Управління культури І туризму запорізької облдержадміністрації



Скачати 246.4 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір246.4 Kb.

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КЗ «ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА

ДЛЯ ЮНАЦТВА»

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ








ЗАПОРІЖЖЯ 2010

Бібліотечний захід: методика підготовки та проведення: методичні поради / Уклад.: В.В Писанець; Запорізька обл. б-ка для юнацт. – Запоріжжя, 2010. – 24 с.

В методичних порадах розглядається роль бібліотечних заходів у стимулюванні читацької і пізнавальної діяльності юнацтва та реклами бібліотечного закладу, класифікація заходів та методика їх підготовки і проведення, психологічні особливості користувачів та методи впливу на них.

Розраховано на фахівців бібліотечної справи, що працюють з юнацтвом.

Укладач: В.В. Писанець

Відповідальна за випуск: Т.В. Петренко

До бібліотекаря.


Хто з бібліотечних фахівців не стурбований тим, як привабити молодих людей до бібліотеки в наш час, коли з΄явився всемогутній Інтернет, який на перший погляд здатен вирішити всі інформаційні проблеми та задовольнити дозвіллєві інтереси?

Ми розуміємо, що живемо в ХХІ столітті, і можливості мобільних телефонів цікавлять молодь більше, ніж книги; що у всьому світі схвильовані падінням інтересу до читання, і що стимулювання читацької діяльності повинно пронизувати всю роботу бібліотеки.

Однією з форм існування та розвитку потреб читачів (користувачів) є бібліотечні заходи. Їх організація – великий і дуже важливий напрямок бібліотечної діяльності, який має на меті якнайповніше задоволення потреб та інтересів користувачів, і який надає можливість бібліотеці заявити про себе. Будь-який якісний інтелектуальний продукт, чи то оригінальна виставка, чи вечір, літературний турнір, свято читання, є чудовим засобом PR бібліотеки, презентацією її публічної діяльності, підтвердженням статусу відкритого, демократичного соціально-культурного інституту.

А презентують бібліотечний заклад його працівники – бібліотекарі. Саме від нашої ерудованості, професійної компетентності, творчого потенціалу і, найголовніше – бажання творити, залежить імідж бібліотеки.
Бібліотечний захід як стимул

пізнавальної діяльності юнацтва.

Одним з результатів інформаційної, освітньої та культурної діяльності бібліотеки є вдало організований бібліотечний захід. Він задовольняє і розвиває інформаційні потреби і запити користувачів, розширює коло пізнавальних інтересів, сприяє проведенню дозвілля, допомагає залученню нових користувачів до бібліотеки, здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.

Бібліотечні заходи проводяться з метою стимулювання читацької та пізнавальної діяльності користувачів. Термін «стимул» означає причину, що спонукає до дії; зацікавленість у здійсненні чого-небудь; подразник, який викликає реакцію.

Виходячи зі специфіки бібліотечної діяльності і методики заходів, можна сказати, що їх потрібно розглядати як причину, яка викликає бажання відвідувача, внаслідок того, що він присутній на заході, прочитати щось на певну тему або дізнатися про неї з інших джерел. Бібліотечний захід повинен стати спонукою, перетворитися на мотив читання, пізнавальної діяльності. Тобто стати їх ініціатором.

Стимулювати читацьку та пізнавальну діяльність по-перше, повинен сам захід, а по-друге, необхідно говорити про стимули, що залучають до участі в заході. Вони є: органічні, матеріальні, моральні, соціально-психологічні.
Органічні – стимули, пов’язані із задоволенням органічних потреб (на фізичному рівні, наприклад, солодощі). Бібліотеки мають можливість використати цей стимул. Деякі заходи закінчуються «солодким столом» для читачів, що брали участь у заході, або ж «солодкі» призи переможцям конкурсів.


Матеріальні – грошова нагорода для читачів. Кошти бібліотека залучає за допомогою фандрайзингу٭. Читачів за допомогою реклами потрібно інформувати про це.
Моральні стимули пов’язані із задоволенням духовних потреб. На заходах, присвячених мистецтву, поезії виникає стимул залучення до високого мистецтва, отримання естетичного задоволення, насолоди від зустрічі з прекрасним.

Моральний стимул сприяє активізації та реалізації потреби читача робити добро, надавати допомогу іншим людям. Наприклад, заходи для дітей-інвалідів, сиріт, до підготовки яких залучаються читачі, і таким чином можуть принести користь, зробити добро.


Соціально-психологічні стимули охоплюють мотиви, пов’язані з системою людських відносин. Це заходи, що сприяють підвищенню престижу читача, дають їм можливість підвищити свій соціальний статус, авторитет в очах друзів, колег. Ці стимули вдало проявляються під час проведення конкурсів, де є можливість проявити свою ерудицію, спритність.

Підвищенню престижу людини, що читає сприятимуть такі заходи як бенефіс читача, вечір-портрет кращих читачів. Тут важливий прийом, який використовують бібліотеки – запрошення місцевого телебачення, радіо. Фрагменти бібліотечного заходу можуть бути показані в інформаційних випусках новин, в окремих програмах, присвячених питанням культури, проблемам молоді. Це значно підвищує престиж учасників, бібліотеки, самих заходів, а також сприяє їх популяризації. Фотомонтажі заходу можна розмістити на сайті бібліотеки.

٭ Фандрайзинг – пошук і залучення додаткових джерел фінансування.

(Башун, О.В. Фандрейзинг або мистецтво збирання коштів: наук.-метод. рекомендації бібліотекам / Донец. ОУНБ; Ред. Ю.О. Лебедєва. – Донецьк, 1998. – С. 6.)


В процесі підготовки бібліотечних заходів необхідно чітко продумувати механізми впливу на читачів, використовуючи прийоми та рекомендації психологів, соціологів. Кваліфіковане використання таких прийомів під час проведення заходів будуть сприяти підвищенню їх ефективності.

Американські соціологи Д.Хоманс та П.Блау є основоположниками теорії соціального обміну. Д.Хоманс писав, що «секрет соціального обміну між людьми полягає в тому, щоб дати іншій людині зі своєї поведінки те, що є для неї більш цінним, ніж вам, і отримати від неї те, що є більшою цінністю для вас, ніж для неї».

П.Блау сформулював «принципи», які вважав істотними факторами динаміки процесу обміну.
1. Чим більшої вигоди людина чекає від іншої, здійснюючи певну діяльність, тим вірогідніше, що вона цю діяльність здійснюватиме.
Відвідування наших бібліотечних заходів покликане бути «вигідним» для читачів. У відповідь на свою присутність вони повинні отримати певні «блага» для себе – задоволення від зустрічі з цікавими, відомими людьми, особисте знайомство з ними, можливість отримати автограф. Якщо людина відчуває дефіцит спілкування, неможливість знайти людей з подібними інтересами, такий шанс вона отримає, взявши участь у роботі клубів за інтересами.
2. Чим більшою кількістю винагород людина обмінялася з іншою, тим вірогідніше виникнення подальших актів обміну завдяки взаємним обов’язкам, що виникають.
Дуже важливо, щоб кожний захід залишав у читачів яскраве враження, приносив їм реальну користь. Часто бібліотекарі проводять заходи за домовленістю з учителями. Це хороша практика. Головне – досягти бажаного результату, щоб у відповідь на свій, не завжди добровільний прихід, читачі отримали «компенсацію» - реальну користь, задоволення, можливість проявити себе, цікаво провести вільний час. І тільки від бібліотекарів залежить, чи отримають читачі цю компенсацію.

Соціальний психолог Р.Чалдіні вважає, що правило взаємного обміну є одним з розповсюджених норм людської культури. Тобто людина намагається певним чином віддячити за те, що їй надала інша людина, оплатити послуги, які їй надані. Якщо бібліотекар постійно допомагає читачу, такий читач охочіше відгукнеться на прохання взяти участь у заході, надати допомогу у його проведенні.

Читач, що відвідав бібліотечний захід, повинен отримати відповідну «вигоду», «винагороду» у вигляді нової інформації, можливості комфортного, активного, пізнавального відпочинку. Якщо захід нецікавий і відвідувач не отримує натомість «винагороду» чи «вигоду», то порушуються норми «справедливого обміну» і бібліотекар може втратити читачів.

Бібліотека має чітко уявляти, що буде «винагородою», «вигодою» для читачів. В одних випадках це – нова інформація, в інших – позитивні емоції, можливість самоствердження, конструктивне спілкування, матеріальні призи тощо.



І традиційні, й інноваційні
(види бібліотечних заходів,

методика їх підготовки та проведення)


Бібліотечні заходи – явище динамічне. Сучасний етап діяльності бібліотек характеризується значною їх трансформацією. Вплинули на цей процес соціально-економічні зміни, що відбулися в суспільстві. Відійшов у минуле ідеологічний напрямок, посилилась освітня, інформаційна, дозвіллєва спрямованість і гуманістичний характер. А свобода слова та інформації, відчуття необхідності змін у спілкуванні з молодіжною аудиторією спонукали бібліотекарів до оновлення методики роботи.

В результаті творчої ініціативи бібліотечних фахівців та бажання читачів (як засвідчили результати соціологічних досліджень) отримувати інформацію та проводити дозвілля в живій, емоційно насиченій, динамічній, незвичній для них формі виникли нові, або модернізовані відомі методи роботи.

Використання інформаційних технологій також дало великий простір для привнесення в організацію бібліотечних заходів нового, інноваційного.

Практика бібліотечної роботи «породила» значну кількість заходів: від «класичних» оглядів літератури та тематичних вечорів до інноваційних книжкових аукціонів та театралізованих вікторин.



За різними ознаками заходи поділяють на:

- традиційні та інноваційні;

- усні, наочні та комплексні;

- активні та позитивні;

- критико-аналітичні та позитивно-ілюстративні.

Юнацтво віддає перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування, оскільки вони:

- посилюють пізнавальну і читацьку активність;

- спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку;

- захоплюючі, емоційні;

- надають стимул позмагатися.

Наприклад: диспути, години роздумів, конкурси, вікторини, бібліомарафони тощо.

Але це не означає, що позитивні форми - коли читачі є слухачами – мають бути неефективними у роботі з юнацтвом. Спираючись на традиційну методику проведення таких заходів, посилити їх дію на читача можна за допомогою використання елементів, наприклад, діалогу, використання нових інформаційних технологій.

Від 90-х років ХХ століття і до сьогодні в бібліотечній практиці спостерігається розмаїття бібліотечних заходів. Якщо раніше це були нетрадиційні методи для бібліотеки, то сьогодні бібліотекарі змагаються у своїй винахідливості і творчості.

Інтелектуальні бої, книжкові аукціони, бібліо-шоу, паради літературних героїв, інформаційно-розважальні калейдоскопи, презентації книг, ерудит-лото та інші заходи – це інновації, які вже традиційно проводяться в бібліотеках.

Інноваційні форми мають свої особливості:

- новизна у назві;

- діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою;

- елементи проблемності, театралізації у викладі матеріалу;

- ігрові моменти;

- своєрідна атрибутика, що передає специфіку форми;

- широке використання мультимедійних засобів;

- активна участь читачів у проведенні заходу (в деяких випадках участь читачів і під час підготовки).

Ефективною технологією в роботі бібліотеки є гра, яка пронизує всі сфери людської діяльності. Гра є чудовою «спонукою» інтересу – до книги, інформації, бібліотечних можливостей. З іншого боку, вона спонукає працівників публічної бібліотеки до пошуку яскравих, нестандартних ідей та рішень, що забезпечує інноваційний розвиток бібліотеки.

В сучасній культурі розповсюджені телевізійні, азартні ігри, для яких характерна установка на везіння, результатом якого стає грошовий виграш. Психологи ідентифікують такі ігри з відходом від дійсності. Бібліотечну гру відрізняє орієнтація на особистісний і духовний розвиток людини.

Бібліотечна гра обмежена конкретним місцем і часом. Гра завжди має певну мету або завдання. Вони різноманітні: просування тих чи інших видань, відбір інформації, закріплення знань з певної теми, реклама бібліотечних послуг та можливостей, створення у відвідувача хорошого настрою, передача естетичних цінностей, стимулювання художньо-творчих здібностей людини та ін. Не кажучи про рекреативні чи релаксаційні завдання, коли людині потрібно просто розслабитися, відпочити, розважитися. В таких випадках без елементів гри бібліотекарю точно не обійтися.

Гра та її похідні (інсценування, свято, гумор, іронія) прикрашають буденне існування соціуму та існування бібліотек.


Незважаючи на різноманітність бібліотечних заходів, можна визначити основні етапи їх підготовки та проведення.

Підготовчий етап:

- визначення теми та мети;

- складання плану;

- розробка сценарію;

- підбір, аналіз та придбання літератури;

- визначення ходу та змісту заходу;

- визначення методів та прийомів;

- складання рекомендаційного списку;

- проведення бесід, оглядів, лекцій за темою;

- підготовка дидактичного та роздавального матеріалу, атрибутів, реквізитів;

- виготовлення наочних матеріалів, плакатів;

- визначення учасників;

- розподілення ролей;

- підготовка та розподілення завдань, пояснення умов, правил;

- придбання призів, грамот;

- визначення місця, часу, дати проведення;

- погодження з адміністрацією;

- рішення організаційних питань.



Коригувальний етап:

- організація бібліотечної виставки;

- підготовка оформлення;

- підготовка та перевірка обладнання і технічних засобів;

- репетиція;

- коректування сценарію;

- генеральна репетиція;

- оголошення;

- запрошення глядачів, гостей.

Основний етап:

- оформлення залу;

- установка обладнання, технічних засобів;

- проведення заходу;

- підведення (оголошення) підсумків;

- аналіз проведеного заходу (самоаналіз);

- можливо обговорення з колегами, гостями;

- розробка методичних порад;

- розповсюдження досвіду роботи (проведення заходу);

- узагальнення досвіду роботи в ЗМІ.


Активні ігрові заходи
Книжковий аукціон

Ігрова форма роботи, що поєднує елементи бібліографічного огляду, вікторини, літературної гри. Вже сама назва заходу є своєрідною рекламою для читачів.

Згідно словника «аукціон – це публічний продаж майна, коли покупцем стає той, хто запропонує найбільшу ціну». На бібліотечному аукціоні пропонується не майно, а книги. Щоб «купити» книгу, треба розплатитися знаннями.

Для проведення аукціону потрібно вибрати тему, підібрати літературу, яка буде «продаватись». Аукціон доречно проводити з метою презентації нових надходжень до бібліотеки та підвищення попиту на них. Вибирається 5-7 книг – «лотів», що на даний період є бестселерами або користуються попитом серед різних груп читачів. Потім визначити ціну, якою стане активність користувачів та їхні правильні відповіді на запитання аукціоніста. За цими ознаками ведучий заходу і його помічники встановлюють «покупця» певної книги, який одержує першочергове право на її прочитання.

Ведучий готує коротку цікаву інформацію про книгу, автора чи подію.

Книжковий аукціон проводиться з атрибутами звичайного аукціону: молоток, гонг чи дзвінок. Перед оголошенням кожного запитання звучить дзвінок. Після повної і правильної відповіді аукціоніст стукає молотком по столу, «закриваючи» ним відповідь. Переможець отримує право «купити» книгу.



Оголошення:

Шановні друзі! Запрошуємо вас на книжковий аукціон. Будуть «продаватись» книги…(вказується тема, жанр, автор). Беріть якомога більше «грошей» і приходьте до бібліотеки.

Книжковий аукціон – гра.

«Гроші» - ваші знання з …

«Продаж» книг – аукціоніст виставляє книгу, а ви пропонуєте свою ціну.

«Ціна» - правильна відповідь на запитання ведучого. Вона дає право на першочергове прочитання книги.

Бажаємо виграшу!

Аукціон відбудеться …


Інтелектуальний аукціон

Інтелектуальне змагання, яке проводиться за принципом книжкового аукціону, де можна «купити» матеріалізовану в книзі, репродукції, фотографії, слайді духовну цінність. «Купівля» здійснюється шляхом пред’явлення певних знань, що вимагає «продавець». Завдання для учасників аукціону можуть охоплювати різні галузі знань.

Мета: закріплення авторитету Знання, стимулювання інтересу до інтелектуальних та художніх цінностей, джерел інформації.
Інтелектуальний бій

Змагання юнацтва, яке можна проводити, наприклад, в декілька раундів з визначеним часом. Група учасників інтелектуального бою заздалегідь готується до заходу. Можна провести змагання з якогось предмету, що вивчається в школі. Завдання готують і бібліотекарі, і самі учасники, які по черзі виконуються, від раунду до раунду.

Під час проведення бою ведучі пропонують розділитися на команди. Головний акцент у змаганні робиться на взаємному обміні запитаннями та відповідями між командами, які самі будуть оцінювати суперника. Загалом змагання оцінюють експерти (бібліотекарі, вчитель).
Бібліомарафон

Імпровізована гра-змагання, мета якої полягає в тому, щоб якнайповніше розкрити структуру довідково-бібліографічного фонду бібліотеки, стимулювати у юнацтва розуміння і потребу в набутті умінь та навичок самостійного пошуку інформації, створити умови для невимушеного спілкування бібліотекарів та користувачів.

Визначальною умовою гри є швидкість та правильність відповідей на поставлені запитання. Проведення «марафонського забігу» передбачає подолання «спортсменами» декількох перешкод у межах установленого часу. У змаганні беруть участь дві або три команди. В разі дострокового виконання завдання команді присуджується допоміжний бал. Для оцінювання «спортивних» досягнень запрошується журі.

Під час проведення заходу бажано використати спортивну атрибутику, наприклад, імпровізовану бігову доріжку. У вступному слові бібліотекарю слід нагадати юнацтву, що таке марафонський біг та історію його виникнення.

Після підведення підсумків «забігів» переможці отримують нагороди.
Театралізована вікторина

Літературна гра-вікторина з елементами театралізації. Учасникам заходу запитання пропонуються у незвичній формі: ведучі, або залучені до підготовки вікторини читачі, інсценізують епізоди з літературних творів (наприклад тих, що вивчаються за навчальною програмою), а слухачі повинні відгадати автора, назву і героїв твору. Причому інтриги додасть використання уривків, які не зразу можна «впізнати», а потрібно подумати.

Запитання літературної вікторини можуть бути театралізовані повністю або частково. Інші варіанти запитань: 1) впізнати твір за його початком; 2) впізнати літературного героя за цитатою з твору, де описується його портрет; 3) відгадати, якому літературному герою належить певна річ; 4) відгадати родинні зв’язки героїв (ведучий називає ім΄я та прізвища, а слухачі – ким вони є один одному).

Елементи театралізації будуть помітні і в залі, де проводиться вікторина: варто використати ілюстрації з театральною атрибутикою, предмети побуту минулих часів, якими могли користуватися герої книг, а якщо удасться - справжню театральну бутафорію.

Гра проводиться у музичному супроводі. В кінці – підводяться підсумки і нагороджуються переможці.
Конкурс, вікторина

Конкурс - особисте чи командне змагання з метою виявлення кращих учасників, виконувачів кращої роботи тощо. Конкурси організовуються як за певною темою, так і універсального змісту. Він може бути самостійною формою роботи (літературний, інтелектуальний) або складовою будь-якого заходу, наприклад, бібліотечного свята.

Розповсюдженим видом конкурсів є турніри, які відбуваються за принципом «питання – відповідь» і мають декілька етапів. Запитання учасникам турніру звучать від ведучих – бібліотекарів та команди – суперника. Енциклопедичні видання допоможуть конкурсантам у пошуку запитань та відповідей. Завдання можуть бути письмовими (в такому разі командам надається час для колективної роботи та підготовки відповіді). В кінці заходу визначаються і нагороджуються переможці.



Вікторина – пізнавальна гра – що складається із запитань та відповідей на теми з різних галузей знань з метою розширення освітнього кругозору юнацтва. Підбір запитань здійснюється із врахуванням вікових особливостей, рівня знань. Може бути як окремим заходом, так і складовою комплексних заходів.
Інформаційно – розважальний калейдоскоп

В основі проведення заходу лежить принцип роботи калейдоскопу – зміна явищ. Захід проводиться з метою інтелектуального розвитку юнацтва та цікавого проведення дозвілля, має комплексний характер.

Увагу юнацтва приверне книжково - ілюстративна виставка – панорама, де будуть представлені «цікавинки» з історії, географії, астрономії, мистецтва тощо.

Бібліотекарі готують невеликі повідомлення з різних галузей знань, що обов’язково зацікавлять юнаків та дівчат. Крім цього проводяться слайд - вікторини, музичні паузи.


Дискусійні заходи
Диспут

Спеціально організоване зіткнення думок з якогось питання чи проблеми: кожен виступає і критикує будь-яку позицію, з якою не згоден. Головне в дискусії – факти, логіка, вміння доводити.

Проводячи диспут, необхідно враховувати вікові, освітні, психологічні особливості юнацтва. Бажано, щоб учасники були членами одного колективу і не занадто численна їх кількість.

Тема диспуту повинна цікавити, хвилювати юнацтво. Питання для обговорення і тема мусять викликати бажання спору, містити в собі протиріччя, спонукати до роздумів.

Підготовка до диспуту неможлива без джерел інформації. І організатори, і учасники добре їх вивчають (книги, періодику, Інтернет-ресурси).

Потрібний тон диспуту «задає» його початок. Зазвичай він починається невеликим вступним словом ведучих. Вступним словом потрібно «подати тему», гостро, переконливо, поставити питання.

Характер диспуту в цілому залежить від ведучого, який відчуває нюанси в настрої і поведінці учасників розмови, дає їм можливість вільно висловитися, тактично стикає різні точки зору, не нав’язує своєї «правильної» думки, замикаючи диспут на собі. Недоречна оцінка виступів у процесі диспуту, висловлювання свого ставлення до того, що говориться, іронічні зауваження. Це стримує активність, призводить до того, що учасники говорять без бажання і нещиро. Тактовно і переконливо ведучий перебиває своєю думкою лише ту суперечку, що відійшла від мети і предмету дискусії.

В ході диспуту може виникнути пауза. Допоможе доречна репліка, жарт. Учасники диспуту можуть несподівано збайдужіти до суперечки. Таку ситуацію (заздалегідь передбачивши і підготувавшись) бібліотекарі розрадять літературними або музичними вставками, маленькими інсценуваннями.

Заключне слово має бути яскравим і переконливим: підводяться підсумки, даються кінцеві відповіді на тему спору.

Беручи участь у диспуті, юнаки та дівчата вчаться вміло висловлювати свої думки, погляди, аргументовано їх захищати, а ще – слухати інших і толерантно до них ставитися.



Обговорення

Це обмін думками про прочитане, аналіз і оцінка художніх творів. Обговорення допомагає навчити читачів осмисленому читанню, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою, толерантному ставленню до опонентів.

На обговорення запрошується невелика кількість читачів (10-15 чоловік), щоб у кожного учасника була можливість висловитися. Захід передбачає тривалий підготовчий період, оскільки бібліотекарі мають забезпечити учасників потрібною кількістю примірників книги, яка буде обговорюватися, визначити проблемні запитання, а читачі – прочитати книгу і подумати над орієнтовними запитаннями.

Роль ведучого виконує бібліотекар, який протягом обговорення уникає власних оцінок, а наприкінці заходу підсумовує сказане. Ефективно проводити такий захід на засіданнях клубів за інтересами, або в групах читачів, які знають один одного.


Діалог

В перекладі з грецької «dialogos» означає – розмова, бесіда і передбачає розмову, обмін думками між двома особами.

Як бібліотечний захід діалог може проводитися між групою юнацтва та запрошеним гостем, наприклад, письменником, художником, лікарем, правознавцем, істориком, військовим, психологом тощо. Розмова відбувається в режимі: «запитання – відповідь», причому взаємно.

Діалоги з творчими людьми, фахівцями з певних питань дають можливість юнацтву: по-перше, корисно і цікаво провести вільний час, познайомитися з відомими людьми; по-друге, підвищити свій рівень знань; по-третє, якщо є якась проблема, отримати відповідь безпосередньо від фахівця; по-четверте, розвивати в собі навички спілкування.

Тематичний або проблемний діалог можна провести в групі читачів, об’єднаних однією віковою категорією. Такий діалог обов’язково матиме підготовчий етап: і бібліотекарі, і читачі за допомогою літератури, Інтернет - джерел готуються до розмови з певної теми чи проблеми. Бібліотекар, як ініціатор діалогу, розпочинає розмову і ненав’язливо «керує» процесом.

Беручи участь у діалозі юнаки та дівчата мають можливість поділитися знаннями, думками, бути почутими і зрозуміти реакцію на висловлене. Будь-який діалог сприяє комунікативній діяльності юнацтва.


Розкид думок

Різновид дискусії, що передбачає групову розмову на одну запропоновану тему. Тематика може бути різноманітною: від проблем духовності і культури до питань моди і краси.

Головний акцент заходу – виховання стриманості, толерантності і поваги. Принципово важливо приймати будь-яку думку з цікавістю, навіть якщо вона не співпадає з особистою.

В ході заходу не завадять музичні паузи для позитивного настрою учасників. В кінці розмови ведучий-бібліотекар зверне увагу читачів на те, що дискутувати можна спокійно, думки висловлювати аргументовано і логічно.


Позитивні заходи
Літературний вечір

Вечірнє зібрання, дружня зустріч з метою проведення дозвілля. Крім літературних вечори можуть бути: музичними, поетичними, пісенними, тематичними, меморіальними, жанровими тощо. Найчастіше використовуються літературно-музичні вечори з використанням музики, виступами митців.

Вечір – мобільна форма роботи, його можна присвятити будь-якій темі, знаменній даті, творчості окремого автора, ювілеям. Наскільки успішним буде захід, залежить від естетичних смаків його організаторів – бібліотекарів.

В основі літературного вечора лежить сценарій. Дуже важливо, щоб гості отримали нову, цікаву для них інформацію, невідомі їм факти на заявлену тему. Коли використовуються широковідомі факти, це знижує інтерес читачів до заходу.

Літературно-музичний вечір об’єднує учасників заходу, цікаві, інтригуючі факти з життя письменників, митців сприяють посиленню інтересу до їх творчості. Але потрібно пам’ятати наступне - хоч інтерес до особистого життя видатних представників людства – явище закономірне, під час підготовки бібліотечного заходу не варто переходити межу, тут потрібна тактовність.
Бібліографічний огляд

Розповсюджений і ефективний спосіб доведення інформації до споживача, популяризації та реклами окремих документів. За читацьким призначенням огляди – інформаційні та рекомендаційні; за змістом – тематичні, персональні, жанрові, нової літератури, бібліографічних посібників; за видами видань – огляди книг, журналів, ін. документів; за формою – усні, письмові, наочні, комплексні.

Огляд – це логічна і послідовна розповідь, яка складається з трьох частин: вступної, основної та заключної.

Тема огляду має відповідати потребам та інтересам користувачів бібліотеки. У вступній частині дається характеристика теми, пояснюється її значення, принцип відбору літератури, її групування. В основній частині – розповідь про самі твори. Про кожен з них повідомляються відомості (прізвище автора, вихідні дані, читацьке призначення, наявність довідкового апарату, анотація, рецензії на твір, якщо є). В заключній частині підводяться підсумки сказаному, бібліотекар може поділитися власною думкою щодо представлених документів; дати змогу читачам розвинути свій інтерес до теми, відсилаючи їх до видань, близьких за змістом, періодики, бібліографічних посібників, розділів систематичного каталогу, адрес Інтернет – ресурсів.

Існують різні види оглядів. Увагу читачів завжди приваблює нова література. Бібліографічні огляди нових надходжень – найбільш популярні в бібліотеках. Матеріал в огляді новинок краще групувати за галузевим або тематичним принципом, говорячи в першу чергу про найбільш значущу літературу.

Персональний огляд присвячується видатній людині найчастіше у зв’язку з ювілейними або пам’ятними датами. Такі огляди стосуються всіх сторін життя та діяльності видатної особи або висвітлюється окремий період її життя.

Фахівці вважають, що будь-який огляд не повинен продовжуватися більше 30 хвилин.

Огляди проводяться безпосередньо в бібліотеці, на радіо, телебаченні, друкуються в журналах та газетах. Використовуючи комп’ютерні технології, можна створити огляд як мультимедійний продукт.

Під час проведення бібліографічного огляду в юнацькій аудиторії можна використати елементи діалогу. Йому сприятимуть запитання бібліотекаря до читачів, логічно пов’язані з інформацією про конкретну книгу чи публікацію, творчість письменника.

Підготовка та проведення оглядів сприяє підвищенню кваліфікації, удосконалює культуру письмового та усного мовлення, розвиває інформаційну діяльність бібліотекарів.


Година цікавих повідомлень

Вона може бути тематичного характеру, універсального змісту, присвячена певним особам. Інформація, що прозвучить на заході, має бути цікавою для слухачів, відповідати їх інтересам.

Повідомлення готують бібліотекарі, але можна залучити і активних читачів, попередньо повідомивши тему заходу або допомогти підготувати інформацію.

Залежно від змісту години цікавих повідомлень оформлюється виставка - панорама, -подорож, -вікторина, -запитання, -вернісаж, -ікебана тощо.

Для посилення емоційного стану слухачів варто використати музичний супровід, демонстрацію слайдів через мультимедіа засоби.

Встановленню діалогу з читачами сприятимуть запитання бібліотекаря до аудиторії, що стосуються змісту повідомлень.

Година цікавих повідомлень розвиває пізнавальні інтереси юнацтва, спонукає до читання. В ході заходу бібліотекар робить рекламу книг, альбомів та інших документів з виставки.

Бібліотечне свято

Великий захід, присвячений знаменній даті або події загальнонародного, традиційного характеру.

Велике свято важко назвати бібліотечною формою роботи, оскільки до участі будуть запрошені артисти, музиканти, народні колективи, співаки, навіть ведучі та режисери масових свят. Хоча ініціатором та організатором заходу буде бібліотека. Головна мета проведення свята – заявити про свою бібліотеку, привернути увагу громади до її можливостей.

Свято має бути лаконічним та динамічним. Під час написання сценарію заходу бібліотекарю стане у нагоді внутрішній поклик «менше бібліотечного, більше видовищного». Свято, присвячене урочистій даті, складається з: урочистої частини (привітання, підведення підсумків), концерту розважального характеру, показу вистави, сольних номерів, ігор, пародій, атракціонів.

Важливий звуковий та візуальний супровід свята. Велике значення має, яка музика звучить в залі, поки збираються гості, як «одягнена» сцена. Сучасні інформаційні технології допоможуть зробити в режимі «Презентації» слайд-шоу. Свято – це ще і подарунки. Потрібно підготувати і роздати гостям рекламні буклети, сувеніри, якісь приємні дрібнички, і вони обов’язково запам’ятають бібліотечне свято.

Бібліотечні заходи інтелектуально розвивають молодь, спонукають до читання, збагачують позитивними емоціями. Поява нових інформаційних технологій в бібліотеці зробила їх ще привабливішими для користувачів, особливо молодих.

Достоїнством бібліотечного заходу є і реалізація творчого потенціалу бібліотекарів та хороша реклама бібліотеки як закладу культури.

І хоч кожен користувач має право на будь-яку інформацію та літературу, а бібліотекарі повинні з повагою ставитися до його вибору, популяризувати потрібно найдостойніше. В цьому і полягає місія бібліотеки.

Використані джерела інформації:

1. Ашаренкова, Н.Г. Інноваційні процеси у масовій роботі ЦБС: метод. посіб. для бібліот. працівн. / Н.Г. Ашаренкова. – К.: ІПК ПК, 1996. – 67 с.

2. Дворкина, М.Я. Библиотечное обслуживание: новая реальность: лекции / М.Я. Дворкина. – М.: Профиздат, 2000. – 48 с.- (Современ. б-ка; Вып. 2).

3. Олзоева, Г.К. Массовая работа библиотек: учеб.- метод. пос. / Г.К. Олзоева. – М.: Либерея, 2006. – 120 с. – («Библиотекарь и время. ХХІ век». Вып. 43).

4. Конькова, В.Н. Библиотечная режиссура / В.Н. Конькова // Школьная библиотека. – 2008. - № 1. – С. 60 – 61.

5. Мещерякова, Т.П. Инновации в библиотечной режиссуре / Т.П. Мещерякова // Школьная библиотека. – 2008. - № 1. – С. 62 – 63.

6. Олзоева, Г. Борьба за читателя: несколько тактических приемов: рекомендации ученого: [Масова робота в бібліотеці] / Г. Олзоева // Библиотека. – 2006. - № 1. – С. 49 – 51.

7. Смелова, О.И. Браво, массовая работа! / О.И. Смелова // Библиотека.- 2003. - № 2. – С. 16 – 17.

8. Сукиасян, Э. О массовой работе. И не только о ней / Э. Сукиасян // Библиотека. – 2007. - № 5. – С. 52 – 54.

9. Матлина, С.Г. Карнавалы. Роли. Маски: [Про ігрові методи бібліотечної діяльності] [Електронний ресурс] / С.Г. Матлина // Библиотечное Дело: [сайт]. – Режим доступу: http://www.bibliograf.ru/issues/2009/1/118/0/848/. – Перевірено: 14.12.10

10. Седых, Т. Все по порядку: этапы организации и проведения массового мероприятия [Електронний ресурс] / Т. Седых // Библиотека в школе: [сайт]. – Режим доступу: http://lib.1september.ru/article.php?ID=200601503/ – Перевірено: 14.12.2010.

11. Седых, Т. Что такое: словарь массовых форм [Електронний ресурс] / Т. Седых // Библиотека в школе: [сайт]. – Режим доступу:



http://lib.1september.ru/article.php?ID=200601502. – Перевірено: 14.12.10

ЗМІСТ



До бібліотекаря …….………………………………………………..3


Бібліотечний захід як стимул

пізнавальної діяльності юнацтва …….…………………………4




І традиційні, й інноваційні

(види бібліотечних заходів,



методика їх підготовки та проведення)…………………………………8





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка