, свято красне

Нам уже почати час.



4-й учень.

Здрастуй, білий, пухнастий, веселий сніжок!

Здрастуй, гостя зима-чарівниця!

Викликай же на гірку малят, на лужок,

А мороз хай рум'янить їм лиця.

Новоріччя настало, вітаємо ми

Вас із радісним святом красуні-зими,

5-й учень.

Сніг іде, сніг іде. Всі стежки замело,

Все у білі убралося шати.

Біле поле і ліс, біле місто й село,

Білих вулиць уже не впізнати.

6-й учень.

Здрастуй, гостя-зима!

Вийди з нами на шлях,

Пісню півночі нам

Заспівай у полях.

Є роздолля у нас —

Де завгодно гуляй, Зводь на ріках мости,

Килими розстеляй.



7-й учень.

Щедрий вечір на порозі,

Рік новий настав.

В кожній хаті і в дорозі

Він защедрував...

(Пісня «Про ялинку», вірш О. Олеся, музика Р. Скалецького).

Раз я взувся в чобітки,

Одягнувся в кожушину,

Сам запрігся в саночки

І поїхав по ялину.
Ледве я зрубати встиг,

Ледве став ялинку брати,

Як на мене зайчик плиг —

Став ялинку віднімати.


Я сюди, а він туди... —

Не віддам, — кричить, — ні за що

Ти ялинку посади,

А тоді рубай, ледащо.


Не пущу, і не проси!..

І цяцьками можна гратись.

Порубаєте ліси —

Ніде буде і сховатись.


А у лісі скрізь вовки,

І ведмеді, і лисиці,

І ворони, і граки,

І розбійниці-синиці.

Страшно стало... Ой, пусти!

Не держи мене за поли.

Бідний зайчику, прости,

Я не буду більш ніколи!


Низько-низько я зігнувсь

І ще нижче скинув шапку...

Зайчик весело всміхнусь

І подав сіреньку лапку.



8-й учень.

З Новим роком, друзі милі,

Вас дозвольте привітати.

Щастя, радості і миру

Всім присутнім побажати.

(Виходять діти в козацькому одязі).

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка