«Україна- єдина країна»



Скачати 60.58 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір60.58 Kb.



« Україна- єдина країна»





Учитель

Коваль Є.В.

Любимівська ЗОШ

Мета:поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, продовжувати ознайомлення учнів з національними символами України; формувати національну свідомість школярів; виховувати патріотів рідної держави.

Обладнання: вишиті рушники; віночки; фланелеграф з квітами; аудіозапис пісні «Україночка»(муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка), «Пісні про рушник» А. Малишка, пісні «Україно, Україно!» у виконанні Т. Петриненка; національні костюми для хлопчиків та дівчаток;папір для малювання;кольорові олівці;Прапор; Герб.
Хід заходу

Україночка

Гостей наших любих вітаємо щиро,

Зустріти вас раді з любов’ю і миром.

Українець

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Україночка

Ми вам його підносимо на білім рушникові,

Та до землі вклоняємось, щоб ви були здорові.

(Уклін)

Разом


Сьогодні ми зібралися,

Щоб диво-цвіт квітчати.

Щоб всім вам розказати

Про Україну – матір.

Україночка

Рід, родина і сім’я,

Серед них – маленька я.

Мов перлинка-намистинка,

Я дівчатко-українка.

Родовід – моя родина.

Я ж її мала краплина.

Люблю всю родину я,

Разом ми одна сім’я!

То козацького я роду,

Люблю землю, люблю згоду.

Маму, тата поважаю,

І бабусю, дідуся –

Всіх люблю й ціную я.

Виконується пісня «Україночка»(муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка).

Українець

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українці

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.

Українцем я зовуся

І цим іменем горджуся.

Бо козацький в мене рід

Здавна славний на весь світ.

Українець я маленький,

З України батько й ненька.

По Вкраїні вся родина,

Всім нам мати – Україна!


Ведуча. Згадаймо, що ж таке рід, родина. Родина – це не тільки рідні. Це і клас, і школа. Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин – маленьких і великих, дружніх і працьовитих.
Ведучий. Як могутня річка бере силу з маленьких джерел, а зруйнуй їх, і річка засохне, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами.

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти.

Учень
Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонитися доземно ми повинні

За диво й за життя своїм батькам!(Уклін)

Ведучий Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.
Ведуча Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла:

Лиш від рук мами й тата

Та від рідної хати.

Діти

Ми малі, та всі ми друзі,



Ми – одна родина.

А найбільша наша мати –

Рідна Україна

Ведучий Є багато пташок голосистих.

Любі милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідній країні.
Ведуча. Навіть птиці без свого гнізда погано, а що вже казати про людину. Людина намагається жити там, де найкраще.

Ведучий. Так, діти! Кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона одна у кожного і дається від народження.

Учні виконують пісню «Коли посміхаються діти».

Як сонечко ясне засвітить здаля,

Квітучими барвами вкрилась земля.

Роса вмиє кожен листочок,

Пташки подають голосочок.

Ми любим країну квітучу свою,

Веселку у небі і пісню в гаю.

І стане гарніше на світі,

Коли посміхаються діти.

А мама раненько прокинеться знов,

І руки ласкаві зігріють теплом.

Бо, що є для нас найрідніше,

Ніж серце матусі й добріше?

А кожна родина і кожна сім’я

Дарує дитині любов і ім’я,

І стане гарніше на світі,

Коли посміхаються діти.

Ведуча Що таке Україна?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лука лелека

І діброва далека.

Малювання малюнків «Моя Батьківщина»

Ведучий. Наші добрі, давні символи… Їхнє коріння сягає глибини століть.

Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма.

Діти
1.Ми своїми вправними руками

Вишиваєм рушничок нетканий.

Є на ньому півники святкові,

Є на ньому квіти малинові.

2.Синя нитка – птиці пролітають,

А червона – мальви розцвітають,

В мене голочка слухняна,

День удень працює зрання.

3.Рушничкове обличчя веселе

Обпліта коровай на столі.

Закликає гостей до оселі.

Випромінює щедрість землі.

4.Рушничок на стіні – давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов’ї.

5.Він простелиться тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідить ся вічно

В нашій хаті на мир, на добро.

Звучить «Пісня про рушник» А.Малишка.

Українець

Ми – є діти українські.

Український славний рід.

Дбаймо, друзі, щоб про нас

Добра слава йшла про нас

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе –

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край нам над усе.

Українка


Дітвора ми українська,

Хлопці і дівчата,

Хоч слабкі у нас ще руки,

Та душа завзята.

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти,

І у школі ми вчимося

Рідний край любити.

Учитель Ось і завершується перший урок. Ви вже школярі. Хай буде щасливим цей день і всі наступні дні й роки вашого навчання. Віднині ми - одна сім’я, велика і дружна. Тому треба жити у мирі і злагоді, заступатися одне за одного, дружити, щоб наше життя було змістовне, насичене добрими вчинками і цікавими подіями.

Діти стають у коло, беруться за руки,повторюють за вчителем.

Ми усі- одна сім’я,

Неповторні-ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя-це диво, казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити

Й на Землі добро творити!

Ведучий. От і добігло кінця наше свято. Я вірю, що на вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми – український народ.

Ведуча. Дякую всім, хто прийшов сьогодні на наше свято. А вам, діти,особлива подяка за те, що ви любите свої родини, свою неньку Україну. Хочу побажати всім:

Хай біда і горе минають ваш дім,

Доброго здоров’я зичу вам усім!



Лунає пісня «Україно, Україно!» у виконання Т.Петриненка.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка