Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Сторінка5/6
Дата конвертації04.03.2016
Розмір1.24 Mb.
1   2   3   4   5   6
Методичний брейн-ринг — групова форма ділової гри, яка передбачає оволодіння найнеобхіднішими педагогічними знаннями, уміннями і навичками. Проводиться переважно серед молодих педагогів.

Методичний дискусійний клуб — групова форма роботи, різ­новид ділової гри, що проводиться з метою підвищення інтересу до певних педагогічних проблем, вивчення рівня орієнтування педагогів у їхньому змісті, навчання їх комунікативності.

Методичний міст — різновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються педагоги різнихДНЗ, керівники методичних об'єднань, батьки, діти. Роль ведучого виконує вихователь-методист.

Методичний ринг — форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань педагогів, дає можливість виявити ерудицію. Він може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметраль­но протилежні думки. Готуються опоненти, групи підтримки.

Методичний тиждень — одна із форм колективної методичної роботи. Протягом тижня педагоги показують свою майстерність, організувавши відкриті форми роботи з дітьми тощо.

Методичний турнір є нетрадиційною колективною формою роботи з педагогічними працівниками, спрямованою на пошук, розвиток, підтримку ППД або пошук нових ідей, шляхів вирі­шення актуальних проблем освіти.

Методичний фестиваль — багатопланова разова форма ме­тодичної роботи з великою аудиторією педагогів та методистів, що передбачає пропаганду ППД і ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок. Проводиться з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику пе­дагогічних ідей. Автори ідей і знахідок біля спеціальних стендів надають охочим консультації. Заявки на виховні заходи, методич­ні ідеї, цікаві педагогічні знахідки учасники фестивалю подають завчасно, лише після цього складається програма фестивалю.

Методичні гостини — індивідуально-групова форма, яка пе­редбачає взаємообмін педагогічними делегаціями між заклада.

Методичні посиденьки — вирішення проблемного питання в невимушеній розмові (за чаєм).

Мікрогрупа — одна із форм колективної роботи, в якій, на відміну дід МО, за визначальний критерій взято взаємну симпа­тію і, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Створюється на добровільних засадах у складі 5-7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему або певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї: про­водять відкриті заходи, організовують взаємовідвідування заходів тощо.

Міні-лекція — це, з одного боку, односторонній вид спілку­
вання, а з другого — дієвий спосіб забезпечення інформацією за
короткий проміжок часу. Лекції ефективніші, коли вони: чер­гуються з груповою дискусією і показами візуального матеріалу;
супроводжені такими допоміжними засобами, як проекції або ве­
ликі аркуші паперу, на яких роблять нотатки під час проведення
дискусії і які потім можна вивісити на дошці, стенді, стінах або
що. Мета міні-лекції: передача знань. Найвідповіднішим спосо­бом оцінки розуміння педагогами наданого навчального матеріалу
є сполучення контрольних видів робіт, таких як, наприклад,
коротка відповідь, тестування тощо. ,

Міжшкільні науково-методичні обміни досвідом — форма колективної методичної роботи, націлена на пропаганду ППД, впровадження інноваційних технологій щодо удосконалення на­вчально-виховного процесу.

«Мозковий штурм».

Мета «мозкового штурму», чи «мозкової атаки»: зібрати якомога більше ідей щодо специфічних проблем від усіх учасників занять протягом встановленого проміжку часу. Після презентації проблеми групі пропонується всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією пробле­мою. Записати всі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх висловлювання без зауважень, коментарів чи запитань.

Правила «мозкового штурму»:


  • стимулюється творчість:

  • приймаються будь-які ідеї щодо
    теми, навіть «дикі»;

  • можна повторюватися;

  • не можна робити зауваження, коментарі;

  • не слід переривати творчий процес запитаннями.

Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у формі дискусії, самостійних обмірковувань тощо.

Мультимедійна виставка — поєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих і рухомих зображень.

Нарада — це колективне обговорення окремих питань группою осіб, які безпосередньо зацікавлені у їх вирішенні. Науково-практичні конференції є однією з форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення і узагальнення практичного досвіду. Науково-практична конференція — науково обґрунтована ефективна творча педагогічна практика.

Мета: виявлення та обґрунтування новаторської ідеї, гіпотези, концептуального положення, які вимагають апробації на практиці.



Обговорення в групі.

Метою обговорення залежно від вправи може бути будь-який освітній процес: підбиття підсумків, аналіз досвіду педагогів, підготовка їх до сприймання нової інформації. Досягнення будь-якої навчальної мети супроводжується формуванням в учасників навичок"спілкування, демократичної комунікації. Це загальновідомий традиційний метод, який зазвичай застосовують у комбінації з іншими видами технік. Учасників мають заохочувати до рівної участі в дискусіях. Цей метод можна використовувати як у великій, так і в малій групі.



Обговорення великою групою: вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Обговорення будується навколо запланованих або імпровізованих тем. Тему дискусії слід чітко й зрозуміло визначати для всіх присутніх до початку обговорення. Ключем до ефективності обговорення великою групою є те, як ставиться запитання. Уникайте запитань, на які можна відпости коротко («так» чи «ні»). Вживайте запитання, які починаються «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників та учасниць до висловлення власних ідей.

Те, як викладач реагує на запитання й коментарі, є вирі­шальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учасникові чи учасниці за запитання та висловлювання, стимулюватиме присутніх ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву.Не дозволяйте нікому домінувати над групою під час дискусії. Обмежити це можна, сказавши: «А тепер давайте послухаємо, що скаже хтось інший або інша», або «Я би хотіла (хотів), щоб усі мали можливість висловитися».Не слід забувати, що надмірна кількість дискусій у великих групах втомлює. Зловживання цією методикою призводить до втоми та нудьгування в групі.



Обговорення малою групою: невеликі групи (чотири-шість осіб) надають більші можливості для роботи, ніж великі. Ця методика надає кожній людині свободу вибирати власний ритм, активніше брати участь в обговоренні. Дискусії в малих групах стимулюють роботу командою, допомагають слухачам та слу­хачкам бути корисними одне одному. Висловлення думок дає їм змогу відчути власні ресурси та зміцнити їх.

При розподілі на групи не обов'язково використовувати традиційний принцип нумерації: «1, 2, 3...». Можна застосувати й інші підходи за днями тижня, порами року, квітами, футболь­ними командами тощо.



Обмін досвідом — має на меті популяризацію і розповсю­дження ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем педагогічної діяльності нестандартними під­ходами.

Огляди й анотації різних педагогічних видань — стисле повідомлення про проблему, тему розглянуту різними авторами або фаховими виданнями.

Оперативно-методичні наради — підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених прорахунків.

Панорама педагогічних досягнень — сукупність творчих за­собів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи.

Педагогічна експрес-інформація — оперативна інформація про публікації фахових видань.

Педагогічна виставка — демонстрація досягнень педагогічно­го колективу щодо пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення органів самоврядування.

Педагогічна майстерня — підвищує ефективність науково-методичної роботи педагогів, посилюють прагнення розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педагогіч­ної діяльності.

Педагогічна олімпіада — беруть участь усі педагоги закладу незалежно від стажу і досвіду роботи. Олімпіада триває впродовж навчального року і передбачає кілька етапів.

Педагогічна рада — колективне обговорювання питань, проблем щодо виявлення факторів та умов, щоб забезпечити успіх у роботі окремих педагогів, груп і цілих колективів.

Педагогічний брифінг — інформаційна бесіда-пояснення важливих рішень МОН України.

Педагогічний клуб — інноваційна, самокерована і саморегу­льована організація педагогічного спілкування. Спрямована на об'єднання педагогів із спільними громадськими, професійними та особистими інтересами. Передбачає розширення педагогічного і загальнокультурного кругозору, формування навичок комуні­кативної культури.

Педагогічний КВК — проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період.

Педагогічний консиліум.

Мета: вивчити і проаналізувати прояви особистості дитини, особливості групий дітей, роз­робити рекомендації і програму виходу з кризової ситуації.



Педагогічний міст — обмін думками та обговорення проблеми (питання) з іншим колективом (ДНЗ, містом чи районом).

Педагогічний практикум проводиться з педагогами для ви­вчення, обговорення та вирішення певної проблеми чи конкретної ситуації.

Педагогічний ринг — змагання педагогів у розв'язанні пе­дагогічних завдань.

Педагогічні виставки — показ досягнень педагогічного ко­лективу в справі пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення діяльності батьківських органів самоврядування.

Педагогічні дискусії (з найактуальніших тем, із запрошенням науковців, практиків, методистів) — обговорюються актуальні спірні педагогічні проблеми, які розглядаються з різних точок зору. Думки, висловлені різними педагогами, доповнюють одна одну або виявляються зовсім протилежними. Кожний учасник суперечки прагне аргументувати свою позицію або спростувати думку сторони, що сперечається фактами з власної практики, матеріалами передового досвіду.

Педагогічні гостини — індивідуально-групова форма, яка передбачає взаємообмін педагогічними делегаціями ДНЗ, районів з метою обміну досвідом.

Педагогічні консультації можуть бути усними й письмовими. Проводяться з метою надання допомоги педагогу з тієї чи іншої проблеми, яку останньому не вирішити самостійно.

Педагогічні читання — захист педагогами рефератів і твор­чих тем.

Пізнавальні, професійні екскурсії проводяться з метою ви­вчення реалізації передового перспективного досвіду.

Постійні проблемні семінари сприяють розвитку колективної творчості педагогів, вирішенню проблемних питань на практиці.

Предметно-педагогічна діяльність — частина кожного з видів педагогічної діяльності як інструментарій, що забезпечує готовність до її здійснення. Вона є індивідуальною ланкою, яка відповідає за рівень взаємодії всіх видів педагогічної діяльності. Предметно-педагогічна діяльність включає в себе вивчення, проектування іформування нового або відбір із ряду того, що маємо, аналіз результатів і оцінку оптимальності методів чи методик, що використовуються.

Предметно-педагогічна діяльність — це пошук методу, способуорганізації діяльності, найбільш повного пізнання предмета ірозкриття творчих можливостей суб'єктів освітньої системи.

Презентації проводяться з метою створення цілісного, теоретично обґрунтованого погляду на певне явище, презентації спрямовані на надання нових результатів, нової інформації з конкретного, досить вузького, практичного аспекту теми, яка є предметом навчання. Успішна презентація вимагає від того, хто її проводить:

  • заздалегідь потренуватися у проведенні презентації, аби почувати себе впевнено;

  • заздалегідь організувати всі необхідні умови для проведення
    презентації (підготувати робоче місце, засоби наочності —
    плакати, слайди, демонстраційну апаратуру тощо);

  • у ході роботи періодично запитувати аудиторію щодо зрозу­мілості нової інформації, підтримувати постійний зворотний
    зв'язок;

  • виявляти гнучкість, бути готовим до непередбачуваних обставин, адже презентована нова інформація для когось може
    виявитися такою, що заперечує його усталеним поглядам.

Прес-конференції — бесіда, зустріч педагогів з представни­ками преси, радіо з питань, що цікавлять широку громадськість.

Професійні педагогічні і психологічні тренінги (розв'язання конкретних педагогічних ситуацій) — Т-група (від англійської tгаіnіng gгоир — група тренінгу) — група, створена для дії в си­стемі міжособових відносин та її членів з метою розвитку у них соціально-психологічної компетентності, навичок спілкування і взаємодії. Одна з найпоширеніших моделей дослідження міжособових відносин, стадій розвитку групи і ін. Для Т-групи характер­ні короткочасність її існування (від декількох днів до декількох тижнів), відсутність попередньої структурованості, нормованість і регламентація. Основний метод в Т-групі — вільна дискусія без заздалегідь прийнятого плану, що поєднується з іншими при­йомами. Обговорення будуються за принципом «тут» і «тепер», тобто аналізуються події, що відбуваються безпосередньо в групі по можливості без звернення до минулого досвіду учасників. Умовою успішної роботи Т-групи є клімат взаємної довіри, що стимулює учасників на встановлення міжособових відносин, які вони, як правило, не встановлюють в буденному житті; допомагає розумінню відносин, що протікають у Т-групі.

Психологічний практикум — вид практичного навчання, за­няття по відпрацюванню певного проблемного питання.

Психолого-педагогічний семінар — постійно діюча колек­тивно-групова форма роботи. Об'єднує всіх учителів певного фаху з метою опрацювання найбільш важливих питань організації на­вчально-виховного процесу, вивчення і впровадження в практичну діяльність досягнень психолого-педагогічної науки й прогресив­ного педагогічного досвіду.

Робота в мікрогрупах (три-шість осіб) — які створюються на добровільних засадах для засвоєння якої-небудь нової концеп­ції, теорії. Спочатку кожен член групи самостійно вивчає нову розробку або фрагмент, потім доповідає своїм колегам, які його доповнюють, коригують, обмінюються думками і врешті реалізу­ють ідею у своїй практиці.

Рольова гра — групова форма роботи, яка включає практичне опрацювання різних моделей педагогічних ситуацій.

Мета рольової гри — набути досвіду дій шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Рольова гра може також використовуватися для отримання конкретних навичок, наприклад, постановки тендерних проблем. Інколи присутні можуть розігрувати ситуації, до яких вони вже потрапляли. Рольова гра імітує реальність призначенням ролей учасницям та учасникам і наданням їм можливості діяти «наче насправді»: учасники реагують на конкретну проблему в межах заданої програми, наприклад, в ігровому суді або на слу­ханнях якогось законодавчого акта. Кожен учасник рольової гри має чітко усвідомлювати сенс і мету рольової гри взагалі.



Семінар — це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх класифікації.

Семінар-практикум — це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфі­кації, яка активно сприяє впровадженню нового.

Мета: вдоско­налення методичної майстерності як досвідчених, так і молодих педагогів, які мають недостатній досвід роботи, на вдосконалення організаторських умінь. Семінари-практикуми використовуються як ланка передання досвіду роботи.



Семінари з показом фактичних педагогічних досягнень спри­яють розвитку умінь «бачити» проблему як цілісність, структурувати її на необхідні та достатні компоненти (задачі, акценти, проблеми), відбирати на основі глибокого вивчення значного за об­сягом, варіативного за підходами матеріалу особистісні оптимальні способи розв'язування проблеми, доводити їх адекватність.

Спільна розробка планів, програм, сценаріїв заходів — розробка створена зусиллями декількох педагогів (однакових або різних за фахом), які впроваджують у систему своєї роботи інтегрованність навчання.

День(тиждень) відкритих дверей педагогів-майстрів — термін, при­значений для проведення певних заходів педагогами-майстрами за певною проблемою (темою).

Творча галерея — розгорнута тематична виставкова експози­ція, яка поєднує у собі творчі наробки педагогів, книги, статті, кар­тини, малюнки вироби декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Презентує результати творчої діяльності педагогів різного фаху.

Творчі групи — це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників, які поглиблено вивчають запро­поновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосу­вання. Робота ТГ спрямована на колективну розробку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними мето­дичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.

Творчі звіти МО, циклових комісій, окремих пе­дагогів — демонстрація успіхів (наробок) з реалізації певної методичної проблеми. Сьогодні проводиться у формі презентації чи проекту.

Творчі майстерні педагогів — підвищують ефективність нау­ково-методичної роботи педагогів, посилюють прагнення педагогів розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педаго­гічної діяльності.

Тимчасовий науково-дослідницький колектив — дослідження окремих проблем, їх обґрунтування; мікродослідження тощо.

Усні презентації — дають можливість набути практичного до­свіду під час пошуку джерел та упорядкування матеріалу.

Мета: надати можливість вчителям презентувати свій досвід роботи.



Фестиваль педагогічної творчості — масовий захід, на якому представлені досягнення педагогів ДНЗ (району, міста).

Фестиваль методичних ідей — показ, огляд досягнень педаго­гів в розробці методичних ідей щодо їх впровадження у практику.

Школа молодого педагога(вихователя) — одна із форм фахового вдоско­налення педагогів, яка визначається першочерговими проблемами і найбільш типовими труднощами, з якими стикаються молоді спеціалісти.

Школа перспективного педагогічного досвіду (за напряма­ми) — сприяє розповсюдженню та втіленню в практику педагогів той чи інший перспективний педагогічний досвід роботи.

Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду —передбачає творчий підхід до розв'язання складних освітянських проблем, визначаючи ефективність педагогічної праці.

Школа педагогічної майстерності — об'єднує групу педагогів (навіть різних за фахом, віком), які володіють необхідними прак­тичними вміннями та навичками певної педагогічної технології.

Школа комп'ютерної грамотності — об'єднує групу педагогів, які прагнуть засвоїти комп'ютер або певну програму роботи на комп'ютері.

Школа професійної майстерності.

Мета: вивчення і впровадження в практику авторських пе­дагогічних методик.



Під час проведення методичної роботи мають застосовуватися різноманітні види індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на практичну їх підготовку. Йдеться, насамперед, про допомогу педагогічним працівникам у підготовці до проведення навчальних занять, позакласних заходів, планування роботи, оформлення документації тощо. Інди­відуальні форми методичної роботи охоплюють наставництво, стажування, консультування, дистанційне навчання, відвідування занять, самоосвіту.
Індивідуальними формами методичної роботи є:
Аналіз — дає можливість визначити діяльність того чи іншого педагога і чим ця діяльність відрізняється від діяльності інших або від норм.

Анкетування — дає можливість одержати різноманітний емпіричний матеріал про педагога.

Анотація — стисла характеристика роботи або методичних наробок.

Атестація — дослідження суб'єкта з метою виявлення його відповідності вимогам Типового положення та кваліфікаційної характеристики.

Атестаційні матеріали — зібрані матеріали характеризу­ють фахові знання та ділові якості педагога.

Бесіда-інтерв'ю — метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з педагогом у вільній чи регламентованій формі.

Бюлетень — стисле повідомлення про проведений відкритий захід, про наробки того чи іншого педагога тощо.

Виготовлення наочності — виготовлення предметів, які використовують для показу під час навчання.

Відгук — ставлення до матеріалів, наданих педагогів.

Дистанційне навчання — навчання за допомогою листуван­ня, телебачення, радіо, мережі Інтернет, телефону, публікацій у газеті за обмеженого контакту з викладачем.

Доповідь — це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Захист — форма роботи, пов'язана із попередньою розроб­кою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

Звіт — письмове чи усне повідомлення про свою роботу, виконання завдання, доручення.

Індивідуальний план — план властивий певній особі, який відповідає її нахилам, професійній компетенції та підготовці.

Інтерв'ювання — проведення бесіди, опитування з метою аналізу одержаної інформації.

Інформація — відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях.

Консультація — порада фахівця з якого-небудь питання.

Курсова перепідготовка — форма професійної підготовки за певним навчальним планом.

Курсова робота — навчально-дослідницька робота педагога, пов'язана з вивченням тієї чи іншої проблеми.

Лекція — усний виклад навчального матеріалу.

Методична розробка — розробка системи занять відповідно до методики.

Методичні рекомендації — рекомендації щодо проведення видів діяльності відповідно до методики.

Наставництво — діяльність, що полягає в наданні допомоги порадами, навчанням менш досвідченої особи.

Презентація — публічне представлення чогось нового, що було створено чи досягнуто вчителем.

Повідомлення — це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Портрет педагога — загальна характеристика, сукупність характерних рис.

Портфоліо — включає все те, що може документально за­свідчити майстерність педагога, сприяти оцінці рівня його про­фесіоналізму та компетентності. Портфоліо може бути представлене на паперових носіях і в електронній версії. У першому випадку — це файлова папка із вкладишами, де матеріали розміщаються відповідно до зазначеного вище структурою. Електронна версія портфоліо оформляється у вигляді:

Педагогічна проблема — теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення, вивчення, дослідження.

Педагогічна скарбничка — аукціон педагогічних ідей, в основу якого покладена проблема виявлення пропаганди і впро­вадження передового педагогічного досвіду.

Педагогічний міст — неформальні візити, основною метою яких є огляди навчально-матеріальної бази, спілкування з коле­гами, налагодження ділових зустрічей.

Проблемний стіл — проводиться з метою розширення і по­глиблення знань вчителів з розглядуваної проблеми, включення їх у дискусію.

Реферат це одна з форм письмового представлення ре­зультатів індивідуальної роботи вчителя над обраною науково-методичною темою або стислий письмовий виклад питання, зроблений на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

Самоаналіз — аналіз власних наробок та результату роботи над методичною проблемою.

Самоосвіта — здобуття знань самостійним навчанням позанавчальним закладом.

Самооцінка — це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб дошкільної освіти або оцінка самого себе, своїх досягнень і недоліків.

Співбесіда — бесіда, розмова з ким-небудь по якомусь пи­танню чи проблемі.

Стажування — підвищення кваліфікації в певній установі, навчальному закладі.

Творча робота — містить елементи нового, щось удоскона­лює, розвиває, збагачує.

Творчий звіт — це форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду ППД, а також діяльності всього колективу з питань нових технологій, організації навчально-ви­ховної та методичної роботи в закладах освіти.

Творчий портрет — це форма методичної роботи, спря­мована на формування творчої особистості, розвиток ініціативи педагога, поширення, узагальнення та підвищення авторитету творчої активності серед педагогів.

Тестування — усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів про­фесійної компетентності педагогічних працівників.

Отже, треба зазначити, що за всієї різноманітності форм організації методичної роботи вирішити багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів можна лише через створення оптимальної системи методичних заходів та надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їхні потреби, запити та інтереси.


Орієнтовні методичні рекомендації щодо створення школи передового

педагогічного досвіду (ШППД)

1. Створюється ШППД за наявності в педагогічному колективі одного оба кількох учителів-майстрів педагогічної праці, носіїв передового досвіду і служить для передачі цього досвіду, його набуття іншими педагогами.

2. Як правило, ШППД працює протягом навчального року. Свої заняття на першому етапі роботи проводить 1-2 рази на місяць, але згодом періодичність проведення занять зменшується.

3. Кількість слухачів у ШППД зазвичай становить 3-5 осіб. Керівником найчастіше обирається носій передового (позитивного) педагогічного досвіду (ППД).

4. Найпоширенішими методами навчальної роботи, що застосовуються у ШППД, є такі:

• відвідування вчителями, які навчаються в цій школі, уроків або позакласних заходів учителя-май-стра для ознайомлення із системою його роботи;

• співбесіди носія ППД з слухачами школи (роз'­яснення особливостей досвіду, коментування змісту та методів проведення уроків, позакласних заходів);

• практичні заняття, у процесі яких слухачі вчать­ся застосовувати елементи досвіду, що вивчається;

• відвідування керівником школи занять у слухачів для ознайомлення з їхнім рівнем роботи та надання допомоги у застосуванні набутого щц час навчання досвіду;

• обговорення книг і статей, зміст яких відповідає темі досвіду, що вивчається.

5. Вступне заняття проводиться у формі спів­бесіди керівника школи зі слухачами {мета – ознайомлення з власним досвідом, розповідь про пе­реваги застосування тих чи тих методів, характерис­тика результативності й перспективності своєї пе­дагогічної діяльності, націлення на те, що підлягає вивченню).

6. Усвідомити досвід слухачам допомагають бесіди, що проводяться на кожному занятті після відвідування уроків або позакласних заходів.

7. План роботи ШППД складається з таких роз­ділів (орієнтовно):

• список слухачів ШППД;

• проблема, над якою працюють;

• досвід керівника ШППД;

• план відвідування уроків та позакласних заходів керівника школи;

• план відвідування керівником школи занять у слухачів;

• результати вивчення та застосування досвіду;

• список літератури для опрацювання;

перелік орієнтовних домашніх завдань, що самостійно виконують слухачі у період між заняттями.

Роль активних та інтерактивних форм методичної роботи в активізації педагогічної діяльності вихователів дошкільних навчальних закладів
Модернізація освітнього процесу на сучасному етапі вимагає перебудови методичної служби щодо нових підходів в організації роботи з педагогічними кадрами. Організація освітнього процесу під час якого дитина чи педагог залишалися пасивними спостерігачами – об’єктами педагогічного процесу відійшло у минуле.

Сучасним пріоритетом побудови взаємовідносин між суб’єктами педагогічного процесу є педагогіка співробітництва, партнерства, рівноправних стосунків(суб’єкт-субєктні, активний керівник – активний педагог, активний педагог – активна дитина).



Компетентність педагога в чому вона полягає? Чи є педагог творчим, чи вміє спостерігати, аналізувати, розв’язувати проблеми, використовувати знання на практиці? Потрібна побудова освітнього процесу з використанням активних та інтерактивних форм роботи. Чому?

Всі психологічні та педагогічні дослідження стверджують:

При вдало організованій формі роботи 70 % інформації відтворюється через три години, а 10% - через три дні. Створено також таблицю за­пам'ятовування, звідки виявилось, що запам'ятовуємо:

10% того, що прочитаємо;

20% того, що почуємо;

30% того, що побачимо;

50% того, що побачимо та почуємо;

80% того, що скажемо;

90% того, що виразимо в дії.



Є старе китайське прислів'я: чую і забуваю, бачу і пам'ятаю, роблю і розумію. Отже, інтерактивні методи полягають у залучанні до дії, ство­ренні ситуації переживання та випробування, що сприяє глибшому про­никненню в зміст та кращому запам'ятовуванню.

Чимало основних методичних інновацій пов'язані сьогодні з використанням інтерактивних методів навчання. Хотілось би уточнити це поняття. Слово „інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова "інтеракт". „Інтер" - це „взаємний", „акт" - діяти. Інтерактивний - означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це, насамперед, діалогічне навчання, в ході якого здійснюється взаємодія учасників.

Які основні характеристики „інтерактиву"? Необхідно визнати, що інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона має на увазі цілком конкретні і прогнозуючі цілі. Одна з таких цілей несе в собі створення комфортних умов навчання, таких, при яких кожен учасник відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.

Сутність інтерактивного навчання є в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учасники є задіяними в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учасників в процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особистий індивідуальний вклад, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливості, взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нові знання, але і розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі знання, на більш високі форми кооперації і співробітництва.



Інтерактивна діяльність на заняттях, педрадах віддає перевагу організації і розвитку діалогічного спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного вирішення завдань, які мають значення для кожного учасника. Інтерактив виключає домінування, як одного виступаючого, так і однієї думки над іншими. В ході діалогового навчання учасники вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі: аналізу обставин і відповідної інформації, аналізувати альтернативні думки, приймати продумані розв'язання, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на заняттях організовується індивідуальна, парна і групова робота, використовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, йде робота з документами, різними джерелами інформації, використовуються творчі роботи.
Правила організації інтерактивного навчання
Правило 1. В роботу повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учасники. З цією метою корисно використовувати технології, що дозволяють включити всіх учасників семінару в процес обговорення.

Правило 2. Треба попіклуватись про психологічну підготовку учасників. Мова йде про те, що не всі, хто прийшов на заняття, психологічно готові до безпосереднього включення в ті чи інші форми роботи. Впливає відома скутість, традиційність поведінки. В зв'язку з цим корисні розминки, постійне заохочення учасників за активну участь, надання можливостей для самореалізації учасника.

Правило 3. Тих, хто навчається за технологією інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників в якості навчання можуть спинитися в прямій залежності. В роботі не повинні приймати участь більше ЗО осіб. Тільки при цій умові можлива продуктивна праця в малих групах. Важливо, щоб кожний був почутий, кожній групі була надана можливість виступити з проблеми.

Правило 4. Віднестись з увагою до підготовки приміщення для роботи. Це не таке просте питання, як може виявитись з самого початку. Приміщення повинне бути підготовлене так, щоб учасникам було легко пересідати для роботи в великих і малих групах. Іншими словами, повинен бути створений фізичний комфорт. Погано, якщо комусь доведеться сидіти „звернувши» шию. Тому столи краще поставити „ялинкою", щоб кожен учасник сидів напівоберта до ведучого заняття і мав можливість спілкуватися в малій групі. Добре, якщо заздалегідь будуть підготовлені матеріали, необхідні для творчої роботи.

Правила 5. Віднесіться з увагою до питань процедури і регламенту. Про це треба домовитись з самого початку і докладати всіх зусиль не порушувати його. Наприклад, корисно домовитись про те, що всі учасники будуть проявляти терпимість до любої точки зору, поважати право кожного на свободу слова, поважати його гідність.

Правило 6. Віднесіться з увагою до поділу учасників на групи. Спочатку його краще побудувати на основі добровільності. Потім разом скористатися принципом випадковості вибору.

Відмітимо, що інтерактивне навчання дозволяє вирішувати одночасно декілька завдань:

  • розвиває комунікативні уміння і навички;

  • допомагає встановленню емоційних контактів між членами колективу;

  • забезпечує виховні завдання:

а)привчаєпрацювативкоманді;
б) прислуховуватись до думок своїх товаришів.

Використання інтерактиву в процесі занять, як показує практика, знімає нервове навантаження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу.



На сучасному етапі рекомендується більше звертатись до активних та інтерактивних форм:

  • ділова гра;

  • рольова гра;

  • круглий стіл;

  • метод АКС (аналіз конкретних ситуацій);

  • методичний міст;

  • проблемний стіл;

  • дискусія, диспут;

  • „Філософський стіл";

  • „Мозкова атака";

  • „Велике коло";

  • „Акваріум";

  • «Карусель»;

  • «Діамант»;

  • «Меморандум»;

  • «Снігова куля»;

  • «Сім капелюхів мислення»;

  • «Килимок ідей»;

  • «Оксфордські дебати»;

  • «Моделювання ситуацій».

Найбільш проста форма групової взаємодії Велике коло". Робота проходить в три етапи.
І етап. Група розсідається на стільцях у великому колі. Ведучій формулює проблему.

ІІ етап. У продовж певного часу (приблизно 10 хвилин) кожний учасник індивідуально, на своєму листку записує можливі шляхи для вирішення проблеми.

III етап. По колу кожен учасник зачитує свої пропозиції, група мовчки вислуховує (не критикуючи) і проводить голосування по кожному пункту - чи включати його в спільне вирішення, яке по мірі розмови фіксується на дошці. Прийом „великого кола" оптимально використовувати в тих випадках, коли можливо швидко визначити шляхи вирішення питань. З допомогою даної форми можна, наприклад, розробляти законопроекти чи інструкції, локальні нормативно-правові акти.

Акваріум" - форма діалогу, коли учасникам пропонують обговорити проблему „перед обличчем суспільства". Мала група вибирає того, кому вона може довірити вести той чи інший діалог по проблемі. Іноді це можуть бути декілька бажаючих. Всі інші учасники виступають в ролі глядачів. Звідси і назва - акваріум. Що дає цей організаційний прийом для учасників? Можливість бачити своїх колег збоку, тобто побачити як вони спілкуються, як реагують на чужу думку, як вирішують конфлікти, як аргументують свою думку і т.д.


З ДОСВІДУ РОБОТИ
Вимоги до актів та довідок як підсумкових документів
Наслідки перевірок стану (аналізу) будь-якої діяльності оформляються актом, доповідною запискою або довідкою.

Вид (форму) узагальнювального документа за наслідками перевірки збирає завідувач або методист. Неодмінною вимогою підсумкового документа є глибокий і всебічний аналіз стану справ із питан­ня, що перевіряється, об'єктивність і аргументованість висновків, конструктивність і реальність пропозицій.

Незважаючи на різноманітність документів, до їхньої структури і змісту можна висловити певні рекомендації.

Акт за результатами аналізу (перевірки) вікової групи, як правило, починається з короткої вступної частини, де зазначаєть­ся, з яких питань, упродовж якого часу та яким складом здійснювався аналіз (перевірка), на основі яких матеріалів (спостереження й аналізу діяльності, бесід, анкетування, вивчення планування тощо) складено акт.

Далі лаконічно й аргументовано розробляються висновки про стан запитання, даються пропозиції щодо усунення недоліків і вдосконалення тих чи інших ділянок роботи. Акт підписується всіма, хто брав участь в аналізі (перевірці).



Довідка за результатами аналізу (перевірки) відрізняється від акта більш детальним викладом фактів, виявлених у процесі аналізу. Пропозиції можна оформляти окремо.

Доповідна записка готується на адресу керівництва управління освіти. У ній подається аналіз й узагальнюються висновок про роботу перевірених ділянок, надаються конкретні пропозиції та рекомендації щодо подолання недоліків.

У практиці роботи є два основних підходи до викладу узагальню вального матеріалу за результатами аналізу (перевірки): аналіз позитивного й одночасно недоліків та їхніх причин формулюються з кожної проблеми вивченого питання або спочатку висвітлення основних здобутків, а потім недоліків та їхніх причин.



Перший підхід характерний для акта, другий - для довідки і доповідної записки. Пропозиції доцільно формулювати наприкінці документа.

У документі можливі дві форми оцінки стану діяльності дітей: спочатку оцінка певного аспекту діяльності, а потім - відповідний фактичний матеріал для доказу (приклади, цифрові дані) і навпаки. Висновки формулюються відповідно до змісту і мети аналізу (перевірки). Обсяг акта, доповідної записки значно скорочується, якщо до неї додати деякі матеріали (діаграми, схеми, узагальнені матеріали анкет, тестів, протоколи спостережень тощо).



Орієнтовна структура підсумкового документа


  • Назва довідки, акта.

  • Термін перевірки, склад комісії.

  • Мета, перелік завдань, основних питань і методів аналізу (пе­ревірки).

  • Дані про колектив (педагогічний, дитячий).

  • Опис виявленого позитивного досвіду (відповідно до завдань аналізу з основних питань).

  • Обумовити позитивні результати, що було виявлено під час ана­лізу, рівень професійної майстерності педагогів.

  • Стиль та методи керівництва, їхні соціально-психологічні якості.

  • Недоліки в роботі певної вікової групи.

  • Аналіз та класифікація причин виявлених недоліків (об'єктив­них і суб'єктивних).

  • Основні напрями щодо усунення недоліків і шляхи переходу закладу або окремих його ланок до режиму розвитку.

  • Підписи членів комісії.


Зразок

ДОВІДКА

про стан вивчення…

З .... по .... комісією у складі.... вивчено роботу ....

Питання вивчалося шляхом ....

Питання.... вивчалося в руслі системного підходу, а саме: аналіз реального стану освітнього процесу в ... групі через призму вико­нання Закону України "Про дошкільну освіту", готовності кадрового педагогічного потенціалу до модернізації змісту дошкільної освіти та взаємодії із сім'єю.

Під час роботи комісії проведено аналіз кадрового, матеріаль­но-технічного, методичного забезпечення ....



Установлено, що адміністрацією дошкільного навчального за­кладу № .... (вихователями групи).... проводиться планомірна робо­та щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи з проблеми ...., підвищення фахової та методичної майстерності....

Позитивні моменти діяльності ДНЗ можна запропонувати оформити так:


  • Заслуговують на увагу розроблені та впроваджені ....

  • З метою контролю за станом.... адміністрація практикує.... результати було розглянуто ....

  • Доцільно зазначити позитивний досвід роботи ....

  • Значна увага приділена ....

  • Належна увага приділяється ....

  • Наслідки вивчення свідчать ....

  • Аналіз діяльності показав ....

  • Значну роботу проведено ....

  • Варто відмітити ....

  • Заслуговує на увагу ....

  • Гарних результатів досягнуто ....

  • Педагоги ____________ спрямовують роботу на ....

  • Вдумливу і змістовну роботу .... спрямовано ....

  • Розуміючи те, що сучасна дошкільна освіта має забезпечувати..., педагог.... пріоритетного значення надає ....

  • Створено систему....

  • На допомогу педагогам створено ....

  • З метою розвитку педагогічної майстерності, виявлення талановитих педагогів проводиться ....

  • На основі вивчення системи роботи створено ....

  • Навчально-технічна база переважної більшості перевірених груп дозволяє в основному виконувати ....

  • На належному рівні знаходиться ....

  • Аналіз бесід з дітьми .... дошкільного віку показує ....

  • Упровадження нових педагогічних технологій в освітній про­цес - саме з таких позицій розуміє тактику оновлення змісту дошкільної освіти ....

  • Вдумливо та творчо підходять ....

  • Без примусу діти опановують ....

  • Серед проблемних питань, що на сьогодні є в дошкільній освіті, провідне місце в роботі посідає ....

  • Поклавши в основу своєї роботи принцип розвивального
    навчання, педагоги урізноманітнюють освітній процес ....

  • Аналіз роботи дозволяє констатувати ....

  • Питанню приділяється належна увага ....

  • Важливим аспектом в оновленні освітнього процесу ДНЗ є застосування в роботі з дошкільниками ....

  • Основним у роботі педагогів .... є....

  • Визначним у діяльності є ....

  • Тощо

Негативні моменти діяльності ДНЗ можна оформити в такий спосіб:
Разом із тим, результати засвідчили, що ....

  • Водночас....

  • Це свідчить про те, що у ..,,

  • Потребує серйозного поліпшення ....

  • Суттєвим недоліком є ....

  • Причиною низького рівня є ....

  • Зафіксовано певні недоліки ....

  • Результати аналізу засвідчують, що ....

  • Вимагає вдосконалення контроль за станом ....

  • В узагальнювальних матеріалах попереднього аналізу не приділено належної уваги ...

  • Незначне місце в плані методичної роботи приділено ....

  • Не вивчається результативність самоосвіти, підвищення кваліфікації...

  • Ефективність методичної роботи не аналізується, на розгляд педагогічної ради (наради при завідувачі) не пропонується....

  • Недоліки в роботі пояснюються відсутністю належного кон­тролю за діяльністю...

  • Потребують кращого забезпечення ...

  • Залишається гострою проблема ....

  • Особливо серйозною є проблема ....

  • Не вирішуються питання ....
  • За наслідками атестації....



  • Не повною мірою вирішується ....

  • Наявні проблеми в ....

  • Особливої уваги та рішучих дій потребує

  • Потребує поліпшення ....

  • Слабо відпрацьовано ....

  • Не налагоджена тісна співпраця ....

  • Виявлено факти ....

  • Вимагає коригування та доопрацювання ....

  • Потребує подальшого аналізу ....

  • Аналіз занять, режимних моментів свідчить, що ....

  • Під час проведення не завжди враховується ....

  • Наслідки вивчення показали ....

  • Потребують значного вдосконалення ....

  • У процесі вивчення проаналізовано ....

  • Потребують доопрацювання ....

  • У першу чергу, слід ліквідувати чинники, що впливають, а саме:....

  • Наявні недоліки і в ....

  • Недостатньо приділено уваги ....

  • Зафіксовані певні порушення....

  • Це свідчить про те, що....

  • Через відсутність фінансування ....

  • Недостатньою є і навчально-матеріальна база ....

  • Основним недоліком є....

  • Результати діагностування та реальний стан освітнього процесу підтверджують....

Тощо.


  • З метою поліпшення ефективності....

  • Для забезпечення якості дошкільної освіти необхідно ....

  • Залишається нагальною проблема ....


З метою усунення недоліків пропонується ....

Підписи голови

та членів комісії

Орієнтовна структура наказу

(за наслідками аналізу освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі)

1.Назва наказу

2. Констатуюча (описова) частина.



  1. Інформація про термін проведення аналізу.

  2. Вказівка на актуальність експертизи, її основні методи.

  1. Стисла інформація про результати аналізу (кількісні
    дані, якісний аналіз). Порівняння з попереднім аналі­зом. Аналіз факторів, причин, які обумовили успіхи в роботі. З'ясувати фактори негативного впливу на хід освітнього процесу.

3. Результативна (розпорядча) частина.

  1. Рішення про матеріальне та моральне стимулювання педагогів закладу, які досягли успіхів у розвитку, навчанні, вихованні особистості дитини.

  2. Визначення позитивного досвіду, який заслуговує на увагу чи може бути вивчений (узагальнений).

  3. Інформація про розробку заходів, спрямованих на усунення недоліків, а також на їхнє попередження (визначити терміни і відповідальних).

4. Визначення особи, відповідальної за виконання наказу

5. Підпис.



Вимоги до висновків, які робить керівник

Висновки повинні:

а) відповідати меті відвідування;

б) розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і при­чини недоліків;

в) характеризувати тенденцію змін, які відбуваються в праці


вихователя;

г) відповідати фактичному стану справи;

ґ) враховувати досягнення науки і перспективного педагогіч­ного досвіду;

д) бути доказовими, переконливими.


Вимоги до пропозицій, які висуває керівник

Пропозиції повинні:

а) адресуватися конкретним особам і відповідати висновкам і меті відвідування;

б) розкривати досвід вихователя;

в) спрямовуватися на ліквідацію причин, що породжують не­доліки;



г) враховувати реальність їхнього виконання в окреслені строки;
ґ) бути конкретними і лаконічними.
Отже, будь-який вид педагогічного аналізу вимагає певного до­кументального оформлення. Залежно від мети і завдань аналізу керівник ДНЗ обирає форму подання документа.
Примірний перелік документації методиста з дошкільної освіти районного

методичного кабінету
З досвіду роботи методист з дошкільної

освіти Недригайлівської райдержадміністрації Олійник О.П.


  1. Нормативно-правові документи з питань дошкільної освіти.

  2. Накази та листи МОН України по дошкільній освіті.

  3. Накази, рішення колегії управління освіти і науки облдержадміністрації.

  4. Накази, рішення колегії відділу освіти райдержадміністрації.

  5. Програма розвитку дошкільної освіти в районі на період 2005-2015 роки (районна, по кожному ДНЗ).

  6. Виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 20.02.2007 року №68 «Про розвиток дошкільної освіти на період до 2012 року» (заходи по кожному ДНЗ, щорічна інформація про виконання).

  7. Матеріали атестації ДНЗ.

  8. Портфоліо дошкільного навчального закладу (індивідуальна папка на кожний заклад, в якій зберігаються матеріали за останні 5 років).

  9. Облік дітей дошкільного віку (списки дітей по сільських, селищних радах за підписами сільського голови та керівника навчального закладу, соціальний паспорт навчального закладу станом на 1 вересня кожного року).

  10. Дані про кадри (списки педагогічних працівників, дані про проходження курсів, підвищення кваліфікації, атестацію, нагородження, анкети, участь у методичній роботі району).

  11. Статистичні звіти (форма 85-К за 5 років, щорічний звіт в облуон).

  12. Організація харчування дітей (нормативна база, аналіз якості харчування дітей поквартально).

  13. Медичне обслуговування дітей (нормативна база, зразки ведення документації).

  14. Фінансові питання (нормативна база, кошторис по ДНЗ на календарний рік, рішення про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей ) та інше.

  15. Матеріали по підготовці та проведенню оздоровлення дітей.

  16. Матеріали районних конкурсів (накази, підсумкові накази обласного управління освіти).

  17. Вхідна та вихідна документація.

  18. Листування з сільськими радами, іншими організаціями.

  19. Плани роботи методиста з дошкільної освіти ( річний, місячний, щотижневий).

  20. Книга проведення консультацій.

  21. Книга виїздів у навчальні заклади.


Методична діяльність

  1. Методична робота з педагогічними кадрами (в індивідуальних папках плани, матеріали методичних об′єднань, семінарів, творчих груп та інше).

  2. На допомогу вихователю (накази, листи,методичні рекомендації МОН України, СОІППО, матеріали з досвіду роботи по організації роботи з дітьми, батьками за лініями розвитку).

  3. На допомогу керівникам ДНЗ (зразки планів роботи, ведення ділової документації).

  4. Вивчення, узагальнення та впровадження в практику роботи позитивного педагогічного досвіду в районі (картотека ППД, освітніх інноваційних технологій, авторських програм, матеріали з досвіду роботи педагогів району).

Ділова документація методиста з дошкільної освіти
З досвіду роботи методиста з дошкільної освіти

Охтирського міського відділу освіти

ДемченкоЛ.І.
Управлінська діяльність

  1. Мережа дошкільних навчальних закладів.

  2. Приміщення дошкільних навчальних закладів.

  3. Групи компенсуючого типу.

  4. Перспектива розвитку дошкільної освіти.

  5. Підготовка дошкільних навчальних закладів до нового навчального року.

  6. Матеріально-технічна база дошкільних навчальних закладів.

  7. Облаштування території, приміщень ДНЗ.

  8. Благодійна допомога.

  9. Комплектування ДНЗ.

  10. Облік дітей дошкільного віку.

  11. Охоплення дітей дошкільною освітою.

  12. Банк даних дітей дошкільного віку. Списки дітей.

  13. Державна атестація ДНЗ.

  14. Моніторинг дошкільної освіти.

  15. Накази обласного управління освіти.

  16. Рішення колегії обласного управління освіти.

  17. Накази, розпорядження відділу освіти,методичного кабінету.

  18. Медичне обслуговування дітей у ДНЗ.

  19. Оздоровлення дітей.

  20. Захворюваність дітей у ДНЗ.

  21. Безпека життєдіяльності у ДНЗ.

  22. Харчування дітей у ДНЗ.

  23. Санітарні норми утримання ДНЗ.

  24. Матеріали статистичних звітів.

  25. Листування (міський голова, облуо, ОІППО ін. ).

  26. Скарги.

  27. Статистичні звіти.


Методична робота

  1. Нормативно правова документація.

  2. Листи МОН України.

  3. Кадрове забезпечення.

  4. Списки педагогічних кадрів ДНЗ, картотека педагогічних кадрів.

  5. Курси підвищення кваліфікації педагогів ДНЗ.

6.Атестація педагогічних кадрів ДНЗ.

  1. Планування методичної роботи (річний план , плани усіх форм методичної роботи).

  2. Базова програма «Я у Світі»(заходи, методичний проект,плани заходів тощо).

9.Педагогічний досвід, інноваційні технології.

10. Картотека ППД.

11. Матеріали методичних заходів(семінари, педагогічні студії, марафон, конкурси тощо).

12. Методичні рекомендації (ОІППО, методкабінету).

13. Міські заходи для дітей.

14. Гурткова робота в ДНЗ.

15. Вивчення питань діяльності ДНЗ, освітнього процесу.

16. Інформаційні матеріали з різних питань діяльності ДНЗ (методична робота, освітній процес).

17. Інформаційно-довідкові папки на кожен ДНЗ (Статут,санітарний паспорт,витяг з річного плану).
Нарада при завідуючому в ДНЗ
З досвіду роботи спеціаліста управління

освіти і науки Сумської міської ради

О.О.Феденко
У період між засіданнями педагогічної ради проводяться наради при заві­дуючому.
Нарада при заві­дуючому — це одна з ефективних форм управління ДНЗ. Наради при заві­дуючому мають адміністративно-розпорядчий й аналітично-контролюючий характер.

Основні завдання:


    • обговорення стану і перспектив розвитку окремих аспектів освітнього процесу та управління ними;

    • координація діяльності адміністрації ДНЗ і громадськості;

    • коригування на основі аналізу конкретної інформації питань, що сто­суються діяльності окремих педагогів, технічного персоналу, тощо.

Схема діяльності керівника:

    • Прийняття рішення про проведення наради.

    • З'ясування теми, мети наради, порядку денного.

    • Визначення дати і часу проведення, складу учасників.

    • Підготовка повідомлення.

    • Підготовка проекту рішення.

    • Попередня підготовка учасників наради та інформаційних матеріалів.

    • Підготовка приміщення.



Методика проведення наради:

Нарада пройде ефективно і буде дійсно корисна, якщо керівник вико­нає низку відпрацьованих практикою правил:



  • починайте роботу точно у вказаний час і відразу переходьте до викладання інформації, незалежно від того, чи всі учасники наради на місці;

  • повідомте про «вартість» хвилини цієї наради і ввічливо нагадайте про
    це тим, хто запізнився, не забудьте висловитися про свій намір провести нараду раціонально і впевненість щодо успіху ходу наради;

  • погодьте з учасниками наради правила спільної роботи, регламент
    роботи;

  • повідомте на початку наради про передбачуваний час її закінчення, тому що це має важливе значення: активізує роботу наради, дає можливість учасникам точно спланувати час після її закінчення;

  • доручіть одному із учасників наради вести протокол та забезпечте можливість висловитися всім бажаючим, а наприкінці наради підбийте підсумки і поясніть: хто, що і у який термін має виконати;

  • завершуйте нараду на позитивній ноті, висловивши декілька приємних слів на адресу учасників, і в точно обумовлений час.

Варіант 1
Приклад запису ходу наради.

Проблема: підсумки проведених новорічних свят у ДНЗ.

Учасники

Сутність пропозиції, думки, зауваження

Хто підтримав

Іваненко І. І.

Запрошувати на свята першокласників

Підтримали всі

Петренко В. 0.


Проводити свято після родинного


Котик Т. І.,

Смирнова О. Я,





Сидоренко О. Н.

Упорядкувати прийом подарунків

Підтримали всі

Анісімова Н. С.

Запросити професійних акторів на свято

Петренко В. О.

. й



Варіант 2

Проблема: хід підготовки до атестації вихователів Т. І. Котик, О. Я. Смирнової

Термін

І в Термін виконав виконання



Викона Виконавець

Не обхі Необхідно зробити

Аналіз Аналіз виконання
















Варіант 3

Проблема: підсумки проведених новорічних свят у ДНЗ.

!»• Дата

проведе Дата

проведе проведення

наради
наради



Питанн Питання, що

Обгово обговорювались



Сутніст Сутність

Розпоря розпоряджень,

Рекоме рекомендацій,

Пропоз пропозицій



Відмітк Відмітка про

Викона виконання

/
















Як правило, рішення нарадою не приймаються, а за підсумками обговорення питань за необхідності видається наказ, або формулюються письмові чи усні розпорядження, пропозиції, рекомендації конкретним виконавцям, або питання виносяться на розгляд педагогічної ради.

Орієнтовна тематика нарад при заві­дуючому

  • Забезпечення організованого початку навчального року.

  • Про святкування дня осені.

  • Результати адаптаційного періоду в групах дітей раннього віку.

  • Про роботу з дітьми третьої групи здоров'я.

  • Про організацію харчування дітей.

  • Стан техніки безпеки у спортивній і музичній залі ДНЗ.

  • Організація стажування молодих вихователів.

  • Самоосвітня робота педагогів та її результативність.

  • Хід атестації вихователів.

  • Про ефективність роботи психологічної служби.

  • Якість ведення документації.

  • Про хід підготовки до педагогічної ради.

  • Про результати конкурсу малюнків на асфальті.

  • Про виконання плану підвищення кваліфікації педагогами ДНЗ.

  • Про результати медичного обстеження дітей.

  • Про роботу ДНЗ у літній період тощо...


Педагогічна рада дошкільного навчального закладу
Якщо питання організації діяльності ДНЗ розглядаються і вирішуються на нарадах при завідуючому, то ефективність роботи та перспектива розвитку колективу - це прерогатива педагогічної ради.

Педагогічна рада - це рада педагогів, які дійсно радяться, а не „засідають”, така рада повинна приносити професійне задоволення, бажання здійснити окреслене, впевненість, а не навпаки.

У Законі України "Про дошкільну освіту" у статті 20 "Управління та громадське самоврядування дошкільного навчального закладу” визначено основні положення щодо роботи педагогічної ради.



Педагогічна рада ДНЗ:

  • оцінює результативність реалізації Державної Базової програми та хід якісного виконання програм розвитку, виховання і на­вчання дітей у кожній віковій групі;

  • розглядає питання удосконалення організації навчально - виховного процесу у дошкільному навчальному закладі;

  • визначає план роботи дошкільного навчального закладу та педагогічне навантаження працівників;

  • затверджує заходи щодо зміцнення здоров'я дітей;

  • обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впроваджен­ня у навчально - виховний процесс досягнень науки і передово­го педагогічного досвіду;

  • аналізує проведення експериментальної та інноваційної діяльності у дошкільному навчальному закладі;

  • визначає шляхи співпраці дошкільного навчального закладу з сім'єю;

  • розглядає питання морального та матеріального заохочення працівників дошкільного навчального закладу;

  • заслуховує звіти педагогічних працівників, які проходять атестацію;

  • затверджує план підвищення педагогічної (фахової) майстерності педагогічних працівників;

  • розглядає інші питання, визначені Положенням про дошкільні навчальні заклади.


Педагогічна рада забезпечує два напрями роботи:


  • організаційно-педагогічний: затвердження плану роботи ДНЗ, розгляд підсумків роботи за певний період, аналіз освітнього процесу у ДНЗ;

  • науково-педагогічний: науково-методична проблема ДНЗ і шляхи її реалізації, упровадження у практику роботи сучасних досяг­нень науки і перспективного педагогічного досвіду (далі - ППД), під­вищення кваліфікації педагогів тощо.

Все більше зростає роль педагогічної ради як колегіального ор­гану управління, діяльність якого має вирішальний вплив на якість навчаль­но-виховного процесу та рівень роботи дошкільного закладу загалом.

Педагогічна рада є основною формою методичної роботи з педагогічним колективом. Вона дозволяє найбільш глибоко і кваліфіковано вирішувати важливі питання підвищення ефективності процесу навчання та виховання, дає змогу залучати кожного вихователя до роботи дошкільного закладу.

Важливо створити саме такі умови, які б сприяли підвищенню ефективності роботи педагогічної ради. А це залежить від бага­тьох факторів: створення сприятливого пси­хологічного мікроклімату в колективі, якості підготовки, культури проведення самої пе­дагогічної ради, оптимального добору тема­тики та раціональної форми проведення.

Кожна педагогічна рада працює за планом, що є складовою частиною річного плану дошкільного закладу. При плануванні їх ураховується кількість груп і вихователів, їхня кваліфікація і стаж роботи, результати минулого року і обов'язково завдання, пос­тавлені перед дошкільним закладом на по­точний навчальний рік. У річному плані ви­світлюється зміст кожної педагогічної ради, зазначається термін її проведення та вказуються доповідачі. У місячному плані передбачено підготовку колективу до наступної педради. Час підготування триває по-різному — 2— 2,5 місяця, а може, й довше. А саме: перегляд занять, прогулянок, окремих процесів режиму тощо.



Успіх педагогічної ради залежить від підготовки і участі в обговоренні поставлених питань членів колективу. Підготовка організовується так, щоб якомога більше вихователів взяли в ній актив­ну участь. Вихователів, особливо початківців, вчать пра­вильних прийомів виховного впливу на дітей, допомагають підвищувати загальноосвітній рівень, поліпшу­вати навчально-виховний процес, оволодівати методикою педагогіч­ної пропаганди. За темами, у роботі над якими відчуваються труднощі, плануються і проводяться консультації та співбесіди. Добира­ється необхідний дидактичний матеріал і посібники, опрацьовується методична література, складаються плани доповідей, пові­домлень, оформляються виступи, з чітким викла­дом, теоретичним обґрунтуванням кожного питання, з прикладами про роботу дошкільного закладу.

На педагогічні ради запрошуються батьки, вчителі, психологи та інші компетентні люди з цього питання. Залучаються до консультацій вихователі-методисти, вихователі з вищою кваліфікаційною категорією.

Окремі питання іноді вимагають теоретичних да­них, а в основному виступи з досвіду роботи вихо­вателів, батьків, учителів. Це цікаво всім колегам, а особливо молодим педагогам.

Дуже зацікавлює, заохочує педагогів і викликає позитив підготовка виставок, добір літератури, дидактичних ігор, посібників тощо.

На педагогічних радах розглядаються найрізно­манітніші питання, деякі з них програмою не пере­дбачені, але актуальні на сучасному рівні життя, наприклад це правова та економічна освіта.

Готуючись до педагогічної ради і плануючи її, бажано скласти для себе схему, щоб було зрозуміло, яку роботу слід провести. Схеми можуть бути різ­ними, залежно до якої педагогічні ради готуєтесь.



У доборі тематики педагогічної ради слід керуватися такими критеріями :

1.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка