Україна івано-франківська обласна державна адміністрація



Сторінка1/18
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.96 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18













УКРАЇНА
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ’Ї, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ , 76004 тел. (0342) 55-22-25, тел. факс 55-22-72, 55-18-49

Е-mail: osvita@if.gov.ua Код ЄДРПОУ 38555301

__
20.02.2014 р. № 197/01-19/01 На №_____________від __________________



Начальникам відділів (управлінь) освіти і

науки райдержадміністрацій (міськвиконкомів),

директорам ВНЗ І-ІІ р.акр.,

директорам ПТНЗ та

керівникам підвідомчих установ

Про організацію та зміст

Всеукраїнської дитячо-юнацької

військово-патріотичної гри «Джура»

На виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.06.2012р. №687 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») (далі Положення) та з метою виховання юних патріотів України на засадах національної гідності, високої самосвідомості, активної громадянської позиції, здорового способу життя, духовно багатої та фізично розвиненої особистості направляємо Вам орієнтовні методичні рекомендації щодо організації та змісту структури, символів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Джура», що додається.

Додаток: на 11 арк.


Директор департаменту Сергій Дере'вянко
Лазор І.М.

(097)370-41-99

Додаток 1

до листа департаменту освіти, науки, сім'ї,

молоді та спорту облдержадміністрації

від 20.02. 2014 р № 197/01-19/01


Витяг із посібника «Гра Джура - складова загальної системи підготовки молоді до захисту Вітчизни»

Лист ДОНСМС від 26.11.2013р. № 1345/01-15/14

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ

Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «ДЖУРА»
Вступ

Проблема захисту Вітчизни, яка впродовж віків зароджувалась і жила в українських душах, оберігала нас від винищення та поневолення, привела до омріяної свободи, дала право називатись нацією. І сутністю української нації є козацтво.

Виховання молоді на військово-козацьких традиціях вимагає від педагогів створення необхідних і достатніх умінь (зокрема, методичного забезпечення) для розвитку національної свідомості і самосвідомості особистості кожного учня.

Не секрет, що певна частина молоді сьогодні не ідентифікує себе з українським народом, не має суспільно-корисних ідеалів, почуттів обов’язку, гордості, честі, патріотизму, самоповаги, нехтує національними інтересами.

Виходячи з цього, одним із головних завдань сучасної школи є формування національної свідомості та самосвідомості особистості підростаючого покоління, виховання громадянина України – патріота своєї Вітчизни.

Звертання до національних джерел, включення школяра у культурно-національне середовище шляхом відродження козацьких традицій, передача молодому поколінню соціального досвіду українського народу, його національної ментальності, озброєння учня відповідними знаннями з історії та культури є ефективним засобом формування національної свідомості та самосвідомості громадянина України, розвитку його духовності, моральної, правової, трудової, естетичної та екологічної культури, індивідуальних здібностей і таланту.

Результати аналізу виховної спадщини українських козаків, цінностей козацької педагогіки дають можливість застосувати їх до розв’язання завдань шкільної освіти.

Виходячи з конституційних норм про те, що Захист Вітчизни є обов’язком громадянина України і найважливішою функцією держави, запровадження зазначеної гри потребує цілісного, масштабного та систематичного підходу.

Проводячи конкурси, спортивні змагання «Козацькі забави», «Козацькі ігри», «Козацькі розваги», ми насправді маємо можливість сформувати особливий фізичний і психічний, духовний та інтелектуальний тип громадянина України з високими морально-етичними якостями, почуттям патріотизму, розумінням найвищої цінності – волі й незалежності, фізичної сили, здоров’я людини, а також символу мужності, честі людської і національної гідності. Тільки такі юнаки та дівчата повинні складати основу відродження та формування здорового генофонду української нації

Використання запропонованих методичних розробок вимагає від педагогів знань особливостей проведення інтегрованих уроків-конкурсів, реалізації сценаріїв виховних позаурочних заходів, специфіки конкурсів і змагань різної спрямованості та козацьких ігор. Перед проведенням кожного виховного заходу дуже важливо передбачити підготовчі етапи. На цих етапах учні не тільки знайомляться із сценарієм, необхідним обладнанням для його реалізації, але й обирають певні ролі. Найважливіше завдання вчителя – забезпечення активності школярів у процесі підготовки і проведення конкретного виховного заходу. Зокрема, проводячи конкурси, спортивні змагання з Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») треба звертати увагу на створення умов для емоційного переживання учнями як цінностей українського козацтва, так і ступеня своєї відповідності вимогам учасників конкретного заходу.

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), є складовою системи підготовки молоді до захисту Вітчизни тому що програмою діяльності учасників гри «Джура» передбачені напрямки навчання з розділів: Збройних сил України, тактичної, вогневої, стройової підготовки, статутів Збройних сил України та цивільного захисту. Основним завданням зазначеної програми є теоретична, практична, фізична і психологічна підготовка молоді до майбутньої військової діяльності, яка пов’язана із захистом Вітчизни та виконання нею конституційного обов’язку.

Для методичного і педагогічного керівництва грою «ДЖУРА» в навчально-виховному закладі створюється Рада консультантів із числа вчителів, викладачів, ветеранів військової служби, батьків, представників військкоматів, військових частин та шефів навчальних закладів, медичних працівників, студентів вищих навчальних закладів. Головою ради є заступник директора з питань навчально-виховної роботи, а заступником голови ради і головним консультантомвикладач шкільного предмета «Захист Вітчизни». Голова ради консультантів здійснює методичне і педагогічне керівництво грою «ДЖУРА» через отамана козацького куреня.

Директор навчального закладу здійснює організаційно-педагогічне керівництво військово-патріотичною грою «ДЖУРА», мобілізує класних керівників, весь педагогічний колектив на активну участь в військово-патріотичному вихованні козачат, джур козацьких і молодих козаків, надає конкретну допомогу раді консультантів, керівництву куреня з питань матеріального і організаційного забезпечення гри.

Треба пам’ятати, що формування особистості національно свідомого громадянина України – процес довготривалий, складний та важкий, особливо, коли він ускладнюється реаліями сьогодення. А тому слід забезпечувати цілісність виховання, що вимагає залучення до участі у позаурочних заходах батьків учнів, представників сучасного українського козацтва тощо.
Загальні положення

Дитячо-юнацька військово-патріотична гра «ДЖУРА» є базовою і основною позакласною формою оборонно-масової і спортивно-оздоровчої роботи, початкової військової та фізичної підготовки, ідейно-політичного, морально-психологічного та національно-духовного виховання учнівської молоді в позаурочний час.

Дитячо-юнацька військово-патріотична гра «ДЖУРА» є добровільним, незалежним, позапартійним угрупованням молоді, яке створюється для об'єднання дітей, підлітків та юнаків з метою їх виховання на традиціях і звичаях Українського козацтва.

Організаційною основою гри «ДЖУРА» є первинні осередки, які створюються в навчально-виховних закладах та за місцем проживання і в своїй діяльності під керівництвом відповідних штабів гри об'єднуються в місцеві (сільські, селищні), територіальні (районні, міські) та крайові (обласні) товариства, а крайові – у Всеукраїнське товариство учасників гри «ДЖУРА».



Мета та основні завдання гри

Метою гри «ДЖУРА» є:

  • виховання у юнаків та дівчат глибоких і твердих національно-патріотичних переконань, підготовка молоді до творчої праці, до військової служби та захисту своєї Батьківщини України шляхом залучення молоді до оборонно-масової та військово-спортивної патріотичної роботи;

  • формування і виховання у молоді високих морально-психологічних та морально-бойових якостей;

  • виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної України на історично сформованих засадах козацького світогляду та здорового способу життя; виховання молодого покоління у дусі відданості Батьківщині та її народу на основі відродження національних, загальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Передумови організації козацької гри «ДЖУРА»:

  • наявність кваліфікованого, ініціативного вихователя, що заявить про своє бажання згуртувати допризовну і призовну молодь та дітей і вести з ними виховну роботу за визначеною метою;

  • ініціативна та цілеспрямована діяльність педагогічних працівників навчального закладу щодо виховання учнівської (студентської) молоді на засадах козацької педагогіки та психології;

  • діюча теоретична, практична, фізична та психологічна підготовка

молоді до майбутньої військової діяльності що пов’язана із захистом Вітчизни та виконання нею конституційного обов’язку.

Завданнями гри «ДЖУРА» є:

  • виховання у дітей та юнацтва активної громадянської позиції, національної гідності і самосвідомості, любові до своєї Батьківщини – України, готовності захищати свій рідний край;

  • опанування козацькою культурною спадщиною, а саме грою на козацьких музичних інструментах, козацьким танцем, козацькими піснями і думами, вивчення козацького живопису, розпису й опорядження козацьких церков і житла, звичаїв і ритуалів, традицій, свят;

  • оволодіння художніми промислами, козацькими способами життя і господарювання на землі (в полі, городі, саду, на пасіці), традиційними видами тваринництва тощо;

  • переймання козацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів фізичної культури, спорту та військових умінь, зокрема різних видів єдиноборства, верхової їзди та кінного спорту, бойового танцю "Гопак" та інших національних військово-спортивних традицій з метою гартування козацького духу й тіла;

  • осягання секретів козацької кухні, здорового способу життя, козацької медицини, знахарства;

  • зміцнення та розвиток дружби між дітьми та юнацтвом різних регіонів України.

Для виконання своїх завдань гра «ДЖУРА» створює осередки, у яких:

  • навчає і гартує своїх членів під час занять у навчально-виховних закладах освіти, за місцем проживання, у літніх козацьких таборах і на зльотах;

  • щорічно проводить огляд (фінал гри «Джура» шляхом проведення змагань) якості вишколу захисників Батьківщини, козацького військово-патріотичного виховання, вишколу козачат, джур козацьких і молодих козаків (за окремим планом);

  • проводить козацькі походи, краєзнавчі, фольклорно-етнографічні експедиції тощо;

  • організовує і бере участь у екологічних акціях та акціях милосердя, культурно-просвітницьких заходах;

  • співпрацює з дитячими й молодіжними організаціями України й закордону, з «Пластом», «Соколом», «Січчю» та ін.

Огляд якості вишколу захисників Батьківщини, військово-патріотичного виховання козачат, джур козацьких, молодих і дійсних козаків у навчально-виховних закладах, за місцем проживання, в районах, областях і на державному рівні організується і проводиться відповідно районними, обласними і Всеукраїнським (Головним) штабами Військово-патріотичної козацької гри «Джура».

Участь в дитячо-юнацькій козацькій грі «ДЖУРА»

Учасником військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» Українського-козацтва може стати кожен хлопчик чи дівчинка віком від б до 18 років (зваживши на те, що дівчатка і хлопчики будуть виховуватися за окремими програмами), які люблять Україну, хочуть добре знати її історію та культуру, давнє минуле, які поділяють ідеали Українського козацтва.

Особи старші 18 років можуть зберегти своє право на участь у грі за бажанням. Вони одержують звання «Козака наставника» і беруть участь у виховній роботі з молоддю.

Прийом до складу учасників гри «ДЖУРА» здійснює первинний осередок (клас, загін) на загальному зібранні (Раді) за згодою батьків (для учнів) та після проходження певного курсу козацької підготовки.

Припинення членства в грі «ДЖУРА» відбувається добровільно або за ухвалою Ради куреня (класу, загону) як стягнення.

Учасники гри «ДЖУРА» поділяються на козачат (молодших школярів) віком 6-10 років, джур козацьких (учнів середніх класів) віком 10-15 років, молодих козаків (учнів старших класів та студентів) віком 15-18 років.



Права і обов'язки учасників гри «ДЖУРА»

Учасник гри «ДЖУРА» має право:



  • вирішального голосу при розгляді будь-яких питань гри «ДЖУРА»;

  • обирати і бути обраним до козацької старшини всіх рівнів гри;

  • брати участь в усіх заходах, що стосується гри;

  • виносити на розгляд козацької громади будь-які питання гри «ДЖУРА»;

  • критикувати будь-яку особу й будь-який орган козацького товариства гри;

  • апелювати (звертатися з заявами, оскарженнями) до будь-якого вищого органу гри;

  • одержувати будь-яку інформацію про діяльність свого осередку та його окремих осіб, вимагати звіту і в разі потреби дострокового переобрання старшини;

  • бути відзначеним за взірцеве виконання обов'язків, успіхи в навчанні та праці.

Учасник гри «ДЖУРА» зобов'язаний:

  • бути патріотом своєї Батьківщини, готувати себе до захисту вільної, соборної і демократичної України;

  • вважати військову службу святим обов'язком і справою честі українського козака;

  • брати активну участь у роботі свого козацького осередку;

  • зразково навчатися, пройти певний курс підготовки з питань козацької науки;

  • невтомно працювати над всебічним вдосконаленням себе як людини і козака;

  • постійно бути зібраним і ініціативним, швидко і точно виконувати накази козацької старшини, мати охайний зовнішній вигляд, суворо дотримуватися дисципліни і правопорядку;

  • свято дотримуватися кодексу лицарської честі;

  • бути принциповим і вимогливим до себе та інших з питань збереження навколишнього природного середовища, брати активну участь в заходах щодо його збереження.

Молоді козаки допризовного віку згідно з чинним законодавством в установленому порядку стають на військовий облік у військовому комісаріаті, а потім як козаки призиваються або за контрактом ідуть на військову службу до силових структур України.

Організаційна структура всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «ДЖУРА»

Основою організаційної структури дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА» є загін (чота, взвод) – первинний козацький осередок за місцем навчання чи за місцем проживання або за інтересами.

Основною низовою організаційною одиницею козачат, джур козацьких та молодих козаків є десяток (рій), що складається з 10–15 учасників гри і ділиться на застави по 3–5 осіб у кожній.

Десятки об'єднуються в загін (шкільний клас), загони козацької молоді одного віку (школярі-однокласники) входять до складу сотні, а сотні - до куреня козацької організації навчального закладу.

На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть виборна козацька старшина, бажано з козаків – старшокласників та дорослих козаків-вихователів (наставників): у заставі – заставний; у десятці – отаман (десятник); у загоні – отаман, писар, обозний, осавул, хорунжий, скарбник; у сотні – отаман, писар, осавул, хорунжий; у курені – отаман, писар, обозний, осавул, хорунжий, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач.

ОТАМАН здійснює загальне керівництво товариством дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА».

ПИСАР веде канцелярію (діловодство) і разом з отаманом здійснює заходи статутної діяльності товариства. Це – заступник отамана, розпорядник, адміністратор і координатор діяльності козацького товариства, гри «ДЖУРА».

ОБОЗНИЙ відає господарством та природозахисною діяльністю козацького товариства, гри «ДЖУРА».

СКАРБНИК відає фінансами козацького товариства, гри «ДЖУРА».

ОСАВУЛ відає питаннями поведінки джур козацьких та молодих козаків, організованого виконання заходів військово-патріотичного виховання та вишколу козачат, джур козацьких і молодих козаків з питань традиційних козацьких умінь та єдиноборств.

ХОРУНЖИЙ – головний прапороносець, відає козацькими стягами й хоругвами, крім того відповідає за організацію заходів фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків.

БУНЧУЖНИЙ завідує козацькими клейнодами – бунчуками, пірначами тощо. Відповідає за організацію заходів культурно-мистецької діяльності та виховної роботи козацького товариства гри «ДЖУРА».

СУДДЯ очолює суд козацької честі. Цей суд розбирає суперечні питання, проступки джур козацьких і молодих козаків, неправильні дії загонів та окремих представників юнацької козацької старшини, включаючи і отаманів. Суд честі незалежний ні від кого і керується лише принципами лицарського кодексу козаків та Положенням.

ДОВБУШ завідує військовими літаврами, барабаном, трубою, якими скликає товариство на Ради, збори. Довбушу підпорядкований ТРУБАЧ.

ТОВМАЧ – перекладач, знає іноземні мови.

Козацька старшина обирається терміном на один рік на звітно-виборних (Великих) Радах, в першій половині січня, як це було у запорозьких козаків (14 січня) в період Козацької Республіки, і здійснює керівництво товариством у період між радами. Рада є найвищим органом козацького самоврядування і скликається: Курінна – на початку кожної навчальної чверті; сотенні і загонові – не рідше, як один раз на місяць.

Курінна старшина розробляє і узгоджує з керівництвом навчально-виховного закладу Регламент і Типовий план-графік діяльності куреня на рік.

Військово-патріотична гра «ДЖУРА» Українського козацтва працює під батьківською опікою дорослих козаків. Серед них є особи, які спеціально займаються виховною роботою серед джур козацьких та козачат. Вони називаються козаками-наставниками. їх призначає місцеве або районне товариство Українського козацтва, або їх запрошують до праці самі джури козацькі та молоді козаки.



Козаки-наставники і почесні козаки входять до складу старшини Куреня як радники, беруть участь у всіх видах його роботи, але мають лише дорадчий голос і не голосують. Вони мають право первинного вето, накладати попередньо заборону на рішення Ради. Але якщо через деякий час Рада повторно ухвалить те ж саме рішення, воно набуває чинності.

Дитячо-юнацька козацька гра «ДЖУРА» має свою традиційну символіку: прапор, хоругву, бунчук, козацькі відзнаки та форму одягу встановленого зразка. Форма одягу членів організації має бути повсякденною і святковою. Повсякденною може бути одяг для занять або похідна форма одягу військово-спортивного крою; святковою, парадною -історично-традиційна: кольорові чоботи, шаровари, пояс, вишита сорочка, жупан (свитка), шапка зі шликом.

Юні козаки носять такі відзнаки:


  • на правому рукаві (10 см від верху) нашивається прапор України розміром 8x5 см;

  • на лівому рукаві (10 см від верху) нашивається крайова (обласна) емблема МОЛОДОГО КОЗАКА (форма і зміст визначаються в області) і нижче від неї на 3 см – відзнака козацької старшини:

  • ройової – жовта смужка 8x1 см;

  • загонової – дві жовті смужки 8x1 см;

  • сотенної – три жовті смужки 8x1 см;

  • курінної – одна жовта смужка 8x2 см і одна – 8x1 см.

На комірці носять 8-кутні зірочки діаметром 7–10 мм: козачата – одну: джури козацькі – дві, молоді козаки – три. Форма звертання козаків між собою «Друже» (або «Подруго» у дівчат) і прибавляють ім'я.

Організація навчання учасників гри «ДЖУРА»

Щорічно на початку навчального року на Раді загону (класу) вирішується питання про перехід школярів до наступного, вищого за віком ступеня дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА»: козачат – до джур козацьких; – до молодих козаків, а першокласників в цей період приймають в козачата.

Старшина загону щотижнево проводить з козачатами, джурами козацькими і молодими козаками заняття і тренування, які сприяють закріпленню знань і навичок з початкової військової підготовки та фізичного вишколу, регулярно видає листівку «Молодий козак».

У класі ведеться щоденник козацького загону, облік військово-патріотичної та оборонно-масової роботи, що проводиться в загоні, відвідування козаками військово-спортивних занять за розкладом «Дня козака», виконання ними установлених нормативів, участь в операціях тощо. Щоденник веде писар загону.

Козаки, що обрані на козацькій учнівській Раді або призначені відповідною Радою козаків місцевого осередку Українського козацтва до складу відповідно загонової, сотенної чи курінної старшини, організують роботу кожний по своєму напрямку і за її виконання несуть особисту відповідальність перед радою, що їх обрала (призначила).

Старшина куреня організує не рідше одного разу в місяць навчання отаманів десяток, загонів та сотень, осавулів загонів та сотень, редакторів листівки «Молодий козак», розробляє календарний план, надає допомогу і контролює проведення військово-спортивної роботи в загонах, оформляє стенди і екран «Молодий козак».

У кожному курені визначається єдиний день підготовки козачат, джур козацьких і молодих козаків – «День козака», що є днем оборонно-масової і спортивної роботи в навчальному закладі. У цей день кожного тижня за календарним планом штабу куреня в загонах проводяться заняття по розділах козацького вишколу, конкурси, огляди, естафети, змагання, вікторини, олімпіади, фестивалі, операції за змістом Програми національно-духовного відродження та програми допризовної підготовки «Захист Вітчизни».

У інші дні тижня в навчально-виховних закладах в позаурочний час і за місцем проживання за окремим розкладом проводяться навчання та тренування в гуртках і секціях традиційних козацьких і сучасних олімпійських видів фізичної культури, спорту, національних військових умінь, а також культури, гуманітарних, математичних та природничих наук.



«День козака» визначається штабом куреня з урахуванням загального плану навчально-виховної роботи навчального закладу і затверджується наказом директора. «День козака» може проводитися по змінах і курсах в залежності від кількості учнів і можливостей навчального закладу. Всі заходи «Дня козака» проводяться в позаурочний час. У вихідні дні і в дні канікул загони проводять кінні, лижні, велосипедні, шлюпочні і піші походи, марші-кидки, тактичні ігри на місцевості, трудові десанти по обладнанню і ремонту військово-спортивних споруд, по допомозі немічним людям, по виконанню природозахисних заходів тощо.

Обов'язкові заходи, що пропонуються для проведення протягом року в козацьких загонах, сотнях і в курені навчально-виховного закладу та за місцем проживання:



Вересень. Ради козацьких загонів з питань щодо переходу школярів до наступного, вищого за віком ступеня дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА»: козачат – до джур козацьких; до молодих козаків.

Урочистий прийом першокласників в козачата. Структурно-організаційні заходи за місцем проживання.



Вересень-травень. «День козака». Навчання козацької старшини та щотижневе навчання членів козацько-молодіжних підрозділів та гуртів і секцій військово-прикладних видів фізичної культури та спорту.

Вересень-серпень. Огляд – конкурс «Навчальній базі початкової військової підготовки та фізичного виховання – козацьку турботу». Операція «Турбота». Постійне проведення заходів всебічної допомоги людям похилого віку та немічним. Турбота про довкілля – відновлення (розчистка) джерел, струмків, маленьких річок, озер тощо.

Жовтень. Змагання «Козацьке завзяття» до дня покровительки Українського козацтва і Збройних Сил України Покрови Пречистої Богородиці та Дня Українського козацтва. Зміст: підтягування, піднімання перевертанням та силою на перекладині; сплигнути боком та сплигнути ноги нарізно З кінців паралельних брусів; стрибки ноги нарізно через козла і через коня в довжину; лазіння на височину по канату або жердині; біг на відстань до 1000 м; метання гранати на відстань; спортивні ігри, показові виступи тощо.

Листопад-грудень. Операція «Дорогою героїв» до Дня Збройних Сил України. Огляди, вікторини, конкурси, походи по місцях бойової слави Українського народу.

Листопад і березень. Операція «Зелена хвиля». Проведення заходів по насадженню дерев, кущів та інше.

Січень-лютий. Великі Ради та вибори козацької старшини в загонах, сотнях та курені. Зимове таборування, змагання з зимових видів фізичної культури та спорту.

Березень. Операція «Захист». Проведення вікторин, тренувань та змагань з цивільного захисту. Підготовка до «Дня цивільного захисту»' в навчальних закладах. Весняне таборування. Походи, змагання, вікторини, конкурси, операції.

Квітень. Операція «Снайпер». Обладнання стрілецьких тирів, місць для стрільби, змагання в стрільбі. «День цивільного захисту» в навчальних закладах.

Травень (перша половина). Урок мужності «Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвиг батьків».

Участь у вахті пам'яті патріотів України, що полягли в бойових змаганнях за незалежність і волю України.



Травень (середина місяця). Операція «Дельфін». Обладнання, підготовка місць для плавання, навчання плаванню, змагання.

Травень (друга половина місяця). Фінал козацької військово-спортивної патріотичної ігри «ДЖУРА» в навчальному закладі (загальноосвітній школі, ліцеї, училищі). Фінал може проводитися разом з військово-спортивним святом в кінці навчального року. З нагоди закінчення вивчення шкільного предмета «Захист Вітчизни».

Червень-серпень. Літнє таборування. Військово-спортивні заняття, конкурси, вікторини, змагання, походи в оборонно-спортивних оздоровчих таборах, таборах «Січі», загонів, сотень та куренів Українського козацтва. Підсумки військово-патріотичної виховної роботи за рік.

Для методичного і педагогічного керівництва грою «ДЖУРА» в навчально-виховному закладі створюється Рада консультантів із числа вчителів, викладачів, ветеранів війни, батьків, представників військкоматів, військових частин та військових інститутів, що шефствують над навчальними закладами, медичних працівників, студентів вищих навчальних закладів. Головою ради є заступник директора з питань навчально-виховної роботі, а заступником голови ради і головним консультантом – військовий керівник (викладач предмета «Захист Вітчизни»). Голова ради консультантів здійснює методичне і педагогічне керівництво грою «ДЖУРА» через отамана козацького куреня.



Директор навчального закладу здійснює організаційно-педагогічне керівництво козацькою військово-спортивною патріотичною грою «ДЖУРА», мобілізує класних керівників, весь педагогічний колектив на активну участь в військово-патріотичному вихованні козачат, джур козацьких і молодих козаків, надає конкретну допомогу раді консультантів, керівництву куреня з питань матеріального і організаційного забезпечення гри.

Прапор куреня, ритуали гри «ДЖУРА»

Козацький дитячо-юнацький курінь навчально-виховного закладу має свій прапор.

У Всеукраїнській військово-патріотичній грі «ДЖУРА» виконуються такі ритуали:


  • урочистий прийом в козачата нових учасників гри;

  • винос прапора куреня під час проведення урочистих заходів в навчально-виховному закладі або в курені;

  • урочисте шикування козачат, джур козацьких, молодих козаків з нагоди державних і козацьких свят;

- вшанування пам'ятних дат історії і видатних осіб України з виставленням почесної варти біля пам'ятників, обелісків та меморіальних знаків;

- оголошення перед строєм наказів по грі «ДЖУРА»;

Вітання з козачатами, джурами козацькими і молодими козаками всіх учасників виховного процесу на заняттях, фіналах, військово-спортивних святах, в повсякденних зустрічах та спілкуваннях – «СЛАВА УКРАЇНІ!»; відповідь – «ГЕРОЯМ СЛАВА!».

Керівництво грою «ДЖУРА»

На кожному адміністративному рівні керівництво процесом національно-духовного відродження і організаційно-методичне забезпечення військово-спортивною патріотичною грою «ДЖУРА» здійснюють відповідні органи управління освітою і наукою, державні центри туризму та краєзнавства учнівської молоді з активної та узгодженої участі відповідних органів управління фізкультурою, спортом, військовими комісаріатами та інших.

Для керівництва грою «ДЖУРА» і проведенням заходів «Козацьке завзяття» на місцях утворюються штаби в органах управління освітою і наукою обласних, районних і міських державних адміністрацій за активною участю товариств Українського козацтва. До складу штабів входять представники товариств Українського козацтва, освіти і науки, військових комісаріатів, військових частин, спортивних організацій, органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, громадських організацій, преси, радіо, телебачення, а також генерали і офіцери запасу і у відставці, які беруть участь у військово-патріотичному вихованні молоді.

Місцеві штаби здійснюють організаційне і методичне керівництво грою «ДЖУРА», військово-патріотичним вихованням дійсних козаків, розробляють пропозиції щодо організації гри і вишколу козаків, проводять навчання консультантів, курінних та сотенних отаманів; проводять огляди, операції, змагання, фінали; проводять підсумки, узагальнюють і пропагують кращий досвід роботи через пресу, радіо, телебачення, здійснюють контроль за ходом гри, вишколом дійсних козаків і виконанням наказів Головного штабу, вимог положень і програм.



Підсумки гри та заохочення

У кінці кожного навчального року підводяться підсумки якості вишколу учнівської (студентської) молоді за програмою допризовної підготовки (Захист

Вітчизни) та програми військово-патріотичної гри «Джура».

У загонах визначаються кращі за вишколом козаки і рої, в куренях – кращі загони і сотні, враховуючи кількість і якість виконаної протягом навчального року роботи: військово-спортивні змагання, конкурси, операції, якість навчання за програмами початкової військової підготовки та фізичного виховання, участь в походах по місцях бойової слави Українського народу, участь у пошуковій роботі та туристичних походах, а також шефську роботу з козачатами, якість стінних газет, бойових листків, аматорських фільмів та фотогазет.

Звіти підписують отаман куреня, писар куреня, головний консультант, заступник директора з виховної роботи та директор навчально-виховного закладу.


Методист ОІППО Іван Лазор

УКРАЇНА
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ’Ї, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ , 76004 тел. (0342) 55-22-25, тел. факс 55-22-72, 55-18-49

Е-mail: osvita@if.gov.ua Код ЄДРПОУ 38555301

__
12.02.2014р. № 172/01-19/01

Начальникам відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів), директорам ВНЗ І-ІІ р. а., директорам ПТНЗ,

керівникам підвідомчих установ

Про ступеневе запровадження

Всеукраїнської дитячо-юнацької

військово- патріотичної гри

«Сокіл» («Джура»)

На виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.06.2012 р. №687 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») (далі Положення) і наказу департаменту освіти, науки, сім’ї , молоді та спорту облдержадміністрації від 28.08.2013 р. №278 «Про проведення І етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») та з метою подальшого ступеневого запровадження зазначеної гри в навчальних закладах області рекомендуємо:



І. Програмою для діяльності молодших школярів – КОЗАЧАТ (учнів 1-4класів) передбачити вивчення наступних напрямків зазначеного Положення:

1. «Мій рідний край» (вивчення історії рідного краю);

2. «Гей ви, хлопці, славні запорожці» (вивчення історії Запорозького козацтва);

3. Духовці цінності Запорозьких козаків.



ІІ. ДЖУРИ КОЗАЦЬКІ (учні 5-9 класів) у відповідності до Положення здійснюють свою діяльність за напрямками:

1. «Козацькому роду нема переводу» (відродження військово-спортивного мистецтва Українського козацтва);

2. «Козацькими стежками» (туристична краєзнавча робота);

3. Від козацьких забав до Олімпійських вершин.



ІІІ. Старшокласники – МОЛОДІ КОЗАКИ (учні та студенти віком 16-18 років) завершують вивчення програми гри «Джура» за наступними напрямками:

1. Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвиг батьків;

2. «Слава козацька не вмре, не загине» (відродження народних мистецьких традицій).

Для практичної реалізації ступеневого навчання та виховання учнівської (студентської) молоді (козачат, джур козацьких, молодих козаків) просимо використати матеріали, які визначені в методичному посібнику «Гра «Джура»- складова загальної системи підготовки молоді до захисту Вітчизни» (додається),

Після проходження ступеневого, виховного , просвітницького курсу учнями (студентами) за програмою козачат, джур козацьких та молодих козаків, за народним звичаєм, на загальному зібрані та за згодою батьків (для не повнолітніх) здійснюється прийом (посвята) до складу учасників гри «Джура» відповідного ступеня.

Зважаючи на те, що відповідно до вищезазначеного наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в навчальних закладах щорічно проводяться фінали гри «Джура», а п. 22 постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2000 р. №1770 «Про затвердження положень про допризовну підготовку і про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей» передбачено, що після закінчення навчання за програмою допризовної підготовки в навчальному закладі організовуються змагання з військово-прикладних видів спорту, тому вважаємо за доцільне ці два заходи об’єднати в один під спільною назвою: «Проведення фіналу дитячо-юнацької військово- патріотичної гри «Джура», з нагоди закінчення вивчення шкільного предмета «Захист Вітчизни».

Заходи в рамках гри «Джура» проводяться протягом року відповідно до річного плану роботи навчального закладу.

Проведенням шкільного етапу (фіналу) гри «Джура» завершується вивчення програми діяльності добровільного, шкільного, козацького самоврядування та підготовки команди навчального закладу до участі в проведенні І районного (міського) етапу гри «Джура».



Директор департаменту Сергій Деревянко

Лазор І. М.



(097)370-41-99

Додаток до листа департаменту освіти, науки.сімї, молоді та спорту облдержадміністрації

від 12.02.2014р. № 172/01-19/01
Витяг з посібника «Гра «Джура» - складова загальної системи підготовки молоді до захисту Вітчизни»

(лист ДОНСМС від 26.11.2013р. №1345/01-15/14)
КОЗАЧАТА – перша ступінь учасників гри «ДЖУРА»
Вимоги до козачат – це той обсяг знань, умінь і навичок, якими вони повинні оволодіти протягом часу перебування в даній якості.

Козачата – це будь-які хлопчик чи дівчинка, які досягли 6-річного віку, люблять родину, шанують старших і хочуть багато дізнатися про історію рідного краю, неньки України, бажають рости дужими, сміливими, вправними, мріють про щасливу долю свого народу, прагнуть зробити вільною та квітучою рідну Україну, а для цього:

  • повинні добре вчитися;

  • знати символіку своєї держави – прапор та герб України, вміти шанувати їх;

  • знати гімн України та розуміти, чому називають себе українцями;

  • знати, хто такі українські козаки, де жили, чим займалися, що таке дитячо-юнацьке козацьке товариство, членом якого вони є;

  • знати, що таке козацький добрий вчинок;

  • знати кодекси лицарської честі та лицарської звитяги;

  • знати побут козаків, в чому саме можуть і повинні наслідувати козаків діти;

  • знати кілька козацьких пісень, елементи гопака;

  • знати, які сторінки з життя козаків пов’язані з місцевістю, де проживають діти;

  • знати імена найвидатніших козаків і що з ними пов’язано в житті родини, населеного пункту, регіону;

  • знати гасло козаків, звичай, обіцянку, пісню, привітання, хоругву, знак;

  • старатися бути корисним для козацького товариства, допомагати батькам, старшим, кволим і знедоленим;

  • дбати про загартування, чистоту і здоров’я свого тіла, виховувати здоровий дух;

  • знати дату свого народження, своїх батьків, близьких родичів, свій родовід;

  • вміти розповідати про Україну, про важливі історичні події на Україні та її славні імена;

  • знати кодекс лицарської честі, звитяги та присяги для козачат.




  1. КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЧЕСТІ ДЛЯ КОЗАЧАТ:

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято,

Люби рідну країну, що зветься Україна,

Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай,

Будь сильним, справедливим, скромним і правдивим

І рідну Батьківщину завжди захищай.


  1. КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЗВИТЯГИ ДЛЯ КОЗАЧАТ:

За волю, за віру, за честь України

Я буду невтомно стоять до загину,

Нехай небезпека чатує навколо,

Та друзів своїх я не зраджу ніколи.

А недруги наші нехай пам’ятають –

У чеснім бою козаки не втікають.


  1. ПРИСЯГА КОЗАЧАТ

Ми – юні лицарі волі

Ми – землі своєї орлята

Присягаємо вам

До віку Україну свою захищати

В гартуванні зміцніють крила

Стали мудрими і завзятими

Ми – сини Батьківщини славної

джури лицарства – козачата

Дух Хмельницького і Мазепи

Освятив нам цей стяг свободи

А козацька і повстанська пісня

Нам миліша від нагороди

Присягаємо землі – матінці

Присягаємо Україні

Присягаємо славним предкам

Боронити свій край до загину

Просимо Божого благословення

На святу і шляхетну долю –

Україну зробити сонцем,

Що несе і мир і волю.

Клянемось! Клянемось!

Орієнтовна програма ступеневої підготовки козачат
1. «МІЙ РІДНИЙ КРАЙ»

Вивчення історії рідного краю

Знайомство з рідним селом, містом, екскурсії по селу, місту, де мешкаєш, вивчення історії села, міста, його перших років існування; пошукова робота шляхом зустрічей з людьми похилого віку своєї місцевості, їхні розповіді про минуле місцевості, де ти живеш: по можливості – збирання старовинних речей побуту, вишиванок, костюмів різних регіонів України, писанок тощо.

Вивчення історії району, області, знайомство з найяскравішими сторінками їхнього розвитку, звернути особливу увагу на висвітлення так званих “білих плям історії” (доля України в складі Московської імперії, бородьба за національну незалежність українців в ХVІІ ст., колективізація, голодомори, фізичний і духовний терори Московської імперії проти українського народу, участь земляків у Другій світовій війні, національно-визвольні змагання в післявоєнний період).

Видатні земляки рідного краю (політичні та військові діячі, письменники, інженери, педагоги, підприємці та інші), їх місце та роль у розвитку рідного краю, всієї України, внесок у світову науку, культуру, мистецтво, економіку.

Матеріали історії рідного краю, Батьківщини розміщуються в шкільному музеї «КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ».
2. «ГЕЙ ВИ, ХЛОПЦІ, СЛАВНІ ЗАПОРОЖЦІ»

Вивчення історії Запорозького козацтва

Вивчення історії, місць розташування запорозьких Січей, побуту козаків. Добре вивчити, зрозуміти і усвідомити саме поняття «КОЗАК» та чітко засвоїти його морально-психологічну суть. Зрозуміти роль значення козацького побратимства. Знайомство і вивчення кодексів лицарської честі. Ознайомлення з першоджерелами і вивчення літератури про запорозьких козаків; про їхні визвольні походи та переможні битви за незалежність України і волю Українського народу, про гетьманів України і їхню роль в обороні і державотворенні України; збирання прислів’їв та приказок про козаків, зустрічі з старожилами району, що пам’ятають народні думи, звичаї, прикмети, пов’язані з життям козацтва, збирання старовинних легенд своєї місцевості. Вивчення історії місцевих товариств (осередків) Українського козацтва.
3. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ

Піднесення на належно високий рівень культу Батька і Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу. Слід наголосити, що в Україні діти завжди зверталися до батьків тільки на Ви. Шляхом бесіди, зустрічей з батьками виховувати у дітей поняття, що Батько – захисник сім’ї, роду, творець, історії державності. Використовуючи козацький фольклор, де батько для дитини – високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, виховувати в дітей на конкретних прикладах поняття рівноправності в сім’ї чоловіка і жінки, прищеплювати любов і повагу до матері, як берегині роду свого. Обов’язково вивчити свій родовід, чим уславлений рід, його таланти, звичаї. Можливе проведення родинних свят: «З бабусиної скрині», «Роде наш красний» та інші. Значення християнської віри для козаків. Бог оберігає незалежну Україну, надає їй духовних сил у боротьбі з ворогами. Ознайомити дітей з найпоширенішими молитвами козаків. Покрова Пресвятої Богородиці – найвизначніше свято запорозьких козаків. 14 жовтня – День Українського козацтва.

Розвивати духовність на основі національних свят і участі в них дітей – козачат, джур козацьких і молодих козаків.

Орієнтовні практичні заходи для козачат

МІЙ РІДНИЙ КРАЙ

(Сценарій інтегрованого уроку для учнів 3 класу)

Мета: зацікавити учнів історією свого народу, розширити їх уявлення про Запорозьку Січ, козацтво та його звичаї, традиції; ознайомити з умовами прийому до козацтва; формувати почуття української національної гідності; виховувати повагу і любов до минувшини і сьогодення України, її культури, мови й мистецтва.

ХІД УРОКУ

Вступне слово вчителя. Запорізька Січ – це наша історія, біографія, наших прадідів. Вона стала не лише виявом державності українського народу, а й джерелом лицарського духу, воїнської звитяги, палкої любові до рідної землі.

Є й нам про що згадати...

Пісне, душу возвелич.

Ой була в нас ненька-мати,

Запорізька славна січ.

Чорний вус, брова чорнява,

Не судомив руку страх,

І дзвеніла наша слава

На розгонистих вітрах.

Гей, ви запорожці – вітер в чистім полі,

Научіть нащадків так любити волю.

Гей, ви козаченьки, – спомин з м’яти-рути,

Научіть минулу славу повернути.

А прийшла лиха година –

Впав козак наш у траві,

Щоб іскрилась Україна

На гетьманській булаві,

Оросила землю рана

Із козацького чола,

Щоб неправда помирала,

Щоб правдонька жила.

Гей, ви запорожці – вітер в чистім полі,

Навчіть нащадків так любити волю.

Гей, ви козаченьки, – спомин з м’яти-рути,

Научіть минулу славу повернути.

(Вадим Крищенко «Запорозькі козаки»)

(Звучить козацький марш. Виходять на середину класу два гурти хлопців – юних козачат).

Учитель. Козацьке військо постійно поповнювалось. Сюди приходили ті, котрі тікали від пана, лихої долі, голоду, неволі, від образи за віру, за приналежність до певної народності. Як пише історик Дмитро Яворницький, на Січі можна було зустріти представників різних народів: українців, поляків, литовців, білорусів, росіян, болгар, татар, євреїв, грузинів, німців, французів, італійців, іспанців, англійців...

Січ ставала матір’ю тим, хто більше всього любив волю, був сміливим і вправним воїном. Усі бажаючі знаходили тут гостинний прийом. Вони проходили козацьке випробування.

Отже, і наші хлопці сьогодні складуть символічний іспит на право називатися козачатами – нащадками славного лицарства Запорозького.

Конкурсні завдання

1. Починаємо з конкурсу козацької пісні, бо, як стверджує наш народ, пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину.

Перший загін (клас): пісня «Попереду сотник їде»

Попереду сотник їде,

Раз! Два! Три!

Він до пекла з нами піде,

Раз! Два! Три!

Бо він хлопець, як сметана,

Любить рангу капітана,

Раз! Два! Раз! Два!

Раз! Два! Три!

Гей! ви, стрільці січовії,

Раз! Два! Три!

Ваших дівчат серце мліє,

Раз! Два! Три!

Та ви на це не зважайте,

Лиш все вперед поступайте.

Раз! Два! Раз! Два!

Раз! Два! Три!

(Українська народна пісня)
Другий загін (клас): пісня «Гей, там на горі Січ іде»

Гей, там на горі Січ іде!

Гей, малиновий стяг несе?

Гей, малиновий, наше славне товариство

Гей, марширує; раз, два, три!

Гей, попереду кошовий,

Гей, як той орел степовий,

Гей, як той орел, наше славне товариство

Гей маршируй: раз, два, три!

Гей, а позаду осавул,

Гей, твердий хлопець, як той мур,

Гей, як той орел, наше славне товариство

Гей марширує: раз, два, три!

Гей, а по боках четарі,

Гей, то сторожі огневі,

Гей, як той орел, наше славне товариство!

Гей марширує: раз, два, три!

Гей, отамане, батьку наш!

Гей, веди, батьку, вперед нас.

Гей, як той орел, наше славне товариство

Гей марширує: раз, два, три!

(Кирило Трильовський)

Конкурс прислівїв та приказок

Кожен загін за 2 хвилини на аркушах паперу повинен написати якомога більше прислів’їв та приказок про рідну землю та козачу долю.

Козача потилиця панам-ляхам не хилиться,

Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде.

Коли козак у полі, то він на волі,

Як кущ розів’ється, той козак розживеться,

Де козак, там і слава.

Свої люди не татари, не дадуть загибати,

Хліб та вода – то козацька їда.

Береженого Бог береже, а козака шабля стереже,

Що там холод, коли козак молодий!

Чоловік без волі, як кінь на припоні

Щирий козак ззаду не нападає.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води!

І золота клітка для пташки неволя.

Конкурс знавців козацької термінології.

За 1 хвилину загонам потрібно дати визначення трьом поняттям, що написані на картках.

Ординці – воїни турецького чи татарського війська.

Слобода (від слова “слобода”) – поселення, яке було вільне від податків та панщини; найчастіше засновувалися втікачами-кріпаками; жили в них сім’ї жонатих січовиків.

Кошовий – головний воєначальник, що обирався на один рік козацькою радою, тобто загальними зборами січовиків. Які були найвищим органом влади на Запорізькій Січі – козацькій республіці.

Джура – козацький товариш, зброєносець.

Характерник – чаклун, чарівник.

Хортиця – острів на Дніпрі, біля Дніпрогесу; тут була одна з фортець Запорізької Січі.

Іван Сірко – кошовий отаман Запорізької Січі. Видатний український полководець; брав участь у визвольній війні 1648 – 1654 років.

Чайка – козацький човен довжиною близько 20 м. Ширина (у верхній частині) та висота – чотири метри. В один човен сідало від 50 до 70 козаків. За 36–40 годин козаки досягали берегів Туреччини.

Конкурс «Втеча з полону». Естафета, яку учасники проходять, стрибаючи у мішках.

Конкурс «Перетягування канату». Змагання серед загонів учасників змагань.

Конкурс «Їм і не наїмся». Бублик висить на стрічці, його треба з’їсти, не беручи в руки.

Конкурс «Пю і не напюся». Хто швидше і більше наносить ложкою води у склянку.

Конкурс «Кращий оселедець». Представники кожного гурту із зав’язаними очима повинні почепити козаку, намальовану на плакаті, оселедця.

Конкурс «Бантик кохання». Хлопцям потрібно зав’язати дівчинці бантик.

Конкурс «Козацького танцю». Дівчата співають раніше розучену для свого загону пісню, під яку хлопці танцюють.

(Журі підводить підсумки конкурсів та нагороджує переможців. Слово директору школи, який пропонує скласти присягу юних козачат.)

Хлопці присягають на вірність козацьким звичаям і традиціям, наголошуючи разом за отаманом.

Присяга юних козачат

(для учнів 1 класу)

Бути чесним і сміливим!

Присягаємось!

Боронити справедливість!

Присягаємось!

Цінувати побратимство!

Присягаємось!

Шанувати всі народи!

Присягаємось!

До освіти прагнуть завжди!

Присягаємось!

І плекати рідну мову

Присягаємось!

Не порушувати клятву!

Присягаємось!

Щоб козацькому роду

Не було переводу,

Присягаєм на вірність

Вітчизні й народу!

Присягаємось!

Присягаємось!

Присягаємось!

(Директор школи вручає пам’ятні грамоти юним козачатам. Свято закінчується піснею, яку виконують разом усі учасники. )

Наливаймо, браття, кришталеві чаші,

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали,

Голівоньки наші!

Щоби Україна повік не плакала,

Щоби наша слава, козацькая слава,

Повік не пропала!

Директор школи оголошує подяку тим, хто відзначився.

«ГЕЙ ВИ ХЛОПЦІ, СЛАВНІ ЗАПОРОЖЦІ»

(сценарій спортивного свята для учнів 4 класу )

Мета-завдання: сприяти формуванню національної самосвідомості особистості кожного учня; формувати у дітей знання про традиції й звичаї українського народу на особистісному рівні; сприяти усвідомленню учнями потреби у здоровому способі життя; забезпечувати розвиток спритності, сили, витривалості; виховування в учнів почуття колективізму, взаємодопомоги.

Місце проведення: святково прикрашений спортивний зал.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка