Український дитячий фольклор



Дата конвертації20.02.2016
Розмір66.9 Kb.
ТЕМА: Український дитячий фольклор.

МЕТА: - вчити дітей висловлювати рідною мовою особисті враження і почуття;



  • сприяти розвитку і удосконаленню усного мовлення;

  • формувати творче й доказове мислення на уроках позакласного читання з використанням елементів усного фольклору; забезпечити емоційність, інтерес, безпосередність дітей на уроці.

ОБЛАДНАННЯ: ширма для лялькового театру, герої лялькового театру, записи колискових пісень, українських народних пісень, малюнки до казок, хрестоматії для позакласного читання « Веселий струмочок» 2 клас.

АКТУАЛЬНІСТЬ:

Проблема, пов’язана із методичним розробленням і проведенням уроків позакласного читання з ігровим сюжетом, набула особливої актуальності для викладачів молодших класів, що пояснюється не розробленістю цього питання в українській лінгводидактиці, потрібно полегшити сприймання літературознавчого матеріалу учнями початкової школи.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент (1хв.)

ІІ. Оголошення теми і мети уроку (3хв.)

УЧИТЕЛЬ: Сьогодні у нас незвичайний урок позакласного читання, урок – концерт. (Із-за ширми, встановленої для лялькового театру, з’являється зайчик)

ЗАЙЧИК:Ля-ля-ля! Ой, нарешті дійшов. Як тут багато дітей, та й дорослі є.

УЧИТЕЛЬ: Хто це до нас прийшов, діти? Знаєте, мені чомусь не подобається поведінка цього зайчика. А ви що помітили поганого в його поведінці? (Зайчик не привітався)

ЗАЙЧИК: Я й забув! Вибачте мені, будь ласка! Доброго ранку всім!

УЧИТЕЛЬ: Зайчику, а куди ж ти мандруєш, і як потрапив до нас?

ЗАЙЧИК:О! Я вже багато казок обходив, а ось у школі жодного разу так і не був. Але сьогодні вирішив: неодмінно піду до 2 класу.

УЧИТЕЛЬ: Ну, то й добре зробив. Ми тобі дуже раді. А з яких же ти казок прийшов до нас?

ЗАЙЧИК: Ага, які хитрющі! Не скажу! Відгадайте самі.(Діти називають казки, де героєм виступає зайчик).

ЗАЙЧИК: Правильно, правильно, відгадали. Але хотів ще записати, що це за урок у вас такий сьогодні?

УЧИТЕЛЬ: Бачиш, зайчику, ти так несподівано з’явився, що я не встигла нічого сказати дітям. Тема нашого сьогоднішнього уроку позакласного читання: «Український фольклор».

СЛОВНИК: Фольклор – це слово прийшло до нас з іноземної англійської мови. Фольклор – це народна творчість, мистецтво, створене народом й поширене в народі.

УЧИТЕЛЬ: Отож, діти, на сьогоднішньому уроці ми пригадаємо з вами українські народні колисанки, забавлянки, казки, прислів’я, скоромовки, обов’язково поспіваємо й пограємось.

ЗАЙЧИК: Ох,цікаво буде на уроці! Піду, мабуть, попереджу, що я затримаюсь на уроці.

УЧИТЕЛЬ: Піди, зайчику, а ми, діти, почнемо свою розмову.

ІІІ. Основна частина уроку (32хв.)


  1. Колискові і дитячі пісні. (Звучить музика)

УЧИТЕЛЬ: Коли в сім’ї народжувалась дитина, поруч із нею була постійно матуся. А коли клала її спати, то співала пісні. Як же вони називалися? (Колисанки). Як матуся їх співала? (Тихо та лагідно). Давайте пригадаємо колисанки, які ми з вами вчили. (Учні читають колисанки, за бажанням співають, тримаючи в руках ляльку)

А зараз, діти, ми з вами попрацюємо над новою колисковою на с.18 нашої хрестоматії «Котику сіренький» (читає вчитель). Прочитайте колискову про себе. (Діти читають колискову).

Котику сіренький,

Котику біленький,

Котику волохатий,

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти.

Дитя буде спати,

Котик воркотати.

Ой на кота воркота,

На дитину дрімота.

Чи зустрілися вам якісь незрозумілі слова? А що позначає слово «волохатий»? (Пухнастий). Спробуємо прочитати разом колискову. (Діти читають хором, а потім 1 із учнів).

А зараз ми заспіваємо з вами колискову, яку вчили раніше. (Співають колискову «Десь колисочка гойдалась»)


  1. Дитячі забавлянки.

УЧИТЕЛЬ: Слухала дитина такі колискові і гарненько засинала, та з роками підростала. І придумав тоді український народ веселі дитячі забавлянки. Аби дитина не плакала, зростала розумною й веселою. А як промовляють забавлянки? (Голосно, весело, з певними рухами). Допоможіть мені, діти, пригадати такі забавлянки. Діти читають на с.20 хрестоматії, а потім відтворюють їх)

Пучкою постукують по долоньці, наче «кують»:



  • Ковальок, ковальок,

Підкуй мені чобіток.

А я тобі, ковальок,

Дам за тебе п’ятачок.


* * * * *

Перебираючи пальчики дитини, приказують:



  • Пальчику, пальчику,

Де ти був?

Пальчику, пальчику,

Що ти чував?


  • З меншеньким братом

Я кашу варив,

Із безіменним

Я кашу поїв,

Із середульшим

У лісі гуляв,

А із найбільшим

Пісню співав.


  1. Народні пісні.

(Чути голос зайчика, він виходить і співає пісню «Ой на горі жито»)

УЧИТЕЛЬ: Зайчику, що трапилось, ти вже пісні почав співати?

ЗАЙЧИК: Як би ви знали, як я люблю співати народні пісні, а ще більше люблю їх слухати.

УЧИТЕЛЬ: Ага, я вже здогадалася. Діти, зайчик хоче, щоб ми йому заспівали українську народну пісню. Ну то як, заспіваємо? (Діти співають пісню «Ой на горі жито»)

ЗАЙЧИК: Ох і гарна ж пісня. Дякую вам усім. Так весело у вас сьогодні на уроці, що мені захотілося запросити своїх друзів. Можна я їх покличу?

УЧИТЕЛЬ: Звичайно, можна, тільки не барися.



  1. Прислівя, приказки.

УЧИТЕЛЬ: А зараз, діти, я хочу прочитати вам скоромовку. А ви уважно слухайте і скажіть мені, про кого в ній говориться. (вчитель читає прислів’я «Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться». Діти вказують на помилку, що це не скоромовка, а прислів’я.

А чим відрізняється прислів’я від скоромовки? Прочитайте прислів’я, які ви знаєте.(Діти читають прислів’я, вибірково їх пояснюють).



  1. Народні ігри.

УЧИТЕЛЬ: Ну, що ж, діти, колисанки читали, забавлянки й прислів’я згадували, пісні співали, а в гру ще не грали. Тож запрошую вас до гри.

Гру діти починають лічилкою. Пропонується гра «Зайчику»:

Діти стають у коло, взявшись за руки. Одного вибирають зайчиком. Він ховається в кущі, а решта його просять:

Зайчику сіренький, йди до нас,

Ой да, кося, йди до нас.

Зайчик виходить і стає у коло. Діти знову починають співати:

Зайчику сіренький, лягай спать,

Ой да, кося, лягай спать.

Зайчик лягає, а гравці просять його встати, умитися:

Зайчику сіренький, вставай,

Ой да, кося, вставай.

Зайчику сіренький, умивайся,

Ой да, кося, умивайся.

Зайчик робить, що йому загадують, а гравці продовжують:

Зайчику сіренький, гопачка,

Ой да, кося, гопачка.

Заєць танцює і вибирає замість себе когось із дітей, а сам стає на його місце.

Після гри діти сідають.



  1. Скоромовки.

ЗАЙЧИК: Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

«Ти не вмієш так як я,

Так як ти не вмію я».

УЧИТЕЛЬ: Зайчику, що ти там говориш?

ЗАЙЧИК: Що, що? Скоромовку вчу.

УЧИТЕЛЬ: Ну, і як, вивчив?

ЗАЙЧИК: Не виходить.

УЧИТЕЛЬ: А ти краще послухай і повчися в наших дітей.

УЧИТЕЛЬ: (читає скоромовку) А тепер прочитайте скоромовку про себе. (Діти читають). Хто такий шпак? (Птах). Хто такий півень? (Це домашній птах). Прочитаймо скоромовку разом.( Діти читають хором). Як працюємо над скоромовками?

ДІТИ: Спочатку читаємо повільно,без помилок, а потім з кожним разом швидше й швидше. (Діти працюють над скоромовкою самостійно, а потім декілька учнів вголос, швидко).


  1. Народні казки.

а) Інсценізація уривків з казок.

УЧИТЕЛЬ: А тепер прийшов час і про казки згадати.

ЗАЙЧИК: Я теж чекав казочку, адже у мене є завдання для дітей. Я разом зі своїми друзями покажу уривок з казки, а учні нехай спробують відгадати, яка це казка.

УЧИТЕЛЬ: Гаразд, зайчику. А діти тобі допоможуть.( 3 підготовлені учня читають казку «Рукавичка», а звірі у ляльковому театрі демонструють подію)

ЗАЙЧИК: Як називається казка? (Рукавичка). Казочку відгадали. Піду відпочину, бо стомився.

б) Робота з ілюстраціями.

УЧИТЕЛЬ: Чекай - чекай, зайчику! А зараз діти ще спробують відгадати казки за малюнками, які я підготувала.( Казки: «Колобок», «Котик та Півень», «Ріпка», «Коза-дереза», «Солом’яний бичок», «Лисиця та Вовк».

IV. Підсумок уроку (3хв.)

УЧИТЕЛЬ: Гарно працювали на уроці всі діти, я дуже вам вдячна. Давайте згадаємо чим ми займались на уроці. (Відповіді учнів). Хто все це створив і вигадав? (Український народ).

А зараз ми разом із зайчиком за роботу на уроці поставимо оцінки. Зайчик, а ти згоден?

V. Оцінювання ( 1 хв.)

УЧИТЕЛЬ: А тепер, якщо вам сподобалось на уроці, то підніміть великий палець вгору, а якщо ні – опустіть його вниз. Раз, два, три…



Отже, робимо висновок: всім дітям на уроці сподобалось.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка