Учителя української мови



Сторінка4/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4   5

Учень 1. Сірки переїхали на Далекий Схід з Полтавщини ще в 1887 р. Люди зустрілися з диким лісом, незвіданим краєм, з труднощами. Але працелюбні українці вижили: сіяли хліб, саджали городину, полювали, і земля щедро винагородила їх. Зажили гарно, містечко Києвом назвали, хати мазали, як і в Україні. Було це аж до нових порядків, коли і люди перевелись, і життя змінилось. Тоді кинули Сірки все нажите, пішли далі в тайгу та й стали тигроловами.

Учень 2. Старий Сірко відповідально ставився до праці, був небагатослівний, стриманий у почуттях. Він робив усе, щоб зберегти міцний добробут своєї сім’ї.

Учень 3. Мати у сім’ї була ніжною горлицею, що всіх привітала, годувала, ніжно любила. Діти виховувалися в атмосфері доброзичливості, взаємоповаги. Сім’я Сірків керується законами християнства. Вони вірять у Бога, бо він їм дає і одяг, і їжу, і промисел.

Учень 4. Цікавими є у творі розповіді про дотримання у родині Сірків звичаїв та обрядів українського народу: це і любов до народної пісні, вишивання рушників, святкування Різдва, Святої вечері тощо.

Учень 5. Сім’я Сірків — це не лише гарна родина, це міцне родовідне дерево української нації, з якого відродилась і утворилась нова держава і нова людина.

Учитель. У Сірковій родині ми вбачаємо долю своєї України. І. Багряний з оптимізмом утверджує, що плекаючи сім’ю та родину, ми відроджуємося, стаємо сильним і неподоланим народом, а відтак, і щасливим, бо ж «сміливі завжди мають щастя» (слайд 3,4).

Сірчиха

Учень 1. «Недарма-бо в такім краю, забившись на кінець світу, та після всіх злигоднів, в тяжкому змаганні з цією дикою природою так збереглась. Їй понад п’ятдесят років, а вона виглядає ще молодо й бадьоро. І голос у неї такий, як у дочки, тільки не такий гострий, якийсь тепліший, ближчий. Такий, як у всіх матерів там, за двадцять тисяч кілометрів звідси».

Сірчиха (учениця одягнена в український національний одяг) «У сміливих щастя завжди є!.. От хоч би й ми. Приїхали сюди… Боже! Яка страшна і дика пуща була! І нудьга смертельна. І лихо скрізь навколо, і злидні, і смерті. Чужа чужина… А бач, оббулися! І дивись — зажили ж як потім! А пущі здолали, і край скорили. І звикли, полюбили.

Спочатку ми поселилися в селі, тепер це містечко Києвом зветься. Хати білили як на Україні. З нас тут за це сміялися, що от мовляв скільки лісу, а «хохли» хати з глини ліплять і білять.

Колись до революції здорово жили тут наші люди. Тут край працю любить та й винагороджує її щедро. А народ наш робочий. Тут рай був, а не край, як для робочого. І ліс, і золото, і риба, і земля хліб родить, і ягода всяка, і все — бери тільки.
Це була наша друга Україна, нова Україна, але щасливіша. І назви наші люди подавали тут свої, сумуючи іноді за рідним краєм: Чернігівка, Полтавка, Україна, Катеринославка, Переяславка.
Нові часи, нові порядки. Вже немає Сіркової держави (слайд 5).


  1. Цитатна характеристика героїв

Учитель . А хто ж цей легендарний Сірко, якого знали майже всі в окрузі?

Учень 1. «Сірко - не дід, а вусатий дідуган, дебелий, високий, черновидий, волохаті груди випинаються з білої пазухи. На ногах їчаги, на голові пропотілий кашкет, ватяні штани на нім, дарма що така спека, при боці мисливський ніж, а коло сідла в переднього коня приторочена гвинтівка».

Учень 2. «Як на промисел рушати, то найперше – треба зброю в порядку мати».

Учень 3. «Гора з горою не сходиться… А два роди навіть в такім океані, в таких безмежних нетрях не змогли розминутися». «Весело пили, за традицією, за козацьким звичаєм… І орудували щелепами так, як тільки в тайзі можуть орудувати при вовчих зубах і при вовчому, хижому апетитові… Їш — не їш, молотили, стирали все, як на жорнах…» (Морози і Сірки)

Учень 4. «Щастя, як трясця, як нападе, не скоро покине».

Учень 5. Сірки святкували Різдво, як з діда-прадіда велося: з кутею на Святвечір і з усіма тим зворушливим і романтичним ритуалом, що такий пам’ятний Григорієві з дитинства».

Учень 6. «Оце і вся господа. І вона одна тут на великому просторі. А ці люди, що в них він жив, навіть охороняли його».

  1. Бесіда за питаннями.

• Хто такі Сірки?

• Яким чином вони, українці, опинились на Далекому Сході?

• Що єднає цих людей з Україною?

• Чому у них виникає ностальгія за всім українським?

• Як Сірки прилаштувалися до важких умов тайги?

• Якою справою вони займалися?

• Що свідчить про порозуміння української родини з природою?

• Яких законів християнської моралі дотримувалася родина Сірків?

• Чому українська родина не побоялася залишити у себе Григорія і допомогти йому вижити?

• Що мав відтворити І. Багряний у романі на прикладі родини Сірків? Робота у малих групах. Складання інформативного ланцюжка до образів Сірків.



Наталка

Наталка (учениця одягнена в український національний одяг) Це я, Наталка, лісовичка. Суворе тайгове життя загартувало мій характер. Мати про мене говорить, і в кого я така вдалась? А я люблю коней, люблю ходити на полювання з гвинтівкою та з собаками. Постійно кепкую з хлопців, таємно піклуюся про Григорія: то послала свого собаку, коли Григорій ледь не заблукав, полюючи на рябців, то приїхала сама аж на схили Сіхоте-Аліня. Кінь піді мною був мокрий і аж тремтів – бо ж гнала без відпочинку, без зупинок. Побачила ще здалеку, що хлопці живісінькі, і була спокійна, весела.

А коли відбувся акт справедливої помсти над Медвином, я серцем повірила, що Григорій вчинив справедливо, що інакше не можна було, але не могла змиритися з розлукою. Я зібрала всю свою мужність і гордість, віддала Григорієві власний вінчестер, порадила, куди йти, і пішла зі слізьми геть (слайд 6).



Учень 1. Ми не знаємо, як складеться доля Григорія і Наталки у подальшому житті, але віримо, що такі люди, як вони, зуміють зберегти свою любов.


  1. Цитатна характеристика Наталки

Учень 1. «Така ж хороша та бистроока, із стрічкою над чолом, і юна,
смаглява від сонця, … ставна та горда і заразом насмішкувата…» (Портрет)

«Ось вона, козача кров! І ось вона — найвищий вияв не тільки жінки, а й квітуча — і така сувора, гартована і гонориста».

«Чемність для неї така ж вродлива риса, як і краса. …безтурботна, моторна». (Григорій про Наталку)

Учень 2. «Дивна вона, ця дівчина… Вона навіть не розуміла, яка вона чарівна. …така, як ота рослина дивна, що ти її торкнеш рукою, а вона аж повернеться і напустить тонюсіньких колючок у руку. І це дівчина — звіроловка, переможниця страхіть усяких! Як та дика коза, що боїться, щоб її не впіймали, і не дається навіть підступити». (Григорій про Наталку)

Учень 3. «І в кого вона тільки вдалася? Їй би на коні, та на полозках, та з гвинтівкою, та з собаками… І пре туди, куди й чоловік не насмілиться. Звели їй до відьми в зуби залізти — і полізе. Їй би треба хлопцем родитись». (Мати про дочку)

Учень 4. «Яке треба мати вухо, щоб за дві години ходу почути крізь нетрі собачий гавкіт, та ще й упізнати, що то Заливай, а не інший який. Вража дівчина, вона як коза». «Яка запальна! Хижа! Ні, не хижа,— дикунка. От. І в ній кров бурхає так, як і в кожної тварини тут, як у пантери, чи в рисі, чи в тигра». (Григорій про Натлку)

Учень 5. «Гнучка, як вуж, граційна, як мавка, вона таїла в собі дивну силу, ця дівчина. Поєднання дівочої краси та чар з дикістю майже первісною, неприступною». «Дивовижна, химерна дівчина!»

«Як що заволоділо її серцем, то вже край».

«У Наталки був хороший, сильний голос. Вона вела свою партію, як прошву золоту шила. Сміливо, щиро, як і все робила так. І аж луна котилася та завмирала ген десь на Голубій паді, і замовкали нетрі, коли вона виводила». (Григорій про Наталку)

Учень 6. «Вона — дитя ще незайманого спокою. Наталка! Гола і дивна, як мавка лісова».

«Псувала іноді полювання, але нітрохи тим не журилась. Вона була навіть смілива, як дитина, бо їй, либонь, невідоме було почуття страху. Лише Григорія вона боялась». «Химерна, незрозуміла дівчина!»

«Горда, як королева, буйна, як вітер; радісна, як сонце; мерехтіла очима і сміялась, закинувши голову, махала рукою туди, до вершечка кедра… Королева!! Ось вона справжня, свавільна, і горда, і прекрасна, як богиня… І чиста, як богиня». (Григорій про Наталку)


    1. Робота у малих групах

(Риси характеру Наталки)

Майстриня співу; «швидка як коза»; сміливість, рішучість, винахідливість; добра, чуйна, іноді виявляє гордість і самовпевненість; зразковий мисливець; здатність на палке і вірне кохання.



    1. Бесіда за питаннями.

• Коли ви вперше зустрічаєтеся з Наталкою на сторінках твору?

У яких умовах виховувалася героїня?

• Що свідчить про спритність, вправність, рішучість і винахідливість дівчини?

• У чому виявляється її ставлення до природи, батьків, Григорія?

• З чим пов’язано те, що наприкінці твору вона вирішила пов’язати своє життя з Григорієм?

• Що символізує ця українська дівчина?



Грицько

Учень 1. (зачитує портретну характеристику) «Високий, як батько, дебелий красень. Молодий — років 25. На ньому військовий, старенький френч. На ногах ічаги, на голові набакир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться. При боці — ніж, а за плечем новенький дробовик» (слайд 7).

  1. Робота у групах

(риси характеру Грицька)

Шанобливе ставлення до членів родини;  спокійний і врівноважений;  обізнаний у мисливській справі; добрий і чуйний;  витриманий і безкорисливий; шляхетний.



7.1. Бесіда за питаннями.

• Яким ви уявляєте Грицька Сірка?

• Що свідчить про його врівноваженість і послідовність у поведінці?

• Які стосунки склалися між Грицьком і Григорієм?

• Як хлопець ставиться до своїх батьків?

• Чим цей герой нагадує звичайного українця? 



7.2. Мікрофон. «Чи хотіли б ви мати такого друга як Грицько?»

Морози

  1. Учень 1. «А люди – ті самі… всім такі, лише одним не такі – поглядом, життєвим тембром, іншою якістю, ці – суворі і загартовані. Безжалісні стрільці, веселі і безпощадні звіролови, мускулисті диктатори в цій зеленій, первісній державі, хижі і горді завойовники цієї, ще не загнузданої стихії. Життя геть випекло з них сентиментальні риси й вайлувату ліниву млявість, насталивши їх, вигартувавши в безперервнім змаганні за своє існування» (Григорій про Морозів)

    1. Бесіда за питаннями

• За яких обставин родина Сірків і Морозів зустрілися у тайзі?

• Що свідчить про почуття гумору двох древніх і славних родів?

• Чому Комсомольськ, на думку Мороза, є містом арештантів?

• У зв’язку з чим Морози зацікавились Григорієм?

• Що, як для козацьких родин, було характерним для Сірків і Морозів?

• Про які страхіття розповів Мороз Сірку, що відбувалися у Комсомольську?(«Розповів про місто каторги, про пекло новітніх канальських робіт, вигачуване костями українськими. Про колони виснажених арештантів на лютім морозі… Про безліч стероризованого, на повільну смерть приреченого люду, а надто про силу-силенну «своїх людей»-земляків з далекої тієї України нещасливої… Про голод й цингу… Про надлюдські терпіння і труд каторжний, про жорстоку смерть без похоронів… — смерть від знущання, голоду, пошестей і журби… Про неймовірні самогубства»)

• Як реагував Многогрішний на те, що згадував Мороз про «Бамлаг»?

У чому звинувачував Мороз тих, хто чинив репресії? («Де вони були тоді, як тут і нога людська, християнська не ступала, га?!»)


Медвин

9.  Загальна характеристика образу.

Учень 1. Заслуговує на увагу й образ начальника етапу – поїзда смерті — майора Медвина. Це справжній людолов, що полює на людей,
Учень 2. Залякує, катує, принижує непокірних. Він був затятим мучителем Григорія Многогрішного — молодого інженера-авіатора,— що потрапив йому в лапи. Все життя йому вважаються очі з кривавими росинками, пошматоване тіло юнака, і він божевільно боїться його, бо подумки називає молодим тигром.

9.1.  Цитатна характеристика героя.

Учень 1. «Бравий майор — чорнобривий, з м’ясистим носом, віком понад тридцять літ,— майор ОГПУ-НКВД».

Учень 2. «Майор виглядає як саме втілення могутності, сили і гонору своєї «пролетарської» держави. В цілому експресі не тримається ніхто так гідно, так незалежно і гордовито, і навіть трохи презирливо, з таємничою міною і незрівнянним почуттям вищості».

Учень 3. «Такого полювання, якого він сам є і був майстром, не зрівняти ні з яким іншим. І легенда — це він!»

Учень 4. «Він дисциплінований і точний, і не схильний вдаватись у дрібниці. Тим часом не марнує часу на теревені і п’є отак собі бордо і студіює промову вождя».

Учень 5. «Я тебе переслідуватиму все твоє життя. І всі ми, що тут пройшли… Ми тебе переслідуватимемо все життя і проводжатимемо тебе до могили,— тисячі нас замучених, закатованих…». «Медвин — це ж прізвище його колишнього ката. Так, це було прізвище слідчого, а потім начальника відділу одного управління НКВД». (Григорій - Медвину)

Учень 6. «Медвин — бравий герой і грізний суддя та володар душ людців і плюгавий злодюжка, порушник закону нетрів,— стояв і тіпався… Губа йому тіпалась, а очі… очі гидкого, сопливого боягуза. Три шпали на ковнірі — як мазки крові» (слайд 11).

9.2 Бесіда за питаннями.

• Хто такий Медвин? Що дізнається про нього читач, коли герой їде у звичайному потязі?

• Яка життєва мета у майора? Про що це свідчить?

• За яких обставин Медвин пильно контролює єдиного в’язня — Григорія Многогрішного?

• Як сам автор ставиться до майора ОГПУ-НКВД?
• Яке покарання мав понести Медвин від Григорія і таких як він в’язнів?

• Чому переслідування біглого каторжника для майора є справою першочергової значимості?

• Як сталося так, що Медвин зустрівся з Многогрішним?

• Чи вартий герой такого покарання від Григорія? Що уособлює Медвин у творі І. Багряного?



  1. Підсумки уроку, оцінювання

Інтерактивна вправа «Рефлексія».

  • Що здалося на уроці найцікавішим?

  • Який вид роботи був найпродуктивнішим?

  • Що ви «здобули» для себе в пізнавальному, моральному, естетичному плані, для розвитку власних умінь та навичок?

Учитель. І. Багряний підкреслює, що велично-людським протиставленням силам тоталітарної системи виступає не окрема особистість, а родина, рід, живий і всеперемагаючий, у кращих своїх представниках. Сім’я Сірків — то не лише родинне гніздо, де відігрілася надломлена підневільною дійсністю Григорова душа, то міцний пагін того ж невмирущого дерева українського народу, з якого підвелася духовно окрилена, національно свідома особистість. Узагальнений образ Сіркової родини і роду письменник підносить до символу самої України. І. Багряний утверджує думку, що плекаючи родинний світ, ми йдемо до духовного відродження всієї нації (слайди 8-10).


  1. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру за романом І.Багряного «Тигролови» на одну із запропонованих тем: «Сірки – міцне родовідне дерево української нації»; «Моє враження від прочитаного роману «Тигролови»

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ТЕМИ: «Вивчення творчості Івана Багряного»



  1. "Багряний" - це:

а) псевдонім б) криптонім

в) анонім г) синонім


  1. До якої літературної організації належав Іван Багряний:

а) Гарт б) Плуг

в) Ланка г) МАРС


  1. Назву псевдоніма навіяла Іванові Багряному творчість:

а) Миколи Хвильового б) Аркадія Любченка

в) Олеся Досвітнього г) Петра Холодного


  1. Назвіть причину, яка перешкодила Багряному отримати диплом Київського

художнього інституту:
а) призов до армії б) голод 1933-го року

в) політична неблагонадійність г) важка хвороба




  1. Назвіть перший вірш Івана Багряного:

а) "Газават" б) "В місто"

в) "В поті чола" г) "Надія"


  1. Як називалася перша збірка Багряного:

а) "До меж заказаних" б) "В поті чола"

в) "Досвітки" г) "Золотий бумеранг"


  1. В котрому рядку перелічено поеми Івана Багряного?

а) "Батіг", "Ave Maria", "Собачий бенкет", "Гутенберг", "Монголія"

б) "Монголія", " Ave Maria ", "Батіг", "Орися", "Золотий бумеранг"

в) "Гутенберг", "Марина", "Собачий бенкет", "Монголія", "Газават"

г) " Ave Maria ", "Газават", "Батіг", "Зачарована Десна"


  1. "Золотий бумеранг" за жанром - це:

а) памфлет б) поема-симфонія

в) сатира-антиутопія г) сонет



  1. Які події відбулися у житті Івана Багряного 1932 року:

а) арешт і написання поеми-симфонії "Золотий бумеранг"

б) одруження і написання книги нарисів "Крокви над табором"

в) мандрівка на Далекий Схід

г) робота над "Тигроловами"


  1. У вступі до якої поеми Багряний висловив своє кредо письменника-громадянина; "Не іменуй мене поетом, друже мій, бо поети нині - це категорія злочинців, до якої не належав і не хочу належати. Не іменуй же мене поетом, бо слово поет скорочено стало визначати - хамелеон, проститутка, авантурник, ледар..."?

а) "Золотий бумеранг" б) "Вандея"

в) " Ave Maria " г) "Скелька"


  1. У якому творі Івана Багряного, за визначенням марксистської критики 20-х років, «все скеровано проти російської церкви на Україні та проти колонізації України російським царатом»

а) " Ave Maria " б) "Батіг"

в) "Гутенбург" г) "Скелька"



  1. У котрому рядку вказано роки життя і смерті Івана Багряного?

а) 1906-1963 б) 1907-1964


в) 1906-1962 г) 1908-1963



  1. Хто з українських письменників спровокував Івана Багряного на працю в царині художньої прози:


а) Остап Вишня б) Валер'ян Поліщук

в) Микола Хвильовий г) Аркадій Любченко





  1. Котрого року вийшла друком поема І.Багряного "Ave Maria" ?

а) 1929 р. б) 1930 р.


в) 1920 р. г) 1939 р.



  1. Хто з українських письменників, окрім І.Багряного, працював у жанрі поеми-симфонії:

а) Микола Хвильовий б) Аркадій Любченко


в) Павло Тичина г) жоден з українських авторів



  1. Котрого року Багряному довелось вибирати "між орденом і смертю"?

а) 1932 р. б) 1942 р.


в) 1963 р. г) 1933 р.



  1. В основу якого твору покладено в'язничні поневіряння Івана Багряного у 30-х роках:

а) "Тигролови" б) "Сад Гетсиманський"


в) "Огненне коло" г) "Людина біжить над прірвою"



  1. В основу якого твору Багряного були покладені його життєві пригоди на Далекому Сході:

а) "Тигролови" б) "Сад Гетсиманський"


в) "Огненне коло" г) "Людина біжить над прірвою"



  1. Повість "Огненне коло" - це розповідь про:

а) трагедію під Бродами г) літературну діяльність І.Багряного у МУРі

б) героїв Круг в) перебування Багряного у камері смертників



  1. У якому місті розпочалась літературна біографія роману "Тигролови":

а) у Моршині б) у Києві

в) у Львові г) у Хабаровську



  1. До якої художньої організації належав Іван Багряний у середині 40-х років?

а) до УРДП б) до Спілки письменників України


в) до Нью-Йоркської групи г) до МУРу


  1. 1948 року на еміграції Іван Багряний створив:

а) Українську Революційно-Демократичну партію б) Мистецький Український Рух


в) Українську Головну Визвольну Раду г) Українське видавництво


  1. Який публіцистичний твір Івана Багряного став всесвітньовідомим:

а) "Думки про літературу" б) "Чому я не хочу вертатись до СРСР?"


в) "Дніпро впадає в Чорне море" г) "Антон Біда - герой труда"








Екскурсовод 1.

Наша хата

Я люблю свою хату,

і подвір'я, й садок.

Де і сонця багато,

і в жару — холодок.

Тихо й затишно. Квіти

коло хати цвітуть.

І невтомно все літо

бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне:

стіни — білі, як сніг,

і віконце привітне,

і дубовий поріг.

І ряденця строкаті,

й рушники на стіні,—

навіть дим в нашій хаті

рідно пахне мені.

Іван Гнатюк


Доброго дня! Я радо запрошую Вас до етнографічного музею Димерської гімназії “Бабусина світлиця”.

Хата, як і людина, може бути пихата й засмучена, весела й сумна, вона вміє плакати і радіти. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає.

То ж загляньмо в це затишне домашнє помешкання, переступімо поріг старої української хати, адже саме в ній залишився дух народних традицій, що здавна виховували в людині добрі почуття, працьовиту вдачу, чутливу до краси Душу.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка