Творча група як одна з інноваційних форм методичної роботи



Скачати 128.64 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір128.64 Kb.
Творча група як одна з інноваційних форм

методичної роботи
Якщо ви бажаєте щоб педагогічна праця давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалося на нудну, одноманітну повинність, введіть кожного вчителя на щасливу стежину дослідника

В. Сухомлинський


Пошук шляхів підвищення якості безперервного навчання педагогічних працівників, розвиток педагогічної майстерності, формування навичок науково-дослідницької роботи – пріоритетні завдання методичних служб різних рівнів.

Основними завданнями методичних формувань має бути розвиток професійної компетентності кожного педагога, формування в нього вмінь не лише сприймати інновації, а й творчо їх реалізувати в практичній діяльності.

У спрямуванні творчих пошуків педагогів щодо вивчення і впровадження досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного досвіду у навчально-виховний процес особлива увага відводиться творчим групам. Творчі групи забезпечують розвиток творчої активності педкадрів, сприяють розвитку сучасного стилю педагогічного мислення, формуванню в них вмінь щодо самоаналізу, самовираження, самоствердження та саморозвитку власної професійної діяльності.

Головна мета творчих груп:


  • допомога вчителю у реалізації актуальних завдань розвитку освіти;

  • забезпечення всебічного поглибленого дослідження вибраної науково-методичної проблеми;

  • активізація творчого потенціалу вчителя з метою удосконалення і підвищення його професійної компетентності;

  • моделювання, апробація, впровадження інноваційних технологій навчання і виховання, ППД;

  • удосконалення методики застосування наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичних матеріалів;

  • розвиток традиційних і пошук нових високоефективних форм і методів навчально-виховного процесу;

  • розвиток у педагогів здібностей до пошуку шляхів розв’язання педагогічних ситуацій;

  • експериментально-дослідна діяльність;

  • забезпечення особистісно орієнтованої підготовки педагога до творчої діяльності;

  • розвиток інформаційної, дослідницької, методичної культури;

  • впровадження в практику роботи системи освітнього моніторингу.

Головним завданням творчих груп є розроблення рекомендацій на основі вивчення досягнень науки і пробне впровадження їх у практику, пошук ефективних шляхів застосування результатів наукових досліджень, створення передового досвіду.

Кожне завдання повинне передбачати отримання конкретних результатів.

При організації роботи творчих груп варто дотримуватись основних напрямків, орієнтованих її етапів діяльності, рекомендованих провідними науковцями.

Основні напрями роботи творчої групи

1. Навчальна робота:



  • реалізація системного підходу до пізнання;

  • створення психолого-педагогічних конструкцій навчального процесу (мета, типи зв’язків, результат, прогнозування і конструювання навчального процесу).

2. Методична робота:

  • консультації за розробленою тематикою;

  • розробка методичної документації (програми конспектів уроків, занять, навчальних посібників, рекомендацій тощо);

  • розробка і практичне використання в навчальному процесі активних форм навчання: тренінгів, «мозкових штурмів», дискусій, дебатів тощо;

  • організація реферативно-дослідницької роботи викладачів (вивчення, аналіз психолого-педагогічної літератури).

3. Науково-дослідна робота:

  • робота над експериментом;

  • індивідуалізація й диференціація навчання;

  • сучасні технології навчання;

  • діагностика діяльності викладача та учня;

  • збагачення психолого-педагогічними знаннями;

  • краєзнавство.

4. Пропаганда науково-практичних результатів:

  • проведення семінаріввиклалдачів, які творчо працюють;

  • організація виставок методичних знахідок;

  • створення інформаційних бюлетенів із науково-практичної діяльності.


Основні етапи діяльності творчих груп:
І. Підготовчий (діагностико-організаційний):

  • виявлення існуючих науково-методичних проблем, нерозв’язаних завдань, встановлення причин їх виникнення, можливих шляхів їх усунення, оцінка для цього наявних можливостей та ресурсів;

  • аналіз якісного складу педагогічних кадрів;

  • діагностування, визначення тих педагогів, яких цікавить дана проблема;

  • визначення науково-методичної проблеми, над вирішенням якої буде працювати творча група, обґрунтування її актуальності;

  • виявлення об’єктивного стану з обговореної проблеми;

  • вивчення науково-педагогічної, методичної літератури із визначеної проблеми;

  • освоєння наявного ППД з даної проблеми;

  • консультації з науковцями;

  • психологічна підготовка членів творчої групи;

  • розподіл обов’язків між членами творчої групи;

  • складання плану роботи, визначення мети, завдань діяльності творчої групи;

  • розробка змісту діяльності творчих груп.

ІІ. Системно-організаційний:

  • глибоке вивчення проблеми;

  • розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо застосування в практичній діяльності досягнень науки, ППД;

  • колективне обговорення шляхів розв’язання проблеми, висунутих гіпотез.

ІІІ. Моделюючий:

  • апробація набутого досвіду, напрацьованих рекомендацій, проектів, програм тощо; корекція їх у процесі практичного застосування;

  • моделювання власного досвіду;

  • узагальнення кращого педагогічного досвіду.

IV. Результативно-узагальнюючий:

  • визначення результативності діяльності творчої групи;

  • експертиза матеріалів для масового впровадження.

V. Пропагандисько-консультативний:

  • поширення напрацювань творчої групи, створеного педагогічного досвіду в масову практику;

  • допомога педагогічним працівникам, яких зацікавила дана проблема;

  • підведення підсумків роботи та визначення перспектив на існування творчої групи.

Творча група створюється і припиняє свою діяльність за ініціативи її учасників та після вирішення поставлених перед нею завдань. Оптимальний склад творчої групи від 3 до 11-15 осіб. Членів творчої групи має об’єднувати зацікавленість однією педагогічною проблемою. Творчі групи створюються на добровільних умовах, працюють на основі колективно розподільного принципу.
Виокремлюють два види творчих груп:

перший – впровадження наукових досягнень психолого-педагогічної науки;

другий – вивчення і впровадження перспективного педагогічного досвіду.

Необхідність створення творчих груп I виду зумовлена актуальними проблемами модернізації змісту освіти, введенням нових навчальних предметів, курсів, потребою в освоєнні нових навчальних програм, підручників, навчально-методичних комплексів, впровадженням інноваційних технологій.


Головною метою діяльності творчих груп даного виду має бути:

• перебудова навчального процесу шляхом упровадження у практику досягнень педагогічної науки;

• пошук ефективних шляхів використання результатів наукових досліджень;

• подолання труднощів, з якими стикаються викладачі при трансформуванні педагогічних ідей, технологій, концепцій у практику своєї роботи;

• спрямування методичної роботи на реалізацію творчого потенціалу вчителів.

Основним завданням таких творчих груп є вивчення рекомендацій педагогічної науки, їх апробація, внесення необхідних коректив, створення досвіду їх реалізації в навчально-виховному процесі освітніх установ.



До пріоритетних напрямків роботи творчих груп даного виду належать

• осмислення та впровадження нового змісту освіти, проведення педагогічних досліджень і формування аналітичних висновків щодо інноваційних напрямів розвитку освіти;

• створення і апробація нових навчальних програм, введення нових навчальних предметів, курсів;

• трансформування нових концепцій освіти і виховання;

• розробку нових методів, прийомів, засобів, методик, технологій, систем навчання, виховання і розвитку дітей, управління;

• створення нових моделей навчальних закладів, навчально-виховних комплексів;

• впровадження предметних ключових компетентностей (навчальна, культурна, здоров’язберігаюча, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадська, підприємницька) у навчальний процес за алгоритмом: знання, вміння → навички → ставлення → компетентності.

На другому етапі (констатуючому) проводиться констатуючий експеримент за розробленою програмою.

На третьому етапі (адаптивному) проходить адаптація науково-педагогічної ідеї (проблеми). З цією метою порівнюються дані констатуючого експерименту з еталонними вимогами, розробляється програма втілення науково-педагогічних ідей в практику.

На четвертому етапі (конструюючому) проводиться конструюючий експеримент, який включає розробку коригуючої програми, її апробацію та узагальнення даних.

На п’ятому етапі (порівняльному) проходить порівняння даних конструюючого експерименту з еталонними вимогами, в результаті яких встановлюється ступінь (коефецієнт) відмінності одержаних результатів з еталонними.

Шостий етап (узагальнюючий) характеризується узагальненням результатів експериментальної роботи. У результаті аналізу матеріалів готується науковий звіт про роботу (реферат), проходять теоретичне те методико-практичне узагальнення, видається друкована продукція.

На сьомому етапі (завершальному) здійснюється розповсюдження результатів дослідження за такими напрямами: курсова підготовка, методична робота та індивідуальна творчо-пошукова діяльність педагогічного працівника.
Алгоритм роботи творчої групи


  1. Актуалізація проблеми і планування роботи:

а) визначення ідеї, яка втілюється, аналіз її, виділення складових частин;

б) визначення об’єкта, предмета, гіпотези і завдань науково-педагогічного дослідження;

в) вивчення науково-методичної, психолого-педагогічної літератури з визначених питань;

г) ознайомлення з досягненнями передового педагогічного досвіду, аналіз практичних доробок членів творчої групи із зазначених проблем;

д) консультації з науковцями (якщо вони не входять до складу групи), врахування їх порад, рекомендацій;

е) розробка методики роботи обласної творчої групи з трансформування науково-педагогічних ідей.



  1. Проведення науково-педагогічного дослідження:

а) використання структурної схеми розробки науково-педагогічної ідеї, проведення операційно-технологічної процедури;

б) виділення шкіл, контрольних та експериментальних класів;

в) вивчення стану навчально-виховного процесу в класах;

г) втілення методики в експериментальних класах;

д) вивчення ефективності навчально-виховного процесу в класах;

е) апробація експериментальної методики, внесення корективів.



  1. Практичне відпрацювання результатів експерименту, підготовка методичних матеріалів на допомогу вчителю та їх пропаганда:

а) практична реалізація кращими вчителями запропонованої методики;

б) підготовка методичних матеріалів на допомогу вчителю та їх пропаганда[5, с.30].



Творчі групи є найбільш ефективною формою вивчення впровадження ППД.

Основним завданням творчих груп другого виду є вивчення досвіду, який уже є, його моделювання, апробація, узагальнення, впровадження в своїй практичній діяльності, активне поширення і презентація серед педпрацівників.

Алгоритм роботи творчих груп з питань вивчення та впровадження ППД передбачає таку поетапну їх діяльність:

  1. Моделювання ППД.

Цей процес включає визначення змісту досвіду, виділення його провідної ідеї, вивчення можливостей педагогів, особливостей місцевих умов щодо його впровадження.

2. Визначення педагогів, які будуть реалізувати в своїй практичній діяльності розроблену модель.

3. Оформлення моделі.

«Під моделлю,   зазначає В.Штофф,   слід розуміти таку явно представлену чи матеріально реалізовану систему, яка, відображаючи чи відтворюючи об’єкт дослідження, здатна замінити його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт».

Проектована модель містить технологію роботи педагогів, включає їх дії та дії учнів, методи й засоби, науково-методичне забезпечення впровадження досвіду та очікувані результати.

4. Апробація моделі на практиці.

Цей процес може тривати від одного до трьох років.

5. Вирощування досвіду.

Даний етап включає узагальнення досвіду, підготовку рекомендацій, адресованих педагогічним працівникам щодо його впровадження.

Зміст рекомендацій творчої групи має розкривати:

- обґрунтування основної (провідної) ідеї ППД;

- основні положення сформованого досвіду, висновки, поради щодо застосування форм, методів, які варто впровадити;

- особливості діяльності педагога та учнів;

- характеристику умов, за яких можуть бути реалізовані дані рекомендації.

Слід зосередити увагу на розв’язанні таких основних проблемних питань організації роботи творчих груп, які вивчатимуть перспективний педагогічний досвід:

1. Підбір складу групи.

До складу групи мають входити педагоги, обізнані з науково-теоретичними основами проблеми досвіду, уміти аналізувати, синтезувати і узагальнювати зібраний матеріал.

Всесторонньо і кваліфіковано оцінити діяльність викладача, досвід роботи якого вивчається, допоможе об’єднання в творчій групі педагогів різних за віком, стажем педагогічної роботи.


  1. Складання програми вивчення досвіду.

  2. Встановлення реальних термінів вивчення й узагальнення об’єктів ППД.

  3. Вибір методів вивчення ППД.

  4. Моделювання і проектування ППД, створення власної практики та її моніторинг.

Підвищити ефективність роботи творчої групи допоможе (по можливості) включення автора досвіду (носія) у роботу творчої групи.

З метою цілеспрямованої ефективної, дієвої пропаганди перспективного досвіду радимо ефективно використовувати такі основні форми: науково-практичні конференції, творчі звіти, авторські семінари-практикуми, презентації, творчі портрети, ярмарки, педагогічні вітальні, методичні фестивалі та інші.

Презентації ППД доцільно здійснювати через:


    • випуск методичних бюлетенів, буклетів, альбомів, плакатів, стендів, інформаційно-методичних листів;

    • експонування матеріалів, напрацьованих творчою групою, на різноманітних виставках;

    • пропаганду за допомогою технічних засобів навчання – створення діафільмів, серій діапозитивів, фонотек магнітофонних записів, відео та кінофільмів, організації радіо та телепередач тощо.

Короткотривалі творчі групи – це творчі групи, термін роботи яких короткий (від 1 до 3-х місяців).

Тимчасові творчі групи поділяються на мікрогрупи ініціативні, фокусні.



Ініціативні групи – творчі об’єднання викладачів, які створюються здебільшого на період підготовки та проведення методичних заходів.

Діяльність ініціативних творчих груп зорієнтована на розвиток особистості педагога, сприяє мотивації членів групи до професійної діяльності, ефективно впливає на підвищення професійної компетентності, оскільки дозволяє педагогам бачити підсумки своєї праці, досягати конкретної важливої для себе мети в результаті творчої колективної діяльності.

Під мікрогрупою розуміють таку форму колективної методичної роботи, у якій в основу створення покладено взаємну симпатію педагогів і, головне, інтерес до певної педагогічної проблеми.

Алгоритм роботи мікрогрупи може бути наступним:



  1. Вибір проблеми.

  2. Кожен учасник самостійно досліджує вибрану проблему чи окремий її аспект.

  3. Звіт перед членами творчої групи за отримані результати.

  4. Обмін думками з приводу визначення шляхів реалізації проблеми.

  5. Апробація напрацьованих педагогічних ідей, методичних рекомендацій.

  6. Взаємовідвідування, проведення відкритих уроків.

  7. Узагальнення роботи творчої групи із розв’язання проблеми.

  8. Підведення підсумків роботи творчої групи.


Фокус-групи є однією з нестандартних форм методичної роботи, які останнім часом набули особливого поширення. Їхня діяльність сконцентрована на пошуку оптимального варіанту розв’язання чітко окресленої проблеми. Склад та кількість членів фокус-групи залежить від мети дослідження.

Найбільш оптимальна кількість членів фокус-групи – 5-7 осіб. Термін дії такої групи визначається залежно від проблеми та мети дослідження (він може тривати 30-40 хвилин і більше).

Основні переваги фокусної групи:

розуміння викладачами важливості педагогічної праці, необхідності її удосконалення;

вирішення нагальних проблем за короткий проміжок часу;

можливість відвертої розмови;

отримання зворотної інформації;

мотивація учасників до саморозвитку, самореалізації, інноваційної діяльності;

створення колективу однодумців;

навчання у формі «рівний – рівному».


Дана форма роботи особливо ефективна при плануванні системи методичної роботи.

Метою дослідження в даному випадку радимо вибрати:

• з’ясування ефективності форм методичної роботи в минулому навчальному році;

• відслідкування актуальних для більшої частини колективу проблем, утруднень педагогічної діяльності;

• конкретизація напрямків методичної допомоги, якої потребують дані члени педколективу;

• проектування педагогічної творчості викладача.

Теми, які виносяться на обговорення засідань фокусних груп, надзвичайно різноманітні, головне, щоб вони були тісно пов’язані з завданнями сучасної школи та науково-методичною проблемою, яку досліджує педагогічний колектив.

Засідання фокусної групи здебільшого проводяться у формі дискусій, дебатів, «мозкових штурмів» та інших інтерактивних методик.

Робота фокус-групи буде ефективною, коли:


  • заздалегідь буде вибраний професійно компетентний керівник групи;

  • буде визначена її мета;

  • складено план дискусії, вказані пріоритетні питання, які потребують детального обговорення чітко окресленої проблеми;

  • створені відповідні умови для проведення засідання (визначене зручне місце для роботи, створено затишну творчу атмосферу);

  • визначені основні правила роботи в групі.

Динамічна група об’єднує викладачів різних за фахом, які досліджують якусь єдину науково-методичну проблему.

Відмінність динамічної групи полягає в тому, що вони можуть не мати постійного складу, кожний учасник за власним бажанням може перейти із однієї групи до іншої.



Участь вчителя в такій мобільній групі дає йому змогу займатися дослідженням цікавої теми, реалізувати себе, поділитися своїм досвідом з іншими, самовдосконалюватися. Мобільність забезпечується вільним переходом педагогів з однієї групи до іншої в тому разі, якщо вони відчули підвищення фахової компетенції з проблем, які опрацьовуються.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка