Україна івано-франківська обласна державна адміністрація



Сторінка15/18
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.96 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Ведучий. Ветерани пам'ятають, як горів, гримів і розривався обрій, лишивши позаду батьківський поріг, і вітер грав сумних, мелодій у знівечених вербах край доріг. І йшли солдати днями і ночами, похмурими, біль ламав надбрів'я, скроні сік.

Ведуча.

Де друзі падали, там хоронили їх,

І як могли, могили їм копали.

Прощались мовчки – залпів не давали.

Патрони берегли і крем'яні чуття,

Щоб вибороть і сонце, і життя.



Читець декламує «Мені наснилася війна». Учні співають пісню «Дороги» (муз. Л.Новікова, сл. Л.Ошаніна).

Ведучий. Не забули ветерани фронтової дороги, і вони, ці дороги, та фронтова дружба привели нас сьогодні на це свято.

Виступають ветерани Великої Вітчизняної війни, діляться спогадами про найбільш пам 'ятні бої.

Ведуча. Під час боїв зігрівала думка про рідний дім, серце зігрівала пісня українська.

(Лине пісня «Повіяв вітер степовий». Разом з вокальним ансамблем співають і ветерани.)

Ведучий. А солдатські листи... Скільки їх було за чотири роки?! Кажуть, що якби з них та зробити килим, то вистачило б накрити всю земну кулю. І більшість цих листів починається словами «Моя дорога і кохана мамо», «Моя дорога і кохана дружино, дочко, сестро...!» Так і пісня М.Блантера на слова Є.Долматовського називається «Моя любимая» (звучить пісня).

Ведуча. Благословенна радісна година, безсмертна буде в пам'яті віків, як над палаючими мурами Берліна Стяг Перемоги в небі зашумів.

Звучить пісня «День Победи» (муз. Д. Тухманова, сл. В.Харитонова).

Ведучий.

Ти прийшла, Перемого, сивиною засвіченою,

В шрамах навкіс, на протезах,

У вічнім горі материнських сліз,

При медалях і орденах бойових.

Від рідного дому аж до Берліна дорога по них.



Ведуча.

Прикривши свої ордени,

І медалі, й нашивки за рани,

Повернулись солдати з війни,

Що для кожного з нас — ветерани.

Ведучий.

Демобілізувалися солдати

Й додому кожен поверта.

Адже чекає вдома мати,

Дружина, наречена, рідна земля.

(Звучить пісня «Ой чого калина віти похилила». Учасники танцювальної групи виконують український народний танець.)

Ведуча. Війна... її не викреслити з пам'яті ветеранів, які пережили шалені атаки, тяжкі поранення, відчули радість Перемоги.

Ведучий.

Війна багатьом виринала з рядів

І після війни, в 60, 70, 90-ті роки.

Тож вдивляймося в очі наших дідів

І пам'ятаймо:

Допоки нас чекають наші мами,

Провідуймо, та не лише липами,

Хоч дорогі їм і скупі рядки.



Ведуча.

Заниє жаль у слові «тату», «мамо», '

І чайкою здригнеться синя вись. 4

Провідуймо завжди пам'ятаймо,

Що можем запізнитися колись.

Ведучий.

Нехай вам щастя Господь посилає,

Нехай вас лихо завжди обминає,

Нехай вам довго ще сонечко світить,

Бажають з любов'ю ваші

Правнуки, внуки і діти.



Заступник директора.

Не бійтесь, діти, теплих слів

Для наших посивілих ветеранів,

Нехай і їм тепліше стане,

І в серці стихне гострий біль.

Не бійтесь, діти, теплих слів

Для наших сивих ветеранів.

(Учні вручають квіти ветеранам, фотографуються на згадку. А тим часом в залі лунають пісні воєнних років.)

11. «МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ ВИБИРАТИ, СИНУ,

ВИБРАТИ НЕ МОЖНА ТІЛЬКИ БАТЬКІВЩИНУ»

(загальношкільний тематичний вечір, присвячений Дню Збройних Сил України – 6 грудня)

Святково прикрашений зал. В центрі сцени або на дошці плакат з надписом: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» (В.Симоненко).

Перед початком тематичного вечора звучать військово-патріотичні пісні.

Гостей – ветеранів Другої Світової війни, воїнів гарнізону – учні зустрічають стоячи.



Вступне слово директора.

Політичний, економічний, духовний розквіт України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів.

Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності.

Збройні сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу – захисну – функцію.

Становлення сучасних Збройних Сил України має свою передісторію, свої традиції, які передаються з покоління в покоління: це вірність своєму народові, любов до Батьківщини, прагнення служити її інтересам, бути гідними нащадками і продовжувачами славних традицій.

На зламі епох, на початку нового століття і нового тисячоліття в життя вступають нові покоління, для яких сучасність означає зовсім інше, ніж для їхніх попередників. Сучасне покоління є ланкою між попередніми поколіннями і прийдешніми генераціями. Зберігаючи славу предків, воно передає традиції минулого своїм майбутнім нащадкам, додаючи і власних справ.

Військові традиції не вмирають, доки існує сам народ, доки розвиваються його збройні сили. І тому день 6 грудня – День захисника Вітчизни, – був і залишається на сьогодні всенародним святом. Це данина любові та поваги до захисників Батьківщини. Це свято людей військової справи, доблесті й честі.

Український народ завжди поважав своїх захисників, про що свідчить і любов до козацтва.



(Звучить останній куплет пісні «Ой у лузі червона калина»). Виходять ведучі.

1 ведучий.

«А ми тую стрілецькую славу збережемо...»

Усе життя своє поклали запорожці на те, щоб оборонити люд український від неволі польських магнатів та нападів, і дбали лише про те, щоб в цій боротьбі здобути лицарської слави, а про особисту користь і не думали...

2 ведучий.

Україно! Сивий степ – моя колиска,

І спасибі, що його ти зберегла.

Я вклонюся цьому степу низько-низько,

Поцілую чисту воду джерела.

1 ведучий.

Україно! Чую голос недалеко: –

Ти могил не обмини, не обмини!

Я не знаю – джерело чи око предка

Пильно дивиться на мене з глибини.

2 ведучий. 6 грудня 1240 року закінчилась історія старого княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русі, перестала існувати, а для її народу почалась епоха двохсотлітнього татарського рабства.

1 ведучий.

За річкою вогні горять:

Там татари полк ділять.

Село наше запалили,

А миленьку в полон взяли.

У долині бунти гудуть,

Коло шиї аркан в'ється,

А по них ланцюг б'ється...



2 ведучий. Від татарських нападів народ став тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилося вільне, порожнє Дике Поле, яке сягало аж по сучасну Київщину.

1 ведучий. А коли в Україну прийшли польські закони та порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого Поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі (укріплення) від можливого набігу татар.

2 ведучий. Отак, самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного народу. Минали роки, десятиліття. Козацький рух настільки поширився, що став військовою політичною силою. І в XVI столітті волинський князь Дмитро Вишнсвсцький (Найда) своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю – перший козацький бастіон захисту від загарбників. Для засмученого віками народу України Хортиця чстала символом боротьби за незалежність.

(Звучить козацька пісня «Йде січове військо».)

1 ведучий. Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від завойовників.

Запорізька Січ уславилась іменами Байди-Вишневецького, Сагайдачного, Хмелвдицького, Сірка, Виговського...



2 ведучий. Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціна доба історії України зветься Хмельниччиною.

Служити в козацькому війську вважалося в народі найпочеснішою справою, навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запоріжжя, під час великого походу самі відряджали дітей у військо.



1 ведучий. З суботи на неділю заказала на війну: Заказала на війну: хто сина має,

А хто не має, нехай наймає. Мала ненька одного сина Івана, Та й та вислала, та научала: «Ой їдь, синку, та й на війну!»



2 ведучий. Служити в українському війську, служити Україні було справою честі і життя.

1 ведучий. Українська армія може по праву пишатися своєю історією,

своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами.



2 ведучий. Повертаючись сьогодні обличчям до нашої історії, ми з глибокою вдячністю схиляємо голови перед бійцями Радянської армії.

1 ведучий. Славу українські солдати і офіцери здобули на фронтах Другої Світової війни.

(Звучить перший куплет пісні «Священная сота».)

2 ведучий.

В нас клятва єдина і воля єдина,

Єдиний в нас клич і порив:

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою фашистських катів!

1 ведучий.

Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна

Розтрощимо вщент ворогів...

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою фашистських катів!..

2 ведучий.

Вкладає меча в руки вірного сина

Наш край, щоб цей меч пломенів.

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою фашистських катів!

1 ведучий. Історична Бажанова «Клятва» пролунала вже на другий день після того, як ворог напав на нашу рідну землю. Вона кликала і вселяла віру в перемогу. Немає більшого покликання, як захищати Батьківщину.

2 ведучий. «Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино... Все, навіть наші серця. І хто не звідав цього щастя, цієї... краси вірності, той не жив по-справжньому...» писав фронтовик, молодий Олесь Гончар у романі «Прапороносці».

1 ведучий. Більша частина населення України боролася проти фашизму в лавах Червоної Армії, брала участь в радянському партизанському та підпільному русі.

2 ведучий. З Україною пов'язані вирішальні події на всьому радянсько-німецькому фронті. Адже саме тут відбулися такі великомасштабні операції тяжкого 1941 року, як зустрічна ґанкова битва у районі Луцьк-Броди-Рівне, Київська, Одеська, Севастопольська, Керченська оборонні операції.

1 ведучий. Стратегічне місце Україна зберігала й надалі. Саме з неї після поразки Південно-Західного фронту під Харковом та Кримського фронту в травні 1942 року розпочався найбільший генеральний наступ фашистів на Волгу і Кавказ, який тривав 125 діб. Він мав вирішити долю війни.

2 ведучий. Звідти ж, після переконливої перемоги радянських військ в Сталінградській битві, почалося визволення України.

1 ведучий. У визволенні України брала участь майже половина дійової Червоної Армії, мільйони солдатів різних національностей билися на п'яти фронтах (4-х Українських, 1-му Білоруському).

2 ведучий. Тому ця війна завдала Україні величезних втрат. Майже кожен п'ятий мешканець України загинув у ній. Зруйновано і спалено 714 міст і селищ, 28000 сіл і хуторів, 16150 промислових підприємств.

1 ведучий. Слово надається ветеранам Другої Світової війни. Просимо Вас розповісти про те, як ви зустріли війну, про свій бойовий шлях.

Слово надасться __________________ .

2 ведучий. Для наших гостей, ветеранів Другої Світової війни, звучить пісня у виконанні учнів.

1 ведучий. Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам'ять про всіх, хто відстояв державу в тій страшній війні. Берегти, шанувати і стояти за прадідів, борегги, шанувати і стояти на варті, щоб ніколи не повторилася та біда, яку пережив народу 1941–1945 роках.

2 ведучий.

х пам'ятник – життя: блакитні небеса,

Вони, як заповіт, дали нам день погожий,

І заводські гудки, і вранішня роса.

Щоб цвів оцей бузок, що край вікна звиса,

Щоб на лугу співала замашна коса.

Нони – як сонце, що ніколи не згаса,

В серцях вони у нас," вони із нами в думці,

Хто горя шмат гіркий проніс у сумці.

1 ведучий. В цвітінні яблунь та сіянні зір

Хвала життю, благословення й мир,

Де впала їхня кров, там сад зелений виник,

Стругають теслі, спів дзвенить сокір.

Життя живим побідний сурмить збір,

Могили мертвих квітує барвінок.

У вічність слава двері тим відчинить,

Хто впав за честь і волю Батьківщини!



2 ведучий. Україна сьогодні – незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі.

1 ведучий. Збройні Сили України будуються і функціонують згідно з законами та воєнною Доктриною, тобто системою поглядів і положень про військову безпеку країни, будівництво Збройних Сил, їхнє використання тощо.

2 ведучий. Україна буде використовувати свої Збройні Сили тільки у випадку збройної агресії, посягань на територіальну цілісність України, а також для використання своїх міжнародних миротворчих зобов'язань.

1 ведучий. Слово надається воїнам гарнізону. Просимо вас розповісти про військову техніку і озброєння ваших військових частин, про свою військову службу."

2 ведучий. Слово надається ____________.

1 ведучий. Для наших гостей – воїнів гарнізону звучить пісня у виконанні учнів .

2 ведучий. Для підвищення боєздатності Збройних Сил України провідну роль відіграє людський фактор, готовність військовослужбовців до оборони країни, яка визначається значною мірою підготовленістю молоді до військової служби.

1 ведучий. У статті 65 Конституції України записано: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України».

2 ведучий. Саме тому підготовла мочодих людей до служби в армії, до виконання свого громадянського обов'язку, до захисту України – одне з головних завдань держави, училища, кожного юнака.

1 ведучий. Учень читає вірш В. Симоненка «Лебеді материнства».

(Назакінчення гурт юнаків виконує пісню «За Україну».)

12. «ВКЛОНІМОСЯ І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ»

(загальношкільний вечір пам’яті, присвячений Дню Перемоги – 9 травня)

Вечір відбувається в актовому залі училища або у світлиці. Місцем проведення також може бути класна кімната або навчальний кабінет.

В центрі сцени або на дошці, цифри 1941–1945, нижче надпис «Вклонімося і мертвим і живим».

Перед початком вечора звучать пісні воєнних років. На сцену піднімаються ветерани Другої Світової війни, вдови.



Учні вітають їх стоячи. Виступ заступннкп директора з виховної роботи або класного керівника:

Щороку ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого – народу його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Другої Світової війни, по-різному її називати, але ж хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

Вечір нам'яті полеглих у роки Другої Світової війни – це лише маленька часточка великої данини, пошани полеглим героям і ветеранам війни. Звучить пісня «Степом, степом...» (муз. А. Пшикевича, сл. М. Негоди). На сцену виходять ведучі.

1 ведучий.

Ніхто не забутий;

На попіл ніхто не згорів;

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.



2 ведучий.

Вони не повернулися з війни,

Мені привиділось, немов солдати,

Які не повернулися з боїв,

Не полягли, а залишились жити,

Перетворившись в білих журавлів.



1 ведучий.

Стоять, замислившись, тополі,

Бійців нагадують мені –

Отих полеглих в травах, в полі,

В кривавих січах на війні.

2 ведучий.

Не тільки зграйно журавлями

В небесній синяві летять –

Вони в гаях, поміж полями,

В степах тополями стоять.

Торкнутись силяться зеніту.

Немов з легенди, мов живі,

Вони, здається, всього світу,

Усього людства вартові.

1 ведучий.

х прийняла війна, лишивши списки загиблих в праведнім бою. Застигли в лузі обеліски, в гранітнім каміннім строю.



2 ведучий.

х імена на мармурі, на граніті, металі. Щоб кожен знав, що «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!», і безвісті ніхто не пропав.



Звучить пісня «А мати ходить на курган» (муз. Л. Пашкевича, сл. Д. Луценка).

1 ведучий. Ветерани! Скільки горя випало на наше покоління! Кожен втрачати бойових товаришів не хотів.

(Спогади ветеранів, свідків боїв.)

2 ведучий. Радість перемоги і гіркота непоправних втрат – почуття, які нероздільно живуть у серцях кожного з нас: від учасників, від усіх очевидців Великої Вітчизняної війни ці почуття свято передаються і свято переймаються новими поколіннями. І цій естафеті незгасної народної пам'яті ніколи не буде кінця.

1 ведучий. Під час війни загинули 27 мільйонів наших людей, у тому числі більше 5 мільйонів українців. Згадаймо земляків, яких знищили гітлерівські нелюди, зруйновані і спалені села.

2 ведучий.

Це не просто цифри, це попіл і кров.

Це не просто цифри – це муки і стогін.

1 ведучий.

Вони навіки сплять у землі,

Залишивши вдів, дітей-сиріт та одиноких матерів.

(Хвилина мовчання.)

2 ведучий.

Перед світанком

У житі убито

Батька, що жити хотів,

Просто – жити!

1 ведучий.

Він ще б ходив

Та й ходив за плугами,

Землю б орав

І квітчав колосками,

Хто ж мені скаже,

Нащо убито

Батька, що сіяв життя?



2 ведучий.

Сіяв жито,

Він так любив

Ці степи,

Ці дороги,

Він на цім світі

Не скривдив нікого:

Ані коня,

Ані звіра,

Ні птиці,

Й кулі його –

То не кулі убивці.



1 ведучий.

Він захищав

Свою землю і хату,

Він боронив

Свого сина і матір

Все, що любив,

У що вірив до згину...

2 ведучий,

За що ж убито ч

Невинну людину?

Хто мені скаже?

У світа питаю.

Іменем сина,

Що батька не знає,

Іменем жінки,

Що овдовіла,

Іменем матері, що посивіла,

Іменем пам'яті,

Іменем чесним,

Священним – Народу.

1 ведучий.

... чуєте ви,

Правовітні із націй,

Наші долоні

Затерплі од праці.

Варимо сталь,

Чи плекаємо жито –

Не забуваємо всіх,

Кого вбито.

2 ведучий.

хні сини,

Нагорьовані діти,

Ми не дозволимо вам повторити

Ні Бухенвальду, ані Хатині!

1 ведучий.

...Низько в скорботі

Знамена схиляєм,

Клятві священній

Навік присягаєм

Іменем сина,

Що батька не знає,

Іменем жінки,

Що овдовіла,

Іменем матері, що посивіла,

Іменем роду,

Іменем чесним,

Безсмертним – Народу!

2 ведучий.

... весну відзначаємо нині,

На скронях ветеранів срібний іній сивини,.

Він подвигами прославив матір-Вїтчизну,

Вклоніться, люди, ветеранам війни.

Звучить «Пісня про Дніпро» (муз. М.Фрадкіна, сл. Є. Долматовського)

1 ведучий

Схиляємо голови низько,

Щоб шану героям-солдатам віддать.

На нічних постах стоять обеліски,

В полях обеліски стоять.

2 ведучий. Сьогодні ми з великою вдячністю і любов'ю згадуємо вас солдатські вдоїш. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшкам» обличчя, але серця залишилися молодими і свято бережуть пам'ять про останні хвилини перед розлукою. Рани солдат озиваються в серцях дітей та онуків, дружин та матерів загиблих. Рани війни болять у нас усіх і досі.

Звучить пісня «Земле моя» (муз. Д. Січинського, сл. К. Малицької).

1 ведучий.

Схилилось зажурене жито,

Тамуючи біль в колосках.

І тануло – тануло літо

У батьківських добрих очах.

2 ведучий.

Осколком останнім атака

Під серцем йому запекла,

Не скоро по ній будуть плакать

В хатині, що на краю села.

1 ведучий.

По синій зимовій пороші,

Крізь плетиво стомлених днів

Ще будуть стрічать листоношу,

Чекатимуть звісток з фронтів.

2 ведучий.

Бо мати не вірила смерті,

Зімкнувши уперто уста,

Листки пожовтіли в конвертах,

На скронях біліють літа.

1 ведучий.

Там, де тихий Дунай,

Де черемхи розмай,

Це весною було,

Як долали ми зло...

2 ведучий.

Лиш трава там шумить,

Вічним сном воїн спить,

Спить герой у землі,

Спить солдат у млі.

1 ведучий.

Він лиш двадцять прожив.

Він страждав і любив,

Мріяв, серце журив...



Звучить пісня «Молодість ветеранів» (муз. А.Пашкевича, сл. М.Негоди)

13. «ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, ЯК СОНЦЕ ЛЮБІТЬ»

(загальношкільне свято до Дня Незалежності – 24 серпня)

Мета: виховати в учнінв любов до рідного краю, національну свідомість, розуміння своєї причетності до подій, які відбуваються в Україні, ознайомити з історичним минулим нашої держави, її символами.

Обладнання:

1. На великих аркушах паперу написані рядки:

«Любіть Україну, як сонце любіть

вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну».



В. Сосюра

«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».



М. Рильський

2. На окремих плакатах зображення малого герба України, прапора України, слова Державного Гімну України.

3. Картини українських художників, що передають красу пейзажів нашого краю. Учитель: Україно! Дорога моя Батьківщино! Люблю тебе всією душею. Поет може сказати ще так:

Мені над оце більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив'яне небо

І сиза роса на траві при шляхах...

Таке все тут миле, доступне та рідне

– Високі тополі і тихе село...

Таке сокровенне, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини, і мамині очі,

І доля – з лелечого наче крила...

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й жила.

Володимир Вихруш

____ років минуло відтоді, як Україну було проголошено незалежною державою

Досягнення українського народу на ниві культури загальновідомі. Це надбання різни персти населення, класів і соціальних груп протягом тривалого історичного процессу, також досягнення вихідців з України, яких доля закинула за межі Батьківщини. Це і зразки культур інших народів, які живуть в Україні: росіян, білорусів, поляків, болгар, євреїв, молдаван. Усі вони – народ України. Куди ж сягає історія про найдавніші час нашого народу?

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка