Українська держава гетьмана П. Скоропадського



Скачати 173.22 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір173.22 Kb.
Тема уроку: Українська держава гетьмана П. Скоропадського

Мета:

- розглянути внутрішню і зовнішню політику П.Скоропадського та причини падіння гетьманського режиму в Україні;



  • продовжувати роботу над формуванням умінь та навичок чітко і аргументовано висловлювати власну думку, правильно вести дискусію;

  • навчати учнів неоднозначно ставитися до тенденційної інформації, виявляти розбіжність у позиціях, формувати власну точку зору;

  • виховувати почуття толерантності та патріотизму.


Очікувані результати 

Після уроку учні зможуть: 

а) назвати хронологічні межі правління П.Скоропадського;

б) впізнати портрет Скоропадського;

в) засвоїти основні дати і терміни

г) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду гетьманського режиму; 
д) характеризувати внутрішню та зовнішню політику Української держави Павла Скоропадського; 
е) формулювати власні погляди та оцінки щодо значення Української держави; 
є) описувати соціально-економічне становище, настрої населення за часів правління Павла Скоропадського; 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форма проведення: словесно-наочна
Методи навчання за М.І.Махмутовим:

а) методи викладання(інформаційно-повідомлювальний, пояснювальний, інструктивно-практичний, пояснювально-спонукальний);

б) методи учіння (репродуктивний, продуктивно-практичний, виконавський)

Обладнання: політична карта України, документи, ілюстрації, портрет П.Скоропадського, DVD
Література:

1. Брецко Ф. Ф. Історія України 1914-1939 років: Конспект-довідник. - Тернопіль: Мандрівець, 2009.

2. Гунчак Т. Україна: перша половина XX ст.: Нариси політичної історії. - Київ. - 1993. - С. 141-154.

3. Історія України. 1998. - № 18 (низка статей);

4. Захарченко П. Вільне козацтво у 1917-1918 рр. // Історія України. - 1998. - № 21.

5. Коваль М. В., Кульчицький С. В., Курносов Ю. О. Історія України. - Київ, 1992. - § 6-9.


Основні поняття і терміни: монархія, диктатура, гетьман, легітимність влади, Гетьманат, Українська Держава.
Основні дати та події:

29 квітня 1918 - Переворот П. Скоропадського і утвердження Гетьманату: повалення УНР.

З0 квітня 1918р-«Грамота до всього українського народу», якою Центральна і Мала Ради розпускалися, а міністри звільнялися з посад.

1 липня 1918, заснування Кам'янець-Подільського державного університету

14 листопада 1918р – публікація гетьманом грамоти про федерацію з білогвардійською Росією.

18 листопада 1918р – перемога військ Директорії, основу яких складали полк Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, над гетьманськими військами, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, в бою під Мотовилівкою. Успіх відкрив шлях на Київ.

24 листопада 1918, - урочисте відкриття Української Академії наук (УАН), перший президент-В.Вернадський; з 1921 р. — Всеукраїнська Академія наук, з 1994 р. — Національна Академія наук України

14 грудня 1918, - Гетьман П. Скоропадський зрікся влади на користь Директорії. Таким чином перестав існувати гетьманський режим.

ХІД УРОКУ

 
І. Організація навчальної діяльності
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів 
Метод «Мікрофон» 


ІІІ . Мотивація навчальної діяльності 

Викладач 

Сьогодні на уроці ми розглянемо один із періодів національно-визвольних змагань, а саме період Української Держави Павла Скоропадського. Політика гетьманського уряду мала суперечливий і неоднозначний характер. Але багато його реформ могли б змінити сьогоднішній стан України. Я закликаю вас до активної роботи на уроці, а в кінці уроку відповісти на запитання:Чи могли б реформи, які були проведені Павлом Скоропадським, покращити економічне та культурне життя сучасної України?


IV. Вивчення нового матеріалу
Ознайомлення учнів з планом уроку

План

1.Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР . Гетьманський переворот 

2. Внутрішня та зовнішня політика Української гетьманської


держави і ставлення до неї в суспільстві 

3. Боротьба проти гетьманської влади.


1.Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР . Гетьманський переворот 

Викладач 18 лютого 1918 р. німці розпочали широкомасштабний наступ. Під тиском 450-тисячної армади німецького блоку більшовики втрачали позицію за позицією і вже на початку березня були змушені залишити Київ. До травня німецько-австрійське військо зайняло майже всю Україну і Крим. Проте для 
Центральної Ради це була піррова перемога. Військо УНР того часу, за німецькими даними, налічувало лише «дві тисячі колишніх солдатів і офіцерів, безробітних і авантюристів» і тому не могло контролювати ситуацію у всій Україні. Через це фактично було встановлено окупаційний режим (німці безконтрольно хазяйнували в окремих галузях господарства; видавали власні нормативні акти, що мали чинність в Україні, тощо). 
Деякий час після ліквідації радянської влади в Україні зберігалася республіканська форма правління: усі державні акти підписувалися від імені УНР Але її авторитет серед населення України знижувався. Рада виявилася неспроможною забезпечити вивезення до Німеччини продовольства. За такої ситуації кайзерівські чиновники, всупереч обіцянкам, почали дедалі активніше втручатися у внутрішні справи УНР . 
Поступово складалися передумови для усунення Центральної Ради з політичної арени. Відбулося зближення німецької воєнної адміністрації та колишнього царського генерала П. Скоропадського. Невдовзі саме на нього німецька сторона зробила ставку. 
29 квітня 1918 р. засідала Центральна Рада. Останнім рішенням Ради було прийняття демократичної конституції УНР і обрання Президентом України М.Грушевського. 
Того ж дня на Всеукраїнському з’їзді землевласників, який зібрав 6 432 делегати, було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з найбільш відомих організаторів військових частин генерала Павла Скоропадського, нащадка славетного гетьманського роду. Серед перших рішень гетьмана було проголошення Української держави замість УНР . 

Завдання для учнів 
Яке останнє рішення було прийняте Центральною Радою 29 квітня 1918р?
Отже, 29 квітня 1918р на чолі України став новий гетьман — Павло Скоропадський.


2. Внутрішня та зовнішня політика Української гетьманської
держави
і ставлення до неї в суспільстві 
Викладач
Як вже було зазначено, 29 квітня 1918 р. стався державний переворот. Прихильники гетьмана захопили майже всі державні установи. Переворот відбувся майже безкровно, мирно. 

Це свідчить про те, що населенню України набридла вже анархія. Люди були зацікавлені в наведенні порядку, забезпеченні стабільності в економіці й суспільному житті. Внаслідок перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях виникло нове державне утворення — гетьманат «Українська держава». 
У день перевороту 29 квітня гетьман звернувся до українського народу з «Грамотою до всього українського народу», а також видав Закони «Про тимчасовий державний устрій України». Ці два документи стали правовою базою для створення Української держави. 


Робота учнів з документом 

Із «Грамоти до всього українського народу» П. Скоропадського. 29 квітня 1918 р. 

«Громадяни України! 

Всім Вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову і знову відроджена Українська держава стояла коло краю загибелі. 

Спаслась вона завдяки могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні своєму слову, продовжують і по цей час боротись за цілість і спокій України. 

При такій піддержці у всіх зародилась надія, що почнеться відбудування 

порядку в Державі й економічне життя України увійде, врешті, в нормальне русло. Але ці надії не справдились. 

КолишнєУкраїнське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Бешкети і анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробітниця збільшуються і розповсюджуються з кожним днем, і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду». 

Завдання для учнів 

• Як П. Скоропадський обґрунтовує необхідність гетьманського перевороту? 
Викладач. 

Символом гетьманської влади став старовинний козацький герб «козак з мушкетом». 17 травня гетьман затвердив тризуб атрибутом військового одягу. Державна печатка була виконана Г. Нарбутом і поєднувала «козака з мушкетом» і тризуб. 

Було затверджено також і новий опис прапора Української держави. Ним стало полотнище з синьої та жовтої горизонтальних смуг. Проте було змінено порядок розташування смуг (до Скоропадського синя смуга містилася знизу, жовта — угорі). 




Робота учнів з історичними текстами 

Учні діляться на групи, опрацьовують історичні тексти і виконують завдання. 

1-а група 

Формування органів влади 

Гетьманський уряд був сформований на професійній основі. До нього Скоропадський намагався включити фахівців, які добре знали свою справу і готові були служити Україні. До уряду увійшли відомі українські діячі, такі як Д.Дорошенко (міністр закордонних справ), М. Василенко (міністр освіти), М.Чубинський (міністр юстиції), І. Кістяківський (державний секретар). Головою уряду було призначено полтавського поміщика, вихідця із старовинного козацького роду Федора Лизогуба.
За 230 днів гетьманського режиму в Українській державі було прийнято понад 300 законопроектів. Восени 1918 р. було прийнято закон про правила проведення виборів до національних земств і міських дум в Українській державі. Активне виборче право надавалось особам усіх національностей і віросповідань, але лише з 25 років, якщо вони на 1 липня 1918 р. проживали в повіті не менше одного року, мають постійну оселю або ж володіють будь-яким майном. Обмеження встановлювалися для жінок. До виборів допускалися лише ті, хто володів протягом річного терміну майном, що обкладалося земським збором. 


Гра «Чиста дошка» (1-група)

1. Хто з відомих українських діячів увійшов до гетьманського уряду?

2. Хто став головою гетьманського уряду?

3. Скільки законопроектів було прийнято за 250 днів гетьманського режиму?

2-а група 
Економічні перетворення 

 
Утворювались нові органи влади — тимчасові земельні комісії, які повинні були повернути колишнім землевласникам їхні господарства, допомогти у підрахунку витрат, примусити селян повернути поміщикам майно, відшкодувати поміщикам збитки за самовільно захоплені землі. 
Також гетьман дав згоду на вивезення з України значної кількості продовольства та сировини. За німецькими даними, з України у вересня–жовтня 1918 р. до Німеччини та її союзників було відправлено близько 2 млн пудів цукру, 9 132 вагони зерна, 105 тис. голів худоби, 96 тис. коней, вивезено велику кількість різноманітної сировини. Значно погіршилися умови життя і праці робітників. 
Власники підприємств, окупаційна влада та гетьманська адміністрація збільшували тривалість робочого дня до 12 годин, карали робітників за участь у страйках. 
Гетьман та його уряд намагалися розв’язати складні проблеми в галузі фінансів та грошового обігу, бо на українських землях, крім царських банкнот, в обігу перебували «керенки», карбованці УНР , марки, крони. Гетьманом було створено Фінансову раду, яка розпочала підготовку грошової реформи, що передбачала запровадження нової української валюти — гривні. 
Отже, за часів Української держави відбулося певне економічне піднесення. Цьому сприяли відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів за кордон.
Гра «Чиста дошка» (2-а група)

1. Кому мала належати земля за часів Павла Скоропадського?

2. Скільки тривав робочий день за часів Гетьманату?

3. Як називалася нова українська валюта?



3-я група 

Військова реформа 

20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів. 
Формувати армію Скоропадський планував на класовій основі. Її ядро мав становити козацький стан, бо саме козаччина, на думку гетьмана, уособлює цвіт української нації. 16 жовтня 1918 р. своїм універсалом гетьман відродив козацтво у всіх місцях його історичного існування. У документі наголошувалось, що відродження козацтва ставить на меті відновити славетне минуле України, забезпечити державність краю, виховувати підростаюче та майбутнє покоління. Через 2 тижні козацькі лави налічували майже 50 тис. козацьких родин. Проте здійснити цей план гетьману не вдалося, бо заможні селяни віддавали перевагу загонам для боротьби з повстанським рухом, ніж регулярному війську. 
11 листопада 1918 р. завершилося формування українського Чорноморського флоту. Цей процес був перерваний інтервенцією флоту Антанти, який у листопаді 1918 р. окупував Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, захопивши усі кораблі. 
Отже, гетьманський уряд доклав чимало зусиль для створення регулярної армії і флоту, але втілити план не вдалося. Загальна чисельність збройних формувань не досягала 65 тис. чол. 
Гра «Чиста дошка» (3-я група) 

1. Хто став військовим міністром за часів правління П.Скоропадського?

2. Скільки мала нараховувати регулярна українська армія?

3. Коли завершилося формування українського Чорноморського флоту?




4-а група 

Національно-культурна політика 

Найбільших успіхів Скоропадський досяг у сфері національно-культурної політики, бо тут він мав певну свободу дій. Метою гетьмана було створення умов для національно-культурного відродження України. 
Гетьман намагався за короткий строк націоналізувати державний апарат, все діловодство вести державною мовою. В усіх установах і частинах організував курси українознавства. Проводилась також українізація загальноосвітньої школи. Поряд з російськими школами та гімназіями відкривались українські. У травні 1918 р. було засновано близько 50 нових українських шкіл, а в серпні ухвалено закон «Про обов’язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах». 

Восени 1918 р. в Україні налічувалося 150 українізованих гімназій, а для незаможних учнів цих гімназій затверджувалось 350 іменних стипендій — імені Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка та інших письменників та діячів культури. 
 
Водночас 22 жовтня у Кам’янці-Подільському розпочав свою роботу ще один український державний університет, що включав історико-філологічний та фізико-математичний факультети. . 
У липні–вересні на чолі з академіком Вернадським була створена комісія з питань заснування Української Академії наук, а вже 14 листопада 1918 року Скоропадський ухвалив закон «Про заснування Української Академії наук». Президентом УАН було обрано В. І. Вернадського. 
Гра «Чиста дошка» (4-а група) 

1. В якому місті 22 жовтня 1918р розпочав роботу український державний університет?

2. Коли була заснована Українська Академія наук?

3. Хто став її президентом?




5-а група 

Зовнішня політика 


Головним напрямом зовнішньої політики були відносини з країнами Четвертного союзу, бо на території України перебувало окупаційне військо Німеччини та Австро-Угорщини і це впливало на внутрішню і зовнішню політику. 
2 червня 1918 р. Німеччина офіційно визнала Українську державу. Її визнали також Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. Гетьманат намагався також вирішити на свою користь Бессарабське питання, Кримське питання, приєднати до України Холмщину, Підляшшя. Для Гетьманату надзвичайно важливої ваги набували відносини з більшовицькою Росією. Росія прагнула включити українські землі до свого складу. 
У результаті переговорів 12 червня 1918 р. було підписано договір, за яким Росія визнавала незалежність Української держави. Припинялися військові дії між обома державами, відбувався обмін консульськими представниками. Розглядалося питання і про кордони. Лінія кордону відступала від української етнографічної межі на 125–200 верств на користь Росії. Гетьманський уряд налагодив добрі відносини з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії — Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією. 
Чимало зробила українська дипломатія для визнання України на міжнародній арені. Українська держава мали представництва в 25 країнах світу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Фінляндія, Польща та ін.). 
Гра «Чиста дошка» (5-а група) 

1. Головним напрямом зовнішньої політики гетьмана були відносини з країнами…



2. Коли був підписаний договір з більшовицькою Росією?

3. У скількох країнах світу Українська держава Павла Скоропадського мала свої представництва?

Викладач 11 листопада 1918 року Німеччина підписала Комп’єнське перемир’я, що означало закінчення війни та її програш. Тому Скоропадський терміново почав шукати контакти з Англією і Францією. Але країни Антанти намагались відродити «єдину і неподільну Росію». Тож 14 листопада гетьман видав грамоту про федерацію України з Росією. Це було вимушеним кроком. Попередня орієнтація на Четверний союз загрожувала втратою державності, бо саме в цей час на кордоні з Україною зосереджувалися війська більшовицької Росії, що загрожували війною Україні. Грамоту  Скоропадського можна вважати політичною декларацією. Обнародування грамоти призвело до активізації українських національних сил. 

3. Боротьба проти гетьманської влади.

Перегляд відеоматеріалу та визначення причин падіння гетьманського режиму

Викладач Недоліки внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана спричинили наростання невдоволення гетьманською владою.

Восени 1918 р. покотилася хвиля робітничих страйків. У середині липня 1918 р. розпочався загальноукраїнський страйк залізничників, у якому взяло участь понад 2000 тис. чол.  Селянська боротьба в Україні набрала широкого розмаху влітку 1918 р. у Звенигородському і Таращанському повітах на Київщині, коли повстання охопило десятки тисяч селян.

У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною боротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР , до складу якої ввійшли В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Андріївський. А. Макаренко. Незадовго до засідання УНС й обрання Директорії С. Петлюра виїхав до Білої Церкви, де оголосив себе отаманом республіканських військ. 15 листопада у зверненні до населення України Директорія закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши при цьому демократичні свободи, 8-годинний робочий день, передачу поміщицьких земель селянам. 
17 листопада Директорія підписала угоду з представниками окупаційних військ про їх нейтралітет у подіях. Директорії вдалося завоювати масову підтримку селянства, яке стихійно піднімалося на антигетьманську боротьбу. На її бік перейшла частина гетьманських військ. Під селом Мотовилівкою 18 листопада гетьманські війська, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, були вщент розбиті. Через три тижні становище гетьмана стало безнадійним. 
14 грудня Скоропадський зрікся влади. 18 грудня 1918 р. Директорія УНР вступила до Києва. 

V. Узагальнення та систематизація знань 
1. Гра «Знайди зайве»

М.Грушевський-УНР-29 квітня 1918-Федір Лизогуб-Львівський університет-Держава Павла Скоропадського
2. Гра «Лото»

Установіть відповідність між особами та їх посадами

1) В.Вернадський а) військовий міністр

гетьманського уряду

2) Д.Дорошенко б) президент української

Академії Наук

3) Рогоза в) міністр закордонних справ

3. Які реформи Павла Скоропадського ви б порадили провести сьогодні?
VІ. Домашнє завдання 

1. Опрацювати конспект та підручник за редакцією Кульчицького С.В. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт.навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень.-К.: Генеза, 2012.-С.177-189 

2. Скласти історичний портрет П. Скоропадського





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка