Україна – єдина країна Класний керівник 9 класу Шепелявенко Т. Г. 2014 Мета



Дата конвертації21.02.2016
Розмір99.6 Kb.


Ставівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Кагарлицький район

МО класоводів і класних керівників

Україна – єдина країна

Класний керівник 9 класу Шепелявенко Т.Г.

2014

Мета:

Формувати почуття духовної єдності поколінь, територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства. Виховувати в учнів інтерес до історії свого роду і роду сусідів. Доводити, що наявність у громадян різних поглядів на одне і те ж питання є природним явищем громадянського суспільства. Показувати, що державний суверенітет – найвища історична цінність держави.



Обладнання:

Фоторопортаж з Майдану, журнал «Небесна сотня», збірка А.Листопад «Солоний Хрещатик», державні символи України, вислови видатних людей про Україну, політико – адміністративна карта України, ікони, свічки, вишиті рушники, пісні О.Карпенка «Обіймись, Україно», «Квіти героям», фільм «Соборна Україна».



На світі цілому єдине

Як і Дніпрова течія

Домашнє вогнище родини

Оселя наша і сімя.

Пісня «Квіти героям» (ансамбль пісні і танцю «Світанок»)

Вчиттель

Дорогі діти! Батьки, всі присутні в цьому класі на нашому першому уроці «Україна – єдтна країна». Рідня, родина, родовід, родинне дерево… Яке гіллясте, квітчасте це слово. У спеку чи в холод його не можна уявити безлистим, безплідним. Це дерево – саме життя! Життя поколінь і життя кожного з нас. Ми часто, коли говоримо про свій родовід, звертаємося до історії. Коли промовляє історія – байдужих не буває.

Народ. Батьківщина. Мова. Ці слова нероздільні. І де б ми не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі. Хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

2014 рік ЮНЕСКО оголосили роком пам’ті Т.Г.Шевченка, який закликав до боротьби з російським царатом «Борітеся, поборите. Вам Бог помагає». Геній Т.Шевченко нас учив, щоб ми «І чужого научались і свого не цурались». В квітні 2014 року українська громада відмічала 60-річчя членства України в ЮНЕСКО. 2014 рік оголошено в Україні роком сім’ї. Будь міцною і щасливою, українська родино!

В травні 2014 року 70 років депортації кримських татар з Кримського півострова. Усе кримськотатарське населення було звинувачене в співробітництві з окупантами і за рішенням Державного комітету оборони у травні 1944 року виселене в Середю Азію. Із загальної кількості 238, 5 тис. чол. виселених 86% становили жінки і діти. Майже половина кримських татар 1944-1945 рр. вимерла. Сьогодні Кримський півострів окупований росіянами і йде війна не на життя, а на смерть на півдні Україні за цілісну і єдину нашу неньку-Україну.

Учениця

Я – Українка

У всьому світі кожен знає,

Що Батьківщина в нас одна

І в нас вона єдина

Це наша славна Україна.

Україна моє свято,

Україна – берегиня,

Україна – моя мати.

Учень

Що для мене Україна?

Це від Бога моя земля

Тут живе моя родина

Тут давно живу і я.

Учениця

Що для мене Україна?

Це є серце і душа моя,

Це моя, моя Вкраїна,

Тут життя мого межа.

Учень

Що для мене Україна?

Це є пісня далеких мрій

Що із серця мого лине

У казковий світ надій.

Учениця

Що для мене Україна?

Це дитинства водограй,

Це, як матері дитина,

Чарівний у світі край.

Учень

Ще щось святе в словах мій рідний край

Для мене це матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Учениця

Я не ображу рідної землі,

Вона мені як рідна мати:

В лиху годину і щасливі дні

Підтримає, ще й хліба не забуде дати.

Я не ображу рідної землі

Напруженими буду її гладити руками

І набиратимусь здоров’я навесні

Обігріваючись родючими грунтами.

I ведучий

Україна! Це слово з глибокою шанобою і гордістю промовляють справжні сини і дочки України. Україна! Це – Київська Софія і Золоті ворота, ласкаве Чорне море і бурхливі потоки, що срібним передзвоном мчать з гір на долини, пшеничні лани і блакитне небо, розкішні каштани і сумні верби, це краса зелених Карпат. Україна! Хто згадає безстрашного Святослава, комусь хвилюватимуть душу неповторні українські пісні, хтось побачить перед собою козацькі полки, що виступають у похід, перед кимсь постане Маруся Чурай… Вивчаючи твою славну історію, можна побачити, як багато ти, Україно, зазнала лиха, яке буває тільки в страшних казках. Твою історію зіткано із світла і темряви, з радості і смутку.



Фрагмент фільму «Соборна Україна».

ІІ ведучий

Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні могутності і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо долала найващі випробування. І потім відроджувалася, виростала з руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю рицарів правди і волі. Ми пишаємося тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.



ІІІ ведучий

На жаль, цілими сторіччями ворогам за допомогою грубого і жорстокого, кривавого насильства, брехні і підступу, розпалювання ненависті між етнічними групами удавалося панувати над Україною. Майже всі завойовники кричали нахабно, безсоромно і цинічно, що вони несуть українцям тільки добро і щастя. Прикро, але дехто з українців ставав на службу до чужинських можновладців і допомагав їм гнобити свій народ, яничарами і перевертнями називали таких людей. Але були й ті, які, настромлені на польсько-шляхетські палі та підвишені на турецьких залізних гаках за ребра вмирали з іменем України на устах. Їй вони віддавали усі свої сили, здібності, працю і навіть своє життя. Тільки тоді наша Батьківщина, Україна, може стати господинею на власній землі, коли всі її сини і дочки будуть щоденно працювати для досягнення цієї великої, справедливої мети. Чужі школи і вчителі не тільки не виховували у дітей почуття любові до свого рідного, а навпаки, отруювали їх безсоромною брехнею, про тих, хто поклав свою працю, а й інколи своє життя на вівтар незалежності. Хто не знає такі імена, як Михайло Грушевський, Вододимир Винниченко, Дмитро Яворницький, Пантелеймон Куліш та інші.



IV ведучий

Сьогодні важко живеться українському народові, але хочеться сподіватися, що він виживе, вистоїть. Не вигасає дух народу над Дніпром, не пропаде і його сила. Свідомість українців постійно змінюється. Народ не перестає боротися за свої права і свою територію. Українська нація росте і розвивається і додає всім надії і віри, що доля народу зміниться на краще, що Україна буде цілісною і незалежною.



І ведучий

Україно! Тобі сьогодні нелегко: наслідки Чорнобильської катастрофи, екологічна небезпека, економічна криза, безробіття, окупація Криму, дії сепаратистів на півдні. В суспільстві процвітають злочинність, байдужість, підлість, рідкістю стає чесність і милосердя. Але разом з тим молоде покоління охоче вивчає історію України, знає свята, традиції та звичаї свого народу, співають пісні. Багато моїх ровесників приймають участь у заходах прсвячених культурі та історії України. Ми цікавимось своїм минулим, вивчаємо його. Ми віримо в Україну!



ІІ ведучий

Зовсім невесело сьогодні в Україні, але покинути її – те саме, що покинути рідну матір, через те, що вона, хвора. Ми не вибираємо матір, не вибираємо і Батьківщину. Коли Максим Рильский деякий час жив у Парижі, серце його линуло додому: «Тужу за вами, солов’ї Вкраїни!».



ІІІ ведучий

Багато скрутних часів зазнала Україна протягом своєї героїчної і трагічної історії. Знала поневолення і війни та знову і знову ставав на її захист український народ, нищив ворогів, відбудовував міста і села. Я вірю так буде і сьогодні. І наші брати і батьки повернуться додому з війни. Щоб бути патріотом своєї держави, не потрібно звинувачувати у своїх негараздах інші народи, не співати п’яним голосом «Ще не вмерла…». Олесь Гончар говорив: «Ми поважаємо патріотизм кожної нації, бо ми самі патріоти».Кожен з нас може і повинен внести свій вклад у збереження цілісності і державного суверенітету України. Пам’ятайте «яких батьків ми діти.» Хочу процитувати слова В. Сосори:



«Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову

І мову її соловїну.»

IV ведучий

У моєму суспільному житті багато недоліків, на них я не можу дивитися як сторонній спостерігач, я їх засуджую. Я гадаю, що кожна людина повинна прожити своє життя з гідністю, щоб не соромно було дивитися нащадкам в очі, а своє душевне тепло віддавати рідним і служити людям. Я не розумію тих людей, які хочуть одного – спокійного життя для себе. І зовсім не розумію тих, хто розпочинає війни, ділить землі, загарбує чужі території.

Рідна Україно! Ти дорога нам усім. Для кожного твого сина і дочки немає землі милішої від тої, на якій він народився і живе. Я точно знаю, що минуть тяжкі часи і в Україні настане мир і вона відродиться для новітньої слави, для щастя свого народу. Я вірю в твоє майбутнє, Україно!

Разом

Ми віримо в майбутнє твоє, Україно!



Вчителька

Дорогі діти! Потрібно за своє життя думати за місце на землі рідної країни, думати про те, чи скажуть люди про тебе добре слово, яку пам’ять залишиш по собі, яким ти був сином, чи донькою для своєї матері, свого батька, для України. Кажуть, що все хороше, що є в житті, то від Бога, а все лихе – від сатани. Студенти вийшли на Майдан. Наші душі стрепенулись і почали воскресати. Появилася впевненість на сто відсотків – цього разу ми змінимо Україну! Ми здобудемо свободу! І збудуємо справжню європейську Україну, про яку пророкувала болгарська провидиця Ванга: «А твоя Україна прекрасна. Ти навіть не уявляєш, яке у неї прекрасне майбутнє!» А ще Ванга говорила: « Українцю! Переверни Прапор і будеш жити добре. І тібетські ченці і мудрі японці те саме радили. Наш прапор – жовто-блакитний! Найприродніші кольори!Найголовніші в Небі – Сонце. Без Сонця все залеленіє.І життя на Землі зникне. Найважливіша на Землі – блакитна вода, без якої ні людина, ні тварина, ні рослина не житимуть. А у нас усе навиворіт: Сонце внизу, а Вода – згори… Ось і життя…Росія загарбала Крим, воює за південь України. Кращі сини і дочки України стали на її захист і гинуть. Господи Ісусе Христе, дякую тобі за життя моє і життя мого народу. Прошу тебе зціли мої думки, дай сили працювати та любити. Зціли мою землю, зціли мій народ, зціли наші душі, та стосунки між людьми, вижени з нас недовіру і ворожнечу.



Учень

Вродився…

І в перщу вже мить

Відчуй родовитість. Магічно!

Любіть Україну! Не просто любіть…

Жадайте у пристрасті вічно.

Мужнієш…

І рвешся в блакить

Іди крізь терни. Прямовисто!

Любіть Україну! Не просто любіть,

А дихайте нею, мов киснем.

Мудрішаєш…

В розмаїтті століть,

Примнож родового таланту!

Любіть Україну! Не просто любіть,

Самі Україною станьте!



Учень

Я буду пам’ятати, мамо, бо Україна й світ наді мною стоять.

Україна і світ – два крила мого лету,

Вони в серці моєму безмежно дзвенять,

Вони з духом моїм поєднали планету

Без Вкраїни мені не являється світ,

І без світу для мене не має Вкраїни,

Бо для мене вони як отой моноліт.

Без якого не бачу в собі я людину.

Україна і світ – ніби райдуги дві, -

Що з’єдналися в райдугу вічно єдину.

Україна сія у красі світовій,

Світ мені осіяв чарівну Україну.

Молитва за Україну

Господи, я стану на коліна

Постом я душу знову окроплю.

Молю тебе, молю за Україну,

Помилуй край який я так люблю.

Прости, коли гріхом ми завинили,

Коли забули промені добра,

Коли тебе ми вчинками гнівили

Так часто гріх в спокусі обира.

Небесний отче, молюся і плачу,

Не дай і краплі крові протекти.

Оберігай сміливу стежку ту юначу

На смерть не дай нікого приректи.

Пошли нам мир, пошли нам цілу стаю

Своїх рясних пошли благословінь.

Не дай, Ісусе, я Тебе благаю

Аби скакав землею чорний кінь.

І так не мало вкрав життя рясного

І виросли могили вслід за ним

Не дай, щоб промінь сонечка ясного

Закрив туманом ненависний дим.

Молю Всевмшній, нас не покидай,

Не залишай на мить мою країну.

Рукою Своєю нас оберігай

Оберігай Ісусе Неньку – Україну!

Учениця

Ми знаєм всі, що кожен час

Господь ласкаво дивиться на нас

Все дивиться з заквітчаних ікон

Як ми встаєм й лягаємо на сон

В здоров’ї тата й маму зберігай,

Сестриці й братові ти щастя дай.

Зроби, щоб всі вдоволені були

На лихо-горе раду, щоб знайшли.

Благослови наш любий рідний дім

І всіх – усіх, що проживають в нім,

І неньку нашу, і садок – розмай,

І рідний наш народ, і рідний край,

І ті могили, що в полях стоять,

І тих героїв, що в могилах сплять.

Під пишним кровом квітів і трави

На віки вічні, Боже! Прослави!

Учениця

Молюсь за тебе, Україно!

І як до матері молюсь,

За тебе ріднаі єдина,

Щодня я Богові молюсь.

О чисті, о усі джерела

Дніпро – Славута, оживи!

І заспіваєм ще не вмерла



Вкраїна рідна і не вмре.

Пісня «Обіймись, Україно!», слова О.Карпенка, музикаЛ. Попернацького



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка