Управління освіти І науки Білоцерківської міської ради Спеціалізована загальноосвітня школа і-ш ступенів №12



Сторінка1/3
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3


Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради

Спеціалізована загальноосвітня школа І-Ш ступенів №12

з поглибленим вивченням інформаційних технологій

«Затверджено»

Методичною радою СЗОШ № 12


Голова методичної ради

СЗОШ № 12

___________Вітюк О. П.

Протокол №____


від__________________ 200_ р

«Затверджено»
Науково-методичною радою
науково-методичного центру Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради
Голова науково-методичної ради НМЦ

Паливода І.П

Протокол №____
від_______________________ 200__ р.


Особливості проведення інтегрованих уроків у початковій школі з використанням електронних засобів навчання
Навчально-методичний посібник

Підготувала


Кітраль
Олена Анатоліївна,

Вчитель початкових класів


2008
Кітраль О.А. Особливості проведення інтегрованих уроків у початковій школі з використанням електронних засобів навчання: Навчально-методичний посібник.-Біла Церква, 2008.– 62с.

Аналізуючи особливості проведення інтегрованих уроків, автор розкриває найефективніші умови використання навчально-розвиваючих програм, мультимедійного супроводу в умовах спеціалізованої школи.

Посібник вказує на особливості використання електронних засобів навчання під час проведення інтегрованих уроках. На прикладах власних інтегрованих уроків розкриті найефективніші умови проведення їх з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Матеріали можуть бути використані на практиці вчителями початкових класів, студентами навчальних закладів педагогічного профілю.

© СЗОШ №12 м. Білої Церкви, 2008

Зміст


Вступ 4

РОЗДІЛ 1 ІНТЕГРАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

1.1. З історії інтеграції навчальних дисциплін 6

1.2. Дидактичні особливості інтегрованого уроку 6

1.3. Структура різних інтегрованих уроків 7

1.4. Вимоги до якісного інтегрованого уроку 9

1.5 Дослідницько-практична діяльність на інтегрованих уроках 11
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП`ЮТЕРА В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

2.1. Специфіка використання комп’ютера у навчанні молодших школярів 12

2.2. Вимоги до застосування персонального комп’ютера у навчально-
виховному процесі 13
2.3. Етапи проектування дидактичних ситуацій з використанням комп’ютера 13

2.4. Дотримання дидактичних принципів під час використання електронних засобів навчання 14

2.5. Підготовка до уроку з використанням електронних засобів 16 2.6. Організація роботи в комп’ютерному класі 17

2.7. Переваги уроку з використанням комп’ютера 18

2.8. Ігрове середовище 19

2.9. Особливості поєднання деяких навчальних дисциплін 20


Висновки 23
Додатки

Додаток 1 27


Додаток 2 31
Додаток 3 35
Додаток 4 40
Додаток 5 51
Додаток 6 54
Додаток 7 60
Література 61

Вступ

Як зазначено в „Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)”, освіта ХХІ ст. – це освіта для людини. Її основа – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Один із напрямків становлення такої особистості в початкових класах - проведення уроків на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об'єднаних навколо однієї теми. Такий підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Рівень розвитку сучасних технологій в країні залежить в першу чергу, від інтелектуального потенціалу суспільства, а саме – від рівня освіти в країні. Йде інтенсивний процес інформатизації освіти. Все більшого поширення набуває розробка та впровадження інформаційних технологій навчання у всіх ланках навчально-виховного процесу.

Проблемами інформатизації освітнього процесу в школі взагалі і в початковій школі, зокрема, останніми роками приділяється певна увага. Уряд розроблює першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій - постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року № 1153 "Про затвердження Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки".

Важливою частиною процесу інформатизації освіти є використання електронних засобів в навчально-виховному процесі. В нашій країні все більше уваги приділяється розробці та використанню педагогічних програмних засобів (ППЗ) навчання. Для учнів початкових класів такими чудовими засобом є комплекс навчально-розвивальних програм «Сходинки до інформатики» (Андрусич), серія «Дитяча колекція» (Атлантік).

Інтеграція навчальних дисцилін може бути ефективнішою, якщо використовувати електронні засоби навчання тому що:


  1. це інтенсифікує навчальний процес;

  2. застосування всіх складових мультимедії дозволяє моделювати різіні ситуації та середовища, що розвиває творчі та здібності учнів.

  3. це розвиває пізнавальні процеси молодших школярів.

  4. РОЗДІЛ 1. ІНТЕГРАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

1.1. З історії інтеграції навчальних дисциплін

Деякі науковці схильні вважати, що інтеграція — зовсім не нове явище у вітчизняній початковій школі, адже ще К. Д.Ушинському шляхом інтеграції письма і читання вдалося створити синтетичний метод навчання грамоти.

Інтеграція лежала і в основі комплексних програм, які складались у 20-х роках і за основу мали широку міжпредметну інтеграцію, вони, на жаль, виявилися непродуктивними для навчання і розвитку учнів, бо не давали їм систематичних, ґрунтовних знань та вмінь.

Успішним прикладом проведення інтегрованих уроків був досвід В.О.Сухомлинського, його «уроки мислення в природі», які він проводив у Павлиській школі для 6-річних учнів. Це— інтеграція не тільки навчальних дисциплін, а й основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою якнайглибшого засвоєння знань, виховання і розвитку дитини 6—7 років. У наш час ідея інтеграції змісту і форм навчання приваблює багатьох учених і вчителів-практиків.

Цікаво, що характерною рисою початкової школи більшості країн світу стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об'єднані з мистецтвом; відомості з історії, географії, громадянства — у суспільствознавство; відомості з фізики, хімії, біології, астрономії — у природознавство.

1.2. Дидактичні особливості інтегрованого уроку

Методичне проведення інтегрованих уроків потребує високого професіоналізму й ерудиції вчителя.

Метою інтегрованих уроків є створення передумов для формування поглядів учнів на певний об'єкт, поняття, явище з різних сторін

формування системного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення до пізнання.

Чи є різниця між використання міжпредметних зв'язків та інтегрованим уроком? Напевне, це - різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв'язки передбачають введення в урок елементів з інших предметів, які мають допоміжне значення для вивчення теми основного уроку. Це — окремі короткочасні моменти уроків з інших дисциплін, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття. Особливість інтегрованого уроку в тому, що на ньому поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі. Тому дуже важливо чітко визначити головну мету даного інтегрованого уроку, те, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

Аналіз діючих програм для 4-річної школи і вивчення досвіду практиків розкривають широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з багатьох предметів. Ось лише основні зв'язки між предметами і курсами для проведення інтегрованих уроків:

-Українська мова і українське читання;

-українська мова, українське читання, Я і Україна.Природознавство;

- Я і Україна.Природознавство, Київщинознавство;

-Я Україна.Природознавство, сходинки до інформатики, українське читання, тощо.

Можливості для інтеграції навчального змісту досить широкі. Що ж до їх кількості, звичайно, однозначної відповіді бути не може. Все залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов'язані між собою, і провести інтегрований урок без перевантаження дітей, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин. Тому бажано заздалегідь, хоча б на півріччя, проаналізувати календарне планування, зіставити матеріал різних предметів, визначити теми, близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих уроків готуватися треба не лише вчителеві, а й учням.

1.3. Структура різних інтегрованих уроків

Вивчаючи структуру кожного типу уроку вчитель повинен враховувати тему і зміст, предметів, які інтегруються на одному уроці, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовки учнів.

Майже в усіх типах інтегрованих уроків наявні такі структурні елементи: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закріплення уроку.

Вступні інтегровані уроки передбачають повідомлення учням теми, мети і завдань уроку, мотивацію навчання школярів, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу.

Інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом включають, головним чином, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного.

Інтегровані уроки формування понять передбачають вивчення нового матеріалу, виведення законів і правил, тобто осмислення всього вивченого на основі формування понять. Наприклад, на такому уроці вчитель може використовувати таку форму роботи, яка зацікавить дітей і дасть їм певні знання, а саме "Подорож у казковий осінній ліс". (Додаток 6)

Подорож можна здійснити за допомогою мультимедійної презентації, де є зображення звірів, лісу, за допомогою аудіо, відеоефектів конкретизувати уявленню.

При розповіді під час подорожі вчитель використовує оповідання з художньої літератури в яких розповідається про життя звірів восени, їхні звички і пристосування до життя в певному середовищі, про особливості життя звірів восени.

Закріплення матеріалу, чи то як підсумок провести, користуючись програмою «Мешканці лісу» (Додаток 4). (В залежності від рівня підготовленості учнів можливе використання як актуалізацію опорних знань.)

На інтегрованих уроках формування практичних умінь і навичок головна увага звертається на виконання вправ під час вивчення нового матеріалу (вступні мотиваційні та пізнавальні вправи), первинне застосування нових знань (пробні вправи;самостійні застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням), творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).

На інтегрованих уроках застосування знань на практиці передбачається осмислення змісту послідовності застосування, способів виконання дій, самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про роботу й теоретичне обґрунтування отриманих результатів.

На інтегрованих уроках повторення і узагальнення матеріалу найбільша кількість часу відводилась на відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення і систематизацію основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.

Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки.



1.4. Вимоги до якісного інтегрованого уроку

Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок з використанням електронних засобів, можна виділити наступні:

1. Використання мультимедійного супроводу, передової педагогічної практики повинні органічно відповідати побудові уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2. Інформація на уроці (зображення, відео, звукові ефекти) повинні бути оптимально співвіднесені всім дидактичним принципам.

3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.

4. Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

5. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.

6. Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.

7. Ефективність використання педагогічних електронних засобів.

8. Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.

9. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

10. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань.

11. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

І, якщо цей урок проводиться в кабінеті інформатики, то слід додати ще й такі вимоги:

12. Комп’ютерні завдання повинні бути складені у відповідності зі змістом навчальних предметів, розвиваючими, такими, що активізують мислення і формують навчальну діяльність.

13. Учні повинні вміти користуватися комп’ютером на рівні, необхідному для виконання завдань.

14. Кабінет повинен бути обладнаним у відповідності до санітарно-гігієнічних норм для початкової школи, робота за комою тером для кожного учня не повинна перевищувати 15 хв.

Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.

До дидактичних (навчальних) вимог відносяться:


  • чітке визначення задач кожного предмета, що інтегруються на уроці;

  • раціоналізація інформаційного навчання уроку, оптимізація інтегрованого змісту з урахуванням соціальних і особистих потреб;

  • раціональне поєднання різноманітних форм і методів;

  • творчий підхід до формування структури уроку;

  • забезпечення оперативного зворотного зв’язку.

Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:

  • визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;

  • постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;

  • формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін;

  • увага і гуманне відношення до учнів, до тримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.

До розвивальних вимог відносяться:

  • формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;

  • вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;

  • проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.

1.5 Дослідницько-практична діяльність на інтегрованих уроках

Інтегровані уроки з поєднанням предмету природознавства, читання, трудвого навчання не можуть проходити без дослідницько-практичної роботи учнів.



Коли учні вчаться самі одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді, набувати вмінь та навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостерігати явища, розкривати причини, що зумовлюють їхню зміну то мислення учнів спрямовуані на аналіз і синтез. Під керівництвом вчителя вони виділяють в предметах істотні ознаки, встановлюють між ними подібність, узагальнюють, роблять висновки. Дослідницько-практична робота сприяє вихованню в учнів довільної уваги, спостережливості, розвитку діалектичного мислення.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП`ЮТЕРА В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

    1. Специфіка використання комп’ютера у навчанні молодших школярів

В сучасних умовах інформатизації освіти в Україні проблема створення оптимальних умов впровадження комп’ютера до навчального процесу початкової школи вимагає суттєвої уваги. Досвід впровадження інформаційних технологій в навчально-виховний процес в нашій школі дозволив розкрити специфіку використання комп’ютера в дидактичних ситуаціях у навчанні молодших школярів:

  • надання можливості створювати ілюзію маніпулювання з об’єктом вивчення, що дозволяє проектувати дидактичні ситуації, які спираються на самостійну дослідницьку, експериментальну діяльність молодших школярів;

  • привнесення ігрової компоненти у навчальну діяльність учнів молодшого шкільного віку, що є однією з актуальних вікових проблем та забезпечує природне переростання гри у навчальну діяльність та зміну ігрових інтересів на пізнавальні;

  • розширення спектру наочних засобів за рахунок статичного ілюстративного матеріалу, динамічних та інтерактивних мультимедійних засобів, що дозволяє будувати дидактичні ситуації, які базуються на спостереження, аналіз;

  • надання своєчасної допомоги учневі, що дозволяє проектувати дидактичні ситуації, які спрямовані на вирівнювання знань, навчальних умінь молодших школярів;

  • урізноманітнення способів заохочення школярів за рахунок коментарів головних героїв програми, застосування різного виду підказок, додаткових завдань ігрового характеру, збереження і ранжування результатів.



    1. Вимоги до застосування ПК у навчально-виховному процесі

Застосування комп’ютера у навчально-виховному процесі початкової школи ґрунтується на обов’язковому дотриманні ряду вимог. Перша група вимог пов’язана з дотриманням санітарно-гігієнічних норм, до яких належать температура приміщення, вологість, швидкість руху повітря на одну людину, концентрація пилу, вуглекислого газу, шум і вібрація, освітленість тощо. Друга група вимог пов’язана з організацією навчальної діяльності молодших школярів з використанням комп'ютера серед яких виокремлюються: вимоги до обладнання комп'ютерного робочого місця; до правильної робочої пози молодших школярів при роботі за комп’ютером; додержанням учнями правил особистої гігієни тощо. Третя група вимог пов’язана з підбором педагогічно обґрунтованих електронних ресурсів, серед яких ми виокремлюємо: ергономічні вимоги, які стосуються розташування та оформлення матеріалу, використання графічних та звукових ефектів; вимоги до організації запропонованого матеріалу, зокрема інформація повинна бути чіткою, логічно зв’язаною, зрозумілою й короткою тощо.

2.3. Етапи проектування дидактичних ситуацій з використанням комп’ютера

Розкриття специфіки використання комп’ютера в дидактичних ситуаціях та дослідження вимог до застосування комп’ютера на уроках початкової школи дозволило обґрунтувати етапи проектування дидактичних ситуацій з використанням комп’ютера у навчанні молодших школярів. Так, на підготовчому етапі до проектування дидактичної ситуації вчителем формулюється педагогічна мета ситуації; визначаються способи навчальних дій, які учні мають здійснити або засвоїти; характер їх навчальної діяльності залежно від мети дидактичної ситуації, вікових особливостей школярів, їх навчальних можливостей; обґрунтовується необхідність використання комп’ютера в дидактичної ситуації; визначаються способи використання комп’ютера в дидактичних ситуаціях; підготовлюється програмне забезпечення до використання в межах ситуації; обираються форми організації діяльності школярів.

На конструювальному етапі вчителем визначається етап уроку, на якому буде введено дидактичну ситуацію з використанням комп’ютера; підбирається і конкретизується змістовне наповнення дидактичної ситуації; передбачаються можливі утруднення, які можуть виникнути при розв’язанні учнями даної ситуації; визначаються способи контролю за навчальними досягненнями учнів.

На оцінювальному етапі спроектованої дидактичної ситуації вчителем визначається логічність змістовного наповнення дидактичної ситуації; практична значущість даної ситуації, її своєчасність; доцільність обраної форми організації навчальної діяльності учнів в межах дидактичної ситуації з використанням комп’ютера; необхідний термін роботи учнів при розв’язанні ситуації; відповідність програмного забезпечення меті дидактичної ситуації; відповідність програмного забезпечення вимогам, що висуваються до використання комп’ютера у навчальному процесі молодших школярів; доцільність обраних прийомів контролю за навчальною діяльністю школярів.



2.4. Дотримання дидактичних принципів під час використанням електронних засобів навчання

Використання ІКТ у навчальному процесі початкової школи повинно відповідати дидактичним аспектам. Усі ці програмні продукти, навчальні платформи мають бути використані відповідно певним цілям уроку.

Розробляючи уроки з мультимедійним супроводом вчителі початкових класів враховують класичні дидактичні принципи. Навчання з використанням електронних засобів базується на принципах індивідуалізації і активності. В основному, технологія навчання з використанням комп’ютера досліджувалася вченими в двох напрямах: візуалізація (забезпечення наочності) навчального змісту і алгоритмізації навчальної діяльності. Способи засвоєння навчального матеріалу повинні бути адекватні сучасним науковим способам пізнання. (Принцип науковості)

Системний підхід до викладу навчального матеріалу, його структуризація і виділення основних понять і зв'язків між ними, якраз і є як основою для розробки змісту комп'ютерної навчальної програми, так і одним з методів сучасного наукового пізнання.

Принцип доступності при застосуванні комп’ютера переходить від принципу загальної доступності, для певної вікової групи учнів, в принцип індивідуальної доступності і розглядається як можливість досягнення мети навчання.

Принцип свідомості забезпечується на уроках з використанням електронних засобів за допомогою організуючої стратегії, якій віддається перевага в сучасних інформаційних технологіях навчання. Для реалізації принципу свідомості учневі повідомляються мета і завдання навчання, відомості про наочну діяльність і основні етапи її здійснення. Успішність реалізації принципу свідомості залежить від теоретичного рівня курсу, повноти розкриття понять, що вивчаються, і їх взаємозв'язків.

Інформаційні технології навчання передбачають введення, обґрунтування і розкриття ще одного загального принципу, який, хоч і присутній завжди в процесі навчання, але не був основоположним. Йдеться про комунікацію, організацію діалогу між учнем і засобом навчання, в даному випадку між комп'ютером і учнем. Цей новий, властивий тільки навчанню з використанням електронних засобів, принцип називають принципом когнітивної комунікації.

Вченими найглибше висвітлений стосовно навчання з використання електронних засобів, принцип наочності, названий в наш час "інтерактивною наочністю". Якщо в традиційному розумінні під наочністю розумілася перш за все ілюстративна компонента, забезпечення потреби учнів побачити в якій-небудь формі предмет або явище, провести з ним мінімальні маніпуляції, то сьогодні вже наочність дозволяє побачити те, що не завжди можливо в реальному житті навіть за допомогою найчуттєвіших і найточніших приладів. Більш того, з представленими в комп'ютерній формі об'єктами можна здійснити різні дії, вивчити їх не тільки статичне зображення, але і динаміку розвитку в різних умовах. При цьому комп'ютер дозволяє як виокремити головні закономірності предмету, що вивчається, або явища, так і розглянути його в деталях. Різні форми представлення об'єкту можуть змінювати одна одну і за бажанням учня, і за командою програми, чергуючи або використовуючи одночасно образне, аналітичне, мовне уявлення. Це дозволяє, згідно завданням навчання, як ущільнити інформацію про об'єкт, що вивчається, так і розширити її. Процеси, що моделюються комп'ютером, можуть бути різноманітними за формою і за змістом, відноситися до фізичних, соціальних, історичних, екологічних і інших процесів. Принцип наочності піддався в інформаційних технологіях навчання значної диференціації. Зрозуміло, використовуючи заповідь лікарів «не нашкодить», на уроках повинна бути представлена не будь-яка модель, а тільки та, яка сприяє реалізації дидактичних цілей даного уроку; модель, що конче необхідна для формування знань, матеріал слід представляти у формі, що дозволяє найчіткіше розкрити істотні зв'язки і відношення об'єкту, що вивчається; істотні ознаки, зв'язки і моделі повинні бути адекватно зафіксовані кольором, миганням, звуком і т.д. Конкретні приклади по використанню різних способів представлення об'єктів, які вивчаються, використання специфічних особливостей і можливостей комп’ютера – відео, звуковий супровід, анімації: переміщення, виділення, рух з реалізації принципу наочності, викладені в наступних розділах даної роботи.

Наочність, що забезпечується комп'ютером, дає можливість говорити про новий могутній інструмент пізнання, представлений у вигляді графічних зображень, який не тільки представляє знання у вигляді образів-картинок і тексту, а також дозволяє візуалізувати ті людські знання, для яких ще не знайдені текстові описи, або які вимагають вищих ступенів абстракції.

Використовуючи класичні положення дидактики, застосування комп'ютера в навчанні вносить значні зміни не тільки до практики, але і в теорію педагогіки.

2.5. Підготовка до уроку з використанням електронних засобів

Уроки з використанням комп’ютера можливо проводити не так часто, мета їх – розкрити краще «складні» теми, надати можливість учням творчо проявити себе. Кожен урок з використанням комп’ютера по суті являється інтегрованим, навіть якщо учні не повторюють про інформаційні процеси, чи складові частини вікна програми, то обов’язково, окрім предметних завдань, вдосконалюються навички користувача.

Проектуючи уроки з комп'ютерною підтримкою також можливо використовувати інтегрований підхід з використанням 15-хвилинного комп’ютерного практикуму. У цьому випадку практичні заняття можливо проводити кілька разів: на уроках інформатики з однією групою учнів, на уроці з вивчення інших предметів з іншими групами із залученням комп'ютерних програм із переліку засобів навчання, рекомендованих для початкового навчання.

Використання комп’ютера повинно бути гармонійною компонентою навчального процесу і використовуватись на тому етапі уроку, де це необхідно. При розробці інтегрованого уроку слід визначитись



  • які теми доцільно «підтримувати» електронними засобами та для розв’язання яких дидактичних цілей;

  • які програмні засоби доцільно використовувати для створення і виконання завдань;

  • які попередні вміння і навички роботи за комп’ютером вже мають учні.

Можна виділити такі етапи розробки інтегрованого уроку з використанням комп’ютера:

1. Вибір навчальних дисциплін і конкретної теми з програми.

2. Аналіз змісту, що стосується обраного фрагменту навчальної діяльності, методики викладання.

3. Проектування завдань для уроку.

4. Вибір програмних засобів для розробки завдань.

5. Розробка необхідних завдань.

6. Експертиза, апробація і редагування розроблених завдань.

7. Розробка методичних рекомендацій (якщо завдання розробляє вчитель інформатики для класовода)



2.6. Організація роботи в комп’ютерному класі

Санітарно-гігієнічні норми застережуть про організацію роботи в кабінеті інформатики, де за 1 компютером працює один учень і не більше 15 хвилин. В цей час групі учнів в рамках інтегрованого уроку можна запропонувати такі завдання:

1. Хвилинки-цікавинки, де діти самі знаходять цікавий матеріал і повідомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповів про відмінність між зайцем-русаком та зайцем-біляком.

2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кігтики, пухнастий хвіст, у дуплах, парашут, дітоньки, додому, свято, злий змій, хлопчик- чарівник.

3. Кращий декламатор вірша про звірів.

4. Розгадування малюнкових кросвордів.

5. Сюжетно - рольові ігри, де беруть участь самі діти.

Такі завдання розвивають допитливість, спостережливість, прагнення бути кращим знавцем.



2.7. Переваги уроку з використанням комп’ютера

Неабияке значення має емоційний фактор в умовах комп’ютеризації. Емоції - це важлива характеристика людської особистості. Вони грають роль регуляторів людської поведінки, виражають сутність людських почуттів та переживань, визначають моральні якості людини, її ставлення до дійсності, і в кінцевому результаті – світогляд. Важливість формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до оточуючого світу та один до одного в процесі навчання доведенна численними дослідженнями.

В умовах комп’ютеризації навчального процесу особливо важливо зберегти позитивне ставлення учнів до життя, почутя радості від кожного прожитого дня, задоволення результатами своєї діяльності.

«Дуже важливо, - писав Сухомлинський, - щоб чудовий світ природи, гри, краси, музики, фантазії, творчості, що оточують дітей, не закрився перед дитиною дверима класної кімнати». Особливе значення набуває створеня умов, які допомагають дитині відчути успіх в досягненні навчальних цілей. І в цьому питанні комп’ютер переважає за можливостями традиційні засоби реалізації навчального процесу.

Робота з комп’ютером допомагає отримати досвід самостійних дій, самоконтролю в ситуації вибору, підвищити самооцінку. Відомо, що вікові особливості маленьких учнів – невміння концентрувати увагу тривалий час, утримувати її та розподіляти.


    1. Ігрове середовище

Важливою частиною процесу інформатизації освіти є створення комп’ютерно орієнтованого ігрового середовища в початкових класах.

У цьому середовищі відповідно до навчальних цілей дитина може виконувати визначені практичні дії, використовуючи свої здібності, навички та знання з різних предметів. Ігрове комп'ютерне середовище, з'єднуючись з конкретним навчальним завданням, дозволяє дитині засвоювати матеріал непомітно для себе, і при цьому, що дуже важливо, використовувати його у своїй улюбленій практичній діяльності.

В поєднанні з іншими методичними прийомами можливе використання загадок, кросвордів, віршів, казок, оповідань про звірів; проводити ігри - подорожі, вікторини, хвилинки цікавого залежно від специфіки інтеграції, мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін.

Все це дуже зацікавлює дітей (переконалась на практиці), дає їм глибші знання, вони краще і швидше запам’ятовують матеріал. Під час гри діти непомітно для себе виконують різноманітні пізнавальні завдання.

Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природознавства можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи, розвиток умінь, порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін. При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою. Наприклад, вчитель називає звірів, серед них треба виділити тих звірів, які впадають в зимову сплячку.

Дуже цікавими є ігри - подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Тварини лісу", (Додаток 4) можна провести цікаву "подорож" в весняний ліс. Під час подорожі використовують мультимедійні презентації (Додаток 4), таблиці і малюнки, відеосюжети, голоси тварин, натуральні об’єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри або використанням цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам’ять.



    1. Особливості поєднання деяких навчальних дисциплін

Поєднуючи предмети українська мова, читання, та природознавство (Додаток 5) за допомогою різноманітних форм роботи, які здійснюються на основі додаткового матеріалу - загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші, скоромовки, приказки ознайомити учнів з звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодією з природою навколишнім світом, показати, яку користь приносять звірі, як люди становляться по них, а також за допомогою цих форм роботи і узагальнити знання учнів про звірів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи, по наших чотириногих друзів.

На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповіді учнів або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок. Уривки з прози або вірші можна, також використовувати на початку уроку, що підвищує інтерес учнів по виучуваного матеріалу або для закріплення знань.

Актуалізація опорних знань не завжди відбувається в межах ігрових ситуацій, творчих завдань для учнів. Можливе використання традиційних добре відомих методів на цьому етапі:


- складання термінологічної сходинки;

- проведення дослідів;

- робота з дидактичним матеріалом;

- використання ПК;

- робота з мікропрепаратами;

- робота в групах;

- тестова робота;

- метод створення проблемних ситуацій ;

-завдання на усвідомлення наявних знань.

Для розвитку кмітливості дітей можна використовувати загадки (додаток 7). Вони дають не повний але досить точний опис предметів або явищ природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на різних етапах уроку. Для цього заздалегідь підбирати їх відповідно до теми і мети вивченого матеріалу і визначати на якому етапі доцільніше їх використати. Можна використовувати загадки на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтимуться на уроці Загадки доцільно включати у різноманітні форми роботи.

На інтегрованих уроках доцільні прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань тощо. Це може бути коротка розповідь учителя, і бесіда, демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія (“мозковий штурм”, “мікрофон”, “криголам”).

Мультимедійний супровід при цьому використовується для підвищення активізації навчальної діяльності учнів і можна використовувати його на всіх етапах уроку: при подачі нового матеріалу, вивченні, узагальненні матеріалу з метою закріплення і узагальнення здобутих знань, також для поглиблення і розширення їх, бо він спонукає активізації природної допитливості дитини.

Більша частина програм з комплексу «Сходинки до інформатики» сприяють формуванню зв'язків різних навчальних дисциплін, загальноосвітніх навичок. Матеріал програмного комплексу відповідає віковим особливостям учнів, подається в доступній ігровій формі, зацікавлює дітей.

Значна кількість навчальних програм мають тренувальний характер та орієнтовані на застосування на етапі формування навичок. Деякі з програм є демонстраційними та можуть бути використані вчителем під час пояснення нового матеріалу або на уроках узагальнення знань.

Так вже в 2 класі можна інтегрувати уроки «Природознавство» та «Сходинки до інформатики», «Населення України». (додаток4)

Мешканці лісу (Додаток 4)– контролююча комп’ютерна програма, що розрахована спеціально для проведення опитування підсумково чи для актуалізації знань перед вивченям теми. Вона допомагає створити необхідний зворотній зв'язок в процесі навчання, дає можливість співставити вчителю результати навчання зі складністю завдань, що пропонуються, індивідуальними особливостями учнів, запропонованим темпом навчання, об’ємом матеріалу та його характером. Її з успіхов використовувала на інтегрованих уроках «Подорож у казковий осінній ліс» (Додаток 4) та «Тварини лісу» (Додаток 5).

Кожну тему, яку ми засвоюємо з учнями можна реально вважати засвоєною, якщо вона стала основною для розвитку особистості, усвідомлення власних перемог свідомості, в емоційно-ціннісній сфері. Без виникнення цих внутрішніх мотивів і усвідомлення навчальної діяльності – не може бути ефективного пізнання.




Висновки

Здатність до тієї або іншої діяльності визначається досконалістю способів


дії, якими володіє або опановує дитина. Кожен спосіб дії складається, за
визначеннями російських психологів, із двох напрямів виконавчого та орієнтовного, виконавчий напрямок це застосування на практиці отриманих знань, умінь і навичок, яким надаються переваги в певному навчальному процесі. Орієнтовний напрямок — це інформація, яку потрібно враховувати під час дії. Водночас слід зазначити, що від обсягу та лаконічності навчальної та наукової інформації залежить якість виконання дитиною певних дій.

У безкомп'ютерній діяльності людина (дитина), у разі розуміння певних умов щодо досягнення мети, опирається тільки на свій досвід і знання. Комп'ютер у структурі діяльності є засобом, що підвищує за рахунок представленої та обробленої ним інформації, рівень орієнтування суб'єкта діяльності на засвоєння інформації. А саме, комп'ютер збільшує можливості як виявлення, так і розвитку здібностей дитини через підвищення її інформованості. Тому під час використання комп'ютера в початковій школі слід враховувати як орієнтовний, так і виконавчий напрямки.

Фізіологічні особливості кожної дитини спонукають досвідченого педагога до динамічних змін в своїй діяльності. Постійно враховувуючи індивідуальне сприйняття дитиною навколишнього світу, переповненого інформацією, поєднання інформаційних блоків в різних сферах дільності людини спонукають сучасних науковців до інтеграції багатьох дисциплін, а досвідченого вчителя - до інтеграції різних предметів. Важливо навчити маленьку людину знаходити потрібний маршрут в неосяжному інформаційному океані, сформувати культурологічний аспект використання знань та вмінь, їх практичного застосування у різних сферах діяльності, як елемент загальної культури. Звичайно вимоги до професіоналізму, ерудиції, кругозору вчителя повинні пред'являтися неабиякі. Ні в якому разі не замінюючи вчителя на уроці, інтеграція навчальних дисциплін дозволяють будь-якому педагогу виходити з дітьми на вільне індивідуальне осмислення оточуючого середовища, в якому вирує сучасне життя.

Педагог завжди залишиться - «головним скульптором дитячої душі, який пробуджує потяг до знань, повагу до нації, культури, світу» В. Сухомлинський

Навчальна, виховна, розвиваюча функція уроку забезпечується різними засобами. Одним з невід’ємних засобів навчально-виховного процесу в нашій школі є комп'ютер. У початковій школі комп'ютер все ширше використовується не лише на уроках «Сходинки до інформатики», але і на уроках навчання грамоті, математики, української мови та українського читання, образотворчого мистецтва, музичного мистецтва, іноземної мови. Уроки із застосуванням комп'ютера містять в собі невичерпні можливості для всебічного розвитку особистості молодшого школяра.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі найрізноманітніші ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини тим рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, якого йому так деколи не вистачає.

Терплячий товариш і мудрий наставник, творець казкових світів і персоналій, вершина інтелектуальних досягнень людства, комп'ютер грає все велику роль в діяльності сучасних дітей і у формуванні їх психофізичних якостей і розвитку особи. Використання комп'ютерів в навчальній і позаурочній діяльності школи виглядає дуже природним з точки зору дитини і є одним з ефективних способів підвищення мотивації і індивідуалізації його навчання, розвитку творчих здібностей і створення позитивного емоційного фону.

Педагогіка початкової школи покликана сьогодні критично підходити до швидкоплинної дійсності, що оточує дітей у високотехнологічному світі. При цьому слід об'єктивно вивчати і порівнювати як негативні дії, так і позитивні дидактичні можливості нових технологій, щоб виробити орієнтовану на майбутнє методику і практику побудови навчальних занять в початковій школі.

З досвіду використання комп'ютера в реальному навчальному процесі, можна зробити висновок, що в умовах нашої школи з'являються нові можливості для розвитку у молодших школярів.

-соціальної і пізнавальної активності: мається на увазі рівень суб'єктивного контролю учня, інтелектуальна ініціатива;

- компетентності школяра як учня: мається на увазі його
самостійність, інформаційна грамотність, упевненість в собі

що виявляються в здатності приймати рішення, а також орієнтація на завдання і кінцевий результат, відповідальність, соціальна незалежність;

- здібності дитини до самореалізації: зокрема, прагнення до
реалізації знань в програмних продуктах, в пізнавальній
позашкільній діяльності, успішність реалізації, задоволеність
результатами діяльності;

Таким чином, одним з інструментів реформування початкової освіти є інформаційні технології, які дозволяють інтегрувати навчальні дисципліни. І сьогодні це - головний пріоритет в розвитку сучасної освіти й науки нашої країни. Особливу вікову групу становлять учні молодшого шкільного віку, адже перед вчителем постає нагальне завдання органічного впровадження інформаційних технології в практику навчання молодших школярів. Використання комп'ютера в практику навчання початкової школи найефективніше здійснювати в межах дидактичної ситуації, обов'язково враховуючи особливості психофізіологічного розвитку учнів молодшого шкільного віку; особливості їх навчально-пізнавальної діяльності; специфіку прикладного програмного забезпечення навчального призначення, орієнтованого на молодших школярів.

На практиці з'ясовано, що найбільш ефективними є такі програми навчального призначення, для яких характерне створення навчального середовища, що дозволяє дорослим та дітям використовувати комп'ютер як елемент моделювання та експериментування, здобуття необхідної інформації.

Такі програми розкривають дитині світ пізнання, допомагають удосконалити вміння та навички, розвинути здібності.


ДОДАТОК 1



Інтегрованоий урок з курсів «Українська мова», «Українське читання» , «Музичне мистецтво»

3 клас

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка