Традиційні українські страви



Скачати 110.13 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір110.13 Kb.
Відкритий виховний захід Тема: Традиційні українські страви.

Мета: ознайомити та поглибити знання дітей про традиційні українські страви; розвивати культуру зв'язного мовлення, вміння виступати з повідомленням, узагальнювати матеріал, висловлювати власну думку; виховувати шанобливе ставлення та інтерес до народних традицій, обрядів, оберегів, побуту українців; сприяти духовному розвитку особистості.

Обладнання: вишиті рушники, кетяги калини, пшеничні колоски, традиційні українські страви: хліб, вареники, пиріжки, каша, голубці та напої, виставка українського посуду, аудіозаписи пісень.

По периметру зали стоять столи, вкриті вишитими скатертинами, рушниками або серветками. На них розміщені страви української національної кухні в розписаному дерев'яному, глиняному посуді. Звучить весела українська народна музика.

Ведучий

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік!

Ведуча

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Зустрінемо хлібом,

Любов'ю і миром!

Ведучий. Доброго дня, шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому ярмарку традиційних українських страв!

Ведуча. Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку — без частування господиня не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне — корисно та невибагливо.

Ведучий. Пригадаймо, на які страви багате традиційне українське застілля, і не лише пригадаймо, але й скуштуймо і похвалімо наших господарочок.

Ведуча. Отже, щиро просимо гостей на наш «Веселий ярмарок українських традиційних страв »!

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене».

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене,

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене,

Зеленеє жито ще й овес,

Тут зібрався рід наш увесь.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене,

Зеленеє жито на лану,

Хорошії гості до ладу.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене,

Зеленеє жито будем жать,

Дорогих гостей не забувать.

Ведучий. Україна здавна славиться своєю гостинністю, багатою і смачною кухнею. Борщі та пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печеня й напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України. Наша національна кулінарія нараховує сотні рецептів.

Ведуча. Деякі страви мають багатовікову історію, як, наприклад, український борщ. Для більшості страв характерний складний набір компонентів. Наприклад, для того ж борщу їх потрібно до двадцяти. А рецептів цієї страви відомо понад тридцять: полтавський, волинський, чернігівський, галицький, львівський, селянський, дніпровський та ще багато інших.

Ведучий. А яке розмаїття м'ясних страв: українські битки, шпигована часником і салом буженина, тушкована з капустою і салом свинина, крученики, завиванці, фарширована птиця, голубці.

Ведуча. А рибні? Карасі в сметані, щука тушкована з хроном, рибні крученики, юшка, короп, фарширований грибами і гречаною кашею...

Ведучий. Одним словом, усього не перелічити одразу.

Ведучий. «Без хліба немає обіду»,— кажуть у народі. І це щира правда. Хліб — головна страва на столі, і до нього ставилися з особливою пошаною. Скільки різновидів українського хліба? їх неможливо навіть перелічити. Французький письменник XIX століття Оноре де Бальзак, відвідавши Україну, писав на батьківщину, що «запримітив сімдесят сім способів приготування хліба».

Ведучий. Хліб шанували й берегли і в багатих, і в бідних родинах. Існувало чимало традицій, пов'язаних з хлібом. Так, коли заходило сонце, намагалися не починати нової хлібини. Не вчиняли тісто проти великих свят. Крихти зі столу ніколи не змахували в сміття, окраєць, що впав на підлогу, обережно піднімали і, поцілувавши, клали на стіл.

Вчитель Послухаймо притчу про хліб.



ПРИТЧА ПРО ХЛІБ

Якось один чоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві він, звичайно, не міг його застосувати і вирішив продати, але боявся продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити вартість золота. І Сказав йому мудрець:

Ти що-небудь сьогодні їв?

Нічого не їв.

А вчора?

І вчора не їв.

А позавчора?

Позавчора їв.

От коли ти поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.



Тож уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство хліб. Кожного разу, беручи в руки запашну скибку хліба, згадуймо його творців. Шануймо їхню працю!

Вчитель А зараз проведемо конкурс «Відгадай загадку».

♦ Кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)

♦ Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)

♦ Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Ячмінь)

♦ У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)

♦ Ріжуть мене ножакою,

Б'ють мене ломакою,

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)

♦ Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позолочені, ще не обмолочені. (Колос)

♦ Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп)

♦ Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам буває, а з друзями розмовляє. (Колос)

♦ Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

♦ Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть —

красується. З печі — на блюдо, їжте мене, люди, на здоров'ячко. (Коровай)

Любі друзі, ви багато чого знаєте і вмієте. Зараз ми перевіримо ваше вміння швидко з різних літер складати слова, які є назвали деяких українських національних страв. Для проведення цього конкурсу нам потрібно 4 команди по 2 особи у кожній. (формування команд).
На столах лежать літери. З них учасники мають скласти страв. Хто швидше виконає завдання, той і переміг.
Учням пропонується скласти такі слова:


  • вареники

  • увар

  • борщ

  • куліш

Учні колективно читають назви страв.
Сьогодні ми з вами поговоримо про ці страви, покуштуємо їх.

Ведуча


Борщ... Хто не знає цієї страви? А чи знаєте ви, що раніше було лише три види борщу: червоний, щавлевий (зелений, весняний. Варився із щавлю, кропиви, лободи чи листя городнього буряка), холодний.
В далеку старовину ця страва носила назву „вариво з зілля”. Зараз лише для виготовлення червоного борщу використовують до 20 видів різноманітних продуктів. В сучасній українській кухні нараховується до 30 способів виготовлення борщу (київський, полтавський, львівський, волинський .).
Вчитель А чи знаєте ви, з яких овочів та продуктів готують борщ? Зараз ми перевіримо ваші знання про червоний борщ. Ми будемо загадувати загадки, а ви їх розгадуйте.

Гей із поля до села,


В кухню тітонька прийшла,
На підлозі сіла, хрусь!
Я сама не роздягнусь!
Стали тітку роздягать –
Зняли хусточок із п'ять,
Фартухи, кожух, каптан,
Аж залишився ... качан.
Як же зветься тітка тлуста?
Здогадалися?...
(капуста)

Сидять злюки на грядці,


Мають латку на латці,
Мають свиту на свиті,
Ще й землею укриті.
(цибуля)

Кругловидий, червонястий,


Од наруги, од напасті
Заховався дід в норі,
Лишив бороду вгорі.
(буряк)
Молодці! Добре ви знаєте назви овочів, з яких готують борщ.

Вчитель
А хто з вас хоче скоштувати справжнього українського борщу? Але це не просто їжа, це ваш тест на швидке й охайне вміння їсти. І так потрібно троє бажаючих. (Вибір учасників). Перед вами три миски і три ложки. Також є серветки, вони знадобляться для того, щоб ви не зіпсували одягу. Виберіть собі ложку і миску, їсти починаєте по команді. (Підсумки
А ось іще вам загадка
Ой, смачна вона, духмяна,
Рисова, гречана, манна...
Ложку в рот – і буде наша.
Здогадалися? Це ....
(каша)

Ведучий.
Правильно, це каша. А хто скаже, яка ще є українська страва, схожа на кашу? Трошки підскажу вам: її любили козаки й чумаки; варили її у великих казанах або у домашніх горщиках, додавали до неї для смаку одну – дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готову страву затирали салом із цибулею й часником. Називали цю страву ще й "польовою кашею". Здогадалися? Це куліш.

Вчитель
Уявіть себе чумаками. Ви їдете на возі, запряженому волами, у далеку подорож. Але якось ненароком ваш віз перевернувся, усе на ньому змішалось. Ось уже й віз полагодили, тепер пообідать би. Та куліш не звариш, бо усі крупи змішались.
Для проведення наступного конкурсу нам потрібні будуть три учасники. (Вибір учасників).
Перед вами перемішані крупи. Вам потрібно окремо вибрати лише ту крупу, яка потрібна для кулеша. Хто швидший – той і переможець.

Стук у двері
Гоподиня
Хто там?

З'являється Василь (хлопець, одягнутий в український національний одяг)

Василь
Добрий вечір, господине.

Господиня
Добрий вечір.

Василь
Ой, дайте води напитись, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де.

Господиня
Щось не те ти говориш, хлопче. Краще ось скажи нам, що робити вмієш?

Василь
Можу ложки змайструвати
Ще й затанцювати,
Вмію побрехеньки розказати
Й пісню заспівати.

Господиня
О, це добре діло. Заходь, Василю, та й співай.

Василь (співає на мелодію пісні "Із сиром пироги...")
Люблю я смачно їсти
І тістечка, й торти
І ще я полюбляю
Із сиром пироги
Приспів:
Ой, чули, чули, чули,
Ой, чули, чули ви?
Я дуже полюбляю
Із сиром пироги.

Мене в школу послали,


Я думав там їдять,
Прийшов та й подивився,
А діти вроки вчать.
Приспів:
Ой, чули, чули, чули,
Ой, чули, чули ви?
Прийшов та й подивився,
А діти вроки вчать.

З тих пір ніде не вчуся


І сплю я залюбки,
А як заплющу очі,
То сняться пироги.
Приспів:
Ой, чули, чули, чули,
Ой, чули, чули ви?
А як заплющу очі,
То сняться пироги.

Вчитель
Гарно ти, Василю, співаєш, добре, мабуть, любиш поїсти. А ось зараз побачимо, які страви з борошна знають наші учні.
Діти називають страви:
Хліб, балабушки, вареники, вергуни, галушки, затірки, кльоцки, книші, коржі, калита, коровай, калач, локшина, медівник, млинці, оладки, пампушки, пироги, перепічки, пундики, сластьони, паска, шишки тощо.
А от я знаю ось таку загадку. Вона теж про вироб із борошна:
А тепер відгадайте загадку:

Місили, місили,

Ліпили, ліпили,

А тоді – хіп,

Та в окріп!

В масло та сметану.

Хто зуміє відгадати,

Того будем частувати.

Про що мова?

Правильно, це вареник. А з якою начинкою бувають вареники?


(відповіді дітей)
сир, смажена капуста, варена товчена картопля, мак, калина, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти, варена квасоля, горохове пюре, пшоняна чи гречана каша і навіть борошно...

Інсценізована пісня. «Господиня».
 Замісила  тісто  
Добула  сметани.
Позичила   сиру  я
У  куми   Тетяни.

Запашнеє   тісто


Сиром  напихаю.
Сама  пішла  до  сусіди
Поради питаю.

Ой сусідонько моя,


Дай же мені раду.
Бо з варениками я 
навіки пропаду

Поки я в сусідки 


Поради питалась
А собака влізла в хату
Наробила шкоди.

Влізла капосна на стіл


Всю сметану з’їла,
А вареники мої
Під стіл полетіли
А я ті варенички
Під столом збирала.
А на мене з борошном
Виварка упала.

Борошно на голові


Виварка на шиї
А варенички мої
Летять у помиї

А я тії варенички 


В помиях збирала.
Зачепилась за баняк
Серед хати впала

А я тії варенички


На совок змітаю
Висипала на тарілку
Милого чекаю

Ой, Не сердься на мене,


Я ж твоя Маруся,
Бо я така господиня
Як моя матуся
А я тії варенички
Знов ліпить взялася.
Бо я така господиня
У свій рід вдалася 
Вчитель
А ось зараз ми перевіримо, як ви умієте ліпити вареники. Для проведення змагання нам потрібні два учасники.
Учасники одягають хусточки, фатрушки. Їм видають дощечки, скалки, ботошно, тісто, начинку тощо.
Конкурс

Інсценізована пісня "А мій милий вареників хоче"

А мій милий вареників хоче,

А мій милий вареників хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, уха-ха, моя чорнобривая.

Та й дров же нема, милий мій миленький,

Та й дров же нема, голуб мій сизенький.

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая.

Та й сили ж нема, милий мій миленький,

Та й сили ж нема, голуб мій сизенький.

Помирай, милая, помирай, милая.

Помирай, уха-ха, моя чорнобривая.

Так ходімо ж додому, милий мій :миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький.

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, уха-ха, моя чорнобривая.

Ведуча
В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині.
Білолиці, круглолиці,
Із дорідної пшениці,
Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні.

Ведучий
Їжте, гості, просим щиро,
Вареники наші з сиром,
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
А як візьмете із перцем,
За те знайте – з щирим серцем!

Вчитель
Ви вже, мабуть, стомились на нашому ярмарку українських страв. Потрібно вже й відпочити, трохи чогось попити.

Ведучий
Майже на кожному столі в українських сім'ях присутній узвар. Хто знає, що це за напій, з чого його готують, і коли він на столі присутній обов'язково?

Ведучий Узвар (вар, киселиця) — один з найпоширеніших напоїв на Поділлі. Виготовляють улітку із, свіжих ягід: восени, взимку, навесні — з сушені.

Готували узвар і на щодень, і для святкового столу. Робили його до різдвяної й хрещенської куті «до пори»: кутя — на покуть, узвар — на базар.

Сьогодні узвар готують рідше. А сушені сливи і сьогодні готують на Святвечір, на поминальних обідах. На весіллях зі слив витягають кісточки, начиняють горіхами, поливають збитою з цукром сметаною.



Ведучий Улюбленими напоями здавна були різноманітні кваси : хлібний, буряковий, фруктовий, ягідний.

Ведучий. Смачна наша українська кухня, щедра, як душа нашого працьовитого народу.

Вчитель Сподіваємось, що вам було цікаво послухати про її страви. Ну а зараз, гості дорогі, запрошуємо до частування.

Ведучий Щоб родила щедра нива,

Щоб у хаті все, як слід,

Щоб до віку був щасливий

Український славний рід!



Вчитель. І на останок хочемо побажати від щирого серця: смачного вам!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка