Українська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 Селидівської міської ради Донецької області



Скачати 266.95 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір266.95 Kb.
Українська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12

Селидівської міської ради Донецької області

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

НА УРОКАХ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ


Вчитель української мови та літератури Алова Вікторія Петрівна



Вступ




Розділ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ




1.1.Сутність поняття здібності та природи творчості




1.2. Психолого-педагогічні особливості розвитку творчих здібностей у підлітковому віці на уроках української мови




Висновки по розділу




РОЗДІЛ ІІ. ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ




2.1. Впровадження інноваційних підходів у навчанні української мови - важливий аспект для розвитку творчих здібностей учнів




2.2 Система вправ нестандартного навчання на уроках української мови




2.3 Вимоги до системи вправ нестандартного навчання на уроках української мови




Висновки




Список використаної літератури











Авторська довідка

Прізвище, імя, по батькові Алова Вікторія Петрівна

Освіта вища

Місце роботи Українська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 Се-

лидівської міської ради Донецької області



Посада заступник директора з виховної роботи, вчитель української

мови та літератури



Стаж роботи 29 років

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст І категорії»

Проблема, над якою працює Розвиток творчих здібностей учнів на

уроках української мови та літератури



«Творчість – сенс життя»

Розвиток творчої особистості школярів завжди було і залишається основним завданням навчання та виховання. Ця проблема була присутня в теорії і на практиці відомих педагогів- А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, С.Т.Шацького та інших.

Ефективність роботи вчителя визначається тим, в якій мірі навчально-виховний процес забезпечує розвиток творчих здібностей кожного учня, формує творчу особистість школяра, готує його до творчої пізнавальної діяльності. А творча діяльність-це найвища форма самостійності. Де творчість, там талант, інтуїція, натхнення. Творчість – це завжди трошки диво.

Свою навчальну діяльність я намагаюсь будувати так, щоб дитина прагнула в світ знань, робила дітей активними учасниками та творцями уроку, давала дитині можливість проявити себе; створювала умови для творчого розвитку учнів, а тому дотримувалась наступних принципів:

* навчання вести в максимальному контакті з учнями, щоб постійно

були присутні спілкування і співробітництво;

* навчання вести на межі складності, паралельно розвиваючи ум,

серце та руки учнів;

* виховання вести без покарання;

*домагатися потрійного співробітництва: вчитель-учень-батьки;

*навчання вести через гру;

*надавати вільний вибір виду діяльності (навчання без примусовості).

Практична діяльність учнів складається з двох взаємопов’язаних процесів – відтворювального і творчого. Творчість – це створення чогось нового або знаходження чогось невідомого. Але творчість не можна зводити лише до процесу пізнання, бо вона включає в себе і уяву, пов’язану не з відтворенням, а з перетворенням практичного досвіду людини. Відтворювальна діяльність школяра в процесі навчання, на відміну від творчої, характеризується тим, що вона спонукає учня до дослідницького або перетворювального відтворення знань, умінь і навичок. При ній учень оперує традиційними, стандартними прийомами в роботі, часто користується певним зразком. Відтворювальна діяльність – це підготовка до творчості, необхідний її елемент, через неї здійснюється нагромадження фактів і даних, необхідних для майбутньої творчої діяльності.

Творча ж діяльність – це вищий рівень пізнавальної активності і самостійності учнів, коли вони беруть участь у виробленні нових для них знань без використання готових зразків, тобто розглядають явища з іншого боку,в новій ситуації, порівнюють і зіставляють їх. Якщо відтворювальна діяльність спрямована на розвиток пам’яті, то творча діяльність – на розвиток мислення і особистості в цілому. Потрібно максимально використовувати можливості вивчення мови і літератури в школі для розвитку учнівської словесної творчості, постійно турбуватися про формування таких сторін літературно-творчих здібностей, як спостережливість, емоційна вразливість, асоціативне образне мислення, творча уява, відчуття краси слова, естетичні почуття. Тому я організовую уроки так, щоб учні змогли виявити і розвити свої літературно-мовні здібності через виконання різноманітних творчих вправ. Намагаюся приділити особливу увагу досвіду кожного учня, бо учень – це творча особистість, а моя функція полягає в тому, щоб дитина могла виявити в собі і розвинути те, що їй органічно притаманне.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

Найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Саме тому я обрала тему для своєї роботи "Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури".

Часто у роботі вчителі–словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці використовую елементи таких сучасних технологій навчання :

*проектне навчання;

*інтерактивна технологія;

*особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб моя робота принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

* підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

* навчання не словом, а справою;

* проведення його не для учнів, а разом з ними;

* спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

* забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме усуненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:


Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Привчаю дітей до роботи не тільки з підручником, а також посібниками, словниками, довідниками.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми.

На уроках української мови ставлю перед собою мету – навчити дітей правильно висловлювати свої думки, розширювати і збагачувати словниковий запас учнів, грамотно передавати все на письмі. Ця робота базується на формуванні пізнавального інтересу учнів. Позитивний розвиваючий ефект дають творчі роботи учнів. Досить ефективним видом роботи є переказ. Уміння сприймати мовлення формується з умінням відтворювати сприйняте, тобто створювати усні й писемні висловлювання. Це перехідна форма роботи – від переказу до власних творчих пошуків. Наступним етапом можуть бути пейзажні етюди – невеличкі твори, що пишуться на основі безпосередніх жанрів в ліричному жанрі (Опис вражень від природи, висловлення власних почуттів).

В своїй практиці я давала дітям на уроці такі теми:

1.Про що співав весняний сніжок.

2. Чому сніг іде тихо

3. Тремтить зоря на пелюстках троянди

4. Тихо над річкою

Для старших класів даю більш складні теми:


  1. Творча робота «Історія мого життя-це часка історії моєї Вітчизни»

  2. Літературно-публіцистичний твір на морально-етичну тему «Ми матір називаємо святою»

  3. Твір «Найкраща пісня мого серця»

  4. Твори-роздуми «Я вірю, що моє завтра буде прекрасним», «Життя таке коротке, поспішайте робити добро», «Смисл життя, щастя, мрії».

  5. Написати роздум у формі листа, твору, вірша

  6. Дописати (відновити) віршовані рядки

  7. Розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення

  8. Дати заголовок тексту («Осіння ніч. Зривається вітер, шарпає дерева. Дощ періщить у шибки...»)

Особлива увага приділяється виробленню практичних навичок

публіцистичного стилю. На уроках аналізуються газетні статті, а потім пропонується написати твір в жанрі портретного нарису чи опис за даним початком.

Збагатити словниковий запас учнів, учити їх правильно, точно висловлювати свої думки-ось те основне завдання учителя під час підготовчої роботи до написання твору.

Важливе місце відводиться урокам, які об’єднують в собі аналітичну та мовленнєву роботу на текстовому матеріалі. Тому такою ланкою, що зв’язала б обидва аспекти шкільного курсу мови є вправи комунікативного типу, застосовані при вивченні теоретичних відомостей.

На своїх уроках мови я пропоную дітям такий вид роботи, як написання творів-мініатюр. Подібні вправи учні можуть виконувати щоуроку впродовж 5-10 хвилин. Для вдосконалення як творчих, так і мовленнєвих здібностей під час написання творів-мініатюр застосовую такий вид роботи, як опис спостережень, за допомогою якого діти глибше зрозуміють предмет. Роботу починаю з найпростіших описів.


  1. Оберіть будь-який об’єкт природи й опишіть, що ви бачите. Порівняйте опис власних спостережень з описами спостережень однокласників.

  2. Опишіть будь-який предмет на основі власних спостережень, зайнявши певне місце в кімнаті. Потім зробіть теж саме, перейшовши в інше. Порівняйте.

  3. Знайдіть фразу або вислів, які сподобались, переписати до зошита із коротким поясненням, чому саме виписали їх.

  4. Виберіть уривок з матеріалу, який читаєте, запишіть його, занотуйте також, чим він вам сподобався.

Необхідно пам’ятати , що основне завдання уроку рідної мови – це виховання творчої мовної особистості, а не наповнення теоретичними знаннями комп’ютерної машини. Моя педагогічна ідея – створення системи полегшеного засвоєння орфографічних , орфоепічних та пунктуаційних правил. Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.

Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).

ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.

Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:

1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.

2. Аналізований навчальний матеріал (не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми) вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.

3. Вчитель не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.

4. Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.

5. Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька учнів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.

Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.

Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".

Морфеми, а точніше їх умовні позначки, зображуємо у "зоряному небі"


[

морфеми




¬






^

Під час ознайомлення з класифікацією речень колективно склали таку картину:




Прості

складні





Поширені,

непоширені





Повні

неповні





Ускладнені

неускладнені






речення

ння




Односкладні

двоскладні






Розповідні

Питальні


спонукальні



Окличні

неокличні





Частини мови (10)
При складанні схем часто використовую спеціальні позначки, формули, підказки. Наприклад:



вигук

Службові

(3)


Самостійні

(6)

ОСОБЛИВА

ЛЗ ЛЗ частина мови

ГЗ ГЗ

СР СР


? ?

Пояснення:ЛЗ- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГЗ – граматичне значення, СР – синтаксична роль, ? –питання.

Алгоритм мислення
Якщо іменник має наголошений

-яр-, то слово означає професію чи заняття


якщо так якщо ні, думаю далі
мішана група іменник має рухомий наголос
якщо так якщо ні
м’яка група тверда група

Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок-схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня.

Систему уроків тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами . Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання, „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.

Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка".

Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін..)

Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд

Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і "пройде". Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках

Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС","Дерево рішень" та ін. Найбільше учням подобається сенкан.

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня.

Великі можливості для формування комунікативної компетентності учнів закладені у творах, ліричних віршах, з якими працюємо на уроках літератури.

Саме спілкування з літературою як мистецтвом слова задовольняє природну потребу в емоційних переживаннях, створює умови для самовираження особистості, спонукає до висловлення власної думки, особистих міркувань. При роботі над творами я прагну:

- активно забезпечувати тезаурус учнів;

- вчу бачити змістовні лінії твору, такі як природні закономірності, взаємовідносини між людьми, любов до рідного краю та ін.;

- формую вміння аналізувати образно-емоційний зміст твору з опорою на етикетну лексику;

- прагну навчити визначати позицію автора, працювати над використанням художніх засобів твору;

- формую і розвиваю мовленнєві вміння і навички, вчу використовувати діалогічні та монологічні висловлювання в парах і невеличких групах з комунікативною метою;

- розвиваю поетичний слух та творчу уяву, прищеплюю культуру спілкування та вміння слухати співрозмовника;

- активізую творчі здібності учнів, використовую сюжетно-рольові ігри, діалогічне мовлення інсценізації, діти вчаться характеризувати дійових осіб, писати твори.

Забезпечення цих умов та використання інтерактивних прийомів навчання веде до інтенсивного розвитку мовленнєвих умінь та навичок, формування комунікативної компетентності, а також сприяє розвитку читацької самостійності школярів.Учні із зацікавленістю виконують вправи у вигляді кросвордів, ребусів, загадок. Як свідчать спостереження, такі завдання спонукають учня до творчого пошуку, підвищують розумову активність у сприйманні та осмисленні матеріалу. Крім того, матеріал такого типу дозволяє урізноманітнювати вправи і завдання під час вивчення будь-якої теми. Якщо підійти до підготовки уроку творчо, можна самому скласти вправи, які зацікавили б учня, дали йому змогу самостійно перевірити правильність виконання завдань. До таких вправ належать завдання з «ключами».

На уроках літератури вивчаючи той чи інший розділ творчості письменника, я ставлю перед собою мету – досягти того, щоб учні зрозуміли і засвоїли зміст прочитаного, отримали певні знання та навчилися їх застосовувати.

На початковому етапі розвитку творчих здібностей ефективним засобом вважаю ознайомлення учнів з "творчою лабораторією" письменників (І. Франка, В. Стефаника,В. Симоненка). Це роблю і на уроках літератури під час вивчення творчості письменника, зачитую уривки зі спогадів і обговорюємо їх і на уроках мови, добираючи для диктантів, переказів, аудіювання чи читання мовчки відповідні тексти. Цікавими є вправи на зіставлення уривків з творів письменників першого і останнього варіанту (чи видання).

Широке поле для творчої діяльності учнів відкривають завдання, спрямовані на розвиток фантазії, гіпотетичного мислення:

* продовжити художній твір ("Енеїду" І. Котляревського, "Украдене щастя" І.Франка)

* змінити (переробити) закінчення художнього твору ("Наталка Полтавка'' і

Котляревського, "Мина Мазайло" М. Куліша).

Дуже люблять учні завдання, спрямовані па розвиток уяви, наприклад:

* скласти усну розповідь від імені письменника (Т. Шевченко "Мої інтереси і

захоплення", "Моє перше велике кохання". "Жінки у моєму житті", "Моя сім'я", "Моє життя на засланні", "Моя пристрасть - гравюра"):

* взяти "інтерв'ю" у письменника.

Такі завдання активізують пам'ять, увагу, вчать самостійно оцінювати,

встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, мотивувати ті чи інші дії.

На етапі актуалізації знань можна використати асоціювання ("асоціативну павутинку", "ланцюжок асоціацій"), яке спонукає учнів думати, стимулює мислення шукати зв'язки між окремими поняттями. Під час підведення підсумків уроку (рефлексії) привертаю увагу учнів до схеми асоціацій, щоб доповнити її.

На етапі написання творчих робіт насамперед виділяються "класичні" твори-роздуми передбачені навчальною програмою. Саме твори-роздуми є каменем

спотикання для багатьох учнів, адже структура "вступ - основна частина - висновки" часто їх відлякує (бо обмежує!).Щоб така проблема не виникала, я пояснюю вимоги до творів такого типу, послідовно, системно розвиваю критичне мислення учнів, тобто вчу їх формулювати тезу, бачити причиново-наслідкові зв'язки, добирати аргументи на підтвердження тези, визначати (і розрізняти!) у творі тему, ідею, шукати проблеми, пояснювати роль художніх засобів, вилучати зайву інформацію тощо. Для цього пропоную таку вправу: називаю будь-яку тему майбутнього твору, формулюю питання, які можна розглядати, розкриваючи тему, і передбачаю можливі відповіді, висновки, тобто ідею. Звичайно, спочатку демонструю учням, як

це робиться. Наприклад, якщо тема твору "Злочин і кара у "Марусі Чурай" Ліни Костенко", то проблемою, яку слід дослідити, може бути питання: "Чи завжди злочин карається?", а ідеєю (відповіддю) - "Злочин завжди карається" або "Неумисннй злочин не повинен каратися". Аналогічно розвиваю уміння школярів формулювати тезу до поданої теми, добирати аргументи тощо.

Самостійність та якість творів у великій мірі залежить від сформульованої

теми. Щоб підвести учня до глибоко розуміння теми користуюся різними методичними прийомами: інструктаж щодо об’єму теми;

В своїй практиці використовую пам’ятки, що містять у собі загальні вказівки щодо написання твору. Ефективним методичним прийомом вважаю показ зразка, дохідливий аналіз його. Позитивні наслідки дає демонстрування кількох зразків на одну тему. Учні при цьому розуміють, що про одне і те ж явище можна говорити точно, образно, але по-різному. Як варіант, об’єдную учнів у групи і пропоную самим ставити запитання до однокласників, шукати аргументи на підтвердження чи заперечення почутого. Дух змагання активізує мислення і викликає зацікавленість. Така робота є необхідною ланкою у ланцюжку формування і розвитку творчих здібностей учнів. Це допомогає краще виявити уміння учнів аналізувати, порівнювати, робити висновки, а згодом пропоную написати твір-роздум, самостійно обравши тему і використавши власні письмові чи усні відповіді.

Також на своїх уроках та у позакласній роботі використовую технічні засоби

навчання (кінофільми, телепередачі, звукозаписи, електронні презентації тощо). Переглядаючи фільми або презентації, учні одержують емоційну наснагу, що безпосередньо відбивається на якості творчих робіт, бо стимулює мовний процес.

Протягом багатьох років ведеться робота по складанню учнями невеличких оповідань, віршиків, казочок, вільних текстів. Ці твори діти записують у Творчих зошитах «Чарівне слово», де учні виконують ілюстрації до них. Для кожної дитини надзвичайно важливо, щоб результати її творчого самовираження були обов’язково почуті і оцінені оточуючими. Тому завжди даю можливість кожній дитині презентувати свої твори на уроках читання, української та російської мови та позакласних заходах.

На уроках української літератури використовую технологічний підхід до навчання. Для цього користуюся такою пам’яткою:



  1. Учень розуміє значення написаного тексту.

    1. Виділяє відомості, що містяться в тексті в готовому вигляді (підкреслює конкретні деталі в тексті)

    2. Вибирає вирази, що найповніше передають смисл тексту

  2. Виділяє головну думку тексту

    1. Підкреслює речення, що виражає головну думку

    2. Добирає заголовок до тексту

  3. Узагальнює думки, наявності в тексті.

    1. Конспективно викладає текст.

  4. Визначає у змісті тексту ті ідеї і співвідношення, які не розкриті в ньому в наявному вигляді.

    1. Називає думки, дії, події, які не названі, але читаються між рядками.

    2. Перераховує значні в тексті дії або події в їх найімовірнішій послідовності.

    3. Визначає найімовірніші наслідки описаних подій.

    4. Пояснює, пов’язує і об’єднує між собою явища, предмети, уявлення в даному тексті.

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал.

Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання постійно ставлю перед собою. Надзвичайно важливо навчити дітей бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Вважаю, що успішно розвивати творчі здібності учнів може той словесник, який сам є творчою індивідуальністю. Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-які здібності, творчі також, потребують розвитку, тому саме на це має бути спрямований навчально-виховний процес.

Викладання рідної мови в загальноосвітній школі має сприяти саморозвиткові, самовдосконаленню підсвідомості дітей, її впорядкуванню, а на цій основі формуванню здібностей, а може, й талантів. Не здобування знань основне в навчанні мови (знання, зрештою, забуваються, можуть бути неточними, а то й фальшивими), а активна пізнавальна робота дітей, вироблення в них уміння виділяти й аналізувати явища, помічати в них суттєве, визначальне, робити логічні висновки і таким чином самостійно доходити до істини, правильно орієнтуватися в сучасному світі.

6 клас. Урок української мови



Тема: Повторення. Однорідні члени речення

Мета:

навчальна: повторити теоретичні відомості про однорідні члени речення;

розвивальна: розвивати вміння знаходити в реченні однорідні члени,а також частини мови, якими вони виражені;

виховна: виховувати любов до природи

Тип уроку: комбінований

Обладнання та наочність: таблиці, картки із завданням для роботи в групах, робочі зошити, підручники.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань.

1.Перевірка домашнього завдання

2.Робота біля дошки

Завдання: записати речення-загадки, зробити синтаксичний розбір першого речення,відгадки записати в дужках.

Мале й проворне; мишей поїдає, а на свою оборону безліч списів має.

Біжить чимчик по долинці у сіренькій кожушинці.

Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок.

Зимою чорне, весною й літом зелене, а восени жовте. 



Бесіда з учнями

-Як називаються слова, які відповідають на одне і те ж питання і відносяться до одного слова?

- Знайдіть в 1- ому реченні однорідні члени

- Якою частиною мови вони виражені?



ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Робота з підручником

Усно. Вправа 21


  1. Робота з таблицею (таблиця на дошці)

  2. Фізкультхвилинка.

Працювали ми, трудились

Так що трішки вже й стомились.

Встаньмо, руки догори,

Помахали — раз, два, три.

Вліво, вправо нахилились,

На сусіда подивились,

Одне одному всміхнулись,

Кругом себе повернулись.

Все в порядку? Потягайтесь

І за парти повертайтесь.



  1. Проблемне питання (використання методу «Мікрофон»)

-Що ми розуміємо під поняттям «однорідні члени речення»

- Якими засобами зв’язку вони з’єднуються ?

- Які розділові знаки треба ставити між ними? Від чого це залежить?

- Які слова називаються узагальнюючими?



5. Пояснювальний диктант.

Завдання. Пояснити розділові знаки в реченнях

Усякі дерева були в саду: молоді й старі, знайомі і незнайомі, високі й низькі

Все навколо: дерева, птахи, люди - сповнене весняної, пружної, нестримної сили.

І ліси,і поля,і парки, і сади,і городи – все зеленіло і цвіло.

V
І. Закріплення вивченого матеріалу


1. Творча робота


1) Робота в групах


І група (початковий і середній рівень)

Підкресліть однорідні члени речення

Сонце, ліси, поля, води, повітря — все це святиня, яку маємо
берегти, а не нищити, топтати. Все зникло, наче в казці: місто, гори, поле, гай. Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі. На полях зашаруділи серпи, коси, граблі, закрутилися в’юрки, перевесла.

ІІ група (достатній рівень)

На місці крапок вставте самостійно дібрані однорідні члени речення. Запишіть, однорідні члени речення підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків.

Перші краплі дощу впали на поля, __________, _________. Вони торкнулись гілля осик, ________, ________ і _________. Листопад гойда гілки і __________. Сіре, ________, _________ небо наганяє сум і __________. Холодний, __________, __________ вітер бє в обличчя

ІІІ група (високий рівень)

Складіть і запишіть речення з однорідними членами та узагальнюючими слова при них. Поясніть розстановку розділових знаків при них. Опорні слова – відгадки до загадок на початку уроку.
2. Трансформація.

З умовних знаків –малюнків побудувати речення з однорідними членами

1.http://www.snimislivki.ua/i/shops/mojahata.gif


http://im3-tub-ua.yandex.net/i?id=8929347-46-72&n=21http://im8-tub-ua.yandex.net/i?id=83842973-50-72&n=21

2.
http://im6-tub-ua.yandex.net/i?id=150489011-05-72&n=21http://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=143804182-18-72&n=21http://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=163469428-47-72&n=21http://im4-tub-ua.yandex.net/i?id=125512091-64-72&n=21




3. Письмо по памяті

Підкреслити однорідні члени речення

Ліс густий, дрімучий, темний,

Споконвічний він росте,

Не проб’ється навіть сонце

Крізь гілля його густе

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

Запитання для підсумкової бесіди.

— Що сподобалося на сьогоднішньому уроці?

— Що дало вам вивчення даної теми? 

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати с.16 за підручником, в зошиті вправа 23






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка