Тренінг: «Формування творчої особистості шляхом реалізації комунікативної компетентності учнів»



Скачати 128.51 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір128.51 Kb.



Тренінг:

«Формування творчої особистості шляхом реалізації комунікативної компетентності учнів»

План



  1. Формування комунікативної компетентності – одне з головних завдань формування адаптованої до сучасних умов людини.

  2. Пам’ятка вчителеві.

  3. Використання різноманітних технологій у процесі формування творчої особистості.

  4. Завдання із формування комунікативної компетентності.

  5. Робота вчителя української мови та літератури по формуванню комунікативної компетентності.

  6. Методи діагностики розвитку комунікативної компетентності учнів.

  7. Життєві навички, пов’язані з основами комунікативної компетентності.

  8. Методи діагностики розвитку комунікативної компетентності учнів.

  9. Інтерактивні методи, що використовуються для формування комунікативної компетентності.

  10. Головний результат формування комунікативної компетентності.


Формування творчої особистості шляхом реалізації комунікативної компетентності учнів

Сучасна людина повинна бути здатною:



  • швидко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях;

  • критично мислити;

  • використовувати набуті знання і вміння в навколишній дійсності;

  • бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;

  • бути комунікабельною, контактною в різних групах;

  • вміти запобігати та виходити з будь – яких конфліктних ситуацій;

  • цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному і особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

  • уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення.

Комунікативна компетентність передбачає вміння:

  • ставити цілі усної та писемної комунікації;

  • грамотно оформлювати необхідні у професійному та повсякденному житті документи;

  • подавати та цивілізовано відстоювати свою точку зору в діалозі і у публічному виступі на основі визнання різноманітності позицій і поважного ставлення до цінностей (релігійних, етнічних, професіональних, особистісних і т. п. ) інших людей.

Наявність цієї компетентності дозволяє людині досягати поставлених цілей комунікації: отримувати необхідну інформацію від інших людей і організацій, переконувати, впливати на прийняття рішень і т. п.

Пам’ятка вчителеві

  1. Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявними знаннями.

  2. Пам’ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

  3. Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

  4. Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв’язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

  5. Учителі з будь – якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

Комунікативна компетентність

Сутність поняття

Можливості продуктивного навчання

Комунікативна компетентність

(вміння спілкуватися усно, писемно, рідною та іноземними мовами)



Обговорення проблем.

Формування власної точки зору.

Вміння доводити власну позицію.

Розвиток культури мовлення.

Вміння презентувати свій продукт.

Можливість для безпосереднього спілкування.

Адекватне ставлення до критики.

Стимулювання критичного ставлення до себе.

Вміння адаптуватися в мовному середовищі.




Використання різноманітних технологій у процесі формування творчої особистості

Метод проектів

Проект – комплекс дій, який спеціально організований учителем, самостійно виконується дітьми та завершується створенням продукту, що складається з об’єкта діяльності та його усної чи писемної презентац. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову.



Технологія «Розвиток критичного мислення через читання та письмо»

Це система стратегій, методичних прийомів, призначених для використання на різних рівнях освіти, у різних галузях, видах і формах роботи, тобто технологія універсальна, міжпредметна, міждисциплінарна, яка дозволяє отримати такі освітні результати, як:

- уміння висловлювати власні думки усно та письмово;

- чітко та конкретно по відношенню до оточуючих;

- уміння формувати власну точку зору, власну думку на основі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень;

- уміння розв’язувати проблеми;

- здатність самостійно займатися власною освітою (академічна мобільність);

- уміння співробітничати та працювати в групі;

- здатність будувати конструктивні відносини між людьми.

«Дебати» як освітня технологія спрямовані на досягнення:


  • уміння використовувати різні способи інтегрування інформації;

  • уміння ставити запитання , самостійно формулювати гіпотезу;

  • уміння критично оцінювати одержану інформацію;

  • уміння аргументувати власну точку зору та презентувати її;

  • уміння враховувати точку зору інших людей, толерантно ставитися до їх думок;

  • уміння працювати в команді, здатність до участі у спільному прийнятті рішень;

  • здатність брати на себе відповідальність та приймати рішення в екстремальних ситуаціях.

Завдання із формування комунікативної компетентності

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Використовує діалогічні методи. Організує дискусії.

Розробляє правила ведення дискусії. Спонукає висловлювати власну думку.

Стимулює надання аргументованих відповідей.

Вчить правильно ставити запитання та відповідати на них.

Слідкує за культурою мовлення школярів і сам є взірцем цього. Пропонує письмові роботи у формі твору, есе, листа до товариша, звіту про експедицію, віршів з певної теми навчальної дисципліни.

Створює проблемні ситуації. Проводить нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння- урок-суд,подорож,прес-конференцію.

Практикує захист учнями творчих робіт і проектів.

Використовує інтерактивні методи навчання та прийоми педагогічної техніки комунікативної спрямова-ності - мозковий штурм, ділові ігри.



Висловлює свою думку.

Вміє аргументовано її довести. Робить доповіді.

Вміє написати тези, план, реферат. Проводить захист рефератів, проектів.

Ставить запитання до учнів та вчителя.

Відповідає на запитання учнів та вчителя.

Здатний до толерантності у спілкуванні.




Українська мова та література

У процесі роботи над формуванням в учнів комунікативної компетентності вчитель робить такі кроки:

1. Підготовка дидактичних матеріалів до уроків розвитку мовлення, репродукцій, карток, уривків із фільмів.

2. Розробка варіантів карток з порівняльним перекладом.

3. Підготовка тез для усного і писемного мовлення з метою дотримання норм українського мовного етикету.

4. Розробка системи нестандартних уроків, які передбачають максимальне спілкування учнів.

5. Залучення дітей до створення власного словника труднощів української мови.

6. Створення на уроці нестандартних ситуацій, близьких до життєвих.

7. Залучення дітей до створення альманаху, газети.

8. Стимулювання критичного ставлення до власної роботи, висловлення власної думки та адекватного сприйняття відгуків.

9. Удосконалення вміння слухати і чути з метою запобігання помилок у чужому і власному мовленні.


Методи діагностики розвитку комунікативної компетентності учнів

Ознаки (параметри) компетентності

Методи діагностики

Методи (шляхи) розвитку

1.Успішні акти комунікації.

Здатність та готовність до спілкування, успішні самопрезентації, виступи, безконфліктне спілкування з ближніми. Володіння іноземними мовами.

2.Вміння та навички, пов’язані з активним слуханням, публічними виступами, само презентацією, розв’язанням конфліктів, веденням переговорів. Оволодіння само менеджментом.

3.Розуміння головних принципів та технік успішного спілкування. Знання головних принципів та технік ораторського мистецтва. Уявлення про зміст та засоби само презентації, конфлікти, техніки їх уникнення та розв’язання.

Знання іноземних мов.

4.Спілкування як цінність, смислова наповненість спілкування.



1. Тести.

2. Спостереження за актами спілкування, виступами.

3. Творчі завдання.

4. Аналіз участі в активній комунікативній діяльності.

5. Мовне портфоліо.


1.Інтерактивні технології.

2.Тренінги (міжособистісного спілкування, розв’язання конфліктів).

3.Самопрезентація.

4.Імітаційні ігри.

5.Ділові ігри.

6.Учнівські конференції.

7.Оволодіння прийомами релаксації, аутотренінгу.

8.Цільові твори.

9.Програми.

10.Клубний простір.




Життєві навички, пов’язані з основами

комунікативної компетентності

Це навички слухати й говорити, читати й писати, аналізувати, порівнювати, виділяти головне в мовних фактах.

Ті, що мають бути розвинені:

1) у початковій школі: навички спілкування(чітко і спокійно заявити свою позицію, вислухати точку зору іншої людини, не звинувачувати інших тощо), навички активного слухання, говоріння(діалогічного, монологічного), письма(написання букв та слів, зв’язне писемне мовлення), конструктивного виразу почуттів, навички асертивності та відмови, навички встановлення контактів, навички використання етикетних норм спілкування(виражати ввічливе ставлення, ввічливо просити, відмовляти, бажати, дякувати, запрошувати, вітати тощо), навички роботи з нескладними текстами(усними, письмовими - аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати), усно або письмово висловлюватися на актуальну тему, переказувати тексти, навички творчої діяльності(складання невеликих текстів), вміння користуватись словником;

2) у 5- 9 класах: набуття учнем вмінь та навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови для сприймання, відтворення і створення висловлювань з дотриманням українського мовленнєвого етикету, базових граматичних, лексичних, правописних та стилістичних умінь і навичок, умінь сприймання й побудови текстів(також з урахуванням жанрових відмінностей), планування, висловлювання, навичок дотримання мовного етикету. Важливими уміннями, пов’язаними із спілкуванням, є вміння встановлювати й підтримувати контакт з незнайомою людиною, доводити власну думку, коригувати її в бесіді, навички само презентації, проведення дебатів, участі в дискусіях, уміння вирішувати конфлікти;

3) у 10- 11 класах: розвиток комунікативної компетентності пов’язаний із розвитком інформаційної, яка спрямована на оволодіння ресурсами комп’ютерної техніки та можливостями мережі Інтернет. Сприяти цьому може вивчення навчального предмета “Інформатика”. Втім, крім технічного боку, пов’язаного з пошуком, накопиченням, опрацюванням і збереженням інформації, набуття інформаційної компетентності передбачає соціальний, психологічний, навіть морально - етичний аспект, а саме – здатність особистості протидіяти деструктивним впливам(наприклад, пропаганда порнографії та насильства, нав’язливі реклами тощо). Тому дуже потрібними є спеціальні тематичні заняття, присвячені даній проблематиці(наприклад, «Реклама та її вплив на мене», «Чому насильство на екрані є небезпечним для життя тощо).


Інтерактивні методи, що використовуються для формування комунікативної компетентності

  1. Рольова гра «Інтерв’ю письменника» (робота в парах)

Клас поділяється на пари по партах. Кожен учень лівого варіанта виконує роль кореспондента. Правого – письменника. Представники творчої групи «кореспондентів» ставлять запитання напарникам по парті, які виконують роль письменника. Запитання готуються всіма учнями заздалегідь.

  1. Розігрування в ролях певної ситуації із життя письменника(за попередньо написаним сценарієм)

Мета: визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації шляхом «гри» , виконання «ролі», яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчатися через досвід та почуття.

Рольова гра імітує реальність шляхом «проживання ситуації у ролі», яка вам дісталася, та надає можливість діяти»як насправді». Ви можете поводитися і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку. Якщо це ситуації, в яких ви вже побували.

Якщо ви берете участь у рольовій ситуації, ви маєте:


  • чітко дотримуватися своєї ролі;

  • намагатись слухати партнерів та вчителя;

  • не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі;

  • намагатися поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;

  • вийти з ролі по закінченні сценки;

  • брати участь в її аналізі.

  1. Суд від свого імені

Учні об’єднуються у три групи – судді, обвинувачувані та обвинувачувані.

Протягом відведеного часу:

а) судді знайомляться із судовою процедурою та готують запитання до обох сторін;

б) обвинувачувачі – обговорюють зміст вступної промови та можливі аргументи;

в) обвинувачувані – готують зміст заяви, відповіді та аргументи захисту.

Порядок ведення суду:



  1. Вступні заяви учасників судового процесу. Суддя викладає суть справи.

  2. Обвинувачував викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання.

  3. Обвинувачений викладає аргументи захисту, суддя ставить йому запитання.

  4. Суддя виносить рішення.

Після того, як весь клас знову об’єднається, судді оголошують свої рішення.

  1. Ток – шоу

Мета: отримання навичок публічного виступу та дискутування.

Ведучий – вчитель.

Організація роботи:


  1. Оголошення теми дискусії.

  2. Пропозиція висловитися із запропонованої теми «запрошеним гостям».

  3. Слово надається глядачам, які можуть виступати зі своєю думкою або поставити запитання «запрошеним» (не більше 1 хв.).

  4. «Запрошені» мають відповідати якомога коротше і конкретніше.

  5. Ведучий також має право ставити своє запитання або перервати виступаючого через ліміт часу.

Ця форма роботи допоможе учням брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію.

5.Метод «Прес»

Використовують у випадках, коли виникають суперечливі питання і потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у вашій правоті.

Метод дасть можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання, аргументувати в чіткій та стислій формі, впливати на думку співрозмовників.

Щоб бути чітким та переконливим, ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи:



  1. Позиція: почніть зі слів: «Я вважаю, що…» та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.

  2. Обґрунтування: починаючи словами «…тому що…», наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

  3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом «наприклад» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

  4. Висновки: закінчіть висловлювання : «Отже (тому) я вважаю…» і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти ( це своєрідний заклик прийняти вашу позицію).

У ваших виступах використовуйте:

- думку експертів;

- статистичні та наукові дані;

- закони України;

- інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів, громадян тощо).

6. « Мікрофон»

Надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення:

- говорити має право тільки той, у кого «символічний» мікрофон;

- подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

- коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

7. Правила дискусії

Дискусія дає прекрасну можливість виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того, щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги.

Правила ведення дискусії:


  1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

  2. Не перебивайте того, хто говорить.

  3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.

Головний результат формування комунікативної компетентності

Навчитися жити разом, тобто бути толерантним, розуміти іншого і відчувати взаємозалежність, здійснювати спільні проекти, працювати в команді, вміти долати та попереджувати конфлікти: усвідомлювати потреби й погляди інших, розуміти інші моделі й технології життя; знати й цінувати інші культури. Осягати значущість свободи поглядів; вмісти вести зацікавлений діалог, володіти культурою спілкування; поважати життєві позиції партнерів по спілкуванню навіть у тих ситуаціях, коли виникають принципові розходження; бути зацікавленим у спільному пошуку найефективнішого розв’язання значущих проблем життєвого процесу, виявляти готовність прийти на допомогу партнерам у складних ситуаціях взаємодії або в розв’язанні їхніх життєвих проблем: сприяти взаєморозумінню з іншими учасниками взаємодії, виробленню взаємоприйнятних норм і правил.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка