Україна івано-франківська обласна державна адміністрація



Сторінка3/18
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Відродження військово-спортивного мистецтва Українського козацтва


У процесі бесід, розповідей, екскурсів до музеїв, походів виховувати кращі риси козаків: вірність і відданість аж до саможертовності Вітчизні, Матері, Народу; незламної дружби, нехтування небезпекою; відстоювання своєї волі, свободи народу.

На основі конкретних прикладів з життя козаків спонукати дітей до прагнення розвивати в собі богатирську силу і дух, міцний фізичний гарт. Проводити загартовування організму (загартовувати організм): плавання (і під водою з очеретиною), обмивання холодною водою, влітку спання просто неба; вивчення народної медицини та можливість застосовування її на практиці (лікуванням народними методами кашлю, нежитю, кровотеч, неглибоких ран, укусів змії тощо).

Вивчення і практичне відновлення народних ігор та забав, де мірялися силою, опанування мистецтвом верхової їзди та єдиноборства. «Гопак», як один із найпоширеніших видів єдиноборства, покликаний піднести бойовитість духу, віру в свої сили, порив до життя, зокрема прийоми «повзунці», «голубці», «тинки», «пістоль», «розніжка», «шулик», і забезпечити фізичний розвиток і загартування тіла.

Знайомство і вивчення основних форм боротьби козаків «гойдак» (розвідники пластуни), «спас» (оборонний характер), навкулачки, на ременях, на палицях. Проведення в ігровій формі ранків «Котилася торба», де знайомити учнів з найкращими народними іграми. Організувати і регулярно проводити огляди якості військово-спортивного вишколу козаків в осередках, на першість населених пунктів, районів тощо.



ІІ. КОЗАЦЬКИМИ СТЕЖКАМИ

Туристична краєзнавча робота

Вивчення природи рідного краю. Проведення піших, кінних та на технічних засобах походів по навколишній місцевості з метою ознайомлення з цікавими, пов’язаними з історією запорозького (Українського), козацтва, місцями. Готувати себе переборювати труднощі, оволодівати туристичною майстерністю. Проводити походи по місцях, пов’язаних з козацькою славою свого району, області. Складати щоденники, вести нотатки, можливо літописи на основі зустрічей з цікавими людьми. Провести походи в природу: «До козацького кулешу», де бажані козацькі забави, змагання з традиційних видів фізичної культури, а також пісні, танці, козацьке вогнище.

Відновлювати традиційно український напрямок господарювання і фізичного самовдосконалення - конярство і кінний спорт, верхова їзда якого у далекому минулому започаткована нашими предками. Відновлювати і розвивати кінні туристичні маршрути в кожному регіоні України.
ІІІ. ВІД КОЗАЦЬКИХ ЗАБАВ ДО ОЛІМПІЙСЬКИХ ВЕРШИН

Постійно і цілеспрямовано працювати над вдосконаленням свого фізичного розвитку, обов’язково бути членом двох секцій фізичної культури та спорту (одна з них – технічного спрямування), оволодіти всім обсягом програмних вимог з фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків, як Захисників Батьківщини.



З легкої атлетики: навчатися метати на відстань і в ціль м’яч, гранату, спис, диск, стріляти з лука, вогнепальної та пневматичної зброї, стрибати в довжину, виконувати нормативи: підтягування на перекладині та віджимання на паралельних брусах; бігу на 100, 1000 м, кросу на 3000 м, маршу-кидку на 5000 м, човникового бігу 10 х 10 м, комплексної силової вправи.

З гімнастики уміти виконувати вправи:

  • на турніку (поперечині, окремо і в комбінаціях): підйом перевертанням; підйом силою; підйом зачепом; підйом розгином; оборот назад торкаючись; мах дугою; зіскок дугою; зіскок на масі назад;

  • на паралельних брусах (окремо і в комбінаціях): згинання і розгинання рук в упорі статично і в розмахуванні; підйом розгином; стійку на плечах; зіскок з кінців ноги нарізно; зіскок боком та на масі вперед зіскок вправо (вліво) з поворотом наліво (направо) кругом;

  • комплексну силову вправу;

  • стрибки через гімнастичного козла та коня в ширину і в довжину;

  • лазити по вертикальній жердині (голоблі) і вірьовці за допомогою і без допомоги ніг.

Уміти їздити (“триматись реп’яхом”) верхи на коні, плавати, ходити на лижах, керувати мотоциклом і автомобілем.

Пропонуємо орієнтовні практичні заходи для джур козацьких.



Орієнтовні практичні заходи для джур козацьких

  1. ОТАМАН КЛАСУ

(позакласне свято-забава для учнів 5-9 класів)
Мета: формувати в учнів особистісне самоцінне ставлення до героїчної історії України, до надбань українського народу, зміцнювати їх знання про військово-козацькі традиції українського народу та народознавства.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: музичні твори, аудіозаписи, матеріал для проведення конкурсів, література з життя козаків.

Плакат на сцені:

Мов чудовий самоцвіт,

Горить згадка давніх літ –

Хто цю згадку збереже,

Її в серці плекать буде –

Скарб найбільший він знайде,

Який можуть мати люди.

(Перед початком звучать українські народні пісні.)


ХІД СВЯТА

Ведучий. З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до вивчення нашої історії та витоків національної культури. Нам з вами знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків конче потрібні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті. «Історія України захоплює кожного своїми подіями і героями, народ напрочуд оригінальний, земля прекрасна. І все це досі ніхто не представив перед очі освіченого люду, тоді як Україна давно мала своїх і композиторів, і малярів, і поетів», – визачав Т. Г. Шевченко. Українці мають усі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина не раз гідно переживала дні сили й слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мілійони її дочок і синів. І потім як та казкова пташка Фенікс відроджувалась, виростала з пожариш і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми спроможні втішатися й гордитись тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів, ворогів. Історія України свідчить, що був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Коли нестерпно стало жити українському людові в неволі, не скорившись, почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ. Слава про завзятих волелюбних лицарів козаків-запорожців линула і навіть у наш час лине широким світом. Зараз ми проведемо змагання між учнями – козаками класу й визначимо, хто ж стане переможцем та здобуде звання “Отаман класу”.

Учень. Гей ви, хлопці-запорожці,

А де ж ваша сила?

Чи свою козацьку славу

Ви не розгубили?

Будем, хлопці-запорожці,

Завжди пам’ятати:

Хто безсилий, той безкрилий,

Тому не літати.



Учитель. І дійсно, запорожці були витривалі, дужі кмітливі і на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові. В нашому змаганні беруть участь козаки (називає учасників). Отже, як ми знаємо історію козацтва? Приготувались уважно слухати і швидко відповідати на запитання вікторини.

Ведучий

  1. Як козаки голили собі голову? (Залишали чуб на «оселедець».)

  2. Який одяг носили козаки? (Шапки з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс.)

  3. Якого кольору був стяг у Запорізькій Січі? (Малиновий.)

  4. Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку? (Запалювали бочки.)

  5. Для чого козаки випалювали високу траву? (Щоб не було де ховатися ворогу.)

  6. Які ви знаєте символи влади гетьмана України? (Булава, бунчук.)

  7. Про що мріяв Іван Степанович Мазепа? (Про незалежну Україну.)

  8. Де в наш час знаходиться прах Івана Сірка – прославленого кошового отамана Запорізької Січі? (На березі Каховського моря.)

  9. Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький.)

  10. На який термін обирався кошовий отаман або просто кошовий у Запорізькій Січі? (На один рік.)

(Журі підводить підсумки. Звучить пісня “Ой у полі криниченька”.)

Учитель. Наступний конкурс «Заспіваймо пісню веселеньку». Як ви здогадались – це музичний конкурс. Козаки любили повеселитись, поспівати.

Ведучий. Ось ми зараз і послухаємо, яких українських пісень наші козаки навчились.

(За чергою козаки виконують конкурсні пісні, які вони приготували. Дозволяється використання музичних засобів та допомога друзів. Вчитель здійснює відкрите голосування серед учнів та гостей. Кожен має право голосувати тільки за одного конкурсанта. Підводяться підсумки.)

Учитель. Далі конкурс «Веселий козак».

(Звучить пісня «Ой чий то кінь стоїть».)

Завдання: на альбомних аркушах із закритими очима намалювати портрет 3 козаків, учасників конкурсу. Перемагає той, хто якнайспритніше виконає малюнок.

(Підсумки підводить визначене журі (ведучі та вчитель).)

Учитель. Наступнй конкурс «Козацьке прізвище та прізвисько».

Ведучий. Звичаї запорожців дивні, вчинки хитрі, а мова й вигадки гострі й переважно схожі на глузування. Цією рисою запорізьких козаків частково пояснюють й ті дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, що приходили на Січ. Завдання конкурсантам: назвіть якнайбільше прізвищ або прізвиськ.

(Півторакожуха, Непийпиво, Неїжмак, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст, Святоша, Корж, Товкач та інші.)



(Журі (вчитель та ведучі) визначають переможців.)

Учитель.

Конкурс «Козацький гумор». В товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизано все життя Січі.

Ведучий. Завдання конкурсантам: розвеселити козачок і весь наш кіш. Кожному – до 5 хвилин. (Підводяться підсумки.)

Учитель. Шостий конкурс «Найсильніший козак класу».

Ведучий. Завдання конкурсантам: хто з козаків підніме найбільше разів гирю, той і переможе. (Підводять підсумки.)

Учитель. Наступний конкурс «Веселий танок».

Ведучий. Претенденти на звання «Отаман класу» повинні вміти гарно танцювати, бути товариськими, чемно поводитись з дівчатами, шляхетно вітатись і дотримуватись козацьких звичаїв. Ось мий й подивимося, хто вміє це гарно робити танцювати ще й яскраво запросити дівчину на танок та станцювати з нею.

(Підсумки підводять за більшістю оплесків конкурсантам.)

Учитель. Восьмий конкурс «Секрети козацької їжі».

Ведучий. Але перш, ніж взяти участь у цьому конкурсі, послухайте про те, як запорожці перехитрили царицю Катерину (12 місяців, с. 136). А у С. Руданського є гумореска Запорожці у короля (12 місяців, с. 159).

Учитель. Завдання-запитання. Які рецепти козацької їжі ви знаєте? Вам потрібно надати найповнішу відповідь. Розповісти процес приготування таких страв: борщ, каша, узвар, голубці, вареники, як квасити капусту.

(Конкурсанти по черзі виконують завдання. Оплесками визначають переможців.)

(Звучить українська народна пісня «Їхав козак на війноньку».)

Учитель. Настав час підвести підсумки та визначити отамана-казака, нагородити його медаллю та стрічкою «Отаман класу».

Ведучий. Наша слава не поляже,

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда,

І чиї ми діти.

(Звучить пісня «Козачка».)
Учитель. Козачки нашого куреня приготували улюблену страву українців – вареники й зараз пригостять ними учасників конкурсу, а переможець сьогодні отримає найбільший вареник.

(Звучать улюблені українські пісні. Закінчується свято співом або дискотекою.)

УКРАЇНА – КОЗАЦЬКА НАЦІЯ

(культурно-розважальна програма для учнів 9 класу)

Мета: сприяння реалізації завдань національно-патріотичного виховання старшокласників засобами військово-козацьких традицій українського народу.

Місце проведення: подвір’я навчального закладу.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Під час святкових вечорів проводяться козацькі забави, змагання на краще звання історії, військово-козацьких традицій українського народу, козацького руху, життя, побуту та обрядів козаків, козацьких пісень, вікторин та конкурси за козацькою тематикою. В змаганнях можлива участь кожного учня-козака класу. Результати визначає журі конкурсу. Всі види конкурсних змагань за визначеною програмою оцінюються в п’ять балів.



1 конкурс «Козацький заспів». У конкурсі «Козацький заспів» беруть участь учні куренів (класів) у повному складі, допускається також залучення керівників та батьків учнів класу. Для оцінки учасниками конкурсу виконується одна українська народна пісня, що була підготовлена напередодні. Музичний супровід – обов’язковий. Дозволяється використання інструментів.

2 конкурс козацьких клейнодів. Козацький клейнод-емблема куреня виконана на цупкій тканині фарбами розміром 3040 см, укріплена на древку висотою 2 метри. Клейноди готуються командами до свята за визначеними умовами.

3 конкурс «Козацький герц». Герц на словах проводиться як вікторина. Беруть участь всі учні класу. Наказні отамани куренів – учасників герцу по черзі, визначеній жеребом, ставлять запитання команді-суперниці з історії життя та побуту козаків та особливостей їх бойових походів. Передбачений час для обмірковування та відповіді – одна хвилина. Після отримання відповіді пропонується свій варіант. Оцінюється правильність та повнота відповіді.

4 конкурс «Кращий оповідач». Протягом 3 хвилин один із учнів від кожного куреня-класу розповідає якусь цікаву і корисну для усвідомлення історію з життя запорозьких козаків. Оцінюється виконавча майстерність, вміння зацікавити розповіддю слухачів, місткість та важливість матеріалу, що пропонується.

5 конкурс «Український танок». В ньому беруть участь тільки учні – представники куренів школи. Виступ за визначеною жеребом чергою. Оцінюється майстерність виконання танцю. Конкурсний репертуар українських національних танців визначається.

6 конкурс «Козацька мудрість». В ньому беруть участь по три козаки-учні всіх куренів одразу. Кожен з учнів команди-учасниці конкурсу за жеребом для куренів по черзі голосно називає народне прислів’я і стисло пояснює присутнім, як він розуміє його зміст. Виграє той гурт, який назве більшу кількість прислів’їв, що не повторювались, і зробить менше пауз та помилок. Умова: якщо затримка між відповідями учнів становить більше 15 секунд або він відмовляється від відповіді, черга виступу переходить до іншого учасника.

7 конкурс «Козацький курінь». Учні впорядковують свій табір, ставлять намети, оздоблюють надане транспарантами, клейнодами та іншою атрибутикою. Дозволяється участь батьків. Заходи проводяться під наглядом класного керівника, який відповідає за дотримання заходів безпеки життєдіяльності.

8 конкурс козацьких курінних листів та плакатів. В конкурсі беруть участь два учні команди-класу (писар та художник). Використовується заготівка-аркуш розміром 5070 см. Дозволяється попереднє оформлення. Тема матеріалу – козацька, оголошується під час свята. Оцінюється якість змісту та оформлення.

9 конкурс «Кращий джура». Місце проведення: небезпечний для розведення вогнища куточок майдану. Забезпечення: два казани, два літри води, хворост, коробок з трьома сірниками. За сигналом судді двоє козаків – представників гуртів, які змагаються у зазначеному місці, розводять вогнище. В казанах по 1 літру води. Перемагає той, у кого швидше закипить вода.

Примітка: палити тільки хворост, застосовувати тільки три сірники.



Увага! Забороняється застосовувати рідке паливо та інші непередбачені умовами конкурсу вогненебезпечні речовини!

10 «Кращий куховар». Кожен гурт готує козацький куліш та обід для куреня з трьох страв: перше, друге і третє за рецептами української народної кухні з продуктів, придбаних учнями. Кількість помічників куховара – необмежена. Дозволяється консультація батьків учнів – учасників змагань. Приготування їжі здійснюється під наглядом класного керівника.

Журі конкурсу куштує і проводить оцінку приготованих страв та визначає переможців. Після їх оголошення і підведення підсумків конкурсної програми оголошується святковий обід учнів, батьків та керівників класу. В цей час на майдані лунають українські народні та козацькі пісні.



Перелік питань, рекомендованих для проведення вікторин та конкурсів з історії Українського козацтва.

  1. Яку назву має зброя у вигляді довгої мотузки з петлею на кінці?

  2. Назвіть гетьманів України.

  3. Назвіть вогнепальну зброю козаків.

  4. Де знаходиться острів Хортиця?

  5. Кого називали пластунами?

  6. Яку назву мав човен козаків?

  7. Як називалося місце збору козаків?

  8. За що отримав своє прізвисько Семен Палій?

  9. Як називалося наймане козацьке військо?

  10. Походження слова «січ».

  11. Походження слова «гетьман».

  12. Яка форма правління існувала у запорожців?

  13. Які назви мали українські полки?

  14. Автор повісті «Тарас Бульба».

  15. Скільки куренів мала Запорізька Січ?

  16. Які функції виконувала Рада на Січі?

  17. Що ви знаєте про скарб Тетері (Полуботка)?

  18. Хто і за що отримав псевдонім «Байда»?

  19. Де і коли з’явилася перша Січ?

  20. Коли і за чиїми вказівками було знищено Запорізьку Січ?

  21. Що означає слово «курінь»?

  22. На який час вибирали кошового отамана?

  23. Які посади існували в козацькому війську?

  24. Коли і на честь кого отримав свою назву один з французьких аеропортів?

  25. Назвіть найулюбленіші танці козаків.

  26. Назвіть дерево, з якого козаки видобовували свої човни.

  27. Як козаки називали тісто з проса або кукурудзи?

  28. Назвіть традиційну їжу козаків.

  29. Яку довжину мала козацька шабля?

  30. Яка довжина списа?

  31. Назвіть найпоширеніші види боротьби серед козаків.

  32. Чим відрізнялася від інших козацька боротьба «спас»?

  33. Яку систему включала козацька боротьба «гойдок»?

  34. За що козак Іван Підкова отримав таке прізвисько?

  35. Хто побудував першу Січ на острові Хортиця?

Перелік козацьких пісень, рекомендованих для використання при проведенні виховної роботи в закладах освіти.

  1. Розпрягайте, хлопці, коні.

  2. За світ встали козаченьки.

  3. Гомін, гомін по діброві.

  4. Ой, кряче, кряче та чорненький ворон.

  5. Їхав козак за Дунай.

  6. Ой, Морозе-Морозеньку.

  7. Ой, там за Дунаєм.

  8. Ой. Горе тій чайці.

  9. Ой, не шуми, луже.

  10. Ох і не стелися, хрещатий барвінку.

  11. Ой, на горі вогонь горить.

  12. Розлилися круті бережечки.

  13. Стоїть явір над водою.

  14. Ой, у полі криниченька.

  15. Ой, у полі три криниченьки.

  16. Ой, у полі озерце.

  17. Ой, у полі нивка.

  18. Гей на горі та женці жнуть.

  19. Тиха вода береженьки зносить.

  20. Отамане, батьку наш.

  21. Козака несуть.

  22. Максим – козак Залізняк.

  23. Зелений дубочку, чого похилився.

  24. Про козака Супруна.

  25. Дума про Нечая.

  26. Дума про козака Голоту.

  27. Дума про бурю на Чорному морі.

  28. Дума про козака-бандуриста.

  29. Про Саву Чалого.

  30. Ой, у лузі та ще й при березі.

  31. Ой, у полі жито копитами збито.

  32. Встала хмара з-за лиману.

  33. Ой. Наступила та чорна хмара.

  34. Ой, кряче, кряче.

  35. Де Крим за горами.

  36. Віє вітер, віє буйний.

  37. Зажурилась Україна.

  38. Пісня про Байду.

  39. Ой, помер та козаченьку.

  40. Ходить турку по риночку.

  41. Ой, з-за гори сніжок летить.

  42. Та забіліли сніги.

  43. Козак од’їжджає, дівчинонька плаче.

  44. Хата моя рублена.

  45. Там. Де Ятрань круто в’ється.

  46. Ой, у полі могила з вітром говорила.

  47. Ой, гук мати, гук.

  48. Лугом іду, коня веду.



УКРАЇНА – СЛАВНИЙ КРАЙ КОЗАЦЬКИЙ

(урок-подорож для учнів 8 класу)

Мета: виховувати шаноблтве ставлення до запорізьких козаків спонукати до наслідування кращих рис їх характеру: патріотизму, братерства, добродушності, з корисливості та героїзму; розширити й уточнити уяву дітей про період козаччини; сформувати у школярів первісні знання про умови життя козаків; розвивати їх творче уявлення, вміння слухати своїх товаришів, робити аналіз почутого.

Місце проведення: місцевість.

ХІД УРОКУ

Учитель. Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народним символом України є славні сторінки героїчного минулого часів козаччини.

Сьогодні ми на одну минь поринемо в далеке минуле нашої України й помандруємо козацькими стежками.



Тема уроку: «Україна – славний край козацький».

Девіз уроку: «Працювати будемо творчо, завзято. Натхненно, наполегливо».

Заспів

Учитель. Згадаймо, діти, музики козацькі, відчуємо їх доблесну енергетику та патріотичний подих. Вітаймося!

1-й учень. Зараз ми поринемо в світ чудової бадьорої музики.

(Звучить «Козацький марш».)

2-й учень. Що це за музика?

Учитель. Що вам хочеться робити під цю музику? (Марширувати.)

Учитель. Що ви відчуваєте, коли звучить ця музика? (Впевненість у перемозі.)

1-й учень. Отже, нас цей марш закликає до плідної роботи.

Згадаймо:

Де Дніпро наш котить хвилі,

Рве стрімкі пороги,

Там країн вся зелена,

Славний край розлогий.

Так козацтво виростало,

Слави, волі здобувало.

Україно, Україно,

Славний край козачий!



Козацькі стежки

  1. Історія українського козацтва (хто такі козаки).

  2. Козацька читанка.

  3. Сторінки козацького лицарства та звитяги.

  4. Козацькі забави.

  5. Підсумкові інтерв’ю.

На хвилину закрили очі й думками перенеслись за Дніпровські пороги. Ось ми на Січі. Клас наш – це кіш, а невеликі групи – це курені. А тепер покажіть, що ми на Січі.

(Учні одягають відзнаки – козаки, отаман, кошові.)

Відзнакою за правильні відповіді будуть козацькі амулети, після закінчення уроку на кращих учнів чекає нагорода.

Любі друзі!

Поведу таку я річ,

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну?

Розкажи усім нам, сину!

Перший курінь. Хто такі козаки?

1-й учень. Скрутно жилося українському народові під пануванням чужих володарів – скрізь в Україні було заведено панщину. Всю землю отримали у власність великі пани – вельможі. Селяни до виснаження працювали на панській землі. Вони зовсім не мали свободи. Пан міг продати або навіть й убити, і годі було з паном судитися, бо і суддями були ті самі вельможі.

Волелюбні люди по селах не могли терпіти такої неволі. Вони кидали все й утікали в степи за Дніпровські пороги. Не було там ані сіл, ані міст, не було жодної влади. Тож люди гуртувалися по сто й по тисячі, здобували собі зброю, полювали на дикого звіра і так жили. Не раз з півдня на ті степи нападали з Криму татари, бо вони шукали в степах паші для своїх табунів коней та домашньої худоби... Озброєні люди з України боронилися від татар, не раз самі гинули в битві, але часто побивали татар і відбивали в них їхні табуни, а здобич ділили між собою. Іноді, як збиралося тих вільних людей кілька тисяч, то вони й самі нападали на татар або на турків аж за Чорним морем і поверталися в степи з багатою здобиччю.

Ці люди називали себе «козаки». Можливо, це слово походить від татарського слова «кайзак», що означає «вільний чоловік», «безстрашний вояк». А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями.

2-й учень. Спершу жили козаки невеликими гуртами по степах; там вони полювали, а на зиму крадькома в села. Але пізніше згуртувалися разом у великі військові загони, вибирали собі своїх отаманів і жили разом на великих островах посеред Дніпра. Те місце називалося Січ, бо острів був відгороджений (відсічений) навколо, наче кіш, і до нього не було приступу. В тій Січі козаки зимували і відпочивали від походів на татар і турків під проводом свого керівника, якого називали своїм батьком, отаманом або кошовим.

3-й учень. Про козаків так писав французький історик П’єр Шевальє «Мешканці України, які сьогодні всі називають себе козаками і які з гордістю носять це ім’я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі й мало дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні й не здатні терпіти ярма, невтомні. Сміливі й хоробрі... Мова козаків... слов’янська. Вона дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайно витончених зворотів».

4-й учень.

Що говорить вам слово «козак»?

Це крилате, горде слово

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Козаки – це вільні люди,

Козаки – безстрашні люди!

Козаки завжди борці за волю!

За щасливу нашу долю!

Були й серед козаків люди, які згуртовували їх, вчили військовій справі, сміливо вели в бій – це козацькі ватажки. Наступна розповідь про них. Ми зустрічаємось у козацькій читанці з народними звитяжцями.



Другий курінь. Першим кошовим Запорізької Січі був Дмитро Вишневецький, званий також Байдою. Він походив із роду давніх українських князів з міста Вишнівця на Волині. Йому дуже подобалися войовничі й лицарські козаки, і він десь близько 1550 року прибув до козаків. Які й вибрали його своїм отаманом. Під його проводом збудували запорожці першу таку укріплену Січ на острові Хортиця, серед Дніпра. Той острівець оточили валом і частоколом, а над брамами поставили гармати.

(Далі продовжують учні третього куреню.)

Третій курінь. Постанова «Вибори отамана Сагайдачного».

1-й козак. Шановні побратими! Настав час кошового отамана вибирати.

Козаки.

  • Кочубенка вибирайте!

  • Не хочемо Кочубенка!

  • Бородавка нехай буде!

  • Сагайдачного вибирайте!

  • Нехай буде Сагайдачний!

  • Чи хочете ви своїм отаманом мати Сагайдачного?

Разом. Хочемо, хочемо!

Сагайдачний. Дякую вам, шанобливе товариство (вклоняється, одягає стрічку з написом «Кошовий отаман»)!

1-й козак. Тримає цю булаву. Керуй з розумом та душею. У Господа поради питай.

Учитель. І козаки не помилилися, обравши гетьманом Сагайдачного. Це був один із найвідоміших ватажків на запорізькій Січі.

Заслухаємо розповідь про Сагайдачного.

Це один із найталановитіших козацьких ватажків, державний діяч, дипломат, захисник української культури й духовності, поборник освіти, національний герой. Вчився він у Островзькій школі на Волині. Людина нестримної, кипучої енергії, патріот своєї землі, він не міг миритися із жахливими турецько-татарськими набігами й вирушив на Запорізьку Січ, де очолив відважні морські походи. Він розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на козацьких човнах – чайках. Сагайдачний приділяв велику увагу школам. Львівській і Київській школам він передав на освіту 1500 золотих. Це були великі гроші на той час.

Вірш про Сагайдачного

Гей, рівняйся, військо Запорозьке

У тремтливих спогадах моїх,

Сагайдачний сходить з високості

І ступа на скелястий поріг.

Весь, як є... Тисне руку

І регоче, буйний, за столом.

Наче карти викладає муку

І біжать у ворогів тривоги над чолом.

...Ой, рівняйся військо Запорозьке...

Україна-мати, не плач.

Сагайдачний йде до Січі,

Збираючи побратимів по степах.

Україна, вставай та відроджуйся міцно,

У колисці слави твоє немовля.

Четвертий курінь. Постанова «Отаман Іван Сірко».

1-й учень. Іван Сірко народився в селі Мерефі на Харківщині. З іменем Івана Сірка пов’язана найгероїчніша доба в літописі Запорізької Січі. Протягом 20 років він не залишав зброї, проявляючи військовий хист, завзято відстоюючи козацьку волю, стародавні запорізькі звичаї. Цього вірного сина українського народу п’ятнадцять років поспіль обирали кошовим отаманом, чого споконвіку на Запоріжжі не бувало. Свою місію Іван Сірко вбачав в обороні кордонів рідної землі та зміцненні незалежності України.

Талант Івана Сірка – полководця яскраво проявився в сутичках із турецькими ордами.



2-й учень. Відомий такий історичний випадок. Восени 1674 р. Султан звелів татарській орді йти війною на Запоріжжя. Щоб застати козаків зненацька, вороги прийшли на Січ на Різдвяні свята. Запоріжці взимку не виставляли додаткових прикордонних загонів. Це дало змогу підійти до самих стін Січі. Під прикриттям ночі татари нишком проникли через таємний хід в укріплення та вже хотіли було вчинити криваву різанину, та не на тих напали. Запорожці давно помітили непроханих “гостей” і за велінням Івана Сірка чекали, поки вороги скупчилися у вузькому проході, відкрили нищівний вогонь з рушниць. А потім перекривши таємний хід, взялися за шаблі... Не вцілів жоден ворог. Хан, який стояв за стінами Січі, довідавшись про те, тільки люто скрипнув зубами: “Сірко – шайтан, а не людина!”.

3-й учень. Обурений таким зухвалим нападом, Іван сірко навесні, як тільки скресла на Дніпрі крига, зібрав 2000 козаків й виступив у похід на Крим. Тільки пішов не на перекоп, а лише йому відомим шляхом, звідки його ніхто не чекав.Прихід запорожців для турків був, як грім серед ясного неба. Хан втік у гори, панічно залишивши місто напризволяще. А Іван Сірко з побратимами взяли багато добра, визволили полонених і повернулися назад у Січ.

Розглянемо картину Іллі Юхимовича Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Лютий ворог українського народу – турецький султан – марив про підкорення Запорізької Січі. Гадаючи, що буде без труднощів розправитися з козакоми, він надіслав листа, який викликав у запорожців сміх.

У відповідь козаки написали зарозумілому правителю дотепного й дошкульного листа, який увійшов в історію. Розповідають, що листа диктував сам отаман Іван Сірко.

Великий художник Рєпін створив на цю тему славетну картину. Автор хотів донести дух незалежності, сили, волелюбності українського народу. Це були, як писав І. Ю. Рєпін, сміливі голови, герої, повні мужності та моральної сили.



Учитель. Сьогодні ми повинні, навіть зобов’язані, згадати ще одну людину, відомого гетьмана, полководця, державного діяча, ім’я якому було дано самим Богом, - Богдана Хмельницького. На уроці ми познайомимося з юністю Богдана.

Завдання:

 Самостійне читання-твору учнями (підручник, Оксана Верес «Писанка».

 Робота над твором”. (Михайло Грушевський «Юність Богдана Хмельницького»).

Вчитель проводить вибіркове читання

Запитання:

 Де народився Б. Хмельницький?

 Яким удався хлопець? Зовнішність та риси характеру.

 Яку освіту здобув?

 Чому вирішив піти на Січ?

 Як проявив себе в боях?

 В чому виразили козаки пошану й довіру Богдану?

 Яким ви уявили собі Богдана Хмельницького?

(Заслуховуються відповіді учнів.)



Учитель.В пам'яті народній Богдан Хмельницький залишився як національний герой. Дякуючи йому, Україна стала вільною й незалежною, він звільнив Україну від панування Польщі та Литви.

Мрією Хмельницького було бачити Україну самостійною державою.Чи здійснилися мрії Богдана Хмельницького? (Думка дітей).



Учитель.А ще козаки жили за певними законами, або звичаями.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка