Україна івано-франківська обласна державна адміністрація



Сторінка4/18
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

П 'ятий курінь. Постанова «Козацький звичай побратимства»


1-й учень. Чи не найвище цінували козаки дружбу! У війську, повному небезпек і несподіванок житті, козак завжди потребував і цінував вірного товариша, який вчасно допоможе та захистить від біди. Існував навіть звичай побратимства, коли два козаки, зовсім чужі один одному, браталися. Вони йшли до церкви й в присутності священика давали «заповідальне слово» такого змісту: «Ми, що нижче підписались, склали цей заповіт перед Богом про те, що ми браття. І з тим, хто порушить братства нашого союз, той перед Богом відповідь хай дасть».

Після клятви побратими власноручно робили позначки на заповідальному слові, слухали молитви, мінялись хрестами й іконами. Тричі цілувались і виходили з церкви рідними братами до кінця життя.

В побратимів все було спільне: вони дарували одне одному коней, зброю. В походах бувало не з'їдять один без одного шматка хліба. В боях билися поруч і рятували один одного від смерті. Коли траплялось, що когось з побратимів хтось кривдив чи ображав, то інший зараз же ставав на його захист, якщо когось зрадливо вбивали, то його названий брат до кінця життя ставав месником.

Учитель. Хотілося б, щоб звичай побратимства, дружби був святим і в нашому класі, а також в вашому подальшому щасливому житті.

Підсумкові інтерв'ю


Шкільні журналісти беруть інтерв'ю в учасників та гостей (матеріали висвічують в шкільній пресі).

1. Ви сьогодні назвали багатьох козаків. Розповідали про їхню силу та мудрість. Чому їх називають народними звитяжцями?

2. Які риси характеру козаків ви б хотіли успадкувати?

3. Що найбільше запам'яталось, врізалось у пам’ять?


Козацькі забави (ерудит-тести) (Уитель визначає переможців.)


1. Кого називали в Україні козаком? 2. Де знаходилась козацька Січ?

а) розбійника, волоцюгу; а) за Дніпровськими порогами; (!”)

б) кріпосного селянина; б) в причорноморських степах;

в) безстрашного лицаря; (!) в) берег Криму.

г) багатого вельможу.

3. Як називалось місце, де жили 4. Хто був першим козацьким

козаки? гетьманом?

а) мазанка; а) Б. Хмельницький;

б) намет б)Д.Байда -Вишневецький; (!)

в) землянка; в) І.Мазепа;

г) курінь. (!) . г) П. Сагайдачний.

5. 'Що таке «козацькі маяки”? 6. Як називались козацькі судна?



а) кращі козацькі лицарі; а) галери;

б) грамота; б) чайки; (!)

в) світловий телеграф; (!) в) пироги;

г) козацький роз'їзд. г) фрегати.

7. Яка їжа була в козаків 8. Якого кольору був стяг у найулюбленішою? Запорозькій Січі?



а) борщ; а) жовто-блакитний;

б) галушки; б) червоний;

в) каша; (!) в) малиновий;

г) юшка. г) білий.

Учитель. А що їли козаки вранці, знаєте?

Учень. Соломаху їли.

Учитель.А що таке соломаха?

Учень. Затірка, заправлена салом або олією.

Учитель.Так, улюбленою їжею козаків була каша. Але, щоб зварити кашу треба води наносити, вогонь запалити. Давайте пограємо та допоможемо козакам.

Шостий курінь. Постанова «Козацька їжа» (Під час підготовки звернутись за допомогою до завідувача шкільною бібліотекою.)


Учитель. Із століття в століття козаки формували свої кращі риси характеру, які склали кодекс лицарської звитяги. Тобто це були закони, за якими жили козаки. Вони актуальні й сьогодні.

1. Чому козаки йшли на боротьбу з ворогом, знаючи, що загинуть? (Любов до України.)

2. Чи була їм з цього вигода? (Безкорисливість.)

3. Яким було ставлення одне до одного? (Щира дружба.)

4. Козаки ладні були загинути, але не потрапити в неволю. (Волелюбство.)

Учень. А чи не хочете ви позмагатися, спритністю та розумом похвалитись?

(Гра: записати за 1 хвилину якнайбільше слів, пов'язаних зі словом «козак».)

(Підсумки. Визначення кращих, нагородження учнів.)

Учитель.Діти, ви є нащадками славних українських козаків. Тож любіть України шануйте її народ. Хай кожен із вас своїми вчинками й добрими справами доведе, що козацькому роду нема переводу! Хай вам завжди в житті щастить!

КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ


(сценарій шкільного свята-спартакіади для учнів 9 класу)

Мета: забезпечити формування в учнів цінностей українського козацтва як особистісних; сформувати в учнів організаційні, комунікативні і перцептивні вміння, пов'язані з розв’язанням завдань педагога-організатора; сприяти формуванню у школярів сили, витривалості, врівноваженості, цілеспрямованості, інших якостей.

Місце проведення: спортивна зала.

ХІД ЗАХОДУ

Програма змагань різноманітна. Педагогічний колектив, заступник ректора з виховної роботи і вчителі фізичної культури заздалегідь обговорюють і затверджують програму змагань. Учні кожного класу які, беруть участь у змаганнях, знайомляться з програмою, вносять свої пропозиції. При можливості спонсори, батьківський комітет і профспілкова організація допомагають у придбанні пам'ятних призів для нагородження переможців, кожен з яких отримує солодкі призи й подарунки. «Козацьким розвагам» передують змагання з шахів, волейболу, легкої атлетики, футболу серед учнів – 9 класів. А вони власне, стають підсумком фізкультурно-спортивної та оздоровчої роботи, початком складання державних тестів фізичної підготовленості. Кожна паралель класів змагається за окремою програмою, має конкретні завдання, суддівську колегію, склад якої затверджено директором школи.

Після закінчення уроків учні збираються в велике козацьке коло: тут і учасники, і вболівальники. Учасники змагань, судді й ведучий одягнені в українському національному стилі. До присутніх з вітальним словом звертається директор. Ведучий оголошує порядок змагань учнів-козаків з 10-14 видів вправ програми, що була визначена, подає команду всім куреням про їх-початок. Вони тривають 2–2,5 години.

Після закінчення попередніх стартів, усі знову збираються у велике коло, і відбуваються фінали з перетягування каната, піднімання гирі, армреслінгу тощо.



(Ведучий коментує хід змагань, розповідає про історію козацтва, систему його фізичного виховання, вітає переможців, надає слово суддям.)

Ведучий. Запорізькі козаки свого часу мали суворий розпорядок дня: цілорічно вони піднімалися до сходу сонця, йшли на річку, купали коней. Проводили змагання-з'їзди на конях та герцю. На скаку підкидали шапку й намагалися вцілити в неї кулею або стрілою, стрибали через рівчаки, загорожі, “рубалися” на шаблях до “першої крові”, боролися на пасках, билися «на кулачки». Статечний запорожець" мав свого учня - джуру Це був, як правило, осиротілий хлопець 10-14 років. Джури допомагали своїм наставникам чистити зброю, знаряддя, обладнання. Вони оволодівали майстерністю козака: їздою верхи на коні, плаванням, пірнанням, веслуванням на човнах, а також брали участь у змаганнях, вивчали козацькі бойові танці «Гопак» і «Повзунець», до яких входили елементи двобою, багато бойових борецьких елементів - рухи руками та ногами. За фізичною підготовкою джурів стежили старшини, курінні та кошовий отаман, судді та інші.

(На святі звучать козацькі стрілецькі пісні.)

Ведучий (звертається до присутніх і запрошує всі до козацького кола).

Гей, ви, козаченьки, вітер в чистім полі!

Научіть нащадків так любити волю.

Круточола наша доля, не вода в ній – кров тече,

Козаку найперше - воля, козаку найперше – честь.

Гей, ви, козаченьки, спомин з м'яти-рути.

Научіть нащадків козацьку славу повернути

Відродити в них духовність, лицарство,

Палку любов до нашої неньки – України.

З давніх-давен нашим пращурам – запорізьким козакам були притаманні гідність, прагнення незалежності, волелюбність і весела вдача. Недарма в перекладі з тюркської «козак» означає «вільна людина».



Змагання козаків і джур були відповідальним випробовуванням, адже за їхніми результатами хлопців приймали до куренів, посвячували в козаки.

(Нижче пропонуємо деякі з ігор, змагань, завдань, що відбуваються під час свята. Звичайно, кожен учитель може творчо їх використати.)

«Підтягування у висі». Підтягування виконують за умовами. державних тестів і нормативів оцінки підготовленості населення. Перемагає курінь, загальна кількість підтягувань учнів якого найбільша.

«Найсильніший козак». Піднімання гирі 16 кг відбувається на помості або гімнастичних матах. Від кожного куреня (класу) виступає по три найсильніших козаки, які виборюють першість коша (паралелі), січі (школи) як в командному, так і в особистому заліку.

«Лазіння по канату». Козаки кожного куреня мають влізти по канату будь-яким способом якомога швидше. Час кожного фіксується (спускатися вниз перехоплюванням рук). Виграє курінь, що витратив найменше часу на виконання завдання.

«Кращий козак». З положення лежачи на спині під гімнастичним конем козак підтягується й влазить на коня «верхи». Потім те саме роблять інші. Перемагає курінь, більшість козаків якого виконають завдання.

«Сила рук». Змагаються найсильніші козаки куренів. Взаємно захопивши кистями великі пальці, силою нахилити руку суперника, не відриваючи ліктя від столу. Суперники перебувають один проти одного (як в армреслінгу). Перемагає курінь, козаки якого здолали більше суперників.

«Гарматна підготовка». Гравців шикують у колони по одному, утворюючи рівні команди. За сигналом козаки кожного «куреня» бігом послідовно переносять якомога більше м'ячів і складають їх в обручі, покладені на землю на певній відстані перед командами. Виграє «курінь», що швидше і більше переніс «снарядів».

«Влучність у ціль». Команда куреня шикується перед лінією. На певній відстані від неї покладені набивні м'ячі чи поставлені кеглі. Кожен козак м'ячем чи обручем має влучити у ціль (кеглі чи набивні м'ячі). Перемагає курінь, що виконав завдання точніше й швидше. Кожен козак має одну спробу.

«Бій вершників». У двох рівних командах учнів (гравців має бути парна кількість) учасників поділяють на «вершників» і «коней». Вершники сідають «коням» на спину або плечі й поштовхом чи ривком руками намагаються скинути суперника з «коня». Виграє команда, в якій більше вершників залишиться на «конях».

«Запорожець на Січі». Поперек майданчика (залу) проводять дві паралельні лінії на відстані одна від другої 10–15 м – «січ». В січі пересуваються запорожці, а їм, біжучи з-за однієї лінії за протилежну, перетинають шлях козаки іншого гурту (куреня). Запорожці заважають їм, квацають тих, хто перетинає. По квацаних відраховують, потім команди міняються ролями. Виграє гурт (курінь), що має більше спритних козаків, яких не вдалося поквацати.

«Захисник фортеці». В центрі кола – «фортеця» – м'ячі чи кеглі. Біля «фортеці» – захисник. Учні, які стоять у колі, передають м'яч один одному й кидають його, намагаючись влучити в «фортецю». Захисник (захисники) намагається відбити м'яча руками чи ногами. Гравець, якому вдалося влучити в «фортецю», стає захисником.

«Взяти полонених». Козаки стають перед накресленим колом і беруться за руки. Вони розташовуються через одного з різних куренів. За сигналом намагаються втягнути один одного в коло. Перемагає курінь, козакам якого вдалося втягнути в коло більше суперників.

«Січові стрільці». Перед лінією стоять у колонах по одному козаки з кількох куренів. На відстані 5-6 м від них – стовпчики, на які вони почергово накидають кільця з фанери або гуми. Кожен виконує по 3 спроби. Першим стає курінь, який зробив більше влучних кидків.

«Перетягування каната». Перетягують канат курінь на курінь. Канат посередині помічений білою стрічкою, яка перебуває над лінією. Курінь, якому вдалося, перетягнути стрічку від лінії на один метр, перемагає.

Після змагань учасники й глядачі спостерігають виступи кращих спортсменів школи, які супроводжуються коментарем ведучого.



Підсумковий етап. Свято завершується визначенням переможців, врученням призів та святковим концертом. В класах та в школі видається «Блискавка», в якій публікуються витяги з підсумкового наказу директора з подякою кращим козакам і куреням. Козацькі забави повинні стати справжнім емоційним святом для учнів, яке вони запам’ятають на довго.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка