Учні 4 класу нововоронцовської зош І – ІІІ ст.№2 І. Розповідь учителя



Скачати 89.84 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір89.84 Kb.
Допоможемо

зимуючим птахам!

300d818af7b92e34a50b6350adff0cb8.jpg

УЧНІ 4 КЛАСУ

НОВОВОРОНЦОВСЬКОЇ ЗОШ І – ІІІ СТ.№2

І. Розповідь учителя.

Де ми лишень не зустрічаємо птахів! Варто лише визирнути у вікно, і горобець, і синиця потрапляють у поле нашого зору взимку. У нашій країні птахів нараховується 360 видів. Ми настільки звикли до них, що нам здається, ніби ми про них все знаємо. Птахи – наші друзі та помічники в боротьбі за врожай, вірні союзники в боротьбі зі шкідниками.

Любі друзі! Не всі птахи відлітають до теплих країн. Частина їх залишається з нами взимку. Зимові та весняні снігопади, обледеніння, природні вороги призводять до гибелі великої кількості птахів В умовах сучасного науково-технічного прогресу треба знайти можливість зберегти світ птахів, не тільки для нинішнього, а й для майбутніх поколінь Основна умова для дійової охорони птахів – збереження їхніх місць гніздування і кормової бази.. Друга умова збереження птахів – підгодівля птахів у не спритний час, оскільки для птахів голод — одна з основних причин загибелі взимку.Коли настають морози і заметілі, на допомогу лісовим мешканцям приходять люди. І нам треба подбати про пташок взимку. Вони добре їдять насіння кавунів, динь, огірків, гарбузів, соняшників, а також насіння різних бур’янів. Та заготовити насіння - це ще пів справи. Потрібно виготовити годівниці, за допомогою яких можна буде запропонувати корм пернатим друзям. І так, щоб його снігом не замело і дощами не змило.

kormyshka_.jpg

Зимуючі птахи

А сьогодні до насучні нашого класу підготували розповіді про деяких зимуючих птахів нашої місцевості.



  1. - й учень розповідає про граків.

Граки

Граки – чорні, трохи незграбні птахи, які весною з несамовитим галасом влаштовують багатоповерхові «комунальні» гнізда на високих деревах, садах та лісосмугах, часто вздовж доріг. Взимку вони не відлітають в теплі краї, тільки відкочовують південніше, а в нас зимують загартованіші птахи півночі. В цей час особливо помітна санітарна роль граків, які разом із сірим воронами поїдають кухонні відходи. Навесні ж, особливо під час оранню вони накидаються на личинок різних жуків, здебільшого шкідливих для культурних рослин. Отже, їстівне сміття для граків – тільки вимушена дія та й то взимку. Свою молодь вони, як і горобці, годують найпоживнішею їжею : гусінню, лялечками метеликів та іншою живою дрібнотою. Колона граків у кількох або навіть тисяч птахів, являє собою цілу армію крилату санітарів і регуляторів чисельності шкідливих комах.



грак.jpeg

2 - й учень розповідає про сірих ворон.

СІРА ВОРОНА

Сіра ворона відрізняється від грака не лише тим, що в неї чорні лише голова, крила і хвіст. Вона вправніше літає, значно спритніша й кмітливіша Взимку ворона товаришує з граками, разом з ними відвідуючи смітники та гріючись на дахах. Та про взаємну допомогу тут і мови бути не моя Сміливо видирає сіра розбишака їжу в грака просто із дзьоба. Весною ж, коли граки починають свої «толоки», ворони заходяться мостити гнізда, але окремі і на значній відстані одне від одного. Ця обережність врятувала не одного воронячого нащадка, бо зруйнувати одразу всі гнізда неможливо. Невипадково ворона вважається найкмітливішим птахом. Виявляючи досконалу пристосованість до олюдненого середовища, вона водночас не втрачає здатності жити за межами міст і сіл.



сіра ворона.jpg

3 - й учень розповідає про родину синиць.

РОДИНА СИНИЦІ.

Дуже корисна відома всім велика синиця, що живе на Україні майже скрізь. Великі синиці не відлітають узимку, а мандрують разом з , іншими птахами недалеко від місць гніздування в пошуках їжі. Уже в березні вони починають паруватися і будувати собі гнізда, а в квітні відкладають яйця.

Гнізда великих синиць завжди знаходяться у з закритих місцях – у , дуплі, щілині будівель тощо. Гніздо синиця вимощує дуже старанно – мохом, шерстю, пір’ям, кінським волосом і заповнює майже всю порожнину дупла. Яєць великі синиці відкладають – 9-10, а іноді й більше і висиджують пташенят два рази на літо. Ось ці корисні птахи досить поширені і зустрічаються майже всюди.

Живляться великі синиці різноманітною їжею – і рослинною і тваринною, особливо взимку, у голодний для птахів час. У літній період, під час розмноження, вони переходять майже виключно на комах і поїдають їх надзвичайно багато. Великі синиці знищують і взимку комах, чим приносять садівництву й лісовому господарству величезну користь. Вони знищують різних шовкопрядів, золотогузку, п’ядунів, жуків, клопів, вибираючи їх звідусіль. Ніде комаха не може сховатись від гострого зору синички.

Великих синиць дуже легко приваблювати в сади, парки, лісові масиви. Для цього треба організувати взимку підгодівлю, що дуже легко, бо синиці зовсім не вибагливі щодо їжі, а потім у лютому – на початку березня розвісити штучні гніздівлі -синичники. Це можна зробити скрізь, де є загроза масового розмноження шкідливих комах.

1330431501_068.jpg

4- й учень розповідає про горобців.

Представники 500 видів горобцеподібних живуть на всіх континентах земної кулі (крім Антарктиди), Раніше горобці селилися окремими парами, невеличкими колоніями по різних скелястих урвищах, на крутосхилах ярів, дуплах окремих дерев. Але з появою жител, сільськогосподарські приміщень, а згодом і кам’яних будинків гороб’яче плем’я почало споруджувати свої гнізда під стріхами, у шпаринах стін, ринвах, на горища. Використовують горобчики і дупла старих дерев у садах, лісосмугах, навіть всілякі отвори між гілок, з яких с кладені лелечі гнізда, де почуваються цілком безпечно під захистом сильного птаха. Сусідство з людиною пішло горобцям на користь. Крім місць На гніздування, вони одержали харч для пташенят у вигляді комах-шкідників, яких доволі розвелося на полях та в садах. Крім цього, польові горобці стали завсідниками стаєнь і зерносховищ, бо дорослі пташки харчуються переважно насінням як бур’яні так і культурних рослин. А от звичайним, або хатнім горобцям часто доводиться задовольнятися різними харчовими залишками, виконуючи роль вуличних і дворових санітарів, бо вони зустрічаються переважно в населених пунктах, збираючись у великі зграї. Хатній горобець дещо більший від свого польового родича, яскраво забарвлений, а голос його трохи грубіший, і взагалі цвірінчання навряд чи можна вважати співом. Цікаво, що в заповідному Хомутівськ му степу та деяких інших південних районах є колективні гнізда на деревах , де живуть разом кілька десятків горобців. Гнізда «капітальні» просторі,« кулеподібні», збудовані досить високо над землею, з кільком бічними ходами.

Теплого літа пара горобців може тричі вивести пташенят, до шести- семи кожного разу. От і полічіть, у скільки разів примножувався кожного року гороб’ячий рід, коли б не короткий вік цих пташок (2 роки), та безліч ворогів , серед яких крім хвороб, найстрашніші - коти.

горобець.jpg

5 – й учень про шишкаря.

Ялиновий шишкар поширений у хвойних, насамперед ялинових, та мішаних лісах Європи, Північно-Західної Африки, Північної і Центральної Азії, Філіпін, Північної і Центральної Америки (на півдні до Гватемали). Повсюдно поширений в тайзі. На півдні Європи трапляється в горах (в поясі хвойних лісів), віддаючи перевагу висотам від 1200 до 2000 м над рівнем моря. У позагніздовий період, під час неперіодичних нальотів, шишкар поширений ще більш широко. Він залітає в Ісландію, на Ведмежий острів, Казахстан, Монголію, Камчатку. Іноді залітає в Гренландію, на Бермуди і в Каліфорнію. Ніколи не трапляється в кедровниках. В Україні осілий, кочовий і зимуючий птах північного сходу Полісся, Карпат і Кримських гір. Зимує також в лісовій та лісостеповій смугах.



common_crossbill_1.jpg

6 – й учень про дятла.

Дятел строкатий – гарний, дійсно дуже строкатий птах. Веде переважно деревний спосіб життя. Строкатий дятел – птах середніх розмірів: довжина тіла його 23 – 26 см, вага близько 100 г. Тримаються поодинці крім сезону розмноження. Літають дятли добре й швидко, описуючи в повітрі плавну дугу.

Характерні риси дятлів – міцний долотоподібний дзьоб і дуже довгий тонкий язик із зубчиками на кінці, що змочується клейким секретом. Дзьоб прямий, долотоподібний або до кінця злегка вигнутий. Язик може сильно висуватися (майже на довжину дзьоба). Птах вставляє язик у вузький хід у корі або деревині, де живуть комахи, і здобич приклеюється до язика або наколюється на шипи. Ноги короткі, але сильні, розташування пальців пристосоване до лазіння по стовбурах. По землі пересуваються стрибками. Хвіст із дуже міцного й пружного пір'я, що служить опорою при переміщенні по дереву. Оперення досить пухке. Пуху немає.

Забарвлення різноманітне. Самці й самки мають подібне забарвлення або відрізняються його деталями. Самець відрізняється від самки червоною плямою на тімені. Молоді птахи подібні по забарвленню до дорослих, але іноді вони забарвлені більш тьмяно. Забарвлення переважно складається зі сполучення чорних і білих тонів. Верх голови й шиї, спинна частина та частина під хвостом синювато–чорні; плечі, щоки, боки шиї білі, черево брудно–біле. Живе цей дятел у лісах. Веде денний спосіб життя. Осілі. Звичайно на стовбурі, на висоті 2— 8 м від землі, дятли видовбують собі дупло, в якому гніздяться. Дупло має глибину 28—35 см, вхідний отвір — льоток має діаметр 5—5,6 см. У харчуванні переважають різноманітні комахи, їхні личинки і яйця. Досить часто дятли поїдають різних жуків, що особливо живуть під корою, короїдів і вусанів, а також довгоносиків, листоїдів й ін. Мисливська ділянка пари дятлів займає близько 15 га. При недостачі комах (восени) поїдають різноманітні насіння; наші дятли взимку видовбують насіння із шишок хвойних дерев.



a0f0eb9308c41eae9c6c0bd374a006f417f21674.jpg

7 – й снігурів.

Снігурі

Взимку, як тільки випадає перший сніг, з’являються в Україні красиві птахи, з яскраво – червоними грудками. Це снігурі. Ім’я своє снігур дістав від слова „сніг”. Адже ці пташки, за народним повір’ям – перші вісники зими і снігу.

Снігур – звичайний осілий птах Карпат і зимуючий птах на всій території України. Дивно якось виходить: снігурі прилітають до нас на зимівлю, в той час як багато птахів, навпаки, відлітають в теплі краї. Виявляється, наші краї для снігурів уже теплі краї: літом вони майже всі відлітають на далеку Північ, де зима дуже холодна. Там снігурі звивають гнізда і виводять пташенят. А восени всім сімейством вони прилітають до нас. Оселяються в хвойних лісах, але взимку нерідко зустрічаються в зелених зонах і садах населених пунктів.

Тримаються невеликими зграйками (7-10 птахів у кожній). Живляться різними ягодами, бруньками, насінням деревних і чагарникових рослин. Снігурі – птахи не тільки красиві, а й солідні: ніколи не поспішають, не метушаться. І до того ж рицарі: самці, які б не були голодні, завжди поступляться кращими гронами горобини самиці. Перелітаючи з дерева на дерево і наспівуючи свої приємні пісні снігурі дуже оживляють зимові ліси, сади, парки. Як тільки зграйка снігурів перелітає на нове місце і сідає на верхів’я дерев чи кущі, вони одразу починають перегукуватись – аби легше було зібратися докупи. З наближенням темряви вся зграйка відлітає куди-небудь на дерева чи кущі де і ночують, сховавшись в густих гілках. Зимою снігурі, як і синиці прилітають до людського житла. Спокійно обробивши одне дерево, снігурі перелітають на сусіднє.



снігур.jpeg

ІІ. Загадки.

Птахи не тільки прикрашають наше життя, вони перші помічники людини у боротьбі проти шкідливих комах та гризунів. Їх здавна називають санітарами лісу та полів. Тому люди також повинні дбати про пернатих. Найважче птахам приходиться взимку, коли падає білий лапатий сніг і віють холодні вітри. Ви вже , мабуть, знаєте,що деякі птахи відлітають у теплі краї, а інші, найсміливіші, залишаються зимувати. Зараз ми довідаємося, які це птахи, але для цього нам потрібно відгадати кілька загадок.

Із сонечком рано встає пташеня!

Цвірінька, стрибає, шука черв’ячка.

Хто відгадає – той молодець.

Сіренька пташка – це…

(Горобець)

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю.

(Дятел)


Має біле, як сніг, чорне,як жук,

Вертиться, як біс, і повертається в ліс

(Сорока)

Усі в блакитнім піджаку,рожевій сорочці

У нас зимою по саду гуляють, як гості

(Снігурі)

Сива латка, чорна латка

На березі скаче.

(Ворона)

В хвойнім лісі я живу,

Там пісні співаю.

Шишки дуже я люблю,

З них зернятка маю.

В лісі я ще санітар,

А зовуть мене …

(Шишкар)


ІІІ. КОНКУРС ВІРШІВ ПРО ПТАХІВ.

ПРИГОДИ СИНИЧКИ.

На горісі годівничка.

Прилетіла туди синичка.

Цілу зиму в нас вона,

Ця пташина чарівна.

Холод і вітер надокучив,

Був сердитий він ї злючий,

Мучив пташку чарівну

Аж по саму по весную

Крихти хліба їй давали

І померти не дали.

Дякувала нам синичка

За тепло і годівничку.

Підлетіла до вікна

И попрощалася вона.

Заключне слово вчителя, який виносить щиру подяку учням, бравшим участь в Всеукраїнської щорічної акції «Годівничка».



Діти, що корисного для себе ви взяли з цього заходу? Ви повинні зрозуміти свою роль в охороні птаства, допомагати зберігати птахів під час зимівлі, повернення до місць гніздування, а також продовжити вести дослідницьку роботу що до охорони та обліку птахів. Цим заходом ми хотіли привернути вашу увагу до життя птахів, їх охорони, щоб ви не забували про велику допомогу, яку надають птахи людям, і в зимовий період допомагали їм.

img1613-01.jpg

img1612-01.jpg

img1617-01.jpg

img1618-01.jpg

img1615-01.jpg


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка