Управління освіти І науки Чернігівської обласної державної адміністрації Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського тези науково-дослідницьких робіт чернігівського територіального відділення малої академії наук



Сторінка4/4
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4

Інтерпретація легенди про Марусю Чурай в українській літературі
Грабовець Наталія Віталіївна,

учениця 10 класу Городнянської районної гімназії Городнянської районної ради


Науковий керівник:

Концева Тетяна Олександрівна,

учитель української мови та літератури Городнянської районної гімназії


У роботі проаналізовано інтерпретацію легенди про Марусю Чурай у творах українських письменників: М. Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала», Л. Костенко «Маруся Чурай», Л. Забашти «Дівчина з легенди».

Досліджуючи трактування відомої легенди про українську піснярку Марусю Чурай, було охарактеризовано сюжетні лінії різножанрових творів та бачення автором образу талановитої дівчини з народу.

Доля Чураївни стала сюжетом багатьох творів літератури, художнього мистецтва. Вона змушує замислитись над різними морально-етичними проблемами, як от: патріотизм, роль поета і поезії в суспільстві, відповідальність за власні вчинки, вірність і зрада, духовність та аморальність. Сучасне суспільство намагається осмислити для себе ці категорії. У роботі співставляються різні осмислення розвитку подій, трактування образу Марусі, причини та наслідки тих чи інших поворотів людської долі.

Драма М. Старицького «Ой не ходи, Грицю…» пропонує соціальне підґрунтя для сюжету, нечітко виписуючи образ дівчини Марусі.

Повість О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала» ускладнює сюжетну лінію кохання Гриця – Тетяни – Настки іншою лінією трагічною долею циганки Маври.

Роман у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай» не лише створює глибокий, психологічно вмотивований образ талановитої піснетворки, яка переживає тяжку духовну трагедію, а й піднімає власну драму героїні до рівня високих проблем життя й боротьби українського народу.

Драматична поема Л. Забашти «Дівчина з легенди» розкриває історію нещасливого кохання, яка посідає у творі другорядне місце в порівнянні з історичними подіями XVII століття.

Отже, образ непересічної особистості Марусі Чурай та її трагічна доля оригінально осмислювалися письменниками різних поколінь. Кожне трактування по-своєму цікаве, відтворює колорит епохи з різних точок зору, створює відповідний емоційний фон у читача, змушує проаналізувати власні життєві орієнтири.


Розмаїття візерунків на полотні. Традиції вишивання в селі Липове Талалаївсього району Чернігівської області
Огій Оксана Олексіївна,

учениця 10 класу Липівської загальноосвітньої школи І -III ступенів Талалаївської районної ради


Наукові керівники:

Нужненко Наталія Володимирівна,

учитель історії Липівської загальноосвітньої школи І -III ступенів,



Картава Оксана Іванівна,

учитель трудового навчання Липівської загальноосвітньої школи І -III ступенів


Майже з кожнім селі чи містечку є представники певного напрямку культури. Проте, про них не знає переважна більшість жителів. Донести до людей історію, пробудити інтерес до вивчення традиційних художніх промислів українського народу, а саме вишивання – завдання, яке ми поставили перед собою.

Виникнення й поширення вишивки сягає сивої давнини. Про це свідчать археологічні розкопки, під час яких були знайдені стародавні пряслиця, голки, глечики з візерунками, прикраси.

Успадкувала мистецтво вишивки Стрілець Марія Данилівна, якій уже 95 років. Учениці майстрині знаходять у вишивці наснагу. Їх роботи відзначаються творчим пошуком і оригінальним вирішенням.

Рушники – невід’ємна частина побуту. Вони дбайливо зберігаються в родинах села Липове. Характерною особливістю рушників, що вишивають майстрині села, є застосування різних технік вишивання та кольорів ниток.


Особливості вишивки Сосниччини
Кондик Наталія Петрівна,

учениця 10 класу Сосницької гімназії ім.О.П.Довженка Сосницької районної ради


Науковий керівник:

Огієнко Марія Андріївна,

учитель української мови та літератури Сосницької гімназії ім.О.П.Довженка


Завданням роботи було дослідити вишивки Сосниччини як органічну складову декоративно-вжиткового мистецтва України, а також сучасний стан його розвитку.

У роботі проведено теоретичний аналіз досліджень з питань особливостей вишивки Сосниччини, виявлено та описано особливості вишивки Сосницького регіону (орнаменти, кольорове вирішення, техніку вишивки, речі, які прикрашалися вишивкою), досліджено сучасний стан вишивання на Сосниччині. Зроблено висновки про сучасні тенденції в орнаментації, що пов’язані з появою сучасних матеріалів та нових вимог до якості та оздоблення виробів.

Робота складається із вступу (розкривається сутність та стан дослідженості теми) і двох розділів: у 1-ому розділі досліджуються речі, які прикрашалися вишивкою – рушник, одяг; у 2-ому розділі описано орнаменти вишивки Сосниччини та діяльність майстрів народного мистецтва на Сосниччині.

У роботі доведено, що вишивки Сосниччини є органічною складовою декоративно-ужиткового мистецтва України, популярність якого – свідчення поваги до спадщини предків.




Народна медицина у нашій місцевості
Кушим Богдана Олександрівна,

учениця 10 класу Сильченківської загальноосвітньої школи І -III ступенів Талалаївської районної ради


Науковий керівник:

Чемерис Гуля Тахірівна,

учитель української мови та літератури Сильченківської загальноосвітньої школи І -III ступенів


Народна медицина українців – це складний комплекс, в якому поєдналися народні традиції лікування засобами рослинного й тваринного походження, лікувальна магія, явища міжнародного побуту й досвід місцевих спостережень.

Діагностика та народні назви хвороб свідчать про те, що в їх основі лежить віра в демонологічне походження недугів, зв’язок їх з природними явищами, уявлення хвороб живими істотами.

У народних уявленнях про цілителів, знахарів переважає віра, що ці люди мають незвичайну силу у боротьбі із хворобами.

Народна фітотерапія займає дуже важливе місце в галузі народної медицини.

Застосування лікарських засобів тваринного походження не таке багате як рослинне, але досить різноманітне.

Лікувальна магія дуже поширена в народі. Одним із найпоширеніших її видів є словесна (вербальна) магія, яка рідко виступає в чистому вигляді, а найчастіше переплітається й поєднується з іншими магічними діями.


Микола Луків – поет, пісняр, громадянин
Кисіль Тетяна Миколаївна,

учениця 11 класу Козелецької гімназії №1 Козелецької районної ради


Науковий керівник:

Андряник Тетяна Анатоліївна,

учитель української мови і літератури Козелецької гімназії №1

У науковій роботі досліджується творчість та активна громадянська позиція Миколи Володимировича Луківа – поета, пісняра, головного редактора журналу “Дніпро”, автора багатьох книг поезій, лауреата Міжнародних та Всеукраїнських літературних премій, заслуженого діяча мистецтв України і Російської Федерації, академіка Української екологічної академії наук.

Мета роботи – виявити яскраві та найхарактерніші мотиви громадянської лірики Миколи Луківа, розкрити секрет популярності музичних творів митця, довести, що його громадська діяльність – приклад справжнього патріотизму.

У роботі використані матеріали періодичних видань України із зазначеної теми, тексти передмов до збірок поета, матеріали інтерв’ю з Миколою Володимировичем, яке було проведено в ході підготовки дослідження.

Мотиви громадянської лірики поета-державника М.Луківа надзвичайно різноманітні: служіння рідному народу та праця для його блага, любов до рідної землі, інтерес до славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє.

Безпосередня практична громадська позиція проникає і в пісенну грань творця. Поет у жанрі пісні співпрацює з багатьма композиторами. Тема материнської любові та синівської вдячності рідній неньці та Вітчизні-матері є провідною у ліриці автора.

Активна громадська позиція Миколи Луківа відчутна в багатьох напрямах суспільного життя нашої держави, зокрема культурно-мистецького. Варто відмітити величезну роль у поширенні й популяризації літературних надбань редакційного колективу журналу “Дніпро” (літературні зустрічі, конкурси, радіопередачі).

Отже, в особі Миколи Луківа гармонійно поєднується небуденний талант із мужністю і мудрістю свідомого громадянина-державника.


Від міфу про Медею до роману Л. Улицької «Медея та її діти»
Полях Олексій Олегович,

учень 11 класу Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради


Науковий керівник:

Сидоренко Валентина Олександрівна,

доцент кафедри російської мови і перекладу НДУ імені Миколи Гоголя, канд.філол.н.

Дослідження особливостей міфу, міфологічного сприйняття й сьогодні не втратило актуальності. Свідченням цього є наукові та науково-методичні розвідки, присвячені проблемі міфу.

Міфологія використовувалася мистецтвом різних народів протягом усієї історії людства. Ще за часів античної Греції міфологічні сюжети ставали основою для драматургії. Так, одним з найпопулярніших був міф про аргонавтів, частиною якого вважається сюжет про Медею, доньку царя Колхіди Еета та океаніди Ідії. Саме Медея допомагає Ясону заволодіти золотим руном, вбиває власних дітей, щоб помститися чоловікові. Одним із перших міф про Медею використав давньогрецький автор Евріпід у своїй трагедії «Медея». Серед творів, де знайшов відображення сюжет про Медею, можна назвати також трагедії Сенеки та Корнеля («Медея»), «Медея в Коринфі» та «Медея на Кавказі» Ф.Клінгера, «Медея» Ж.Ануя та Ф.Чокера та ін. Європейські живопис та музика також зверталися до сюжету про Медею.

Матеріалом нашого дослідження став роман Л.Улицької «Медея та її діти».

Мета дослідження – прослідкувати як саме використовується автором античний міф про Медею.

Зв’язок із міфом прослідковується на різних текстових рівнях: ім’я головної героїні, її походження, характер, випробування, які випали на її життєвому шляху. Cама назва роману не є випадковою: вона розрахована на певні асоціації.

Романом «Медея та її діти» Л.Улицька стверджує: у людини в житті завжди є вибір. Яким він буде – у першу чергу залежить від самої людини. Можна піднятися над обставинами, знайти в собі сили подолати їх, усім допомогти і всім вибачити їх хвилинну слабкість, усіх зігріти своєю любов’ю й душевним теплом, як це зуміла зробити Медея Синоплі – героїня Л.Улицької. А можна «побудувати» своє життя, керуючись зрадою, помстою, жорстокістю, можна звинуватити весь світ у своїх негараздах і піти на найстрашніший гріх – дітовбивство, як це зробила епічна Медея. Л.Улицька намагається певною мірою «зруйнувати» усталений міф, пов’язаний з цим іменем. Вона хоче зняти з нього багатовіковий гріх, прокляття дітовбивства.


ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ
Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

(на прикладі матеріалів Козелецького району)
Колесникова Анастасія Анатоліївна,

учениця 10 класу Козелецької гімназіії № 1 Козелецької районної ради


Наукові керівники:

Завальний Сергій Миколайович,

учитель історії та правознавства Козелецької гімназії № 1



Ніщимна Світлана Олексіївна,

доцент Чернігівського інституту економіки та управління, канд.юр.н.

Становлення власного законодавства в сучасній Україні сприяло розвитку спеціальних норма права, що стосуються кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Актуальність обраної теми зумовлена зростанням рівня злочинності серед неповнолітніх, що у свою чергу потребує ретельного вивчення проблеми виявлення причин та проведення ефективних заходів з профілактики злочинності серед неповнолітніх.

Метою роботи є вивчення проблеми кримінальної відповідальності неповнолітніх на основі дослідження відповідних матеріалів Козелецького району та визначення заходів профілактичної роботи з ними.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

Основними результатами роботи є детальний аналіз статистичних даних щодо рівня злочинності серед неповнолітніх, визначення її причин та вибір найефективніших форм і методів профілактики, які застосовуються органами й службами Козелецького району з досліджуваного питання. За підсумками роботи було висунуто ряд пропозицій стосовно причин та методів профілактики кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Теоретичне й практичне значення роботи полягає в можливості аналізу, вивчення проблеми та поглиблення знань учнів, учителів та зацікавлених осіб з питань відповідальності неповнолітніх за вчинені злочини та застосування профілактичних заходів.


Стан і розвиток освіти в Щорському районі в 1944-1950 рр.
Верещако Світлана Геннадіївна,

учениця 11 класу Щорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Щорської районної ради


Науковий керівник:

Єрмоленко Алла Олександрівна

учитель історії Щорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1


Об’єкт вивчення: історія відбудови й розвиток загальноосвітньої школи в Україні, невід’ємною складовою якої є Чернігівщина та її регіони, зокрема, Щорський район.

Предмет дослідження: вивчення процесу відбудови й розвитку системи шкільної освіти Щорсівщини в роки першої повоєнної п’ятирічки.

Завдання: показати розвиток мережі шкіл Щорського району в 1944-1950 рр.; проаналізувати стан радянської системи освіти на Щорсівщині; визначити особливості будівництва радянської школи в перше повоєнне десятиліття; простежити освітню, виховну та соціально-політичну спрямованість народної освіти; висвітлити динаміку контингенту вчителів та учнів.

Хронологічні межі дослідження: від початку відбудови до завершення відновлення довоєнної шкільної мережі.

Територіальні межі дослідження – Щорський район Чернігівської області. Основні джерела: матеріали місцевих, державних та відомчих архівів.

Відбудова закладів у Щорському районі почалася одразу після визволення території України від німецько-фашистських загарбників і велася в надзвичайно важких умовах. Довоєнна мережа шкіл практично відновилась на кінець 40-х років. Значна кількість цих закладів розміщувалася в приміщеннях, мало пристосованих для занять. Постійно відчувалась гостра потреба в підручниках, зошитах та навчальному обладнанні. Проблеми й тенденції розвитку післявоєнної освіти Щорського району були зумовлені політико-ідеологічними та суспільно-економічними особливостями розвитку радянського суспільства та процесами, притаманними радянській системі.
Від роду до народу (шляхи і долі Домонтовичів)
Падалиця Оксана Миколаївна,

учениця 9 класу Чорнотицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сосницької районної ради


Науковий керівник:

Чепіга Ольга Миколаївна,

учитель історії Чорнотицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів


Родовідна пам’ять – явище унікальне. Члени нашої родини є нащадками давнього дворянського роду Домонтовичів, тому головним завданням роботи є пошук фактів та подій, учасниками яких були Домонтовичі, дослідження їх життєвих шляхів на зламах історичних подій у краї та країні, від появи їх у нашому селі і аж до сучасності.

Родоначальником роду є середньовічний князь литовського походження святий Довмонт-Тимофій Псковський (1266-1299), дружиною якого була донька Олександра Невського – Марія. Його нащадок – Іван Домонтович, у другій половині XVII ст. обіймав посаду Генерального судді Війська Запорозького. У 1672 р. гетьман Самойлович віддав йому у володіння с. Кудрівку й хутір Бернацький, що поруч з Чорнотичами. За заслуги перед державою родину Домонтовичів у 1797 р. було включено до Загального гербовника дворянських родів.

Нащадок цієї гілки Михайло Олексійович Домонтович – герой російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Його донька, Олександра Михайлівна Коллонтай – народний комісар соціального забезпечення в першому радянському уряді, пізніше – надзвичайний і повноважний посол СРСР у Норвегії, Мексиці, Швеції.

На хуторі Бернацький, поблизу Чорнотич, був маєток поміщика, який успадкував дворянський титул, Євгена Івановича Домонтовича (1851 – 1916).

Біографія роду Домонтовичів викликала велику зацікавленість наших сучасників, адже більшість з них уперше дізналися про цю славну династію.

Зібраний та систематизований матеріал може бути використаний на уроках краєзнавства, історії України та Всесвітньої історії.


Ринок праці Чернігівської області
Циганок Марина Леонідівна,

учениця 11 класу Ніжинського обласного педагогічного ліцею

Чернігівської обласної ради
Науковий керівник:

Афоніна Олена Олексіївна,

доцент кафедри географії НДУ імені Миколи Гоголя, канд.географ.н.


У науково-дослідницькій роботі обґрунтувано суспільно-географічну сутність розвитку та структуру ринку праці Чернігівської області, проаналізувано параметри структури регіонального ринку праці, комплексно оцінено чинники розвитку ринку праці Чернігівської області.

Результати дослідження ринку праці, тенденції розвитку зайнятості й безробіття дозволяють здійснити суспільно-географічне обґрунтування головних напрямків збільшення кількісних та підвищення якісних показників працересурсного потенціалу, зростання зайнятості, стабілізації ринку праці. За функціональними й територіальними ознаками можна виділити три групи напрямків районного, обласного й загальнодержавного значення.

Беручи до уваги опрацьований нами матеріал, ми вважаємо, що практично результати наукової роботи можуть бути використані при вивченні шкільного курсу «Географія».
Німецькі колонії на Бахмаччині
Комісарова Світлана Юріївна,

учениця 11 класу Бахмацької гімназії Бахмацької районної ради


Науковий керівник:

Грищенко Лариса Володимирівна,

учитель історії Бахмацької гімназії


Тема німецьких колоній протягом багатьох років була об’єктом вивчення великої кількості дослідників. Колоністам було надано землі Біловезького степу в Борзенькому повіті з 1767 р., де розпочалося будівництво двох сіл Великий Вердер і Рундевізе. Того ж року розпочалося будівництво містечка Єкатеринополя. Натомість ця ідея лишилася нереалізованою, оскільки створення поблизу Ніжина й Конотопа ще одного торгово-ремісничого центру було малоймовірним. У 1802 р. німецька колонія вже остаточно сформувалася й налічувала шість сіл: Білі Вежі, Великий Вердер, Малий Вердер, Рундевізе, Кальчинівка, Городок. Більшість біловезьких колоністів прибули з Гессена, Рейнських земель, Франкфурта-на Майні, Саксонії, Австрії. За свою столітню історію німецькі колоністи пройшли значну еволюцію. Відбувалася адаптація колоністів до місцевих умов. Незважаючи на те, що в школі вони вивчали німецьку й російську, уплив місцевого населення виявився в культурному відношенні найбільш сильним. На початку 60-х років XIX ст. більшість з них говорила українською мовою. Відбулися значні зміни в побуті колоністів, їхньому одязі, який мав у собі як німецькі, так і українські елементи.

Після здобуття Україною незалежності починається відродження кращих традицій співробітництва між двома народами – створено осередок німецької культури на Чернігівщині «Взаємодія». Популяризація знань про історію німецької меншини, культуру, допомогу у вивченні німецької мови, проведення семінарів і конференцій дає новий імпульс продовженню традицій активного й плідного співробітництва України та Німеччини, засвоєнню діячами культури кращих здобутків європейської цивілізації.

Дослідження цього питання розпочалося в 2000 р., коли до Зеленівської бібліотеки надійшов лист із Німеччини від Якова Андрійовича Райта (1919 р. н., уродженця с. Вердер). За сприяння Бахмацької районної ради, Зеленівської сільської ради з боку дослідників ініціюється відкриття музею у німецькій хаті, де проживала Анастасія Сайко.
Внесок єврейського населення Чернігівщини в розвиток літератури, театрального та музичного мистецтва ХХ століття
Зінченко Світлана Миколаївна,

учениця 11 класу спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи №1 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова


Науковий керівник:

Баржак Наталія Іванівна,

учитель історії спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи №1 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова


Україна – багатонаціональна держава. Однією з національних меншин нашої країни є євреї. Проживаючи на українських землях, вони змогли не тільки зберегти власну самобутність, але й зробити вагомий внесок у розвиток нашої держави. Найбільш визначною була їх діяльність у літературній, музичній та театральній галузях.

Серед євреїв, які зробили значний внесок у розвиток культури ХХ століття було багато наших земляків – чернігівців. Найбільших успіхів у літературі досягли Анатолій Рибаков, Абрам Кацнельсон, Леонід Большаков.

Світове визнання здобули євреї-музиканти, вихідці з Чернігівщини: Юхим Балін, Натан Рахлін, Тимофій Докшицер.

У театральному мистецтві ХХ ст. слід відзначити Іллю Саца та Аллу Абелєву.

Отже, євреї, складаючи незначний відсоток від загальної кількості населення Чернігівщини, зробили вагомий внесок у розвиток літератури, театрального та музичного мистецтва.
Степан Данилович Ніс і національно-культурний рух

ІІ половини ХІХ століття
Кислуха Тетяна Анатоліївна,

учениця 10 класу Городнянської районної гімназії Городнянської районної ради


Науковий керівник:

Полякова Ольга Миколаївна,

учитель історії Городнянської районної гімназії


В умовах реалізації українським народом державного суверенітету, у процесі національного й культурного відродження України важливого значення набуває об’єктивне висвітлення історії національно-культурного руху, керівну роль у якому відігравала інтелігенція. Серед неї був і наш земляк С.Д. Ніс, діяльність і творчий шлях якого варті уваги.

Мета роботи дослідити життєвий та творчий шлях С.Д. Носа, його роль у вивченні й пропаганді української національної культури й побуту, фольклору та етнографії, популяризації етнічно-національної самобутності українського народу, культурно-просвітницькій діяльності, роль у національно-культурному русі ІІ пол. ХІХ ст.

Для досягнення мети було поставлено ряд завдань: проаналізувати культурно-просвітницьку та громадську діяльність С.Д. Носа, доля і діяльність якого пов’язана з Чернігівщиною.

Степан Данилович Ніс своє життя присвятив вивченню й пропаганді української національної культури, глибоко вивчав історію й побут України. Крім збирання фольклору писав твори, які мали своїм завданням «зберегти для народу, для історії цікаві факти, матеріали історичного «народовивчення», сприяти розвитку національного самопізнання». Маючи вищу лікарську освіту, уміло поєднував її з народною медициною, яку вивчав усе своє життя, широко застосовував при лікуванні багатьох хвороб.

Громадський рух на Чернігівщині в 1861 – 1863 рр уособлював український «Курінь» під керівництвом С.Д. Носа. Кращі представники чернігівської інтелігенції працювали над збереженням рідної мови, культури, пробудженням національної свідомості українців. Рідний край для визначного українського етнографа й фольклориста, письменника, лікаря, знавця історії, людини передових переконань та поглядів був джерелом фізичної і духовної наснаги, творчого натхнення.
Участь воїнів з Чернігівщини у війні в Афганістані (1979 – 1989 рр.)
Лопатка Володимир Миколайович,

учень 11 класу Чернігівського обласного ліцею для обдарованої сільської молоді


Науковий керівник:

Гринь Олена Володимирівна,

учитель Всесвітньої історії Чернігівського обласного ліцею для обдарованої сільської молоді, доцент кафедри історії та археології України ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка, канд.іст.н.


Участь радянських військ у війні в Афганістані – одна з найбільш трагічних і водночас суперечливих сторінок нашої історії. Афганська війна призвела до значних людських і матеріальних втрат, падіння авторитету СРСР на світовій арені і пришвидшила його розпад. Військовий конфлікт в Афганістані триває понині. Це зумовлює актуальність обраної теми.

Мета роботи – дослідити участь воїнів з Чернігівщини в афганській війні.

Завдання: опрацювати літературу та історичні джерела з зазначеної теми; охарактеризувати причини вступу радянських військ на територію Афганістану та основні етапи воєнних дій; на підставі усних свідчень дослідити участь у війні мешканців Чернігівщини.

Участь радянських військ у афганській війні (1979 – 1989 рр.) була спричинена «холодною війною». Українці становили другу за чисельністю етнічну спільноту Радянського Союзу, мобілізовану до Афганістану. Умови служби були вкрай важкими через постійну небезпеку та природно-кліматичні особливості регіону. Попри неоднозначні оцінки доцільності присутності радянських військ в Афганістані не підлягає сумніву героїзм воїнів.
Звичаєве право в сімейному житті українського народу
Матвієнко Андрій Сергійович,

учень 11 класу Чернігівського колегіуму №11 Чернігівської міської ради


Науковий керівник:

Рибалко Тетяна Леонідівна,

учитель історії Чернігівського колегіуму №11


Суспільне життя українського народу регулювалося системою загальнообов’язкових правил, розроблених державою, однак у сільських громадах велику силу мало звичаєве право – неписані норми, сформовані на основі вікових традицій, які регулювали різні сфери життя українського народу.

Особливо важливу роль відігравало звичаєве право в сімейному житті українців. В українській культурі родина була священною, вважалася часткою Божої волі, тому створенню сім’ї в народі надавалося великого значення. Український народ виробив низку правових традицій, що протягом століть передавалися з покоління в покоління.

Правові традиції визначали підготовку молоді до шлюбу, які здійснювались через інститут молодіжної громади.

Звичаєве право особливу увагу приділяло ролі жінки в сім’ї, суспільному житті. У системі було, навіть, введено спеціальний термін – «жіноче право».

Правові традиції визначали основи шлюбно-сімейних відносин, функції особистого й майнового становища членів родини, порядок спілкування в сім’ї.


Місце родини Лазаревських в історії України
Грицаєнко Владислав Володимирович,

учень 11 класу Киселівського НВК Киселівської сільської ради

Чернігівського району
Науковий керівник:

Мироненко Алла Ігорівна,

учитель історії Киселівського НВК

Науково-дослідницька робота стосується дослідження значення членів сім’ї в розвитку історичного процесу в Україні в ХІХ столітті.

Актуальність роботи полягає в необхідності відновлення на новому якісному рівні знань про тих людей, які ще досить невідомі в нашій історичній науці. Поштовхом для дослідження стало присвоєння Інституту історії, етнології та правознавства ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка імені О.М.Лазаревського, який не достатньо відомий серед загалу.

Мета – з’ясувати роль і місце родини Лазаревських в історії України, зокрема, історії Чернігівщини, узагальнивши та систематизувавши матеріал, який присвячений цій сім’ї; дослідити вплив процесу становлення дворянського роду Лазаревських на формування світогляду її представників; висвітлити значення стосунків родини Лазаревських, Т.Г. Шевченка та їх вплив на життя і творчість останнього; охарактеризувати внесок О.М. Лазаревського в історичну науку.

У результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що представники родини Лазаревських з набуттям дворянства залишились національно-свідомими українцями, патріотами України. З цього роду вийшли відомі представники творчої еліти.

Родина Лазаревських відіграла певну роль у долі Т.Г.Шевченка, підтримуючи поета на засланні, під час його подорожі по Україні, у Петербурзі.

Найвидатнішим представником цієї родини був О.М. Лазаревський, автор 429 наукових та публіцистичних робіт.



Історія країни в долі солдата

(І.П.Костенко – воїн, викладач, учений, громадянин)
Копил Ярослав Володимирович,

учень 10 класу Ніжинської гімназії №3 Ніжинської міської ради


Науковий керівник:

Мазун Наталія Андріївна,

учитель історії Ніжинської гімназії №3


Досліджувана тема дуже важлива й цікава, оскільки розкриває одну з героїчних сторінок нашої держави – подвиг людей у боротьбі проти німецьких загарбників у роки Великої Вітчизняної війни. Іван Петрович Костенко – людина, що уособлює цілу епоху, у долі якої відбилася історія цілої держави.

Костенко І.П. народився 16 грудня 1921р., був перший мирний рік після І світової та громадянської воєн, рік договорів і кордонів, знищення загонів Петлюри і Махна, економічної розрухи й політичної нестабільності, зневіри та жахливого голоду.

Тридцяті роки – створення колгоспів, поширення трудодня – нової оплати праці на усуспільненій землі й жах від усвідомлення втрат від голодної смерті. Після навчання в школі, смерті батька, продовжує навчання. Догляд за кіньми, військові збори, зустріч із шефами, велика сталінська пропаганда, абсолютний контроль над життям і думками майбутніх офіцерів – ось основа підготовки майбутніх офіцерів артилеристів. Молоді курсанти, офіцери відзначалися напередодні війни високим патріотизмом і самопожертвою, беззастережною вірою в партію й Сталіна, правильність лінії вождя, готовністю віддати всі сили для захисту рідної країни.

Держава оцінила бойові дії солдата наго­родами: Іван Петрович має два ор­дени – Червоного Прапора та Вітчизняної війни II ступеня за організацію розвідки укріпленої лінії оборони супротивника та органі­зацію прориву укріпленого рубежу ворога. Костенко І.П. – патріот Батьківщини, свого міста і в мирний час. Працелюбність, повага до людей – ось життєві чесноти воїна й захисника, учителя й викладача, громадянина своєї держави, у долі якого вмістилася епоха цілої держави.



Микола Андрійович Антіох-Вербицький – видатний педагог, громадський діяч, співавтор Національного Гімну України
Федоренко Євгеній Вікторович,

учень 11 класу Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Чернігівської міської ради


Науковий керівник:

Коновал Ольга Василівна,

учитель історії Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4


У нашій роботі досліджується доля людини, яка була активним громадським діячем Чернігівщини, педагогом та поетом. М.А. Антіох-Вербицький належав до передової української інтелігенції, яка займалась культурно-просвітницькою та суспільно-політичною діяльністю. Він є представником одного з найдревніших родів Чернігівщини – Антіохів-Вербицьких, який сягає корінням ще XV ст. Цей рід дав світу багатьох військових, педагогів, дослідників, літераторів. Нащадки роду зберігають пам'ять про минуле, підтримують традиції роду, щороку збираються разом, щоб віддати данину пам’яті своїм славним предкам.

У роботі описана біографія М.А.Антіоха-Вербицького, його особистий внесок у розвиток культурно-просвітницького відродження України в ІІ пол. ХІХ ст., зв’язки з іншими громадськими діячами України, зокрема, О. Марковичем, Т. Шевченком, Л. Глібовим, М. Лисенком, П. Чубинським, педагогічна та літературна діяльність. Як стало відомо з родинних листів, усі твори Антіоха-Вербицького були знищені чекістами в 30-х роках ХХ століття.

Третій розділ роботи присвячений Національному Гімну України. Мало кому відомий той факт, що цей твір був написаний М.Вербицьким у співавторстві з Т. Рильським, П. Чубинським та О. Стояновим.

Микола Андрійович був дуже скромною людиною, тому й залишився поза увагою його внесок у написання твору. В одному зі своїх листів до місцевого літератора він пояснив, що в сучасному Гімні лише два його рядки й приписав авторство Чубинському. Постать М. Вербицького заслуговує на увагу нашого покоління. Він до кінця своїх днів був патріотом України, зберігав і залишався вірним своїй Батьківщині.



Становлення та подальший розвиток учнівського самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах

(учора, сьогодні, завтра)
Кочнєва Юлія Віталіївна,

учениця 11 класу Чернігівського колегіуму №11 Чернігівської міської ради


Науковий керівник:

Редчиць Світлана Іванівна,

учитель історії і права Чернігівського колегіуму №11


Актуальність роботи полягає в тому, що створення органів учнівського самоврядування в навчально-виховних закладах: допомагає виховати й сформувати свідомого, з активною громадською позицією громадянина України; сприяє покращенню особистісних стосунків і спільній діяльності; формує вміння співпрацювати на принципах гласності та демократії.

Мета роботи – обґрунтувати необхідність створення та функціонування органів учнівського самоврядування, передбачити шлях подальшого його ефективного розвитку та визначити необхідні для цього умови.

Учнівське самоврядування ефективна та важлива складова, яка дозволяє реалізувати свої управлінські здібності, виявити потенційних лідерів, дає навички роботи з великими колективами, дозволяє сформувати майбутню еліту української нації.
Нераціональне використання водних ресурсів України.

Питання вирішення цієї проблеми
Калініченко Ольга Сергіївна,

учениця 9 класу Чернігівського колегіуму №11 Чернігівської міської ради


Науковий керівник:

Савченко Ірина Олександрівна,

учитель географії Чернігівського колегіуму №11


У наш час вода є одним з найбільш використовуваних видів природних ресурсів.

Інтенсивне використання водних ресурсів, урбанізація великих територій, застосування агрохімічних засобів у сільському господарстві, розвиток транспортних комунікацій (насамперед водних) призвели до значного зростання ролі антропогенних чинників у формуванні хімічного складу природних вод.

Чернігівська область добре забезпечена водними ресурсами. Водойми Чернігівщини використовуються для водопостачання, зрошення, рибальства, рекреації та судноплавства (Дніпро, Десна).

Основними джерелами забруднення природних вод є промисловість, комунальне і сільське господарства, автотранспорт.

Протягом багатьох років в Чернігівській області в результаті виробничої діяльності накопичилась велика кількість токсичних відходів, які є основними джерелами забруднення водних ресурсів.

Забруднення ґрунтових вод протягом багатьох років буде залишатися однією з основних екологічних проблем Чернігівщини.

Вирішити проблему можна шляхом упровадження заходів щодо покращення стану водних об’єктів у промисловості, комунальному та сільському господарствах; певних організаційно-правових заходів, а також заходів, що не потребують значних фінансових витрат. Разом з тим, для вирішення даної проблеми потрібні величезні фінансові ресурси, кваліфіковані вчені, значний проміжок часу.

Іван Понтяр та Перша окрема лижна бригада

(маловідомі сторінки історії Великої Вітчизняної війни)
Скрипка Денис Вікторович,

учень 11 класу Вертіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

імені М.П.Кирпоноса Ніжинської районної ради
Науковий керівник:

Веклич Валентина Олексіївна,

учитель історії Вертіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

імені М.П.Кирпоноса
Шлях до перемоги – це подвиг мільйонів людей. Одні з них стали добре відомі, про інших знають мало, а деякі залишились зовсім невідомими.

Орловська земля привітно зустрічає рідних свого героя-визволителя – дочок І.І.Понтяра.

Вертіївка – рідна земля Івана Івановича Понтяра.

Понтяр І.І. – військовий, який захищав інтереси своєї держави.

Формування лижних бригад – створення умов для успішного зимового наступу радянських військ на великій території від Кавказу до Ленінграду.

Окрема лижна бригада – визволитель курських та орловських земель.

Триденний бій (19-21 лютого 1943 року):


  • відновлення зв’язку між Дмитрівськом та Орлом;

  • зустріч з передовими частинами 13-ї армії;

  • виведення бригади з оточення.

Загибель командира бригади І.І.Понтяра. Поховання в селі Жданівка.

Пошуки місця захоронення комбрига. Віднайдення могили з амулетами Понтяра І.І. «Поле матроської слави» – німий свідок боїв і мужності моряків.

Розповідь про подвиг І.І.Понтяра жителям Вертіївки – мета однієї з експозицій місцевого музею.

Військово-історична література про подвиги моряків-тихоокеанців – джерело збагачення знань про історію Великої вітчизняної війни.

Доньки Івана Івановича, Валентина та Ніна, – гідні продовжувачі справ свого батька.

Вклонися світлій пам’яті солдата, що визволення й сонце нам приніс
Мураль Ганна Михайлівна,

учениця 9 класу Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Прилуцької міської ради


Науковий керівник:

Мандзюк Олена Віталіївна,

учитель історії Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7


Велика Вітчизняна війна тяжким тягарем лягла на плечі жителів м. Прилуки. Місто було окуповане 18 вересня 1941 року, визволене 18 вересня 1943 року. Під час окупації на території міста діяли підпільні організації, у лісах – партизанські загони. Тисячі молодих прилучан були вивезені до Німеччини, місцеве населення вимушене працювати на окупантів. Зафіксовані дані про масові знищення мирного населення на території міста.

Об’єктами екскурсійного туристичного маршруту, пов’язаними з Великою Вітчизняною війною є: меморіальна дошка, розміщена на буд. №61 по вул. Шевченка, яка засвідчує факт перебування штабу Південно-Західного фронту; пам’ятник-меморіал жертвам фашизму, споруджений по вул. Київській; пам’ятники Героям Радянського Союзу Олегу Кошовому та Івану Дубинському в сквері по вул. Київській; буд. №255 по вул. Київській, у якому пройшло дитинство О. Кошового; Парк Слави, бойовий танк «Т-34»; пам’ятник воїнам, що загинули під час Великої Вітчизняної війни.

Учителі Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ст. №7 брали участь у бойових діях на фронтах війни.

Рада Прилуцької міської організації ветеранів України, здійснює активну діяльність у таких напрямках: надання допомоги ветеранам війни та праці, патріотичне виховання молоді, збереження та увіковічення людської пам’яті про війну.



ВІДДІЛЕННЯ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ
Синтез 4,5-поліметилен-2Н-1,2,4,6-тіатріазін 1,1-діоксидів на основі

лактимних етерів
Бовда Андрій Сергійович,

учень 11 класу ліцею №15 м. Чернігова
Наукові керівники:

Бовда Ірина Петрівна,

учитель методист ліцею № 15 м.Чернігова



Ходаченко Олександр Миколайович,

асистент кафедри хімії ЧНПУ ім. Т.Г.Шевченка


Конденсацією лактимних етерів з сульфамідом отримані 1-азацикло-2-алкіліденсульфаміди 1, які були використані для синтезу похідних 4,5-поліметилен-2Н-1,2,4,6-тіатріазин 1,1-диоксидів.

Знайдено, що при взаємодії 1 з ароматичними альдегідами утворюються продукти 2, які в залежності від природи замісника в ароматичному ядрі можуть існувати в двох таутомерних формах: при наявності електронодонорних замісників сполуки 2 існують переважно в розімкненій формі А, в інших випадках – в циклічній формі В.


R1 = -CH3, -CH2C(O)-4-Cl-C6H5, -CH2C(O)NH-4-Cl-C6H5, -C(O)CH3


4,5-поліметилен-2Н-1,2,4,6-тіатріазин 1,1-діоксиди 2 були задіяні у реакціях з алкілуючими та ацилуючими агентами, у результаті отримані відповідні 3-N-заміщені продукти 3.

Усі синтезовані речовини не описані в літературі та є аналогами вже відомих біологічноактивних речовин.


Феномен чашки в життєвому світі особистості
Левченко Вікторія Олександрівна,

учениця 11 класу Бахмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Бахмацької районної ради


Науковий керівник:

Лапа Оксана Миколаївна,

практичний психолог Бахмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5


Життєвий світ особистості визначається не тільки соціумом, але й речами, що оточують людину. Через предмети побуду людина посилає в світ зашифровані дані про власний характер, уподобання, комунікативні переваги, емоційний настрій. Моменти релаксації й задоволення дуже часто асоціюються з уживанням кави, чаю або соку. У всіх нас є улюблені чашки, які нагадують про приємні моменти в нашому житті.

Гіпотезою нашого дослідження ми передбачаємо, що чашка як феномен людської свідомості відображає не тільки уподобання, але й особливості характеру й темпераменту особистості.

Метою нашого дослідження є виявлення залежності між типами акцентуалізації особистості та вибором певного виду чашки.

Завданнями нашого дослідження є: дослідити аспекти історичного розвитку чашки як феномену в житті людини; визначити місце феномену чашки в житті сучасної людини; дослідити акцентуації характеру особистості різновікової вибірки людей; виявити особливості використання чашки людьми різних статей та вікових груп; визначити поради щодо купівлі чашки в подарунок для людей різного віку, статі, акцентуйованості характеру.

У нашому дослідженні ми використали методи: аналізу, cинтезу, анкетування, тестування, опитування.

Теоретичне значення нашого дослідження полягає у визначенні місця феномену чашки в житті особистості, виявленні залежності вибору оточуючих предметів побуту від акцентуацій характеру людини.

Практичним значенням дослідження є використання висновків щодо зовнішнього прояву особливостей характеру через феномен особистої чашки та визначення порад щодо вдалої купівлі чашки в подарунок.
Лісові рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду

Ніжинського району
Гігашвілі Наталія Автанділівна,

учениця 11 класу Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради Чернігівської області при НДУ імені Миколи Гоголя


Науковий керівник:

Гавій Валентина Миколаївна,

викладач ЧНПУ ім. Т.Г.Шевченка, канд.біол.н., доцент

Ніжинський район, як один з перспективних районів Чернігівщини, що розташований на межі двох природних зон, на перехресті важливих транспортних комунікацій має сприятливі чинники для розвитку рекреаційної сфери.

Метою роботи є оцінка лісових рекреаційних ресурсів природно-заповідного фонду Ніжинського району Чернігівської області та визначення напрямів їх подальшого використання.

Основними показниками, які визначають рекреаційні функції лісу, є віковий та породний склад. Видовий склад лісу обумовлює фітонцидність лісу, тобто його здатності здійснювати бактерицидну, фунгіцидну, протистоцидну дію. Ліси природно-заповідного фонду Ніжинського району мають високий рівень фітонцидності. Найвищий рівень фітонцидності характерний для лісового масиву „Середовщина” (5 балів), найнижчий – для лісових масивів „Зайцеві сосни” та „Луб’янка” (4 бали).

Видовий склад лісів обумовлює ступінь газо- і димостійкості лісу, яка виявляється в пристосуванні рослин до техногенного забруднення повітря й ґрунтів. Ступінь газо- і димостійкості лісів Ніжинського району коливається від 3,4 до 1 балів. Дуже газостійкі ліси ботанічного заказника „Луб’янка”, газонестійкими є ліси заказника „Зайцеві сосни”.

Рекреаційна оцінка лісових ресурсів природно-заповідного фонду Ніжинського району показала, що вони дають змогу організації туризму, відпочинку вихідного дня і є достатніми для забезпечення перспективного розвитку рекреаційного комплексу.
Еколого-ценотичні та анатомо-морфологічні особливості сукулентів околиць міста Чернігова
Васильцов Ігор Анатолійович,

учень 11 класу гімназії №31 гуманітарно-естетичного профілю м. Чернігова
Науковий керівник:

Лукаш Олександр Васильович,

доцент кафедри екології та охорони природи ЧНПУ ім. Т.Г.Шевченка,

к.біолог.н.

У природних місцезростаннях околиць м. Чернігова серед інших груп рослин по відношенню до вологості сукуленти є найменш чисельними й представлені трьома видами природної флори, зокрема, Sempervitum ruthenicum, Sedum ruprechtii та Sedum arce, а також – одним адвентивним видом Aizopsis aizoon. Установлено, що найбільшу еколого-ценотичну амплітуду має мезосукулент Sedum acre. S. ruprechtii трапляється в термоксерофільних псамофітних угрупованнях класу Koelerio glaucae-Corynephoretea canescentis, а Sempervitum ruthenicum - лише в сухих соснових лісах лісостепового типу, які належать до класу Pulsatillo-Pinetea sylvestris. На прикладі Sedum arce показано, що мезосукуленти можуть рости в умовах різного зволоження. Із збільшенням зволоження висота рослин збільшується на 1-4 см, при цьому в місцезростаннях ближче до води спостерігаємо збільшення довжини листків на 0,5-3,5 мм та збільшення кількості листків. Найбільша кількість листків – у рослин мезофітних місцезростань, найменша – ксерофітних. Стебла та листки сукулентів укриті кутинізованою епідермою та восковим нальотом, кореневі системи цих рослин завжди розміщені в поверхневих шарах ґрунту, що дозволяє дуже швидко після дощів поповнювати запаси води у паренхімі. У сукулентів значного розвитку набула гідропаренхіма. Проте її вміст корелює з екологічними вимогами рослини до середовища й становить від 1/3 (у мезосукулентів) до 2/3 (у еусукулентів). Об’єм гідропаренхіми збільшується за рахунок зменшення об’єму інших тканин, насамперед - губчастої паренхіми. Посухостійкість сукулентів збільшується в напрямку: Sempervitum ruthenicum - Sedum arce – Sedum ruprechtii, що підтверджує й збільшення величини осмотичного тиску клітинного соку клітин мезофілу в цьому ряду.


Імовірнісні математичні методи обрахунку кількості бінарних неорганічних сполук молекулярної будови
Хільок Євген Едуардович,

учень 11 класу Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради Чернігівської області при НДУ імені Миколи Гоголя


Науковий керівник:

Москаленко Олег Вадимович,

доцент кафедри хімії НДУ імені Миколи Гоголя, канд.хім.н.


Опис природи певних хімічних явищ досить часто потребує оцінки невідомих параметрів та структур. Їх пошук потребує багаторазових випробувань різних гіпотез про процеси, що досліджуються. Тому вибір, формулювання та оцінка параметрів математичної моделі для визначення кількості бінарних неорганічних сполук молекулярної будови є актуальною проблемою сучасної теоретичної хімії.

У роботі розроблено підходи до створення математичної моделі, що характеризує існування бінарних неорганічних сполук молекулярної будови; проаналізовано можливість застосування математичної моделі до визначення кількості бінарних неорганічних сполук молекулярної будови та запропонована математична модель для обчислення кількості бінарних неорганічних сполук молекулярної будови.

Проведено моделювання й обчислення ймовірної кількості бінарних неорганічних сполук для груп «Неметали», «Лужні і лужно-земельні метали», «Лантаноїди», «Актиноїди», «Інші метали».

Виведено й застосовано єдину загальну формулу для обчислення кількості бінарних неорганічних сполук молекулярної будови.

Перевірено виведену формулу на практиці та продемонстровано її придатність для обчислення загальної кількості бінарних неорганічних сполук молекулярної будови.

Застосовано запропоновану математичну модель для обчислення кількості бінарних неорганічних сполук молекулярної будови, обчислена їх імовірна загальна кількість, яка становить 3340.


Зоотоксинологічна характеристика отруйних тварин Щорського району
Кухаренко Тетяна Миколаївна,

учениця 10 класу Щорської районної гімназії Щорської районної ради
Науковий керівник:

Мудрицька Оксана Михайлівна,

учитель біології Щорської районної гімназії


Отруйність, як властивість живої матерії, з давніх часів знаходиться у сфері уваги вчених. Отрута як зброя, отрута як цілюща речовина, шукання нових отрут і протиотрут – ось далеко не повний перелік питань, над якими століттями працювали дослідники.

Мета роботи – розробити зоотоксинологічну характеристику отруйних тварин Щорсівщини.

Мета передбачає виконання таких завдань:

- здійснити огляд наукових праць і аналіз джерел з питань зоотоксинології;

- установити наявність у фауні Щорського району отруйних видів, з’ясувати їх таксономічну належність, здійснити аналіз та класифікувати досліджувані види тварин за зоотоксинологічною систематикою;

- охарактеризувати першу допомогу й профілактику при тваринних отруєннях;

- довести необхідність охорони отруйних тварин.

Було обстежено отруйні тварини класів: Павукоподібні (1вид), Комахи (11 видів), Земноводні (5 видів), Плазуни (1 вид). З’ясовано, що отруйними можуть бути різні органи тварин: шкірні залози амфібій, анальні залози або гемолімфа комах, спеціалізовані отруйні залози змій. У пасивно-отруйних тварин отруйні метаболіти виробляються в організмі і накопичуються в різних органах і тканинах (травних, статевих). У природних умовах шляхи введення отрут визначаються особливостями біології отруто-утворюючого організму й хімічною природою токсинів. Незважаючи на те, що більшість отруйних тварин є небезпечними для людини, вони самі потребують захисту й охорони.


Вплив гербіцидного забруднення водного середовища на процеси глюконеогенезу в тканинах білого амура
Мальченко Катерина Петрівна,

учениця 11 класу ліцею №15 м. Чернігова


Науковий керівник:

Мехед Ольга Борисівна,

старший викладач ЧНПУ ім. Т.Г.Шевченка, канд.біол.н.


Унаслідок антропогенного впливу на водойми, риби, як одна з найбільш високоорганізованих груп гідробіонтів, змушені використовувати різноманітні механізми пристосування до змінених умов навколишнього середовища. Вивчення специфічних та загальних змін у їхньому організмі є основним завданням на шляху розробки критеріїв екологічного біомоніторинга водойм. Вплив гербіцидів на метаболізм в організмі риб різноманітний і залежить від багатьох чинників: параметрів середовища, віку риб, пори року, особливостей живлення тощо. У відповідності до сучасних уявлень, основним механізмом регуляції метаболічних процесів є зміни активності окремих ферментів чи ферментних систем, що забезпечують нормальний хід метаболізму.

Мета дослідження вивчення впливу гербіцидів (зенкору та раундапу) на перебіг реакції глюконеогенезу в організмі білого амура.

Об’єкт дослідження білий амур (Ctenopharingodon idella Val.).

Виявлено, що досліджені гербіциди викликають специфічні зміни глюконеогенезу в тканинах білого амура. Ці зміни пов’язані з формуванням термінової та довготривалої адаптації до дії гербіцидів в організмі риб. Ферменти необоротних реакцій глюконеогенезу збільшують свою активність в відповідь на гербіцидне забруднення водного середовища. Вміст глюкози в тканинах піддослідних риб збільшується за дії гербіцидів. Виключення становить мозок білого амура. Зміни кількості глюкози в тканинах риб можна пов’язувати як зі змінами активності ферментів катаболізму вуглеводів, так і з інтенсивністю їх утворення. Кількість глікогену значно зменшується у піддослідних риб порівняно з рибами контрольної групи, що може призвести до виснаження організму в умовах зимового голодування.


Адвентивні види у флори РЛП «Міжрічинський»
Даніч Тетяна Сергіївна,

учениця 11 класу гімназії № 31 гуманітарно-естетичного профілю м. Чернігова


Науковий керівник:

Лукаш Олександр Васильович,

доцент кафедри екології та охорони природи ЧНПУ ім. Т.Г.Шевченка, канд.біол.н.
Метою нашої дослідницької роботи було дослідити процес адвентизації флори РЛП «Міжрічинський». Дослідження проводились під час екологічного практикуму 2007-2009 рр.

Останнім часом спостерігається інтенсивне проникнення в поліські райони адвентивних видів. Поширення синантропних видів на осушених і прилеглих до них територіях визначається, насамперед, ступенем порушення ґрунтового покриву. Освоєність прилеглої території значною мірою визначає характер поширення синантропних видів.У РЛП «Міжрічинський» виявлено 23 види адвентивних рослин, переважно північноамериканського та південноамериканського походження. За результатами наших досліджень, проведених у РЛП «Міжрічинський», на цій ПЗТ активно поширюються північноамериканські кенофіти Oenothera rubricaulis та Lepidium densiflorum. Ці види опановують піщані перелоги та узлісся сухих соснових лісів класу Koelerio glaucae-Corynephoretea canescentis Klika Vaccinietalia Kielland-Lund 1967.

Установлено, що Хрінниця густоквіткова має проективне покриття до 25%. Найбільше проективне покриття виду виявлено на перелогах та біля доріг, а найменше – біля городів. Найвищі рослини – біля городів, тому що внесення добрив сприяє успішному розвитку рослин, найменші – біля доріг, оскільки постійний рух транспорту пригнічує рослини. Вид успішно поширюється в порушені напівприродні та природні рослинні угруповання. Для роду Centaurea найкращими умовами є проростання на перелогах та біля городів. Трохи гіршими є умови проростання біля доріг і зовсім нестерпними є умови на узліссях.

На основі аналізу морфометричних показників Енотери (кількість та розміри вегетативних і генеративних органів) встановлено, що найсприятливішими умовами для розвитку Енотери у РЛП «Міжрічинський» є ділянки на перелозі, а найменш сприятливі – на узліссі.


Кохлеарна імплантація в реабілітації дітей з вадами слуху
Залозна Софія Олегівна,

учениця 10 класу Сосницької гімназії ім.О.П.Довженка Сосницької районної ради


Дударенко Валентина Яківна,

учитель біології Сосницької гімназії ім. О.П.Довженка


Завданням роботи було дослідити кохлеарну імплантацію в реабілітації дітей з вадами слуху.

У роботі викладено історію та теоретичне обґрунтування кохлеарної імплантації, розглянуто будову та принцип роботи кохлеарного імпланта, чітко простежені етапи кохлеарної імплантації, описано хірургічну реабілітацію дітей з сенсоневральною глухотою та післяопераційну слухову реабілітацію дітей після кохлеарної імплантації. Зроблено висновки про важливість раннього виявлення порушень слуху, про те, що ефективність кохлеарної імплантації залежить від етиології глухоти, доопераційної слухової реабілітації, часу проведення операції та інтенсивності післяопераційних реабілітаційних заходів з розвитку слуху і мови за активної участі сім’ї.

У вступі розкривається сутність та стан дослідженості теми. У теоретичних розділах викладається історія розвитку кохлеарної імплантації; досліджується теоретичне обґрунтування кохлеарної імплантації; подаються етапи процесу кохлеарної імплантації; висвітлюється хірургічна реабілітація дітей з сенсоневральною глухотою; досліджується післяопераційна слухова реабілітація дітей після кохлеарної імплантації (з досвіду роботи сурдопедагога дошкільної групи Сосницької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Залозної Т.С.).

У роботі доведено, що кохлеарна імплантація є найбільш сучасним і прогресивним методом лікування сенсоневральної глухоти.


Смачна небезпека
Дубовець Вікторія Олександрівна,

учениця 9 класу Новгород-Сіверської державної гімназії імені К.Д.Ушинського


Науковий керівник:

Сивоглаз Наталія Володимирівна,

учитель біології та географії Новгород-Сіверської державної гімназії

імені К.Д.Ушинського
Науково-дослідницька робота «Смачна небезпека» складається зі змісту, вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків з фотоматеріалами і нормативними документами.

У вступі визначено об’єкт, предмет та мету дослідження, висунуто гіпотезу. Вказані методи, які використовувалися для вирішення поставлених завдань.

У першому розділі розкрито історію розвитку європейського харчування, яка представлена п’ятьма періодами та подано тенденції розвитку харчування в Європі, описано еволюційні зміни в харчуванні з давніх часів до сучасності.

У другому розділі подано детальну характеристику груп харчових добавок та їх наслідки при вживанні з харчовими продуктами.

Третій розділ розкриває шкідливий вплив добавок на здоров’я дитячого та підліткового організму, дорослої людини.

У четвертому розділі виділено шість груп продуктів, які несуть небезпеку при щоденному їх вживанні в раціоні харчування.

П’ятий розділ містить аналітичні матеріали дослідницького характеру, що підтверджують висунуту нами гіпотезу та корисні поради для споживача, щоб уникнути негативного впливу небезпечних харчових добавок.

Висновки підтверджують актуальність та значущість обраної теми.


Рінгтон для мобільного як об’єкт дослідження особистісних рис людини
Волкова Анастасія Петрівна,

учениця 10 класу Новгород-Сіверської державної гімназії

імені К. Д. Ушинського
Науковий керівник:

Сердюк Ніна Михайлівна,

викладач психології Новгород-Сіверської державної гімназії

імені К.Д.Ушинського
Оскільки ранній юнацький вік – це період значних зрушень у розвитку самосвідомості особистості, виникнення усвідомленої потреби в самовихованні – важливий етап становлення характеру. Підлітки мають значно більші можливості змінювати свій характер, його негативні сторони.

Психологи стверджують, що рінгтон є дзеркалом людської душі, в якому відбивається багато рис характера.

Мета дослідження – дослідити можливості визначення особистісних рис через аналіз мелодій виклику мобільного телефону.

Здійснено теоретичний аналіз психологічної, педагогічної та медичної літератури з даної проблеми; проаналізовано взаємозв’язки між типом акцентуації характера, темпераментом учнів та ранжуванням мелодій виклику мобільного телефону.

Розроблено методичні рекомендації щодо корекції характеру учня за допомогою мелодій рінгтону мобільного телефону.

Отже, висунута нами гіпотеза підтвердилась, а саме: через аналіз мелодій виклику для мобільного телефону, можна визначити відповідні особистісні риси (акцентуації) та домінуючу спрямованість особистості.


Дніпровська велич Любеча у свідомості місцевої молоді
Звонок Ганна Михайлівна,

учениця 10 класу Любецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ріпкинського району


Науковий керівник:

Мещенинець Наталія Андріївна,

практичний психолог Любецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів


Дослідження екологічної свідомості молоді є актуальним на сучасному етапі, бо саме молоді належить майбутнє й від того, які вона має цінності, ціннісні орієнтації та мотиви поведінки залежить майбутнє оточуючого нас середовища та суспільства взагалі.

Впливи середовища на психіку людей ще не достатньо вивчені. Дана робота є спробою дослідити характерні особливості екологічної свідомості, що сформувалися під впливом історико-географічного чинника.

Гіпотеза дослідження – унікальність та специфічність умов проживання своєрідно впливає на світосприйняття та формування екологічно значимих цінностей.

Робота присвячена питанням екологічної психології, предметом вивчення якої є екологічна свідомість. У теоретичній частині розглядаються поняття свідомості, екологічної свідомості, ментальності українського народу, світогляду та соціалізації особистості.

Дослідження екологічної свідомості проводилося з учнями 10 класу смт. Любеч Ріпкинського району Чернігівської обл. Стародавнє місто Любеч розташоване на березі Дніпра. Долина Дніпра в районі Любеча – це єдине місце на Україні, яке зберіглося в первісному вигляді.

Щоб з’ясувати погляди й уявлення шкільної молоді про місце свого проживання та про себе, як особистості, було розроблено анкету «Метафоричні проекції людських якостей Дніпра, Любеча та власного «Я» в уявленнях старшокласників». Результати виявили 10 позитивних рис характеру, які у свідомості десятикласників є спільними для Любеча, Дніпра та «Я-ідентифікації». Найчастіше повторилися такі якості, як незалежність (72% опитаних), гордість (70%) і патріотизм (70%). Це підтверджує першу частину нашої гіпотези про те, що історико-географічний чинник має вплив на формування світогляду молоді.

Для вивчення екологічної свідомості молодих любечан був використаний тест «Екоціннісних диспозицій» (В.О.Скребець). Отримані результати свідчать, що серед цінностей десятикласники вважають пріоритетними моральні (56%) та екологічні (52%) цінності.

Дії й поводження десятикласників у природному середовищі визначаються широким діапазоном екопсихологічних диспозицій: від індиферентної до гашенарної, але значна частка серед них належить колаборативній екодиспозиції (78%).

Отже, дослідження підтвердило, що проживання в історично багатій та географічно значимій місцевості позитивно впливає на формування світогляду та екологічної свідомості місцевої молоді.
ВІДДІЛЕННЯ ЕКОЛОГІЇ ТА АГРАРНИХ НАУК
Дія мікробних препаратів на підвищення продуктивності люпину жовтого
Гаврилюк Андрій Валерійович,

учень 11 класу гімназії №31 гуманітрано-естетичного профілю м.Чернігова


Науковий керівник:

Токмакова Любов Миколаївна,

завідувач лабораторії біофосфору інституту с.-г. мікробіології УААН,

канд.с.-г.н.
У роботі обґрунтована важливість вирощування люпину. Розглянуто питання фосфорного живлення сільськогосподарських культур, наявність його в ґрунті та шляхи його доступності рослинам.

Дослідження присвячені пошуку нових штамів фосформобілізівних бактерій для підвищення продуктивності люпину жовтого.

Актуальність досліджень полягала у вивченні впливу мікробних препаратів на основі азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних бактерій на підвищення продуктивності люпину жовтого сорту Лідер.

Метою досліджень було: вивчити мікробіологічні процеси в ризосфері люпину жовтого та визначити дію бактеріальних препаратів на ріст, розвиток та продуктивність люпину жовтого сорту Лідер.

Робота була спрямована на вирішення таких завдань:

- ознайомитись з методами мікробіологічних та польових досліджень;

- визначити ріст і розвиток люпину жовтого під впливом мікробних препаратів;

- вивчити вплив фосфатмобілізувальних бактерій на мікробіологічний процес мобілізації фосфору з ґрунту;

- визначити дію бактеризації на продуктивність люпину жовтого.

Проведені дослідження з вивчення дії фосфатмобілізувальних бактерій на мікробіологічний процес мобілізації фосфору з ґрунтових резервів та вивчення ефективності застосування мікробних препаратів альбобактерину, ризоторфіну та їх сумісної дії в посівах люпину жовтого сорту Лідер. На основі отриманих даних встановлено, що:



  • застосування біопрепаратів альбобактерину та ризоторфіну сприяє збільшенню висоти рослин по варіантах на 7,6–10,5 см порівняно з контролем;

  • бактеризація насіння люпину жовтого альбобактерином та ризоторфіном сприяє збільшенню кількості бульбочок на коренях рослин на 17,9–46,1 %. Кількість бобів збільшується на 10,0 % та кількість насінин у бобі на 25,6 %, маса 1000 насінин до 16,3 %;

  • застосування біопрепарату альбобактерину та його сумісна дія з ризоторфіном сприяє збільшенню чисельності фосфатмобілізувальних та кислотоутворюючих мікроорганізмів у кореневій зоні люпину жовтого, активізує процес мобілізації фосфору з ґрунтових резервів, покращуючи при цьому фосфорне живлення рослин;

  • передпосівна інокуляція насіння люпину жовтого мікробіологічними препаратами альбобактерином та ризоторфіном підвищує урожайність зерна люпину жовтого на 9,3 ц/га або 52,8 %, зеленої маси на 71,0 ц/га або 19,9 %;

  • під дією бактеризації вміст P2O5 у зерні люпину зростає від 1,10 % на суху речовину до 1,30 % на суху речовину, у зеленій масі від 0,80 % на суху речовину до 0,86 % на суху речовину. Вміст протеїну в зеленій масі інокульованих рослин вищий на 2,69–3,25 % у порівнянні з контролем, а у зерні на 3,1–3,3 %.


Оцінка забруднення ґрунту м. Чернігова методом біотестування
Васильченко Анатолій Володимирович,

учень 11 класу Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Чернігівської міської ради


Науковий керівник:

Деревинська Лариса Валеріївна, учитель біології Чернігівської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6

Для оцінки забруднення оточуючого середовища застосовується метод біотестування. В якості тест-об’єкта використовується мушка дрозофіла, за допомогою якої можлива оцінка ступеня акумуляції полюнатів та оцінка мутагенної активності субстрату й дослідження ознак у ряду поколінь мушок.

Для оцінки забруднення ґрунту в м. Чернігові досліджувались проби повітряно-сухого ґрунту взяті з ділянок біля Міського парку культури, Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ст.№6 та ТЕС.

При схрещуванні дрозофіл використовувались поживні середовища, приготовані на водяних витяжках повітряно-сухих ґрунтів з досліджуваних ділянок.

Експериментальні дослідження показали, що найбільше забруднений ґрунт на території поблизу ТЕС (100% мутацій), менше біля Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ст. №6 (75% мутацій). І найменше забруднений ґрунт на території Міського парку культури (25% мутацій).

За даними лабораторії санітарно-гігієнічного відділу Чернігівської СЕС ґрунт міста на досліджуваних ділянках у різній мірі забруднюється сполуками важких металів, сірки, нітратами, бензолом. Ці речовини негативно впливають на організм дрозофіли.

Порівнюючи результати нашого експерименту й дані Чернігівської СЕС, можна зробити висновок, що метод біотестування за допомогою плодової мушки дрозофіли може використовуватись для оцінки забруднення ґрунтів.


Визначення стану навколишнього середовища за комплексом ознак

у голонасінних (на прикладі міста Чернігова)
Гейко Тетяна Сергіївна,

учениця 11 класу Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді


Науковий керівник:

Карпенко Юрій Олександрович,

завідувач кафедри екології та охорони природи ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка, канд.біол.н.


Сучасні процеси урбанізації набувають значних масштабів і спричиняють кардинальні зміни природних систем та їх складових. Рослинний покрив у міських системах, у тому числі його дендроскладова, виконує ряд важливих екологічних функцій, пов’язаних з стабілізацією та підтриманням окремих параметрів навколишнього середовища.

Наукового рівня біоіндикація почала набувати з розвитком геології, географії, ґрунтознавства, ботаніки. Її становлення й розвиток як наукового напрямку пов’язаний з роботами А. Гумбольта (1805, 1807, 1814), Л. Поста (1862), А. Гридебаха (1880). У 60-х роках XX ст. відбувається виокремлення фітоіндикації як самостійного наукового напрямку та подальша її диференціація, узагальнення матеріалів, розробка різних екологічних шкал, нових методів дослідження й оцінка екологічних факторів.

Голонасінні рослини можуть виступати як біоіндикатори протягом року. Використання хвойних дуже інформативно на малих територіях, що дає змогу визначити вплив екологічного фактору (автошляху) на прилеглу зону, а також стан навколишнього середовища на певній міський території.

Об’єктом нашого дослідження була Picea pungens Engelm, форма срібляста (Аrgentea Beissn) та голуба (Сoerula Beissn.), Північно-Американський інтродуцент. Нами проводилися дослідження морфометричних показників Picea pungens Engelm, зокрема, її хвої, зовнішнього габітусу. Був проведений однофакторний дисперсійний аналіз для того, щоб з’ясувати причинно-наслідкові відношення впливу фактору (стан атмосфери) на результативну ознаку (довжину та ширину хвої, бруньок і т.д.); для з’ясування достовірності різниці морфометричних показників у різних контрольних точках. Було зроблено порівняння середніх дисперсійного комплексу та оцінка сили впливу фактору на ознаки. Місто Чернігів відноситься до групи слабко або середньо-забруднених урботериторій, з певним перевищенням ГДК за окремими показниками.

Найбільш забрудненнями є точки А (І) і В (ІІ) (район алеї по Проспекту Миру і вул. Київській біля комплексу «П’ятницький»), про що свідчать показники некротичних змін, довжини бруньок, тривалості життя хвої та її суха вага.

В якості найбільш чутливих показників, які можна використовувати для біоіндикації стану м. Чернігова за допомогою ялини колючої виступають: некрози, довжина та число бруньок, тривалість життя хвої, суха вага хвої, число хвоїнок на 10 см пагона.


ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

ВІДДІЛЕННЯ МАТЕМАТИКИ …………………………………………………6

ВІДДІЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ …………………………………………………..12

ВІДДІЛЕННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ ………………………..………….14

ВІДДІЛЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК …………………………………….18

ВІДДІЛЕННЯ ТЕХНІЧНИХ НАУК ……………………………………….…..21

ВІДДІЛЕННЯ ФІЛОЛОГІЇ ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА …………….……24

ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ ………………………..…….…...50

ВІДДІЛЕННЯ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ ……………………………………………66



ВІДДІЛЕННЯ ЕКОЛОГІЇ ТА АГРАРНИХ НАУК …………………………...78

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка