Урок № Дата проведення



Сторінка4/7
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.24 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Ода молодості
Ні серць, ні душ, то кістяків народи.

Дай, молодосте, крила!

Хай злечу над мертвим світом

До оман ясної вроди,

Де старі перегороди

Новизни могутнім квітом

Розбиває твоя неприборкана сила.

Хай вже ті, що йдуть до ночі,

Хилячи долу поорані чола,

Стільки побачать довкола,

Скільки засягнуть погаслі очі.

Ти ж, молодосте, лети

Над просторами високо,

Ти людства безмірні світи

Пронизуй, мов сонця око.

Дивися вниз, де вічна мла встеля

Безмір лінивства, бруду повен.

То земля!

Глянь, як з вод її гниющих

Вибивсь гад у шкаралущах.

Він сам собі стерно, моряк і човен.

Він повзає по хвилях, западає у вир

Навпереверти, навзверти,

Меншого змія хоче цей, більший, пожерти,

А втім він вибухнув на скелі, як пузир.

Ніхто не знає ні його життя, ні згуби:

То самолюби!

Молодосте! Обернеться гіркотою

Нектар життя, випитий на самоті.

Радість небесна напоїть серця тільки ті,

Що поєднані ниткою золотою.

Разом, юні побратими!..

Спільне щастя до мети вестиме.

Розумні шалом, єдністю дужі,

Разом, юні побратими!..

Щасливий той, хто впав при зброї,

Хто тіло в смертельній стужі

Дав іншим на східець до слави нової.

Разом, юні побратими!..

Путь стрімлюща і ковзка.

Сила й страх — то вражі вої.

Хай же сила силу відтиска,

Вчімось бороти переляк змолоду, як герої!

Хто дитям у колисці вдушив змію,

Що потім йому кентаври?

Він видере з пекла долю свою,

До неба піде по лаври.

Сягай, куди зір не сяга.

Ламай, що розум не зломить.

Молодосте! Орлина твоя снага,

Плечі твої, мов громи.

Гей! Рамено до рамена! Землю навкруг

Обвиймо руками, браття!

Думи зістрільмо в спільне багаття

I в спільне багаття — дух!..

Встань же, брило, з ями світа,

На колії нові пора;

Як злізе з тебе плісняви кора,

Згадаєш зелені літа.

Справді в безмірі тьми і безладь,

Де сили стихійні в роздорі,

На підвалинах мусив стать

З волі божої світ речі;

Шумлять вітри, клекочуть глибонечі,

А блакить освітлюють зорі.

В битвах жадоби лиш людський рід,

Лиш людство в нічному полоні;

Та гудуть вогні проломні,

З хаосу вийде духу світ.

Молодість його зачне на своїм лоні,

Адружба дасть йому теплінь в долоні.

Суремлять весняні води,

Передсудів гинуть льоди.

Встань, зоренице свободи,

Порятунку сонце веди!

(Переклад Д. Павличка)

Грудень 1820


Урок №____ Дата проведення__________

Тема: Риси романтизму, мотив єдності природи і людини у творчості А. Міцкевича

Мета: поглибити знання про польський романтизм, романтичного героя; виразно читати та коротко

характеризувати поетичні твори А. Міцкевича; розвивати почуття прекрасного та вміння

аргументувати власні думки.

Обладнання: портрет А. Міцкевича, кросворд.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

Я з народом не мислю по-різному…

А.Міцкевич

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

«Методика взаємних запитань»

Запитання учні підготували вдома. Вони можуть бути адресовані як цілому класові, так і партнерові під час роботи у парі. Наприкінці цієї частини уроку учні із озвучених запитань обирають найцікавіші і пояснюють чому.

2. Літературний диктант

1. Літературний напрям, представником якого був А. Міцкевич. (Романтизм)

2. Назва міста, в якому Міцкевич працював учителем. (Ковно)

3. Назва міста, в якому Міцкевич здобув вищу освіту. (Вільно)

4. Назва першої збірки творів поета (1822). («Поезія»)

5. Відома поема Міцкевича. («Гражина»)

6. Країна, де поет перебував на засланні. (Росія)

7. Поема, в якій зображено картини сільського життя Польщі — «Пан …» (Тадеуш)

8. Відомий драматичний твір Міцкевича. («Дзяди»)

9. Місто, де похований А. Міцкевич. (Краків)

10. Місто, у якому поет провів останні роки життя, працюючи в бібліотеці. (Париж)


ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У травні 1822 року вийшла перша збірка віршів А. Міцкевича — «Поезія». У передмові до неї автор формулює програму романтизму. Романтичною він називає таку літературну творчість, яка «серцем» проникає в думи і переживання простого народу. Народні пісні, сказання, легенди, на думку поета,— невичерпне джерело творчого натхнення. Література повинна відповідати на основні питання сучасників, передавати «настрої свого століття». «Я з народом не мислю по-різному»,— пише поет. Саме про риси романтизму, мотив єдності природи і людини у творчості Міцкевича ми говоритимемо на сьогоднішньому уроці.


ІІІ. Робота над темою уроку

  1. Виразне читання поезій А. Міцкевича

  • Балада «Рибка»

  • Балада «Лілеї»

Міцкевич розумів: для того, щоб виразити нові ідеї, щоб прогресивні думки стали надбанням народу, необхідні нові літературні форми. Молодий поет звертається до народної творчості, убачаючи в ній життєдайне джерело поезії. Так з’являються перші балади Міцкевича, що знаменують початок польського романтизму. Міцкевич у своїх баладах використовує сюжети народної поезії, фантастику казок і переказів. Але поета приваблювали в народній творчості не лише фантастика та яскраві образи. У народі Міцкевич бачив виразника гуманних почуттів, правдивих суджень, високого патріотичного духу. У своїх баладах він прагнув утілити народні поняття про справедливість, моральний обов’язок, патріотизм. 1822 року був виданий перший том творів поета, до якого увійшли його балади та романси.

  1. Поема Міцкевича «Дзяди»

Романтизм творів Міцкевича тісно переплітається з патріотизмом. Волелюбним патріотичним духом пройняті такі поеми, як «Гражина», «Конрад Валленрод», а драматичний твір «Дзяди» в романтичному, піднесеному й подекуди фантастичному вигляді відтворює історію Польщі. У передмові до другої частини Міцкевич пояснює назву поеми: «Дзяди — це назва урочистого обряду, що його справляє донині простий люд у багатьох місцевостях Литви, Пруссії, Курляндії в пам’ять «дядів», тобто померлих предків». Міцкевича полонила в цьому старовинному обряді не лише романтична таємничість, особлива роль долі у земних справах людей. У перших частинах «Дзядів» уже намічається соціальна схема, що надалі буде основною у творчості Міцкевича. Цей твір високого патріотичного звучання і могутньої образної сили, сповнений патетики і фантазії, з сильним героїчним характером, драматичними пристрастями і сценами, яскраво театральними, напруженими та гострими, до наших днів не сходить з польської сцени.

  • Виразне читання монологу Конрада («Дзяди», дія 1, сцена ІІ , Імпровізація) (див. додаток)

  1. Поема «Пан Тадеуш»

Поему «Пан Тадеуш» Міцкевич написав у Франції. Свій намір він пояснював так: «Я хочу зануритись у минуле, поки не блисне яка-небудь надія на майбутнє». Пейзажі рідних місць, змальовані Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми — Тадеуша. У цій поемі автор обмежується зображеннями побуту, не порушуючи політичної проблематики, вона прозвучала як схвильована розповідь про далеку батьківщину.

  • Виразне читання уривку з поеми «Пан Тадеуш» (Пан Тадеуш, або останній наїзд на Литву)

ІV. Рефлексія

1. Колективна робота



  • Риси романтизму в поезії А. Міцкевича

  • Романтичне сполучення протилежних начал, можливість глибокого внутрішнього перелому.

  • Волелюбні настрої, боротьба за утвердження національного мистецтва.

  • Інтерес до життя народу тісно переплітається з інтересом до минулого своєї країни.

  • Фантастика в баладах набула реального сенсу.

  • Кохання у баладника Міцкевича — це не тільки радість, але й насамперед страждання: такою є природа цього почуття.

IV. Домашнє завдання

Підготуватись до виразного читання напам’ять поезій А. Міцкевича; аналізувати сонети.

Урок № ____ Дата проведення___________

Тема: Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів»

Мета: формувати читацькі вміння учнів, уміння будувати аргументовані власні висловлювання; навчати

вдумливого читання ліричних творів; учити працювати в групі; виховувати повагу до чужих

почуттів.

Тип уроку: поглиблене вивчення художніх творів.

Що залишилося в пам’яті після подорожі, міститься в сонетах.

Адам Міцкевич

Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні.

Й. Ґете

Хід уроку



І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Цикл «Кримські сонети», до якого входить 18 вір-шів, написаний Міцкевичем під враженням двомісячної подорожі Кримом. «Що залишилося в пам’яті після подорожі, міститься в сонетах»,— казав поет, захоплений романтичними кримськими пейзажами: дикими горами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря. Спочатку Міцкевич хотів написати романтичну поему в «східному дусі», але пізніше вирішив створити цикл сонетів, об’єднаних образом героя-мандрівника, який бачить новий і незвичний світ очима поета.

Епіграфом до циклу Міцкевич узяв рядок з вірша Ґете: «Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні». Цим він одразу дав зрозуміти, що задум циклу пов’язаний з його батьківщиною, а не з Кримом. Про патріотизм і ностальгію за далекою батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів» ми сьогодні поговоримо.
ІІ. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя

Як уже було сказано, головним героєм «Кримських сонетів» є мандрівник. Буйна природа Криму — це фон його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело жаданої душевної рівноваги. Уже в прелюдії до циклу — в «Акерманських степах» — ліричний герой так напружує слух, що міг би почути голос з батьківщини. Цей образ вітчизни з ним скрізь: і коли він оповідає про плавання морем, і коли оплакує жертви ханського свавілля. Йому навіть здається, що рої ясних зорь, якими всіяний Чумацький Шлях,— то сльози польки-бранки, вияв її пекельної туги за рідним краєм.

2. Робота в 6 групах

Завдання: виразно прочитати та дати стислу характеристику сонета зі збірки А. Міцкевича «Кримські сонети».

Група 1. Сонет № 1 Акерманські степи

Група 2. Сонет № 4 Буря

Група 3. Сонет № 6 Бахчисарай

Група 4. Сонет № 8 Гробниця Потоцької

Група 5. Сонет № 14 Пілігрим

Група 6. Сонет № 18 Аю-Даг

3. Теорія літератури

Учні роблять запис у словники.

Цикл — група творів, об’єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципом або спільністю персонажів. Кожен твір, що входить до складу циклу, може існувати окремо, проте внаслідок такого вилучення втрачається цілісний художній зміст циклу.

Циклізація творів властива всім літературним родам: епосу, драмі і ліриці. Епічні та драматичні твори об’єднуються в цикли на основі єдиної історичної епохи, подібності теми і жанру, спільності сюжету і персонажів. Ліричні твори групує в цикл єдині думка та настрій.

До складу сонетного циклу входять твори, об’єднані спільним жанром (сонет), спільною думкою, настроєм та, як правило, образом ліричного героя.

ІІІ. Рефлексія

1. Підсумкове опитування



  • Що стало поштовхом до написання циклу «Кримські сонети» і чому цей цикл отримав саме таку назву?

  • Чому в сонеті «Бахчисарай» у центрі уваги поета опиняється саме фонтан гарему? З якою метою автор використовує метафору «сльози»?

  • Яка головна ідея сонета «Гробниця Потоцької»? Які почуття відобразилися в цьому творі?

  • Пригадайте особливості будови сонета. Доведіть, що А. Міцкевич використовував форму сонета. Визначте тип римування та вид сонета.

2. Читання учнями віршів напам’ять (за наявності часу до завершення уроку)
IV. Домашнє завдання

Повторити творчість Байрона та Міцкевича, підготуватись до тематичної контрольної роботи № 5.

Урок № ____ Дата проведення___________

Тема. Тематична атестація № 5

Мета: перевірити якість знань учнів з тем «Життя та творчість Байрона» і «Життя та творчість

Міцкевича»; розвивати творчі здібності учнів; виховувати прагнення досягти високих результатів.

Обладнання: картки із завданнями.

Тип уроку: контроль знань.

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку

ІІ. Ознайомлення із завданнями та їх виконання

Варіант I

Початковий рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Укажіть, у яких важливих історичних подіях брав участь Дж. Г. Байрон, перебуваючи в Греції:

а) став на бік народу, який захищав свою землю у війні з наполеонівською Францією;

б) допомагав у визвольній боротьбі грецького народу проти турецького поневолення;

в) брав участь у політичній боротьбі, ставши членом таємної організації карбонаріїв;

г) у своїх політичних промовах захищав інтереси простого народу, виступав проти закону про застосування смертної кари щодо повсталих робітників.

2. Укажіть, що уособлює ліричний герой творів Байрона:

а) думки і почуття самого автора; б) почуття усієї лондонської аристократії;

в) мрії всього людства; г) думки і настрої простого народу.

3. Укажіть, скільки років прожив Байрон:

а) 25 років; б) 43 роки; в) 57 років; г) 36 років.

4. Укажіть, з чиїх творів Байрон запозичив ідею написання поеми «Мазепа»:

а) з творів Вольтера; б) з фольклору; в) з творів Пушкіна; г) з історичних джерел.

Середній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

5. Укажіть жанр поезії Міцкевича «Бахчисарай»:

а) балада; б) елегія; в) сонет; г) станси.

6. Укажіть, яку державу називав Міцкевич своєю батьківщиною:

а) Польщу; б) Литву; в) Росію; г) Австрію.

Завдання на встановлення відповідності

7. Установіть відповідність між творами та їх авторами.

а) Збірка «Книга пісень»; 1) Дж. Байрон;

б) збірка «Кримські сонети»; 2) Г. Гейне;

в) «Крихітка Цахес»; 3) А. Міцкевич;

г) «Мазепа»; 4) Е. Гофман.

Достатній рівень

8. Різновид лірики, поезія-роздум, де кожна строфа передає окрему думку або спостереження — це… (станси).

Завдання відкритої форми із розгорнутою відповіддю (2 бали)

9. На прикладі творів Е. Гофмана, Г. Гейне та А. Міцкевича поясність особливості романтичної літератури ХІХ ст.

Високий рівень

Завдання відкритої форми із розгорнутою відповіддю (2 бали)

10. Які риси притаманні романтичному герою?

Варіант II

Початковий рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Укажіть, чим займався Дж. Г. Байрон, перебуваючи в Греції:

а) намагався допомогти грекам визволитись від турецького ярма;

б) займався видавництвом підпільної політичної літератури;

в) збирав добровольців для організації боротьби з Наполеоном;

г) вивчав фольклор та культуру Греції.

2. Укажіть назву першої збірки Байрона, під якою він поставив своє ім’я:

а) «Станси»; б) «Передчуття»; в) «Години дозвілля»; г) «Спогади дитинства».

3. Укажіть, де пройшло дитинство Байрона:

а) у Лондоні; б) у Парижі; в) у Греції; г) в Шотландії.

4. Укажіть, який вірш Байрона вважають останнім:

а) «Прометей»; б) «Корсар»;


в) «В день мого тридцятишестиліття»; г) «Паломництво Чайльд Гарольда».

Середній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

5. Позначте жанр твору Байрона «Мазепа»:

а) сонет; б) поема; в) елегія; г) балада.

6. Укажіть, який факультет Віденського університету закінчив Міцкевич:

а) фізико-математичний; б) історико-філологічний; в) філологічний; г) філософський.

7. Встановіть відповідність між творами та їх авторами.

а) «Корсар»; 1) Дж. Байрон;

б) «Буря»; 2) А. Міцкевич.

в) «Аю-Даг»;

г) «Мазепа».

Достатній рівень

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю (1 бал)

8. Один із трьох жанрів літератури, в якому дійсність зображується через передачу почуттів, переживань, думок ліричного героя,— це … (лірика).

Завдання відкритої форми із розгорнутою відповіддю (2 бали)

9. Поясність, у чому відмінність літератури доби Просвітництва від літератури доби романтизму.

Високий рівень

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю (2 бали)

10. Які риси притаманні байронічному герою?

III. Домашнє завдання

Повторити відомості про романтизм; для учнів-«біографів» — опрацювати етапи життя О. Пушкіна з використанням уривків поетичних творів.

Урок №_____ Дата проведення____________

Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою.
Олександр Пушкін (1799–1837) — великий російський поет

Мета: познайомити учнів з основними етапами життєвого та творчого шляху О. Пушкіна; повторити

відомості з теорії літератури; формувати читацькі навички дослідницького характеру, уміння

вільно будувати та висловлювати власні судження; сприяти формуванню гуманної та толерантної

особистості.

Обладнання: портрети Пушкіна та його близьких, ілюстрації із зображенням Москви, Петербурга,

Царського Села ХІХ ст.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

При імені Пушкіна зразу ж з’являється думка про російського національного поета. Дійсно, ніхто із поетів наших не є вищим за нього й не може називатися національним; це право насамперед належить йому… У ньому російська природа, російська душа, російська мова, російський характер відбились у такій же чистоті, у такій очищеній красі, у якій відбивається ландшафт на випуклій поверхні оптичного скла.

М. Гоголь

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Дивне і чудове ім’я — Пушкін! Чим воно може стати для нас? Ми рідко ставимо собі це запитання. І не тому, що не можемо оцінити Пушкіна, хоча Пушкін є самим утіленням поезії, синонімом високого слова Поет. Просто ми його зовсім не знаємо. Ні як людину, ні як поета… Давайте відкриємо для себе це ім’я. Хоча б тому, що воно вже давно відкрите світу…
ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда


  • Що вам відомо про О.С.Пушкіна?

  • Які твори належать перу Пушкіна?

ІІІ. Робота над темою уроку

Повідомлення учнів-«біографів» за випереджувальним завданням із доповненням учителя та читанням поетичних творів

Сторінки біографії О. Пушкіна


  • Народження та дитячі роки.

  • Царське село.

  • Після Царського села.

  • Південне заслання. Кавказ. Пушкін і Україна.

  • Михайлівське.

  • Прагнення сімейного щастя. Наталія Миколаївна Гончарова. Болдіно

  • Одруження.

  • Останні роки життя. Загибель.

ІV. Рефлексія

«Вільне письмо» на тему «Пушкін»

V. Домашнє завдання

Прочитати роман у віршах «Євгеній Онєгін»; повторити з теорії літератури поняття «епос», «роман»; одну із поезій Пушкіна (або лист Тетяни (Онєгіна)) — за вибором — вивчити напам’ять.

Урок № _____ Дата проведення_________

Тема: «Євгеній Онєгін» — соціально-психологічний роман у віршах. Духовний світ його головних героїв

Мета: дати поняття з теорії літератури про особливості жанру роману; формувати уміння працювати з

текстом та логічно систематизувати опрацьований матеріал; формувати вміння робити короткі та

змістовні записи в зошити, розвивати читацькі навички дослідницького характеру; сприяти

формуванню гуманної особистості.

Обладнання: портрет О. Пушкіна; знімки із зображенням виконавців ролі Онєгіна

Тип уроку: поглиблене вивчення художнього твору.

Миг вожделенный настал:

Окончен мой труд многолетний…

Небрежный плод моих забав,

Бессонниц, легких вдохновений,

Незрелых и увядших лет,

Ума холодных наблюдений

И сердца горестных замет.

О. Пушкін

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань


  • Літературний диктант

1. Улюблений французький поет Пушкіна. (Вольтер)

2. Відомий російський поет, з яким Пушкін познайомився в Царському Селі. (Жуковський)

3. Ім’я супротивника, від руки якого помер Пушкін. (Дантес)

4. Родовий маєток матері Пушкіна. (Михайлівське)

5. Прізвище дружини Пушкіна. (Гончарова)

6. Прізвище головного героя роману у віршах. (Онєгін)

7. Прізвище давнього славетного предка Пушкіна по матері. (Ганнібал)

8. Привілейований навчальний заклад, у якому навчався Пушкін. (Ліцей)

9. Ще при житті Пушкін здобув всенародну… (любов).

10. Місто на півдні України, де поет плідно працював. (Одеса)

11. Місто, в якому народився Пушкін. (Москва)

12. Одна із найвідоміших казок поета — «Сказка о рыбаке…» (рыбке)

13. Відома поема Пушкіна про Мазепу. (Полтава)

14. Місце, де Пушкін лікувався на водах. (Кавказ)



  • Робота зі словниками

Теорія літератури

Епос — зображення людського характеру в дії через участь у подіях і взаєминах з людьми.

Роман — епічний твір великого обсягу, де життя звичайних людей розкривається на тлі історично або соціально вагомих подій чи обставин.

Характерні ознаки роману:



  • зображення всебічної картини життя людей та складного кола життєвих явищ;

  • декілька сюжетних ліній;

  • наявність системи рівнозначних персонажів;

  • значна тривалість подій у часі.

Жанрові форми роману:

  • родинно-побутовий — історія однієї або декількох сімей;

  • соціально-психологічний — зображення й аналіз душевного стану героїв;

  • історичний — зображення конфліктів епохи;

  • любовний— історія кохання;

  • пригодницький — історія подорожей.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» — перший реалістичний роман не тільки в російській, але й у світовій літературі. Відомий російський критик В. Бєлінський назвав роман Пушкіна «енциклопедією російського життя». І для самого автора цей твір був дуже значущим. Усе вкладено в цю книжку: розум, серце, молодість, мудрість, зрілість, гіркі години без сну, розчарування та сподівання — усе життя прекрасної, геніальної людини.
ІІІ. Робота над темою уроку

1. Особливості роману О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»

Роботу над романом Пушкін розпочав 1823 року в Кишиневі. 4 листопада того ж року він писав В’яземському: «Стосовно моїх занять, я тепер пишу не роман, а роман у віршах — диявольська різниця…» У чому ж ця різниця? Писати віршами, тім більше, писати віршами роман — це означало для Пушкіна писати принципово по-іншому, ніж прозою, коритись зовсім іншим художнім законам, створювати зовсім інший за своєю внутрішньою структурою художній світ. Вірші у більшій мірі, ніж проза, дозволяють відходити від звичного та традиційного, тому що поет відчуває себе у світі віршів вільнішим. У своїй розповіді він може опускати деякі обов’язкові для прозового твору зв’язки та вмотивування, змішувати часові та просторові плани, дозволяти більше стильової та художньої гри, уникати деяких ліній сюжету і, за бажанням або за внутрішньої потреби, знову повертатись до неї. У віршах стає можливим і припустимим використання «неточного» слова, яке здатне зберегти те, що Пушкін найбільше цінував,— «живой, теплый, внезапный отпечаток мыслей, чувств, впечатлений».

2. Робота з текстом роману

Робота ведеться в 4-х групах.

Завдання для груп

Група 1. Підготувати повідомлення про географічне розташування місць, де відбуваються події роману, пори року, описані в романі, загальну тривалість й історичний час роману.

Дія відбувається в Петербурзі (1, 8 глави роману), у Москві (7 глава), у провінції — у селі (2, 7 глави). Епоха, зображена у творі,— період царювання Олександра І (між війною 1812 року і грудневим повстанням). Дія відбувається протягом 10 років. При цьому перші 16 років життя Онєгіна описані лише в 3 строфі 1 глави, а наступним 8 рокам присвячено увесь роман, крім ліричних відступів. Двом рокам життя в селі присвячені 5 глав роману (2–7); дія розпочинається влітку, у селі герой живе також осінь, зиму, дія 7 глави розгортається ранньою весною. Вісім років життя Онєгіна в Петербурзі описані як один день героя.

Група 2. Підготувати повідомлення про соціальні прошарки суспільства, описані у романі, їх стосунки, побут, погляди, культуру.

Група 3. Підготувати повідомлення про економічний та культурний стан російського народу на початку ХІХ ст.

Група 4. Визначити систему образів роману, визначити основний конфлікт роману.

У творі присутня низка рівнозначних образів, які втілюють два зразки світорозуміння: «ті, що беруть від життя усе» — Онєгін, батько Онєгіна, його дядько, батьки Тетяни, Ольга та ін.; «ті, що прагнуть змінити світ» — поет, Тетяна, Ленський.

Таким чином, крім головного героя, іменем якого названо твір, є ще інший головний герой, очима якого ми дивимось на події, зображені в романі,— сам автор. Основний конфлікт роману: конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.
ІV. Рефлексія

Підбиття підсумків

Бесіда


  • Чому роман «Євгеній Онєгін» називають соціально-психологічним романом?

  • У чому, на вашу думку, полягає основна відмінність між роy yманом у віршах від прозового роману?

  • Яку роль відіграють авторські відступи у творі?

V. Домашнє завдання

Характеризувати образ Онєгіна; для бажаючих: підготувати виразне читання напам’ять листа Онєгіна до Тетяни.

Урок № ____ Дата проведення__________

Тема: Онєгін як утілення типу «зайвої людини»; суперечливість його почуттів та вчинків

Мета: формувати вміння працювати з текстом та логічно систематизувати опрацьований матеріал;

формувати читацькі навички дослідницького характеру, характеризувати образ Онєгіна; сприяти

формуванню гуманної особистості.

Обладнання: портрет О. Пушкіна; тексти роману у віршах «Євгеній Онєгін».

Тип уроку: поглиблене вивчення художнього твору.

Весь світ мені чужий, і я чужий для світу.

Дж. Байрон

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Словникова робота


  • Дух — свідомість, мислення, дії, які визначають конституцію поведінки людини.

  • Духовність — розумова діяльність у сфері духа.

  • Гедонізм (грецьке hedone — насолода) — принцип обґрунтування моральних вимог, за яким основною рушійною силою в людині, яка закладена в неї від природи і яка визначає всі її дії, є насолода.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми поговоримо про Євгенія Онєгіна, якого вважають зразком «зайвої людини», про суперечливість його почуттів та вчинків. Яким є духовний світ Онєгіна? Чи займається він розумовою діяльністю, пов’язаною з формуванням його свідомості, життєвих принципів та світогляду? Якою є мотивація його вчинків і що примушує його чинити саме так?


ІІІ. Робота над темою уроку

1. Загальна характеристика образу Онєгіна

Робота ведеться в 5-ти групах.

Завдання для груп

Група 1. Розповісти про петербурзький період життя Онєгіна (один день, 1 глава).

Автор зосереджує увагу не на зображенні психологічної характеристики героя, а на його заняттях, тобто змальовує стиль життя Онєгіна; змальовує зовнішню, а не внутрішню сторону цього життя: знання, уміння та нахили, способи спокусити жінку, заняття упродовж дня, розваги, предмети, що оточують героя. В очі впадає тіснота світу, в якому відбулась підміна особистості річчю, духов-ного — матеріальним.

Група 2. Поясніть філософські принципи життєвої позиції Онєгіна, його ставлення до оточуючого світу; складові його життя (1 глава).

Життя задля насолоди — основний принцип життєвої філософії Онєгіна. «І жити квапиться / і почувать спішить» (слова П. В’яземського, узяті автором у якості епіграфа до 1 глави). Його життя рухається замкнутим колом, воно беззмістовне і бездарне, типова масова модель спотворення особистості. Світ сприймається Онєгіним як місце щоденних насолод та розваг.

Група 3. Поясніть, чи зрозумів Онєгін наслідки свого способу життя, чи розуміє він причини своєї «хвороби». Як ставиться автор до порушених проблем?

Онєгіна охопила «російська хандра»: «внутрішній людині» у його житті нема місця, він почувається хворим тому, що в душі він — жива і сповнена сил людина, яка живе у повній бездіяльно-сті. Усамітнюючись, він намагається знайти вихід. Герой переконаний у тому, що світ і люди є недосконалими. Автор переконаний: Онєгін є вищим за те життя, яким живе. Упродовж роману Пушкін намагається це довести.

Група 4. Поясніть протиріччя у вчинках Онєгіна і те, як його дії вплинули на його ж подальшу долю.

У вчинках Онєгіна немає протиріч. Усі вони продиктовані або світською мораллю, або поняттями вищої моралі та совісті. Основна колізія знаходиться не у сфері вчинків, а у сфері світської і загальнолюдської моралі. Саме між ними затиснута жива натура Онєгіна зі сформованими хибними поняттями. Розуміння причин учинків героя допомагає розкрити авторський задум.

Група 5. Поясніть, якою є основна риса характеру Онєгіна (на основі усього твору).

Онєгін — людина жвава, збуджена, кмітлива, легко спілкується, доброзичлива. Але він неправильно вихований «французом убогим», тому несерйозно ставиться до праці і людей, переоцінює себе і свої можливості. До цього слід додати відомості про його соціальне та матеріальне становище (він є багатим та знатним спадкоємцем), освіту, розум, зовнішність денді, молодість. Але його гнітить думка про те, що він у житті залишається незадіяним, нічим не вміє зайнятись.


2. Слово вчителя

Онєгін як утілення типу «зайвої людини»

Учитель. Термін «зайва людина» належить І. Тургенєву, який 1849 року написав «Щоденник зайвої людини». «Зайвою людиною» ми називаємо літературний тип, для якого є характерним конфлікт із суспільством і неможливість реалізувати себе в умовах цього суспільства.

Запитання до класу



  • Чи можна назвати Онєгіна “зайвою людиною”?

3. Узагальнююча бесіда



  • Ми говорили про благородство душі Онєгіна. Чи міг він відмовитись від дуелі з Ленським? Що йому завадило це зробити?

  • З яким почуттям сприйняв Онєгін смерть Ленського? Чи відбувся в його душі якийсь суттєвий перелом, чи він змінився?

  • Поясніть, чому Онєгін досить «холодно» відповів на зізнання Тетяни в коханні.

  • Чи вірите ви, що Онєгін зумів по-справжньому покохати Тетяну, зустрівши її знову через декілька років?

ІV. Рефлексія

1. Підбиття підсумків

Молодий поміщик Євгеній Онєгін — це людина зі складним та суперечливим характером. Він виріс без матері, батько мало уваги звертав на сина, доручивши його виховання «вбогим» гувернерам. Оскільки виховання виявилось згубним, Онєгін виріс егоїстом, який не звертав уваги на почуття, інтереси та страждання інших людей. Він навіть не помічає, що кривдить людей. Спосіб життя Онєгіна — лінощі, нудьга та пошуки задоволення. Однак ми розуміємо, що в його образі узагальнено спосіб життя багатьох молодих людей того часу. На відміну від більшості представників правлячого класу він не втратив чутливості, сумління та благородства. Він духовно вищий за багатьох представників свого кола. Знайомство з Ленським, який здобув освіту в одному із найкращих університетів Німеччини, відкрило в душі Онєгіна приховане за маскою егоїзму та байдужості прагнення щирих взаємин між людьми. Поетичність душі Тетяни він одразу відчув, навіть не почувши її голосу, що свідчить про його доброзичливість. Його «холодне» ставлення до Тетяни теж має своє пояснення. Під впливом подій, зображених у романі, у його душі відбувається еволюція — в останній главі він не розбещений і манірний юнак, з яким ми познайомились на перших сторінках твору. Але, тікаючи від світу, Онєгін не зміг утекти від самого себе.


3. Виразне читання напам’ять листа Онєгіна до Тетяни

V. Домашнє завдання

Характеризувати образ Тетяни Ларіної; за бажанням учні готуються до виразного читання напам’ять листа Тетяни до Онєгіна; пояснити значення слів «романтик», «реаліст».

Урок №____ Дата проведення_________

Тема: Гармонія внутрішнього світу, душевна чистота Тетяни. Пушкінське переосмислення типу

романтика в образі Ленського

Мета: навчати давати характеристику герою художнього твору, щоб використовувати набуті вміння в

реальному житті; формувати навички вдумливого читання художнього тексту; сприяти

формуванню толерантного ставлення до оточуючих та власної етичної життєвої позиції.

Обладнання: портрет О. Пушкіна.

Тип уроку: поглиблене вивчення художнього твору.

Я не в Онєгіна закохалася, а в Онєгіна й у Тетяну (і, мабуть, у Тетяну трохи більше), у них обох разом, у любов.

М. Цвєтаєва

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Експрес-опитування

Які дві різні жанрові форми поєднав О. Пушкін у творі «Євгеній y yОнєгін»?

Доведіть, що роман є реалістичним?

Хто є головним героєм роману?

Хто із персонажів роману є ідеологічним опозиціонером Онєгіна і живе за іншими життєвими принципами?

Яку роль відіграє художній образ у реалізації авторського задуму?

2. Виразне читання напам’ять листа Тетяни до Онєгіна


ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У художній літературі є такі твори, які одразу ж після першого прочитання назавжди западають у душу, а їхні герої здатні сповнити її радістю і тривогою. Саме такою є Тетяна Ларіна.

Вона, подібно до шекспірівської Джульєтти, стала символом жіночності, глибокої, безмежної любові та порядності. Тетяна — людина з гармонійним внутрішнім світом і чистою душею. Якщо ми зрозуміємо сутність образу Тетяни, ми зрозуміємо одну з основних ідей роману.
ІІІ. Робота над темою уроку

1. Характеристика образу Тетяни із прочитанням уривків з тексту

Орієнтовний план характеристики образу Тетяни Ларіної

1. Біографія героїні.

2. Портрет Тетяни.

3. Взаємини Тетяни з батьками, сестрою, дітьми, сусідами, Онєгіним, Ленським, московським і петербурзьким товариством.

4. Характеристика Тетяни автором, Онєгіним, московським і петербурзьким товариством.

5. Учинки, які найбільш повно розкривають характер героїні.

6. Ставлення автора до Тетяни.


  • Проблемні запитання

  • Чому, на вашу думку, петербурзькі кола вважали її «своєю», коли Онєгін завжди був «чужим, диваком»?

  • Як ви думаєте, Тетяна лише грає роль заміжньої світської дами з бездоганною репутацією, чи вона насправді змінилась?

  • Чому, на вашу думку, Тетяна, яка кохає Онєгіна, відмовляє йому в коханні? Чи підтримуєте ви її?

  • Чи можна вважати бездоганним учинок Тетяни — заміжжя без кохання?

  • Чи можна назвати роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» гімном коханню?

2. Характеристика образу Ленського

  • Пушкінське переосмислення типу романтика в образі Ленського

Незважаючи на різне виховання, Тетяна та Євгеній — духовно близькі люди. Обоє розумні, багато читають, освічені, добре розуміються на людях. Саме Онєгіна Тетяна виділила з-поміж молодих людей, яких знала. Онєгін також віддав перевагу Тетяні. Їм обом властива невдоволеність життям. Можливо тому, що була якась «нитка єднання» між Тетяною та Євгенієм, вони начебто поділились своїми душевними надбаннями: Тетяна розбудила в Онєгіні почуття і здатність кохати, сама ж за його порадою навчилася опановувати себе.

  • Чому Пушкін попри свою любов до героїні не подарував їй щасливого кохання?

  • Чому юному, щирому і талановитому юнакові Ленському автор подарував таке коротке життя?

  • Яка доля могла судитися Ленському: звичайна чи неперевершена?

  • Як сталось, що такі протилежні особистості, як Онєгін і Ленський, подружились?

  • Як і через що виникли чвари між Онєгіним і Ленським? Як відрізняються поведінка й роздуми кожного перед дуеллю?

  • Поясніть мотиви поведінки Ленського, з яких він викликав на дуель Онєгіна. Як цей учинок ілюструє характер юного поета?

  • Чи міг Онєгін відмовитися від дуелі? Що йому завадило це зробити?

  • Які думки викликала в автора смерть Ленського?

ІV. Рефлексія

1. Колективне узагальнення

Образом Тетяни Пушкін стверджує етичні принципи нової життєвої філософії, а образом Онєгіна відкидає поширену філософію гедонізму. Важливість образу Тетяни не в тому, що вона, як і її мати, вийшла заміж і прожила усе життя з нелюбом, а звичка замінила їй кохання. Важливим є те, що Тетяна не відгукнулась на пропозицію Онєгіна, як це робили інші жінки; вона відмовила Онєгіну заради кохання, щоб не убити в ньому віру в кохання і себе. Її «так» спричинило б духовну смерть Онєгіна, вона убила б у ньому паростки нової життєвої філософії, які зростили в його душі муки кохання до неї.

Що стосується Ленського, то він — справжній романтик подібно y yдо байронічного героя. Він схильний ідеалізувати дійсність, керується лише почуттями, ідеями й емоціями. Викликавши на дуель Онєгіна, він не може вчинити по-іншому, хоча й усвідомлює марність власного вчинку й те, що цим власноруч наближає свою смерть. Автор наголошує на тому, що дуель безцільна і смерть Ленського марна. Смерть романтика Ленського доводить, що романтизму більше не місце в російському суспільстві початку ХІХ ст.

V. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про образ автора та картини природи в романі «Євгеній Онєгін»; підготувати виразне читання напам’ять запропонованого учителем уривку

Урок №_____ Дата проведення___________

Тема: Урок розвитку мовлення. Образи автора і природи в романі «Євгеній Онєгін». Національний

колорит


Мета: розвивати вміння аналізувати такі способи висловлення авторської позиції, як епіграфи, ліричні

відступи та пейзажі; розуміти психологічну мотивацію поведінки героїв, формувати навички

аргументованої дискусії; виховувати в учнів толерантність і повагу до думки інших.

Обладнання: портрет О. Пушкіна; репродукції картин російських художників із зображенням пейзажів

(К. Коровін. «Узимку», П. Крижицький «Зима», «Зимовий пейзаж», М. Пимоненко

«Святочне ворожіння», В. Суріков «Узяття зимового містечка»); аудіозапис твору П.

Чайковського «Пори року».

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення; комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Пушкін писав роман «Євгеній Онєгін» довше, ніж будь-який інший твір,— упродовж більш ніж 7 років. Він писав роман і в Кишиневі, і в Одесі, і в Михайлівському, і в Петербурзі, і в Болдіно — писав у різні часи і за різних життєвих обставин. За 7 років багато змін відбулось і в Росії, і в житті поета, і всі ці зміни відобразились у романі. Роман став поетичною хронікою історичного життя Росії. Про національний колорит, картини природи й образ автора у творі ми сьогодні говоритимемо.
ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Назвіть героя роману, якому належать слова




З героєм нашого романа

Без передмов, у цей же час

Дозвольте познайомить вас.

Онєгін,— друг мій, я зазначу,—

Родивсь на берегах Неви,

Де народились, може, й ви,

Чи вславилися, мій читачу.

Гуляв і я там в давні дні…

* * *

Високої не мавши сили



Життя натхненню присвятить,

Не міг він, хоч і як ми вчили,

Хорей од ямба відрізнить.

* * *


Зненавидівши марнослів’я

І світські приписи дрібні,

Його зустрів і полюбив я.

* * *


Ми вдвох з Онєгіним хотіли

В далеких побувать краях;

Та примхи долі повеліли

Йому на інший стати шлях.



Ці слова належать діючому персонажу твору. У романі його ім’я не називається, але мова ведеться від першої особи: «я». З його розповіді ми дізнаємось, що він був учасником і свідком певних подій роману; знаємо його життєву позицію, систему пріоритетів і світорозуміння. Це — образ автора. Отже, у романі двоє головних героїв: Онєгін і сам поет.


2. Питання-відповідь

  • Поет, палко закоханий в Ольгу.

  • Найпрекрасніший жіночий образ роману.

  • Одна із характерних рис молодого Онєгіна.

  • Постійно присутній «другий» герой роману.

  • Населений пункт, у якому Пушкін закінчив писати роман.

  • Мотиви вчинків Ленського.

  • Жанр твору «Євгеній Онєгін».

  • Якість характеру, що керувала вчинками молодого Онєгіна.

ІІІ. Робота над темою уроку

1) Образ автора в романі

У різнохарактерності картин, у різноманітності настроїв, у швидких переходах від теми до теми прослідковується, перш за все, особистість автора. Він присутній в усіх сценах роману, коментує, пояснює та оцінює їх. Він присутній як персонаж, свідок, почасти навіть учасник та історіограф усіх подій.

2) Образ природи в романі


День, два — нові були для нього

Самотні ниви та сади,

І сутінь бору вікового,

І плескіт тихої води;

На третій поле, гай і трави —

Усе було вже нецікаве,

Атам хилило і до сну;

Збагнув він істину сумну,

Що й на селі відради мало,

Хоч там ні вулиць, ні двірців,

Ні карт, ні віршів, ні балів.

Нудьга на нього чатувала,

І бігала за ним вона,

Як тінь чи вірная жона.


Село, де нудьгував Євгеній,

Було мов створене для втіх;

Там ворог пристрасті шаленій

Благословити б небо міг.

Будинок панський самотою,

Від бур захищений горою,

Стояв над річкою; здаля

Лились, як золото, поля

Ілуки квітами рябіли,

Хати мелькали по горбах,

Блукали череди в лугах,

Ірозпускав гілля похиле

Занедбаний великий сад,

Житло задумливих дріад.




Одним із найважливіших видів авторських відступів у творі є численні поетичні замальовки природи. Картини природи в романі — це його своєрідна музична стихія, яка створює відповідну атмосферу для зображуваного, це спроба через яскраві картини відобразити стан душі героя. Російська природа в романі — це певна основа, без якої і поза якою історичне життя виглядало би як абсурдне і абстрактне. За зв’язками з природою (або їх відсутністю) ми можемо визначати духовність героїв. Одні герої Пушкіна живуть ніби поза природою — вони позбавлені цілісності. І навпаки, внутрішня близькість до природи свідчить про гармонійність, моральне багатство та цілісність образу.

3) Характеристика інших ліричних відступів у романі

У «Євгенії Онєгіні» є й інший вид ліричних відступів, які можна охарактеризувати як короткі, емоційно забарвлені екскурси в російську історію, минуле автора та російський побут. Вони допомагають авторові розширити хронологічні рамки історичного переказу. Зображені Пушкіним міські пейзажі не менш органічні, ніж картини природи. Деякі ліричні відступи мають автобіографічний характер. У них історична дійсність зображується поетом через призму власного неповторного досвіду:

Ті ж самі функції виконують і численні епіграфи та ремарки автора. Національний колорит доповнюється зображенням різдвяних святок у творі та картинами гадання.


2. Виразне читання учнями напам’ять уривку з роману «Євгеній Онєгін»

3. Теорія літератури



  • Онєгінська строфа

Роман у віршах написано онєгінською строфою. Цю строфу Пушкін створив спеціально для свого роману. Вона складається із 14 рядків (як сонет). У ній застосовано три основних способи римування: перехресне (а б а б), сумісне (а а б б) та кільцеве(а б б а).
ІV. Рефлексія

«Вільне письмо» на тему «Поетика роману Пушкіна»


V. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять один із віршів Пушкіна (за вибором).

Урок № _____ Дата проведення___________

Тема. Жанрово-тематичне розмаїття лірики О. Пушкіна

Мета: поглибити знання учнів про лірику О. Пушкіна; формувати читацькі навички дослідницького

характеру, уміння формулювати та висловлювати власні судження, аналізувати ліричні твори;

сприяти формуванню гуманної особистості.

Обладнання: портрет О. Пушкіна, гроно на тему «Пушкін».

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

…І думи в голові хвилюються безсонні,

І рими легко так назустріч їм ідуть,

І пальці до пера вже тягнуться в розгоні,

Перо — до аркуша, і вірші потечуть.

О. Пушкін. «Осінь» (уривок)

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Гронування на тему «Пушкін»


ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пушкіна ще у двадцятирічному віці було визнано першим, тобто найкращим поетом Росії. І в російській столиці, і в степах України, і на Кавказі, і в Криму, і в Одесі, і в степах Молдавії — усюди, де поет побував за чотири роки південного заслання, він зустрічав хоробрих офіцерів і чарівних жінок, які знали його вірші напам’ять. Чим же вірші Олександра Пушкіна хвилювали та чарували, викликаючи бажання вивчити їх, щоб тим самим залишити у своєму серці? Про лірику поета, її жанрово-тематичне розмаїття ми говоритимемо сьогодні


ІІІ. Робота над темою уроку

1. Робота в групах



  • Основні мотиви лірики О. Пушкіна

Завдання для групи 1

Прочитайте та проаналізуйте вірші «До моря», «Осінь», «Зимовий ранок»; підготуйте повідомлення.

Орієнтовна схема аналізу вірша «Осінь»

1) У якій частині вірша йдеться про цілющий та такий, що дарує натхнення, вплив осені на поета?

2) Які кольори осені називає Пушкін у своєму вірші? Які асоціації вони викликають? Чи можливо намалювати пушкінську осінь?

3) Як ви зрозуміли зміст 12-тої частини? Чи пов’язаний зміст цієї частини з тим, про що йшлося у попередніх частинах? Яка функція крапок у цій частині?

4) Що сприяє емоційності поезій Пушкіна?

5) Якими є характерні особливості написання поезії?

Орієнтовна схема аналізу вірша «До моря»

1) Якою є форма вірша?

2) Якою є композиція вірша?

3) Що ви можете сказати про систему образів твору? Як розвиваються почуття та думки у творі?

4) Визначте ідею вірша, сформулюйте своє судження про думки автора.

Завдання для групи 2

Прочитайте та проаналізуйте вірші «Я вас любив…», «Я мить чудову пам’ятаю…», «Мадонна», визначте ідею кожного вірша; підготуйте повідомлення.

Орієнтовна схема аналізу віршів

1) Визначте тему кожної частини та тему вірша взагалі.

2) Визначте сюжетну лінію вірша й засоби, якими вона зображена.

3) Визначте систему образів вірша.

4) Визначте способи створення образів.

Завдання для групи 3

Прочитайте та проаналізуйте вірші «Пам’ятник», «Пророк», «Поету», визначте ідею кожного вірша; підготуйте повідомлення.

Орієнтовна схема аналізу віршів

1) Укажіть основний образ поезії.

2) За допомогою яких художніх засобів він створюється?

3) Яким, на думку автора, є призначення поета?

Завдання для групи 4

Прочитайте та проаналізуйте вірші «Вольність», «До Чаада-єва», «19 жовтня 1827»; підготуйте повідомлення.

Орієнтовна схема аналізу вірша «Вольність»

1) Якою є основна тема вірша?

2) Якою є система образів твору? Що ви можете сказати про головний образ-хвилювання? Визначте, які події вплинули на появу цього образу.

3) Визначте ключові фрази вірша, його ідею.

4) Якою є форма написання вірша?

Орієнтовна схема аналізу вірша «До Чаадаєва»

1) Яке почуття пронизує вірш, як це почуття пов’язане з адресатом?

2) Якою є основна думка вірша? Визначте ідею вірша?

3) Знайдіть елементи російського романтизму у вірші.
2. Узагальнення

Робиться колективно і записується учнями в зошити.


ІV. Рефлексія

1. Виразне читання напам’ять віршів О. Пушкіна

2. «Мікрофон»

Учні стисло висловлюються на тему «Якого Пушкіна я відкрив для себе».


V. Домашнє завдання

Випереджувальне завдання для 3–4 учнів: підготувати виразне читання поезій М. Лермонтова (можна напам’ять).


Урок № _____ Дата проведення__________

Тема. Михайло Лермонтов (1814–1841). Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лермонтова

Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість М. Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення

поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати почуття

відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості,

лицемірству; розвивати мовленнєву культуру та толерантне ставлення до оточуючих, почуття

гуманізму.

Обладнання: портрети М. Лермонтова та його близьких, ілюстрації малюнків поета, зображення місць,

пов’язаних із життям Лермонтова.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

Надішліть заради поезії святої Лермонтова хоч один том, велику-превелику радість пришліть…

Т. Шевченко (із листа до друзів)

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

У хвилини, коли життя залишало О. Пушкіна, народжувався інший, не менш великий поет, який так відгукнувся на смерть свого кумира ( «Смерть поета»). За цей вірш, у якому автор таврував убивць Пушкіна, імператор заслав поета в діючу армію на Кавказ, де в той час тривала війна з горцями. На зміну одному великому талантові прийшов інший, не менший талант — Михайло Лермонтов.

Він був одним із найулюбленіших поетів Т. Шевченка. Тарас Шевченко відчував свою духовну спорідненість із російським поетом. Він називав його «наш великий Лермонтов» і просив свого друга М. Лазаревського надіслати йому на заслання поезії Лермонтова. З таким самим проханням звертався він і до А. Лизогуба та Ф. Лазаревського. А коли одержав дорогоцінний томик віршів, то дуже зрадів: «Ти переслав мені в неволю Поета нашого,— на волю мені ти двері одчинив!». 1850 року під час обшуку в Шевченка було відібрано дві книжки російського поета; Шевченко кілька разів згадував Лермонтова і цитував його твори в «Щоденнику». Саме про Лермонтова ми і розпочинаємо мову.
ІІ. Робота над темою уроку

1. Лекція учителя



  • Життєвий і творчий шлях Лермонтова

2. Ознайомлення із записами учнів

Запитання до учнів



  • Що вас найбільше вразило в почутому, що запам’яталось?

2.Колективне складання опорного конспекту «Життєвий шлях М. Лермонтова»



  1. Виразне читання учнями поезій Лермонтова й обговорення

ІІІ. Рефлексія

Заверште речення: «Сьогодні на уроці…».
IV. Домашнє завдання

Одну із поезій Лермонтова вивчити напам’ять; читати роман «Герой нашого часу»; випереджувальне завдання для учня-«історика» — підготувати повідомлення про ситуацію в Росії

в 30-ті–40-ві роки ХІХ ст.


СМЕР ТЬ ПОЕТА

Поет загинув! — честi воїн —

Упав від наклепів тяжких,

З свинцем у грудях й мсти жагою

Главою гордою полiг!..

Не винесла душа Пiїта

Ганьби дрібних, лихих образ.

Повстав проти думок вiн світу

Один... й убитим став нараз!

Убитий!.. марні всі ридання,

Похвал порожніх далина,

Іжаль, і белькіт поривання,—

Як вирок долі пролунав!

Хіба ж не ви злобливо гнали

Його сміливий, вільний хист

І для потіхи розпаляли

Розбійницький пожежі свист?

Що ж? веселіться... жах для мене:

Тяжких не виніс він думок,

Як світоч, згас чудовий геній,

Зів’яв урочистий вінок.

В його убивці, що не дивно,

Не видно сумніву прикмет:

Порожнє серце билось рівно

І не здригнувся пістолет.

Та що за диво?.. він, доволі

Подібний сотням втікачів,

На пошук щастя та чинів

До нас потрапив з волі долі.

За що ж він наші вдачі мав?

Він ними нехтував зухвало,

Не міг щадити нашу славу

I зрозуміти в мить криваву,

На що він руку підіймав!..

І він поліг, пішов в могилу,

Як той співець, безвісний, але милий

(Бо здобич ревнощів глуха),

Оспіваний ним в дивовижну силу.

І вбила їх обох безжалісна рука.

Чому, чим він від млостей й дружби був би радий,

Вступив він у цей світ, задушливий та заздрий

Для пристрастей полум’яних й сердець?

Навіщо руку дав наклепникам подібним,

Чому повірив він словам і ласкам хибним,

Він, з юних років знаючи людей?..

І, знявши геть вінок, вони вінець терновий,

Повитий лаврами, надягли на нього:

Та голки схованi суворо

Вражали вславлене чоло;

Отруєні його останні митi злою

Підступнiстю темнот, глузливих й пiдлих, дій.

І вмер він — з помсти марною жагою,

З журною прикрiстю обманутих надій.

Замовкли звуки дивних пісень,

I не лунати їм у снах:

Співця притулок дуже тісний —

Печатка на його вустах.

А ви, погордливі нащадки

Лихою підлістю прославлених батьків,

П’ятою рабською помножили нападки

На долю — щастя грою скривджених родів!

Ви — жадібна юрба: стоїть поблизу трону.

Свободи, Генія і Слави ви — кати —

Таїтесь під покровами закону,

До вас і суд, і правда — не ходи!..

Є й Божий, грізний суд, наперсники розпусти!

На вас чекає він,

Він дзенькіт золота до себе не пропустить;

Думок і справ він ясно бачить плин.

І вам дарма на лихослів’я буде бити:

Воно не допоможе знов,

І ваша чорна кров уся не зможе змити

Поета непогрiшну кров!

(Переклад В. Васильєва)



Урок № _____ Дата проведення____________

Тема: «Герой нашого часу» — морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому

декабристів. Особливості композиції роману та її роль у розкритті характеру Печоріна

Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю Лермонтова; розкрити головну тему роману —

взаємини людини і суспільства; виявити вплив середовища на формування людини; показати

духовні цінності роману; розкрити майстерність Лермонтова як письменника.

Обладнання: портрет М. Лермонтова, ілюстрації до роману «Герой нашого часу», схема.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

…блукаючи по землі без переконань і гордості, без насолоди і страху… ми нездатні більш до великих жертв ні для блага людства, ні навіть для власного нашого щастя.

Печорін (М. Лермонтов «Герой нашого часу»)

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання. Виразне читання напам’ять поезій Лермонтова

2. Запитання до класу


  • Чому Лермонтова називають гідним наслідувачем Пушкіна?

  • Як вплинув вірш Лермонтова «Смерть поета» на подальшу долю Лермонтова?

  • У чому Лермонтов бачив призначення поета?

  • Якими є провідні мотиви лірики Лермонтова?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Дві проблеми — призначення людини на землі й розуміння цього призначення — є центральними для Лермонтова та для покоління останніх романтиків.

«Герой нашого часу» — так назвав Лермонтов свій прозовий твір. Ця назва і прізвище головного героя прозоро натякають на те, що поет нового (порівняно з пушкінським) покоління претендував створити образ нового героя (Печора — річка на півночі Росії, так само, як і Онєга). Історію розчарованої печорінської душі викладено у сповідальних записках героя з усією безпощадністю самоаналізу; Печорін безстрашно говорить і про свої ідеалістичні поривання, і про темні сторони своєї душі, і про суперечності. Як ми дивилися на події роману «Євгеній Онєгін» очима Пушкіна, так ми дивитимемось на все, що відбувалось на Кавказі навколо Печоріна, очима Лермонтова.


ІІІ. Робота над темою уроку

1. Повідомлення учня-«історика» про ситуацію в Росії 30-х–40-х років ХІХ ст. за випереджувальним завданням

2. Композиція та сюжетні лінії роману «Герой нашого часу»

Роман складається з п’яти частин-повістей, кожна з яких має свою назву, свій сюжет і жанр. Головний герой об’єднує всі ці повісті в одне ціле, у єдиний роман.

Гвардійський офіцер Печорін прибуває до місця свого призначення. По дорозі він заїжджає в Тамань, звідти — у П’ятигорськ. За дуель із Грушницьким Печоріна висилають на службу в далеку фортецю, де відбуваються події, про які в повісті «Бела» розповідає добре знайомий з Печоріним штабс-капітан Максим Максимович. Епізодом з цього періоду життя Печоріна є повість «Фаталіст» — частина щоденника («Журналу») головного героя твору. Проходить декілька років. Печорін виходить у відставку та їде до Персії. По дорозі туди він востаннє зустрічається з Максимом Максимовичем («Максим Максимович»).

У романі Лермонтова ці повісті розташовані в іншому порядку. Розпочинає роман повість «Бела», потім — «Максим Максимович», далі — «Тамань» і «Княжна Мері», закінчується роман повістю «Фаталіст».

Така послідовність переслідує мету, яка випливала з ідейного задуму,— ширше та глибше розкрити складну особистість Печоріна. Автор писав: «Історія душі людської, хоча б найдрібнішої душі, є чи не найцікавіше і найкорисніше, ніж історія цілого народу…» У трьох перших частинах оповідь йде від імені Максима Максимовича й автора, у трьох останніх — від імені самого Печоріна. Звістка про смерть героя припадає на середину роману. Вона забарвлює наше сприйняття того, що відбувається, в інші, трагічні тони.

Сторінка за сторінкою поступово розкривають сутність характеру головного героя. Спочатку Максим Максимович не може остаточно зрозуміти мотиви поведінки молодого офіцера, але відчуває надлом у його світобаченні. Читач також не завжди може схвалювати поведінку Печоріна, допоки не отримає пояснення від самого Печоріна.

Роздратований Максим Максимович передає автору папери Печоріна. У «Передмові» Лермонтов висловлює своє особливе ставлення до щоденника, називаючи його автора «героєм нашого часу». Він хоче показати, що люди, подібні Печоріну, дедалі ча-стіше зустрічаються в суспільстві і що вони — зовсім не гірша його частина, а чуйний натягнутий нерв. Поява таких людей свідчить про хворобу суспільства.

Печорін шукає засіб від нудьги, намагається ввійти, проникнути в чуже життя. Але скрізь він зайвий, усім завдає горя: руйнує побут дрібних контрабандистів, змушуючи їх виїхати і кинути сліпого хлопчика Янку напризволяще. Він холоднокровно убиває Грушницького на дуелі — не лише тому, що є людиною честі, але й тому, що в пошуках розмаїтості життя готовий ходити по вістрю леза.

Роман має кільцеву композицію — дія розпочинається і закінчується у фортеці. Це — замкнуте коло, з якого герою не вибратися. Пошук слави, пошук ризику, пошук любові, спроба творчості — усі спроби Печоріна влитися в суспільство зазнають краху. Лермонтов послідовно показує нам зовнішнє і внутрішнє, справжнє і наносне в «герої нашого часу». Композиція роману не лише розвінчує його, але й допомагає нам зрозуміти його суть, його долю, його трагедію.

3. Теорія літератури

Поняття про морально-психологічний роман, реалізм, фабулу та сюжет
ІV. Рефлексія


  • Чим відрізняються сімейно-побутові, історичні, фантастичні та пригодницькі романи?

  • Що таке соціально-політичний та морально-психологічний роман? У чому їх відмінність?

  • Чому роман Лермонтова «Герой нашого часу» вважають морально-психологічним ?

  • Що таке фабула? У чому її відмінність від сюжету?

  • Чи можна назвати роман Лермонтова реалістичним? Чому?

V. Домашнє завдання

Дочитати роман «Герой нашого часу» до кінця; характеризувати образ Печоріна, використовуючи цитати.

Урок № ____ Дата проведення____________

Тема. Печорін — «герой свого часу»

Мета: поглибити знання про романтизм; проаналізувати вчинки Печоріна, розкрити суттєвий зміст його

конфлікту з навколишнім середовищем; показати супе-речність характеру Печоріна; навчати учнів

вирізняти в художньому творі епізоди, важливі для характери-стики героїв; навчати визначати

головну думку твору; розвивати критичне мислення учнів.

Обладнання: ілюстрації до твору Лермонтова «Герой нашого часу» (М. Врубеля, Д. Шмарінова);

Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.

Історія душі людської, хоча б найдрібнішої душі, така ж сама цікава і корисна, як і історія цілого народу…

М. Лермонтов

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Опитування



  • Чому Лермонтов назвав свій роман «Герой нашого часу»?

  • Що ви можете сказати про сюжет та фабулу роману?

  • Що об’єднує окремі повісті в єдиний роман?

ІІ. Робота над темою уроку

Дослідницька робота в 5-ти групах

Завдання для груп

1) З тексту повісті оберіть цитати для характеристики Печоріна або деталей його поведінки.

2) Знайдіть пояснення мотивам його поведінки (якщо можливо, процитуйте).

3) Проаналізуйте його взаємини з іншими героями повісті. Поясніть мотиви або причини, що ним керують.

4) Прослідкуйте, чи змінюється характер героя упродовж повісті. Якщо так, знайдіть пояснення або причини цих змін.



5) Зробіть висновок: яка риса характеру Печоріна домінує в цій повісті; що вплинуло на формування саме такої риси.
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка