Учителя української мови



Сторінка2/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4   5
Тема: «Тигролови» Івана Багряного як пригодницький і водночас антирежимний політичний роман.

Мета: Розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору. Подати на належно високому рівні українську ідею цього твору. Закріпити вивчене про сюжетні лінії, хронотопи, позасюжетні елементи. На матеріалі роману «Тигролови», виховувати старшокласників вольовими людьми, яскравими особистостями.

Тип уроку: формування навичок і вмінь

Обладнання уроку: Портрет письменника, аудіозапис пісні «На Україну повернусь», тексти роману «Тигролови», мультимедійна презентація.

Епіграф: Людина – найвеличніша з усіх істот. Людина – найнещадніша з усіх істот. Людина-найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих рубрик трьох вибрати першу для доведення прикладом.

І.Багряний



(слайд 1,2)

Хід уроку



  1. Актуалізація і корекція опорних знань.

  1. Розповісти біографію Івана Багряного.

  2. Що було спільного у долях Уласа Самчука та Івана Багряного?

  3. Розкрити трагічне становище хворого письменника у повоєнній Німеччині.

  4. Яка подія в житті Івана Багряного Вас найбільше вразила і чому?

Вступне слово вчителя

«Нашого цвіту по всьому світу». Ці слова вже стали крилатими. Бо нема, мабуть, на земній кулі країни, де б не жили українці. Як не було й немає такої країни, в якій би за те, що людина любить свою землю, її людей, береже традиції своїх батьків, шанує материнську мову, прагне бути вільною, знищували.

Страшні, трагічні роки сталінського геноциду. Скільки було страчено талановитих людей, цвіту української нації. Скільком довелося покинути Батьківщину, податися на чужину, щоб не зрадити себе, не зректися своєї любові, залишитися українцем не на Україні. Всі вони мріяли повернутися на землю своїх батьків.

Але тільки сьогодні повертаються імена вчених, художників, письменників, імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Повертаються своїми творами, знаними у світі, але, на жаль, не в Україні. Серед них І.Багряний – письменник, публіцист, людина, для якої найбільшим щастям було повернутися на Україну і побачити її вільною й незалежною. Повертається своїми прекрасними творами, провідною ідеєю яких є віра в те, що потворна радянська дійсність не знищила й не знівечила людського й національного духу української людини. Серед них роман «Тигролови», сторінки якого перегорнемо сьогодні, а допоможуть нам персонажі твору, які присутні на уроці.



  1. Оголошення теми та мети уроку. (Учні записують тему уроку)

Міні-лекція вчителя з елементами бесіди, повідомлень учнів, зачитуванням окремих місць із тексту

Сам автор інтуїтивно відчував силу свого дітища і при перекладі цього твору Терезою Слонь пильно стежив, щоб, бува, не трапилась якась неточність. "Тигролови" - в німецькому перекладі "Закон тайги", до речі, назва більш відповідна змістові - видавався в Німеччині трьома накладами. Німці читали книгу з великим захопленням, купували для молоді до дня народження або до дня першого причастя. Якщо врахувати педантизм, відсутність сентиментальності в представників цього етносу, особливо після війни, то таке ставлення німців до роману є чи не най­більшим виявом високої оцінки.

Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті (слайд 3, 4).

Твір має проекцію не тільки на сучасне авторові, а й на минуле й на майбутнє. Образи українців – представників колись славних козацьких родів Многогрішних, Сірків, Морозів – не просто типові, вони – яскраве підтвердження, що генеалогічне дерево не втратило потужності через століття, що в жилах нових поколінь тече та ж гаряча, непокірна козацька кров (слайд 5).

За жанром цей роман тяжіє до пригодницького. Подорожі, незабутні враження, небезпека від зіткнення з дикою природою, втечі, погоні, двобої, романтичне кохання – все це постає перед читачем яскраво і зримо, захоплююче. Не вигадкою є і лови тигрів та ставлення до цих страшних звірів українців-переселенців. Як приклад, що підтверджує даний у романі факт, можемо згадати книги П.Ловецького «Враження від подорожі Приамур’ям» і «Зелений Клин» О.Довженка. Олександр Петрович з величезною цікавістю вислуховував розповіді своїх етнічних земляків, які буденно вели мову про те, що спочатку тигри крали в них телят, але молодиці й дівчата часто тільки з коромислами ганялися за хижаками, таким способом віднаджуючи їх від худоби, і зневажливо говорили, що тигри – це всього лише кішки, якщо їх добре стукнути по лобі чи хребті, більше не посміють зазіхати на чуже, а от оленів-ізюбрів жінки боялися (рогаті, як чорти).

Роман має надзвичайно захоплюючу зав’язку, яскраву кульмінацію, щасливу розв’язку. Постійно прослідковується хронотоп дороги: всі події відбуваються саме під час подорожування. Доцільні й усі позасюжетні композиційні елементи: екскурси в минуле, паралелі у спогадах Сірків і Многогрішного про покинуту рідну землю, портрети, ліричні відступи, вставні частини розділів, наприклад, про Дядорова, цікаві побутові деталі.

У «Тигроловах» дві сюжетні лінії. Перша, пригодницька, - це лінія перебування у тайзі Григорія Многогрішного, яка часто сприймається за єдину. Але це не так. Є ще одна лінія - лінія сталінських репресій, вона подекуди уривчаста, штрих-пунктирна, але цікава і об’єктивна (слайд 6).

Аналіз твору почнемо проводити з першої сюжетної лінії, оскільки вона таким чином стане тлом до другої і дасть змогу нам глибше зрозуміти не тільки трагедію основного героя, але й усіх громадян СРСР, у тому числі й мешканців тайги, над якими теж нависла караюча десниця сталінщини.

Саме з першої сюжетної лінії роман починається і нею ж закінчується. Потяг-дракон з шістдесятьма вагонами-домовинами вимальований так фантастично-зримо, що зацікавлений читач мимоволі очікує чогось фатального й страшного. А, наче в протиставлення до першого ешелону, ав­тор подає інший, комфортабельний, призначений для радянської еліти. Але навіть і в цьому ешелоні живе страх, живе інтуїтивне чуття, що все може змінитися в одну мить і від місця в концтаборі ніхто не застрахований. Саме тому картина в'язнів вражає всіх пасажирів комфортабельного експресу "Нєгорелоє - Владивосток" (учні зачитують відповідні місця із тексту).

"Либонь вони встали з-під землі - цілі ті покоління каторжників, арміях їх!.. Вони вишикувалася обабіч колії, вздовж насипу безконечною хмарою і стояли, спершись на кайла, на лопати, на тачки… По коліна у воді і в болоті… У ровах і ямах…



  • Рєбята!!! Сматрі!!! Бамлаг!!!

Все кинулося до вікон…

А вони стояли безконечними шпалерами, безконечною юрбою – вимучені, виснажені... В химерних і страмних бамлагівських одностроях: в ганчір’яних шапочках-ушанках , в такім лахмітті , що здавалося, ніби їх рва­ли всі собаки всього світу і тріпали всі сибірські й транссибірські вітри та буревії (слайд 7).

Стояли і дивились… Проводжали експрес - мерехтливе чудо небаченого чи давно забутого світу…»

Здається, вищі радянські чини, авантюристи, бюрократи, хапачі повинні бути байдужими до нещасних. Але чи дійсне співчуття, чи страх перед своїм майбутнім, чи спроба відкупитися перед невблаганною долею і всевидячим Богом спричиняють неймовірне (учні зачитують відповідні місця із тексту).

«З вагон-експресу нагло починають летіти речі… Спершу від паротяга, - як сигнал, кілька пачок махорки. А потім, мов на команду, з усіх вікон полетіли: цигарки, плитки шоколаду, цитрини, черевики, шматки хліба, пакунки, загорнені в папір… - ціла веремія найрізноманітніших речей».

Безумовно, репресії в СРСР не минали жодну сім’ю: від найбільш заслужених верхів до найбільш заниканих низів. Ось чому і в привілейованому поїзді з кимось стається істерика, хтось уявляє серед таких же нещасних в’язнів рідну людину.

Поїзд «Нєгорєлоє – Владівосток» дійсно стає маленькою копією «шостої частини світу» (слайд 8). Серед пасажирів є і агенти, і сексоти, і провокатори. Показовою є надто гостра політична розмова за столиком у ресторані. Четверо друзів легко приймають у своє товариство п’ятого – «того, що у френчі й галіфе кольору кави – пристав у дорозі». Безтурботні й самовпевнені, вони не зауважують, що новий приятель «більше за всіх і зухваліше від усіх регочеться та сипле приперченими словами», але «іноді раптом уриває, хмурить брови і підозріло позирає навколо спідлоба». Розмова переходить на політичні теми, і двоє необачних гуляйпільців та кубанець, а з ними всезнайка – «професор», виливають наболіле (учні зачитують відповідні місця із тексту).

«…так уже заведено на цій землі – як десь нема кому дати ради, то запорожців туди! Або принаймні їхніх нащадків. На Кубань? – Запорожці. На Терек? – Запорожці. Під Петроград? – Запорожці! І тут теж …»

Тільки помилковий арешт провокатора, якого енкаведисти сприйняли за Григорія Многогрішного, розкриває перед компанією роль нового попутника.

Арешти і розстріли панують усюди, навіть у найвіддаленіших куточках радянської імперії.

Починаються репресії і в тайзі. Старий Мороз розповідає Григорієві Многогрішному «про місто каторги, про пекло новітніх канальських робіт, вигачувань костями українськими», про Комсомольськ, де гне спину і його син. А зять Морозів згадує про облаву чекістів на родину українських переселенців (учні зачитують відповідні місця із тексту).

«П’ять років пошукували і не могли дати ради. А вони вчотирьох мали штаб там, де сам дідько не дістанеться. І цілий цехавуз зброї та припасів усяких… Аж поки їх не вистежили та не оточили… це минулої зими було. Три дні билися…але не взяли ні одного. Билися, як на позиції… А тоді Кирпиченки з боєм перейшли в Китай».

Радянська влада несе розтління і смерть корінним жителям тайги. Довірливі й наївні тунгузи бояться «шибко сердитого начальника», кидають полювання і виконують вказівки чекістів. Із співчуттям змалював письменник корінного жителя Пятра Дядорова, якого зраджує дружина-старовірка і женуть з хати на пошуки «їроплани» жінчині любовники-чекісти (слайд 9).

Містом в’язнів і чекістів подає письменник Хабаровськ. Все ширше і ширше охоплює НКВД територію навіть цього дикого краю. Григорій Многогрішний стає очевидцем обшуку в переповненому експресі, котрий «возит дрова и лес» - єдиному засобі транспорту в непрохідних і диких місцях.



(Учні із тексту зачитують місця, де енкаведисти нишпорять по вагонах).

І в самому Хабаровську те ж саме, та ж картина переслідувань, репресій. Добрий знайомий Сірків старший «охотінспектор на цілий край» Вася Потаюк із жалем і відчаєм розповідає: (Учні зачитують рядки із тексту).

Нові закони, за якими мисливці мали зареєструвати зброю і одержати на неї дозвіл не де інде, як в НКВД, змусив Грицька Сірка придурюватися перед чекістами, удавати примітивну, темну людину. І це було єдиним способом порятунку, щоб не запідозрили в нелояльності або не змусили стати сексотом.

(Учні розігрують діалог Грицька з чекістами).

У Хабаровську Многогрішний бачить виселених українських дівчат, які хоч не за колючим дротом концтабору, але без жодних засобів на існування в чужому холодному ворожому місті: «Та це ж вони! – дочки розкуркулених батьків, розкиданих по Сибірах! Це ж вони, втікаючи, рятуються! Рятуються від голоду й холоду, від безправ’я і смерті, - рятують життя ціною краси молодості, ціною честі і материнського щастя».

Знаходиться кому вислідити й спробувати заарештувати двох Григоріїв – НКВД не дрімає. Але й козаки не такі, що б їх легко налякати, а арештувати й поготів.

Пригодницька сюжетна лінія надзвичайно цікава. Читачі, захопившись нею, часто навіть забувають, що мова в романі ведеться не стільки про тигроловів, скільки про людоловів.

Делікатно і переконливо показано в романі побут, високі моральні чесноти українців, їх естетичні смаки (слайд 10). Стара Сірчиха розповідає, як корінні росіяни спочатку сміялися з мазаних та білених українських хаток, а потім дивувалися чистоті в цих помешканнях. Наче в добрій українській казці прокидається Многогрішний, коли бачить далеко від України рідний національний інтер’єр. (Учень зачитує спогади Григорія Многогрішного про Україну).

Старий Сірко порівнює закони тайги, за якими ніхто нічого не торкнеться, хоч би й на стежці лежало, з одвічними українськими, які уже, виявляється, занепали в радянський час. (Монолог Сірка).

Дотримується народної моралі й Григорій Многогрішний. Навіть маючи від Наталки дозвіл взяти коня, він не користується ним, хоча в далекій і небезпечній втечі кінь би міг ой як стати в пригоді. Суто українська вдячність за гостинність і доброту примушує Григорія вернутися до Сірків, щоб належно подякувати й розпрощатися, хоч це приходиться робити з великим ризиком для самого себе. Як ми бачимо, звичаї, традиції засновані насамперед на ментальності українського характеру, який відзначається доброзичливістю, совісністю, романтизмом, показані не даниною віками усталеною, а дійовою, спонукальною силою.

Сюжетна лінія Григорія Многогрішного, і вона ж – пригодницька, цікава складовими елементами. Зав’язкою в ній є порятунок Наталки від розлюченої ведмедиці, кульмінацією – вбивство Медвина і його друга-чекіста, (якого, до речі, Григорій не збирався вбивати, але той пробував застрелити Многогрішного). Розв’язка у романі подвійна: це благословення батьками Наталки і Григорія на шлюб і перехід кордону. І перша, і друга розв’язки, як того вимагає пригодницький жанр - щасливі.

Словникова робота.

III. Колективна робота над змістом твору. Бесіда за питаннями.

Розділ І «Дракон».


    • Про якого дракона розповідає письменник на початку твору? Що уособлює ця істота?

    • Кого, на вашу думку, І. Багряний називає людоловами?

    • Чому потяг з ув’язненими повсякчас порівнювався то з драконом, то з хробаком, то ще з будь-якою потворою?

  1. Робота у малих групах.

За допомогою тексту твору відтворіть асоціативний малюнок потяга-дракона .

    • Чим пояснити те, що дракон-потяг далеко не є казковою істотою?

    • Чому кожний вагон, за свідченням автора, це домовина, а потяг у цілому – ешелон смерті?

    • Як називає письменник тих, хто знаходився у череві дракона?

    • Яку долю передбачає І.Багряний в’язням?

    • Чим була викликана стрілянина вартових, що охороняли потяг?

    • Яким чином здійснювався суворий і ретельний контроль за в’язнями потягу?

Інтерактивна вправа «Мікрофон»:

1. Чому тих, хто любить Вітчизну, вважають ворогами держави?



  • Що автор зазначає про Сибір, як смертельну прірву? Чим це пояснити?

  • Чому вартові приділяли надмірну увагу до Григорія Многогрішного?

  • Через що охоронцю не сподобався спів ув’язнених?

  • З яким співчуттям жалю і смутку І. Багряний описує тих, хто перебував у вагонах поїзда? Про що це свідчить?

  • Як зреагував начальник на відсутність Г. Многогрішного серед ув’язнених?

  • Яким чином герой втік з ешелона смерті?

  • Як сприйняли в’язні вагона №32 знервованість начальника охорони щодо втечі Григорія?

  • У чому полягала мораль арештантської дружби?

  • Як втечу Григорія сприйняли його товариші?

  • Якою могла бути доля Многогрішного-в’язня?

  • Що уособлював той, хто втік від охоронців?

Розділ ІІ. «Світ на колесах».

  • Яким чином І. Багряний характеризує тих, хто їхав до Сибіру в експресі?

  • Чому експрес названий у творі чудом цивілізації, вершком людської вибагливості і фантазії?

  • Кого письменник у творі називає тиграми? Чим це викликано?

  • Що свідчить про різне ставлення пасажирів експресу до наявності тигрів у потязі до Сибіру?

  • Чому женьшень міг протистояти тиграм?

  • Як у творі описано Байкал? Що вплинуло на пасажирів експреса, в результаті чого в них змінився режим життя?

  • Хто за розповідями професора були першими політичними засланцями Сибіру і їх наступниками?

  • Про що свідчить авторська характеристика життєвої долі Дем’яна Многогрішного?

  • У яких умовах перебували каторжники?

  • Як пасажири експресу намагалися «висловити власне співчуття» каторжникам?

  • Чим розважалися ті, хто їхав у експресі? Про що це свідчить?

  • Які враження виникають у вас від першого знайомства з майором ОГПУ-НКВД?

  • Для чого письменник протиставляє пасажирів салону-вагону?

  • Чому молодь у творі – «прожигателі життя й кишень»?

  • Через що Далекий Схід у романі названий золотим ельдорадо?

  • Яку легенду з Біблії розповів один із молодців?

  • Що зіпсувало Медвину настрій, коли він їхав у салоні-вагоні?

  • Яких страждань зазнав Многогрішний від майора НКВД?

  • У чому полягала мужність, витримка, невимовна сила волі Григорія під час його допиту Медвиним?

  • Чим Григорій налякав майора? Чи відчував небезпеку Медвин, дізнавшись про втечу Многогрішного?Робота в парах. « Поясніть назву розділу «Світ на колесах.»

Розділ III. «Навзаводи із смертю».

  • У чому виявилася майстерність І. Багряного під час опису тайги? З якою метою він так докладно її відобразив?

  • Яким чином знущання над Григорієм в НКВД вплинуло на його зовнішність?

  • Чим пояснити прагнення героя залишити рідний край, а потім знову повернутися до нього як месник?

  • Яких випробувань зазнав Многогрішний долаючи таможні нетрі?

  • Що допомогло герою здобути хоч будь-який харч?

  • Які враження охопили Григорія, коли він у тайзі згадав про своє дитинство?

  • Що змусило Многогрішного бути впевненим у власному врятуванні?

  • За чим шкодував герой, перебуваючи на самоті в тайзі?

  • Як почуття голоду підбадьорювало Григорія?

  • Яку допомогу надав герой Наталці, жертвуючи своїм життям?

Розділ IV. «Родина тигроловів». Проблемне питання: « Чому влада вважала ворогами тих, хто палко кохав свій народ, Батьківщину?»

  • Через що Григорій потрапив у небуття?

  • Які враження охопили героя, коли він розплющив очі після тривалої втрати свідомості?

  • Чому Многогрішний звертався до Сірківни, називаючи її мамою?

  • За що старий Сірко був вдячним Григорію?

  • Як почував себе герой, перебуваючи у Сірків?

  • Що нагадувало Григорію нове помешкання?

  • Про яку небезпечну пригоду розповіла Многогрішному Наталка, що скоїлася між нею і ведмедицею?

  • У чому полягала особливість полювання Сірків на тигрів?

  • Чим вразила Григорія Наталка?

  • Чому для Сірків мисливство у тайзі – найважливіше заняття?

  • Що свідчить про безпечність, спокій для Григорія, перебуваючи у Сірків?

  • За яких обставин загинув Микола, брат Наталки?

  • Чим Наталка дивувала героя і вважалася йому непідступною?

  • Як Григорій охарактеризував мати дівчини? Чому на його думку, вона була мешканкою Полтави?

  • Яким чином, на думку Сірківни, люди поступово підкорили собі тайгу?

  • Що згадувала стара про Україну?

  • Яких змін зазнав рідний край з того часу, як його пам’ятала?

Розділ V. «П’ятнування».

  • Як Григорій сприйняв подарунок від Сірка?

  • За яких обставин у старого з’явилася гвинтівка, подарована ним пізніше Многогрішному?

  • Що означало поняття «плямування»?

  • У чому відбувалося змагання між членами родини Сірків? Якою була їх результативність?

  • Для чого Сірки, на думку старого, проводили олімпіаду в тайзі?

Розділ VІ. «В пралісах Сіхоте-Аліня». Обмін враженнями щодо прочитаного розділу « Пятнування»

  • Що свідчить про спостережливість людей, які жили в тайзі?

  • У чому виявилась вірність Заливая Наталці?

  • Що цікавого розповів Гриць Сірко Григорію про панти?

  • Завдяки чому, заблукавши у тайзі, Григорій віднайшов місце перебування Сірків? Як вони зреагували на зникнення Григорія?

  • За яких обставин родина Сірків і Морозів зустрілися у тайзі?

  • Що свідчить про почуття гумору двох древніх і славних родів?

  • Чому Комсомольськ, на думку Мороза, є містом арештантів?

  • З приводу чого професія Многогрішного виявила у Сірків здивування і водночас зацікавлення?

  • Що здивувало Многогрішного, коли він потрапив до хати – кінцевого місця його подорожі із Сірками?

  • Чим був здивований старий Сірко, коли побачив Солончаки?

  • На що Сірко звернув увагу Григорія стосовно пантовки?

  • Що необхідно було зробити, аби придбані під час полювання панти не зіпсувалися?

  • Що є щастям для мисливців?

  • Чим насолоджувалися герої, полюючи вночі на рибу?

  • Як герої спостерігали за поєдинком суворого звіра тайги?


Розділ VІІ. «Memento mori».

  • Ким вважав Сірко тунгуза Пятра Дядорова?

  • Що розшукував Дядоров у тайзі?

  • Через що Сірко виявив радість?

  • Яка улюблена пісня Наталки?

Розділ VІІІ. «Весела робінзонада».

  • Кого названо робінзонами у романі?

Розділ ІХ. «Зима. Перед великим полюванням».

  • Яке значення для Григорія мало полювання у тайзі? Як воно впливало на внутрішній стан героя?

  • Яка несподівана сутичка сталася у Григорія з вепрем-ватажком?

  • Як поводив себе герой, коли загубився у тайожному лісі?

  • Чим вразила Григорія поведінка людей біля бараку?

  • Яким чином Сірки святкували Різдво?

Завдання пошуково-дослідницького характеру. Знайдіть описи природи, зачитайте їх, визначте їхню роль у творі.

Розділ Х. «Рейд на Хабаровськ».

  • Через що у Григорія виникло велике бажання разом з Грицьком вирушити до Хабаровська – «глянути на той заборонений світ»?

  • Чому не так просто було тайожним мешканцям дістатися до міста?

  • Як І. Багряний характеризує експрес?

  • Чим Хабаровськ вразив хлопців?

  • Що трапилося з хлопцями, коли вони залишили ресторан?

Розділ ХІ. «На кішку».

  • Через що полювання на кішку було небезпечним?

  • Яке враження справив на Григорія напис, що був на снігу?

  • Про які особливості полювання на кішок розповів старий Сірко Григорію?

  • Для чого під час полювання на тигрів необхідно було голосно кричати?

  • Що змусило Григорія вирушити на пошуки того, хто порушив закони тайги?

  • Який самосуд вчинив многогрішний над Медвиним?

  • Як Григорій охарактеризував свого ката?

Розділ ХІІ. «Навзаводи з щастям».

  • Що свідчить про вдячність Григорія Сіркам?

  • Чому герой вагався, вирішуючи залишити сім’ю Сірків?

  • Чим пояснити рішення Наталки вирушити у небезпечну путь із коханим?

  • Про що свідчить ритуал благословення батьків дочки з коханим у далеку дорогу?

  • До яких хитрощів удався Григорій задля перетину кордону?

  • Як преса проінформувала про смерть Медвина і ще одного військового?

  • Над чим змушує поміркувати читача цей твір?

Мікрофон

  1. «За що українці повинні шанувати Григорія Многогрішного?»;

  2. «Чи хотіли б ви мати такого друга як Грицько».

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Підведення підсумків уроку, оцінювання.

VI. Домашнє завдання.

  1. Дібрати цитати для характеристики образу Григорія Многогрішного.

  2. Дати письмову відповідь на питання «Чи завжди сміливі мають щастя?» (на високий рівень).

Урок 3


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка