Укладач: Шереметова О. А., вихователь-методист



Сторінка1/3
Дата конвертації10.03.2016
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3





Краматорський міський методичний кабінет

Дошкільний навчальний заклад №96 «Білосніжка»

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРАКТИКУ РОБОТИ СУЧАСНОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

інформаційно-методичний посібник



Укладач:

Шереметова О.А., вихователь-методист

дошкільного навчального закладу №96 «Білосніжка»

м. Краматорська

Рецензент:

Войнова С.О., завідуюча дошкільного

навчального закладу №96 «Білосніжка» м.Краматорська


Затверджено рішенням педагогічної ради дошкільного навчального закладу№96 Управління освіти Краматорської міської ради від 21.11.2012 року, протокол №2

У посібнику розглядаються можливості щодо використання інноваційних здоров'язбережувальних технологій у роботі сучасного ДНЗ. Автором надана їх характеристика, різновиди та особливості застосування з дітьми дошкільного віку а також розроблені практичні рекомендації щодо їх впровадження у різні види дитячої діяльності. Посібник має додаток з практичними матеріалами, що будуть цікаві для педагогів дошкільних навчальних закладів, інструкторів з фізкультури та батьків , що зацікавлені у гармонійному розвитку власної дитини.

1

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1. Поняття про здоров'язбережувальні технології,

їх сутність та різновиди ……………………………….7



РОЗДІЛ 2. Структура впровадження здоров'язбережувальних

технологій в навчально-виховний процес ДНЗ………9



РОЗДІЛ 3. Інноваційні здоров'язбережувальні технології у

просторі сучасного ДНЗ …………………………........11



    1. Казкотерапія

    2. Пісочна терапія

3.3 Арт-терапія

    1. Кольоротерапія

    2. Танцювально-рухова терапія

    3. Сміхотерапія

    4. Музикотерапія

3.8 Дихальна артпедагогіка

    1. Релаксація під музику

3.10 Етюди психогімнастики

    1. Імунна гімнастика

    2. Валеокорекція

3.14«Етюди для душі»

3.15 Мудри

3.16. Аерофітотерапія

Висновки…………………………………………………36

ДОДАТОК………………………………………………..37

Список рекомендованої літератури……………………………38

2
ВСТУП

Одне з головних завдань дошкільного закладу — така організація навчально-виховного процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров'я.

Сьогодні проблеми збереження здоров'я дітей набувають особливої актуальності, оскільки дедалі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану.

Обсяг пізнавальної інформації, яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров'я дітей.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» приділяє особливу увагу впровадженню в навчально-виховний процес здоров'язбережувальних технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різноманітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя дошкільнят.

В умовах дитячого садка вихователі можуть впроваджувати різноманітні оздоровчі та профілактичні технології інноваційного та здоров'язбережувального характеру. Важливо при цьому враховувати індивідуальні особливості вихованців.

Практика показала ефективність оздоровчих технологій, а саме: арт-терапії, піскової терапії, ігрової та казкотерапії, сміхотерапії, музичної терапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає "лікування". Але в умовах дитсадка впровадження таких технологій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемоційного стану дошкільнят.

3

Поняття про здоров'язбережувальні технології,їх сутність та різновиди.

На сьогоднішній день велике занепокоєння як батьків, так і спеціалістів викликає стан здоров'я дітей. Це пояснює велику зацікавленість до ідей здоров'язбереження. Тому зусилля працівників ДНЗ спрямовані на збереження та укріплення здоров'я малят, а також виховання ціннісного ставлення до нього.

Якщо і неможливо виростити дитину, щоб вона не хворіла, то у всякому випадку, підтримувати рівень її здоров'я можливо.

Саме поняття «здоров'я» розглядається як стан фізичного та соціального благополуччя. Воно складається з окремих компонентів:



  • Соматичне – поточний стан органів та систем людини. Окреме соматичне порушення так чи інакше пов'язане зі змінами у психічному сані людини. У окремих випадках психічний стан стає причиною захворювання, а в іншому – фізичні негаразди визивають сильні переживання;

  • Фізичне – рівень росту та розвитку органів та систем організму.

  • Психічне – стан психічної сфери, душевного комфорту;

  • Духовне – комплекс характеристик мотиваційної та інформативної сфери життя

Ще І.М.Сеченов, М.І.Пирогов відмічали значення взаємозв'язку психічного та соматичного у виникненні захворювання та його одужанні. Психічні процеси не просто «супроводжують» фізичний розвиток дітей, а безпосередньо віддзеркалюються на соматичних станах.

Дитину можливо назвати здоровою, якщо вона:



  • У фізичному плані: вміє долати слабкість, його здоров'я дозволяє їй діяти у оптимальному режимі;

  • У інтелектуальному плані: проявляє гарні розумові здібності, цікавість, уяву, самонавчання;

  • У духовному плані: чесна, самокритична, емпатійна;

  • У соціальному плані: урівноважена, здатна дивуватися та виявляти захоплення

4

Одним із засобів вирішення вищеозначених завдань стають здоров'язбережувальні технології, без яких неможливий успішний та продуктивний процес сучасного ДНЗ. Що ж це таке?



Здоров'язбережувальні освітні технології – це комплексна, збудована на одній методологічній основі, система організаційних та психолого-педагогічних прийомів, методів, технологій, спрямованих на укріплення здоров'я дитини, та на формування культури здоров'я, свідоме та грамотне відношення до нього. Це технологічна основа здоров'язбережувальної педагогіки.

Існують різні види сучасних здоров'язбережувальних технологій. Їх класифікують по домінуванню цілей та завдань, що вирішуються, а також засобів здоров'язбереження, та суб'єктів педагогічного процесу у ДНЗ.

Можливо виділити наступні види здоров'язбережувальних технологій у дошкільній освіті:


  • Фізкультурно-оздоровчі

  • Технології забезпечення соціально-психологічного благополуччя дитини;

  • Валеологічної просвіти

Сучасні здоров'язбережувальні технології:

  1. Технології збереження та стимулювання здоров'я:стретчинг, ритмопластика, динамічні паузи, рухливі та спортивні ігри, релаксація, технології естетичної спрямованості, гімнастика пальчикова, гімнастика для очей, гімнастика дихальна, гімнастика бодряща, гімнастика коригуюча, гімнастика ортопедична.

5

  1. Технології навчання здоровому способу життя: фізкультурне заняття, проблемно-ігрові (ігротренінг та ігротерапія), комунікативні ігри, заняття з серії «Здоров'я», самомасаж, точковий масаж, біологічний зворотній зв'язок.

  2. Корекційні технології: арттерапія, технології музичного впливу, казкотерапія, кольоротерапії, технології корекції поведінки, психогімнастика тощо

Таким чином, дуже важливо, щоб кожна з технологій мала оздоровчу спрямованість, а комплексна діяльність формувала б у дитини стійку мотивацію на здоровий спосіб життя, повноцінний розвиток.

Перш ніж почати впровадження якоїсь технології, перш за все потрібно створити умови:




Співробітництво з батьками та соціумом



УМОВИ реалізації технології



Система роботи з дітьми

Компетентність педагогів



Розвивальне середовище ДНЗ

6


І етап – ввідний

ПІДГОТОВЧИЙ

Знайомство з теоретичними основами технології, методики



СТРУКТУРА ВПРОВАДЖЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДИК У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ДНЗ


Визначення оздоровчої спрямованості та значущості для дитини

Педагогіко-психологічно-медична оцінка ефективності та прогнозування результату



вивчення думки батьків та отримання родинної підтримки



ІІ етап – основний

Створення умов та оформлення необхідного матеріалу





Навчання пед..колективу. Включення методик в навчально-виховний процес



ІІІ етап – заключний

Аналіз результатів використання





Мониторинг дітей

Опитування батьків та педагогів



ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ



Висновки та рекомендації

Наочний матеріал

виступи

Відкриті заходи

7

Інноваційні здоров'язбережувальні технології у просторі сучасного ДНЗ



Казкотерапія

З давніх-давен життєвий досвід передавався через образні історії. Однак досвід буває різним. Можна розповісти дитині історію, що відбулася недавно. А можна не просто розповісти щось цікаве, а й зробити певний висновок або поставити запитання, яке б підштовхнуло слухача до роздумів про життя. Саме такі історії й є особливо цінними, терапевтичними. Вони — основа казкотерапії. Головне — посіяти в душу дитини зерна усвідомлення. А для цього необхідно залишити слухача із запитаннями всередині.

Кожній казці притаманна своя неповторність. Однак погляд на казкотерапію як виховну систему передбачає закономірності роботи з казковим матеріалом.

Загальні принципи роботи з казкою

1. Усвідомлення — усвідомлення причинно-наслідкових зв'язків у розвитку сюжету, розуміння ролі кожного персонажа у подіях, що розвиваються. Загальні запитання: що відбувається? Чому це відбувається? Хто хотів, щоб це відбулося? Навіщо це було йому потрібно?

Наше завдання: показати вихованцям, що одна подія плавно витікає з іншої, хоча на перший погляд це непомітно. Важливо зрозуміти закономірність появи і призначення кожного персонажа казки.



2. Багатозначність - розуміння того, що одна й та сама подія, ситуація можуть мати декілька значень і смислів.

Наше завдання: показати одну й ту саму ситуацію з різних сторін: з однієї так, з іншої - інакше.

3. Зв'язок із реальністю — усвідомлення того, що кожна казкова ситуація пропонує нам певний життєвий урок.

Наше завдання: старанно і терпляче опрацьовувати казкові ситуації з позиції того, як казковий урок буде нами використовуватись у реальному житті (в яких саме конкретних ситуаціях).

Робота з ляльками дає змогу вдосконалювати і проявляти ті емоції, які дитина зазвичай, із певних причин, не може собі дозволити і проявити.

8

Варіанти зміни казки


  1. Калькування. На основі відомої казки пишеться нова, в якій діють усі герої оригінальної казки. Наприклад, із казки створюється мультфільм, детектив тощо.

  2. Перефантазування. Казку перефантазовують: не Червона Шапочка, а Жовта тощо.

  1. Фантастичний біном. Головні герої казки шикуються, до них приєднується герой з іншої казки та епохи. Наприклад, Червона Шапочка, Бабуся, Вовк, Літак. Потім складається нова казка з використанням нових героїв, що сприяє зняттю стереотипів мислення, вчить знаходити нові засоби вирішення проблеми.

  2. Казка навиворіт. Наприклад, Червона Шапочка - зла, а Вовк - добрий; Баба Яга - добра, а Василина Премудра - зла, підступна.

  3. Заміна автора розповіді. Розповідь казки ведеться від імені негативного героя, камінця на перехресті доріг, від імені голки, в якій смерть Кощія тощо.

У спілкуванні й роботі з людьми є великий простір для творчості. Казкотерапія - метод, який використовує казкову форму для інтеграції особистості, для розширення й удосконалення взаємодії людини з навколишнім світом. Основний принцип цього методу-духовний, цілісний розвиток особистості дитини, турбота про її душу. Турбота про душу (в перекладі з грецької) і є терапія. Через те, що ми використовуємо просту і зрозумілу дитині форму казки, цей метод називається «казкотерапіею».

Казкотерапія спонукає шукати відображення казкових подій у поведінці людей, проблемах і способах їх розв'язання у реальному житті.



Мета казкотерапії — допомогти людині побачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповідають їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця півкуля мозку відповідає і за наше здоров'я.

Три-чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят. Чотири-шестирічні використовують образи фей, принцес... У дітей шести-семи років герої схожі на них.

Кожне заняття казкотерапією має закінчуватися обговоренням: «Чого навчила казка?».

Значення мудрої, доброї казки у вихованні дітей важко переоцінити. Адже це не лише скарбничка мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого потенціалу дитини. Ознайомивши дітей із змістом казки, слід розглянути з ними сюжет, визначити характери персонажів, оцінити їхні вчинки. Варто також запитати, хто з персонажів найбільше сподобався і не сподобався, чому, проаналізувати деякі ситуації, вислови, образи.

9

Заняття «СЛОНЕНЯТКО З КУЛЬКАМИ»

Мета:


  • корекція небажаних рис характеру і поведінки;

  • корекція негативних поведінкових реакцій.

Матеріали: повітряні кульки, м'яка іграшка-слоненя, розрізні картинки із зображенням тварин, маркери.

Хід

Вступне слово

Вихователь. Добрий день! Я дуже рада вас бачити. Давайте дружно скажемо наші чарівні слова, щоб потрапити в казку.

Знову в подорож рушаємо,

Вже казок багато знаємо!

Вліво-вправо повернемось,

Дружно за ручки візьмемось.

Наші очки загораються,

Наші личка посміхаються:

«Казкові двері відчиняються.

Чудова казка починається!».

(Діти проходять крізь спеціально виготовлену книжку і розташовуються на килимі.)

Повторення відомого

Вихователь запитує про те, що було минулого разу, що діти пам'ятають; чи використовували вони здобутий досвід за період між заняттями.



Читання казки «Слоненя з кульками»

Жило-було маленьке слоненя. Мама й тато його дуже любили. Вони разом гуляли, купалися в річці й пускали фонтани зі своїх довгих хоботів. Маленьке слоненя дуже любило проводити час зі своїми батьками.

Якось, гуляючи в парку з мамою і татом, слоненя побачило у мавпочки велику повітряну кульку. Слоненяті вона дуже сподобалась, і воно захотіло отримати таку саму.


  • Мамо, тату, я теж хочу таку кульку, купіть мені, будь ласка!

(Дітям пропонується показати, як слоненя просило кульку.)

10

Мама й тато дуже любили свого синочка і вирішили не засмучувати його - вони купили малому красиву жовту кульку.



Слоненя було таке щасливе, воно скрізь ходило з кулькою. А коли лягало спати, то прив'язувало її до свого ліжечка.

Та якось, знову гуляючи парком, слоненя побачило у ведмедика дуже красиву зелену кульку і, звичайно ж, попросило батьків купити йому таку саму. Мама й тато не хотіли засмучувати свого синочка - і купили йому зелену кульку. Малюкові вона дуже сподобалася.

Але потім слоненятко захотіло мати і червону, й синю кульки теж. І батьки знову не змогли йому відмовити. Але слоникові хотілося ще і ще повітряних кульок, а у батьків уже не залишилося грошей. І тоді малюк почав вередувати і вимагати:

- Ну купіть, купіть мені цю кульку, адже в мене такої ще немає!



(Діти показують, як слоненя вимагає кульку.)

Тоді батькам слоника довелося брати додаткову роботу, щоб заробити побільше грошей на кульки. І що більше син просив у них кульок, то довше вони почали затримуватися на роботі.

Вони менше стали бути разом зі своїм слоником, не гралися з ним, а спільні прогулянки у парку зовсім припинилися.

Слонику стало сумно одному — навіть велика кількість повітряних кульок його вже не тішила.



(Вихователь запитує у дітей, чому слонику було сумно, і просить уявити й показати, як слоненя сумувало.)

І ось настав день, коли в кімнату до слоненяти вже неможливо було зайти. У ній було стільки кульок, що малюк не міг навіть поворухнутися.

Тоді слоник узяв усі кульки і вийшов на вулицю. Але їх виявилося так багато, що вони почали піднімати слоненя високо-високо в небо.

Малюк злякався, що назавжди відлетить від батьків, і почав кликати на допомогу. Він кричав:



  • Допоможіть! Допоможіть!

(Дітей просять уявити, що всі вони летять, і в цю хвилину їм страшно.)

Прилетіли горобці й гострими дзьобами почали клювати кульки одну за одною. Так поступово слоненя опускалося на землю.

Воно сіло на травичку і замислилося.

11

Запитання дітям:



  • Як ви думаєте, про що замислилося слоненя?



  • Можливо, про те, як було добре з татом і мамою гуляти, купатися в річці й пускати великі фонтани з хобота?

  • Як ви думаєте, що може слоненя для цього зробити? Підкажіть йому, будь ласка!

Діти обговорюють поведінку казкового персонажа: з'ясовують, що неправильно робило слоненя та яку допомогу можна йому запропонувати.

Діти кажуть, що йому потрібні друзі, і пропонують перетворити кульки, які лопнули, на друзів.

Вони складають кульки у казкову скриньку і промовляють:

Нумо в коло разом стали,

Діти, всі швиденько!

І потупали ногами

Дружно, веселенько.

Ну а зараз розійшлися,

Плеснули в долоні,

Всі присіли, підвелися:

Час для перетворень.

Діти з розрізних картинок складають слоникові друзів. Слоник дякує дітям і дарує їм кульки.

Вихователь пропонує дітям намалювати на кульках маркером усе, що їм найбільше запам'яталося на занятті.

Діти, проходячи через книжку, повертаються назад у дитячий садок. Забирають із собою кульки й нові важливі знання, які вони здобули на занятті.

Отже, казка розвиває в дітей моральні якості. У словесно-емоційній формі вона ненав'язливо підводить дитину до самостійних висновків: чому саме слід поводитися добре; чому цінуються лише гарні вчинки.
Пісочна терапія

Пісок і вода — найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Пісок "поглинає" негативну енергію, "очищає" енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.

Перші знайомства малюків відбуваються у пісочниці. Заняття та ігри з піском підносять настрій, викликають емоції радості, спонукають до діяльності. У процесі ігор з піском діти стають більш упевненими та здатними долати труднощі; у них розвиваються тактильно-кінестетична чутливість і дрібна моторика рук.

Матеріал для гри з піском:



  • ящик відповідного розміру;

  • чистий просіяний пісок;

  • лійка з водою;

  • набір мініатюрних фігурок з пластиліну, паперу, пластику, деталі конструкторів.

12
Роботу з піском доцільно починати з ігор на розвиток тактильно-кінестетичної чутливості та дрібної моторики рук: "Пальчики долоньки, кулачки —друзі ви мої й помічники".

Тактильно-кінестетичні відчуття — це відчуття, які ми отримуємо через рецептори на шкірі. Вони тісно пов'язані з розумовими операціями, з їх допомогою ми пізнаємо світ.

Запропонуймо малюкам зробити на піску відбитки кисті руки внутрішнім і зовнішнім боком. Нехай діти затримають руки на піску, злегка притиснувши їх і прислухаються до своїх відчуттів. Дорослий розпочинає цю гру, розповідаючи про свої відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я ворушу руками, мої пальці й долоні відчувають кожну піщинку. А що відчуваєте ви?». Діти по черзі діляться своїми відчуттями та враженнями.

Можна запропонувати дошкільнятам:



  • «походити» долоньками по піску, залишаючи свої сліди;

  • виконати долоньками і ребром долонь зигзагоподібні та колові рухи;

  • складеними пальцями зобразити на піску сліди загадкових, казкових птахів, тварин (фантазуємо);

  • створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки (квіти, дерева, травичка, сонечко, дощ).

Арт-терапія

Терапія мистецтвом виникла в 30-ті роки на теоретичній основі психоаналізу. Згідно з психоаналітичною теорією художнє мистецтво — один з видів сублімації, коли фантазії людини, її внутрішнє Я можуть бути виражені у візуальній формі за допомогою малювання.

Арт-терапія - лікування мистецтвом. Відносно новий метод психотерапії, який досить широко використовується і в роботі з дошкільнятами. Арт-терапія поєднує використання різних видів образотворчості: малюнка, живопису, монотипії, мозаїки, колажу, ліплення масок тощо.

Ще древні мудреці вважали, що мистецтво і творчість лікують душу і тіло.

Малювання — творчий акт, що дозволяє дітям відчути радість звершень, свою здатність діяти самостійно, бути самим собою, виражаючи вільно свої почуття і переживання мрії та надії. Малювання є не лише відображенням в свідомості дітей оточуючої їх соціальної дійсності, а й її моделюванням, вираженням ставлення до неї.

13

Тому через малюнки можна краще зрозуміти інтереси дітей, їх глибинні переживання. Творчість дитини це своєрідна проекція її особистості.



Саме це і дозволяє використовувати малювання в терапевтичних цілях. Малюючи, дитина вивільняє свої почуття та переживання, бажання та мрії, перебудовує своє ставлення до різних ситуацій, безболісно зустрічається з деякими страшними, неприємними і травмуючими образами.

Малювання нерозривно пов'язане з емоціями задоволення, радості, захоплення. Малювання, таким чином, виступає як спосіб усвідомлення своїх можливостей та оточуючої дійсності, як спосіб моделювання взаємин і вираження різних емоцій, в тому числі і негативних.

Запропонуйте вихованцеві виразити свої емоції, почуття, проблеми за допомогою ліплення, малювання. Можна залучити й інші види мистецтва: театральні вистави, літературну творчість. Такі заняття допомагають зняти психічне напруження як у дітей, так і в дорослих.

Переваги цього методу — відносна простота в застосуванні, багатство матеріалів, можливість поєднувати його з будь-якими іншими психотерапевтичними методами, серед яких: музикотерапія, танцювальна терапія, драматерапія, казкотерапія, кольоротерапія, пісочна терапія.

Усі види мистецтва мають оздоровчий вплив на здоров'я дітей. Так, усім дітям необхідне щодня малювання, особливо з елементами фантазування. Небажання малюка малювати має насторожити дорослого, змусити замислитися про причину відмови.

Дуже важливими є читання як пасивний варіант арт-терапії та придумування різних оповідок, казок як її активний варіант. Фантазуючи, малюки часто створюють собі нову, яскраву реальність і розв'язують таким чином власні проблеми. Наприклад, дітям, які мають труднощі в спілкуванні (бояться чужих людей, незнайомих дітей), доречно запропонувати придумати казку про те, як хлопчик чи дівчинка боялися незнайомих людей і як потім виявилося, що людина, яка викликала в них недовіру, дуже добра.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка