Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Сторінка4/6
Дата конвертації04.03.2016
Розмір1.24 Mb.
1   2   3   4   5   6

Колективні форми роботи з кадрами
Атака думок.

Мета — вирішення наукової чи навчальної проблеми засобом об'єднання творчих думок вчителів, створення «колективного мозку».



Аукціон — це форма творчого «продажу/купівлі» певних ідей, думок, винаходів.

Мета: пошук ефективних форм, творчого підходу до ви­рішення проблем навчально-виховного процесу, підтримка но­ваторства, винахідництва. Ведучий називає тему, завдання чи питання, дає сигнал (гонг) і починає відлік. Група аналізу оцінює логічність відповіді на дане питання, готує оцонентів, підбиває підсумки, знімає напруженість у разі її виникнення.



Аукціон знань. Метою такого аукціону є активізація засвоєн­ня певних понять з певної теми, проблеми, конкретного предмета, зацікавлення до пошукової роботи.

Аукціон методичний — на такому аукціоні «продаються» і «купуються»: творчі ідеї, досвід роботи з певної теми, методичні розробки уроку, інновації з певної проблеми.

Бенефіс педагога — проводиться за окремим сценарієм як пропаганда передового перспективного досвіду вчителя.

Бесіда — одна з основних форм ділового спілкування. Вона може мати різне призначення: з'ясування і погодження позицій, висловлення незадоволення діями працівника, обговорення ре­зультатів контролю, переконання в чому-небудь тощо.

Бібліографічні огляди, обговорення літератури, статей, журналів — це канали, за якими оперативно надходить до вчи­теля інформація, що є важливою передумовою підвищення рівня й ефективності навчально-виховного процесу.



Відкрите заняття (захід) — загальноприйнятий методичний за­хід, на якому відбувається показ кращого досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань і актуальних питань методики. Без відкритого заняття (виховного заходу) неможливо здійснити поширення і впровадження передового педаго­гічного досвіду. Цю думку підтверджував відомий учений і педагог Микола Пирогов: «Як же можна це довести інакше, як не запросивши товаришів на свій урок і не переконавши на власному досвіді».

Проте слід пам'ятати, що не варто захоплюватися великою кількістю відкритих занять. Інколи в освітньому закладі встановлюється навіть обов'язковість і черговість відкритих заходів, незалежно від можливос­тей педагога. Треба знати, що відкритий захід — добровільний крок педагога (крім серії відкритих занять (заходів) під час атестації за підсумками стажування педагога). І якщопедагог не погоджується давати такий урок, то ніхто його не може примусити. Але переконати педагога в необхідності поділитися своїм досвідом і можна, і потрібно. Крім того, слід пам'ятати, що відкриті заходи не повинні проводитися стихійно. Вони мають створювати систему розв'язання провідних педагогічних проблем, над якими в даний час працює педагогічний колектив.

Отже, підготовка відкритого заходу не дається «на відкуп» одно­му педагогові, а обмірковується, конструюється з участю керівників закладу, голови методичного об'єднання. Дата його проведення оголо­шується заздалегідь. Обов'язково зазначається не лише тема й мета заняття, а й методична мета відвідування. План відкритого заходу бажано вивісити в методичному кабінеті для загального ознайомлення. Доцільно, щоб відкритий захід синхронно поєднувався з об­говоренням доповідей на ту саму тему на засіданні методичного об'єднання. Від глибини педагогічного аналізу заняття значною мірою залежить збагачення досвіду і доля поширення його серед інших педагогів закладу. Взаємовідвідування занять (виховних заходів) у системі ме­тодичної роботи має відігравати специфічну роль. Добре налаго­джене взаємовідвідування сприяє перенесенню кращих методів роботи одного педагога в практику діяльності інших, надихає вихователя на пошук нових методів розвитку, виховання, навчання, будить творчу ініціативу. Порівняння власного досвіду з досвідом ко­лег дає можливість критично оцінити різні варіанти досягнення мети.

Є декілька форм організації взаємовідвідування занять (ви­ховних заходів). Одна з них — відвідування занять колег із власної ініціативи. Таке відвідування принесе користь, якщо спосте­реження за освітньо-виховним процесом буде проводитися за певною програмою. Можна, звичайно, і при випадковому, нецільо­вому відвідуванні заняття знайти для себе щось цікаве, необхідне, проте частина часу витрачається марно. Значно корисніше, коли педагог із власної ініціативи застосовує цілеспрямоване, тематич­не відвідування занять інших вихователів у плані тієї проблеми, яка його цікавить. Це прискорює впровадження позитивного досвіду із заздалегідь визначеного питання.

Відбувається взаємовідвідування занять (заходів) і за ініціативою керівників закладу, голови методичного об'єднання. У цьому разі відвідування йде на користь за умови, якщо не нав'язується як обов'язкове. Керівник закладу, вихователь-методист рекомендує відвідування заняттяу, але в кожному випадку мотивує його. Той, хто відвідує, має знати мету відвідування. Адміністраціяакладу або голова методичного об'єднання спрямовують взаємовідвідування, виходячи з потреб удосконалення навчально-виховного процесу.

Важливо, щоб взаємовідвідування занять не перетворилося на формальну справу або не набуло негативного забарвлення. У багатьох ДНЗ ведеться книга обліку взаємовідвідування заходів. Педагоги не люблять, коли така книга перетворюється на своєрідний кондуїт, де фіксуються, крім позитивних, і слабкі сторонни заходу. Доцільнішою є форма фіксації вдалих знахідок. Спостерігачеві заходу варто лише декількома фразами дати оцінку цікавому факту. Такі книги зберігаються в методич­ному кабінеті ДНЗ. Кожен член педагогічного колективу має знайти для себе відповіді на питання, які його в даний момент цікавлять. До речі, ведення книги взаємовідвідування не передбачене нормативними документами, тому не обов'язково вимагати від педагога її запов­нювати.



Взаємоконтроль.

Мета: дати можливість кожному педагогу повідомити про свої успіхи, досягнення колегам; виховання «Я-концепції».



Група взаємовідвідин і підтримки відвідують заняття, заходи, спільно готуються до них, обговорюють отримані результати, проводять експерименти, опановують нові методики, ведуть щоденник діяльності і успіхів, доповідають про результати спільної діяльності на засіданнях МО.

Групова консультація — форма науково-методичної роботи з групою педагогів, зацікавлених вирішенням одних і тих самих проблем.

Групи творчі. Група педагогів-однодумців, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосування. Робота ТГ спрямована на колективну роз­робку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними методичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.

Мобільні — група педагогів-однодумців, здатних швидко орієнтуватися в ситуації, знаходити потрібні форми діяльності.

Динамічні — група педагогів-однодумців, здатних розглядати певну проблему з різних точок зору і виробляти рішення.

Дебати — обговорення будь-якого питання, обмін думка­ми, полеміка, суперечка, дискусія. Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рі­шень. Дебати вчать критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії. Мета дебатів — переконати іншу сторону в достовірності викладеного.

Діалогічна пара — представляє не стільки форму організації діяльності, скільки жанр. У режимі діалогу можна проводити навчання педагогів у межах процедури «акваріум» (усі заці­кавлені особи сідають навколо дискутуючи і на першому етапі відбувається рефлексування ситуації, тобто обговорення позиції сторін, аргументів, переваг). Діалогічна пара заздалегідь визна­чає спільно з керівництвом МО значущу психолого-педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в «акваріумі».

Ділові ігри — це метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов'яз­ковим динамічним розвитком ситуації, задачі чи проблеми, що розв'язуються в чіткій відповідності до характеру рішень та дій її учасників. Як нетрадиційна форма організації методичної ро­боти дають можливість активізувати творчу ініціативу педагога, забезпечити високий рівень засвоєння теоретичних знань і про­фесійних умінь.

Процес організації і проведення ділової гри можна умовно поділити на чотири етапи:



Перший етап — ознайомлення з особливостями гри як форми методичної роботи, а також із загальними вимогами до організації її проведення.

Другий етап — конструювання гри. Потрібно визначити мету, назву і зміст гри (педагогічну проблему, яку будуть розв'язу­вати гравці), обсяг теоретичної інформації і практичних умінь, які потрібно засвоїти, розробити сценарій гри; загальні її правила, а також інструкції для гравців і керівника гри.

Третій етап — організаційна підготовка і проведення. Завідувач чи вихователь-методист, який організовує гру, роз'яснює педагогам її дидактичний сенс, знайомить їх із загальною про­грамою і правилами, ставить перед гравцями конкретні завдання, які повинні бути реалізовані. Педагоги, які не беруть безпосеред­ньої участі в грі, призначаються експертами, дістають завдання спостерігати, аналізувати й оцінювати, як дотримуються гравці нормативних вимог та імпровізують. Визначається також час, місце, умови і тривалість гри. Для її проведення доцільно ство­рити умови, наближені до реалій шкільного життя.

Четвертий етап — підбиття підсумків гри, докладний аналіз і оцінка її ролі в системі підвищення методичної і фахової підготовки педагогів.

Дидактична гра — це метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками.

Дискусія — дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.

Мета: виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці знайти істину, прийти до спільної точки зору.



Ексклюзивний бібліографічний огляд — вид бібліографічно­го інформування для будь-якої категорії педагогів, який передба­чає короткий виклад матеріалу певної тематики та бібліографію, організацію книжкової виставки.

Захист авторських проектів і розробок — нова форма групової методичної роботи, пов'язана із попередньою розробкою та на­ступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

Мета: розробка нових підходів до вирішення педагогічних проблем, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу; підготовка методичних кадрів до інноваційної діяльності; формування банку даних про інновації, їх аналіз та експертиза.



Захист ідей, знахідок, авторських програм, методичних посібників — форма групової методичної роботи, пов'язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом ідей, знахідок, програм та методичних посібників.

Захист планів МО — групова форма роботи, яка передбачає обмін досвідом і координацію планування методичної роботи в закладі.

Звітна оперативно-методична нарада — передбачає звіту­вання педагогів про виконання окремих доручень, про стан освітньо-виховної роботі в ДНЗ, групі тощо.

Ігрове конструювання. Одержавши певне завдання, учасни­ки команд, які змагаються, вишукують найкращий варіант його здійснення. «Розумовий штурм» має величезні можливості, що можна побачити, спостерігаючи за діяльністю учасників команд у вікторині «Що? Де? Коли?».

Інструктивна оперативно-методична нарада — покликана на­правляти роботу педагогічного колективу на виконання поточних освітньо-виховних завдань.

Інформаційна оперативно-методична нарада — знайомить педагогів з одержаними директивними вказівками, методичними листами МОН України та підпорядкованих йому установ, новими досягнення в педагогіці, психології, методиками викладання, но­вими погодженнями й інструкціями, що виносяться на обговорен­ня учасниками наради; приймаються заходи щодо їх реалізації.

Інтернет-конференція (проводиться в режимі чату). Методичний навчальний чат — це бесіда в реальному часі, завданням якої є обгово­рення актуальних проблем організації освітньо-виховного процесу, його навчально-методичного забезпечення та супроводження. Чат може мати різну спрямованість: пізнавально-мотивуючу, пізнавально-пояснюючу, пізнавально-діяльнісну, пізнавально-формуючу та варіативну, творчо-розвивальну, пізнавально-повідомлюючу тощо.

Ця форма забезпечує:

•можливість організації дистанційного спілкування фахівців
з актуальних проблем розвитку сучасної освіти;

•оперативний обмін інформацією для вироблення спільної


стратегії дій;

•швидке отримання консультацій з проблемних питань.

Є кілька вимог до проведення чату. Як мінімум за два тижні до початку конференції в режимі чату необхідно розташувати в Інтернеті (на сайті інструменту) коротку інформацію з теми та перелік запитань до учасників. Має бути сценарій проведення чату (ви­значення модератора та сомодетатора чату, вибір ними складових змісту інформації, окреслення порядку обговорення питань).

Рекомендується для проведення секційних засідань.



Колективна підготовка і видання методичних, педагогіч­них матеріалів рекомендацій, збірників, альманахів, посібників тощо.

Колективні презентації. Це така форма представлення матеріалу, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії. Згідно з вказівками веду­чого, який регулює черговість виступів, кожний, хто презентує, робить доповідь певної тривалості (зазвичай до 15-20 хвилин). Як правило, кожне повідомлення присвячене якомусь одному з кількох аспектів (вимірів, поглядів) однієї теми; наприкінці колективних презентацій передбачаються запитання аудиторії кожному доповідачеві.



Колективний похід — перегляд кінофільму, вистави з по­дальшим обговоренням.

Коло ідей — метод дозволяє швидко активізувати всіх учас­ників, підвищити інтерес до обговорюваної проблеми. Це вправа, в якій кожен має можливість сказати щось швидко, по черзі від­повідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожна людина окремо опанувала поданий матеріал.

Конкурси — змагання, які дають змогу виявити найбільш гідних із його учасників.

Конкурс нетрадиційних заходів — виявлення кращих занять (заходв), проведених в нетрадиційнійартній формі.



Конкурс виховних заходів — виявлення кращих виховних заходів з якоїсь конкретної тематики.

Конференції з показом фактичних педагогічних досягнень —вдала форма вивчення й узагальнення передового перспективного досвіду, на якій педагог через мультимедію демонструє результати своєї діяльності.

Конференції з обговорення найбільш значущих педагогіч­них явищ, наукових доповідей, технологій, методик, посібників тощо.

Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів — відбивають передовий досвід, що сприяє активізації навчального процесу, різні схеми та матеріали про досягнення педагогічної науки, інтеграційні та інноваційні процеси.

Листівка-презентація — друкований листок з короткою ін­формацією про досвід роботи, захід, інновацію тощо (вказівкою ви­хідних даних, анотацією, відображенням змісту, фотографіями).

Майстер-клас. Сприяє вивченню і впровадженню в практику інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного педагогічного досвіду міста, ДНЗ.

Методична естафета — форма методичної роботи, яка скла­дається з декількох етапів і сприяє впровадження ППД.

/ етап — «Стоп-кадр» (фрагменти уроку), на якому вчитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання.

// етап — «Калейдоскоп нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки педагогів.

/// етап — «Трибуна вільних думок» — вчителі захищають моделі уроків і беруть участь у диспуті «Джерела педагогічної творчості».



Методична оперативна нарада — міжрайонна колективно-групова періодична форма організації науково-методичної роботи. Передбачає оперативний обмін інформацією з приводу конкретної педагогічної проблеми і прийняття колегіального рішення щодо її розв'язання. Методичну оперативну нараду, яку варто прово­дити з усім педагогічним колективом раз на місяць (наприклад, кожного четвертого .понеділка).

Мета методичних оперативних нарад: ознайомлення членів педагогічного колективу з елементами прогресивного, що з'являється в роботі даного педагогічного колективу, педколективів району, області, країни, з новими досягненнями світової педагогічної науки.

Наведемо орієнтовну тематику методичних оперативних нарад:


  • огляд методичної літератури на допомогу педагогам, які пра­
    цюють за новими програмами;

  • нове в питаннях педагогіки, психології (огляд методичних
    журналів);

  • клуби творчих педагогів;

  • педагогічні вернісажі;

  • творчі портрети;

  • авторські школи педагогів;

  • ділові ігри тощо.

Методична олімпіада-конкурс — індивідуально-групова фор­ма організації практичної розробки педагогами певної педагогічної проблеми і представлення її у вигляді творчої роботи. Передбачає захист творчих робіт, проводиться за спеціально розробленим положенням.

Методична панорама — колективно-групова форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи педагогівв, який має спільне тематичне спрямування.

Методична рада — колективний професійний орган, який об'єднує на добровільних засадах членів педагогічного колективу з метою здійснення керівництва науково-методичною роботою.

Методичне об'єднання (МО) педагогічних працівників, які створюються за наявності не менше 3-х спеціалістів одного фаху або одного професійного спрямування в межах певної спеціаль­ності за територіальною ознакою (у закладі, міжзаклада, кущові, районні, міські), за типами ДНЗ, які мають висококваліфікований склад педагогічних кадрів, до­свідчене керівництво, незалежну навчально-матеріальну базу.

Члени методичних об'єднань відкритим голосуванням оби­рають із досвідчених педагогів керівника (голову) терміном на два роки.

Залежно від актуальності питань, що розглядаються, умов, у яких працюють МО, їх засідання у навчально-виховних за­кладах можуть проводитися щомісяця або щокварталу, у райо­ні (місті) — тричі на рік: у серпні — під час роботи серпневих конференцій, у січні та червні — після закінчення відповідно І і II семестрів поточного навчального року.

Планування методичної роботи є довільним. Складаючи план, потрібно враховувати конкретні умови кожного закладу, досвід ро­боти педагогів, їхні здібності та інтереси. План роботи об'єднання може мати такі розділи:



  • вступ, який містить аналіз роботи за минулий навчальний
    рік, чітко визначені основні завдання на наступний;

  • проблеми, над якими працюють члени методоб'єднання,
    відомості про членів методоб'єднання;

  • методичні оперативки;

  • організація роботи з молодими педагогами;

  • удосконалення педагогічної майстерності педагогів, вивчення
    й поширення перспективного педагогічного досвіду;

  • конференції, «круглі столи»;

  • тематика засідань методичних об'єднань.

У діяльності методоб'єднань практикуються різноманітні види роботи, але найбільшого поширення набули заслуховування й обговорення доповідей, взаємовідвідування відкритих і виховних заходів, бібліографічні огляди, вивчення методичних матеріалів, практичні заняття з педагогами.

У роботі методоб'єднання особливу роль відіграє доповідь. Рекомендуємо педагогам таку орієнтовну схему доповіді:



  • обґрунтування актуальності теми;

  • характеристика конкретних педагогічних умов;

  • головна ідея, опис оригінальних методичних прийомів, форм
    роботи, які забезпечили накопичення досвіду;

  • аналіз, обґрунтування досвіду у світлі педагогічних ідей,
    наукових положень;

  • результативність досвіду (показники в розвитку та вихованні дошкільників;

  • рекомендації щодо можливості використання досвіду.

Ефективність роботи методоб'єднання знижує розрив у рівнях методичної майстерності його членів, тому останнім часом реко­мендовано такі п’ть динамічних методичних об'єднання:

I група — педагоги, які прагнуть і можуть працювати твор­чо,— «школа вищої педагогічної майстерності». Зміст роботи
цього об'єднання — інформація про нові напрямки, задуми, що
з'являються в педагогічній практиці, пропаганда нових педаго­гічних ідей, їх творчий розвиток, проведення відкритих занять, виховних заходів, самоаналіз тощо;

II група — педагоги, які бажають працювати творчо, але
відчувають труднощі в роботі,— «школа вдосконалення май­
стерності»
. Змістом роботи даної групи є аналіз, вивчення
труднощів у роботі, організація самоосвіти педагогів; проведення
тренувальних практичних, занять (відкриті заняття, ділові ігри,
семінари-практикуми тощо) з метою набуття власного досвіду
роботи, визначення перспектив;

III група — педагоги-початківці — «школа становлення моло­
дого в
ихователя». Основний зміст її роботи — вивчення технології
сучасного заняття;

IV група — педагоги, які працюють формально, не вміють
і не бажають працювати творчо,— «школа створення позитивної
мотивації до творчості»
. Завдання роботи цієї групи — органі­
зація системи заходів стимулювання сумлінної праці, навчання
технологій сучасного уроку.

V група. В системі методичної роботи виправдали себе «шко­ли передового досвіду». Це одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, а також джерело формування педагогічної майстерності. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради закладу, міськметодкабінету, обласного інституту післядипломної освіти.

Керівником такої школи призначається особа, досвід якої схвалений і рекомендований для впровадження. Навчальний план ШПД складає її керівник з допомогою ММК, ОШПО і затверджує відділ освіти. Заняття школи проводяться зі сталим складом слухачів один раз на місяць.



Керівникові ШПД можна порекомендувати такі форми ро­боти'.

  • відвідання слухачами школи освітніх заходів
    у нього з метою вивчення форм і методів його роботи;

  • відвідання керівником ШПД занять слухачів;

  • практичні заняття, метою яких є ознайомлення слухачів із
    матеріалами, використаними наставником під час підготовки
    та проведення форм роботи з дітьми і розробка слухачем
    школи своїх заходіву за допомогою керів­
    ника ШПД;

  • виконання слухачами окремих завдань керівника ШПД з ви­
    вчення методичної літератури, виготовлення дидактичних
    матеріали тощо;

  • співбесіди зі слухачами з метою коментування особливостей
    своїх заходів і занять слухачів.

Методичний бенефіс — групова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм ефективного прогресивного педагогічного досвіду; доповідь-розповідь про зміст досвіду, ви­вчення творчої лабораторії (робочого кабінету вчителя), ознайом­лення з розробленими дидактичними матеріалами, сценаріями заходів, відвідування занять тощо.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка