Удосконалення управління методичною роботою у Харківській спеціалізованій загальноосвітній школі №66 на основі інформаційно-комунікативних технологій



Скачати 399.86 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації08.03.2016
Розмір399.86 Kb.
  1   2
Удосконалення управління методичною роботою у Харківській спеціалізованій загальноосвітній школі № 66 на основі інформаційно-комунікативних технологій.
Удосконалення методичної роботи навчального закладу шляхом впровадження ІКТ-технології знаходять застосування в багатьох напрямах навчання, упроваджуються нові форми спілкування: через електронну пошту, відеоконференції, участь у роботі Інтернет – конференцій, форумів тощо. А це все потребує вищого рівня та якості запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес і управлінську діяльність [24].

Упровадження ІКТ у методичну роботу школи нині стає необхідністю, адже інформаційне суспільство потребує інформаційної культури від кожного його члена.

Основними напрямами методичної роботи з використання ІКТ є: створення методичної бази та обладнання кабінетів (підключення до Інтернету, наявність принтерів, сканерів); організація й проведення навчальних занять для вчителів - предметників із напрацювання навичок роботи із сучасними операційними системами й прикладним програмним забезпеченням; підготовка матеріалів методичного характеру (пам'ятки, схеми, рекомендації); поширення ППД; створення галереї-презентації творчих учителів школи, на якій збираються матеріали діяльності вчителя, що розкривають його педагогічну майстерність і творчий потенціал [67].

Отже, використання ІКТ виводить організацію методичної роботи школи на новий, більш ефективний рівень, що відповідно позитивно впливає на навчально-виховний процес школи і сприяє постійному творчому зростанню вчителів.

Перш ніж розпочати навчання керівників ШМО з питань з використання ІКТ та прищеплення певних навичок роботи з ними, проводиться діагностування, моніторингові дослідження рівня ІКТ - компетентності. Питання анкет в основному спрямовані на виявлення базового рівня володіння ПК вчителем, визначення розділів курсу Основи ІКТ, які найбільше цікавлять педагогів та рівень знань з цих розділів. Виходячи з цього, при плануванні процесу підготовки керівників ШМО враховуємо три чинники: технічний, програмний, методичний та інформаційний компоненти ІКТ; рівень засвоєння ІКТ керівником ШМО як користувачем (визачається глибиною володіння можливостями комп’ютерної техніки та програмним забезпеченням загального призначення); рівень впровадження вчителем ІКТ в свою професійну діяльність (визначається шляхом діагностування того, наскільки творчо та системно вчитель готовий використовувати ІКТ при викладанні своєї дисципліни) [42].

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності керівників ШМО впроваджуються через такі форми методичної роботи: система постійно діючих семінарів з питань удосконалення навиків роботи на комп'ютері з різними програмами і використання ІКТ в освітньому процесі; індивідуальні консультації за запитом; система проблемних семінарів на основі вивчення освітніх потреб у використанні ІКТ; система майстер-класів, стажувань у педагогів компетентних в ІКТ; науково - практичні конференції; наради – семінари; тренінги; навчання; система дистанційного навчання [15].

Такі форми роботи спрямовані на формування та вдосконалення інформаційної грамотності керівника ШМО, а саме: здатності розуміти сутність обробки інформації, знаходити інформацію в різних джерелах, користуватися автоматизованими системами пошуку та обробки інформації, інтерпретувати інформацію, використовувати моделювання для вивчення різноманітних об’єктів та явищ, виконувати аналіз інформаційних моделей, формування умінь усвідомленого використання сучасних інформаційних технологій у роботі ШМО; знайомство с електронними засобами за предметами, мультимедійними навчальними та довідковими посібниками, Інтернет-ресурсами; обговорення та відпрацювання методичних прийомів їх використання. Передбачають здобуття та удосконалення навичок користувача, формування готовності використовувати ІКТ в своїй професійній діяльності.

Важливим напрямком інформатизації є обладнання автоматизованого робочого місця керівника ШМО. Автоматизоване робоче місце керівника ШМО це засіб підвищення продуктивності інтелектуальної праці щодо збирання, зберігання, аналізу, систематизації, узагальнення, передавання значущої інформації та використання її для прийняття рішень. Автоматизоване робоче місце керівника ШМО має відображати зміст його професійної діяльності, принципово новий рівень інформатизації забезпечення управління.

Ми впевнені, що створення інформаційних веб-ресурсів ШМО, як правило, уособлюється у діяльності сайту. Саме це дозволить здійснювати методичний супровід навчально-виховного процесу оперативно, без зайвих часових затрат через вчасне інформування та консультування.

Сайт розкриває можливості тісного спілкування з учителями. За допомогою різноманітних віртуальних ресурсів вчитель отримує методичну допомогу в зручний для нього час.

Віртуальне діагностування потреб та запитів усіх учасників навчально-виховного процесу сприяє правильному вибору форм та методів роботи, що сприятимуть розв’язанню проблем у реалізації завдань навчально-виховного процесу. Окрім того, варто створити форум, адже це забезпечить безпосереднє спілкування на теми, що цікавлять педагогів, хто не байдужий до якості освіти.

Важливою складовою професійної компетентності педагогів є, звичайно, самоосвіта. Методист, володіючи навиками використання сучасних технологій, повинен створити такий віртуальний простір, яким зумів би зацікавити педагога, а відтак мимоволі й сприяв би його самоосвіті, популяризацію діяльності педагогів та власної, методичної роботи, адже саме це сприятиме обміну досвідом, а також формуватиме думку громадськості про якість освітніх послуг [13].

З метою активізації методичного супроводу здійснення інформаційної діяльності, впорядкування системи роботи щодо впровадження іінформаційних технологій у методичній роботі слід удосконалити планування даного напряму роботи. Вузловими питаннями даного розділу мають бути: опрацювання нормативних документів, якими слід керуватися при підготовці та здійсненні інноваційної освітньої діяльності; інформатизація діяльності ШМО; розробка та застосування електронного плану роботи ШМО; створення автоматизованих робочих місць працівників ШМО; проведення моніторингу професійної компетентності та рівня готовності педагогічних працівників до впровадження інформаційних технологій; розробка проектів дослідження з конкретних методичних тем; створення медіотеки навчальних занять з метою забезпечення інформаційного супроводу процесом навчання; створення інформаційно-статистичного комп’ютерного каталогу банка даних ШМО навчального закладу.

Враховуючи пріоритетні напрямки розвитку сучасної освіти, використання сучасних інформаційних технологій в роботі керівника ШМО надасть можливість вирішити такі питання, як створення єдиної інформаційної системи управління освітою, використання тестових технологій, створення системи централізованого комп’ютерного обліку, формування оптимальної моделі управління освітою тощо [12].

Використання ІКТ в удосконаленні роботи методичного працівника дозволяє інтенсифікувати аналітично-коригуючу діяльність. За допомогою діалогової системи можлива диференціація мети відвідування уроків, методичних і виховних заходів, складання і запис програми спостереження, запис результатів відвідування уроків з однією метою у різних вчителів і порівняння результатів, позитивні сторони і недоліки в роботі педагогічних працівників.

Зокрема, пріоритетними напрямками з даного питання у роботі методичного кабінету є (рис. 3.4) оснащення закладів та установ освіти сучасними засобами інформаційних технологій; створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; подальше вдосконалення навчання інформатизації.


Рис. 3.4. Впровадження ІКТ в управління методичною роботою.


Разом з тим, слід зазначити, що існують наявні недоліки пов'язані з інформатизацією загальної середньої освіти, практичним запровадженням інформаційних та комунікаційних технологій в практичну діяльність: невеликим є відсоток під'єднання закладів освіти до швидкоростної мережі Інтернет; консерватизм у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі; дуже мала кількість загальноосвітніх навчальних закладів та управлінь освітою, які використовують управлінські програмні комплекси.

Однією з функцій методичної роботи є інформаційне забезпечення педагогів. Напрямки цієї роботи можна також показати схемою (рис. 3.5).



полотно 473099
Організація тематичних виставок

Оформлення картотек з актуальних педагогічних проблем

Рис. 3.5. Інформаційне забезпечення педагогів.

Для вдосконалення всієї системи роботи з підвищення теоретичної та практичної підготовки педагогічних кадрів насамперед необхідно забезпечити різноманітність форм її організації.

Форми методичної роботи розраховані на опрацювання комплексу важливих актуальних теоретичних питань. Характерною особливістю цих форм є органічний взаємозв’язок теорії і практики. Їх тематика виокремлюється з системи необхідних професійних знань, пов’язана з основною науково-методичною проблемою, а також із запитами та потребами вчителів.

Розміщення матеріалів, опитувань, діагностик на сайтах забезпечує не тільки швидку дію на вчителя, але мимоволі заставляє вчителя навчитись працювати з веб-ресурсами. Зважаючи на вищезазначене, можна створити певну модель використання інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення професійних якостей педагога (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення професійних якостей педагога.

Використання ІКТ у методичній роботі це: реалізація форм методичної роботи із використанням ІКТ; майстер-класи із впровадженням ІКТ; забезпечення технічними засобами у методичній роботі.

Така модель використання інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення професійності педагога сприятиме формуванню умінь учителя користуватися послугами поштових серверів, використовувати віртуальні диски Google, Yandex, Ukr.net, а також удосконалюватиме навики володіння самим персональним комп’ютером й програмним забезпеченням, що дає доступ до веб-джерел [65].

Тільки тоді, коли усі складові методичної роботи будуть добре проаналізовані, перспективно змодельовані, діяльність методичної роботи буде результативною, сприятиме підвищенню професійності педагогів і тому підвищуватиме якість навчально-виховного процесу. Пропонуємо приклад реалізації методичних завдань шляхом використання ІКТ для удосконалення управлінської діяльності.

При впровадженні освітніх реформ методисту ШМО потрібно діяти за таким етапами:

Етап 1. Збір та обробка інформації про зміни в освітній системі. На цьому етапі методист ШМО повинен добре ознайомитися із змінами в організації навчально-виховного процесу, що запроваджуються, опрацювавши усю нормативно-правову базу.

Етап 2. Складання порівняльної характеристики діючих та нових вимог. Цей етап передбачає виокремлення змін, що пропонуються, через здійснення процесу порівняння.

Етап 3. Упорядкування плану реалізації впровадження змін. Щоб діяльність керівника ШМО була ефективною, потрібно чітко її спланувати, передбачивши якість умов, якість процесу та якість результату цього процесу.

Послідовно проводяться заходи щодо формування готовності вчителів та керівників методичних об’ єднань до впровадження освітніх реформ, а саме інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Це створення сприятливої духовної та морально-психологічної атмосфери; стимулювання інтелектуального та творчого пошуку, вміння бачити проблеми і шлях їх розв’ язання; пріоритет відносин співробітництва та співтворчості; модернізація форм, методів навчання та виховання; забезпечення умов до самостійної діяльності педагогів, підвищення їх загальнокультурного та професійного рівнів. Етап 4. Тематичне інформування. Слід проводити методичні наради, індивідуальні бесіди з учасниками методичної роботи; розробка пам’ яток, рекомендацій, що містять витяги із нормативних документів; оформлення інформаційних стендів. При цьому проходить реалізація різноманітних форм методичної роботи (рис. 3.6).



Рис. 3.7. Форми методичної роботи.

Робота керівника ШМО повинна бути цілісною, йому потрібно займатися ще й аналітичною та контролюючою діяльністю. Моніторинг допоможе визначити пріоритети діяльності та проблеми, вчасне виявлення яких зможе допомогти у коректуванні процесу реалізації освітніх нововведень.

Актуальною є діяльність сайту ШМО, оскільки саме він має виконувати функцію офіційного джерела інформації, яке забезпечує висвітлення методичної діяльності, здійснює взаємообмін інформацією з учасниками навчально-виховного процесу, закладами та установами системи освіти, органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, неурядовими організаціями та громадськістю з освітніх питань.

Оскільки змістовне наповнення сайту повинно здійснювати ШМО, а воно має бути оперативне та об'єктивне, то на методиста лягає велика відповідальність у виборі, аналізі матеріалів, що розміщуються на сторінках сайту [6].

Діяльність сайту ШМО забезпечуватиме: інформування педагогічних працівників та й усіх відвідувачів про діяльність освітніх установ; ознайомлення з нормативно-правовими актами, науково-методичними, практичними матеріалами з досвіду роботи; запровадження проектів, програм, акцій, конкурсів; інформаційний супровід дослідно-експериментальної роботи, інноваційної, моніторингової та міжнародної діяльності у системі освіти; презентування досягнень системи освіти міста в цілому та учасників навчально-виховного процесу зокрема; формування цілісного враження про якість освітніх послуг; оперативне ознайомлення громадськості з різними аспектами та напрямами діяльності методичної установи; створення умов для інтерактивної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, соціальних партнерів методичної служби, громадських організацій та зацікавлених осіб на основі використання можливостей Інтернет; виявлення і підтримку перспективних інноваційних освітніх педагогічних проектів та ініціатив, здійснення обміну передовим педагогічним досвідом; підвищення ефективності діяльності шляхом організації різних форм дистанційного навчання засобами сайту (форум, чат,вебінар,інтернет-конференція тощо); стимулювання творчої активності та самореалізації учасників навчально-виховного процесу.

Таким чином, сайт ШМО виконуватиме безліч функцій, що удосконалюють процес реалізації основних функцій методичної роботи, оптимізує процес спілкування, робить його зручним для кожного учасника.

З метою активізації методичного супроводу здійснення інформаційної діяльності, впорядкування системи роботи щодо впровадження іінформаційних технологій у методичній роботі слід удосконалити планування даного напряму роботи. вузловими питаннями даного розділу мають бути: опрацювання нормативних документів, якими слід керуватися при підготовці та здійсненні інноваційної освітньої діяльності; інформатизація діяльності ШМО; розробка та застосування електронного плану роботи ШМО, навчального закладу; створення автоматизованих робочих місць працівників ШМО та керівників навчальних закладів; проведення моніторингу професійної компетентності та рівня готовності педагогічних працівників до впровадження інформаційних технологій; розробка проектів дослідження з конкретних науково-методичних тем; забезпечення співпраці, творчих зв’язків між педагогами і науковцями; проведення презентацій перспективного досвіду навчальних закладів, педагогічних працівників з питань запровадження інформаційних технологій; входження у міжнародні освітні проекти; розробка методичного кейсу «Впровадження інформаційних технологій»; проведення практичних семінарів для педагогічних працівників з питань впровадження сучасних інформаційних технологій навчання; створення творчих груп з окремих проблем впровадження інформаційних технологій; організація роботи шкіл-лабораторій з проблем впровадження інноваційних технологій, ППД, профільного навчання в старший школі, проведення моніторингу якості освіти; створення тимчасових науково-дослідних колективів; організація діяльності школи інноваційних технологій; залучення вчителів до участі в обласній школі педагогів-дослідників та школах технологічного досвіду; відкриття консультпунктів з питань використання інформаційно-комунікаційних комплексів; проведення навчання педпрацівників за програмою «Intel. Навчання для майбутнього»; підготовка та проведення презентацій діяльності ШМО, навчальних закладів; апробація мультимедійних та електронних засобів навчання та проведення аналізу їх апробації в навчально-виховному процесі; підготовка звітів про результати інноваційної діяльності педагогів-дослідників, експериментальної роботи навчальних закладів; творення медіотеки навчальних занять з метою забезпечення інформаційного супроводу процесом навчання; створення інформаційно-статистичного комп’ютерного каталогу банка даних ШМО.

Сучасний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій дає широкі можливості розвиватися педагогам і учням. Тому ШМО необхідно звернути увагу на розвиток власних комунікаційних ресурсів. Одним із таких ресурсів є сайт. Зараз сайт є вже необхідною складовою методичної роботи. Однак не завжди у штатному розписі працівників ШМО передбачено посаду працівника, що відповідатиме за технічні параметри створення та діяльності сайту, працюватиме над удосконаленням технічних можливостей відповідно до запитів чи потреб користувачів [45].

Керівнику ШМО потрібно акцентувати увагу на такі напрями методичної діяльності: навчально-методичній − методичний супровід навчальної діяльності; створення навчальних центрів; інформаційне наповнення єдиної інформаційної освітньої мережі; робота з проектами, грантами і партнерськими програмами; інформаційно-аналітичній: збір, аналіз і обробка інформації; інформаційно-аналітичний супровід проектів і програм; проведення власних досліджень; інформаційно-методичній: формування замовлення на навчальні видання для загальноосвітніх установ; інформаційно-методичне обслуговування і консультування працівників з питань використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі.

Розглянемо етапи впровадження інформаційно-комунікативних технологій методичною роботу у Харківській спеціалізованій загальноосвітній школі № 66.

Для зручності роботи керівника ШМО, ми вважаємо, впровадження в роботу автоматизованого робочого місця методиста як засіб підвищення продуктивності інтелектуальної праці щодо збирання, зберігання, аналізу, систематизації, узагальнення, передавання значущої інформації та використання її для прийняття рішень. Автоматизоване робоче місце методиста має відображати зміст його професійної діяльності, принципово новий рівень інформатизації забезпечення управління.

Створення автоматизованого робочого місця методиста дасть можливість:

- систематизувати інформацію;

- полегшує внесення змін, нових даних у вже існуючі матеріали;

-з берігає час та пошук потрібного;

Керівнику ШМО, на нашу думку, необхідно розробити «портфоліо» (паспорт методиста), що включає:

- функціональні обов’язки;

- проблемні питання;

- візитку методиста;

- план самоосвіти;

- якісний склад педагогічних працівників;

- нормативно-правові документи з питань освіти;

- навчально-методичне забезпечення з предмета;

- структуру методичної роботи;

- графік проведення засідань методичних формувань;

- список учителів та перспективний план підвищення кваліфікації на курсах;

- моніторинг упровадження інноваційних технологій;

- моніторинг знань учнів;

- опорні школи;

- наявність класів із поглибленим вивченням предметів, курсів, факультативів тощо;

- вивчення та узагальнення перспективного педагогічного досвіду;

- роботу з молодими спеціалістами;

- надання методичної допомоги «методичні дні»;

- робота з обдарованими дітьми;

- підготовка та видання методичних рекомендацій;

- статті у Всеукраїнських, обласних, регіональних ЗМІ.

Сучасні фільмотеки мають бути переструкторовані у відділи мультимедія та телекомунікацій, які б забезпечували:

- технічну підтримку й обслуговування освітніх інтернет-проектів, , методичних і наукових телеконференцій;

- консультування працівників з питань, зв'язаним зі створенням і розвитком інтернет-ресурсів;

- web-дизайн, web-програмування, розробка і супровід ресурсів;

- обробка і підготовка відеоматеріалів і ілюстрацій, розробка презентацій.

- технічний супровід освітніх проектів.

Автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу та організаційного управління навчальним закладом (системою навчальних закладів) − підтримка заданої ступеня комфорту діяльності працівника сфери освіти за рахунок використання засобів ІКТ в процесі ведення діловодства в навчальному закладі, у професійній діяльності вчителя-предметника, методиста , організатора навчально-виховного процесу [2].

Засоби ІКТ в процесі управління навчальним закладом забезпечують насамперед автоматизацію ведення діловодства в навчальному закладі, оперативне керівництво навчально виховним процесом, інформаційну взаємодію всіх учасників навчального процесу в локальних і глобальних мережах [47].

Автоматизація робочого місця керівника дозволить: використовувати сучасні системи обробки, тиражування, аналізу, структурування і зберігання інформації (текстової, графічної, візуальної, мовної); автоматизувати основні і допоміжні інформаційні процеси, наприклад спільну роботу службовців над документом (дистанційно, в локальній або глобальній мережі), «безпаперове» спілкування між службовцями з їх робочого місця, інформаційну взаємодію з телекомунікацій; вести бази даних, у тому числі бази даних дистанційного доступу, обмінюватися інформацією між базами даних; надавати вчителям, працівникам органів управління освітою можливість віддаленого доступу до навчального закладу і дистанційного спілкування один з одним, пошуку потрібної інформації ; вести адміністрування прав доступу користувачів до функцій і ресурсів системи; оптимізувати склад і зміст інформаційного та методичного забезпечення навчально-виховного процесу; систематизувати наявні в школі матеріали, документи, представлені в цифровому форматі, електронні засоби навчального та освітнього призначення, посилання на сайти та портали в Інтернеті, спростити зберігання, пошук і пересилання цих документів; проводити обробку інформації, що зберігається в базах даних, за допомогою систем управління базами даних; забезпечувати доступ педагогам до засобів комунікації, до внутрішніх і світових інформаційних ресурсів; оптимізувати рух інформаційних потоків між школою і органами управління освітою, організовувати обмін інформацією на локальному рівні всередині школи [11].

Реалізація перерахованих можливостей дозволить створити комплексну систему управління методичною роботою навчальним закладом. Основне призначення цієї системи − автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, інформаційну взаємодію (на базі локальних і глобальних мереж) всіх учасників навчального процесу з працівниками органів управління освітою.

Вчителі можуть ознайомитися з новими наказами та розпорядженнями, ідеями учителів новаторів, дізнатися про нові підручники, семінарах та конференціях, використовувати в навчальному процесі різноманітні ресурси глобальний мережі Інтернет. Впровадження нових інформаційних технологій вселяє надію на те, що буде вирішено головне завдання сучасної школи − найбільш повне задоволення пізнавальних потреб школярів та їх всебічний розвиток [3].

Існуючі системи автоматизації управління призначені, поперше, для пошуку і подання необхідної інформації; подруге, для обробки отриманої інформації (програма може будувати графіки успішності, представляти результати навчального процесу у вигляді таблиць і графіків, проводити статистичну обробку отриманих даних) з метою інтелектуального забезпечення процесу прийняття управлінського рішення.

Сучасна система автоматизації управління методичною роботою навчальним закладом середнього рівня освіти (на базі засобів ІКТ) являє собою комплекс різних програм для автоматизації основних процесів (діловодства, ведення особових справ учнів, складання розкладу). Склад програмно методіческого комплексу відображає основні тенденції використання засобів інформаційних та комунікаційних технологій в освіті.

Ми вважаємо, що інформатизація освіти змінює організаційну структуру установи і функції всіх учасників освітнього процесу, удосконалює способи отримання та аналізу інформації про стан керованого об'єкта. Але спроби використовувати автоматизовані системи управління школою без зміни структури управління та функціональних обов'язків учасників освітнього процесу призводять до механічного перекладання частини рутинної роботи адміністрації на систему.

Отже, інформатизація в школі повинна носити системний характер, зачіпати всі складові освітнього процесу: навчальну, педагогічну та управлінську діяльність. Тому в системах управління навчальним закладом необхідно передбачати комплексну автоматизацію всіх перерахованих раніше процесів: ведення діловодства, кадрових справ співробітників, особистих справ учнів, складання розкладу, тестування, діагностики, контролю, створення інформаційно-методичних матеріалів, електронних засобів навчального та освітнього призначення, створення та заповнення сайту навчального закладу, інформаційної взаємодії в локальних і глобальних мережах, обліку успішності і відвідуваності.

Автоматизоване місце керівника ШМО дозволяє автоматизувати процес управління навчальним закладом: по-перше, полегшити і спростити діяльність адміністраторів і вчителів, з тим щоб скоротити витрати часу на виконання рутинних операцій і збільшити кількість часу, відведеного безпосередньо на процес навчання, по друге , сформувати інформаційну інфраструктуру установи, по-третє, збирати, обробляти і аналізувати інформацію про хід навчального процесу і приймати обгрунтовані рішення з управління установою, а найголовніше - сформувати інформаційний освітній простір школи, організувати інформаційну взаємодію між усіма співробітниками навчального закладу та органами управління освітою всіх рівнів.

Представлені на вітчизняному та зарубіжному ринку програмні продукти − це комплекси програм, що включають в себе автоматизовані інформаційно-аналітичні системи для автоматизованого місця керівника ШМО. Виділимо основні функціональні можливості ряду вітчизняних і зарубіжних програмних продуктів, програмних та програмно-апаратних рішень для сфери освіти.

Спеціальні інформаційні, інформаційно-пошукові системи, засоби інформатизації та комунікації створюють умови для вільного доступу керівника ШМО та вчителів не тільки до цифрових освітніх ресурсів школи, а й до розподіленого інформаційного ресурсу освітнього призначення.

Перелічимо основні особливості функціонування шкільної інформаційно-освітнього середовища на базі Web технологій.

1. Повнота і якість інформаційних освітніх ресурсів, що зберігаються на сайті, використання якісних розподілених інформаційних ресурсів навчального призначення, в тому числі віртуальних лабораторій, електронних бібліотек, віртуальних музеїв. Всі виставляються на сервер освітні ресурси повинні задовольняти педагогічно-ергономічним вимогам.

2. Відкритість і адаптивність передбачає можливість внесення змін у зміст інформаційних освітніх ресурсів без зміни структури сайту, можливість вибору і копіювання будь-якої інформації, модифікації наявних інформаційних освітніх ресурсів за рахунок підключення засобів світових ресурсів (енциклопедій, електронних бібліотек, віртуальних лабораторій).

3. Організація інтерактивного інформаційної взаємодії Webтехнологій і серверних додатків між усіма категоріями користувачів в синхронному і асинхронному режимах, використання можливості комунікаційних технологій для організації спільної діяльності учнів, здійснення контролю зі зворотним зв'язком з використанням сучасних систем тестування і психодіагностики.

4. Забезпечення можливості інформаційної діяльності вчителів та керівника ШМО по збору, обробці, продукуванню, передачі інформації за рахунок структурування інформації за допомогою гіперпосилань і використання засобів пошуку в каталогах сайту, а також інформаційних каналів в синхронному і асинхронному режимах, організації підписки для вчителів та учнів на інформаційні ресурси.

Організація навчального процесу з використанням шкільної інформаційно-освітнього середовища на базі Webтехнологіі створює умови: для формування у керівника ШМО вміння здійснення методичної діяльності з самостійного вилучення знань, розвитку пізнавального інтересу, підвищення мотивації до діяльності, формування культури пізнавальної діяльності тощо; індивідуалізації та диференціації навчання за рахунок можливості вибору змісту навчального матеріалу, індивідуальної освітньої траєкторії, темпу і режиму; вдосконалення змісту освіти, методів і організаційних форм навчання [3].

Створення і наповнення інформаційно-освітнього середовища в Харківській спеціалізованій загальноосвітній школі № 66 дозволе створити і наповнити інформаційно-освітнє середовище навчального закладу.

Разом з тим створення інформаційного освітнього середовища − це не тільки технічна задача. Для її створення, розвитку та експлуатації необхідно повністю задіяти науково методичний, організаційний та педагогічний потенціал всієї системи освіти.

Керівник ШМО, який має доступ до шкільного сайту, як Адміністратор, повинен встановити кнопку на сайті школи з виходом на «Методичний сайт ЗОШ № 66». Пропонуємо рекомендації щодо впровадження ІКТ в роботу керівника ШМО ЗОШ № 66.

Основними функціями веб-порталу визначено: управлінську; методичну; освітню; інформаційну; комунікативну.

Завдання веб-порталу:

- інтегрування в освітній простір держави, розбудова інформаційного суспільства;

- створення умов для реалізації системи безперервної освіти впродовж життя;

- створення мережевих співтовариств учасників освітнього процесу;

- створення електронних бібліотек, баз даних, медіатек, відео та фотоархівів;

- підтримка індивідуальної та організація групової діяльності учасників освітнього простору;

- створення умов для оптимального ділового спілкування педагогів та керівника ШМО навчального закладу та району;

- надання можливостей для розміщення авторських педагогічних матеріалів;

- розміщення найсучаснішої та актуальної освітянської інформації;

- збереження та популяризація портфоліо педагогів.

Структура веб-сайтів - Веб-сторінка − інформаційний ресурс, до­ступний у мережі World Wide Web, який можна переглянути у веб-браузері. Зазвичай ця інформація записана у форматі HTML або XHTML і може містити гіпертекст із навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки ( рис. 3.8).



Рис. 3.8. Типи веб-сторінок та типи сайтів.


Веб-сайт − сукупність веб-сторінок, до­ступних в Інтернеті, які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах. Зовнішній вигляд кожного сайту є унікальним, проте в усіх сайтів можна знайти спільні за функціональністю частини. Структура веб-сайтів:

1. Головна сторінка.

2. Меню сайту.

3. Гіперпосилання на інші сторінки або сайти.

На будь-якому сайті першою відкривається головна сторінка. У верхній частині головної сторінки зазвичай розташована так звана шапка, яку дублюють на інших сторінках сайту. Це роблять спеціально, адже ця частина відображається у вікні браузера пер­шою і відвідувач насамперед звертає увагу на неї.

Щоб забезпечити швидкий перехід до основних тематичних роз­ділів сайту, створюють меню сайту − список гіперпосилань на його розділи. Горизонтальне меню зазвичай розташовують у шапці, іно­ді дублюючи його в нижній частині сторінки, а вертикальне — пере­важно в лівій частині сторінки, у місці, звідки відвідувач починає її переглядати. Меню є одним із найважливіших компонентів сайту, користувач постійно звертає на нього увагу, і тому вимоги до ньо­го високі. Меню має бути зручним, помітним і зрозумілим, інакше користувач не знатиме, як перейти до потрібного розділу, і покине сайт. Пункти меню мають бути чітко відділені один від одного.

Гіперпосилання, розміщені в тексті чи у вигляді графічних об'єктів, дозволяють переходити на різні сторінки сайту або навіть на інші сайти. На сайтах із дуже великим обсягом інформації є сто­рінки третього рівня, а якщо необхідно − то й четвертого, п'ятого тощо.

Виділяють три типи структур веб-сайтів − лінійну, де­ревоподібну та довільну. Подорожуючи сайтом із лінійною структу­рою, з головної сторінки ви перейдете на другу сторінку, з неї − на третю тощо. На сайті з деревоподібною структурою з головної сто­рінки можна потрапити на одну зі сторінок другого рівня, звідти − на одну зі сторінок третього рівня тощо. Сайт із довільною структу­рою видається зовсім неорганізованим, але саме в цьому й полягає принцип його створення. Подорожуючи таким сайтом, ви можете переходити з однієї його сторінки на інші в різні способи, і ваш шлях назад не обов'язково має бути таким самим. Вибір структури визначається особливостями завдань, що розв'язуються за допомогою веб-сайту [4].

Створення сайту умовно можна розділити на такі етапи:

1.Попередній етап розробки сайту (на цьому етапі розв'язуються питання загального характеру. Обговорюється загальна концепція сайту, формулюються та фіксу­ються цілі створення сайту).

2.Етап проектування сайту (Визначення структури сайту: меню, посилання, розміщення модулів, побудова списку компонентів, що підключаються, тощо).

3. Етап розробки й тестування сайту.

4. Розміщення сайту.

5. Розвиток ресурсу.

Створення веб-сайту починається зі створення інформаційної моделі сайту ( рис. 3.9). Будь-яку веб-сторінку можна оцінити за двома пара­метрами: зміст та зовнішній вигляд. Проте спочатку потрібно ви­рішити, яку інформацію потрібно на ній розмістити. Необхідно де­тально проаналізувати, скільки і якої інформації потрібно подати на веб-сторінці. Створюючи проект сайту, потрібно добре продумати його за­гальну структуру, зміст інформації та посилання.

Рис. 3.9. Створення веб-сайту.

Хостинг, засоби автоматизованої розробки веб-сайтів . Для того щоб сайт став доступним широкому колу відвідувачів, йому необхідно призначити доменне ім'я і розмістити в мережі Інтернет. Розміщення сайту на сервері та подальше його адміністру­вання називають хостингом. Наданням такої послуги займаються спеціальні організації. Хостинг буває платним і безкоштовним. Можливість створювати веб-сторінки та організовувати форуми й чати в автоматизованому режимі (крім власне розміщення сайту) часто надається на серверах, що забезпечують хостинг. Наприклад, ucoz.ru, mylivepage.com.

Керівник ШМО розробляє сайт за допомогою програми Ucoz − це безкоштовний веб-хостинг із вбудованою системою керування сайтом. Модулі UcoZ можуть використовуватися як у єдиній зв'язці для створення повнофункціонального сайту, так і окремо, наприклад, як блог-платформи, веб-форуми та ін. Етап перший – потрібно зайти на сайт, який допоможе створенню сайту ШМО, набравши www.ucoz.ua (рис. 3.10).


Рис. 3.10. Веб-хостинг UcoZ – головна сторінка.

Фактично UcoZ − це веб-сервіс, що працює за принципами Веб 2.0 і дозволяє, в першу чергу, створювати сайти різного рівня складності та досить сильно відрізняється від традиційних безко­штовних хостингів.

Етап 2. Пройти реєстрацію на сайті UCOZ. Під час реєстрування користувачеві надається можливість ви­брати домен для свого проекту. В системі існують також і домени, спеціально розраховані на українську аудиторію − name.ucoz.ua, name.at.ua. Під час реєстрування кожен користувач отримує 400 Мб диско­вого обсягу. Дисковий обсяг постійно збільшується пропорційно до зростання кількості відвідувачів сайту (рис. 3.11).



Рис. 3.11. Реєстрація на сайті UCOZ.

Під час реєстрування користувачеві надається можливість ви­брати домен для свого проекту. В системі існують також і домени, спеціально розраховані на українську аудиторію − name.ucoz.ua, name.at.ua.

Основні можливості при користуванні Веб-хостингу UcoZ:

1. Користувачу пропонується багато дизайнів на вибір, які мож­на використати для побудови сайту.

2. Можливість створити власний дизайн (шаблон) або переробити будь-який зі стандартних.

3. Доступ по FTP.

4. Безкоштовна технічна підтримка.

5. WYSIWYG online редактор.

6. Візуальний конструктор блоків.

7. Версія сайту для КПК.

8. Резервне копіювання.

9. Лайтбокс − рекламний щит.

10. Загальна авторизація − uID. Модулі системи

11. Користувачі − керування списком користувачів сайту.

12. Форум − створення та керування форумами.

13. Щоденник (блог) − створення та керування блогом.

14. Фотоальбоми − створення фотоальбомів.

15. Гостьова книга − керування гостьовою книгою.

16. Каталог статей − керування статтями на сайті.

17. Міні-чат − модуль для маленьких повідомлень, які можуть міс­тити смайлики.

18. Шаблони − модуль містить дизайни на будь-який смак.

19. Новини сайту − модуль, що дозволяє користувачеві слідкува­ти за оновленням сайту.

20.Інтернет-статистика − перегляд статистики відвідувань сайту.

21. Каталог файлів − каталог файлів, які були додані користува­чами сайту.

22. Каталог лінків − список веб-адрес, які були додані користува­чами сайту.

23. Оголошення − створення дошки оголошень.

24. FAQ − список найчастіших запитань та відповідей на них.

25. Опитування − опитування різного спрямування.

26. E-mail форми − організація зворотного зв'язку з адміністра­цією сайту.

27. Онлайн-ігри − модуль, у якому представлені ігри різних на­прямків — від стратегій до настільних ігор.

28. Інтернет-магазин − модуль системи, який є оптимальним рі­шенням у галузі електронної торгівлі.

Керівник ШМО, який пройшов реєстрацію на Веб-хостингу UcoZ створює електронну адресу цього сайту: www.metodka.ucoz.ua (рис. 3.12).



Рис. 3.12. Електронна адреса сайту ШМО.

Керівник ШМО стає Адміністратором сайту і комплектує різні модулі, які будуть корисними для керування ШМО (рис. 3.13).

Рис. 3.13. Редагування шаблонів Адміністратором сайту.

Для редагування шаблонів необхідно мати хоча б базові знання в HTML (мова розмітки WWW документів ) і CSS ( каскадні таблиці стилів ) технологіях.

Важливо, щоб сайт складався із кількох основних розділів. «Головна» навігаційна сторінка, яка містить назви основних розділів (меню сайту). Варто тут створити розділи «Актуально» та «Анонси», котрі наповнюватимуться мінімізованою важливою інформацією. Для зручності можна створити віртуальний календар, годинник, статистику відвідувань. Зручність у підборі потрібної інформації забезпечить панель пошуку за запитом. Важливим і зручним для користування є посилання та банери на інші веб-ресурси, веб-сторінки тощо.

Загальна інформація про ШМО, її працівників, основні принципи діяльності може бути розміщена у презентаційному порталі. У розділі «Планування» можна розмістити перспективний, річний та щомісячні плани, що допомагатиме зорієнтуватися у виборі проблематики методичних заходів, формі їхнього проведення та часових рамках.

Матеріали, розміщені у розділі «Методична робота», узагальнюватимуть інформацію про структуру методичної роботи, її змістове наповнення, атестацію та курсову підготовку педагогічних працівників, діяльність методичної ради, видавничу діяльність.

Не буде зайвим створення окремого розділу «Робота з обдарованими дітьми», котрий би містив загальну інформацію щодо організації роботи з обдарованими дітьми, про проведення олімпіад, конкурсів, турнірів, ігор для учнів та вихованців закладів освіти, ознайомлював зі зразками творчих робіт учнів.

У розділі «Міжнародна співпраця» можна пропонувати інформацію про діючі проекти, а також інформувати про міжнародну співпрацю ШМО.

«Інформаційно-бібліографічний ресурс» − розділ, в якому розміщується загальна інформація з актуальних питань бібліотечно-бібліографічної освіти; методичні, практичні матеріали, конспекти, нормативні документи, методичні заходи та конкурси; рекомендаційні списки джерел інформації, бібліографія публікацій у періодичних виданнях [17].

Застосувати технологію «Веб-квест», яка допоможе розкрити «освітній вектор» використання освітніх ресурсів. Аналізуючи структуру веб-квесту, можна відокремити декілька його елементів. Вступ, де чітко описані головні ролі учасників квесту, попередній план роботи, огляд усього квесту. Центральне завдання, яке буде зрозуміле, цікаве та належної складності. Чітко визначений підсумковий результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань на які потрібно знайти відповіді; вказана проблема, яку потрібно вирішити; визначена позиція, яку слід захистити; вказана інша діяльність, спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи з обраної інформації).

«Фахові конкурси» − розділ, де міститиметься актуальна інформація, нормативно-правова база всеукраїнських, обласних, міських конкурсів для педагогічних працівників, а також результативність участі в них.

Для зворотного зв’язку важливим є облаштування «Форуму», що забезпечуватиме тематичне спілкування, обговорення певних подій, заходів, напрямків роботи методичної служби. Для доступу к інформації користувач методичної роботи, після успішної авторизації на порталі, потрапляє до свого

персонального робочого кабінету. Сторінка будується індивідуально длякожного співробітника і складається з декількох блоків, так званих гаджетів, в яких:

- висвітленні останні події, новини та оголошення;

- представлена різноманітна інформація про співробітників: дошка пошани, дні народження;

- опубліковані останні повідомлення блогів і форумів;

- перераховано спільноти, в яких бере участь даний співробітник;

- визначені особисті завдання, повідомлення та заплановані події;

- останні опубліковані на порталі нормативні документи тощо.

Розділ «Персональна сторінка» містить приватну інформацію кожного користувача: журнал реєстрації обміну повідомленнями з учасниками порталу; параметри налаштування особистого профілю; особиста сторінка, зміст якої абсолютно недоступний іншим користувачам та редагується і наповнюється виключно авторизованим учасником порталу. Тут також знаходяться особистий календар користувача, його завдання та звіти, приватні фото та файли, інформація про друзів по порталу та спільноти, в яких він зареєстрований, останні повідомлення з блогів та форумів [5].

Матеріали, що складають інформаційне наповнення сайту, за своїм характером можна розподілити на три категорії.

До статичних матеріалів належить інформація про методичну установу, нормативно-правова база тощо. До динамічних матеріалів можна віднести планування роботи центру, методично-інформаційні поради, бібліотечно-бібліографічні інформації, рекомендації психологічної служби та інше. До потокових матеріалів варто віднести інформацію, розміщену в розділах: «Головна», «Форум», «Актуально», «Анонси».

Щодо дизайнових особливостей сайту методичної служби, варто передбачити повну назву установи, логотип чи емблему, що узагальнювала б символічно специфіку роботи. Кольорова гама повинна бути одних відтінків, сприятливих для сприйняття, які не створювали б емоційної напруги та не викликали б втоми: зеленого, блакитного, сірого тощо. Шрифт варто підбирати близький до друкованого, оптимального для читання розміру ( рис. 3.14).

Рис. 3.14. Головна сторінка сайту ШМО ЗОШ № 66.

Практичним для користувача буде створення лівої навігації, де розміщено меню основних розділів, та верхньої навігації, що містить інші за призначенням цілісні розділи.

Невпинні зміни в структурі і змісті сучасної освіти потребують пошуку нових підходів до моделювання ефективної системи методичної роботи з педагогічними кадрами, яка б, ґрунтуючись на наукових засадах, успішно функціонувала в режимі постійного оновлення і розвитку, сприяла підвищенню рівня загально дидактичної, методичної, технологічної і психологічної підготовки педагогів, забезпечувала розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів.

У методичній роботі оптимальним є запровадження віртуальної діагностики. Саме така форма роботи заощаджує час тих, хто діагностує, й тих, чиї потреби вивчаються, а також створює умови гнучкого періоду проходження опитування (у зручний для респондента час).

Віртуальна діагностика потреб та запитів усіх учасників методичної роботи здатна забезпечити вчасне виявлення проблем у роботі педагогів, допомагає означити напрями роботи ШМО, оптимізувати здійснення методичного супроводу, а також лягає в основу корекційних заходів.Наводимо орієнтовні моделі Інтернет-опитувань (рис. 3.15).


Рис. 3.15. Орієнтовна модель Інтернет-опитувань.

Використання Інтерент-ресурсів може здійснюватися для кількох основних потреб: власне самовдосконалення професійної майстерності працівника методичної служби; забезпечення методичного супроводу навчально-виховного процесу (вчасне інформування, консультування, спілкування); популяризацію та впровадження інноваційних педагогічних методик; стимулювання зростання компетентності педагогів.

Важливим є фактор достовірності інформації, тому варто надавати перевагу офіційним джерелам. На сайті методичної установи потрібно облаштувати банери, які забезпечували б легкий перехід на віртуальні інформатори інших установ.

Особливістю застосування комплексу дистанційних форм роботи є те, що вони «виходять» у Інтернет-простір і пропонуються вчителеві у супроводі різних за ступенем потреб науково-методичних покрокових дій. Використання таких інструкцій, порад, рекомендацій не просто полегшує працю педагога щодо підготовки й проведення уроків, позакласних заходів, вивільняє час для добору цікавих прийомів і методів, а й допомагає піднести на якісно вищий рівень свою фахову компетентність, освоїти та зробити власним надбанням найсучасніші методики, якнайповніше зреалізувати ті методологічні концепції, що безперервно впроваджуються в освітньому просторі [22].

Розглянемо структуру дистанційного навчально-методичного забезпечення на сайті (рис. 3.16).



Рис. 3.16. Структура дистанційного навчально-методичного забезпечення на сайті.

Нормативний комплекс забезпечує інформування й консультування щодо врегулювання навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, містить перелік основних нормативних документів. Розміщення такого типу інформації на сайті дає можливість оперативно повідомити про зміни або доповнення у документі. Тому у розділах головного меню «План роботи», «Підвищення кваліфікації» можна отримати дистанційну консультацію щодо нормативно-правових документів.

Навчальний комплекс створено для дистанційного підвищення рівня фахової компетентності педагогів, розміщення візуальних засобів навчання, випробуваних на практиці вчителями міських загальноосвітніх навчальних закладів. На сайті матеріали цього комплексу розміщені в розділах «Майстер-клас» та «Робота з обдарованими дітьми».

Загальнометодичний комплекс передбачений для отримання безпосередньо відповіді на методичні проблеми, що виникають у навчально-виховному процесі, тому для них створено розділи «Методичні консультації» та «Видавнича діяльність».

Методичний комплекс містить матеріали, розроблені вчителями, їх подано в розділах «Майстер-клас», «Підвищення кваліфікації», а також в ньому зосереджено увагу на передовому педагогічному досвіді, про досягнення педагогів подається інформація у розділі «Передовий педагогічний досвід».

Діагностичний комплекс не менш важливий, оскільки основна його функція вивчати принципи й методи розпізнавання, встановлення ознак, що характеризують перебіг навчально-виховного процесу. На основі діагностичних досліджень можна спланувати якісну діяльність методичної служби, а дистанційне діагностування ще й сприяє швидкому, багаточисельному й психологічно необтяжуючому, ненав’язливому опитуванню щодо будь-якої актуальної проблеми [12].

Дистанційне інформування має забезпечувати постійний доступ актуальної інформації до певної категорії педагогічних працівників. Воно має бути актуальним та оптимальним, чітко структурованим.

Віртуальне методичне консультування повинне забезпечувати потребу педагогічних працівників у професійній пораді щодо вибору правильних інноваційних технологій навчання, форм та методів їх впровадження.

Окрім того, зазначена вище робота має передбачати задоволення індивідуальних потреб педагогів, що стимулює зростання їхньої професійності й відповідно впливає на якість освітніх послуг. Це може бути пропозиція нормативно-правової бази діяльності закладів, методичні рекомендації щодо проведення ДПА, впровадження нових Державних стандартів, а також методичні поради, адресно спрямовані педагогам певного фаху. Віртуальне спілкування найкраще може бути зреалізованим через створення форуму. Це дозволить обговорити актуальні питання освіти, а також дасть можливість поставити запитання конкретному фахівцеві [3].

Керівник ШМО повинен проводити на сайті віртуальні конкурси, Інтернет-голосування, флеш-моби – інноваційні форми роботи методичної роботи.

Серед цікавих віртуальних форм, окрім тих, що забезпечують інформування й консультування, створених ШМО, можуть бути різноманітні творчі, інтелектуальні учнівські конкурси, професійні турніри. Цікавою формою активізації осучаснення можливостей, створення умов для реалізації освітніх завдань, популяризації власної діяльності є організація та проведення Інтернет-голосувань. Така робота дозволяє користувачам бути учасниками у визначенні найкращих. Статистика кількості відвідувань сайту демонструє значне зростання його популярності.

Розглядаючи елементи складної системи інформаційних технологій, слід наголосити, що в освіті важливою умовою успішної інтеграції технологій є професійна підготовка викладачів і фахівців, які здійснюють експлуатацію систем і засобів нової інтегрованої технології навчання.

На нашу думку, удосконалення інформаційно-методичної діяльності у Харківській спеціалізованій загальноосвітній школі № 66 забезпечить впровадження педагогічних технологій в систему навчання керівників ШМО, орієнтованих на формування умінь здійснювати навчальну діяльність у наступних областях: пошук інформації, представленої в електронному виді літературні першоджерела, науково-практичні й навчально-методичні матеріали, електронні копії документів).

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в роботу керівника ШМО навчального закладу забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень. Ми пропонуємо удосконалену структуру управління методичною роботою в Харківській спеціалізованій школі № 66 через функції методичної роботи та засобами їх реалізації (рис. 3.17).

  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка