Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Сторінка2/6
Дата конвертації04.03.2016
Розмір1.24 Mb.
1   2   3   4   5   6

3. Діловий щоденник.

3.1. Діловий щоденник контролю керівника дошкільного закладу. Ведеться у довільній формі відповідно до щоденного плану роботи керівника, де записуються висновки і пропозиції за наслідками вивчення роботи працівників дошкільного закладу; фіксуються спостереження за здійсненням освітньо-виховного процесу, робота педагогів із сім'ями, відвідування виховних груп упродовж дня, колективні перегляди, робота спеціалістів тощо.

3.2. Діловий щоденник аналізу освітньо-виховного процесу. Ведеться у довільній формі відповідно до календарного плану роботи вихователя-методиста.

Періодичність відвідувань навчально-виховних заходів визначаєть-ся Доцільністю, але, як правило, не рідше одного разу на тиждень для кожної вікової групи, враховуючи роботу спеціалістів. Обов'язковими для вЇДвідувань є загальні заходи (батьківські збори, свята, розваги тощо) ВіДповідно до плану їх проведення.

За результатами вивчення освітньо-виховного та педагогічного процесу формулюються висновки, складаються пропозиції.


ТЕРМІН ЗБЕРІГАННЯ ДІЛОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

В ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ




з/п

Назва документа

Термін

зберігання



статті



Ліцензія направо ведення закладом освітньої діяльності. Свідоцтво про державну реєстрацію.

Постійно

Постійно







Статут дошкільного навчального закладу.

Постійно






Книга наказів з особового складу.

Книга наказів з виробничих питань.



75 років

75 років







Плани роботи освітнього навчального закладу. Плани освітньо-виховної роботи в групах.

Довідки перевірок та інші документи щодо виконання плану.



5 років






Книга протоколів засідань педагогічної ради.

10 років






Книга обліку особового складу працівників.

Список працівників.



75 років






Графіки роботи працівників.

3 роки






Особові справи працівників.

Постійно






Трудові книжки.

50 років






Журнал обліку трудових книжок.

50 років






Книга обліку вхідних та вихідних документів.

3 роки






Діловий щоденник контролю.

3 роки






Книга реєстрації прийняття і передачі документів при зміні керівника ДНЗ.

5 років






Статистичні звіти про діяльність ДНЗ.

Постійно






Документація з питань атестації працівників ДНЗ. Протоколи засідань атестаційної комісії.

5 років






Книга руху дітей у ДНЗ.

1 рік






Журнал обліку відвідування дітьми групи.

Медичні картки дітей.



3 роки






Книга протоколів загальних зборів колективу ДНЗ та батьків.

10 років






Протоколи батьківських зборів.

5 років






Графік відпусток працівників

1 рік






Книга обліку видачі довідок про місце роботи, стаж тощо.

3 роки






Паспорт дошкільного закладу.

Постійно






Індивідуальні плани педагогів, що надають платні послуги, погоджені з РНМЦ.

3 роки






Звіти про роботу педагогів, що надають платні послуги.

5 років






Документи про надання благодійної та іншої допомоги ДНЗ.

Постійно






Індивідуальні медичні картки дітей.

5 років






Скарги громадян.

5 років






Книга реєстрації місцевих відряджень.

1 рік






Книга реєстрації початку і закінчення роботи працівників.

1 рік





НА ДОПОМОГУ МЕТОДИСТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
ЗМСТ, ЗНАЧЕННЯ, НАПОВНЮВАНІСТЬ МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ РМК, ДНЗ
Методичний кабінет: такий звичний і такий потрібний
Що ж таке методичний кабінет? Живий організм, де народжуються ідеї, розвиваються педагогічні обдарування, чи музей, в якому педаго­гічний досвід більш-менш яскраво оформлений, відіграє роль воскових фігур? Музей, де існує минуле і важко роздивитися майбутнє?

Звернімося до словника, в якому слово «кабінет» — це скриня з ящиками, які висуваються (кінець XVII ст.). Значення «робоче по­мешкання» слово «кабінет» набуло лише у XVIII ст. А у XIX ст. почало вживатися в тому значенні, в якому ми використовуємо його зараз, — кімната для інтелектуальних занять, кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов, службове приміщення в установі. У XXI ст. це значення не змінилося.

До речі, приблизно тоді з'явилося в мові слово «інтелігенція». Інтелігенти XIX ст. — Лев Толстой, Федір Достоєвський, Леся Українка, Михайло Драгоманов — писали свої безсмертні твори в робочих ка­бінетах.

Хочеться вірити, що словосполучення «методичний кабінет» пов'язане зі словосполученням «інтелігентний педагог» і передбачає, що в ньому можна «інтелектуально попрацювати».


Історія виникнення

Історія виникнення методичних кабінетів бере свій початок за ра­дянських часів.

Першочерговим на етапі зародження радянської влади було залучення педагогічної спільноти до джерел педагогічної спадщини і науки, загаль­нокультурних цінностей людської цивілізації. Народилася ідея створити у кожному закладі невелику бібліотеку, розмістивши її в окремій кімнаті, де педагоги могли б ознайомитися хоча б з мінімумом педагогічних ви­дань. З роками першочергові завдання доповнювалися, спектр діяльності кімнат для самоосвіти збагачувався новими напрямами.

А замислімося над питанням: «Чи потрібен дитячому садку на по­чатку нового століття методичний кабінет у тому вигляді, в якому він перебуває сьогодні?» Якщо ми кажемо «так», то в чому вбачаємо зміст методичного кабінету?



Зміст і напрями роботи

Методична робота сьогодні має бути:



  • організована на якісно новому рівні:

  • відповідати сучасному соціальному замовленню суспільства та держави (оперативність та мобільність);

  • мати випереджальний, аналітичний і творчий характер (прогнозування, діагностування);

  • базуватися на принципах науковості, системності, послідовності, наступності, конкретності;

  • будуватися на діагностичній основі, диференційовано, з урахуванням запитів кожного педагога (бути практичною).

Методична служба надає організовані висококваліфіковані послуги, що задовольняють певні запити педагогічного замовника, серед яких: індивідуальне та групове консультування вихователів; надання пакета ефективних технологій навчання та виховання; надання інструментарію для проведення моніторингу; здійснення моніторингових досліджень; експертної оцінки інструментарію, стажування молодих спеціалістів, наставництво тощо.
Методичний кабінет у дитячому садку

Виходячи з багатофункціональності призначення методичного кабінету, його слід розглядати найперше як творчу педагогічну май­стерню, де вихователь може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми. Важливо нагадати: кабінет повинен «провокувати» педагогів на творчість, пробуджувати до вдосконалення професійної майстерності.



ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕТОДИСТА З ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Методист з дошкільного виховання:

  • організовує колективні та індивідуальні форми методичної роботи з педагогами ДНЗ;

  • організовує планування та забезпечення проходження курсової перепідготовки педагогів ДНЗ;

  • організовує вивчення і впровадження сучасних досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду через семінарські заняття, педагогічні читання і конференції, виставки, пресу й радіо;

  • надає методичну допомогу вихователям та іншим спеціалістам дошкільногонавчального закладу;

  • вивчає й аналізує стан методичної діяльності дошкільногонавчального закладу;

  • організовує моніторинг якості дошкільної освіти; готує рекомендації щодо подальшого поліпшення освітньо-виховного процесу;

  • ознайомлює педагогів з інструктивно-методичними вказівками і наказами, з новою науковою і методичною літературою; виступає з повідомленнями й доповідями в ДНЗ із питань дошкільної освіти, атестації педкадрів;

  • проводить аналіз педагогічних кадрів дошкільних закладів та організовує методичну роботу;

  • планує й контролює курсову перепідготовку працівників дошкільних закладів;

  • допомагає керівникам дошкільних закладів, педагогічним працівникам, керівникам методичних об'єднань у роботі з удосконалення педагогічного процесу та оволодіння ефективними методами виховання дошкільників;

  • здійснює керівництво підготовкою дітей до школи;

  • організовує вивчення, узагальнення і впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду в практику роботи дошкільних закладів;

  • організовує методичну роботу з працівниками дошкільних закладів;

  • відповідає за організацію районних, міських методичних об'єднан: вихователів та спеціалістів дошкільних закладів; завідувачів, вихователів-методистів дошкільних навчальних закладів;



Компоненти організаційно-функціональної моделі

системи методичної роботи в районі ( місті)


ДОКУМЕНТАЦІЯ МЕТОДИСТА РМК
Орієнтовна структура паспорта методиста районного( міського) методичного кабінету

  1. Функціональні обов'язки.

  2. Проблемні питання.

  3. Візитка методиста.

  4. Якісний склад педагогічних кадрів.

  5. Нормативно-правові документи з питань освіти.

  6. Навчально-методичне забезпечення дошкільної освіти.

  7. План роботи.

  8. Структура методичної роботи.

  9. Графік проведення засідань методичних об'єднань, творчих груп, постійних семінарів.

  10. Список педагогів та перспективний план підвищення кваліфікації на курсах при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

  11. Моніторинг упровадження інноваційних педагогічних технологій.

  12. Опорні ДНЗ.

  13. Вивчення та узагальнення перспективного педагогічного досвіду.

  14. Робота з молодими педагогами.

  15. Надання методичної допомоги.

  16. Робота з обдарованими дітьми.

  17. Наявність ДНЗ з певним напрямом спрямування.

  18. Підготовка та видання методичних рекомендацій.

  19. Питання, підготовлені та винесені на засідання ради районного методичного кабінету, колегії відділу освіти.

ПЛАНУЄМО РОБОТУ



Планування роботи в дошкільних навчальних закладах

Лист Міністерство освіти і науки України від 03. 07. 2009 № 1/9-455


Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який визначає мету, завдання, а також зміст, форми, методи і засоби досягнення поставлених завдань.

Планування роботи дошкільного навчального закладу має відповідати принципам актуальності, науковості, перспективності, доцільності, системності, послідовності.

Поставлені завдання успішно можуть розв'язуватися лише за умов конкретного визначення мети педагогічної діяльності та передбачення реальних можливостей її виконання.

Основним документом в організації роботи дошкільного навчального закладу є річний план, який складається на навчальний рік та оздоровчий період, схвалюється педагогічною радою, затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою. План роботи на оздоровчий період додатково погоджується з територіальною санітарно-епідеміологічною службою.

У річному плані передбачаються такі розділи:


  • аналіз роботи за минулий рік;

  • завдання на навчальний рік та оздоровчий період;

  • методична робота з кадрами;

  • вивчення стану життєдіяльності дітей;

  • організаційно-педагогічна робота;

  • робота методичного кабінету;

  • адміністративно-господарська діяльність.

Аналіз роботи закладу за минулий рік. Висвітлюються результати діяльності всіх підрозділів закладу, робляться конкретні висновки щодо здобутків, труднощів, недоліків та причин їх виникнення.

Завдання на новий навчальний рік. Визначаються на основі аналізу роботи закладу за минулий рік з урахуванням виявлених проблем та потреб дошкільного навчального закладу. Кількість ключових завдань, над якими працює колектив, визначається закладом і залежить від кількості груп, режиму роботи тощо. Їх кількість може бути три-чотири на рік (одне-два з них, передбачені попереднім річним планом, конкретизуються, розширюються, інші два - є новими).

У разі поглибленого та різнобічного вивчення педагогічним колективом одного чи двох конкретних питань протягом року, кількість завдань може бути меншою. Наприклад: з формування комунікативно-мовленнєвої компетенції дітей на педагогічних радах можуть розглядатися такі питання: 1) шляхи створення мовленнєвого розвивального середовища у дошкільному навчальному закладі та сім'ї; 2) особливості комунікативно-мовленнєвої активності дітей (в умовах вільного спілкування з ровесниками, з дорослими, під час ігрової діяльності в умовах сім'ї тощо); 3) ефективність застосування педагогічних технологій мовленнєвого розвитку дітей; 4) особливості педагогічного впливу та його результативність щодо дітей з вадами мовлення (віковими, фізіологічними, паталогічними, в результаті педагогічної занедбаності) тощо.

Для дошкільних навчальних закладів із сезонним перебуванням дітей, одно-двогрупових, з групами короткотривалого перебування кількість завдань також може бути меншою - одне чи два завдання.

Усі заплановані заходи річного плану роботи підпорядковуються визначеним завданням.



Методична робота з кадрами. Плануючи роботу з кадрами, слід ураховувати їхню підготовленість (молоді спеціалісти, зі стажем педагогічної роботи, не з фаховою освітою тощо). Цю роботу планують за такими напрямами:

  • підвищення педагогічної майстерності (передбачаються, як правило, традиційні
    форми роботи, що спрямовані на інформаційну обізнаність, навчання, здатність
    варіативно і ефективно застосовувати на практиці методи і прийоми: семінари,
    семінари-практикуми, засідання круглих столів, консультації, відкриті покази різних видів роботи тощо).

  • удосконалення професійної творчості (нетрадиційні форми роботи: майстер-класи, клуби, творчі лабораторії тощо);

  • самоосвіта (обмін досвідом, взаємовідвідування, обговорення новинок педагогічної літератури тощо).

У цьому розділі також визначаються теми засідань педагогічних рад (як правило, 3-4 рази на рік), планується курсова перепідготовка та атестація педагогічних працівників.

Види роботи з кадрами, їх кількість визначаються дошкільним навчальним закладом за потребою.

З метою вивчення та впровадження в практику роботи Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» у цьому розділі варто передбачити відповідні форми роботи з педагогічними кадрами.

Вивчення стану організації життєдіяльності дітей. Визначаються основні напрямки вивчення роботи, їхній зміст, вказуються терміни, форми підведення підсумків, відповідальні тощо.

Вивчення стану організації життєдіяльності дітей може бути комплексним, тематичним, вибірковим.

Комплексне вивчення - це вивчення стану життєдіяльності дітей в окремій групі чи декількох групах за всіма сферами та лініями розвитку. Наприклад: "Організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку за сферами: «Люди», «Природа», «Культура», «Я сам»". Це дає змогу всебічно і глибоко проаналізувати стан роботи, зробити об'єктивні висновки. Комплексне вивчення планується за потребою, але не більше одного разу на рік.

Тематичне вивчення - це вивчення окремих питань у групах чи в дошкільному навчальному закладі в цілому відповідно до поставлених завдань. Наприклад: "Організація роботи з мовленнєвого розвитку дітей раннього віку", "Художньо-естетичний розвиток дітей молодшого віку" тощо. Це найбільш поширена форма, яка дає змогу визначити результативність діяльності педагогів з певної лінії розвитку чи сфери життєдіяльності, глибше проаналізувати зміст, методи і прийоми роботи з дітьми тощо.

Вибіркове вивчення має на меті перевірку виконання попередніх пропозицій, окремих рішень тощо.

Для дошкільних навчальних закладів із сезонним перебуванням дітей, одно-двогрупових, з групами короткотривалого перебування вивчення стану організації життєдіяльності дітей планується відповідно до кількості поставлених завдань.



Організаційно-педагогічна робота. Передбачаються заходи взаємодії дошкільного навчального закладу із загальноосвітніми навчальними закладами, з іншими установами, організаціями тощо. Форми їх взаємодії можуть бути різними: спільне проведення педагогічних рад, консультацій, батьківських зборів, колективних переглядів роботи з дітьми, спільних свят і розваг, екскурсій, обмін досвідом тощо.

До цього ж розділу включається робота з батьками: вивчення досвіду родинного виховання, організація гуртків для батьків та разом з батьками, педагогічні бесіди, консультації, школи молодих батьків тощо. Доцільно передбачити ознайомлення їх з вимогами Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», надати рекомендації щодо її використання у домашніх умовах сім'ї.

Загальні батьківські збори плануються у разі потреби один-два рази на рік. Дієвішою формою є групові збори, які проводяться два-три рази на рік.

Робота методичного кабінету. Спрямовується на створення науково-методичного осередку для педагогів і батьків. Здійснюється вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду працівників свого та інших закладів, вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду; розроблення методичних рекомендацій, зразків планування, узагальнення матеріалів з питань вивчення роботи педагогів; забезпечення та поповнення кабінету різними матеріалами (наочно-дидактичними посібниками, науковою, навчально-методичною, енциклопедичною літературою, іграшками, атрибутами, аудіовізуальними засобами тощо), при необхідності - оформлення стендів, виставок та ін.



Адміністративно-господарська діяльність. Плануються заходи спрямовані на створення розвивального життєвого простору дитини: оснащення прогулянкових, фізкультурних* майданчиків, фізкультурних та музичних залів, медичних, лікувально-профілактичних кабінетів, кімнат для роботи гуртків, благоустрій та озеленення територій, ремонт приміщень, придбання і ремонт меблів тощо.

До річного плану роботи додаються окремі плани: проведення свят, розваг, театральних дійств, гурткова робота, медичних заходів тощо.

При складанні річного плану роботи необхідно враховувати тип закладу (загального розвитку, санаторний, спеціальний, комбінований, навчально-виховний комплекс) та наявність вузьких спеціалістів (вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, практичний психолог, соціальний педагог та ін.).

Враховуючи, що річний план розробляється на перспективу, завідувач або вихователь-методист на його основі уточнює, конкретизує, доповнює завдання, види, форми роботи поквартально (спеціальна графа для записів може бути передбачена в річному плані).

Робота педагогічних працівників регламентується календарним планом, який є основним для вихователя, і може складатися на місяць або 1-2 тижні, або 1 чи декілька днів і затверджується педагогічною радою, враховуючи досвід роботи вихователів, обізнаність з вимогами програми тощо.

Педагогам надається право при плануванні проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку.

Принципами календарного планування є: послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітність видів діяльності тощо.

У першій половині дня варт не перевантажувати дітей організованими формами діяльності (заняттями), а рівномірно розподіляти види активності за основними лініями розвитку протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей.

План передбачає види дитячої діяльності, як організованої педагогом так і самостійної (продуктивну працю, художню діяльність, гру, спілкування та ін.); індивідуальну роботу з дітьми (новачками, тими хто. часто хворіє, має різні проблеми тощо). З метою планування індивідуальної роботи доцільно вести записи спостережень за дітьми.

У календарних планах на початку кожного місяця обов'язково передбачається комплекс ранкової гімнастики на два тижні (з ускладненням на другий тиждень), гігієнічна гімнастика, робота з батьками, за необхідності - інші форми роботи.

Планування освітньої роботи з дітьми може бути довільним (сітки, текстове або комбіноване) і складатися по-різному. Наприклад:


  • за сферами життєдіяльності – щодня реалізується завдання однієї із сфер і всі лінії розвитку (метод занурення); п'ятниця, як правило, - день узагальнення;

  • за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та ліній розвитку;

  • за видами діяльності (ігрова, трудова, комунікативна, пізнавальна, рухова, навчальна) з урахуванням усіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності;

  • за інтегрованими блоками - завдання художньо-естетичного, соціально-морального, мовленнєвого розвитку та інших, розв'язуються через усі сфери життєдіяльності. Окремо плануються завдання і види роботи з фізичної культури та музики;

  • за лініями розвитку - кожного дня домінує одна лінія розвитку у взаємодії з іншими з урахуванням змісту усіх сфер життєдіяльності (метод занурення) тощо.

При плануванні роботи варто використовувати блочно-тематичний принцип, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу.

Застерігаємо від нераціонального планування, коли перевага надається одній сфері життєдіяльності або лінії розвитку на будь-який тривалий період (тиждень, місяць), що не забезпечує цілісного, системного підходу до життєдіяльності дітей.

Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і форми планування.

Обов'язкова умова в плануванні освітньої роботи з дітьми - участь обох вихователів вікової групи.

Робота музичних керівників, інструкторів з фізичної культури, вихователів з образотворчої діяльності та інших педагогічних працівників планується окремо для кожної вікової групи. Ці плани узгоджуються з планами роботи вихователів.

Щоб полегшити календарне планування для вихователів, особливо при впровадженні в практику роботи нової Програми розвитку, варто створити творчі групи із числа представників методичної служби різних рівнів, вихователів-методистів, вихователів та інших педагогічних працівників для складання перспективних планів (на рік, півріччя, квартал, місяць).

Перспективні плани розробляються, як правило, у вигляді сіток.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка