Українська мова 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Пояснювальна записка



Сторінка6/8
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.37 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8


ІІІ. Соціокультурна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року)

Держава Україна, її столиця.


Характерні особливості державних символів України.

Рідний край: місце розташування на території України (Закарпаття, Буковина, Крим та ін.), природа, вулиці і майдани, пам’ятні місця.

Національні символи України – верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін.
Історичне минуле України доби Київської Русі.

Відомі люди України минулого і сьогодення.



2. Фольклорні твори великої і малої форм (протягом року)

Читання й інсценування уривків з українських народних казок, визначення позитивних і негативних персонажів, головної думки казки.


Відгадування, вивчення і складання загадок.

Вивчення дитячих пісень, колискових, колядок, щедрівок, посівалок, ознайомлення з особливостями їх уживання.

Ознайомлення з народними прикметами.

Читання й аналіз доступних народних приказок.



3. Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року)

Ознайомлення з українськими формулами мовленнєвого етикету розмовного стилю.

Використання українських формул мовленнєвого етикету з урахуванням віку і статусу особи, з якою відбувається спілкування.

Ознайомлення з дотриманням правил етикету в громадських місцях.


4. Соціальні ролі (протягом року)

Ставлення до членів сім’ї.


Стосунки в школі.



Правила етикетної поведінки в громадських місцях (кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі).
Правила поведінки на природі. Ставлення до природи



Учень (учениця):


знає і розповідає про походження назви держави і її столиці;

описує усно прапор і герб України; знає напам’ять державний гімн;

розповідає усно про рідний край, його природу;

записує власні назви рідного міста чи села (назви вулиць, майдану, річки тощо);

записує свою домашню адресу;

розповідає про українські національні символи (верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін.);

знає і розповідає про Київську Русь, найвідоміших її князів (Ярослава Мудрого, Володимира Великого, княгиню Ольгу та ін.);

знає імена окремих найвідоміших українських письменників, поетів, художників тощо.
Учень (учениця):
виразно читає, розповідає і бере участь в інсценуванні українських народних казок; визначає позитивних і негативних персонажів, головну думку казки;

відгадує доступні загадки, знає напам’ять окремі з них; робить спроби самостійно складати найпростіші загадки про конкретні предмети, називаючи їх ознаки;

знає напам’ять дитячі пісні, колискові, колядки, щедрівки, посівалки і використовує їх під час дозвілля, ігор, свят;

знає і пояснює найпоширеніші народні прикмети;

пояснює значення найпрозоріших народних приказок, використовує їх у власному мовленні.
Учень (учениця):


знає і доцільно вживає українські формули мовленнєвого етикету розмовного стилю;

знає, свідомо вживає і правильно записує відповідні українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, вибачення, запрошення у спілкуванні з людьми різного віку, статусу, родинних стосунків тощо;

знає і дотримується правил етикету в громадських місцях;

Учень (учениця):

уникає конфліктних ситуацій зі старшими і молодшими членами родини; прагне допомагати своїм рідним;

радіє успіхам і співпереживає з невдач однокласників; бере участь у класних і шкільних заходах; ставиться з повагою до вчителів, технічного персоналу школи;

дотримується правил етикетної поведінки в кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі; використовує відповідні формули мовленнєвого етикету;

цікавиться рослинним і тваринним світом;

турбується про природу рідного краю (допомагає птахам узимку тощо); поводиться на природі так, щоб не завдати їй шкоди


ІV. Діяльнісна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.

Організація навчальної діяльності.

Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.



2. Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.

Користування додатковими навчальними посібниками.

Спілкування в процесі навчання.



3. Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.

Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових ситуаціях.
4. Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)

Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.


Оцінювання результатів навчання



Учень (учениця):

самостійно і своєчасно готується до уроку; підтримує порядок на робочому місці;

визначає під керівництвом учителя мету навчальної діяльності; орієнтується в тривалості часу, відведеному на виконання різних видів завдань; планує послідовність виконання завдання; дотримується встановленого порядку під час виконання самостійних завдань;

виконує всі настанови вчителя; слухає й аналізує відповіді однокласників; співпрацює з однокласниками в парі, невеликій групі.
Учень (учениця):

орієнтується в методичному апараті підручника (у змістовому навантаженні основних позначень); знаходить потрібний за змістом матеріал;

працює з дидактичним, роздатковим матеріалом, у зошитах з друкованою основою; користується навчальними словниками;

говорить у належному темпі, з відповідною інтонацією; виділяє нові факти, розпізнає невідоме, відтворює послідовність подій, встановлює причинно-наслідкові зв’язки у змісті прослуханого чи прочитаного тексту; ставить запитання до тексту, пояснення вчителя, однокласникам під час опитування; переказує прочитане; зв’язно й послідовно описує побачене, почуте; висловлює власні міркування на доступні теми.
Учень (учениця):

виділяє в предметах, мовних одиницях істотні ознаки, розрізнює серед них головні і другорядні; порівнює предмети, мовні одиниці за різними ознаками; робить висновок-узагальнення з допомогою вчителя; добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй;

застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в творчих завданнях.
Учень (учениця):

контролює послідовність виконання завдання та його проміжні результати; використовує засвоєні способи перевірки орфограм; знаходить і виправляє орфографічні і пунктуаційні помилки; перевіряє результати навчання, застосовуючи алгоритми й пам’ятки;

висловлює оцінні судження щодо якості усної відповіді, письмової роботи власної та однокласників


4 клас (121 година)

І семестр – 4 години на тиждень (64 години)

ІІ семестр – 3 години на тиждень (57 годин)

У 4 класі завершується вивчення початкового курсу української мови. Учні мають не тільки здобути нові знання, уміння і навички в роботі над текстом, з граматики, фонетики і правопису та розвитку мовлення, а й систематизувати відомості з різних розділів мови, узагальнити і закріпити опрацьоване в 1—3 класах. Адже знання і мовленнєві вміння, набуті молодшими школярами в початкових класах, стануть основою для вивчення систематичного курсу рідної мови в основній і старшій структурних ланках загальноосвітньої школи.

Структурування курсу здійснено за принципом змістового узагальнення.

І. Мовленнєва змістова лінія

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух текстів різних стилів, жанрів і типів, які містять не тільки прості речення, а й ускладнені однорідними членами, порівняльними зворотами, та складні.

Робота над усвідомленням фактичного змісту тексту. Запам’ятовування послідовності подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення виражальних засобів мови у прослуханому висловлюванні. Висловлювання власних думок з приводу почутого.

Опрацювання навчальних інструкцій.


2. Говоріння (протягом року)

Регулювання дихання, силу голосу, темп мовлення.


Читання напам’ять віршових і прозових текстів.
Відтворення, розігрування діалогу з прослуханого або прочитаного твору.

Складання діалогу за малюнком, описаною ситуацією — з опорою на допоміжні матеріали і без них.

Дотримання правил мовленнєвого етикету, культури спілкування.

Переказ (детальний або вибірковий) тексту з опорою на даний або колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали. Переказ епізоду із переглянутого фільму, розповіді, почутої в позаурочний час від близьких, знайомих. Висловлення своєї думки про предмет почутого, обґрунтування її, доповнення тексту на основі особистого життєвого досвіду (використовуються тексти — розповіді, описи, міркування).

Повторення зразка зв’язного висловлювання, даного вчителем, внесення деяких доповнень, змін до тексту.

Складання зв’язного висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, описаною ситуацією, з опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, даний або колективно складений план та ін.). Вираження свого ставлення до предмета висловлювання.


Оцінювання (з допомогою вчителя) сприйнятого діалогу або зв’язного висловлювання, відзначення в ньому достоїнств, пропозиції щодо доопрацювання, удосконалення.


3. Читання (протягом року)

Удосконалення навички миттєвого впізнавання найбільш уживаних слів з 4–7 букв, і сполучень коротких слів, складених з такої самої кількості знаків.

Розпізнавання окремих характерних ознак друкованого матеріалу: розрізнення очима в тексті з діалогом слів дійових осіб, виділених з допомогою тире або лапок, а також слів автора розпізнавання з одного погляду кількості слів у реченні, складеному з 4–5 слів, зміни порядку слів у двох схожих реченнях невеликої довжини.

Знаходження в книзі потрібних сторінок, параграфа, окремого оповідання тощо за змістом у кінці.


Вправляння в орієнтуванні у змісті опрацьованого тексту.

Виявлення елементів опису, міркування у тексті розповідного типу.

Читання вголос з дотриманням правильного вимовляння слів з тими особливостями вимови, над якими на уроках велась робота.

Інтонаційно правильне читання речень, різних за метою висловлювання, окличних речень.

Інтонування речень зі звертаннями, що стоять на початку, в середині, у кінці речення речень з однорідними членами, в яких є узагальнювальні слова (за зразком, без уживання термінів).

Читання мовчки речень (коротких абзаців), що відрізняються 1–2 словами. Усвідомлення різниці в значенні схожих, але не однакових речень. Вправляння у виявленні з-поміж 2–3 речень того, що відповідає зазначеному вчителем змісту.

Самостійне читання мовчки матеріалів, що мають комунікативне навантаження: більш поширені (порівняно з попереднім класом) інструкції до ігрових і навчальних завдань.

Самостійне читання мовчки тексту, що міститься у вправі підручника.


4. Писемне мовлення (17 год і протягом року)

Складання і записування зв’язаних між собою речень, які описують зміст малюнка, частину інтер’єру класу, навчальну ситуацію на уроці тощо.

Складання і записування запитань на задану тему та відповідей на запитання, поставлені однокласником (вчителем).

Робота з деформованим текстом: виділення відсутніх абзаців, переставляння частин тексту, вилучення речень, які не відповідають темі, додавання кінцівки (заключного речення), заміна недоречно повторюваних слів, забезпечення зв’язку між реченнями та абзацами тексту.

Детальний та вибірковий переказ (розповідний текст з елементами опису або міркування), за колективно і самостійно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали, дотримуючись тричастинної структури висловлювання.

Самостійне складання письмового висловлювання типу розповіді, опису, міркування на добре знайомі учням теми: про прочитаний твір, епізод переглянутого фільму, ситуації з життя класу або сім’ї та ін., використання виражальних засобів мови, виявлення свого ставлення до предмета висловлювання.

Складання записки, яка містить пояснення якогось факту привітання, запрошення, а також загадки, лічилки, казки.

Обговорення своїх письмових робіт у парах, невеликих групах відзначення позитивних сторін роботи, висловлення порад щодо їх доопрацювання. Удосконалення написаного



Учень (учениця):

розуміє з одного прослуховування художній чи науково-популярний текст, час звучання якого триває 3-4 хвилини (320-400 слів);

висловлюється з приводу змісту прослуханого;

виявляє у сприйнятих на слух текстах образні і влучні вирази, коментує їх;

визначає тему й основну думку почутого висловлювання, причинно-наслідкові зв’язки;

виявляє своє ставлення до дійових осіб, їхніх вчинків;

пов’язує, зіставляє почуте із власними спостереженнями, життєвим досвідом;

виконує усні інструкції і настанови вчителя щодо навчальних завдань.
Учень (учениця):

регулює дихання, силу голосу, темп мовлення залежно від ситуації мовлення і спілкування

читає напам’ять вірші, прозові твори, вивчені протягом навчального року

бере участь у відтворенні, розігруванні навчального діалогу, створенні діалогу на задану тему, за ілюстрацією (з 5–6 реплік для двох учасників без урахування етикетних реплік початку і завершення діалогу) – одним із учасників діалогу може бути вчитель

дотримується правил етикету, культури спілкування

усно переказує текст (детально або вибірково), що відноситься до художнього або науково-популярного стилю і одного з типів мовлення (розповідь, опис, міркування) –– обсяг початкового матеріалу 70–100 слів
висловлює власну думку про предмети, події, явища, почуті в розповіді, з переглянутого фільму, з приводу почутого доповнює почуте власними спостереженнями

повторює зразок короткого висловлювання (до 5 речень), поданого вчителем, вносить свої доповнення, продовження

будує самостійне зв’язне висловлювання (усний твір типу розповіді, опису або міркування) – за спостереженнями в навколишньому, ілюстрацією, поданим зачином або кінцівкою, за опорними словами, за поданим або колективно складеним планом (час звучання до 3 хвилин) використовує виражальні засоби мови; виражає своє ставлення до висловлюваного

дає загальну оцінку почутому діалогу або розповіді, опису чи міркуванню пропонує, як можна його удосконалити або доповнити.

Учень (учениця):

миттєво впізнає в тексті добре знайомі слова, словосполучення (у нашій школі уяви собі кілька років раптом хлопчик українська мова тощо)

розпізнає в тексті з побіжного погляду його окремі особливості: наявність діалогів, віршованих вставок, кількість абзаців на сторінці, кількість слів у невеликому (з 4–5 слів) реченні

орієнтується в змісті книжки: легко відшукує за змістом потрібний розділ, параграф, твір тощо

орієнтується в попередньо опрацьованому тексті;

знаходить протягом 0,5–1секунди у тексті зазначені вчителем елементи змісту під час виконання завдань з вибіркового читання (місце, час, причину дії, вчинки дійових осіб тощо) елемент опису, міркування у розповідному тексті

читає вголос невідомий текст у темпі, не нижчому 95 слів за хвилину
виразно, інтонаційно правильно читає речення, різні за метою висловлювання, зі звертаннями, з однорідними членами з орієнтацією на загальний зміст та розділові знаки в середині і в кінці

робить у процесі читання усвідомлені паузи, виділяє в тексті логічно значущі слова використовує міміку, жести під час читання текстів, вивчених напам’ять

помічає і пояснює різницю в змісті прочитаних коротких абзаців, 2–3 речень, що відрізняються між собою кількома словами (використовуються речення довші і порівняно важчі, ніж у 3 класі)
читає і розуміє інструктивні матеріали до виконання навчальних та ігрових завдань

виконує адекватні дії за навчальним текстом підручника.
Учень (учениця):
складає і записує 3-4 зв’язані між собою речення за змістом ілюстрації, навчальної ситуації, запропонованої вчителем 3-4 запитання на задану тему, відповіді на запитання, поставлені однокласником

відновлює деформований з навчальною метою текст, удосконалює його за настановами вчителя
пише переказ розповідного тексту з елементами опису або міркування (обсяг початкового тексту 70-100 слів) за колективно або самостійно складеним планом з опорою на допоміжні матеріали (подані зачин або кінцівку, ключові словосполучення та ін.) з дотриманням тричастинної структури висловлювання, використанням виражальних засобів мови

складає самостійне письмове висловлювання (60-80 слів) типу розповіді, опису, міркування на добре знайомі учням теми: за прочитаним твором, епізодом з переглянутого фільму, ситуацією з життя класу, родини і т. ін. використовує виражальні засоби мови; записує свою думку про предмет висловлювання;

складає записку з поясненням певного факту, привітання, запрошення, загадку, лічилку, коротку казку тощо з орієнтацією на читача

бере участь в обговоренні письмових робіт (навчальних або учнівських) у парах, групах, відзначає позитивні сторони; висловлює поради щодо можливого удосконалення тексту, спираючись на пам’ятку, підготовлену вчителем удосконалює письмовий текст

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка