Управління освіти І науки Чернігівської обласної державної адміністрації Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського тези науково-дослідницьких робіт чернігівського територіального відділення малої академії наук



Сторінка1/4
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.94 Mb.
  1   2   3   4




Управління освіти і науки

Чернігівської обласної державної адміністрації

Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

імені К.Д.Ушинського

ТЕЗИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Чернігів – 2010

Упорядники:

Вошкіна І.А., завідувач відділу роботи з обдарованою учнівською молоддю ОІППО імені К.Д.Ушинського;

Кончиц І.П., методист відділу роботи з обдарованою учнівською молоддю ОІППО імені К.Д.Ушинського.

Рецензенти:



Давиденко А.А., завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін та інформаційних технологій Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського, док.пед.н.;

Матюшкіна Т.П., завідувач кафедри української мови й літератури ОІППО імені К.Д.Ушинського, канд.пед.н., доцент.

Відповідальний за випуск:



Гальонка О.А., проректор ОІППО імені К.Д.Ушинського, канд.пед.н., доцент.

У збірці подано тези науково-дослідницьких робіт переможців ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Чернігівського територіального відділення Малої академії наук України, що проводився в 2010 році Чернігівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського за сприяння управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою інституту

(протокол № 5 від 16.09.10 р.)



ВСТУП


Формування інтелектуального потенціалу держави, створення оптимальних умов для виявлення, підтримки та творчого розвитку, самореалізації та самовдосконалення учнівської молоді – одне з пріоритетних завдань сучасної освіти.

Організація діяльності з обдарованою учнівською молоддю в рамках Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України сприяє формуванню в учнів навичок експериментальної, дослідницької та пошукової діяльності.

Чернігівське територіальне відділення МАН функціонує на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського з 1997 року. На сьогодні його структуру складають: 4 міських, 21 районне відділення, 63 наукових товариства та 38 філій, які працюють з 2010 року в дев’яти відділеннях МАН і налічують 1037 учнів 8-11 класів.

На виконання наказу управління освіти і науки обласної державної адміністрації від 16.12.2010 №475 «Про проведення І та ІІ етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2009-2010 н.р» у січні 2010 року в 21 районах (містах) області було проведено І етап конкурсу. У змаганнях узяло участь 540 школярів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів області. У тому числі по відділеннях: математики – 48 учнів, фізики й астрономії – 28, економіки – 20, екології та аграрних наук – 43, хімії та біології – 80, філології та мистецтвознавства – 141, історико-географічному – 114, комп’ютерних наук – 33, технічних наук – 33 учня. Дипломами І-ІІІ ступеня нагороджено 213 (39%) учасників, 167 з яких представляли свої роботи на обласному етапі конкурсу. Результати І етапу засвідчили велику зацікавленість учнів написанням наукових робіт у відділенні філології та мистецтвознавства та історико-географічному відділенні.

Слід відмітити, що наукові товариства області, до складу яких входить 1018 слухачів, кандидатів та дійсних членів МАН, включають 105 учнів 9 класів. З метою формування наукового світогляду підростаючого покоління до науково-дослідницької діяльності залучаються школярі 7-8 класів (43 учня).

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 20.01.2010 №21 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2009/2010 навчальному році» з 13 по 27 лютого 2010 року на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського та Чернігівського колегіуму №11 Чернігівської міської ради було проведено ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Чернігівського територіального відділення Малої академії наук України.

З кожним роком кількість учасників конкурсу зростає, у ІІ етапі конкурсу-захисту взяло участь 167 учнів 8-11 класів з 21 району області та міст Чернігова, Ніжина, Прилук, у тому числі по відділеннях: математики – 17 учнів, економіки – 3, фізики і астрономії – 9, технічних наук – 7, комп’ютерних наук – 9, історико-географічному – 38, філології та мистецтвознавства – 52, хімії та біології – 23, екології та аграрних наук – 9 учнів.

Найбільший відсоток учасників конкурсу складають мешканці міст Чернігова, Ніжина, Прилук та районних центрів (138 учасників – 82,63%), менший – мешканці сіл та селищ міського типу (28 учасників – 16,63%).

Переможцями конкурсу визнано 74 учасника (44%). Дипломи І ступеня отримали 9 учнів, ІІ ступеня – 21, ІІІ ступеня – 44 учня. Кращі результати показали школярі навчальних закладів м. Чернігова (26 дипломів), м. Ніжина (15 дипломів), Бахмацького району (5 дипломів), Козелецького району, м. Прилук (по 4 дипломи), Новгород-Сіверського, Сосницького, Чернігівського районів (по 3 дипломи), Борзнянського, Городнянського, Ріпкинського, Талалаївського, Щорського районів (по 2 дипломи).

Найбільша кількість робіт (105) була представлена учнями загальноосвітніх закладів нового типу. Як результат, вони вибороли 60 дипломів І-ІІІ ступеня, що складає 81% від загальної кількості учасників.

Згідно з Положенням у конкурсі-захисті, як виняток, могли взяти участь учні 8 класів за умов виконання ними контрольних робіт з базових дисциплін за 9 клас. Такими конкурсантами стали два юних науковці з Бахмацького району та м. Чернігова. Підготовка до науково-дослідницької роботи учнів середнього шкільного віку є запорукою підвищення якості виконання робіт у майбутньому та показником зацікавленості педагогів у вихованні наукового потенціалу області.

На заключному етапі конкурсу Чернігівську область представляло 29 переможців обласного етапу, які вибороли 13 дипломів, у тому числі по відділеннях:

- математики (Мохнач Юлія, учениця 10 класу Ріпкинської гімназії; Лепявко Стефанія, учениця спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова);

- економіки (Перепелиця Роман, учень 11 класу спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова);

- технічних наук (Таран Ігор, учень 11 класу спеціалізованої загальноосвітньої школи №2 І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова);

- комп’ютерних наук (Гой Антон, учень 11 класу спеціалізованої загальноосвітньої школи №2 І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова; Литвиненко Артур, учень 11 класу Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя);

- хімії та біології (Бовда Андрій, учень 11 класу ліцею №15 м. Чернігова; Васильцов Ігор, учень 11 класу гімназії №31 гуманітарно-естетичного профілю м. Чернігова);

- екології та аграрних наук (Васильченко Анатолій, учень 11 класу Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №6 Чернігівської міської ради);

- філології та мистецтвознавства (Кривець Анастасія, учениця 11 класу Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя; Кравченко Катерина, учениця 11 класу Новгород-Сіверської гімназії №1 ім. Б. Майстренка Новгород-Сіверської районної ради);

- історико-географічне відділення (Циганок Марина, учениця 11 класу Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради; Верещако Світлана, учениця 11 класу Щорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1 Щорської районної ради).




ВІДДІЛЕННЯ МАТЕМАТИКИ
Дослідження деяких многочленів спеціального виду
Мохнач Юлія Сергіївна,

учениця 10 класу Ріпкинської гімназії
Науковий керівник:

Наровлянський Олександр Ігорович,

старший викладач Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету.


У роботі досліджуються симетричні многочлени від декількох змінних спеціального виду: многочлени Мюрхеда та суми их степенів змінних .

У ході проведеного дослідження сформульовано та доведено:



  • теорему Мюрхеда для наборів раціональних невід’ємних чисел;

  • теорему Мюрхеда для наборів дійсних невід’ємних чисел.

Розглянуто деякі приклади на застосування доведених теорем.

При дослідженні многочленів Мюрхеда в розрізі загальної теорії симетричних многочленів установлено, що симетричні многочлени можна представляти як многочленами від сум их степенів змінних , так і многочленами від многочленів Мюрхеда виду . Сформульовано та доведено дві відповідні теореми, які є, у деякому сенсі, аналогами основної теореми про симетричні многочлени. Виведено ряд співвідношень між сумами их степенів змінних та многочленами Мюрхеда.




Моделі транспортної задачі
Лепявко Стефанія Сергіївна,

учениця 11 класу загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова
Науковий керівник:

Наровлянський Олександр Ігорович,

старший викладач Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету.


У науково-дослідницькій роботі ми:

- дослідили деякі моделі транспортної задачі, які, на нашу думку, більше відповідають реальним економічним ситуаціям, ніж транспортна задача в її класичній постановці;

- на конкретних прикладах показали доцільність розв’язку Т-задачі з урахуванням вантажопідйомності транспортних засобів, які здійснюють перевезення від постачальника до споживача та склали математичну модель такої задачі;

- розглянули Т-задачу з урахуванням проміжних пунктів між постачальником та споживачем, оскільки ці фактори роблять її більш пристосованою до реальних економічних умов;

- здійснили загальну постановку транспортної задачі з урахуванням довільної кількості комплексів проміжних пунктів і описали алгоритм переходу від такої задачі до класичної;

- побудували, дослідили модель транспортної задачі, в якій цільова функція максимізується та описали процес переходу від такої задачі до класичної задачі на мінімум;

- за допомогою комп’ютерної програми провели порівняльний аналіз двох методів побудови початкових планів: методу мінімальної вартості та методу апроксимації Фогеля.

Висновок: метод апроксимації Фогеля має статистичну перевагу над методом мінімальної вартості, а отже, його доцільно застосовувати на практиці та в навчальному процесі.



Використання графіків ліній другого порядку при розв’язуванні задач з параметрами
Вергун Світлана Миколаївна,

учениця 11 класу Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради Чернігівської області при НДУ імені Миколи Гоголя


Науковий керівник:

Овчинникова Тетяна Анатоліївна,

викладач кафедри вищої математики НДУ імені Миколи Гоголя

У курсі математики для розв’язування задач з параметрами застосовують аналітичні та графічні прийоми. На вибір прийому впливає багато чинників. Зокрема можна виділити клас задач, в яких параметр можна вважати рівноправною змінною й введення до розгляду координатної площини визначає один із ефективних методів їх розв’язування. Застосування графічного способу передбачає побудову графіка того чи іншого рівняння. У шкільному курсі математики, за винятком кола, лінії розглядаються як графіки тих чи інших функцій. Це обмежує клас задач, для розв’язування яких можна застосовувати графічні прийоми. Уведення до розгляду ліній другого порядку та їх графіків дозволяє розширити цей клас задач.

У нашому дослідженні акцентувалась увага на побудові ліній другого порядку, зокрема еліпса та гіперболи. У системі координат загальне рівняння лінії другого порядку можна подати у вигляді . Це рівняння не містить доданка, в який входить добуток , оскільки тоді при побудові (звівши його до канонічного виду) слід, крім паралельного перенесення, здійснювати поворот системи координат. У процесі дослідження ми прийшли до висновку, що в цьому випадку розв’язання стає досить громіздким, і, як правило, у таких випадках можна застосувати інший, більш ефективний спосіб.


Графи в системах лінійних рівнянь
Іванько Тетяна Юріївна,

учениця 10 класу Бахмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Бахмацької районної ради


Науковий керівник:

Циганенко Ірина Анатоліївна,

учитель математики Бахмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5.

У сучасній математичній літературі широко показано такі методи розв’язування систем лінійних рівнянь, як методи Гауса, Жордано-Гауса, Крамера та оберненої матриці. У даній роботі ми зупинимося на менш популярному, але від цього не менш дійовому методі розв’язання систем лінійних рівнянь – методі графів, який викладено в теорії графів.

Тому метою нашої роботи є розгляд методу графів при розв’язуванні систем лінійних рівнянь та зв’язку між методами Крамера та графами для систем лінійних рівнянь з двома та трьома змінними.

Завдання, які ми ставимо перед собою при написанні роботи:


  • вивчити метод графів;

  • вивчити метод Крамера;

  • проілюструвати розв’язання деяких систем лінійних рівнянь за допомогою графів;

  • продемонструвати зв’язки між методом Крамера та графами для систем лінійних рівнянь з двома і трьома змінними.

У ході нашого дослідження ми підтвердили гіпотезу про те, що системи лінійних рівнянь можна розв’язувати за допомогою графів; між графами й методом Крамера існує тісний зв’язок, який ми використовуємо для підтвердження справедливості виведеного алгоритму розв’язання систем лінійних рівнянь за допомогою графів.

Теоретичне значення нашого дослідження полягає у формулюванні правил визначення нескінченної множини розв’язків та їх відсутності за допомогою графів та підтвердження ці правил формулами Крамера.

Практичне значення дослідження полягає в самостійному знаходженні зв’язку між формулами Крамера та графами; використанні даного зв’язку для підтвердження достовірності виведених нами правил та алгоритмів; виведенні алгоритму розв’язку для систем лінійних рівнянь, що мають два та три невідомих за допомогою графів, підтвердивши його справедливість формулами Крамера.
Графи та їх застосування
Онищенко Ганна Миколаївна,

учениця 11 класу Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Прилуцької міської ради


Науковий керівник:

Зуб Ольга Василівна,

учитель математики Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7.


Теорія графів виникла понад 240 років тому. Її розробив італійський учений Леонард Ейлер, розв’язавши в 1736 році відому задачу про сім мостів. Уперше термін «граф» ввів угорський математик Денеш Кеніг у 1936 р. Граф — це схема, яка складається з точок і ліній, що сполучають ці точки. Точки називають вершинами або вузлами графа, а лініїстрілками або вітками.

Графом є, наприклад, будь-яка карта доріг, якщо міста або станції розглядаються як його вершини, а залізниці або шосейні дороги — як ребра. Графом є будь-яка схема електричного кола, схема водопроводу або газопроводу, будь-яка географічна карта.

Розв’язавши задачу про кенігсберзькі мости, Ейлер установив деякі властивості зв’язного графа. Однією з основних властивостей ейлеревого графа є те, що кількість непарних вершин графа завжди парна. Не можна накреслити графа, який мав би непарну кількість непарних вершин.

У науково-дослідницькій роботі було використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; аналіз інформаційних матеріалів глобальної мережі Інтернет; аналіз та опрацювання олімпіадних задач.

За допомогою графів зручно, наприклад, розв’язувати деякі шкільні задачі з математики, фізики, біології, буду­вати структурні хімічні формули. Так, усі вуглеводи, структурні формули яких являють собою дерево, подаються у вигляді СпН2п+2 (п є N). За допомогою графів можна раціонально розв’язати олімпіадні задачі. Графи застосовуються і в повсякденному житті.

Отже, графи – один з найцікавіших об’єктів для вивчення. Вони виникають досить часто й виявляються дуже корисними при розв’язуванні багатьох, зовнішньо несхожих одна на одну задач.


Деякі дослідження, пов’язані з послідовністю Фібоначчі
Ведерніков Максим Васильович,

учень 11 класу загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ст.

фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова
Наровлянський Олександр Ігорович,

старший викладач Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету


У науково-дослідницькій роботі ми:

- досліджуємо деякі властивості послідовності Фібоначчі;

- розглядаємо многочлени, коефіцієнтами яких є числа Фібоначчі та виводимо деякі співвідношення між такими многочленами, їх коефіцієнтами, досліджуємо властивості коренів таких многочленів;

- формулюємо та доводимо наступні теореми: теорему про відсутність коренів у многочлена парного степеня; існування кореня в многочлена непарного степеня на вказаному проміжку;



  • досліджуємо многочлени, коренями яких є числа Фібоначчі та використовуючи теоретико-числові властивості чисел Фібоначчі, виводимо рекурентні та інші співвідношення між коефіцієнтами таких многочленів та числами Фібоначчі;

  • у ході дослідження використовуємо теорему Вієта для алгебраїчного многочлена го степеня;

  • пропонуємо наближену формулу для обчислення чисел Фібоначчі, здійснюємо спробу оцінити похибку наближення.


ВІДДІЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ
Дослідження ризиків у нафтопереробній галузі
Перепелиця Роман Леонідович,

учень 11 класу загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ст.

фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова


Науковий керівник:

Наровлянський Олександр Ігорович,

старший викладач Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету.


У науково-дослідницькій роботі ми:

1. Досліджуємо деякі аспекти оцінки ризикованості інвестицій у нафтопереробну галузь України.

Для кількісної оцінки ризиків використовуємо лінійну багатофакторну модель:

Тут:


  • ціна на бензин в Україні ;

  • ціна на нафту, яку Україна купує в Росії ;

  • курс долару по відношенню до гривні ;

  • обсяги переробленої на бензин нафти в Україні .

2. Установлюємо загальний рівень ризику.

3. Аналізуючи побудовану модель, установлюємо міру впливу кожного чинника на загальний рівень ризику. Класифікуємо чинники за значимістю, вносимо пропозиції щодо зниження рівня ризикованості.




Розвиток теорії економічних циклів
Сідорова Надія Миколаївна,

учениця 11 класу Ніжинської гімназії №3 Ніжинської міської ради


Науковий керівник:

Булавенко Світлана Дмитрівна,

учитель математики Ніжинської гімназії №3


Наше дослідження є теоретичним дослідженням наукових джерел, аналізом і узагальненням досвіду з даного питання науковців різних історичних періодів.

У своїй роботі ми узагальнили відомості про економічні цикли різних рівнів та їх причини, також дослідили природу економічних циклів на чотирьох рівнях починаючи з сім’ї, підприємства, міста та народного господарства країни.

На основі аналізу наукових джерел та повідомлень засобів масової інформації ми створили змістові модуси-складові та категорійну матрицю економічних коливань.

Наукове дослідження було здійснене з метою розвитку й поглиблення знань про економічні цикли.

То ж ми поставили перед собою такі завдання:


  • дослідити економічні коливання народного господарства, підприємства, сім’ї;

  • розвинути вчення про «економічні цикли» складанням модусів-складових коливань;

  • побудувати категорійну матрицю «економічних циклів».

Отриману категорійну матрицю ми можемо використати при аналізі економічної ситуації будь-якої країни, прослідкувати наскрізні зв’язки основних економічних процесів, які відбуваються у сфері життя людей, спрогнозувати можливі наслідки використовуваних методів дії економічними суб’єктами на економічну ситуацію.

Ми вважаємо, що для поглиблення теорії розвитку економічних циклів особливе значення має використаний метод категоріального синтезу, сутність якого полягає у: початковому виокремленні окремих модусів, які характеризують розвиток економічного циклу; побудові категоріальної матриці як основоположного підґрунтя новостворюваної теорії; проведення синтезу змістових трактувань та інтерпретацій відповідних категорій, їх блоків, систем, що у взаємодоповненні вибудовують своєрідну споруду – теоретичні засади формування економічного циклу.


ВІДДІЛЕННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ
Визначення форми астероїдів
Козар Ігор Сергійович,

учень 11 класу ліцею №15 м. Чернігова


Науковий керівник:

Навроцький Юрій Євгенійович,

викладач ЧНПУ ім. Т.Г.Шевченка.


У даній роботі проведено дослідження фазових кривих та кривих блиску астероїдів S-типу.

Зробивши припущення, що астероїд – це еліпсоїд з осями а>b=с, тоді відношення a/b буде характеризувати ступіть витянутості астероїда (для кулі a/b=1 ). У роботі встановлено залежність витянутості астероїда від фазового коефіцієнту. Виведено формули для знаходження відношення осей (a/b) (для великих і малих діаметрів), а саме:

якщо діаметр D<100 км, то ,

якщо діаметр D>100 км, то ,

а також довжини осей (a і b) із системи, де відомо a/b і D= (D – середній діаметр астероїда).

Установлено залежність витянутості астероїда від зміни амплітуди з кутом фази, що також дає можливість визначити ступінь еліпсоїдності астероїдів. Для цього потрібно враховувати коефіцієнт зміни амплітуди (∆m) на один градус кута фази.

Проаналізувавши отримані результати була встановлена залежність , яка дає можливість визначати ступінь витянутості астероїда за зміною амплітуди при зміні кута фази.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка