Відділ освіти Миколаївської райдержадміністрації
Кривобалківська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Миколаївської районної ради
Перший урок на тему:
«Україна – єдина країна»
(Середня група 5 клас).
Класний керівник
Вербицька Зоя Володимирівна
Крива Балка
2014
Мета:
Освітня: - ознайомлення учнів з основними державотворчими подіями
становлення незалежної України; історією створення Державного Прапора,
Гімну, Гербу України;
- формування негативного ставлення до проявів дискримінації, жорстокості та насильства, засудження військової агресії.
Розвиваюча: - розвиток у школярів почуття гордості за Україну, її історію та видатних людей, які зробили вагомий внесок у розвиток світової та європейської спільноти;
- вміння висловлювати власні думки;
- формування активної життєвої позиції школярів, їх громадянського
самовизначення, прагнення до самореалізації в Україні.
Виховна: виховання людяності, гідності, справедливості, толерантності,
Відповідальності, почуття патріотизму, національної гордості – основних моральних цінностей, що визначають ставлення до людей і сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні.
Тип уроку: урок-подорож з елементами проектної технології. Робота у групах.
Форма проведення: заочна мандрівка « Живи в моїм серці, Україно, благослови добром мене! »
Обладнання: відеороліки, презентація, аудіозаписи, вислови про Україну, виставка малюнків «Мальовнича Україна», епіграф, папір, ножиці, скоч. КАРТА України.
Сьогодні свято завітало в школу,
Перше вересня, і пролунав дзвінок.
Змужнілі, сонцем зласкані улітку,
Ми розпочнем найперший наш урок.
Дорогі діти, ось ви у школі, на першому уроці. Вітаю вас з Днем Знань, який сьогодні святкує наша Україна. У всіх містах і селах почався новий навчальний рік, який поведе учнів у дивовижну Країну Знань. І зараз всі школярі сіли за парти, щоб почати свій перший урок, тема якого: «Україна – єдина країна».
Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:
Красива, дивовижна і єдина.
Усе тут дороге: ліс, гори, і поля,
Бо це Вітчизна наша — Україна!
Дорогі діти, батьки! Я рада бачити вас у нашому класі. Сьогодні ми зібралися на перший урок у цьому році.
То ж урок наш буде присвячений дорогій Батьківщині, милій Україні, яку ми всі дуже любимо, бо найбільше, що є у кожного з нас, — це рідна Вітчизна.
Діти, а що таке Вітчизна? (Відповіді дітей).
Як називається наша Батьківщина? (Відповіді учнів).
А якби вам треба було намалювати свою Батьківщину, то що б ви намалювали? Відповіді дітей: свій дім, де живу; двір і вулицю; садок, маму і тата; бабусю і дідуся біля хати; нашу родину; школу і шкільне подвір‘я; ліс і струмочок і т.д.
Кожен намалював би те, що найдорожче, найрідніше, свій улюблений куточок, де живе, своїх батьків і дідусів та бабусь. Отже, сьогодні всі діти намалюють велику Україну, свою Батьківщину, бо вона складається з маленьких улюблених куточків, де ви народились і живете, і з тих людей, які її населяють, тобто ваших родин, близьких і знайомих — земляків.
Зупинка перша «Державні символи України». Супроводження презентацією.
Кожна держава світу має свої символи. Що ж означає слово символ? Символ – це знак, умовне позначення якогось предмета чи явища. Наша Україна теж має свою символіку.
Які державні символи України ви знаєте?
Герб – символічний знак, ключ до історії, роду, міста, держави. Ще герб – це відмітний знак, картинка.
Тризуб означає триєдність життя – батько, мати, дитя, які символізують силу, мудрість і любов. Тризуб ще відображає і єднання трьох стихій – землі, води, повітря, без яких неможливе життя. Якщо придивитися уважно до герба, то можна ще й скласти слово з його частин – воля. Адже до волі завжди прагнув українській народ.
Державний прапор України - це національний прапор України, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг – синього та жовтого.
Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір зерна, що дарує життя усьому сущному на землі. Жовтий колір – це й ще колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб.
Блакитний колір – це колір ясного, чистого мирного неба. А хіба без живлющої матері – води визрів й заколосився хліб? От вам і ще один блакитний колір – колір цариці – води.
Гімн ( Лунає уривок гімну) «Ще не вмерла Україна». Автор Павло Чубинський, композитор Михайло Вербицький.
Завдання кожного справжнього громадянина України – знати, поважати символи своєї держави, не дозволяти глумитися над ними, гордитися ти, що ми живемо у вільній державі.
Зупинка друга «Моя мала Батьківщина».
Як ви розумієте значення слова Батьківщина? А значення мала Батьківщина?
Мала Батьківщина – це місце де ти народився. Кожен з нас повинен знати історію рідного краю.
Вікторина «Моя Україна»
• Яке місто є столицею нашої держави? (Київ)
• Назвіть державні символи України? (Герб, Гімн, Прапор)
• Який кущ вважають народним символом України? (Калина)
• На честь кого було названо місто Київ? (На честь брата Кия)
• Як називається Основний Закон нашої держави? (Конституція України)
• Яка мова в Україні є державною? (Українська)
• Яка найбільша річка в Україні? (Річка Дніпро)
• Державний Герб України – це... (Тризуб)
• Якого кольору Державний Прапор України? (Синьо-жовтого)
• Урочиста пісня нашої держави – це... (Гімн України)
• Найвищі гори в Україні – це... (Карпати)
• Кого в родині називають берегинею? (Матусю)
• Що матері дарують своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в дорогу? (Вишитий рушник)
• З чим українці зустрічають гостей? (З хлібом-сіллю)
• Без чого не обходиться жодне свято Великодня? (Без Паски і крашанок)
• Як називається символ, який українки одягають на голову? (Вінок)
• Яка улюблена страва українців? (Сало, борщ, вареники)
• Яка їжа є головною на Святий вечір? (Кутя)
За правильні відповіді діти отримують фішки. Хто набере найбільшу кількість фішок,
Зупинка третя «Літературна».
А тепер ми звернемось до карти світу і знайдемо там свою Україну — вільну і незалежну державу, у якій нам випало щастя жити, бо ж як і матір, Батьківщину свою людина не вибирає, а має від народження. Хто знає, у якій частині світу нам треба шукати Україну? (В Європі).
Бачите, як багато є країн у світі, як багато різних народів живе на нашій планеті Земля! А серед них і ми — українці. У кожного народу є своя історія, культура, мова, є свої традиції і легенди, казки і прислів‘я. Є все це і у народу України: культура, історія, мова, традиції, є свої мрії та надії. Є в нас і велика любов до свого краю, яка відображена в легендах і казках, прислів‘ях і приказках. А скажіть, які прислів‘я про рідний край ви знаєте?
«За рідний край життя віддай»,
«Кожен край має свій звичай»,
«Де рідний край, там і рай»,
«Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти»,
«Радше впадь, але не зрадь»,
«Рідна земля і в жмені мила»,
«Де не є добре, а вдома краще»,
«З рідної сторони і ворона мила» та ін..
Ми з вами говорили про символи української держави. А ще є у кожного народу інші символи — це дерева і квіти, які полюбились понад усе. От у Канаді дуже люблять клен, у Росії — берізку, а які дерева є символом
України? (Відповіді дітей).
У нас кажуть: без верби та калини нема України. До них наш народ ставиться з великою любов‘ю і повагою. І в цьому є велика мудрість. Як верба та калина ростуть біля води, так і народ України селився завжди біля річок та
озер, бо без води нема життя, а ці рослини очищають воду, допомагають людині у важкі хвилини і в час радості. А за допомогою вербової гілочки людина собі завжди воду знайде під землею.
А ще люблять українці гарного птаха лелеку, який є символом добра, сімейного затишку і немовлят, які він приносить у родини. А як ще називають лелеку? (Бусол, боцюн, чорногуз, бузько та ін).
У кожного народу є щось своє, відмінне від інших, бо й люди всюди різні. Але основною відмінністю народу є його мова. От у росіян — російська, а в поляків —польська, у німців — німецька, у чехів — чеська, у французів — французька, у англійців — англійська, а у нас — українська, бо ми живемо в Україні і державна мова — українська. Про це і в Конституції записано. А Конституція — це Основний закон кожної держави, який всі повинні виконувати.
Мова нашого древнього народу дуже гарна, багата і чарівна. Хоч рідну мову України прагнули знищити, але сьогодні вона живе і розвивається, вільна серед вільних.
1 учень.
Мово, моя найчистіша криниця.
Є і краса, і багатство в тобі.
Кожен приходить до тебе напиться,
В радості, в щасті, у тихій журбі.
2 учень.
Ти з джерела і струмочка дзвінкого,
З лісу і поля, з квіток і роси,
З лугу розквітлого, з небо ясного,
З грому, веселки й світанку, з краси.
А народ наш мудрий і добрий, чесний і працьовитий, волелюбний і сміливий. Кожна людина — це патріот своєї держави, її свідомий громадянин. А що означає громадянин? (Відповіді учнів). Кожен громадянин — це патріот своєї Вітчизни, бо любить її, трудиться, щоб країна процвітала, відстоює і бореться за її щастя і незалежність.
1 учень.
Я патріот, а значить це багато.
Бо почалося з перших днів життя
І перших кроків. З батьківської хати
Й стежинки, що веде у майбуття.
З легенди дідусевої і казки,
І річечки, що сонцем виграє.
Із ніжних рук, бабусиної ласки
Й тополі, де гніздо лелека в ‘є.
2 учень.
Із чистих вод, криниць із журавлями
Та рушників у хаті на стіні.
Із щирої любові тата й мами,
Де завжди добре й затишно мені.
3 учень.
Із мови, що у серденько запала
І музикою дивною звучить,
Душа дитяча — все запам‘ятала.
Зі мною це повіки буде жить!
І не загине з часом, не зітреться,
Бо народивсь я в чарівнім краю.
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
А що треба робити дітям, щоб відчувати себе справжніми громадянами своєї Вітчизни, її патріотами? Відповіді учнів: добре вчитись; бути активними у житті класу, школи; любити і берегти природу України; примножувати багатства рідного краю; гартувати свою силу і волю...
Кожна людина повинна прагнути досягти в житті найбільшого. Для
того треба розвивати свої здібності й таланти, щоб приносити максимальну користь своїй Україні, віддавати тепло своїх долонь, розуму і серця, щоб наша країна процвітала і всім у ній жилось добре та радісно.
А ким хочете ви стати у житті, яку професію мрієте одержати? (Відповіді учнів). Щоб здобути професію, треба у школі добре вчитись, мати відповідний запас знань, бо все в житті починається з малого, за допомогою старанної праці, зусиль. І нічого не буває просто і легко, до всього треба докласти праці.
Зупинка четверта «Творча».
А зараз кожен учень виріже з кольорового паперу сердечко, обмалює
на папері свою долоньку і теж виріже ножицями, і все це ми розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була захищена любов‘ю, теплом наших сердець, долонь, наче дівчинка у вінку. Це буде колективна робота, а я теж допомагатиму. Цю карту ми повісимо у класі й будемо завжди пам‘ятати, що ми громадяни своєї милої України, ми її патріоти, а тому ми все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись, трудитись на благо Вітчизни.
(Робота над створенням колективного панно. Фонограма «Україна –єдина країна».).
Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх господарів життя. Ви потрібні їй мудрі, умілі, дбайливі і людяні.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт незалежності України, а 1 грудня 1991 року український народ на Всеукраїнському референдумі підтвердив цей Акт. Тож Україна відродилася як незалежна держава.
Вона має надто молодий вік, всього 23 роки, а це пора юності і мужніння.
Прийшла, прийшла свята година…
Прийшла, прийшла свята година,
Настав жаданий довго час.
Ура! Єдина Україна,
Приходить свято і до нас.
Хай кожен з нас запам‘ятає
Цей час, цей день і цюю мить.
Хай слово радісно лунає,
І серце піснею бринить.
Хай рідний прапор освященний
Назавжди в серці майорить.
Запам‘ятай же, люд хрещений,
І час, і день, і цюю мить.
Єднайтесь, люди, Батьківщина
Навік єдиная у нас.
Любіте неньку Україну
Так, як любив її Тарас.
Нехай же мудрість не покине
Твоїх синів у боротьбі,
За твою вольність, Україно,
Навіки слава хай тобі!
Віктор Карвацький.
Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі.
"Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…
І тоді піднялися найдревніші із кобзарів:
- Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..
Не розчаровуйсь в Україні –
Немає єдності у нас.
То наша головна провина
За весь неволі довгий час.
Не розчаровуйсь в Україні.
А зрозумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні.
Вона свята, а грішні – ми.
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні.
Ідеї волі певним будь.
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньки біль збагнуть.
Не розчаровуйсь в Україні.
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини
В садках достатку і добра.
Ось і пройшов Перший у цьому навчальному році урок. Закінчити наш урок я б хотіла словами – побажаннями: не обов‘язково займати високу посаду, бути дорослим, мати великі кошти, щоб прославити рідний край, зберегти, збагатити, треба лише його любити.
Дорослішають діти, сивіють батьки – такий закон життя, але не старішає наша квітуча українська земля. Вона є рідною для мільйонів українців і для нас з вами також. Це наша доля, яка випадає раз на віку, це наша мати, яку не обирають, це наша радість і пісня, які вічні на цій землі.
Любіть рідну землю, плекайте і примножуйте її багатства, будьте гідними своєї Батьківщини!
Виконується пісня «У РИТМІ СЕРЦЯ»
Музика Руслани Слова Сашка Положинського
Я хочу, щоб моє дерево було зеленим,
Щоб зла сокира його ніколи не торкалася!
Щоб колискова бабусина знов прийшла до мене,
І щоб зі мною назавжди зосталася!
Я хочу, щоб мій будинок був високим і гарним,
Щоб поруч зі мною жили привітні люди!
Щоб кожне добре діло не лишалось марним,
І щоб було так завжди та усюди!
А я хочу, щоб моя річка була чистою.
Бо я влітку дуже люблю в ній купатися!
А ще хочу, щоб сонце посмішкою променистою
Не забувало кожного ранку зі мною вітатися!
А я просто люблю збирати квіти,
Дихати їхніми п'янкими ароматами!
Я кожному новому другу по-справжньому радітиму,
"Дай-да-на-да" з ним весело співатиму!
Приспів:
Є у кожного з нас "Дай-да-на-да"
В серці мрія своя!
Знаю я, знаєш ти — "Дай-да-на-да"
Це не сон!
То прийшов новий час — "Дай-да-на-да"
Знаєш ти, знаю я —
Досягнути мети "Дай-да-на-да"
Можна тільки разом!
А я хочу, щоб мої друзі ніколи не плакали,
І щоб кожен пишався великою родиною!
Ми всі вчимося жити, і мені не однаково,
Ким я стану, коли виросту.
Та головне — щоб був людиною!
А до мене прилетіла ластівка,
І гніздо лаштує під моєю стріхою!
Моє серце розривається від щастя,
І я готовий (-ва) поділитися своєю втіхою!
Над своєю землею пропливу разом
з хмарами...
Пролечу над нею разом з лелеками...
Чи можуть бути гори чужі такими гарними?
Чи можуть бути степи такими далекими?
Всі ми діти землі казково-чарівної!
Кожен з нас став її малою частиною!
Всі ми діти країни єдиної!
Всі ми є сім'єю єдиною!
Література:
-
Лист Міністерства освіти і науки України від 16.06.2014 року №1/9-318 "Про тему Першого уроку в 2014-2015 навчальному році"
-
Тюпа А. І. Україна – наш спільний дім. Розробки уроків та позакласних
заходів, присвячені 20-й річниці незалежності України. – Миколаїв: МОІППО, 2011. – с. 126. Лабораторія виховної роботи та захисту прав дитини Лабораторія оперативної науково-педагогічної інформації
Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
|