Урочиста частина заходу /Звучать позивні



Скачати 137.97 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір137.97 Kb.
Святково прикрашена галявина біля школи.

Плакат: «Нашій школі – 110 років!».

Визначені місця для гостей, учителів та учнів.
УРОЧИСТА ЧАСТИНА ЗАХОДУ
/Звучать позивні/
Учень:

Мить урочиста! Перші акорди,

Перше відлуння радісних нот…

Скільки натхнення,втіхи й погорди!

Доброго дня вам!!! І жодних турбот
Учениця:

Є почуття неясного походження,

Що школа – це немов частина нас…

І ось сьогодні – день її народження

І розуміння вічних істин час.
Учень:

Дзвінок – зібрав нас знову, друже,

Перерва ця продовжилась всього 10 років.

Зовсім недавно було 100,

А ось і 110 прийшло на зміну.
Ведуча 1:

З днем народження, школо!


Ведуча 2:

Ти остання зупинка в безтурботнім дитинстві,

Тільки в стінах твоїх ми мов діти малі.

В день народження ти, наче храмом маленьким

Стоїш на землі.
Ведуча 1:

Школо моя, рідна школо

Казка тепла й доброти

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи.

Учениця:

І ми вітаєм щиро всіх присутніх

Учителів, випускників, гостей.

І хай залишиться у пам’яті майбутніх

Наш стодесятилітній ювілей.
Учень:

Ювілярці вклонімося низько

Сто десять квітів прийми від усіх.

Хто далеко живе і хто близько

Хто навчався у стінах твоїх.

Випускники ставлять корзину з квітами і надписом «Школі 110 – років!»

/Виконання пісні «Рідна школа»/

Дзвонить дзвінок
Ведуча 1:

Золотою симфонією для нас прозвучала мелодія шкільного дзвоника, як відгомін далекого дитинства. Вона наповнить цей день спогадами минулих років.

Як швидко плине час!

Він зовсім невблаганний.

І мудрістю років торкається чола.

Колись він кликав нас зі школи в путь незнану –

Сьогодні побажав, щоб доля нас звела.
Ведуча 2:

Залишивши стіни Широчанської школи, ми розійшлися різними дорогами. Та всіх нас єднає вогник  любові до всього близького і рідного. Рідна мама й рідний тато, рідна земля й рідна Україна, рідна мова й рідна школа. Святі почуття єдності тримають нас на світі.

А закладені вони в наші серця зі школи. Школа гостинно відчиняє двері, запрошує своїх колишніх учнів на добру і щиру розмову.

Наснаги миті й щастя невдаваного,

Учительські думки і сміх дітей –

Усе це, наче пережите заново,

Вмістилося у слові «ювілей».
/Звучить пісня «Ласкаво просимо»/
Учениця:

В народі хліб, як матір поважають

Ця шана з плином часу не зника

І дорогих гостей вітаємо

З хлібиною в барвистих рушниках.

Візьміть у руки хліб духмяний,

Він незвичайний, він святий.

Ввібрав і пісню, й працю в себе

Цей хліб духмяний золотий.
Учень:

Дарами щедрими рясними,

Вінком пшеничним, золотим

І короваєм Широчанським

Частуємо всіх друзів дорогих.
/Пісня «Зелене жито» Діти вручають коровай./
Ведуча 1: Шановні гості, вчителі та учні!

Зібравшись разом розпочнемо свято!

У мить цю урочисту і квітучу

Лунає Гімн і прапори піднято!
/Звучить Гімн України. Підіймається Державний прапор України.

Опісля виконується гімн школи /
Ведуча 2:

Урочистість з нагоди 110 –ої річниці Широчанської школи оголошується відкритою!!!


/Звучить «Козацький марш», входять двоє козаків і зачитують літописний наказ

Катерини ІІ про заснування с. Широке та про побудову у 1904 році земської школи/
Ведуча 1: Роки летять, а наша школа не старіє,

Хоч їй сьогодні виповнилося 110.

Роки летять, та школа наша молодіє,

Їй тиша й спокій тільки сняться.
Ведуча 2: Гостей багато серед нас,

Відданих, завзятих, з гумором в серцях.

Їм дамо ми слово, час настав сказать,

З ювілеєм школу нашу привітать!
Ведуча 1:

На ювілеї присутні випускники та вчителі всіх років, а також ті, хто знайшов час перейнятися нашим святом це наші почесні гості: ______________________________,

__________________________________________________________________________,

__________________________________________________________________________,

Тож бурхливими оплесками вітаємо всіх присутніх .
Ведуча 2:

Слово надається почесним гостям: __________________________________________,

До слова запрошується _____________________________________________________.

Слово має ________________________________________________________________.


Ведуча 1:

В нашій школі усе проходить вдало, адже її колектив завжди очолювали найкращі у світі директори. 14 директорів були керманичами нашої школи в різні роки.



М.С. СОРОКА займав посаду директора з 1935 до 1938 року

Максим Фотійович ЛЮБЧЕНКО – з 1938 до 1941 року

Микола Миколайович ВАСИЛЕНКО – з 1947 до 1949 року

Олександр Давидович НОСОНЕНКО – з 1949 до 1954 року

Семен Хомич ОМЕЛЬНИЦЬКИЙ – з 1954 до 1956 року

Микола Іванович ШПОРТЬКО – з 1956 до 1958 року

Максим Степанович ЄРМОЛЕНКО – з 1958 до 1974 року

Марія Василівна МОГИЛА з 1974 до 1977 року

Олександр Іванович БАРАБАШОВ – з 1977 до 1980 року

Микола Гаврилович СЕРДЮК – з 1980 до 1982 року

Тамара Євдокимівна ТОРМАНТОВСЬКА – з 1982 до 1986 року

Володимир Віталійович СКОРОМНИЙ – з 1986 до 1993 року

Наталія Петрівна КОСТЕНКО – з 1990 до 2014 року

Наталія Петрівна є рекордсменом, бо була директором 24 роки.


Ведуча 2:

Так уже повелося в Україні, що свято завжди розпочинає господар, який зустрічає гостей і запрошує їх до своєї господи. Сьогодні господарем нашої школи є представник молодого покоління вчителів – Степаненко О.І. То ж передаємо право розпочати свято їй .


Ведуча 1:

Слова для привітання має в.о. директора Широчанської школи Степаненко О.І.


/Виступ в.о. директора школи/
Ведуча 1:

Нашій школі не соромно за своїх випускників. За довгих 110 років наша школа випустила в широкий життєвий шлях більше десятка поколінь учнів. У школі існує традиція: кожну третю суботу травня тут організовується зустріч випускників минулих років. Наче й невелика дивина. Якщо не враховувати того, що з’їжджаються сюди усі, хто в будь-який час закінчував цей заклад. У переповненій залі збираються інженери і водії, лікарі і робітники, дипломати і вчителі, та й взагалі хороші люди.


Ведуча 2:

Одним з таких випускників школи є Попов Олександр Олександрович - Голова Дніпропетровського обкому профспілки трудящих машинно-і приладобудування СРСР – з 1977 року, з 1991 року – машинобудівників і приладобудівників України; член Президії Центральної Ради профспілки машинобудівників і приладобудівників країни; член Ради Міжнародної Організації Профспілок (МОП) металургів країн СНД; член Національної спілки журналістів України; автор декількох книг серії «Історія і люди»; редактор галузевої газети «Трудящийся». Автор багатьох книг, двоє з них про своє села.



  1. «Історія і люди Лікнепу»

  2. «Історія села Широке»


Ведуча 1:

До слова запрошується Попов Олександр Олександрович.


/Виступ Попова О.О./
Ведуча 2:

110 років – довгий проміжок часу. Важкими були перші роки але потяг до знань у людей був дуже великий . І дуже приємно бачити на сьогоднішньому ювілеї людей, які пам’ятають ті далекі часи. Випускники, у яких теж ювілей - «золотий ювілей» - 50 років, як вони закінчили нашу школу .


Ведуча 1:

Ми щиро вітаємо їх з цим чудовим ювілеєм і надаємо слово представнику випускників 1964 року _________________________________________________________.


Ведуча 2:

Доля розкидала випускників нашої школи в усі куточки. Кожен із них обрав свою життєву дорогу, професію, створив власну сім’ю. Але де б вони не жили і яким ремеслом не займалися, усіх їх об’єднує те, що вони залишилися випускниками нашої школи. Надаємо слово випускникам __________ року.



Ведуча 1:

Шановні випускники минулих років. Прийміть будь-ласка в дарунок про сьогоднішнє свято подарунок – вітання від учнів школи.


/Танок з кульками/
Ведуча 2:

Учитель! Слово ж яке!.. Учитель! Легко сказати! В нашій країні, де вчиться кожна дитина, вчитель — це перша людина. Майбутнє дітей, нашого народу — в руках учителя, в його золотім серці. Треба, побачивши його на вулиці, за п'ятдесят метрів шапку скидати з поваги до нього.
Ведуча 1:

У стінах нашої школи працювало 109 мудрих наставників і порадників. Ветерани педагогічної праці! Ви все своє життя докладали зусиль, щоб кожен вихованець здобув міцні знання, отримав високий рівень виховання, формувався, як творча особистість.

Учитись важко, а учить ще важче. Давайте привітаємо оплесками вчителів, які присутні на нашому святі. Це вчителі, які віддали свої роки для навчання школярів. Ми їх знаємо в обличчя і поіменно: Кошляк Раїса Іванівна, Пономаренко Неля Сергіївна, Радевич Ніна Григорівна, Костенко Наталія Петрівна, Пономаренко Микола Михайлович.
Ведуча 2:

Слова привітання від вчителів ветеранів педагогічної праці має ___________________


Ведуча 1:

Прийміть в дарунок наші любі і шановні наставники пісню у виконанні учнів 9 класу.


/Виконується пісня «Может быть пора угомониться…»/
Ведуча2:

Професію педагога здобуло багато випускників нашої школи, які зараз працюють у різних куточках нашої Батьківщини. Запрошуємо до слова випускників школи, які обрали професію вчителя, вихователя і присутні на сьогоднішньому святі.

1.Слова для привітання має: __________________________

2.Слова для привітання має вчителька нашої школи Свищук Світлана Миколаївна.


Ведуча 1:

На превеликий жаль, багатьох учителів уже немає з нами… Проте вони лишили помітний слід на Землі, і ми переконані, що всі їх рідні й близькі, друзі та, звичайно ж, численні учні будуть завжди їх пам’ятати й щиро любити та дякувати за все …


Ведуча 2:

Нема серед нас багатьох учителів, директорів, завучів, технічних працівників, бібліотекарів, які завжди піклувалися про учнів, а також учнів-однокласників, присутніх тут людей та багатьох наших батьків. Давайте вшануємо їх світлу пам'ять хвилиною мовчання.


/Під звуки метронома хвилина мовчання/
Ведуча 1:

В пам’яті кожного з нас школа нерозривно пов’язана із учителем. Кожен через усі роки зберіг, проніс у пам’яті щиру, мудру вчительську науку, а почувши голос учителя ми відчуваємо себе учнями. Сьогодні в стінах нашої школи працюють 14 творчих, талановитих та мудрих учителів. Вони впевнені, що їх поставили на високому почесному місці, що їм надано чудову посаду, вище за яку нічого не може бути під сонцем. Учитель для школи — це те ж саме, що сонце для Всесвіту.
Учень:

Учителю! Пораднику і друже!

Ви вибрали дорогу непросту.

Ми Вам сьогодні дякуємо дуже

За Вашу працю вчительську святу!
Учениця:

О, вчителі! І слів не підібрати,

Епітетів, метафор, порівнянь,

Щоб вдячності рядочки проказати

За те, що щедро віддаєте нам.
Учень:

О, вчителі! Прекрасного ви гідні,

Бо вибрали в житті свою мету;

І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,

За вашу працю віддану й святу.
/Під пісню «Вчителі», учні вручають квіти вчителям та вчителям – пенсіонерам/
Ведуча 2:

Дороге серцю місце - школа. Кожного ранку, мов гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти. І так багато років... Обличчя... обличчя... Але ти, школо, пам'ятаєш усіх. Охайних і скуйовджених, сором'язливих і бешкетників, веселих і сумних.


Ведуча 1:

Свою школу просяться привітати найменші учні. Слова привітання лунають від учнів початкових класів:


/Виступ учнів початкових класів/

Учень:

Сьогодні свято в нашій рідній школі.

Сюди прийшли її випускники,

Яких, як мати рідна, до порогу

Вона випроводжала всі роки.
Учениця:

Дарувала ласку, ніжність і турботу

На протязі 110 минулих в праці літ.

І от усі зібралися сьогодні

Щоб принести їй свій палкий привіт.
Учень:

Від найменших учнів школи

Шлем вітання вам свої.

Ми раді бачити вас завжди.

Школа – це мати. Всі діти її.
Учениця:

Не за синіми високими горами,

Не за дальніми глибокими морями,

А в селі казковім мальовничім

Вас до себе рідна школа кличе.
Учень:

Це тут росли ви і любили.

Це тут ви юними були.

І тут дорослими ви стали.

І звідсіля в життя пішли.
Учениця:

В усіх святкові, урочисті лиця

І радісно стурбовані серця

Сьогодні свято – 110-ти річчя,

Матуся - школа наша, відміча.
Учень:

Нашій школі літ уже багато.

У ній вчились мої мама й тато.

І моя бабуся школу цю кінчала.

З нетерпінням вона цього дня чекала.
Учениця:

Ми вітаєм щиро всіх присутніх

Учителів, випускників, гостей.

Хай залишиться у пам'яті майбутніх

Наш 110-річний ювілей.

Ведуча 2:

Приймайте в дарунок пісню у виконанні учнів 1 класу.


/Пісня першокласників – «А у школі»
Ведуча 1:

Наша школа. Їй – 110 років!

Вона ще молода, повна сил.

Школа красується на всю околицю.

Це священна домівка, а в ній велика наша родина, велика сім’я.

Школа стоїть на землі вища і святіша від усіх богинь.

Стоїть на вершині тисячоліть

І молиться за своїх дітей,

За свій народ, якому жити і творити щастя на Землі.
Ведуча 2:

Уже 23 роки наша Україна є вільною державою. Чи міг хтось припустити з колишніх випускників у ті далекі роки, коли сам сидів за шкільною партою, подумати, що той рік коли школа святкуватиме 110 річницю, молодій Українській державі виповниться

23 роки.
Ведуча 1:

Сьогодні переламні роки, дні, години, хвилини, секунди… Переламні не тільки для України, але й для всього світу. Дні, в котрі пишеться нова історія нашої Батьківщини. І через якийсь час вийдуть нові підручники з історії та географії України, підручники, по котрих вже наші діти будуть навчатись в школі. І що саме вони по них будуть вчить сьогодні залежить саме від нас з вами. Від кожного небайдужого українця!
/Пісня «Ти шляхом праведним, святим»/
Ведуча 2:

Батьки і діти. Діти та школа. Школа та батьки. Тільки коли є взаєморозуміння, взаємоповага, співпраця, тільки тоді можна досягти того до чого прагнеш. І завдяки нашим батькам ми прагнемо до кращого.


Ведуча 1:

Нас прийшли привітати члени батьківського комітету школи. Їм слово.


Під звуки пісні «Happy Вirthday to You» найстарші випускники

і учні першого класу виносять ювілейний торт
Ведуча 2:

Право розрізати ювілейний торт надається випускникам 1964 року та учням першого класу.


Ведуча 1:

Сьогодні ми ще раз вітаємо нашу ювілярку. Вітаємо всіх учителів, учнів, випускників, всіх працівників школи!


Ведуча 2:

Ми вдячні всім, хто прийшов на наш ювілей. Вдячні за вашу підтримку, за вашу щиру вдачу й любов! Дай, Боже, нам здоров’я і щастя в нашому домі.


Учень:

Школо! Зі стодесятиріччям тебе ми вітаємо!

Від душі ми усі побажаємо.

Процвітання, краси і добра.

Щоб ти довго і творчо жила.
Учениця:

Щоб всміхалось щасливе майбутнє

І було все в тобі незабутнє.

Першовересень діток стрічав,

А останній-завжди проводжав.
Учень:

І на многії літа здоров’я

В Україні, багатій і вольній.

Вчителям, дітлахам і батькам,

І натрудженим кожним рукам.
Учениця:

І не треба сумувати на прощання,

Треба заспівати нам – і все

Хай про день цей добрий, теплий спогад

Кожен з нас у серці пронесе!
/Виконується фінальна пісня «Добрі люди»/
Ведуча 1:

Урочистості присвячені 110- ти річному ювілею Широчанської школи оголошуються закритими.


/Звучить Гімн України/


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка