Управління освіти адміністрації фрунзенського району харківської міської ради



Скачати 131.33 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір131.33 Kb.

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ


АДМІНІСТРАЦІЇ ФРУНЗЕНСЬКОГО РАЙОНУ

ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ


За матеріалами

обласного семінару

ХАРКІВ
2012


ТИПИ Й ВИДИ АНАЛІЗУ УРОКУ

Аналіз і самооцінка уроку є необхідним елементом педагогічної творчості.

Без самоаналізу неможливо:


  • побудувати цілісну систему навчання;

  • підвищити майстерність, розвити творчі здібності;

  • узагальнити педагогічний досвід;

  • скоротити витрати часу на технічну роботу;

  • забезпечити психологічний комфорт і самозахист учителя.


ТИПИ АНАЛІЗУ УРОКУ:

1 – повний – проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу, для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи;

2 – стислий – відбиває основні дидактичні категорії з метою загальної оцінки його якості;

3 – комплексний – припускає всебічний розгляд у єдності й взаємозв'язку цілей, змісту, методів і форм організації уроку. Застосовується частіше при аналізі декількох уроків з однієї теми, а також для навчання фахівців;

4 – аспектний – використовується за необхідності більш глибокого розгляду якого-небудь боку уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності окремих прийомів діяльності вчителя.
Кожний із типів аналізу уроків може мати такі види: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний.

Цілі педагогічного аналізу можуть бути різними, виходячи з них застосовується частковий аналіз відповідно до якого-небудь аспекту уроку (загально педагогічного, психологічного тощо).


Рівні самоаналізу уроку

Це уявне розкладання проведеного уроку на його складові із глибоким проникненням у їхню сутність, завдання з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого зі здійсненим з урахуванням успіхів і розвитку учнів.


Основні вимоги до аналізу уроку учителем:

  • мета й завдання аналізу теми;

  • знання основ дидактики, психології, методики, програм, нормативних вимог і методичних рекомендацій;

  • уміння виділяти позиції й показники, за якими необхідно аналізувати урок;

  • характеристика особливостей учнів і їхня участь у роботі на уроці;

  • обгрунтування освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку;

  • обґрунтованість наміченого плану уроку, його типу, структури, змісту, методів і засобів;

  • психологічна й педагогічна оцінка системи навчальних завдань, завдань і вправ, виконуваних учнями на уроці;

  • оцінка розвитку самостійності мислення учнів на різних етапах уроку;

  • виконання намічених завдань уроку;

  • оцінка педагогічної доцільності дій і фактів на уроці;

  • уміння показати взаємозв'язок етапів уроку й оцінити їх;

  • задоволеність (незадоволеність) проведеним уроком (його окремими етапами);

  • заходи щодо усунення недоліків.


САМОАНАЛІЗ УРОКУ

Форми аналізу та самоаналізу уроку

1 – короткий (оціночний) аналіз – це загальна оцінка навчально-виховної функції уроку, яка характеризує рівень досягнення освітньої, виховної та розвивальної мети;

2 – структурний (поетапний) аналіз – це виявлення та оцінка домінуючих структур (елементів) уроку, їхня доцільність, що забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів;

3 – системний аналіз – це розгляд уроку як єдиної системи з погляду розв'язання головного дидактичного завдання одночасно з вирішенням розвивальних завдань уроку, забезпечення формування знань, умінь і навичок учнів, засвоєння ними способів навчання;

4 – повний – це система аспектних аналізів, тобто оцінка реалізації завдань уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за такими характеристиками, як рівні засвоєння учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів і результативності уроку;

5 – структурно-часовий аналіз – це оцінка використання часу за кожним його етапом;

6 – комбінований аналіз – це оцінка (одночасна) основної дидактичної мети уроку і структурних елементів;

7 – психологічний аналіз – це вивчення дотримання психологічних вимог до уроку (забезпечення пізнавальної діяльності учнів розвивального типу);

8 – дидактичний аналіз основних дидактичних категорій (реалізація принципів дидактики, добір методів, прийомів і засобів навчання, навчання школярів, дидактична обробка навчального матеріалу уроку, педагогічне керівництво самостійною пізнавальною діяльністю учнів тощо);

9 – аспектний аналіз – це розгляд, детальне та всебічне вивчення й оцінка якої-небудь сторони або окремої мети уроку у взаємозв'язку з результатами діяльності учнів.

Приклади аспектів уроку:

  • реалізація вчителем триєдиного завдання уроку;

  • використання розвивальних методів на уроці;

  • вивчення способів активізації пізнавальної діяльності учнів;

  • шляхи розвитку пізнавального інтересу;

  • формування загально навчальних методів і навичок у школярів;

  • перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів;

  • організація проблемного навчання на уроці тощо;

10 – комплексний аналіз – це одночасний аналіз дидактичних, психологічних та інших основ уроку (найчастіше системи уроків).

САМОАНАЛІЗ УРОКУ
Самоаналіз уроку вчителем дозволяє вирішити цілу низку важливих завдань: учитель краще усвідомлює систему своєї роботи, швидше освоює на практиці методику вибору й обгрунтування оптимального варіанта навчання, самоаналіз робить учителя психологічно захищеним, упевненими у собі, самоаналіз різко поліпшує якість планування наступних уроків, стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя, заощаджує час і папір під час планування.

Що дає аналіз для керівника, який відвідує уроки? Знання рівня мислення вчителя (без цього неможливо дати цілісний аналіз уроку), можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителеві, економію часу керівника (його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні плюсів, мінусів та їхніх причин), через упровадження і практику самоаналізу уроків стає реальним впровадженням у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

Перш ніж вимагати від учителів самоаналізу уроків, доцільно ознайомити колектив з його методикою.
Алгоритм самоаналізу уроку № 1

Самоаналіз уроку вчителем передбачає відповіді на такі запитання:



  1. Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками?

  2. Які особливості класу було враховано під час планування уроку?

  3. Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Чим влаштовував такий вибір завдання?

  4. Чим влаштовував вибір структури і типу уроків?

  5. Чим влаштовував вибір змісту, форм і методів навчання (за елементами уроку)?

  6. Які умови (навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові було створено на уроці)? Наскільки вони сприяли успішній роботі?

  7. Чи були відхилення від плану уроку;? Чому? Які самі? До чого вони призвели?

  8. Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було перевантаження учнів?

  9. Які висновки на майбутнє можна зробити з результатів уроку?



Алгоритм самоаналізу уроку № 2

  1. Загальна структура уроку (основна дидактична мета уроку; його місце в системі уроків з теми; основні моменти уроку, дозування часу; дотримання основних вимог до оформлення кожного уроку, ефективність використання часу на уроці).

  2. Реалізація основної дидактичної мети уроку (виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості ЗУН, використання розділу та програм, вимоги до знань, використання орієнтовних норм оцінювання знань учнів, даних у програмах).

  3. Розвивальний аспект уроку (залучення учнів до здійснення розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості зв'язку теорії з практикою, міцність знань).

  4. Дотримання основних принципів дидактики (принцип наочності, свідомості та активності в роботі вчителя й учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв'язку теорії з практикою, міцності знань).

  5. Методи навчання (методи вивчення нового матеріалу, укріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті, специфіці навчального предмета; залежність вибору методів навчання від матеріальної оснащеності шкіл).

  6. Виховний аспект уроку (використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя).

  7. Учитель на уроці (підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя).

  8. Робота учнів на уроці (підготовка до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, вчителя; динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованого вміння вчитися).

  9. Гігієнічні умови уроку (приміщення, його оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на цей день, тривалість і характер проведення змін, вплив гігієнічних умовна динаміку працездатності на уроці).

Алгоритм самоаналізу уроку № 3

  1. Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як цей урок пов'язаний із попередніми, як цей урок «працює» на наступні уроки? Який тип уроку?

  2. які особливості учнів було враховано під час планування даного уроку?

  3. Які завдання вирішували на уроці: освітні, виховні, розвивальні? Чи було забезпечено їхній взаємозв'язок? Які завдання були головними? Як враховано особливості класу?

  4. Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічний зв'язок між етапами уроку?

  5. Чи доведено головне, істотне на уроці?

  6. Яке сполучення методів навчання обрано для розкриття нового матеріалу?

  7. Яке сполучення форм навчання обрано для розкриття нового матеріалу?

  8. Доцільність диференційованого підходу до учнів? Як він здійснювався?

  9. Як було організовано контроль за засвоєнням знань, умінь і навичок? Якими формами і методами здійснюється?

  10. Як використано на уроці навчальний кабінет, які засоби навчання?

  11. За рахунок чого забезпечено в класі високу працездатність школярів упродовж всього уроку, як було підтримано сприятливу психологічну атмосферу спілкування?

  12. Чи вдалося цілком реалізувати всі заплановані завдання? Якщо не вдалося, то чому? Як учитель планує виконати нереалізоване?



ОРІЄНТОВНА ПАМ'ЯТКА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ УРОКУ ВЧИТЕЛЕМ

САМОАНАЛІЗ УРОКУ (ЗА М. ПОТАШНИКОМ)

  1. Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів? Які особливості учнів необхідно врахувати при плануванні даного уроку?

  2. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний з попередніми, на що в них опирається? Як цей урок працює на наступні уроки, теми, розділи? У чому специфіка цього уроку? Який його тип?

  3. Які завдання вирішувалися на уроці:

    • освітні;

    • виховні;

    • завдання розвитку?

Чи була забезпечена їхня комплексність? Взаємозв'язок? Які завдання були головними, стрижневими? Як враховані в завданнях особливості класу, окремих груп школярів?

  1. Чому обрана структура була раціональною для вирішення цих завдань? Чи виділене місце в уроці для опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнього завдання тощо? Чи раціонально був розподілений час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічні зв'язки між етапами уроку?

  2. На якій базі (на яких поняттях, ідеях, положеннях, фактах) робився головний акцент на уроці й чому? Чи обране головне, істотне?

  3. Яке сполучення методів навчання вибрано для розкриття нового матеріалу? Дати обгрунтування вибору методів навчання.

  4. Яке сполучення форм навчання вибрано для розкриття нового матеріалу й чому? Чи необхідний був диференційований підхід до учнів? Як він здійснювався й чому саме так?

  5. Як був організований контроль за засвоєнням знань, умінь і навичок? Якими формами і методами здійснювався? Чому?

  6. Як використовувався на уроках навчальний кабінет, які засоби навчання? Чому?

  7. За рахунок чого забезпечувалася висока працездатність учнів протягом уроку?

  8. За рахунок чого на уроці підтримувалася гармонійна психологічна атмосфера спілкування? Як був реалізований виховний вплив особистості вчителя?

  9. Як і за рахунок чого забезпечувалося на уроці й у домашній роботі учнів раціональне використання часу, попередження перевантаження учнів?

  10. Запасні методичні «ходи» на випадок непередбаченої ситуації.

  11. Чи вдалося повністю реалізувати поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому? Коли вчитель планує заповнення нереалізованого?


ПАМ'ЯТКА ДО АНАЛІЗУ УРОКУ

  1. Оцінка загальної структури уроку.

До якого типу уроку може бути віднесений даний урок? Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу й чи правильно визначене дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?

  1. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Чи всі вимоги з даної теми (питання) були висвітлені на уроці? Наскільки активними були учні під час ознайомлення з новим матеріалом (сприйняття, розуміння, пробудження пізнавального інтересу)? Чи правильно продумана методика рішення окремих блоків нового матеріалу? Як і що треба було змінити при вивчення нового матеріалу й чому? Чи мала місце організація первинного, супутнього закріплення (у процесі ознайомлення з новим, на спеціально виділеному етапі уроку)? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь, навичок учнів (яким було залучення учнів, принцип опитування тощо)?

  1. Здійснення розвитку учнів у процесі навчання.

Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи здійснювалися внутрішньо предметні й міжпредметні зв'язки? Чи були використані засоби розвитку творчого мислення? Чи повідомлялася на уроці яка-небудь інформація для загального розвитку? Чи мав місце естетичний розвиток учнів?

  1. Виховання в процесі уроку.

Чи були повністю використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Яка робота велася щодо формування світогляду? Як був забезпечений на уроці зв'язок навчання із життям? Чи були використані виховні можливості оцінювання знань? Який був виховний вплив особистості самого вчителя?

  1. Дотримання основних принципів дидактики.

Чи правильно була організована діяльність учителя й діяльність учнів з позиції реалізації принципів навчання?

  1. Вибір методів навчання.

Чи витримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (залежно від загальної цільової спрямованості, дидактичної мети, специфіки навчального матеріалу, предмета, віку й індивідуальних особливостей учнів тощо)?

  1. Робота вчителя на уроці.

Які види діяльності вчителя були реалізовані на уроці й у якому співвідношенні (мовна діяльність, слухання, записування, допомога учням тощо)? Чи був досягнутий контакт із класом?

  1. Робота учнів на уроці.

Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталася увага на культуру праці? Яка дисципліна була на уроці й чому?

  1. Гігієнічні умови уроку.

Достатня освітленість класної кімнати: чи сидять учні з урахуванням їхнього здоров'я, росту успішності? Чи вдало складений розклад?

  1. Соціальні завдання.

Завдання з рішення педради, методоб'єднання або продиктовані дослідженням школи.

Залежно від моменту аналіз може проводитися не за всіма параметрами, а за двома-трьома з перерахованих.



СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ УРОКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ СИСТЕМИ ЗАНЯТЬ УЧИТЕЛЯ

  1. Підготовка вчителя до вивчення теми.

    • Якість тематичного і поурочного планування, нагромадження та відбір дидактичного матеріалу.

  1. Психологічний режим:

  • мобілізуючий початок уроку, емоційний фон;

  • система стимулювання пізнавальної діяльності учнів;

  • виховання на уроці, культура спілкування;

  • методи і прийоми мобілізації всіх зусиль – розумових, фізичних, вольових – для виконання поставлених завдань.

  1. Зміст навчання, відповідність до вимог програми:

  • тема;

  • мета (навчальна, виховна розвивальна);

  • типи уроків, їх структура;

  • дотримання програми;

  • вибір навчального матеріалу (обсяг, повнота).

  1. Реалізація дидактичних принципів навчання:

  • наукова спрямованість;

  • зв’язок із життям;

  • доступність викладу;

  • систематичність і послідовність;

  • забезпечення між предметних зв’язків;

  • свідомість засвоєння, активність учнів;

  • єдність конкретного й абстрактного.

  1. Методи та прийоми роботи вчителя та учнів на уроках:

  • методи вивчення нового матеріалу;

  • методи закріплення, вироблення навичок і вмінь;

  • методи та прийоми перевірки та оцінювання знань учнів;

  • активізація пізнавальної діяльності учнів;

  • місце і питома вага самостійних і творчих робіт на уроках.

  1. Елементи наукової організації праці вчителя та учнів.

  2. Обладнання уроків:

  • доцільність, ефективність використання наочності, ТЗН;

  • характер використання (ілюстративний, науково-пізнавальний).

  1. Система домашніх завдань:

  • характер завдань (творчій, репродуктивний);

  • наступність між класною та домашньою роботами;

  • урахування індивідуальних особливостей учнів;

  • зв’язок із життям;

  • обсяг;

  • виховний і розвивальний характер;

  • мотивація виконання домашніх завдань.

  1. Санітарно-гігієнічний режим на уроці.

  2. Дотримання вчителем єдиних вимог до учнів.

  3. Насиченість уроку, темп, раціональне використання часу.

  4. Ступінь оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками. Обсяг знань.

  5. Система письмових робіт учнів, якість їх виконання.

  6. Організація вчителем позакласної роботи, використання різних джерел інформації.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка