У. Х. Кілпатрик став основоположником методу проектів, розробленого на основі цієї ідеї. А тепер зверніть увагу на парадокс: за майже сторічну історію цей метод не загубився серед інших, не помарнів, а став ще більш



Скачати 57.59 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір57.59 Kb.





Згідно з Концепцією загальної середньої освіти України стрижнем освіти ХХІ століття є розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне на краще змінити своє життя і життя своєї краї країни.
Оскільки основним недоліком традиційної освіти вважаються недостатні вміння учнів вільно використовувати здобуті знання для розв’язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій, основними завданнями мистецьких дисциплін у загальноосвітній школі є:

формування культури людських почуттів, розвиток образного мислення і творчих здібностей,

опанування вміннями та навичками мистецької діяльності,

формування здатності сприймати та інтерпретувати художні твори, засвоєння уявлень про сутність, види, та жанри мистецтва,

розуміння особливостей його художньо-образної мови,

розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду школярів, готовності використовувати його в самостійній діяльності,

формувати навичок художньої самоосвіти та культури почуттів,

виховання світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій тощо.

Це спонукає вчителя творчо застосовувати новітні методи один з якихметод проектів.

Понад сто років тому американський філософ та педагог Д. Дьюї запропонував вести навчання через доцільну діяльність учня з урахуванням інтересів та цілей останнього. Його послідовник У. Х. Кілпатрик став основоположником методу проектів, розробленого на основі цієї ідеї. А тепер зверніть увагу на парадокс: за майже сторічну історію цей метод не загубився серед інших, не помарнів, а став ще більш популярним та актуальним. Це не дивно, бо за допомогою технології проектів в учнів розвивається пам'ять,воля, емоції, а також комунікативні навички, самостійність. Ця технологія орієнтована на врахування індивідуальних особливостей та створює умови для розвитку особистості.

Сучасна педагогіка розрізняє дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, продуктивні, споживчі та інші види проектів. Якщо розглядати метод проектів як педагогічну технологію, то вона складається з дослідницьких, пошукових, проблемних методів навчання. Робота над проектом передбачає усвідомлення учнем поставленої мети, оформлення задуму, розробку плану дій (організаційний момент) реалізацію задуму (робота за планом), підбиття підсумків

Мета проекту – навчити учнів самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; формувати навички самостійного розв’язання проблем, співпраці в групі, розвивати критичне мислення, світогляд. Для успішного засвоєння навчального матеріалу учням пропонується вести власну дослідницьку діяльність, знайти власне вирішення проблеми, дати оцінку фактам. Звичайно, не будемо забувати і про художньо-творчу діяльність школярів.

Групова робота над певною проблемою ще не є методом проектів. Цей метод передбачає сукупність певних навчально-пізнавальних прийомів з обов’язковою презентацією отриманих результатів.

Орієнтовним планом роботи над проектом може бути наступний:


  • попередня підготовка: мозкова атака, обговорення й усвідомлення мети, оформлення задуму, розробка організаційного плану;

  • робота за планом:

  1. дослідницька (у бібліотеках, музеях, зустрічі з митцями, вивчення джерел з Інтернету);

  2. практична робота на уроках і в гуртках;

  3. розробка учнівських презентацій;

  • підбиття підсумків у вигляді захисту проекту.

Захист результатів проектної діяльності може відбуватися у різний спосіб, зокрема з використанням інформаційно-комунікативних технологій, а саме – мультимедійних засобів.

Учнівська мультимедійна презентація містить:



  • Назву проекту, його мету та завдання;

  • Етапи дослідження;

  • Хід дослідження;

  • Результати та висновки;

  • Ілюстрації;

  • Список інформаційних джерел.

  • Створення основної структури презентації є одним із методів зосередження уваги учнів на її змісті.

Отже, для виконання проекту учні повинні набути певних компетенцій: інтелектуальних (аналіз, синтез і оцінка інформації), творчих (вироблення ідеї та її втілення), комунікативних (висловлювати і відстоювати власну думку, слухати інших) тощо.

Метод проектів на уроках образотворчого мистецтва покликаний за допомогою навчально-виховного процесу сприяти розвитку творчої особистості. Це зробити нелегко, адже всі учні різні. Саме тому в практиці вчителя особливе місце повинен займати індивідуальний підхід до учнів. Це потрібно для того, щоб краще розкрити таланти та здібності особи, які часто приховані, зацікавити, адже саме цікавість, прагнення, захоплення творять чудеса. Кожен знає по собі, якщо виникає живий інтерес до справи, якою ніколи не займалися, одразу хочеться розкрити її для себе, ознайомитися, зробити, досягти результату. Зацікавлення буде слугувати «блоком живлення» для учнів, із допомогою якого буде виникати інтерес, а отже, і бажання творчо працювати. Головною деталлю в цьому механізмі і є метод проекту. Інтерес до творчої діяльності, працюючи над проектом, полягає не лише у створенні творчих робіт, але й у мислені, аналізі, логіці, відчуттях. За допомогою завдань проекту можна постійно підживлювати потік зацікавлення: це можуть бути відомості про життя та творчість художників, архітекторів, скульпторів, інших митців. Тут можна використовувати не тільки факти, дати та власні назви, але й цікаві відомості на прикладі процесу створення картин, нестандартних випадків із життя митців, тощо. Сюди потрібно додати збір відомостей про архітектурні пам’ятки як України в цілому, так і своєї місцевості зокрема.

Метод проектів може бути ефективним також і під час вивчення шкільного курсу «Художня культура», оскільки зміст програми передбачає засвоєння великого обсягу знань, а лекційний виклад матеріалу недостатньо ефективний для їх засвоєння. Дієвість проекту за умов обсягового навчального матеріалу зумовлена тим, що сам матеріал використовується учнями як засіб діяльності, тому немає ефекту примусу в його вивченні. Проектна діяльність також дає змогу органічно поєднувати урочну та позаурочну роботу (поглиблення й розвиток інтересу, що виник на уроці, може здійснюватися під час роботи в гуртках).

Оцінювання роботи учнів повинно здійснюватись на основі критеріїв, визначених педагогом до початку роботи над проектом. Це може бути само оцінювання, оцінка незацікавлених глядачів (учнів школи, батьків, громадськості, шляхом Інтернет-опитування). Орієнтовні критерії оцінювання ефективності учнівської проектної діяльності:



      1. Обсяг та повнота розробки, виконання прийнятих етапів, самостійність, завершеність, сприйняття проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту.

      2. Оригінальність проекту.

      3. Художній рівень практичної роботи: творчий підхід, оригінальність знайдених рішень, використання засобів художньої виразності (композиція, форма, колір, об’єм тощо).

      4. Якість презентаційних матеріалів: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрикація й структура тесту, якість ескізів, схем, малюнків.

      5. Особистий внесок в проект.

      6. Дотримання норм часу.

Отже, до результативних методів оптимізації навчально-виховного процесу можна віднести проектну діяльність учителів (презентація власних розробок, ідей, завдань; створення власних портфоліо), проектну діяльність учнів з використанням комп’ютерних технологій. Упровадження в шкільну практику інноваційних технологій – показник високої кваліфікації педагога, його творчого мислення, орієнтація на особистісний розвиток учнів. Оскільки у процесі проектної діяльності інтегруються знання різних галузей, то вчитель повинен не лише добре знати свій предмет, а й бути обізнаним у різних галузях, а ще – творчим і винахідливим.

Оволодіння педагогами методом проектів може допомогти вирішити проблему реалізації компетентністного підходу, що декларують сьогодні державні освітні стандарти, зокрема в межах навчальних предметів художньо-естетичного циклу. Запорука успіху наших вихованців у руках педагога-професіонала, педагога-творця, котрий глибоко усвідомлює свою відповідальність перед прийдешнім.

ЛІТЕРАТУРА



  1. Концепція загальної мистецької освіти //Мистецтво та освіта. – 2004. - №1. с. 2-5

  2. Образотворче мистецтво: Програма. 5-7класи. – Київ: Ірпінь, 2005.

  3. Освітні технології: Навч.-метод. Посіб. /О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. – К.:А.С.К., 2003. – 255 с.

  4. О.Барабаш, Н.Глинянюк, В.Римар. Практико-орієнтовані навчальні проекти в системі курсової підготовки учителів музичного мистецтва. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2008. – 52с.

  5. Яцишин Р. Метод проектів у художньо-естетичному вихованні учнів //Мистецтво та освіта. – 2009. - №1. с.11-13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка