Україна єдина країна
|
Скачати 143.6 Kb.
|
| Відділ освіти Миколаївської райдержадміністрації
Кривобалківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської районної ради
Класний керівник Вербицька Зоя Володимирівна
Крива Балка 2014
становлення незалежної України; історією створення Державного Прапора, Гімну, Гербу України; - формування негативного ставлення до проявів дискримінації, жорстокості та насильства, засудження військової агресії. Розвиваюча: - розвиток у школярів почуття гордості за Україну, її історію та видатних людей, які зробили вагомий внесок у розвиток світової та європейської спільноти; - вміння висловлювати власні думки; - формування активної життєвої позиції школярів, їх громадянського самовизначення, прагнення до самореалізації в Україні. Виховна: виховання людяності, гідності, справедливості, толерантності, Відповідальності, почуття патріотизму, національної гордості – основних моральних цінностей, що визначають ставлення до людей і сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні. Тип уроку: урок-подорож з елементами проектної технології. Робота у групах. Форма проведення: заочна мандрівка « Живи в моїм серці, Україно, благослови добром мене! » Обладнання: відеороліки, презентація, аудіозаписи, вислови про Україну, виставка малюнків «Мальовнича Україна», епіграф, папір, ножиці, скоч. КАРТА України. 
Сьогодні свято завітало в школу, Перше вересня, і пролунав дзвінок. Змужнілі, сонцем зласкані улітку, Ми розпочнем найперший наш урок.
Дорогі діти, ось ви у школі, на першому уроці. Вітаю вас з Днем Знань, який сьогодні святкує наша Україна. У всіх містах і селах почався новий навчальний рік, який поведе учнів у дивовижну Країну Знань. І зараз всі школярі сіли за парти, щоб почати свій перший урок, тема якого: «Україна – єдина країна». Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля: Красива, дивовижна і єдина. Усе тут дороге: ліс, гори, і поля, Бо це Вітчизна наша — Україна! Дорогі діти, батьки! Я рада бачити вас у нашому класі. Сьогодні ми зібралися на перший урок у цьому році. То ж урок наш буде присвячений дорогій Батьківщині, милій Україні, яку ми всі дуже любимо, бо найбільше, що є у кожного з нас, — це рідна Вітчизна. Діти, а що таке Вітчизна? (Відповіді дітей). Як називається наша Батьківщина? (Відповіді учнів). А якби вам треба було намалювати свою Батьківщину, то що б ви намалювали? Відповіді дітей: свій дім, де живу; двір і вулицю; садок, маму і тата; бабусю і дідуся біля хати; нашу родину; школу і шкільне подвір‘я; ліс і струмочок і т.д. Кожен намалював би те, що найдорожче, найрідніше, свій улюблений куточок, де живе, своїх батьків і дідусів та бабусь. Отже, сьогодні всі діти намалюють велику Україну, свою Батьківщину, бо вона складається з маленьких улюблених куточків, де ви народились і живете, і з тих людей, які її населяють, тобто ваших родин, близьких і знайомих — земляків. Зупинка перша «Державні символи України». Супроводження презентацією. Кожна держава світу має свої символи. Що ж означає слово символ? Символ – це знак, умовне позначення якогось предмета чи явища. Наша Україна теж має свою символіку. Які державні символи України ви знаєте?
Тризуб означає триєдність життя – батько, мати, дитя, які символізують силу, мудрість і любов. Тризуб ще відображає і єднання трьох стихій – землі, води, повітря, без яких неможливе життя. Якщо придивитися уважно до герба, то можна ще й скласти слово з його частин – воля. Адже до волі завжди прагнув українській народ. Державний прапор України - це національний прапор України, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг – синього та жовтого. Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір зерна, що дарує життя усьому сущному на землі. Жовтий колір – це й ще колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб. Блакитний колір – це колір ясного, чистого мирного неба. А хіба без живлющої матері – води визрів й заколосився хліб? От вам і ще один блакитний колір – колір цариці – води.
Завдання кожного справжнього громадянина України – знати, поважати символи своєї держави, не дозволяти глумитися над ними, гордитися ти, що ми живемо у вільній державі. Зупинка друга «Моя мала Батьківщина». Як ви розумієте значення слова Батьківщина? А значення мала Батьківщина? Мала Батьківщина – це місце де ти народився. Кожен з нас повинен знати історію рідного краю. Вікторина «Моя Україна» • Яке місто є столицею нашої держави? (Київ) • Назвіть державні символи України? (Герб, Гімн, Прапор) • Який кущ вважають народним символом України? (Калина) • На честь кого було названо місто Київ? (На честь брата Кия) • Як називається Основний Закон нашої держави? (Конституція України) • Яка мова в Україні є державною? (Українська) • Яка найбільша річка в Україні? (Річка Дніпро) • Державний Герб України – це... (Тризуб) • Якого кольору Державний Прапор України? (Синьо-жовтого) • Урочиста пісня нашої держави – це... (Гімн України) • Найвищі гори в Україні – це... (Карпати) • Кого в родині називають берегинею? (Матусю) • Що матері дарують своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в дорогу? (Вишитий рушник) • З чим українці зустрічають гостей? (З хлібом-сіллю) • Без чого не обходиться жодне свято Великодня? (Без Паски і крашанок) • Як називається символ, який українки одягають на голову? (Вінок) • Яка улюблена страва українців? (Сало, борщ, вареники) • Яка їжа є головною на Святий вечір? (Кутя) За правильні відповіді діти отримують фішки. Хто набере найбільшу кількість фішок,
А тепер ми звернемось до карти світу і знайдемо там свою Україну — вільну і незалежну державу, у якій нам випало щастя жити, бо ж як і матір, Батьківщину свою людина не вибирає, а має від народження. Хто знає, у якій частині світу нам треба шукати Україну? (В Європі). Бачите, як багато є країн у світі, як багато різних народів живе на нашій планеті Земля! А серед них і ми — українці. У кожного народу є своя історія, культура, мова, є свої традиції і легенди, казки і прислів‘я. Є все це і у народу України: культура, історія, мова, традиції, є свої мрії та надії. Є в нас і велика любов до свого краю, яка відображена в легендах і казках, прислів‘ях і приказках. А скажіть, які прислів‘я про рідний край ви знаєте? «За рідний край життя віддай», «Кожен край має свій звичай», «Де рідний край, там і рай», «Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти», «Радше впадь, але не зрадь», «Рідна земля і в жмені мила», «Де не є добре, а вдома краще», «З рідної сторони і ворона мила» та ін.. Ми з вами говорили про символи української держави. А ще є у кожного народу інші символи — це дерева і квіти, які полюбились понад усе. От у Канаді дуже люблять клен, у Росії — берізку, а які дерева є символом України? (Відповіді дітей). У нас кажуть: без верби та калини нема України. До них наш народ ставиться з великою любов‘ю і повагою. І в цьому є велика мудрість. Як верба та калина ростуть біля води, так і народ України селився завжди біля річок та озер, бо без води нема життя, а ці рослини очищають воду, допомагають людині у важкі хвилини і в час радості. А за допомогою вербової гілочки людина собі завжди воду знайде під землею. А ще люблять українці гарного птаха лелеку, який є символом добра, сімейного затишку і немовлят, які він приносить у родини. А як ще називають лелеку? (Бусол, боцюн, чорногуз, бузько та ін). У кожного народу є щось своє, відмінне від інших, бо й люди всюди різні. Але основною відмінністю народу є його мова. От у росіян — російська, а в поляків —польська, у німців — німецька, у чехів — чеська, у французів — французька, у англійців — англійська, а у нас — українська, бо ми живемо в Україні і державна мова — українська. Про це і в Конституції записано. А Конституція — це Основний закон кожної держави, який всі повинні виконувати. Мова нашого древнього народу дуже гарна, багата і чарівна. Хоч рідну мову України прагнули знищити, але сьогодні вона живе і розвивається, вільна серед вільних. 1 учень. Мово, моя найчистіша криниця. Є і краса, і багатство в тобі. Кожен приходить до тебе напиться, В радості, в щасті, у тихій журбі. 2 учень.
Ти з джерела і струмочка дзвінкого, З лісу і поля, з квіток і роси, З лугу розквітлого, з небо ясного, З грому, веселки й світанку, з краси. А народ наш мудрий і добрий, чесний і працьовитий, волелюбний і сміливий. Кожна людина — це патріот своєї держави, її свідомий громадянин. А що означає громадянин? (Відповіді учнів). Кожен громадянин — це патріот своєї Вітчизни, бо любить її, трудиться, щоб країна процвітала, відстоює і бореться за її щастя і незалежність. 1 учень.
Я патріот, а значить це багато. Бо почалося з перших днів життя І перших кроків. З батьківської хати Й стежинки, що веде у майбуття. З легенди дідусевої і казки, І річечки, що сонцем виграє. Із ніжних рук, бабусиної ласки Й тополі, де гніздо лелека в ‘є. 2 учень. Із чистих вод, криниць із журавлями Та рушників у хаті на стіні. Із щирої любові тата й мами, Де завжди добре й затишно мені. 3 учень.
Із мови, що у серденько запала І музикою дивною звучить, Душа дитяча — все запам‘ятала. Зі мною це повіки буде жить! І не загине з часом, не зітреться, Бо народивсь я в чарівнім краю. Тепло долонь і розуму, і серця Я Україні милій віддаю! А що треба робити дітям, щоб відчувати себе справжніми громадянами своєї Вітчизни, її патріотами? Відповіді учнів: добре вчитись; бути активними у житті класу, школи; любити і берегти природу України; примножувати багатства рідного краю; гартувати свою силу і волю... Кожна людина повинна прагнути досягти в житті найбільшого. Для того треба розвивати свої здібності й таланти, щоб приносити максимальну користь своїй Україні, віддавати тепло своїх долонь, розуму і серця, щоб наша країна процвітала і всім у ній жилось добре та радісно. А ким хочете ви стати у житті, яку професію мрієте одержати? (Відповіді учнів). Щоб здобути професію, треба у школі добре вчитись, мати відповідний запас знань, бо все в житті починається з малого, за допомогою старанної праці, зусиль. І нічого не буває просто і легко, до всього треба докласти праці. Зупинка четверта «Творча». А зараз кожен учень виріже з кольорового паперу сердечко, обмалює на папері свою долоньку і теж виріже ножицями, і все це ми розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була захищена любов‘ю, теплом наших сердець, долонь, наче дівчинка у вінку. Це буде колективна робота, а я теж допомагатиму. Цю карту ми повісимо у класі й будемо завжди пам‘ятати, що ми громадяни своєї милої України, ми її патріоти, а тому ми все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись, трудитись на благо Вітчизни. (Робота над створенням колективного панно. Фонограма «Україна –єдина країна».). Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх господарів життя. Ви потрібні їй мудрі, умілі, дбайливі і людяні. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт незалежності України, а 1 грудня 1991 року український народ на Всеукраїнському референдумі підтвердив цей Акт. Тож Україна відродилася як незалежна держава. Вона має надто молодий вік, всього 23 роки, а це пора юності і мужніння.
Настав жаданий довго час. Ура! Єдина Україна, Приходить свято і до нас. Хай кожен з нас запам‘ятає Цей час, цей день і цюю мить. Хай слово радісно лунає, І серце піснею бринить. Хай рідний прапор освященний Назавжди в серці майорить. Запам‘ятай же, люд хрещений, І час, і день, і цюю мить. Єднайтесь, люди, Батьківщина Навік єдиная у нас. Любіте неньку Україну Так, як любив її Тарас. Нехай же мудрість не покине Твоїх синів у боротьбі, За твою вольність, Україно, Навіки слава хай тобі! Віктор Карвацький.
"Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці… І тоді піднялися найдревніші із кобзарів: - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!.. Не розчаровуйсь в Україні – Немає єдності у нас. То наша головна провина За весь неволі довгий час. Не розчаровуйсь в Україні. А зрозумій її печаль. Що робиш ти для неї нині – Не розчаровуйсь в Україні. Вона свята, а грішні – ми. В її недолі часто винні Її ж бо дочки і сини. Не розчаровуйсь в Україні. Ідеї волі певним будь. Бо тільки той є справжнім сином, Хто вміє неньки біль збагнуть. Не розчаровуйсь в Україні. Вір, що мине важка пора, Розквітне пишний цвіт калини В садках достатку і добра. Ось і пройшов Перший у цьому навчальному році урок. Закінчити наш урок я б хотіла словами – побажаннями: не обов‘язково займати високу посаду, бути дорослим, мати великі кошти, щоб прославити рідний край, зберегти, збагатити, треба лише його любити. Дорослішають діти, сивіють батьки – такий закон життя, але не старішає наша квітуча українська земля. Вона є рідною для мільйонів українців і для нас з вами також. Це наша доля, яка випадає раз на віку, це наша мати, яку не обирають, це наша радість і пісня, які вічні на цій землі. Любіть рідну землю, плекайте і примножуйте її багатства, будьте гідними своєї Батьківщини!
Музика Руслани Слова Сашка Положинського Я хочу, щоб моє дерево було зеленим, Щоб зла сокира його ніколи не торкалася! Щоб колискова бабусина знов прийшла до мене, І щоб зі мною назавжди зосталася! Я хочу, щоб мій будинок був високим і гарним, Щоб поруч зі мною жили привітні люди! Щоб кожне добре діло не лишалось марним, І щоб було так завжди та усюди! А я хочу, щоб моя річка була чистою. Бо я влітку дуже люблю в ній купатися! А ще хочу, щоб сонце посмішкою променистою Не забувало кожного ранку зі мною вітатися! А я просто люблю збирати квіти, Дихати їхніми п'янкими ароматами! Я кожному новому другу по-справжньому радітиму, "Дай-да-на-да" з ним весело співатиму! Приспів: Є у кожного з нас "Дай-да-на-да" В серці мрія своя! Знаю я, знаєш ти — "Дай-да-на-да" Це не сон! То прийшов новий час — "Дай-да-на-да" Знаєш ти, знаю я — Досягнути мети "Дай-да-на-да" Можна тільки разом! А я хочу, щоб мої друзі ніколи не плакали, І щоб кожен пишався великою родиною! Ми всі вчимося жити, і мені не однаково, Ким я стану, коли виросту. Та головне — щоб був людиною! А до мене прилетіла ластівка, І гніздо лаштує під моєю стріхою! Моє серце розривається від щастя, І я готовий (-ва) поділитися своєю втіхою! Над своєю землею пропливу разом з хмарами... Пролечу над нею разом з лелеками... Чи можуть бути гори чужі такими гарними? Чи можуть бути степи такими далекими? Всі ми діти землі казково-чарівної! Кожен з нас став її малою частиною! Всі ми діти країни єдиної! Всі ми є сім'єю єдиною!
заходів, присвячені 20-й річниці незалежності України. – Миколаїв: МОІППО, 2011. – с. 126. Лабораторія виховної роботи та захисту прав дитини Лабораторія оперативної науково-педагогічної інформації Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. |
