Україно! Ти моя молитва



Скачати 221.29 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір221.29 Kb.
Виховна година "Україно! Ти – моя молитва"для 5 -9кл.

Мета: стимулювати в учнів інтерес до історії України; розвивати почуття відповідальності за долю своєї держави; виховувати почуття патріотизму, національної гідності.

Обладнання: Конституція України, мультимедійна презентація «Державні символи України», музичне оформлення, малюнок «Сходження України», виставка книжок про Україну.

Ми – вільні люди! Ми, неначе, квіти, Нам цілувати небеса і вітер, І долю мати, як вони, свою. І буде доля, наче цвіт калини, В розповені невипитих щедрот, Бо є держава наша – Україна, І є її невтрачений народ.

Василь Олійник

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети уроку



Слово вчителя. Діти, де б ви не жили: серед безкрайого степу чи в оточенні віковічних лісів, біля високих гір чи синього моря, у місті чи у селі – все це зветься одним словом – Україна. Україна – це ваша Батьківщина, і ви її громадяни, бо живете на цій землі. Як наша планета є маленькою частинкою безмежного Всесвіту, так і ви є невід'ємною частинкою великого народу України. Зверніть увагу на епіграф нашого уроку ( учень зачитує епіграф) – ці слова нашого краянина В. Олійника присвячені незалежності нашої держави. Так, тепер ми вільні, але до цього був довгий шлях. Давайте пригадаємо деякі його сторінки.

Запитання учням:

1.В якому році Україна стала незалежною?

2.Які документи узаконюють статус України як держави( 1990 р. Декларація про Державний суверенітет України, 1991 р. Акт проголошення незалежної України, Всеукраїнський референдум)?

3.Який відсоток громадян підтвердив Акт незалежності України?

4.Коли та в якому юридичному документі остаточно визнана незалежність України, як держави світу (1996 р. Конституція України)?

(Вчитель зачитує статтю 1,20 Конституції України)

5.Що є державними символами України?

А зараз переглянемо презентацію « Державні символи України»

Отже, діти, 24.08.2011 року ми святкували скільки років незалежності України ? Але так було не завжди. Наша прекрасна земля була окупована і спаплюжена, тисячі населення продані в рабство, колись горді лицарі – козаки – закріпачені, самобутня й багата культура – знівечена. (звучить сумна мелодія)

РОКСОЛАНА

Нема нікого. Євнухи, гарем і одаліски, і … нема нікого. Вже продали і зрадили мене, мою журбу поклали на коліна, і навіть пісню, рідну, журавлину арканом вітру вирвали з небес? А дім палав і плакали дощі, і дух живиці гіркнув на долонях, і падав щит, чужий, багряний щит на гострий крик, народжений в полоні.

Мої сліди, мої гіркі сліди, ви поросли рожевою травою, а брат один, чому мій брат один? – Коли я залишаюся живою! Коли в мені вирує джерело, палає ватра вирваної пісні… Хоча б на мить від серця відлягло- о, як йому на цьому світі тісно!

У рідний край немає вороття, і «цар царів» - султан мені за мужа, шовковий шнур його синів задушить, його візир віддасть мені життя, бо я – Хуррем, я – радісна, і знов святкує сміх, ступаючи по трупах, бо то братів моїх убитих кров через літа і долі переступить, аби прийти і плітями журби мене шмагати сорок довгих років…

Неоніла Стефурак

Слово вчителя. Майже три з половиною сторіччя йшла Україна до своєї незалежності. Дві попередні спроби( 1654 р. і 1917-1921 рр.) здобути і побудувати незалежну Українську державу закінчилися поразками. Трагізм історичної долі України у спробах вибудувати незалежну державу, очевидно, потрібно шукати зокрема в тому, що в українського народу не було необхідної для цього єдності.

Учень: Питають, що ми за народ такий…

Ми ті, що відродились з попелища.

І наше синьо-жовте полотнище

Полоще свіжий вітер молодий.



Слово вчителя. А зараз ми з вами пригадаємо весь шлях нашої держави до незалежності, пройшовши його по сходинках, які намальовані на цьому малюнку «Сходження України» (на малюнку намальовано 4 сходинки вверх, на кожній сходинці роки, а вверху прапор і герб нашої держави),(допомагають учні, які мали випереджувальне домашнє завдання)

1-й учень. Перша сходинка. Київська Русь ІХ-ХІ ст. була однією з найбільших й наймогутніших держав у Європі. У часи Володимира Великого вона досягла високого рівня військової могутності, економічної міції, культурного піднесення, стала в рівень з багатьма державами Європи і Близького Сходу. Пізніше Ярослав Мудрий, син Володимира, продовжував зовнішню політику свого батька. В той час Київська Русь мала дружні стосунки майже з усіма країнами Європи. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи», тому що його дочки були дружинами королів Норвегії, Угорщини, Франції, а сини були одружені з можновладними принцесами Візантії, Польщі, Німеччини. Київська Русь відігравала політичну роль у міжнародному житті, бо захищала Європу від нападів східних кочівників.

2-й учень. Друга сходинка. У ході визвольної війни (1648-1657 рр.) українського народу під проводом Богдана Хмельницького створено основу для розбудови козацької держави. У ХV столітті на території Європи з*являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. А 1710 року Пилип Орлик написав конституцію, яка за демократичним змістом значно випередила тодішні правові акти європейських держав. 16 статей документа визначили демократичні засади української державності.

3-й учень. Третя сходинка. У новітню добу своїй історії український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності . Україна була поділена між двома сусідніми імперіями: Російською та Австро-Угорською. Події Першої світової війни , а також розвиток подій 1917 року в Петрограді сколихнули український народ. Реалізувавши своє одвічне прагнення до свободи ,українці створили 17 березня 1917 року Українську Центральну Раду . вона стала центром організації українського життя, виражала інтереси всього народу. Очолив її відомий громадський діяч , історик Михайло Грушевський. Центральна Рада, виконуючи народну волю ,своїм четвертим універсалом 22 січня 1918 року перед усім світом проголосила Україну самостійною державою.

На жаль, у лиху годину відродилася українська держава , яка з самого початку опинилася в дуже скрутному становищі. Відсутність армії не дозволила боронити проголошену самостійність .29 квітня 1918 року на засіданні Ради було ухвалено Конституцію УНР, а Михайла Грушевського обрано Президентом Української Народної республіки. Це був останній день влади Центральної Ради, яка своєю діяльністю показала всьому світові, що є український народ, який бажає жити на своїй рідній квітучій землі в радості і достатку.

4-й учень. Четверта сходинка. Незважаючи на століття поневолення іншими державами, одвічною була мрія багатьох українців про незалежність своєї Вітчизни. І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності, а 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року відбувся референдум ,що підтвердив Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати Європейські держави, держави усього світу у своєму бажанні жити вільно, незалежно.

Слово вчителя. Загадкова дорога історії привела нас сьогодні до часів, які засвідчили виникнення українського народу і побудову першої самостійної держави. Українці належать до тих народів, які пройшли через великі випробування. І хоча над нами впродовж багатовікової історії глумилися, нас принижували, грабували міста і села, пророкували загибель, відбирали землі й виселяли із власної домівки- ми вижили і вистояли у цьому поєдинку, пам’ятаючи своє коріння, розмовляючи власною мовою. (Учні виконують пісню «Україно моя рідна» на слова Надії Дички).

Підсумок уроку.

Держава – то є дім, у якому живуть тисячі, мільйони людей. Мир, щастя, спокій у домі залежить від усіх: і тих, хто у ньому живе, і тих, хто цей дім будує. Хто ж вони – перші будівничі Української держави?

Гра « Я знаю історію України»

Клас ділиться на дві команди. Учасники команд по черзі мають називати прізвища видатних історичних постатей і те, що вони зробили для побудови незалежної України. Перемагає та команда, учасник якої останнім дав правильну відповідь.

Отже, діти, переможці гри з гордістю можуть казати, що вони знають історію своєї держави. Закінчити наш урок я хочу віршем Василя Олійника «Заукраїнься, Україно!»

Заукраїнься, Україно, І при шляхах затополись, В степах, як небесах, безмірни: Майбутнім щедро колосись. Заукраїнься, Україно, Байдужі душі розбуди. І цвітом сонячним калини У серці кожному зійди. Заукраїнься, Україно,- Країно волі і добра. Твоя історія нетлінна, Як хвилі сивого Дніпра.... Заукраїнься, Україно...

Виховна година для 1 - 4 класів

Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, народні символи, знання Конституції; виховувати любов до рідної країни, почуття патріотизму.


Обладнання. Журнал із зображенням герба, прапора, запис Гімну, вишиті рушники, серветки, калинові кетяги, виставка книжок про Україну, виставка дитячих малюнків до теми, плакати.

Ведучий.
Ми раді вас вітати у нашій світлиці
І дарувати хліб із золота-пшениці,
Щоб хліб святий був на столі,
Щасливі були люди в місті й селі.
Серця в нас сповнені любов'ю, миром,
Бажаєм, щоб зустріч була щирою.
Вчитель. Сьогодні ми з вами у нашій світлиці поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. Нехай тему нашої розмови вам підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.
Ведучий.
Буває часом сліпну від краси,
Спиняюся, не тямлю, що за диво —
Оці степи, це небо, ці ліси —
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе як є — дорога, явори,
Усе моє — все зветься Україна.
(Пісня «Рідна Україна»). 
1-й учень.
Україно моя, Україно! 
Доля в тебе була не проста 
Та для мене ти у світі єдина, 
Матір рідна, пречиста й свята! 
2-й учень.
Хоч життя — не стежина у полі, 
І буває нелегко в путі. 
Ми з тобою пов'язуєм долі, 
До кінця будем разом в житті. 
3-учень.
Мій край чудовий — 
Україна, тут народились ти і я. 
Тут над ставком верба й калина, 
Чарівна пісня солов'я. 
4-учень.
Багато держав є, людей і мов різних,
Та кожному мила одна лиш, єдина
Найкраща з усіх, то є рідна країна,
Мені ж наймиліша — моя Україна. 
Ведучий
Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову — це найдорожча у світі Батьківщина. 
Учениця.
У всьому світі кожен зна:
Є батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина —
Це наша славна Україна.
Про Україну, рідний край
Ти завжди, завжди пам'ятай. 
Учениця.
Українка я маленька,
Україна — моя ненька.
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.
Вірна я дочка народу,
Бо козацького я роду;
Щиро я свій край кохаю,
Роду іншого не знаю.
Так я завжди буду жити,
Рідний край буду любити.
Українцям помагати, 
Україна — моя мати! 
 
Ведучий. З давніх-давен український народ славився не тільки працелюбністю, а і своїм талантом. Могли і пісню веселу чи сумну заспівати, і танець завзятий станцювати, і на народних інструментах зіграти.
Сторінка перша СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ
Ведучий. Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про нашу столицю — Київ.
Учениця.
КИЇВ
Київ — місто історичне, 
Йому вже багато літ! А
 воно красиве, вічне, 
Серед зелені і квіт.
З нього почалась держава 
У прадавні ще часи, 
В ньому наша міць і слава, 
В ньому предків голоси!
Київ — серце України, 
І найкраще місто в світі. 
Хоч пройшов усякі зміни, — 
Гарний все — в зимі, чи в літі.
Там церкви золотобанні, 
А в них дзвони сріблом куті. 
Як задзвонять на світанні, 
То на всю країну чути. 
Гомін міста, шепіт тополиний, 
Світлий простір, сині небеса. 
Київ наш — це серце України, 
України гордість і краса.
На каштанах цвіт їх довгожданний 
Розкрива, засвічує весна. 
Київ — це оспівані каштани 
І нових кварталів білизна.
Молодій, красуйся променисто, 
Височій, зростай під небеса, 
Києве — чудове наше місто, 
України гордість і краса! 
(Прослуховування «Знову цвітуть каштани»).
Сторінка друга ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ
Ведучий. Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це символ держави. В Конституції України у ст. 20 говориться: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України». Символ — грецьке слово, означає «знак».
Що таке гімн?
(Звучить гімн України).

Учениця
Гімн — це найголовніша пісня країни. Для гімну України написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу. їхній автор — український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну.
Гімн
Слова палкі, мелодія врочиста, 
Державний гімн ми знаємо усі. 
Для кожного села, містечка, міста — 
Це клич один з мільйонів голосів. 
Це наша клятва, заповідь священна, 
Хай чують всі — і друзі, й вороги, 
Що Україна вічна, незнищенна, 
Від неї ясне світло навкруги.
 
(Н. Поклад)
Учень.
Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.
(Кліп «Прапор»)
Прапор
Прапор — це державний символ, 
Він є в кожної держави, 
Це для всіх — ознака сили. 
Це для всіх — ознака слави. 
Синьо-жовтий прапор маєм, 
Синє — небо, жовте — жито, 
Прапор свій оберігаєм, 
Він — святиня, знають діти. 
Прапор свій здіймаєм гордо, 
Ми з ним дужі і єдині, 
Ми навіки є народом: 
Українським в Україні.
 
(Н. Поклад)
Учениця
Наш народ має герб — тризуб. Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю.   Нею  наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу. 
Герб
Наш герб — тризуб, це воля, сила, 
Наш герб — тризуб! Недоля нас косила, 
Та ми зросли, ми є, ми завжди будем, 
Добро і пісню несемо ми людям.
(Н. Поклад)
Сторінка третя «ОБЕРЕГИ УКРАЇНИ»
Ведучий. Народним символом українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Всі вони — наші давні і добрі обереги.
Учениця. Батьківська хата — наша берегиня і родинне вогнище.
РОДИННЕ ВОГНИЩЕ
Учень.
На світі білому єдине,
Як і дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім'я. 
Учениця.
В щасливі і в тяжкі години
Куди б наш не стелився шлях —
Не гасне вогнище родинне
В людських запалене серцях. 
БАТЬКО І МАТИ
Учениця.
Як мені вас не любити, 
Рідні батьку, нене? 
Ви ж мене годували 
І дбали про мене.
Учень.
Батько розуму навчає, 
мати приголубить, 
Ніхто мене так на світі, 
як вони, не любить. 
 (Пісня «Родина»). 
Учениця. Горять барвисті рушники. Гордістю кожної оселі був вишитий рушник. Від сивої давнини і до наших днів і у радості, і в горі рушник був незмінною частиною нашого добробуту. Рушники висіли скрізь — на вікнах, на образах. Без рушника не обходилася жодна подія у людському житті. По всій Україні поширений звичай перев'язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження. А коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха і бажала, щоб рушником йому стелилася дорога в житті.
(Звучить «Пісня про рушник»).
Ведучий. За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю. 
ПРО ХЛІБ
— Не кидайся хлібом, він святий! — 
В суворості ласкавій,
Бувало, каже дід старий 
Малечі кучерявій.
— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! — 
Іще до немовляти
Щасливий стримуючи сміх, 
Бувало, каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт, 
Бо жита дух медовий, 
Життя несе у людський світ, 
І людські ріднить мови.
Хто зерно сіє золоте 
В землю палку невтомну
Той сам пшеницею зросте 
На полі вселюдському. 
Ведучий. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а у нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: «Без верби та калини нема України». 
Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Калинонька — це образ мами, батька, родини, цілого роду нашого прекрасного краю. Про калину складено багато пісень, віршів, легенд. Послухайте одну з них.

Учень.
Є багато країн на Землі,
В них озера, річки і долини...
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди — Батьківщина.
Є багато квіток запашних, 
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніше завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краю. 
Учениця.
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
їй намистечко надів?
Червонясте, променисте —
Розцвітає, мов вогні.
Дай хоч трошечки намиста,
Калинонько, і мені. 
Сторінка четверта «МОВА НАША КАЛИНОВА»
Ведуча. Наступну сторінку нашого уроку-свята ми присвячуємо нашій мелодійній, солов'їній, неповторній українській мові.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Учень.
Ми є діти українські, 
Хлопці та дівчата. 
Рідний край наш — Україна, 
Рідна мова — українська. 
Учениця.
Мова кожного народу 
Неповторна і своя, 
В ній гримлять громи в негоду, 
В тиші — трелі солов'я.
Учень.
Вивчайте мову українську. 
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну. 
Прекрасну, милу і чудову, 
Як материнську пісню колискову.

Учениця.
Любіть нашу рідну мову,
Беріть до зброї рідне слово.
Ні! Не забули ще слов'яни
Шевченка заклик полум'яний!
Бо вона ж така багата, українська мова!
Неповторна і крилата, і така чудова.
Учень.
І цвіте у ній кохання, 
Рушники з квітками, 
Мрії наші і бажання, 
Верби над ставками. 
Учениця.
Найрідніше, сокровенне, 
Найдорожче в світі. 
І святкове, і буденне, 
В ній батьки і діти.
Учень.
Не цурайтесь мови, люди,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово —
Не буде народу. 
(Пісня «Рідна мова»). 
Гумореска П. Глазового «Кухлик»
Дід приїхав із села, 
Ходить по столиці, 
Має гроші — не мина 
Жодної крамниці. 
Попросив він: — 
Покажіть Кухлик той, що з краю. 
Продавщиця: — 
Што? Чево? Я нє понімаю.
— Люба, кухлик покажіть. 
Той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлик здєсь, 
Селі ето кружка? 
Дід у руки кухлик взяв 
І насупив брови.
— На Вкраїні живете 
Й не знаєте мови... 
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
— У мене єсть свой язик. 
Ні к чему мнє мова. 
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід, 
Бо якраз така біда 
В моєї корови: 
Має, бідна, язика 
І не знає мови.

Сторінка п’ята  «ГОЛОВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ - КОНСТИТУЦІЯ»
У державі все повинно бути затверджено, повинен існувати закон, за яким вона існує. Такий закон називається Конституцією. Існує він і у нашій суверенній державі. Конституція (основний Закон України) була прийнята 28 червня 1996 року — цей день став святковим у нашому календарі.
Ми всі, дорослі і маленькі, — громадяни України. А всі громадяни мають рівні права і обов'язки. А які права мають громадяни в Україні? (Право на працю; на безкоштовне навчання у школі і вузах; право на відпочинок; на свободу слова; недоторканість; право на житло і т. д.).
А які обов'язки мають люди? Люди повинні наполегливо трудитися, щоб Україна була процвітаючою державою. Кожен громадянин зобов'язаний захищати свою Вітчизну. Діти повинні старанно вчитися, щоб у майбутньому здобути професію і працювати на благо України. Діти повинні любити свою Батьківщину, бути її патріотами. А ще діти повинні привчатися до різної праці, допомагати батькам. Обов'язок кожного — неухильно дотримуватися Конституції України, не порушувати права і свободи, честь і гідність інших людей.
Не зобидь ні старця, ні дитини,
Поділись останнім сухарем.
Тільки раз ми на землі живем —
У могилу не бери провину.
Зло нічого не дає, крім зла,
Вмій прощати, як прощає мати.
За добро добром спіши воздати —
Мудрість завше доброю була.
Витри піт солоний із чола.
І трудись, забувши про утому,
Бо людина — ціниться по тому,
Чи вона зробила, що могла,
Скільки сил у неї вистачало,
Щоб на світі щастя більше стало.
 
Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно, 
Бо щастя жити ти мені дала, 
Для мене ти одна: і рідна, і єдина, 
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я твій громадянин, я прагну підростати, 
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла, 
Моя свята і рідна Україно-мати, 
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
Я щиро так люблю усе навколо мене, 
Усе що є й було багато сотень літ... 
Люблю чарівний ліс і житечко зелене, 
Увесь казковий неповторний світ!
Усе мені тут рідне і поля, й джерельця, 
Я міцно на своїй землі стою. 
Тепло своїх долонь і розуму, і серця, 
Я Україні милій віддаю.
Вже скінчилося свято 
І прощатись пора. 
Ми бажаємо Вітчизні 
Щастя, миру і добра.
Хліб-сіль на рушнику ми вам несем, 
Любов свою несем безмірну. 
Ми гостей добрих любим над усе! 
Як любим рідну Україну!
Гості наші дорогенькі, 
Добра вам бажаєм, 
І за звичаєм вкраїнським 
Хлібом пригощаєм.
Гей, Україно, 
Рідная ненька!
Грянемо пісню, 
Та й веселеньку.
Грає веселка 
Стокольорова. 
Будьмо веселі, 
Будьмо здорові! 
(Виконується пісня «Хай радіють усі»).
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша — солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься - Україна.

Виховна година для 10 -11класів

Тема: Патріотизм - нагальна потреба України й кожного українця

Мета: формування ціннісних орієнтацій до держави та суспільства, формування рис сучасного патріота української держави

Очікуванні результати: сформуваність більш високого рівня громадянського самовизначення й відповідальності; розвиток почуття гордості за приналежність до української нації; підвищення інтересу до вивчення історії своєї держави; розвиток правосвідомості учнів



Методи та прийоми: пояснювально-репродуктивний, проблемно-ситуативний, формування суспільної свідомості та поведінки (педагогічна вимога, доручення), стимулювання, самовиховання

Обладнання: мультимедійний проектор, карта України

Хід заходу

І. Організаційний момент

Привітання з учнями. Оголошення теми та мети класної години.

ІІ. Мотивація

В дитинстві відкриваєш материк,

которий назветься потім - Батьківщина. / Л. Костенко

Патріотизм - це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям. Та нажаль у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується.

Так, метою нашого заходу є визначити, хто такий патріот і якими якостями він повинен володіти, щоб стати гідним громадянином своєї держави

ІІІ. Основна частина

До вашої уваги представлені 7 сходинок, які складають характер українського патріота.

1 сходинка «П» овага до державних символів нашої країни.

- Дорогі діти, а що ви знаєте про державні символи нашої країни? Які вони та що означають?

Пісні М. Вербицького на слова П. Чубинського " Ще не вмерла Україна" судилося стати гімном.Саме ця пісня змогла об'єднати навколо себе патріотів, щоб збудувати соборну незалежну Україну. Вперше незалежність була проголошена за часів Б. Хмельницького.

Друге проголошення пов'язане з Центральною радою, коли 9 листопада

1917 р. М. Грушевський урочисто проголосив ІІІ Універсалом про цю визначну подію - Втретє за історію України проголосили незалежність у 1991 році.

- То ж скільки років незалежності ми святкували в серпні?

Про утвердження нашої державності і самостійності свідчить і те, що ми маємо герб України - тризуб. У статті 20 Конституції Украї-ни записано: "…" (с.14) Державні символи - це святиня і ставлення до них теж повинно бути святе.

Крім офіційних державних символів Україна має ще й народні символи.

1.Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великдень. (Писанка)

2. Дерево - національний символ України, оспіване у народних піснях, у віршах. Воно освячується перед Пасхою і зберігається, як засіб від злих сил. (Верба)

3. Кущ, оспіваний у народних українських піснях, символ дівочої краси. (Калина)

4. Поширене в Україні дерево, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат. (Тополя)

5. Чим прикрашають голову українські дівчата? (Вінок)

6. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в далеку дорогу. (Рушник)

- А які ще народні символи ви знаєте?

Розмову про Україну та про її символ, про народ можна вести без кінця- краю , бо така багата і щедра наша земля , така славна її історія . Хочу, щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми сьогодні говорили. Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи , не даймо нікому її скривдити .

Молись, дитино, за Україну,

Що нам безсмертне життя дає.

А по молитві ставай до чину,

Ставай до праці, дитя моє

2 сходинка"А" льтруїзм у своїх вчинках

Наступна якість, якою повинен володіти патріот української держави - це альтруїзм. Що це таке?

Альтруїзм — напрям поведінки і діяльності людини, який ставить інтереси іншої людини або загальне благо вище особистих інтересів. Як правило, використовується для визначення властивості приносити свою вигоду в жертву, заради загального блага.

Термін «альтруїзм» запровадив француз Огюст Конт (1798–1857)

Б. Ф. Скіннер провів аналіз такого явища, як альтруїзм і дійшов такого висновку:

««Ми поважаємо людей за їх хороші вчинки лише тоді, коли ми не можемо пояснити цих вчинків. Ми пояснюємо собі вчинки цих людей їхніми внутрішніми диспозиціями, лише тоді коли нам не вистачає зовнішніх пояснень. Коли ж зовнішні причини очевидні, ми виходимо з них, а не з особливостей особистості».

Віра в те, що люди повинні надавати допомогу тим, хто її потребує, безвідносно до можливої вигоди в майбутньому, є нормою соціальної відповідальності. Саме ця норма спонукає сторонніх людей, наприклад, підняти книгу, яку не втримав, зронив інвалід на милицях (костилях). Експерименти показують, що навіть тоді, коли люди що надать допомогу, власне, надаючі допомогу, залишаються невідомими і не очікують ніякої подяки, вони часто допомагають нужденним особам.

Завдання: Скласти якомога більше слів зі слова АЛЬТРУЇЗМ

Підведення підсумків.

3 сходинка"Т" олерантність

Слово "ТОЛЕРАНТНІСТЬ", розрізане не букви роздається групам, хто швидше збере. Пояснити це поняття.

Толерантність (від лат.tolerantia – терпіння) – у загальному значенні ослаблення чи відсутність можливості реакції на який-небудь несприятливий фактор в результаті зниження чутливості до його впливу.

Приклади толерантності: батьки миряться з певною поведінкою своїх дітей; людина терпить слабкості іншої людини; людина терпить толерантність; монарх терпить інакомислення; держава визнає релігійні меншини; суспільство терпимо ставиться до певних форм девіантної поведінки

4 сходинка"Р" ішучість у вчинках

Зачитуються уривки з наукової літератури. Розгляньте ситуацію. Які права людини порушуються.

1. "Згідно з наказом Рейхкомісара України користування залізницею особам не німецького походження заборонено" - оголошення німецької окупаційної влади 1942р.

2. "Пропускання книг малоруською мовою, як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити" - Валуєвський циркуляр 1863 р.

3. "Як вірний син України я вирішив взяти на себе тимчасово всю повноту влади. Цією грамотою я оголошую себе гетьманом всієї країни" - "Грамота до всього українського народу" від 29 квітня 1918 р.

4."На місце старшого, який більше не буде (вибиратися) з-посеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, людину, яка була б народжена в шляхетському стані, в лицарський справі досвідчена, підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита…" - "Ординація Війська Запорізького Реєстрового" від 1638 р.

5 сходинка"І" дея

Треба придумати лозунг патріота та пояснити, що він означає.

"Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною роботою любіть Україну"

"Хто не знає мети – той не може знайти дороги"

"Не Українадля нас, а ми для України"

"Життя робимо таким, яким ми його хочемо бачити"

6 сходинка"О"свіченість в історії держав.



Слово вчителя. А зараз ми з вами пригадаємо весь шлях нашої держави до незалежності, пройшовши його по сходинках, які намальовані на цьому малюнку «Сходження України» (на малюнку намальовано 4 сходинки вверх, на кожній сходинці роки, а вверху прапор і герб нашої держави),(допомагають учні, які мали випереджувальне домашнє завдання)

1-й учень. Перша сходинка. Київська Русь ІХ-ХІ ст. була однією з найбільших й наймогутніших держав у Європі. У часи Володимира Великого вона досягла високого рівня військової могутності, економічної міці, культурного піднесення, стала в рівень з багатьма державами Європи і Близького Сходу. Пізніше Ярослав Мудрий, син Володимира, продовжував зовнішню політику свого батька. В той час Київська Русь мала дружні стосунки майже з усіма країнами Європи. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи», тому що його дочки були дружинами королів Норвегії, Угорщини, Франції, а сини були одружені з можновладними принцесами Візантії, Польщі, Німеччини. Київська Русь відігравала політичну роль у міжнародному житті, бо захищала Європу від нападів східних кочівників.

2-й учень. Друга сходинка. У ході визвольної війни (1648-1657 рр.) українського народу під проводом Богдана Хмельницького створено основу для розбудови козацької держави. У ХV столітті на території Європи з*являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. А 1710 року Пилип Орлик написав конституцію, яка за демократичним змістом значно випередила тодішні правові акти європейських держав. 16 статей документа визначили демократичні засади української державності.

3-й учень. Третя сходинка. У новітню добу свої історї український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності. Україна була поділена між двома сусідніми імперіями: Російською та Австро-Угорською. Події Першої світової війни, а також розвиток подій 1917 року в Петрограді сколихнули український народ. Реалізувавши своє одвічне прагнення до свободи, українці створили 17 березня 1917 року Українську Центральну Раду. Вона стала центром організації українського життя, виражала інтереси всього народу. Очолив її відомий громадський діяч, історик Михайло Грушевський. Центральна Рада, виконуючи народну волю, своїм четвертим універсалом 22 січня 1918 року перед усім світом проголосила Україну самостійною державою.

На жаль, у лиху годину відродилася українська держава, яка з самого початку опинилася в дуже скрутному становищі. Відсутність армії не дозволила боронити проголошену самостійність .29 квітня 1918 року на засіданні Ради було ухвалено Конституцю УНР, а Михайла Грушевського обрано Президентом Української Народної республіки. Це був останній день влади Центральної Ради, яка своєю діяльністю показала всьому світові, що є український народ, який бажає жити на своїй рідній квітучій землі в радості і достатку.



4-й учень. Четверта сходинка. Незважаючи на століття поневолення іншими державами, одвічною була мрія багатьох українцв про незалежність своєї Вітчизни. І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності, а 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року відбувся референдум, що підтвердив Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати Європейські держави, держави усього світу у своєму бажанні жити вільно, незалежно.

Відповісти на історичні питання:

1. Назвіть ватажка національно-визвольної війни XVII ст. (Б.Хмельницький)

2. Назвіть ім'я князя, за якого був створений перший збірник законів? (Ярослав Мудрий)

3. Назвіть рік, в якому відбулося об'єднання УНР та ЗУНР? (1919)

4. Назвіть рік, коли монголо-татари захопили Київ? (1240)

5. Назвіть рік, коли на Лівобережній Україні відмінили кріпацтво? (1861)

6. Назвіть дату прийняття Конституції України? (28 червня 1996)

7. Назвіть дату прийняття Незалежності України? (24 серпня 1991)

8. Хто був першим президентом України? (М.Грушевський)

7 сходинка"Т" урбота за майбутнє України

Українська культура зайшла в глухий кут із якого не може знайти виходу. Українські патріоти, яких так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б!

Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни повели б державу вперед.

Підсумок уроку.

Держава – то є дім, у якому живуть тисячі, мільйони людей. Мир, щастя, спокій у домі залежить від усіх: і тих, хто у ньому живе, і тих, хто цей дім будує.

Завдання: Якщо б я був президентом України, я б … (продовжити розповідь) - щоб зробив для майбутнього України.

Закінчити наш урок я хочу віршем Василя Олійника «Заукраїнься, Україно!»

Заукраїнься, Україно,

І при шляхах затополись,

В степах, як небесах, безмірни:

Майбутнім щедро колосись.

Заукраїнься, Україно,

Байдужі душі розбуди.

І цвітом сонячним калини

У серці кожному зійди.

Заукраїнься, Україно,-

Країно волі і добра.

Твоя історія нетлінна,

Як хвилі сивого Дніпра....



Заукраїнься, Україно…


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка