Українське козацтво в битвах і походах



Скачати 89.78 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір89.78 Kb.
Дмитрівська ЗШ І-ІІІст.№2 ім.Т.Г.Шевченка

«Українське козацтво в

битвах і походах»
(Розробка уроку з історії України в 5-му класі)

Автор:


Слухач курсів підвищення кваліфікації

вчитель історії та правознавства

Дмитрівської ЗОШ №2 І-ІІІст.

Знам’янського району

вчитель вищої категорії

Турлюн Тамара Іванівна


Кіровоград 2013р.



Тема: Українське козацтво в битвах і походах.

Мета: Дати початкові уявлення про козацтво та причини його виникнення. Ознайомити учнів з історією боротьби козаків за волю та незалежність свого народу.

Виховувати почуття гордості за свій народ, за його славну історію.

Розвивати навички роботи учнів з різними джерелами інформації: контурною картою, атласом, історичними

джерелами.



Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок.

Обладнання: Історична карта “Запорізька Січ”, атласи, контурні карти, ілюстрації, плакати із зображенням клейнодів, магнітофон, ПК.

Тематична виставка “Козацькому роду нема переводу”. Хліб – сіль, український рушник, вишитий чорними нитками, який побутував в Україні у часи боротьби козаків за щастя и волю.



Форма проведення: Урок – заочна подорож.

“Степ та воля – козацька доля”

“Де козак, там і слава”

(з народних уст)




  1. Підготовчий етап уроку.


1..1 Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

Вчитель: Діти! Що ви чули або читали про козаків?

- Яку роль відігравало козацтво в історії України?

- Що ви знаєте про походи та битви, в яких брали участь козаки?

- На цьому уроці ми і познайомимось з виникненням козацтва та його ролі в історії України. Ознайомимось з місцем і порядком життя козаків, їх побутом і традиціями, козацькими клейнодами і піснями. Навчимось працювати з історичною картою, контурною картою, історичними джерелами. Найкраще, на мою думку, це можна зробити шляхом подорожі.

1.2. Вибір форми проведення

- Діти! Чи любите ви подорожувати?

- Яким чином можна здійснити це бажання?

- А чи можна подорож здійснити заочно?

- Давайте виберемо умовний вид транспорту!

- Це буде пароплав і назвемо його “Бригантина”. Вибираємо капітана, штурмана, матросів. Вони і будуть допомагати нам робити зупинки і під час подорожі отримувати необхідну інформацію (письмово та усно).

Отож, вирушаємо… Попутного нам вітру!
II. Основний етап уроку.

Вчитель: 2.1 Починаємо свою подорож з міст Канева та Черкас (позначимо на карті та в атласах ці міста позначками).

Розповідь вчителя: “Після татарського нападу в XIII ст. беззахисною опинилась Україна перед небезпекою, що загрожувала з півдня. Великі розкішні степи, що звались Диким полем були в руках кочової орди, що випасала в степу свої табуни й отари та нападала на оселі місцевого населення. Литовсько-Польська держава не мала сили боронити цей край від орди і люди самі дбали про оборону. Військова вправність особливо ставала в пригоді мешканцям Канівщини і Черкащини. Сюди сходились втікачі з усіх куточків України. Постійна боротьба проти нападників перетворила хлібороба й ремісника на вмілого воїна – козака.”
Словникова робота

Козак – вільна, озброєна людина.

- Перші відомості про козаків в писемних джерелах датують в 1489 році

(запис в зошитах)



Вчитель: На вільних степових землях козаки закладали свої господарства – зимівники. Особливо приваблювали козаків багаті на рибу й дичину родючі землі за Дніпровими порогами.

Пороги – пасма підводних і надводних скель, які перегороджують річку.

Вчитель: Українське козацтво отримало назву – запорізьке.

Наша подорож продовжується в низ по Дніпру, до міста Чигирина. Вільний степ і вічна війна з ордою манили до себе сміливих і відважних людей.


Запитання до учнів:

Як ви зрозуміли: козаками народжувались чи ставали?

Вчитель: 2.2. Наш пароплав підпливає до острова Мала Хортиця.

Розповідь вчителя: “Життя в степу було сповнене небезпек. Захищаючись, козаки будували земляні укріплення із січених дерев’яних колод – січі. Першу таку Січ спорудив в 1556 році на острові Мала Хортиця Дмитро Вишневецький.

(вчитель показує портрет Д. Вишневецького)

На Малій Хортиці проводились археологічні розкопки, де знайдені залишки козацьких укріплень. Нині Хортиця є національним заповідником. Невеликі січі, які існували в багатьох місцях були об’єднані і утворилась одна головна Запорізька Січ - фортеця ”.

(Діти на картах і атласах роблять позначки січей)


2.3. Робота з ілюстраціями підручника

Експонати історико – культурного заповідника Запорізька Січ на о. Хортиця стор. 97 В. Власов “Вступ до історії України”. - Київ “Генеза” . – 2010 р.
Завдання в парах:

Роздивіться малюнок



  1. Що являла собою Запорізька Січ – козацька фортеця?

  2. Які споруди розташовані на Січі?

  3. Чи була на Січі церква?

  4. Як ви вважаєте, чому?

  5. Як здійснювалось управління на Січі?


Вчитель: Запорожці вибирали раз на рік кошового атамана, військового суддю, писаря, курінних отаманів. Рада козаків збиралась щороку у перший день січня. Козацькій раді належала вся влада. Право голосу на ній мав кожен запорожець.

Такий спосіб улаштування життя громадян називають республікою.

Запорізька Січ – козацька республіка.

На раді козаки обирали собі керманича – гетьмана.
Словникова робота

Гетьман – головний, старший, командувач військ.

Ознайомлення з козацькими символами.

“ Після обіду литаврист, за наказом кошового атамана, давав сигнал. Кошовий атаман брав прапор і ніс його до церкви на майдан. Зачувши литаври всі козаки збиралися разом. Литаврист повторював сигнал тричі. Кошовий виходив зі своєю булавою, генеральний суддя – з печаткою, писар – з чорнильницею, ад’ютант з малою булавою. При їх появі били у литаври. Вони сідали без шапок ”.
2.4. Інсценізація козацьких звичаїв і традицій
Учень – кошовий: “ Парубоцтво, цього дня ми святкуємо оновлення року. За нашими давніми звичаями ми маємо розподілити землю і ріки. Розподіляємо землю на стільки частин, скільки є куренів. ”

(Подає шапку з жеребками учням

й ті дістають їх звідти)

Учень – кошовий: “ Оскільки ми сьогодні святкуємо оновлення року, то наслідуючи наші давні звичаї подякуємо нашій давній старшині і виберемо нову. ”

1-ий учень козак: “ Ви добрі, сміливі, панове, керуйте нами й далі. ”

2-ий учень козак: “ Якщо козаки захотіли змінити свого кошового, вони діяли так: оголошували йому, що він має залишити цю посаду. ”

Вчитель: 2.5. “ Народ український дивився на військо запорізьке як на свою народну силу, що має визволити народ і віру православну від неволі та знущання. В кінці XVI ст. козаки уславились походами на Крим і Туреччину. Випливали в моря на чайках, нападали на турецьку столицю Цареград. Козаки вважали своїм обов’язком воювати з усіма ворогами свого народу. ”

(Робота над ілюстрацією. Запорожці на чайках здійснюють перехід Чорним морем до турецьких берегів).



Вчитель: На початку XVII ст. козацькі походи проти Туреччини стали особливо вдалими. Саме тому історики називають ті часи добою героїчних походів. Своїми перемогами козаки великою мірою завдячують гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному.

(Ознайомлення дітей з портретом П. Сагайдачного

та його біографією)

“ Був то чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилось відступати – останнім” .

- Руйнуючи турецькі фортеці й порти, знищуючи флот ворога, козацтво набувало військової майстерності й згуртованості. Під час нападів на ворожі міста і фортеці козаки визволяли сотні і тисячі полонених, дали їм змогу повернутись на Батьківщину.

- Про долю невільників і перемогу козаків було складено багато народних пісень і дум, які виконували кобзарі.

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти,

Котрі молодії –

У полон забрано;

Як зайняли, то й погнали

До пана, до хана.


2.6. Самостійна робота учнів в групах

  • Яким трагічним обставинам із життя українців присвячено цей твір?

  • Як пояснити термін “турецька неволя”?

  • Що ви знаєте про галери – каторги?

(стор. 102-103 В. Власов “Вступ до історії України” Київ “Генеза” 2010).

Вчитель: Чимало перемог здобули козаки на суші та на морі. У 1621 році на Подністров’ї, поблизу фортеці Хотин відбулась битва між Османською імперією та Річчю Посполитою. У тій битві на боці польського короля брали участь українські козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним.
2.7. Самостійна робота учнів в групах

  • Прочитайте текст стор. 104 підручника;

  • Сформулюйте 3 – 4 запитання до тексту;

  • Вислухайте відповіді один одного;


Вчитель: А тепер ми прямуємо до Кафи (сучасна назва - Феодосія). В цьому місті розташовувався найбільший невільницький ринок.

(Діти позначають на своїх картах місто Кафу)

Робота з текстом підручника стор. 106 – 107.

Ознайомлення з гравюрою з книги 1622 року про Петра Конашевича-Сагайдачного “Здобуття запорожцями Кафи” 1616р.



2.8. Творча робота

Виберіть речення, у яких йдеться про гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, та складіть розповідь про нього:



  • Зажив слави морського полководця;

  • Спорудив на Дніпрі фортецю – першу Січ;

  • Очолив переможний похід на турецьку фортецю,де був розташований найбільший невільницький ринок в Криму;

  • Завдяки його керівництву було здобуто перемогу над турецько-татарським військом під Хотином;

  • Заснував Острозьку академію.


III. Заключний етап уроку.

Слово вчителя: Діти, ми завершили з вами подорож дорогами козацької слави.

3.1. Бесіда:

  1. Як слід розуміти слова, взяті за епіграф до уроку?

  2. Яку роль відігравало козацтво в боротьбі за незалежність нашого народу?

  3. Які риси характеру були притаманні українським козакам?

  4. Про що свідчить такий факт: і досі, коли хочуть похвалити хлопця за метикуватість, спритність, моторність, сміливість, витривалість, кажуть: “Ти – справжній козак”?

  5. Чому козаки стали героями багатьох пісень і дум?



3.2. Прослуховування історичних козацьких пісень у фонозаписах.
3.3. Підведення підсумків уроку

Декламування поезії В. Симоненка.


Нашої заслуги втім не бачу”
Нашої заслуги втім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Нам і те не добавляє слави,

Що вони від чужоземних сил

Заступили землю кучеряву

Горами високими могил.


IV. Домашнє завдання.

Прочитати параграф 12,13 В. Власов “Вступ до історії України” Київ “Генеза” 2010



Підготувати повідомлення про козацькі клейноди


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка