Управління освіти І науки Новоград-Волинської міської ради інформаційно-методичний центр кроки до пізнання



Скачати 337.33 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір337.33 Kb.
Управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

Кроки до пізнання

нової базової програми

«Я у Світі»

Новоград-Волинський

2008

Управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
Збірка містить в собі загальну характеристику нової базової програми «Я у Світі» (завдання, структуру, принципи, відмінності від традиційних програм тощо), рекомендації керівникам та методистам дошкільних установ щодо організації методичних заходів по ознайомленню педпрацівників з новою програмою, поради педагогам щодо шляхів пізнання та впровадження нової базової програми в практику роботи.
Укладач Житня І.В., методист ІМЦ

Новоград-Волинський

2008




Вступ

Відповідно до законодавства України зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти. На реалізацію цього документа як державного стандарту спрямована Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Вона пройшла дворічну апробацію в дошкільних закладах різних регіонів України – у міській та в сільській місцевості (Донецька, Рівненська, Сумська, Черкаська, Хмельницька області, міста Київ та Севастопль) – й доопрацьована відповідно до посадових зауважень та пропозицій.

У жовтні 2007 року Програма затверджена МОН України для впровадження в широку практику дошкільної освіти. Нині триває активна підготовча робота до її видання державним коштом в обсягах, які задовольняють потреби кожного дитсадка.

Практичне втілення Базової програми розпочнеться з 2008-2009 н.р. й відбуватиметься поступово, поетапно. У перехідний період зберігатимуть чинність попередні програми виховання та навчання дітей раннього і дошкільного віку: «Малятко», «Дитина», «Українське довкілля», «Дитина в дошкільні роки», «Зернятко». Всі вони увійшли до переліку навчальних видань, рекомендованих МОН України для використання в освітньо-виховному процесі дошкільних закладів у 2007-2008 н.р. (Лист МОН України №1/9-582 від 03.102007р)



Рішення колегії Міністерства

освіти і науки України

21 березня 2008 р. Протокол N 3/2-2

Ознайомившись із доповідною запискою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти "Про затвердження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", колегія зазначає: Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" є сучасною, відповідає світовим тенденціям розвитку освіти, ґрунтується на компетентнісній парадигмі, дозволяє реалізувати цілісний підхід до розвитку дошкільника. Вона зорієнтована на особистість як пріоритет освіти, збереження дитячої субкультури, збалансованість розвивального, виховного та навчального процесів у дошкільному закладі, спрямована на озброєння дошкільників навичками практичного життя, ква­ліфікує дошкільний заклад як інститут соціалізації. Враховуючи зазначене, колегія ухвалює:

1. Затвердити Базову програму розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі".

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (Завалевський Ю.І.) провести ор­ганізаційну роботу щодо впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я У Світі" в практику дошкільної освіти.

(Серпень 2008 року)

З. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.) передбачити вивчення Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" на спеціальності "Дошкільна освіта" вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та в Інститутах післядипломної педагогічної освіти.

(Вересень 2008 року)

4. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (Завалевський Ю.І.) забезпечити видання Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я У Світі".

(Серпень 2008 року)

5. Міністерству освіти і науки АР Крим, управ­лінням освіти і науки обласних, Київської та Се­вастопольської міських державних адміністрацій забезпечити поступове впровадження Базової програми у навчально-виховний про­цес дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності.

(2008-2009 навчальний рік)

6. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

Голова колегії, Міністр І.О.Вакарчук

Відповіді на запитання надають працівники відділу дошкільної, початкової та спеціальної освіти МОН України
Назва програми

Програму «Я у Світі» названо так не випадково. Адже кожна дитина приходить у світ передусім для того, щоб:



  • пізнати його й навчитися вдосконалювати себе

  • усвідомити, для чого живуть на Землі люди

  • ознайомитися з умовами життя та його основними законами – природними, предметними, соціальними

  • знайти своє домірне місце в складному й суперечливому світі.

Символічно: назва Програми вперше починається займенником «Я», чим підкреслено виняткову роль власної активності дитини в особистісному становленні. Лише пізнавши своє «Я» та сприятливі/несприятливі для нього умови життя, дитина почувається компетентною та захищеною.

Цією назвою засвідчено орієнтацію сучасної дошкільної освіти на:



  • системний підхід до розвитку

  • виховання й навчання особистості

  • на її різнобічну збалансованість

  • гармонійне поєднання «Я» і «Світу»

Програма наголошує: основне призначення дорослого – допомогти малюкові жити власними силами, у злагоді з довкіллям і згоді із самим собою.

Малюк чекає від нас роз’яснень стосовно того, який він, звідки взявся, для чого живе, як навчитися бути щасливим. А ми у своїй дорослій амбітності чомусь вирішили, що головне – навчити дитину якомога раніше читати, писати, розв’язувати всілякі математичні задачі та ребуси, користуватися комп’ютером, розмовляти іноземною. Тобто «натаскати» перед вступом до престижної гімназії чи предліцею.



Сучасний дошкільник – поінформований, технічно обізнаний та вправний, й водночас – невитривалий, знервований, погано пристосований до мінливих умов життя. Він краще за бабусю чи дідуся впорається з комп’ютером, звично користується “побілкою», й водночас стає зовсім безпорадним, коли треба розв’язати нескладні життєві проблеми або владнати побутові справи. Він імпульсивний у своїх пориваннях, безвідповідальний та суперечливий у стосунках з однолітками, він звик конкурувати з іншими, змагатися, виборюючи собі «Місце під сонцем» вистачить усім! – з цим космічного масштабу принципом світо побудови варто ознайомити малюка вже на початку його життєвого шляху.
Програмні завдання Програми

  1. Закладання основ компетентності дитини:

  • набуття досвіду, який допомагатиме розв’язувати проблеми, здобувати нову інформацію, ставати мобільною

  • формування здатності діяти адекватно, конструктивно, ефективно в різних життєвих ситуаціях, приймати свідомі рішення, задовольняти свої соціальні та індивідуальні потреби

  1. Формування шкільної зрілості:

    • розумової зрілості

  • диференційоване сприймання

  • довільна увага

  • елементарні форми аналітичного мислення

  • знання про природу, культуру, людей, про самого себе

  • здатність висловлювати елементарні судження, обґрунтувати свої думки

    • соціальної зрілості

  • уміння спілкуватися з дорослими та однолітками

  • уміння ініціювати контакти

  • уміння налагоджувати взаємодію, домовлятися

  • уміння узгоджувати свої дії з партнерами

  • уміння допомагати іншим людям

  • здатність мобілізуватися на долання труднощів

  • здатність виявляти відповідальність

  • здатність виробляти самооцінні судження

  • здатність поважати себе та інших

    • емоційної зрілості

      • певна емоційна стійкість дитини

      • здатність адекватно реагувати на ситуації та події

      • орієнтуватись у настроях та станах людей, які поряд, і брати їх до уваги

      • контролювати свою емоційну поведінку

      • утримуватися від імпульсивних проявів

  1. Забезпечення балансу фондів «можу» і «хочу» (полягає в тому, що виховання й навчання дошкільника спрямовуються на збалансованість життєво необхідних знань, умінь та навичок із його особистими потребами, інтересами, бажаннями, прагненнями.



Особисті потреби дитини, інтереси, бажання, прагнення


  1. Виховання в дитини дошкільного віку активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції – системи ціннісних ставлень до природи, культури, людей, до власного «Я»

  2. Формування у дошкільника основ креативності:

      • інтерес до парадоксів

      • почуття новизни

      • вміння відходити від стереотипів

      • творча уява

      • здатність відкривати аналогії

      • можливість прогнозувати

      • дотепність, сміливість суджень

      • здатність вдаватися до різних форм доказів

      • неординарність рішень

      • кмітливість

      • почуття гумору

  3. Стимулювання управлінців, методичної служби та педагогів до заміни кількісного підходу в організації та оцінці ефективності дошкільної освіти на якісний.


Основні завдання Програми

  • базові якості:

      • самостійність

      • працелюбність

      • людяність

      • самолюбність

      • спостережливість

      • відповідальність

      • розсудливість

      • справедливість

      • самовладання

      • креативність

  • різні форми активності:

      • фізична

      • емоційно-ціннісна

      • соціально-моральна

      • пізнавальна

      • мовленнєва

      • художня

      • креативна

  • оптимальні для віку моделі основних видів діяльності:

      • сюжетно-рольова гра

      • предметно-практична діяльність

      • спілкування

      • навчальна діяльність


Структура Програми

Програма складається з двох частин



В частині I:

  1. Визначено стратегічні підходи до модернізації змісту та гуманізації цілей і принципів організації сучасної дошкільної освіти України

  2. Обґрунтовано шляхи реалізації в педагогічну практику її особистісно орієнтованої моделі

  3. Сформульовано основні вимоги до розвиненості, вихованості та навченості дитини раннього і дошкільного віку

  4. Схарактеризовано зрілі форми прояву базових якостей особистостей

  5. Визначено показники компетентності дитини

  6. Обґрунтовано умови оптимізації педагогічної діяльності та створення розвивального життєвого простору дошкільника

  7. Подано характеристику компетентності дошкільника напередодні вступу до школи.


Блок «Зміст та умови оптимізації педагогічної діяльності»:

  • розкриває основні стратегічні напрями та прийоми найдоцільнішої для кожного вікового етапи організації дорослим діяльності, спрямованої на розвиток, виховання й навчання дошкільника

  • актуалізує необхідність особистісного та професійного самовдосконалення педагога, розвитку в нього педагогічної рефлексії, відкритості до інновацій

Блок «Портрет компетентного випускника ДНЗ»:

  • узагальнено показники, які засвідчують оптимальну для віку модель компетентної особистості

  • орієнтують педагога на збалансований розвиток шести (семи) річного віку

  • дають йому змогу оцінити ефективність своєї педагогічної діяльності


Розділ «Вимоги до створення розвивального життєвого простору дошкільника»:

  • розкрито важливість забезпечення єдності природного, предметного, соціального середовища та середовища внутрішнього «Я» для повноцінного розвитку дошкільника

  • конкретизовано вимоги до кожного з них на всіх вікових етапах

  • визначено умови ефективного впровадження у практику особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти

  • схарактеризовано стратегію поведінки дорослого як організатора життя та діяльності дитини.


Розділ «Врахування специфіки впливу різних соціальних інститутів»:

  • конкретизує особливості впливу на дитячу особистість кожного з інститутів соціалізації, щоб дорослі мали змогу враховувати їх у своїй діяльності, вносити необхідні корективи, користуватися запропонованими порадами


Розділ «Умови ефективного впровадження Програми у педагогічну практику»:

  • основні вимоги, яких слід дотримуватися педагогові в процесі роботи за програмою «Я у Світі»


Частина II містить:

    • матеріали тактичного характеру

    • вимоги щодо ефективного впровадження Базової програми

    • вказівки щодо врахування специфіки впливу на дошкільника різних соціальних інститутів

    • орієнтовні схеми організації життєдіяльності дитини на кожному віковому етапі

    • музичний репертуар

    • перелік літературних творів за жанрами

    • фізичні вправи для дітей різного віку

    • матеріал щодо використання комп’ютера та вивчення іноземних мов.


Найбільші блоки в Програмі присвячені віковим етапам розвитку:

  1. Раннє дитинство (від народження до 3 років)

а) стадія немовляти (від народження до одного року)

б) стадія раннього віку (від року до трьох)



  1. Дошкільне дитинство (від 3 до 6/7 років)

а) стадія молодого віку (3-5 років)

б) стадія старшого дошкільного віку (5-6/7 років)


Рамка-схема для характеристики вікових періодів життя:

  • загальні особливості вікового етапу

  • характеристика психологічного віку

  • освітні завдання

  • лінії розвитку

  • показники компетентності дитини

  • зміст та умови оптимізації педагогічної діяльності


У Програмі виділено сім ліній розвитку дошкільника:

  • фізичний

  • соціально-моральний

  • емоційно-ціннісний

  • пізнавальний

  • мовленнєвий

  • художньо-естетичний

  • креативний


Матеріали кожної із семи ліній розвитку висвітлюють:

      • сутність та специфіку означеного напряму становлення особистості

      • вікову динаміку

      • завдання розвитку

      • особливості організації життєдіяльності дитини


Порівняння позицій фактичних та декларованих пріоритетів

дошкільного сьогодення




Позиції Базової програми

Фактичні пріоритети




Базова програма пропагує особистісно орієнтовану модель освіти

Навчально-дисциплінарна модель ще досить поширена




Базова програма передбачає, що наступність між дошкільною і початковою шкільною ланками полягає в засвоєнні дитиною науки життя відповідно до свого віку. Йдеться про її гармонійний розвиток, життєву компетентність у сферах: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам»

Реально наступність між дошкільною та початковою шкільною ланками полягає у засвоєнні галузевих знань, умінь та навичок, зокрема: з математики, грамоти, письма




Базова програма надає пріоритет сьогоденним інтересам дитини, її особистісному зростанню

Переважає орієнтація дитини дорослими на віддалену перспективу: вступити до престижної школи, класу, отримувати, а не заробляти чи здобувати високі оцінки




Базова програма орієнтує на створення широкого розвивального середовища в дошкільному закладі

Педагогічні колективи віддають перевагу предметно-ігровому середовищу




Базова програма розглядає заняття в контексті спілкування; бачить домірність у співвідношенні репродукування та творчості у грі, навчанні, пізнавальній активності

Перебільшення ролі організованого навчання. Заняття нагадує унормованій у часі шкільний урок переважно у формі подання чи закріплення нових знань




У Базовій програмі тематика діяльності (навчальної у тому числі) узгоджується зі сферами: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам»

Навчальна діяльність відбиває розділи чинних програм та уподібнюється змістові навчальних дисциплін


Новизна матеріалів Базової програми

        • Базова програма є першою в Україні програмою розвитку: в її центрі – якісні й кількісні зміни, що відбуваються з дитиною від народження до шести (семи0 років життя і втілюються в різних формах її активності, в особливостях поведінки та діяльності на різних вікових етапах, у різних сферах діяльності

        • Базова програма є органічною складовою комплекту нормативних документів – Базового до нього, навчальних та методичних посібників, підготовлених творчою групою науковців

        • Базова програма реалізує особистісно орієнтовану модель дошкільної освіти, заявлену Базовим компонентом; уперше вводить поняття «базові якості», оперує поняттями «близнюки», «право (ліво)півкульні», «нервові», «обдаровані» діти

        • Базова програма орієнтує педагога на важливість виховання в дошкільному віці не стільки «дитини знання», скільки «дитини буття» - життєздатної, вправної, гнучкої, самостійної, природної у своїй поведінці, свідомої, життєво компетентної

        • Базова програма відкриває дитині світ у єдності чотирьох світів – Природи, Культури, Людей, Власного «Я», налаштовує педагога на важливість різнобічного та гармонійного розвитку дошкільника

        • Базова програма орієнтує педагога на необхідність формувати у дошкільника основ життєвої позиції «Я у Світі» як системи ціннісних ставлень до природи, рукотворного світу, до людей, які поряд, та до самої себе

        • Базова програма містить украй важливі для сьогодення й відсутні у традиційних програмах лінії розвитку особистості дошкільника: соціальний, емоційно-ціннісний та креативний розвиток

        • Базова програма уперше висуває ідею інтимізації життєдіяльності дошкільника, наближення атмосфери ДНЗ до сімейної, збільшення часу на довірчі й щирі розмови з дитиною, на особистісне спілкування

        • Базова програма актуалізує проблему статевого виховання дошкільників, наголошує на необхідні врахування у навчально-виховній роботі особливостей хлопчиків і дівчаток

        • Базова програма пропонує педагогам розгорнуті таблиці-вкладки показників розвитку особистості на різних вікових етапах та в різних сферах життєдіяльності. Вони слугують для педагогів орієнтиром в оцінці динаміки розвитку дитини та збалансованості планування навчально-виховної роботи за всіма означеними напрямами

        • Базова програма містить ідеальний портрет компетентної особистості дошкільника – випускника ДНЗ, в якому за акцентовано увагу на всіх основних здобутках дошкільного дитинства

        • Базова програма містить розділ, в якому сформульовано вимоги до створення розвивального життєвого простору – природного, предметного, соціального, простору-Я

        • Базова програма розкриває специфіку впливу на розвиток особистості дошкільника різних соціальних інститутів – сім’ї, ДНЗ загального типу, дитячого будинку, позашкільного навчального закладу

        • Базова програма пропонує педагогам розділи з тем: «Дошкільник і комп’ютер”, «Навчання дошкільника іноземних мов», «Обдарована дитина», «Особливості виховання нервової дитини»


Кроки до пізнання сутності нової Програми

  1. За одиницю структурування матеріалів Програми взято психологічний вік як інтегровану характеристику специфічних для кожного етапу стосунків дитини з дорослими, ієрархії видів діяльності, новоутворень свідомості. На думку провідних фахівців, паспортний вік не є надійним критерієм визначення реального рівня, якого досягла у своєму розвиткові дитина: діти однієї самої вікової категорії можуть істотно різнитися в цьому між собою. Власне, психологічний вік орієнтує педагогів не стільки на хронологічні рубежі, скільки на перехід дошкільника від зовнішньої регуляції його поведінки дорослим до саморегуляції.

  2. Психологічний вік як інтегральне утворення характеризує:

    • типову для конкретного віку соціальну ситуацію розвитку (особливості взаємодії дитини з дорослим)

    • провідну діяльність (яка найефективніше впливає на розвиток особистості в цей проміжок часу)

    • вікові новоутворення (особливості свідомості та особистості, відсутні на попередньому віковому етапі)

    • кризи (складні періоди життя дитини)

  3. Програма налаштовує педагога на відкриття дитині великого світу в єдності та розмаїтті його чотирьох окремих світів – ПРИРОДИ, КУЛЬТУРИ, ЛЮДЕЙ, ВЛАСНОГО «Я». Вона спрямована на формування в дошкільника цілісної картини світу – уявлення про середовище навколишнє та внутрішнє, про душевне життя (власне та інших людей). Програма актуалізує проблему формування у дитини елементарної форми світосприйняття – реалістичного й оптимістичного, яке визначає можливості організації набутих знань і управління своєю діяльністю.

  4. Програма реалізує ідею дитиноцентризму, орієнтує педагога на визнання пріоритету розвитку дошкільника як особистості, зокрема його соціально-моральної складової як основної. Разом з тим це не применшує ролі дорослого, не нівелює значення ефективно організованого навчально-виховного процесу. Пропонується лише змістити акценти з дорослого як організатора педагогічного процесу на дитину як на об’єкт основної турботи, на її життєдіяльність.

  5. Програмою проголошено пріоритет принципу активності, за яким дошкільник визнається активним суб’єктом життєдіяльності зі своїм індивідуальним досвідом та особливим сприйняттям світу. Такий підхід передбачає ставлення педагога до дитини як до особи, яка має право:

      • на власний вибір

      • прийняття самостійного рішення

      • на свої переваги та особистий час

      • на задоволення основних потреб

      • можливість усамітнитися

      • на відстоювання власної гідності

Впровадження у практику роботи принципу активності:

      • додає дошкільникові свободи

      • актуалізує необхідність співвіднесення педагогом змісту й форми подання нової інформації із життєвим досвідом, суб’єктивною позицією дитини

      • привертає увагу дорослого до створення сприятливих умов для розвитку креативних здібностей, творчого ставлення дитини до життя.

  1. Програма акцентує увагу педагогів на необхідності забезпечити ритмічність у зміні форм, етапів, інтенсивності буття дошкільника. Ритмічність як фундаментальний принцип існування Всесвіту передбачає врахування дорослим впливу на самопочуття та життєдіяльність дошкільника різних природних чинників (погодних змін, сонячної активності, магнітних бур, фаз Місяця тощо). Вона врівноважує буття дитини, зберігає її психічне здоров’я, створює комфортні й корисні для її повноцінного розвитку умови.

  2. Програма передбачає право педагога коригувати послідовність, тривалість та інтенсивність запланованих заходів за складних погодних умов та особливих обставин, які позначаються на стані дітей.

  3. Базова програма апелює до педагога не лише як до наставника й вихователя, а й як до людини, яка протягом певного часу:

    • проживає спільне з дитиною життя

    • плекає її душу

    • відповідає за екологію її особистості

    • забезпечує почуття рівноваги й безпеки, комфорту й затишку.

Важлива функція вихователя:

  • зберігати захисні сили дитячого організму

  • пом’якшувати жорсткі впливи довкілля на нього

  • уникати штучної змагальності, конкурентності, екстремальності в щоденному бутті

  • спрощувати процес життя дитини

  • підтримувати безпечну для дитини дистанцію та бажання визначити своє місце серед інших.

  1. Провідною ідеєю Програми є ампліфікація, тобто оптимальне використання дорослими можливостей кожного віку для повноцінного розвитку дитини. Вона зміщує акценти з проблеми підготовки до майбутнього шкільного життя на проблему забезпечення змістовного сьогодення. Ідея ампліфікації істотно відрізняється від нав’язуваної сьогодні ідеї форсованого, надто раннього навчання, штучного пришвидшення процесу дорослішання дитини, небезпечного для її здоров’я.

  2. У Базовій програмі підкреслено самоцінність дошкільного дитинства, визнано його особливу роль у становленні особистості та відмінність від шкільного віку. Дошкільний заклад названо інститутом соціалізації, а не школою для малят. Його основне призначення – навчати дитину основ науки життя, а не подавати знання з окремих предметів. Заняття як наближена до шкільного уроку форма організації діяльності не вважається пріоритетною, особливо в перші п’ять років життя. Програма наголошує: збереження дитячої субкультури – важливе завдання сучасного дошкільного закладу. А отже, оптимальні педагогічні умови організації життєдіяльності дошкільника передбачають широке розгортання та збагачення змісту специфічних дитячих форм діяльності – ігрової, практичної, образотворчої, спілкування.

  3. Програма проголошує важливість реалізації, педагогом індивідуального підходу до розвитку, виховання й навчання дошкільника. Вона орієнтує освітян га обов’язкове врахування в педагогічному процесі індивідуальної історії життя кожної конкретної дитини (біографії, умов життя родини, кількості в ній дитини (біографії, умов життя родини, кількості в ній дітей, освітнього рівня батьків, їхньої етичної належності, віросповідання тощо) та індивідуальних особливостей зростаючої особистості (типологічних, ліво (право) півкульних, характерологічних, статевих, здібнісних, одно (дво)яйцевих близнюків тощо)


Поради представникам керівної та методичної служби:

  • перед широким упровадженням Базової програми у практику дошкільної освіти має здійснюватися випереджальне навчання педагогів задля осмислення її змісту та осягнення специфіки планування, організації роботи за базовою програмою

  • від того, наскільки оперативно і якісно будуть сплановані та проведені методичні заходи, залежатиме результативність впровадження Програми кожним педагогічним колективом дошкільного навчального закладу. Вивчення та впровадження Базової програми є не менш відповідальним і наймасовішим етапом роботи. Він потребує конкретизації, індивідуалізації та диференціації при визначенні тактики дій і форм взаємодії з окремими педагогами, яка ґрунтувалася б на результатах вивчення їхніх стартових і потенційних можливостей

  • сучасний педагог потребує різноманітних, систематичних, організованих, змістовних форм методичної допомоги, щоб без остраху, а із зацікавленням, без примусу, а з готовністю, неупереджено і з надією взяти її до рук

  • час диктує свої умови, а саме: педагог має бути достатньо підготовленим до сприйняття концепції, змісту Базової програми, щоб вона насправді стала для нього настільною книгою

  • з огляду на поступовість переходу за нову Програму можливе її паралельне використання поряд із тією програмою, за якою вже працював дошкільний заклад

  • логічніше та природніше запроваджувати Базову програму в освітній процес, починаючи з раннього чи молодшого дошкільного віку (адже тоді вихователі разом із дітьми розпочнуть спільну діяльність на концептуально нових програмних засадах без руйнування стереотипів. Робота ж зі старшими дошкільнятами завершуватиметься за попередніми програмами

  • у час до виходу у світ програми «Я у Світі» важливо сконцентруватися на вивченні й детальному з’ясуванні положень Базового компонента дошкільної освіти та Коментаря до нього, щоб донести до свідомості кожного практика філософію нового програмного документа (це зробить звичними й зрозумілими його понятійний апарат, наукову термінологію, стиль викладу матеріалу)

  • педагоги, як і діти, також потребують особистісно орієнтованого, індивідуального та диференційованого підходів, оскільки реакція на нововведення, здатність сприймати їх є різною, і не всі легко «перебудовуються»

  • застерігаємо від адміністративного тиску на вихователів, від форсування темпів і термінів впровадження Програми; але й, так само, від затягувань та зволікань у цій справі. Тут радимо спиратися на мобільніших працівників, а інертнішим – дати більше часу на адаптацію до прийдешніх змін

  • слід постійно роз’яснювати всім: на сьогодні єдиною програмою, що повною мірою відповідає державному стандарту – Базовому компоненту дошкільної освіти, є нова Програма розвитку дитини «Я у Світі»

  • завідувачі (методисти) ДНЗ мають згуртувати навколо себе весь колектив, правильно налаштувати його на перебудову власної педагогічної діяльності, змін характеру і форм взаємодії з дітьми та батьками

  • важливо передбачити впровадження Базової програми в річному плані ДНЗ: відобразити його в завданнях, у тематиці педрад, колективних переглядів, в участі в роботі методичних об’єднань, у проведенні інтерактивних форм методичної роботи – майстер-класів, ярмарок методичних ідей

  • вважаємо за доцільне передбачити також використання практичного досвіду роботи, який склався в ДНЗ в процесі інноваційної, експериментальної діяльності і співзвучний із концептуальними засадами, філософією нової Базової програми «Я у Світі»

  • завдання методичної служби – здійснювати роботу з таким змістовим наповненням, щоб уникнути:

        • спотворення концептуальних підходів Базової програми

        • перекручування її стрижневих ліній

        • змішування змісту різних програм

Це дасть змогу захистити дітей від некомпетентного педагогічного впливу в умовах модернізації дошкільної освіти

          • з певністю можна сказати: за Програмою «Я у Світі» легко працюватиметься тим, хто:

        • добре орієнтується у Базовому компоненті дошкільної освіти та в Коментарі до нього

        • сповідує особистісно орієнтований підхід до виховання й навчання дошкільників

        • усвідомлює необхідність впровадження у життя компетентнісної парадигми

Адже сьогодні освітяни в усьому світі зорієнтовані на те, щоб виростити компетентну особистість. Не лише поінформовану, обізнану, вмілу, а й гнучку, здатну адекватно діяти, приймати самостійні рішення, пристосовуватися до різних умов життя, визнавати свої помилки, відстоювати власну гідність, реалізувати природні можливості, самовдосконалюватися.
Напрями підготовки до впровадження Базової програми

    • Визначення потреб у змінах та в оновленні педагогічного процесу

    • Інформованість педагогів щодо нововведень

    • Оцінка ступеня готовності вихователя до роботи за базовою програмою

    • Формування психологічної грамотності педагога, педагогічної культури та майстерності


Прийняття рішення про долучення до процесу модернізації має бути поетапним:

  • формулюється власне ставлення до проблеми

  • здійснюється обмін думками

  • визначається коло педагогів, які поділяють основні ідей Базової програми

  • проводиться цілеспрямована робота на різних рівнях

Орієнтовні питання, які можна запланувати для обговорення

в педагогічних колективах

Цілісність, розуміння та врешті-решт, прийняття нових підходів можливе лише за умови глибокого опрацювання комплекту офіційних документів у такій послідовності:



      • Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (1998 р.)

      • Коментар до Базового компонента (2003 р.)

      • Тематична добірка публікацій у часописах «Дошкільне виховання», «Палітра педагога» під рубрикою «Базовий компонент» (від 1998 р.)

      • Матеріали всеукраїнських конференцій, семінарів, нарад

      • Програма розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко» та методичні рекомендації до неї (2004 р.)

Педагогічні ради:

  • Створення розвивального предметно-ігрового, природного, соціального середовищ

  • Шляхи налагодження педагогічної взаємодії між усіма учасниками педагогічного процесу (педагогами, дітьми, батьками)

  • Способи відстеження результатів розвитку дітей та досягнення ними життєвої компетентності за визначеними у Програмі показниками тощо.

Педагогічні читання:

      • Базова програма та ключ (інструментарій) до неї

      • Педагогіка нового часу. Проблеми та пошуки.

      • Від декларативного стилю виховання до дієвого

Семінари:

  • Етапи підготовки педагогічних колективів та кожного працівника до роботи в умовах особистісно орієнтованої моделі освіти

  • Загальні засади, структура та зміст Програми й конкретні питання планування освітньо-виховного процесу в ДНЗ за всіма лініями розвитку та сферами життєдіяльності

Семінари-практикуми:

  • Мовленнєво-творча діяльність дітей молодшого дошкільного віку у сфері «Природа»

  • Характеристика, особливості та способи створення розвивального середовища у сфері «Культура»

Круглі столи (методичні діалоги)

  • Як керувати впровадженням нововведень?

  • Генерування нових ідей Базової програми: міфи та реальність

  • Мотивація педагогічних змін у моїй роботі: холодно-гаряче

  • Чому надаю перевагу: розумному ризику чи непорушному затишшю?

Дискусійний клуб (педагогічний консиліум):

  • Зіставлення навчально-дисциплінарної та особистісно орієнтованої моделей освіти

  • Розподіл змістового матеріалу Базової програми та регіональної: доцільність чи традиційність?

  • Заняття потрібне: щоб навчити дитину чи щоб зайняти її цікавою діяльністю?

  • Заняття обирає педагог чи дитина?

Консультації:

  • Шляхи зростання науково-теоретичної підготовки педагогів в умовах особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти

  • Педагогічне спостереження як основа індивідуалізації роботи з дітьми

  • Сучасне заняття: формальні, змістові та структурні ознаки

  • Індивідуальний підхід: десять кроків до нього

  • Не готові знання, а вміння їх здобувати

  • Життєдіяльність дитини як цікава та змістовна подія

  • Соціалізація – навчання жити в у суспільстві

Робота творчих груп

Завдання:

  • Розробка варіативних систем перспективного та календарного планування (у графічній, текстовій, комбінованій формі) за лініями розвитку, сферами життєдіяльності з урахуванням різних форм активності, організації дитячої життєдіяльності, режиму дня або інших чинників

  • Створення моделей розвивального предметно-ігрового, природного, соціального середовища для дітей раннього, молодшого і старшого дошкільного віку з урахуванням завдань розвитку, психологічних можливостей дітей та з орієнтацією на наявні вікові групи

  • Нагромадження інформаційних науково-методичних матеріалів щодо набуття компетентності за всіма лініями розвитку; формування базових якостей особистості; специфіки роботи з нервовими, ліворукими, обдарованими дітьми, з хлопчиками та дівчатками, з близнюками

  • Добір та впорядкування програмно-репертуарного матеріалу з художньої літератури, музичного та образотворчого мистецтва, ігрової діяльності тощо.


Труднощі, що можуть виникати на початкових етапах підготовки педагога

до нового стилю роботи та орієнтовні способи їх усунення

    1. Керівник (методист) ДНЗ відчуває труднощі у мотивації оновлення педагогічного процесу. Він боїться значних змін, не прагне їх. Педагоги також не усвідомлюють потреби у змінах, в оновленні змісту та методів педагогічного процесу через недостатній рівень аналітичної культури

  • Доцільно: проводити тренінги, що навчають переконувати, долати природну недовіру до нового, страх небажаних наслідків у час змін

    1. Організатори педагогічного процесу та його виконавці не бажають змінювати звичний ритм і спосіб роботи.

  • Доцільно:

        • стимулювати тих, хто втілює нове, експериментує, шукає, хоча й помиляється

        • дозволити пошук варіативності планування

        • відкласти на певний час фронтальні та тематичні перевірки

        • повністю укомплектувати ДНЗ педагогічним та обслуговуючим персоналом

        • сприяти проходженню вихователями позачерговою курсової перепідготовки

        • організовувати підвищення кваліфікації та самоосвіти

        • ввести нові показники перевірки результатів роботи керівників ДНЗ та педагогічних працівників, що спонукають до активності, творчості

    1. Керівники та педагоги ДНЗ нечітко бачать реальні можливості для реалізації Базової програми через недостатнє розуміння значущості змін для дошкілля загалом, для певної ситуації та кожної дитини зокрема.

  • Доцільно:

        • організовувати науково-методичну роботу з педагогами та керівниками на основі діагностики їхніх утруднень

        • організовувати колективний пошук оновлених методів, прийомів послідовного впровадження особистісного орієнтованого підходу, наголошуючи на його перевазі

        • залучати вихователів до прийняття індивідуальних та колективних рішень

        • вивчати потреби всіх учасників педагогічного процесу

    1. Відсутня повна та послідовна інформація від етапу ухвалення стандартів дошкільної освіти до розробки практичних матеріалів щодо реалізації Базової програми

  • Доцільно:

        • проводити інформаційно-довідкову роботу: створювати картотеки, банки різнобічної педагогічної інформації щодо модернізації системи дошкільної освіти

        • вивчати науково-методичні публікації, матеріали всеукраїнських семінарів

        • забезпечувати тісні зав’язки з науковцями, з регіонами, які були активними учасниками апробації Базової програми

        • поширювати освітньо-методичні матеріали

    1. Відсутня або є неповною інформація щодо концептуальної сутності, змісту та структури Базової програми, щодо супровідних методичних матеріалів.

  • Доцільно:

        • здійснювати випереджальне навчання керівників ДНЗ

        • залучати наукових консультантів

        • створювати тимчасові творчі групи (за сферами, змістовими лініями Базової програми)

    1. Керівники та педагоги ДНЗ відчувають труднощі у прогнозуванні можливих перешкод у їхній роботі.

  • Доцільно:

- розробити програму корекційних заходів для реалізації нововведень

    1. Педагогів лише епізодично залучають до практичного втілення Базової Програми

  • Доцільно:

- розробити програми (колективу та індивідуальні) для реалізації нововведення, виокремивши в них конкретні методи та прийоми.
До роздумів:

  • Очікування суспільства пов’язані сьогодні передусім із формуванням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини. Опікуватися цією проблемою слід починати з дошкільного дитинства, оскільки саме в цей віковий період закладається підґрунтя оптимістичного світобачення, формуються первинний образ світу й самого себе, базис особистісної культури.

  • Програма є важливим орієнтиром для самостійних, виважених, доцільних у кожному конкретному випадку дій педагога, ніж приписувачем покрокових дій або зведенням жорстких та обов’язкових правил.

  • «Я у Світі» - Програма нового типу. Тут подано базовий зміст дошкільної освіти, який передбачає гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору.

  • Апробація Програми «Я у Світі» практично довела її розвивальну спрямованість і щодо дітей, і щодо дорослих. Вона дала творчий імпульс до пошуку, до творення нових освітніх технологій, розробки сучасного наочно-дидактичного та ігрового забезпечення, методичного супроводу. Авторський колектив Програми, учасники апробації вже напрацювали низку навчально-методичних посібників до неї, які незабаром вийдуть друком.

  • За Програмою «Я у Світі» легко працюватиметься тим, хто добре орієнтується у Базовому компоненті дошкільної освіти та в Коментарі до нього, сповідує особистісно орієнтований підхід до виховання й навчання дошкільників, усвідомлює необхідність впровадження у життя компетентнісної парадигми. Адже сьогодні освітяни в усьому світі зорієнтовані на те, щоб виростити компетентну особистість. Не лише поінформовану, обізнану, вмілу, а й гнучку, здатну адекватно діяти, приймати самостійні рішення, пристосовуватися до різних умов життя, визнавати свої помилки, відстояти власну гідність, реалізовувати природні можливості, самовдосконалюватися.


Глосарій

Авторитарність – стиль керівництва та лідерства педагога, який характеризується жорстокою централізацією своїх управлінських функцій, гальмуванням ініціативи інших, диктатом та опікою як тактикою спілкування; вимогами, повчаннями, погрозами, тиском, нотаціями, заборонами, заохоченнями та покараннями як способами спілкування.

Адаптація – комплекс процесів і дій, спрямованих на пристосування до змінних умов існування

Активність – прагнення дитини підтримувати життєво важливої зв’язки з навколишнім світом та перетворювати його

Акмеологія наука про професійне зростання особистості

Альтруїзм – безкорислива турбота про інших, здатність поступитися власними інтересами заради інших

Андрагогіка – розділ педагогіки, що вивчає питання стимулювання та спрямування процесів виховання дорослих людей

Амбівалентна поведінка – поведінка особистості, яка характеризується суперечливим ставленням до певного об’єкта, з одночасною спрямованістю на цей об’єкт протилежних, несумісних між собою схильностей, прагнень, переживань.

Ампліфікація – максимальне використання можливостей кожного віку для повноцінного психічного розвитку дитини

Базовий – основний, засадовий

Вербальний – словесний, усний

Взаємини – духовні утворення, що складаються в процесі спілкування і відображають його позитивний або негативний характер

Виховання – залучення дитини до вироблених людством цінностей; створення сприятливих умов ціннісного ставлення дитини до навколишнього світу та самої себе; створення її власного фонду «хочу»

Вітальний – життєвий, пов’язаний з органічним та душевним життям

Гідність – переживання людиною своєї цінності, усвідомлення власних чеснот, позитивних властивостей, повага до себе.

Гностичний – пов’язаний з пізнанням життєвих явищ, подій, людей.

Гуманізація – процес, в основі якого лежить світогляд, пронизаний повагою до людської гідності, турботою про її благо.

Депривація – стан, що виникає внаслідок дефіциту вражень, позбавлення чогось необхідного, що є потребою дитини.

Децентрація – здатність поглянути на ситуацію, вчинок, досягнення очима іншої людини; сприйняття іншої, відмінної від своєї, протилежної точки зору; вміння стати на місце іншого

Досвід – засноване на практиці чуттєве пізнання дійсності; єдність знань, умінь, навичок, переживань, розміркувань, реалізованих прагнень, звичок людини.

Душевність – моральна риса особистості, що засвідчує теплоту і щирість її ставлення до інших.

Духовність – індивідуальна вираженість у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання й соціальної потреби жити «для інших»

Емоційний комфорт – стан максимальної зручності, задоволення, захищеності.

Емпатіяспівпереживання, здатність розуміти інших, розпізнати їх стан, адекватно на нього відгукуватися.

Життєдіяльність – весь спектр життєвої активності особистості, організація нею всіх сфер буття; самовизначення, здійснення життєвих виборів, реалізація цінностей.

Здібності – психічні властивості, які ґрунтуються на природних задатках і є передумовою успішного виконання людиною певних видів діяльності, засвоєння нею знань, умінь і навичок.

Зона найближчого розвитку – розбіжність у рівні складності завдань, які дитина розв’язує самостійно та під керівництвом дорослого.

Ідентифікація – прийом пізнання, за допомогою якого встановлюється тотожність, подібність об’єктів, визначається спільність певних рис, ознак.

Індивідуальність – особистість у своїй неповторності, своєрідності, унікальності.

Інноваційні процеси – перетворення; введення нового, яке має відмінні від традиційних властивості й пов’язане із змінами смислових орієнтирів.

Інтеграція – об’єднання в ціле певних частин, елементів

Інтелект – загальні розумові здібності людини; властивість особистості, що дає змогу успішно розв’язувати інтелектуальні задачі.

Компетентність – сукупна характеристика людини щодо відповідності її життєдіяльності умовам і вимогам життя та природним можливостям; володіння досвідом, який дає змогу висловлювати зважене судження, займати певну позицію.

Компетенція – коло питань, в яких особа добре поінформована, коло повноважень, прав.

Комунікабельність – риса особистості, яка виявляється у товариському ставленні до інших, готовності та вмінні ініціювати, налагоджувати, підтримувати контакти з ними.

Концепція – система наукових поглядів на ті чи інші явища.

Креативність – творчі можливості людини, які виявляються в мисленні, почуттях, спілкуванні, діяльності, характеризують особистість.

Мотивація – система мотивів, яка спонукає особистість до активної діяльності заради досягнення значущої мети

Обдарованість – високий рівень розвитку здібностей.

Оптимізація – процес вибору найвдалішого варіанту з можливих, приведення системи у найкращий (оптимальний) стан

Освітній простір – форма існування та поширення освітніх ідей і технологій.

Особистість – соціальна особа, яка вільно та відповідально визначає свою позицію серед інших, виступає активним суб’єктом власної життєдіяльності, творчо ставиться до оточення та самої себе.

Потенціал – можливості, резерви, джерела, що не використанні особистістю, які за певних умов можуть бути використані нею для розв’язування певної життєвої задачі.

Прогностичний – звернений у майбутнє.

Продуктивність життя – сукупність життєвих успіхів і досягнень людини за певний проміжок часу.

Простір «Я» - все, що особистість включає до складу свого «Я», що цінує, любить, приймає.

Рефлексія – вид пізнання, в ході якого особистість сама стає об’єктом свого спостереження.

Самооцінка – цінність, якою дитина наділяє себе в цілому та окремі свої властивості, здібності, досягнення.

Сензитивний – чутливий; найсприятливіший етап для розвитку певних функцій, освоєння певних способів або видів діяльності.

Середовище розвивальне – єдність соціальних і предметних засобів збагачення різноманітної діяльності дитини.

Соціалізація – процес соціального розвитку людини, формування соціальних якостей особистості через засвоєння нею групових цінностей і норм.

Суб’єкт – людина як активна істота, що впливає на умови свого життя, виробляє до нього особисте ставлення, характеризується авторським началом, виступає розпорядником життєдіяльності, діячем, автором

Творчість – притаманна лише людині діяльність, що породжує якісно нове, відмінне, неповторне, оригінальне, унікальне.

Тенденція – схильність до чогось; напрям, в якому здійснюються розвиток певного явища.

Толерантність – терпимість до чужої думки, віри, поведінки.

Ціннісні орієнтації – вибіркова, відносно стала спрямованість інтересів і потреб особистості на певний аспект соціальних цінностей.

Я-концепція – динамічна система уявлень людини про саму себе, що передбачає усвідомлення нею своїх властивостей, самооцінку та виражається певними установками і чеканнями щодо себе.

Список використаних джерел

  1. Кононко О. Про Базову програму розвитку дошкільника «Я у світі» // Дошкільне виховання. — 2008.— №1.— с.3-7

  2. Долинна О., Бурова А. Методична робота в системі дошкільної освіти. 2008.— №8.— с.6-10

  3. Шавровська В., Шавровська Н. // Дошкільне виховання. — 2008.— №9.— с.6-10

  4. Кононко О. У новий навчальний рік – із новою програмою. //Вихователь-методист дошкільного закладу. №0. – 2008. – с.8

  5. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку. Апробацію завершено. // Дошкільне виховання. — 2007.— №3.— с.3-4

  6. Орієнтир—особистість. // Дошкільне виховання. — 2008.— №4.— с.6-8

Література до опрацювання

Зміст та структура Базової програми «Я у Світі»

  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 1999

  2. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. /Наук. ред. О.Л.Кононко. – К.: Ред.журн. «Дошкільне виховання», 2003.

  3. Денисенко Н. Формування свідомого ставлення до здоров’я. // Дошкільне виховання. — 2008.— №9.— с.3-5

  4. Гончаренко А. Комунікативна компетентність – головна мета. // Дошкільне виховання. — 2008.— №7.— с.12-15

  5. Кононко О. Дитяча креативність крізь призму Базової програми «Я у світі». // Дошкільне виховання. — 2008.— №7.— с.3-7

  6. Луценко В. Морально-статеве виховання. // Дошкільне виховання. — 2008.— №8.— с.14-16

  7. Терещенко О. Інтеграція мистецької діяльності. // Дошкільне виховання. — 2008.— №8.— с.11-13

  8. Експериментальна програма розвитку дитини дошкільного віку. Всеукраїнська нарада-семінар з питань апробації. // Дошкільне виховання. — 2006.— №1.— с.3-6


Сучасний погляд на навчання та виховання в дошкільній установі

  1. Гавриш Н. Сучасне заняття: формальні, змістові та структурні ознаки. // Дошкільне виховання. – 2007. - №8. – с.10-14

  2. Кононко О. Сучасний дитсадок: який він? // Дошкільне виховання. — 2006.—№7. – с.3-6

  3. Крутій К. Діяльнісна модель заняття. // Дошкільне виховання. — 2006.—№7. – с.16-19

  4. Кузьменко В. Індивідуальний підхід: десять кроків. // Дошкільне виховання. — 2006.—№7. – с.10-11

  5. Кузьменко В. Індивідуальні освітні програми як засіб урахування відмінностей «нестандартної» дитини. // Дошкільне виховання. – 2008. - №6. – с.6-9

  6. Кузьменко В. Наріжний камінь особистісно орієнтованої моделі

  7. Ладивір С. Педпроцес потребує радикальних змін. // Дошкільне виховання. — 2006.— №1.— с.7-9

  8. Ладивір С. Не готові знання, а вміння їх здобувати. // Дошкільне виховання. — 2007.—№8. – с.3-6

  9. Піроженко Т.Життєдіяльність дитини як цікава та змістовна подія. // Дошкільне виховання. — 2006.— №9.— с.6-8

  10. Плохій З. Сучасний зміст екологічного виховання. // Дошкільне виховання. — 2008.—№3. – с.36

  11. Від тези – до висновку. Інтегровані заняття з розвитку мовлення. // Дошкільне виховання. – 2006. - №1. – с.10-11

  12. Комбіновані заняття – оптимальна форма навчання малят. // Дошкільне виховання. – 2007. - №8. – с.23-26

  13. Соціалізація – навчання жити в у суспільстві. // Дошкільне виховання. – 2008. - №3. – с.10

  14. Якому бути мовленнєвому заняттю? // Дошкільне виховання. — 2006.— №9.— с.19-21



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка