УПравління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Сторінка1/8
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.36 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


УПравління освіти і науки

Сумської обласної державної адміністрації
СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Методичний порадник
Науково-теоретичні засади, методичні та психологічні аспекти, особливості впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»



Суми, 2009

Методичний порадник: науково-теоретичні засади, методичні та психологічні аспекти, особливості впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». / Укладачі: Ковтун Є.Ф., Цимерман І.Л.–

Суми: РВВ СОІППО.- 2009.- 98.с
Друкується на підставі ухвали вченої ради Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 29.01.2009 р., протокол № 3
Рецензенти:

Гиря О.О., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методики виховання СОІППО
Сопіна Л.М., головний спеціаліст управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації
Укладачі:

Ковтун Є.Ф., старший викладач кафедри теорії та методики виховання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Цимерман І.Л. старший викладач кафедри теорії та методики виховання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Посібник розкриває теоретичні засади та методичні аспекти Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», а також особливості впровадження цього документа у загальну педагогічну практику. Розглядаючи особливості, укладачі посилаються на дослідження сучасних науковців в галузі дошкільної освіти, наукові дослідження авторського колективу Програми та висновки експериментальної роботи педагогічних колективів Сумської області, які були задіяні апробації.

До посібника вміщено анотований каталог публікацій у дошкільних часописах під рубрикою «Базова програма». Педагогам стануть у нагоді практичні матеріали, напрацьовані в ході експерименту.

Методичний порадник розрахований на методичну службу різного рівня та фахівців дошкільної освіти: керівників дошкільних навчальних закладів та навчально-виховних комплексів, вихователів-методистів, вихователів, вузьких спеціалістів, практичних психологів, слухачів курсів (педагогів ДНЗ) підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти, а також студентів педагогічних вузів за спеціальністю «Дошкільне виховання».


Відповідальний за випуск: Бєлковський В.В., проректор Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти



ЗМІСТ






Передмова .............................................................................................


5

1.

Науково-теоретичні засади Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»...............................................................

7


2.

Психологічні аспекти впровадження Програми……….…………...

12

3.

Основні лінії розвитку. Особливості організації роботи…………..

16

4.

Курсова підготовка педагогів до роботи

за Базовою програмою……..................................................................



36


5.

Роль методичної служби……………………………………………..

49

6.

Орієнтовний зміст методичної роботи................................................

55

7.

Анотований бібліографічний покажчик публікацій фахових видань…………………………………………………………………..

64


8.

Список використаної літератури ........................................................

97











ПЕРЕДМОВА
Процес модернізації дошкільної освіти, що триває, спрямований на вдосконалення її змісту, гуманізацію цілей та принципів, осучаснення освітньо-виховних технологій, приведення їх у відповідність до вимог сучасного життя.

Забезпечення якісної дошкільної освіти значною мірою залежить від наявності ґрунтовної наукової нормативно-методичної бази, що визначає її концептуальні, змістові, психолого-педагогічні, методичні аспекти. Такою базою для педагогів дошкільних навчальних закладів став комплект науково-методичних матеріалів, до якого належать:



  • «Базовий компонент дошкільної освіти в Україні», що визнаний Законом України «Про дошкільну освіту» як державний стандарт, «який містить норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня розвинутості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті»;

  • «Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні», у якому розкриті наукові засади державного документа, уточнений зміст використаного у ньому понять, обґрунтовані підходи до виховання і навчання дошкільнят;

  • Державна Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», яка розкриває зміст сучасної дошкільної освіти, спрямований на цілісний та збалансований розвиток дитини.

Зазначені документи треба розглядати як цілісний пакет матеріалів, що призначений для науково-методичного супроводу професійної діяльності педагогів, керівників, організаторів дошкільної справи на сучасному етапі модернізації дошкільної освіти.

Доктор психол. наук, проф. О. Кононко (розробник цих матеріалів, керівник творчої групи науковців по створенню Програми) на сторінках журналу «Дошкільне виховання» неодноразово підкреслювала, що нова Програма, впровадження якої розпочалося, не буде складною для тих педагогів, які гарно орієнтуються у сучасних концептуальних засадах дошкільної освіти, у змісті Базового компоненту, знайомі із «Коментарем» до нього, усвідомлюють необхідність зміни традиційної освітньої парадигми на нову.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України Державна базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» буде впроваджуватися у роботу дошкільних навчальних закладів поступово. До роботи за новою Програмою рекомендовано переходити лише з дітьми раннього та молодшого дошкільного віку. Для дітей старшого дошкільного віку, які починали працювати за іншими державними програмами доцільно за ними й продовжувати реалізацію завдань дошкільної освіти. Такий підхід дасть змогу та час ретельно підготуватися до оновлення освітньої діяльності широкому загалу педагогів та батьків.
Зрозуміло, що ефективність і успішність впровадження нової Програми значною мірою залежить від педагога, до рук якого вона потрапить, від його компетентності і готовності до роботи за нею.

Останнім часом на сторінках фахових видань з’являється чимало публікацій, що присвячені новій Програмі: наукові статті, аналітичні роздуми науковців та практиків, досвід педагогів, які проводили апробацію Програми тощо. Такі матеріали сприяють формуванню у педагогів дошкільних навчальних закладів первинних уявлень про нову Програму

Даний навчально-методичний посібник також призначений для підготовки педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів до впровадження Програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» у масову практику.

У посібнику вміщено матеріали, які допоможуть педагогам, керівникам дошкільних закладів поглибити теоретичні знання, щодо наукових, психолого-педагогічних, методичних засад нової Програми та визначитися у шляхах її впровадження в освітній процес. Крім того «Методичний порадник» пропонує анотований каталог публікацій фахових видань, (поданий для зручності використання за основними лініями розвитку), користуючись яким, педагоги можуть підвищити власний професійний рівень шляхом самоосвіти.

Під час впровадження Програми підвищується роль методичної служби дошкільного закладу. Система методичної роботи з кадрами має бути спрямована на підвищення психологічної культури педагогів, усвідомлення науково-теоретичних засад Програми, озброєння педагогів інноваційними підходами до організації життєдіяльності дітей. Ефективність методичних заходів може бути забезпечена лише за умов використання інтерактивних форм та методів освіти дорослих, що допоможуть педагогам проаналізувати власну діяльності, усвідомити шляхи та знайти резерви її оновлення.

На допомогу керівникам, вихователям-методистам у «Методичному пораднику» подані розробки та матеріали методичної роботи з педагогічними кадрами у контексті нової Програми.

Сподіваємося, що даний посібник допоможе педагогам дошкільних навчальних закладів налаштуватися на роботу за новою Програмою, осмислити її відмінність від діючих програм, уточнити те, що ще залишилося недостатньо зрозумілим.

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАЗОВОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ «Я У СВІТІ»
Державна Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» значно відрізняється від традиційних варіативних програм за якими дошкільні навчальні заклади працювали до цього часу. Вона інша за стратегією, концептуальними підходами, змістом, структурою тощо. Новітні підходи до змістового наповнення, особливості психологічного, педагогічного та організаційного аспектів Програми висвітлювалися у наукових статтях її розробників, членів авторської групи, обговорювалися під час зустрічей з практиками під час апробації. Користуючись матеріалами, що опубліковані у періодичних виданнях, подаємо узагальнену характеристику Програми та роз’яснення деяких новітніх підходів до дитини, її розвитку, організації її життєдіяльності.

1. Нова програма є державною, тому що розроблена на виконання Закону України "Про дошкільну освіту" та Базового компонента дошкільної освіти в Україні. В ній відображено вимоги щодо оновлення змісту освіти дитини від народження до шести (семи) років життя, зокрема, до інваріантної частини Базового компоненту.

2. Програма називається базовою, тому що містить уніфіковану для всіх регіонів України систему вимог до змісту та форм організації життєдіяльності дитини від народження до 6 (7) років життя, розкриває інваріантну частину змісту Базового компоненту дошкільної освіти в Україні.

3. "Я у Світі" — програма нового типу. У ній подано базовий зміст дошкільної освіти, який передбачає:



  • гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника;

  • формування його особистості;

  • створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору.

4. Дана програма – програма відкритого типу, бо залишає право розробляти авторські програми (регіональні, спеціальні), які розкриватимуть варіативний (змінний) компонент дошкільної освіти.

5. Програма універсальна за призначенням, бо розрахована не лише на дошкільні навчальні заклади: нею можуть користуватися батьки, педагоги позашкільних закладів освіти, шкіл-інтернатів, (які працюють з п’яти-шестирічними дітьми), вихователі будинків дитини, дитячих будинків тощо.

6. Програма "Я у Світі" — стратегічна за своїм характером. Вона визначає стрижневі положення, принципово важливі для розуміння напрямів оновлення змісту та гуманізації цілей дошкільної освіти; орієнтує на сучасні підходи до організації ефективного життєвого простору, окреслює мінімально необхідний для цього перелік вимог та умов.

7. Програма має символічну назву, бо починається займенником "Я", чим підкреслено виняткову роль власної активності дитини в особистісному становленні. Цією назвою засвідчено орієнтацію сучасної дошкільної освіти на системний підхід до розвитку, виховання й навчання особистості; на її різнобічну збалансованість; гармонійне поєднання «Я» і «Світу». Програма орієнтує педагогів на необхідність формувати у дошкільника основ життєвої позиції "Я у Світі" як системи ціннісних ставлень до природи, рукотворного світу, до людей, які поряд, та до самої себе.

8. Програма має назву «програма розвитку», аж ніяк не навчання і виховання. О. Кононко підкреслює, що «це абсолютно не означає, що перестали бути важливими навчання і виховання. Йдеться про зміну акцентів. Насамперед розвиток – це мета, а навчання і виховання – лише засоби її досягнення. У центрі уваги педагога – система ціннісних ставлень, фактична повноцінна життєдіяльність дитини. Знання, вміння та навички не стосуються розвитку, вони не вектори параметрів основного особистісного зростання».
Головна стратегічна мета Програми:
гармонійний, цілісний розвиток особистості, створення сприятливих умов для реалізації кожною дитиною свого природного потенціалу
Основні завдання Програми
Розвинути у дошкільника:


  • базові якості (самостійність, працелюбність, людяність, самолюбність, спостережливість, відповідальність, розсудливість, справедливість, самовладання, креативність);

  • різні форми активності (фізичну, емоційно-ціннісну, соціально-моральну, пізнавальну, мовленнєву, художню, креативну);

  • оптимальні для віку моделі основних видів діяльності (сюжетно-рольової гри, предметно-практичної діяльності, спілкування);

  • душевне життя (власне та інших людей).

Програма зорієнтована не на кон’юнктуру сьогодення, не на суб’єктивні інтереси дорослих, а на об’єктивні закономірності психічного розвитку дитини на кожному етапі дошкільного дитинства, на потреби та пріоритети зростаючої особистості.

Отже, головною засадою організації навчально-виховного процесу є врахування того особливого, що притаманне саме сучасному дошкільникові, і типового, характерного для дитини цього віку не залежно від історичного контексту.

Програма актуалізує проблему формування у дитини елементарної форми світосприйняття — реалістичного й оптимістичного, яке визначає можливості організації набутих знань і управління своєю діяльністю.



Провідні наукові ідеї Програми
Нова Базова програма базується на принципово нових концептуальних положеннях та ідеях, враховує результати сучасних психолого-педагогічних наукових досліджень у дошкільній галузі, загальні тенденції щодо розвитку та компетентності дитини дошкільного віку.

1. Ідея самоцінності дошкільного дитинства, його особливого

значення у становленні особистості.

У Базовій програмі підкреслено самоцінність та специфічність дошкільного дитинства, його особливу роль у житті людини. Дошкільне дитинство – особливий період людського життя, названий науковцями «періодом первинного фактичного становлення особистості». Саме в перших шість (сім) років виникає дитячий обрис світогляду, складається перша цілісна картина світу, закладається базис особистісної культури, з’являються внутрішні етичні інстанції (зачатки почуття совісті), формується довільна поведінка. Дитина усвідомлює свою статеву належність та пов‘язані з нею стандарти рольової поведінки; з’являється уявлення про себе в часі; вона диференціює права та обов‘язки, починає оперувати більш-менш реалістичною самооцінкою.

Кожен педагог має глибоко усвідомлювати: дитина, в якої лишилися не реалізованими можливості, створені дошкільним дитинством, може згодом досягти високого рівня розвитку в тій чи іншій освітній галузі, проте різнобічним її розвиток уже не буде.

2. Ідея ампліфікації

Ідея ампліфікації, яку висунув В.О.Запорожець, передбачає оптимальне використання дорослими можливостей кожного вікового етапу для повноцінного особистісного розвитку дошкільника на противагу відомій теорії акселерації, штучного прискорення процесу дорослішання дитини, небезпечного для її здоров’я. Вона зміщує акценти з проблеми підготовки дитини до майбутнього шкільного життя на проблему забезпечення змістовного сьогодення.



3. Ідея збалансування фондів «хочу» та «можу».

Слід зазначити, що засвоєння дитиною будь-яких знань (навіть і етичних), освоєння нею різних видів діяльності тощо – не є, власне, розвитком особистості. Головна суть особистісного розвитку – оволодіння дитиною найпростішими формами життєвого самовизначення, актуалізація його потенціальних можливостей, розвиток елементарного світогляду, особистої свідомості, соціальних почуттів, довільної поведінки, тобто сутність особистості становлять не стільки можливості дитини, її знання та навички, скільки потребово-мотиваційна сфера.

У реальній практиці педагог більше дбає про розвиток можливостей вихованця (фонд «можу») і незрівнянно менше, уваги приділяє розвиткові у дитини фонду «хочу». А без належної уваги до потребово-мотиваційної сфери важко виховати особистість. О. Кононко, підкреслює, що розбалансованість цих фондів, ігнорування дорослим потреб дитини гальмує особистісне становлення дитини, її розвиток стає однобічним. Дитину можна багато чого навчити, якщо мобілізувати її особистісний досвід, власну активність. Проте не можна примусити її використати свої знання на практиці, якщо це позбавлено для неї сенсу.

4 .Ідея формування основ дитячого світогляду, уявлень про світ як цілісність

Програма налаштовує педагога на відкриття дитині великого світу в єдності та розмаїтті його чотирьох окремих світів— ПРИРОДИ, КУЛЬТУРИ, ЛЮДЕЙ, ВЛАСНОГО "Я". Вона спрямована на формування у дошкільника цілісної картини світу — наукове уявлення про середовище навколишнє та внутрішнє. Дитина дошкільного віку за своєю природною здатністю сприймає оточуючу дійсність цілісно і лише дорослі руйнують цю цілісність, вводячи дитину у штучно створений дорослими світ галузей, за якими за традицією укладались програми виховання дітей дошкільного віку. Саме тому Базова програма не передбачає розподілу програмового змісту на традиційні «освітні галузі».



5. Ідея дитиноцентризму

Точкою відліку в освітній роботі, центральною фігурою є дитина, а діяльність є контекстом, умовою її розвитку. Тому в Програмі визначена організація життєдіяльності самої дитини, через яку вона має можливості

самореалізуватися (реалізувати той потенціал і можливості, що їй дала природа) та саморозвиватися.

Зміщення акцентів з дорослого на дитину має внести відповідні корективи у традиційну практику організації життя дошкільників. За такою позицією педагог , за висловом О. Кононко, з «транслятора інформації, тотального контролера та експерта, з людини, яка «штампує» особистості, має перетворитися на архітектора способу життя дошкільнят, здатного в процесі співробітництва допомогти йому знайти своє домірне місце в сучасному суперечливому світі, навчити почуватися щасливим, бути в злагоді з довкіллям та у злагоді із самим собою»



6. Ідея збереження дитячої субкультури та відповідних їй видів діяльності

Зміст програми спрямовано на збереження дитячої субкультури, зорієнтований на цінності та інтереси дитини, визнає пріоритети у дошкільному віці дитячих видів діяльності – ігрової, спілкування, самостійної художньої та предметно-практичної, їх широке розгортання та збагачення змісту


Головні принципи
1. Принцип індивідуального підходу до розвитку, виховання й навчання дошкільника

Програма орієнтує освітян на обов'язкове врахування в педагогічному процесі індивідуальної історії життя кожної конкретної дитини (біографії, умов життя родини, кількості в ній дітей, освітнього рівня батьків, їхньої етнічної належності) та індивідуальних особливостей



2.Принцип активності

Принцип, за яким дошкільник визнається активним суб'єктом життєдіяльності зі своїм індивідуальним досвідом та особливим сприйняттям світу. Такий підхід передбачає ставлення педагога до дитини як до особи, яка має право на власний вибір, прийняття самостійного рішення, на свої переваги та особистий час, на задоволення основних потреб, можливість усамітнитися, на відстоювання власної гідності. Впровадження у практику принципу активності додає дошкільникові свободи, актуалізує необхідність співвіднесення педагогом змісту й форми подання нової інформації із життєвим досвідом, суб'єктивною позицією дитини; привертає увагу дорослого до створення сприятливих умов для розвитку креативних здібностей, творчого ставлення дитини до життя.



3. Принцип природовідповідності

Принцип, який має стати одним із основних в організації дитячої життєдіяльності. Автори Програми акцентують увагу педагогів на необхідності забезпечити ритмічність у зміні форм, етапів, інтенсивності буття дошкільника.

Ритмічність як фундаментальний принцип існування Всесвіту передбачає врахування дорослим впливу на самопочуття та життєдіяльність дошкільника різних природних чинників (погодних змін, сонячної активності, магнітних бур, фаз Місяця тощо). Вона врівноважує буття дитини, зберігає її психічне здоров'я, створює комфортні та корисні для її повноцінного розвитку умови. Відтак Програма передбачає право педагога коригувати послідовність, тривалість та інтенсивність запланованих заходів за складних погодних умов та особливих обставин, які позначаються на стані дітей.

4. Принцип визнання пріоритету культури гідності над культурою корисності

Традиційна навчально-дисциплінарна модель освіти, яка і досі не втратила своєї значущості для практиків, функціонує у так званій культурі корисності, яка начебто і дбає про навченість вихованців, проте:

по-перше, орієнтує лише на життя у певних умовах;

по-друге, здійснює це в жорстких нормативних, а отже обмежених, далеких від реальності, штучних умовах;

по-третє, нівелює роль індивідуального начала дитини. культури гідності

Нова парадигма ґрунтується на визнанні пріоритету культури гідності, яка проголошує пріоритет як рівність усіх перед совістю та відмінність усіх за природними особливостями за біографією.

Автори Програми зазначають, що вона залишає можливості щодо творчості педагога, бо є лише важливим орієнтиром для самостійних, виважених, доцільних у кожному конкретному випадку, дій педагога, який здійснює вибір, приймає самостійні рішення у розв'язанні тих чи інших педагогічних завдань, створює сприятливі умови для розвитку, виховання й навчання дошкільнят.


ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ
Марина Троїцька, викладач

кафедри психології СОІППО


Базову програму «Я у Світі» необхідно розглядати як інновацію, що має глобальний масштаб, адже вона змінює пріоритети дошкільної освіти, її завдання, структуру та результати, характер взаємодії з дитиною у навчально-виховному процесі, його методи та прийоми, вимоги до професійних якостей педагогів ДНЗ. А тому процес переходу дошкільних навчальних закладів до роботи за Програмою потребує певної системи методичних заходів та відповідного психологічного супроводу.

Технологія психолого-педагогічного супроводу має бути спрямована на створення таких умов, які забезпечать успішне вирішення поставлених завдань, активізацію творчих дослідницьких потреб.

Постає нагальна потреба у кваліфікованих спеціалістах, які здатні працювати по-новому, мають бажання самостійно і раціонально ввійти в інноваційні процеси. Для того, щоб правильно сформувати стратегію впровадження нової Програми, необхідно врахувати рівень психологічної і професійної готовності педагогів до роботи, наявність у них необхідних для цього особистісних якостей: мотиваційно-творча спрямованість особистості, рівень розвитку креативності; рівень поінформованості щодо новації та відношення до неї; оцінки і самооцінки, здатності до інноваційної діяльності; індивідуальні особливості особистості (рішучість, відповідальність, толерантність, навички самоорганізації та ін.); професійні вміння (рівень оволодіння професією та адаптації до неї, первинне засвоєння необхідних прийомів і технологій, вміння працювати в команді, рівень співробітництва та ін.).

Ця робота може проходити у декілька етапів.


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка