«Упровадження інноваційних технологій навчання на уроках історії та в позаурочний час»



Скачати 213.39 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір213.39 Kb.
Презентація

педагогічного досвіду вчителя історії Шупиківського НВК,

Богуславського району Київської області

Гамарника Анатолія Васильовича.

Тема: « Упровадження інноваційних технологій навчання на уроках історії та в позаурочний час».

Актуальність досвіду полягає в тому, що ми, вчителі повинні створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосовування їх у життєвих ситуаціях.

Тобто, обирати такі педагогічні стратегії, які забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій і розвивати реальні проблеми в повсякденному житті.



Головну роль в цьому відіграє вчитель, тому, що від нього залежить:

Чи буде в майбутньому учень активним громадянином України?

Чи вмітиме він аналізувати та оцінювати суспільно-політичні події?

Василь Сухомлинський говорив:

« Кожен крок учителя – це маленький спектакль, який зворушить струни дитячих душ, і якщо ці струни дзвенять, як єдина мелодія – значить вчитель відбувся».

Вважаю, що вчитель повинен бути не тільки педагогом, а й артистом, «конферанс’є» на уроці а учні – активні глядачі.

Моє педагогічне кредо: «Не вчіть дітей так, як навчали вас, вони народилися в інший час».

Я повністю підтримую один із пунктів проекту Концепції розвитку освіти про опанування вітчизняними викладачами новітніх, інтерактивних, індивідуальних, командних та проектних технологій і застосування їх на практиці, тобто:



  • проблемне навчання;

  • диференційоване;

  • розвиток критичного мислення;

  • розвиваюче навчання;

  • особистісно-орієнтовне навчання;

  • інтерактивні технології.

Кожна дитина від природи наділена талантом, якимись конкретними здібностями – дитині потрібно допомогти відшукати в собі найкраще і створити умови для самовдосконалення і самореалізації.

А це можна зробити при допомозі різноманітних методів навчання:

  • мозковий штурм;

  • коло ідей;

  • програмування;

  • робота в парах;

  • дебати;

  • незакінчені речення;

  • гранування;

  • проект;

  • дискусія;

  • мікрофон;

  • робота в групах.

Також одним із завдань у 8-9 класах вважаю формування самоосвітньої компетентності учнів:

Допомагають «рольові ігри», форма навчання «займи позицію» - де учні навчаються формувати та висловлювати свою думку.

Учням цікаво приймати участь у науково-практичних конференціях. Вони виступають не тільки в ролі глядачів, слухачів, а й готують доповіді, виступають, приймають участь у науковій конференції.

Готуючись до доповіді та під час виступу в учнів формується освітня компетентність.

Не повинні ми забувати і про патріотичне виховання:


  • проводити уроки біля братських могил;

  • спілкування з ветеранами ІІ світової війни та їхніми спогадами;

  • ветеранами Афганістану;

  • на основі подій, які зараз відбуваються на сході нашої держави та особливо зустрічі з реальними учасниками зони АТО.

Ну і звичайно, учням цікаво, чим займається вчитель в позаурочний час.

Отже: Результативність навчально-виховного впливу уроків історії в системі навчально-виховного процесу вважаю:

  • забезпечення умов для формування свідомого громадянина України з активною життєвою позицією;

  • вміння випускника аналізувати та оцінювати суспільно-політичні події.

Проблеми та труднощі:

  1. Матеріально-технічна база

  2. Контингент учнів 5-9 класів.

Власна точка зору на освіту:

Згідно проекту Концепції розвитку освіти вважаю, що:



  1. В кожному населеному пункті повинні бути (за наявності дітей) дитячий садок + 4-річчна школа – І ступеня.

  2. Залишається школа ІІ ступеня (5-8) класи де вивчаються загальноосвітні навчальні дисципліни і ведеться робота вчителями та батьками над розкриттям таланту та здібностей учнів.

  3. В подальшому навчання продовжується в професійних ліцеях, гімназіях, профільній школі ІІІ ступеня.

  4. Підтримую легалізацію сімейної та індивідуальної освіти.

  5. У вищій школі – 3 – річний бакалаврат;

2 – річний магістрат.

Отже, осмислення самих себе, своєї історії, свого коріння – це те, від чого починається само увідомлення особистості як українця.



РОЗРОБКИ УРОКІВ НА ТЕМУ:

«НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ СЕРЕДИНИ XVIIСТ.

ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»

(Історія України 8 клас)
Урок 1. ПЕРЕДУМОВИ І ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ СЕРЕДИНИ XVII ст.

Мета: розкрити причини Національно-визвольної війни, висвітлити її характер, зміст і завдання; показати хід війни у 1648 р.; охарактеризувати битви під Жовтими Водами і Корсунем; виробляти в учнів уміння працювати з різними видами історичних джерел; виховувати почуття патріотизму, гордості за свій народ та його минуле.

Основні поняття: антифеодальна, національно-визвольна війна, полонізація, національна еліта, рушійні сили.

Дати:

  • січень 1648 р.— обрання гетьманом Б. Хмельницького;

  • квітень-травень 1648 р.— битва під Жовтими Водами;

  • травень 1648 р.— Корсунська битва.

Історичні діячі: Б. Хмельницький, Ф. Джалалій, Іслам-Гірей, М. Потоцький.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карта Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, хрестоматія.
ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

  1. Передумови і причини Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.

  2. Початок війни і перші перемоги.

  3. Битва під Корсунем.

  4. Тимчасове припинення війни.

II. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Національно-визвольна війна — це війна проти іноземного панування, за створення нової незалежної держави. Ця війна була обумовлена низкою причин, що склались напередодні 1648 р.

Використовуючи метод «Мікрофон», учні називають передумови Національно-визвольної війни. Саме такі передумови ми можемо поділити на:



  • соціально-економічні;

  • політичні;

  • національно-релігійні.

Для того, щоб детальніше охарактеризувати ці причини, учні об'єднуються в три групи.

Учитель. Загострення протиріч між польською владою і представниками всіх верств українського суспільства, яке переживало перший етап формування нації, спричинило Національно-визвольну війну.

Український народ вимагав звільнення від політичного і національно-релігійного гніту Речі Посполитої, створення власної держави, звільнення селян від феодально-кріпосницького гніту. У свою чергу, держава Річ Посполита прагнула зберегти своє панівне становище в Україні.



III. Закріплення одержаних знань

  1. Які причини Національно-визвольної війни?

  2. Які наслідки мали перші перемоги?

  3. Де відбувалися перші битви?

  4. Хто, крім козаків, постав до боротьби?

  5. Яких союзників шукав Б. Хмельницький?

IV. Підсумок уроку

Виставлення оцінок.



V. Домашнє завдання

Опрацювати § 10 за підручником В. Власова та § 15-16 за підручником Г. Швидько, прочитавши документи, заповнити таблицю «Хід Національно-визвольної війни».



Дата

Назва битви

Результати

битви

Наслідки і значення














Урок 2. РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ В 1648-1649 рр.

Мета: ознайомити учнів з подіями Визвольної війни 1648-1649 рр.; сприяти розвитку історичного мислення; виховувати в учнів почуття національної гідності.

Основні поняття: селянська війна, залога, соціальна боротьба, поспільство, покозачення, автономія, державна самостійність.

Дати:

1648р.— Пилявецька битва, облога Львова, облога Замостя;

1649р.—облога Збаража, Зборівська битва, Зборівський договір.

Історичні діячі: М. Кривоніс, М. Гладкий, І. Гиря, І. Ганжа, Іслам-Гірей, Ян Казимир, А. Кисиль.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: навчальний підручник, карта Національно-визвольної війни Б.Хмельницького.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів


  1. Назвіть причини Національно-визвольної війни.

  2. Назвіть рушійні сили Національно - визвольної війни.

  3. Назвіть основні етапи Національно - визвольної війни.

  4. Чому, на вашу думку, Б. Хмельницький зумів підняти народ на Національно-визвольну війну?

  5. Назвіть перші битви та їх наслідки.

Учитель. Таким чином, переможні Жовтоводська і Корсунська битви мали своїм наслідком не лише розгром польських військ, підняття бойового духу Війська Запорізького і впевненість у можливість перемоги, але й сприяє розгортанню визвольного руху по всій Україні.

II. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів

План

  1. Битва під Пилявцями.

  2. Визвольний похід українського війська в Галичину.

  3. Програма розбудови української козацької держави.

  4. Відновлення воєнних дій у 1649р.

  5. Збаразько-Зборівська кампанія.

  6. Укладення Зборівського договору.

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Влітку 1648 року національно-визвольна боротьба в Україні переросла в селянську війну, тобто до прагнення звільнитися від панування іноземців приєдналась боротьба за соціальне звільнення. Не розрізняючи ні національної приналежності, ні віросповідання, селяни убивали своїх панів, громили їхні маєтки, захоплювали майно, орні землі і сільськогосподарські угіддя, що належали магнатам і шахті.

На початку війни Б.Хмельницький і козацька старшина прагнули лише відновлення козацьких привілеїв, і тому почались переговори з поляками. Поляки на поступки не йшли, а збирали нові сили. Б. Хмельницький розсилав універсали, закликаючи до всенародної боротьби, узявся за організацію всенародного війська. На осінь 1648 року він уже мав 70-80 тисяч військ регулярної, добре озброєної армії. Розгляньмо битви, що сталися в 1648-1649 роках. Це битви під Пилявцями, під Збаражем, облога Львова і Замостя. Пропоную вам вибрати питання, які вам цікаві, й об’єднатися в три групи.



Завдання групам

Група 1. Пилявецька битва

  1. Коли і як розпочалась?

  2. Показати на карті розташування військ противників і хід битви.

  3. Якими були наслідки цієї битви?

Група 2. Галицький рейд (облога Львова і Замостя)

  1. Назвіть період галицького рейду.

  2. Чому Б. Хмельницький повів війська на Західну Україну?

3. Якими були наслідки галицького рейду для подальшого розгортання Національно-визвольної війни?

Група 3. Облога Збаража

  1. Розгортання військових дій під Збаражем.

  2. Чому облога Збаража була важливим етапом літньої воєнної кампанії 1649 р.?

  3. Якими були наслідки облоги для польських і українських військ.

(Учні дають відповіді на поставлені запитання.)

Учитель. Отже, чим завершився другий етап Національно-визвольної війни? — Зборівським миром, документи якого ми з вами зараз розглянемо й охарактеризуємо.

Запитання до класу:

  • Коли й де були підписані основні положення Зборівського миру?

  • Назвіть основні положення цього документа.

  • Яка ваша оцінка цього договору?

(Відповідь учнів.)

Учитель. Під час воєнної кампанії 1648-1649 рр. Б.Хмельницький поставив питання про створення Української держави. Своє рішення він виголосив під час перебування в Києві. Була створена програма її побудови, основними положеннями якої були:

  • досягнення національного звільнення українського народу збройним шляхом;

  • розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалежності України;

  • створення української держави на етнічних територіях українського народу, а також з урахуванням історичних кордонів давньоруської держави на заході.

Учитель. Згадаємо матеріал, вивчений на сьогоднішньому уроці, використовуючи метод «Мозкового штурму».

  1. Назва містечка, де у вересні 1648 р. відбулася битва.

  2. Назвіть командуючих польською армією в битві під Пилявцями.

  3. Коли відбувся Галицький похід?

  4. Де загинув М. Кривоніс?

  5. Де було виголошено програму створення Української держави?

  6. Назвіть умови Зборівського миру.

IV. Підсумок уроку

Зборівський договір був підписаний Б.Хмельницьким під тиском обставин — через зраду союзника козаків кримського хана. Цей договір не міг задовольнити ні українську, ні польську сторони. Водночас міжнародно-правове визнання автономії козацької України надавало Б. Хмельницькому можливість розпочати створення Української держави.



V. Домашнє завдання

Опрацювати § 11 за підручником В. Власова та § 18 за підручником Г. Швидько, продовжити хронологічну таблицю подій 1648-1649 рр.



Урок 3. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ - ГЕТЬМАНЩИНИ

Мета: ознайомити учнів з основними засадами Української держави — Гетьманщини, з діяльністю сподвижників Б. Хмельницького; з'ясувати особливості козацького державотворення; сприяти розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення учнів; виховувати почуття обов'язку перед батьківщиною.

Основні поняття: держава, Генеральна рада, старшинська рада, полк, городовий отаман, адміністративно-територіальний устрій, зовнішня політика, державна символіка, рангові землі, універсал.

Дати:

• 1649-1764 рр.— існування козацької держави Гетьманщини.



Історичні діячі: М. Кричевський, С. Морозенко, М. Небаба, брати Виговські.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карта Національно-визвольної війни.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація пізнавальної діяльності учнів



Учитель. Держава— основне знаряддя політичної влади, завдяки чому здійснюється управління суспільством, охороняються його внутрішні й зовнішні інтереси.

Протягом Національно-визвольної війни українського народу відбувався процес формування української держави, отже, проблемним питанням нашого уроку буде таке:

• Чи існували на той час умови для створення Української держави?

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План


  1. Організація державної влади.

  2. Адміністративно-територіальний устрій. Українська армія.

  3. Фінансова система, судочинство.

  4. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

  5. Сподвижники Б. Хмельницького.

  1. Місце України в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

  2. Зовнішня політика Гетьманщини.

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. У 1648 році на звільненій українській території утвердилась нова влада,

яка спиралась на інші порядки. Це поклало початок новій козацькій державі, що розвивалася і міцніла в роки Національно-визвольної війни.

Зараз я пропоную вам об’єднатися у три групи й опрацювати такі питання:

Група 1. Організація державної влади.


  1. Назва держави, столиця, символи, клейноди.

  2. Територія держави та державні кордони.

  3. Форма державного правління.

Група 2. Адміністративно-територіальний устрій держави.

  1. Адміністративно-територіальні одиниці.

  2. Українська армія.

  3. Фінансова система, судочинство.

Група 3. Зовнішня та внутрішня політика Гетьманщини.

  1. Економічна, соціальна політика.

  2. Дипломатична служба.

Учитель. Отже, створення Української козацької держави в середині XVII ст. стало продовженням традицій української державності, сприяло розвитку української нації та її еліти. Завдяки величезному авторитету Б. Хмельницького вдалось згуртувати прибічників навколо ідеї національного визволення. Серед них: І. Виговський, С. Мужиловський, К. Бурляй, А. Жданович. Їхній внесок у створення Української держави важко переоцінити.

Тепер спробуємо дати відповідь на наше проблемне питання, застосувавши метод «Прес».

Чи існували на той час умови для створення Української держави?

Я вважаю, що...

Тому, що...

Наприклад...

Отже,..

IV. Підсумки уроку та систематизація знань

Учитель. Отже, як ви бачите, процес створення Української держави не був повністю завершений. Але, попри все, гетьманська держава була створена.

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 12 за підручником В. Власова та § 19 за підручником Г. Швидько.

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про соратників Б.Хмельницького: М. Кривоноса, І. Богуна, М. Гладкого, С. Морозенка.

УРОК 4.

Тема: Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

Мета: розповідати про перебіг воєнних дій у 1654-1655 рр., пояснювати, як і чому відбулася зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького; характеризувати дії українського війська в Польщі в 1657 р.; давати оцінку Б.Хмельницькому як людині, політику й полководцю; удосконалювати набуті уміння і навички; виховувати почуття до історичного минулого Батьківщини.

Тип уроку: комбінований, з елементами гри.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичних пам’яток.

Основні поняття й терміни: Віленське перемир’я.

Основні дати: 19—21 січня 1655 р. — битва під Охматовим; вересень 1655 р. — битва під Городком, облога Львова; 24 жовтня 1656 р. — підписання Московською державою і Річчю Посполитою Віленського перемир’я; грудень 1656 — липень 1657 р. — україно-трансільванський похід у Польщу; 27 липня 1657 р. — смерть Б. Хмельницького.

ХІД УРОКУ

I. Організація навчальної діяльності

Ii. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування

1) Схарактеризуйте ставлення католицьких держав Європи до Гетьманщини.

2) Наведіть приклади підтримки і приязного ставлення до Гетьманщини протестантських держав.

3) Схарактеризуйте основні напрямки зовнішньої політики Гетьманщини в роки війни.

4) Як розвивалися в роки війни відносини між Гетьманщиною та Московією?

5) Як відбулося оформлення протекторату Московської держави над Гетьманщиною?



Творче завдання

Під час вивчення нового матеріалу скласти розгорнутий план за темою «Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин».



IІІВивчення нового матеріалу

Воєнно-політичні події в 1654—1655  pp.



Розповідь учителя

  1. Осінь 1654 р – 30-тисячна польська армія спстошила південь – Брацлавщину, Поділля – зруйновано майже 50 міст. Героїчна оборона Буші – 6 тис. козаків.

  2. Зима 1654 р. – польське військо обєдналося з 30 тис. золотою ордою, підійшло і обложило Умань – полковник Іван Богун керував обороною, мури фортеці облиті водою (утворили крижані гори). В січні до ставки Б. Хмельницького приєдналася 20-тисячна армія з Шереметьевим і Бутурліним і війська відразу направились до Умані. Битва під охматовим ( нвелика фортеця біля Умані). Декілька днів тривала ця битва на лютому морозі. Обидві сторони втратили по 15 тис. вояків. Сил для подальшої боротьби не було – до весни воєнні дії припинились.



  1. Весна 1655 р. – похід хмельницького на Поділля і Галичину. Мета походу: визволення західно-української землі, розгром польського війська. М.Камянець-Подільський - 9 липня – зустріч зі Шведським послом. Швеція оголосила війну Польщі. 12 листопада – угода гетьмана з кримським ханом. Львів. Літньо-осіння кампанія виявилася успішною.

  2. Літо 1655 р. – Білорусь, Смоленщина – розгорнулись воєнні дії. Ніжинський полковник Іван Золотаренко: 20 тис. + московська армія вибили литовське військо, захопили Литву, Вільно-столицю. І.Золотаренко запроваджував козацький устрій, можливість утворення українсько-білоруської конфедерації викликано невдоволенням російського царя, який мав намір приєднати Білорусь до Московії.

  3. Літо 1655 р. липень – вторгнення Швеції у Польщу ( боротьба за Бальтійське узбережжя). Карл Х густав – визнаний королем Польщі. Ян Казимир втік до Сілезії.

  4. Кінець 1655 р. – І половина 1656 р. – дипломатична діяльність Б.Хмельницького ( обмін посольствами). Російський цар готується до війни зі Швецією.

Самостійна робота з підручником «Розвідка» (учні поділені на 2 групи)

1 група – Чи було Віленське перемиря порушенням Московською державою українсько-московської угоди 1654 року?

2 група – зміна зовнішньополітичного курсу – пошук нових союзників. Чому?

Доповідь Пастух А. 24 довтня 1656 року Віленське перемиря

  1. Воєнні дії між Польщею і Москвою припинилось.

  2. Спільні дії проти Швеції.

  3. Обіцянка про обрання царем Олексія Михайловича на польський рон. Зрада царя – грубе порушення договору 1654 р.

Претенденти у нові союзники: Трансляція ( з 1648) в Швеція ( з 1652)

Грудень 1656 – «вічний союз» Троїстий союз. Б Хмельницький підтримав трансільванського князя (20 тис).

Січень 1657 – відмова шведам

Червень 1657 – Чигирин – договір зі Швецією

9 червня 1657 – захопили Варшаву.

В ролі Б.Хмельницького Бурдик Р.



Робота в групах:

Поділ класу на 3 групи:



  1. Напад Данії на Швецію

  2. Визвольний рух у Польщі.

  3. До Польщі їде кримський хан

Князь Трансильванії капітулював, Антон жданович повернув додому – важкий урад для Хмельницького.

27 липня 1657 року в Чигирині б.Хмельницький помер.



Розповідь Пастух А та Неплюєва М.

Богдан Хмельницький – політик, дипломат, полководець.

Б. Хмельницький небезпідставно вважається однією з найвизначніших постатей української історії. Він був єдиним у вітчизняній історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за своє звільнення. Життєвий шлях Хмельницького був тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений блискучими перемогами й гіркими поразками, глибокими роздумами й важкими рішеннями, особистими втратами й здобутками.

Хмельницький очолив Національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст., яка стала кульмінаційною подією історії України XVI— XVII ст. Він виявив себе блискучим полководцем, сформував боєздатну, одну з кращих у тогочасній Європі національну армію.

В умовах розгортання визвольної боротьби Хмельницький висунув програму побудови Української держави як мети визвольної боротьби, навколо якої об’єдналися всі патріотичні сили. Наріжні принципи сформульованої гетьманом державної ідеї стали знаменом у визвольних змаганнях українців упродовж наступних століть. Завдяки гнучкій політиці Хмельницького Гетьманщина змогла подолати чимало соціальних потрясінь і не загинути у вирі громадянської війни.

Гетьман організував дипломатичну службу, яка сприяла досягненню визнання Української гетьманської держави урядами інших країн. Сучасники вважали Хмельницького одним із найкращих тогочасних дипломатів. Він уміло керував зовнішньою політикою Гетьманщини, знаходячи союзників для продовження боротьби й нейтралізуючи дії ворогів.

Iv. Закріплення нових знань учнів



Запитання

1) Яким був результат битви під Охматовим?

2) Що передбачала угода між Хмельницьким і кримським ханом, укладена 12 листопада 1655 р. під Озерною?

3) Схарактеризуйте перебіг воєнних дій у 1654—1655 pp.

4) Якими були умови Віленського перемир’я?

5) Чому Хмельницький уважав укладення Віленського перемир’я порушенням Московською державою україно-московської угоди 1654 p.?

6) У чому полягала зміна зовнішньополітичної орієнтації Хмельницького після Віленського перемир’я?

7) Які держави підписали Рандотський договір?

8) Як відбувався похід української армії до Польщі в 1657 p.?

9) Чому А. Жданович вирішив припинити похід до Польщі й повертатися додому?

10) Коли помер Б. Хмельницький і де його було поховано?

Завдання

Закінчіть складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.».

V. Підсумки уроку

Воєнна кампанія 1654—1655 pp. була дуже важкою для української армії. Її перебіг поглибив переконаність Хмельницького в тому, що жодний із його союзників не бажає зміцнення Української гетьманської держави.

Укладення польсько-московської Віденської угоди спонукало Хмельницького до спроби зміни напрямку зовнішньої політики.

Поразка трансільвансько-українського походу 1657 р. унеможливила здійснення плану гетьмана об’єднати українські землі в межах однієї держави.

Історичне значення діяльності Б. Хмельницького, попри допущені ним помилки і прорахунки, важко переоцінити.

Виконання пісні « Ми – нащадки козацької слави»

VІ. Домашнє завдання



Опрацювати параграф підручника та підготувати відповіді на запитання в кінці параграфа.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка