Упровадження технології формування культури мислення в практику роботи з молодшими школярами



Скачати 80.38 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір80.38 Kb.
Опис досвіду

Тема: Упровадження технології формування культури мислення в практику роботи з молодшими школярами



«Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити,

учень – це факел, який треба запалити!»

Стародавня мудрість

Мета. Залучити учнів до активної самостійної навчальної діяльності на високому рівні складності, але з врахуванням індивідуальних особливостей і навчальних можливостей учнів. Розвивати логічне мислення, увагу, уяву. Збагачувати творчий потенціал кожної дитини. Виховувати емоційні та вольові якості особистості, уміння вислуховувати думку співрозмовника, доводити свої міркування.

Сучасне суспільство змінюється швидко, важко cпрогнозувати його навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які конкретні знання можуть знадобитися дитині, а які ні в її подальшому житті.

Тож, перед освітянами стоїть завдання виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого вирішення проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Такій особистості лише знань з основ наук замало. Вона має ще володіти надзвичайно важливим арсеналом - методами аналізу й синтезу, абстрагування і узагальнення, уміння доводити і спростовувати, робити правильні висновки, ухвалювати раціональні рішення - тобто бути інтелектуально розвиненою особистістю . Будуючи творчо своє життя, розробляючи й здійснюючи індивідуальний життєвий сценарій, дитина набуває не лише необхідні знання, а й компетентність, яка є найвищим мистецтвом - мистецтвом жити.

Проаналізувавши всі завдання, які постали переді мною в сучасних умовах, я зрозуміла, що найголовніша моя задача – навчити дітей мислити. А методи, засоби цього навчання підказала мені технологія формування культури мислення. Отже, актуальність мого дослідження зумовлена такими факторами: - об’єктивною потребою суспільства;

- посиленням розвивальної спрямованості змісту підручників, навчальних посібників і потребою вчителя у вивченні методики роботи над завданнями з логічним навантаженням;

- потребою в організації навчання як цілісного творчого процесу , побудови кожного уроку як процесу мислення-спілкування, на якому домінує ситуація розмірковування;

- введенням у зміст початкової освіти курсу "Логіка", "Творча математика"(О. Митника),"Розвиток продуктивного мислення"(О.Гісь).

Упровадження технології формування культури мислення в практику роботи з молодими школярам, характеристика форм, методів; ефективність їхнього застосування під час проведення уроків та позакласних заходів було моїм дослідженням впродовж кількох років.

Проблема формування особистості, її розумово-інтелектуальних якостей не нова і посідала важливе місце в педагогіці, починаючи з античності. Видатні педагоги Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський залишили нащадкам величезну спадщину глибоких педагогічних ідей, концепцій, теорій, які тісно пов’язували не тільки з дидактикою, а й з формуванням розумово інтелектуальних, логіко-філософських, етичних, культурних якостей молодого покоління. Потрібно підкреслити, що надзвичайно великого значення вони надавали поєднанню теоретичних положень з практикою. У працях класиків чітко простежується прагнення формування у вихованців мислиннєвої культури, важливим підґрунтям якої виступає логіка. Так, Я.А.Коменський говорив: «У навчанні на першому місці повинно бути благочестя, живлення душі (тобто духовний фактор); на другому місці – добрі звичаї, закон людського спілкування (етика та культура поведінки); на третьому – пізнання (формування мисленнєвої культури учнів)». В.О.Сухомлинський закликав: «Думайте над тим, як зробити предметом мислення, аналізу, спостереження те, що в даний момент вивчається. Проводьте уроки мислення - це невичерпне джерело розвитку розумових здібностей учнів". Ш.О. Амонашвілі визначав завдання школи як співпрацю вчителя й учнів початкової школи, виховання пізнавально-активної , творчо мислячої, самокритичної особистості.

Предметом спеціального дослідження стала проблема підготовки вчителя до формування культури мислення молодшого школяра. О.Я.Митник розробив методику навчання логіці у 2- 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів; методику роботи над завданнями з логічним навантаженням на уроках математики, над завданням комбінованого характеру на уроках математики та української мови.

Мій досвід роботи над технологією формування культури мислення розпочався із запровадження у школі Всеукраїнського експерименту з логіки. Я зрозуміла, що кожен урок має відбуватись як урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, тобто як діалог. Цей діалог приводить до певного відкриття, зародження оригінальної ідеї. Так, в рамках семінару – рольового тренінгу «Як ефективно розвивати інтелектуальні здібності учнів » , я провела відкрите заняття з логіки «Урок – день народження». Педагоги спостерігали , як учні встановлювали закономірності, працювали з множинами, розв’язували задачі методом вилучення, мандруючи Планетою іменинників. Додаток 1.

На наступному семінарі з логіки, я демонструвала відкрите заняття з творчої математики на тему «Числові ребуси». Діти , розгадуючи числові ребуси, відкривали для себе таємниці Кременецьких гір (назви, висоти, рослинний і тваринний світ). Додаток 2.

Вдало вибудувати творчий процес, мені допомагала така структура уроку.



Перший етап. Усвідомлення проблеми (після актуалізації знань)

Учні стикаються з чимось, чого не можуть пояснити, бо у них недостатньо знань. Ця ситуація допомагає їм усвідомити певну проблему і взятись за її розв’язання. Мені подобається створювати такі ситуації на уроках математики (додаток 3) та на уроках природознавства (додаток 4).



Другий етап. Формулювання та обгрунтування ідей (засвоєння нового матеріалу)

Це етап, у якому висуваються певні передбачення , пропонуються шляхи розв’язання проблеми. У кожного учасника формується своя позиція, яку він доводить. Зрештою має відбутись порівняння, оцінка, вибір правильного вирішення проблеми. Це найцікавіша, на мою думку, частина уроку. Тому що діти висловлюють свої думки, доводять припущення, шукають істину. Таку роботу можна я демонструвала на відкритому уроці з природознавства у 2 класі «Осінні прикмети. Складання казки про осінь». Учні не тільки пригадували прикмети місяців, що минули, а й передбачали погодні умови та природні явища листопада. Все це було для того, щоб скласти казку про осінь. Додаток 5



Третій етап. Осяяння

На цьому етапі у дітей народжується радість пізнання від відкриття нового. Це часто-густо супроводжується вигуками: О! Я зрозумів! Такі слова приносять насолоду не тільки дітям, а й мені. Недарма В.О.Сухомлинський колись сказав: «Радість успіху – це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою». Емоційне піднесення, задоволення своїми виступами діти демонстрували на конкурсно-розважальній програмі «З твоїм днем, матусю!» (додаток 6), на виставі «Новорічна казочка» (додаток 7)


Четвертий етап. Перевірка на практиці

У цій частині уроку школярі розв’язують різноманітні завдання. Тут доцільно використати диференційований підхід. Адже частина учнів зможе виконати завдання репродуктивного характеру, частина конструктивного, а деякі учні і творчого. (Це вони матимуть змогу обрати самостійно). Творчі вправи приводять до створення "власних продуктів": казки, вірші, ребуси. На цьому етапі я пропонувала дітям дидактичні ігри, які систематизувала за предметами. Додаток 8.

Отже, я підтримую думку, що механізмом розвитку особистості учня-діяча є побудова уроку як цілісного творчого процесу.

Проте дотримання структури уроку замало, потрібно створити атмосферу довіри до дитини, забезпечити взаємозв’язок розумової діяльності з позитивними емоціями. Додаток 9, 10.

Формувати культуру мислення в молодшого школяра мені допомагають інтерактивні методи навчання. Їх застосування вносить у навчальний процес елементи дослідження, пошуку, порівняння різноманітних явищ, позицій, висновків. Як уже згадувалось, це дидактична гра. Вона забезпечує зацікавленість учнів до навчання, емоційність, вольові компоненти особистості. Додаток 8. Щоб активізувати думку учнів, розвинути гнучкість мислення, сформувати готовність до інтелектуального ризику застосовую «Мозкову атаку». Додаток 11. Виробити адекватні способи поведінки у стресових ситуаціях призначений метод інциденту. Додаток 12.

Метод ключових евристичних запитань застосовую як проблемне навчання, треную учнів відповідати на запитання: Де? Чому? Коли? Як? Звідки?

Метод інверсії (обернення) використовую для пошуку ідей розв’язання завдань у нових , несподіваних напрямках; що сприяє розвитку діалектичного мислення. На уроках математики я застосовую інверсію, коли пропоную скласти різні задачі до одного і того виразу, розв’язати задачу іншим способом, розв’язати завдання на кмітливість, конструювання, завдання з логічним навантаженням тощо. Додаток 13.

Під час обговорення дискусійних питань, у яких потрібно чітко висловити свою позицію, застосовую метод «Незакінчені речення». Додаток 14, 15.

Якщо ж пропоную дітям розв’язати на уроці різноманітні навчально-творчі завдання, пов’язані єдиною сюжетною лінією, то використовую метод

си нектики. Він допомагає дитині долати труднощі, створює успіх , надихає на подальшу роботу. Додаток 1, 2, 16, 17.

Розвиткові евристичного рівня творчої активності сприяють такі уроки: "урок-подорож", "урок-змагання", "урок-гра","ринг", «урок-казка». Додаток 1, 2, 5, 10, 12. Вони перетворюють навчання у ненав’язливий, майже непомітний процес, а освіта стає самоосвітою, розвиток - саморозвитком, відбувається вільний пошук себе, самопізнання, самовиховання. Проте такі уроки вимагають від учителя значної підготовки. Більш практичним є впровадження завдань комбінованого характеру на уроках математики, української мови, природознавства, завдань з логічним навантаженням. Досягти бажаного ефекту від завдань мені допомагають технічні засоби – аудіо- (магнітола) та комп’ютер.

Упроваджувати технологію формування культури мислення намагаюсь і в позаурочний час. На ранках, у конкурсних програмах обов’язково використовую загадки, задачі-жарти, кросворди, проблемні запитання.

Вважаю, що сформувати творче, дивергентне, продуктивне мислення можна і під час проведення гуртків , олімпіад. Це буде моєю наступною сходинкою впровадження технології формування культури мислення.

Знаю, що важливу роль в інтелектуальному розвитку учнів становлять батьки. Для цього намагаюсь вивчити ситуацію в родині, особливості взаємин між батьками та дитиною, а потім допомогти їм за потреби порадою, заняттям. Так щороку практикую проведення уроків для батьків. Додаток 9. Узагальнивши свої спостереження, проводжу батьківські практикуми, збори, лекції. Додаток 18.

Намагаюсь поділитись своїм досвідом і з колегами. Виступала на засіданнях методичної комісії вчителів початкових класів та вихователів ГПД з проблеми формування культури мислення у молодших школярів, запропонувала систему творчих вправ з різних предметів і «Пам’ятку про успішне стимулювання творчої активності учнів на уроці та у позакласній роботі». Додаток 19.



Висновки

Сьогодення об’єктивно потребує переведення освітнього процесу на новий творчий рівень, вибір індивідуальних маршрутів навчання. Особливо продуктивною, на мій погляд, є технологія формування культури мислення. Її підхід має суттєво гуманізувати навчально-виховний процес, максимально розкрити потенційні можливості дітей, стимулювати до творчості. Працюючи над розробкою моделей уроків, я прагну побудувати їх на оптимальному поєднанні традицій з інноваційними підходами. Таким чином, призначення технології формування культури мислення полягає в тому, щоб учні набули міцних знань, придатних для застосування у різних навчальних та життєвих ситуаціях, на розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуально-творчих та комунікативних вмінь, виховання емоційних та вольових якостей.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка