Урок- усний журнал з творчості дитячої поетеси Натала Забіли Склала вчитель початкових класів Загребельна Тамара Дмитрівна мета



Скачати 53.21 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір53.21 Kb.
Урок- усний журнал з творчості дитячої поетеси Натала Забіли

Склала вчитель початкових класів Загребельна Тамара Дмитрівна

МЕТА: познайомити дітей з творчістю видатної української дитячої поетеси, розвивати інтерес до поезії, вчити виразно читати вірші.

НАОЧНІСТЬ: портрет Наталі Забіли, виставка її книжок, плакати з назвами сторінок журналу, презентація до уроку.

  1. Організація класу.

ВЧИТЕЛЬ: Дорогі діти! Сьогодні ми познайомимося з творами видатної української поетеси Наталі Забіли. Урок наш буде проходити у формі усного журналу.(слайд 1)

СТОРІНКА 1. УЛЮБЛЕНА ПИСЬМЕННИЦЯ

Буває таке, що бавляться діти у дворі, і хтось гукне: «А давайте-но почитаємо вірші Наталі Забіли!» І як би то не було цікаво гратися, всі відразу збираються у гурток і починають слухати. Бо вірші Наталі Забіли такі звучні, такі бадьорі, такі ласкаві, що від них відразу робиться радісно; слухаючи або читаючи їх, діти ніби потрапляють у широкий світ, взнають про нашу прекрасну Батьківщину, про її людей, про далекі і дивні краї. З барвистих сторінок Забілиної книжки ніби віє свіжий вітерець, там шумлять ліси, колосяться поля. Усі багатства і вся краса рідної природи відтворені поетесою яскраво, жваво, мальовничо.

1 учень. Ми вже книжки читаємо самі. Часто їх можна бачити в книгарнях, в бібліотеках. І якщо попадає до рук книжка Наталі Забіли, ми жадібно читаємо її. А потім хочеться перечитати її ще і ще.(слайд 2)

2 учень: І так робимо не тільки ми. Так робили наші мами й тата, бабусі і дідусі, коли були маленькими. Вони теж з насолодою читали вірші, казки, поеми, оповідання, пісні і віршовані оповіді для дітей Наталі Львівни Забіли.



СТОРІНКА 2. БІОГРАФІЯ Н.Л.ЗАБІЛИ

3 учень. Народилася Наталя Забіла 5 березня 1903 року в Петербурзі. В її родині любили мистецтво, живопис, музику, літературу. Мати часто читала дітям вірші, які знала напам´ять. Тому маленька Наталя змалку цікавилася літературою. Вона вже в дитячі роки пробувала писати.(слайд 3)

4 учень. В 1917 році майбутня письменниця разом із сім´єю переїхала на Україну і поселилася близько міста Харкова в невеликому селищі Люботині. Тут вона працювала вчителькою, була депутатом Селищної ради.(слайд 4)

5 учень. В 1924 році, коли Наталя Забіла вчилася в Харківському інституті народної освіти, вона надрукувала свої перші вірші. Потім все частіше її вірші з´являються на сторінках багатьох газет і журналів. А згодом в 1926 та 1927 р.р. виходять перші її книжки. З того часу вона створила понад 200 книг.(слайди 5,6,7,8)



СТОРІНКА 3. ВІРШІ ТА КАЗКИ ВІД МАМИ.

6 учень. Вірші та казки Наталі Забіли цікаві дітям, вони їх захоплюють тому, що поетеса розмовляє з дітьми, як мама. Отож всю творчість Н.Забіли можна сміливо назвати материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою.

7 учень. Як мати, Н.Забіла веде з дітьми розмову у своїх віршах і оповіданнях про все, що їх цікавить: і таємниці природи, сторінки нашої історії, життя, що їх оточує.

8 учень. Коли Наталя Забіла розповідає про наших дітей, то вона не просто описує їх зовнішність, їхні вчинки. Ні. В кожному її слові відчувається материнська турбота, заклопотаність. Ось, наприклад, вона пише про дівчинку Ясю(слайд 9 – кар.1)

За вікном сьогодні вітер, вітер

Аж в кімнаті чути, як гуде.

В дитсадок давно пішли всі діти,

А маленька Ясочка не йде.

Наша Яся нині трохи хвора,

Все кахика й носик витира.

Застудилась, мабуть, Яся вчора,

Як ліпила бабу дітвора.

9 учень. Про вже згадувану Ясочку поетеса написала не один вірш, а декілька. Зараз ми послухаємо в грамзаписі ще один.

( звучить грамзапис)

Так само кілька віршів про Маринку. Замиловано, з материнською радісною посмішкою, описує Н.Забіла господарювання Маринки і називає її ласкаво Марина Дмитрівна.

На таку сімеєчку

Наварить обід-

Із такою справою

Жартувать не слід.

Ще Марина Дмитрівна

Й пиріжки пече.

Збоку тільки глянути –

Слинка потече.(слайд 9 – кар.2)

10 учень. У творах Наталі Забіли живе природа, як справжній друг дітей. Вона не тільки оточує їх, а й бере участь у дитячому житті.

Хвильки плещуть на пісок

Сміх веселий ллється.

А на березі лісок

Дивиться й сміється.


11 учень Уява про неосяжні простори рідної землі наповнюється живим баченням щедрої природи, чудес людської праці. На багатьох сторінках творів Н.Забіла показує працю робітників, селян, рибалок у морі, вчителів у школі.. Поетеса з повним правом виголошує:

Невтомний час вперед іде –

Зміняється країна.

Життя вирує молоде

І праця безупинна.
12 учень: Наталя Забіла писала також казки, прозові твори, п´єси. Вона написала драматичну поему «Троянові діти», в якій показано виникнення славного міста Києва і зародження Київської держави. Особливо цікаво змальовано легендарного засновника Києва – Кия, мужню і розумну людину, сміливого воїна, талановитого державного діяча.

(слайд10)

13 учень. Твори Наталі Забіли перекладено багатьма мовами світу. Їй першій присуджено Республіканську літературну премію імені Лесі Українки.(слайд 11)


СТОРІНКА 4 . ВІРШІ І КАЗКИ (КОНКУРС ЧИТЦІВ)
(твори можна підбирати довільно із збірок Наталі Забіли)
СОНЯЧНО МАСЛЮЧОК

Чи добра погода? Маслючок – маслючок

Спитала Маринка в капелюшку темнім,

-На синьому небі між соснових колючок

Нема ні хмаринки. виткнувся з землиці.

Всміхається сонце, І неначебто крізь пліт

Усе зацвіло. З подивом приємним

І ллється у вікна Погляда собі на світ

Весняне тепло. З-під м´якої глиці

А люди веселі Ось цвіте в ясній красі

Спішать працювати Квіточка осіння

Копати городи скаче зайчик в соснячок

Поля засівати лізе жук яскравий

Щоб сил набирались Ось відбилось у росі

Зернинки малі сонячне проміння

У сонцем нагрітій все це бачить маслючок

Вологій землі Все йому цікаво!

Яскраві кульбабки

На луках розквітли,

Підводять голівки

До сонця і світла.

На луки зелені

Біжить дітвора.

-Хороша погода!

Весела пора!
ГОРОБЧИК І КОТИК

Горобчик – молодчик сидів на горбку,

А котик-воркотик лежав в холодку.

Ось Кіт за горобчиком вгору поліз,

А той як побачив, то й пурхнув униз.

Образився Кіт на Горобчика вкрай,

А той йому каже: «Ану лиш впіймай!»

Горобчик – молодчик злетів на паркан,

А котик за ним, та й упав у бур´ян!

Горобчик на сміх бідолаху підняв,

А котик – воркотик сказав йому : «Няв!»
БІЛІ КОТИКИ

На вербі на пагіллі білі – білі котики!

Доторкнуться лагідно лоскотливим дотиком.

Доторкнуться котики, білі, невеличкі,

До руки, до ротика, до моєї щічки.

Відламаю гілочку –гілочку-вербичку

Та поставлю в пляшечку, в пляшечку-водичку.

Щоб листочки-стрілочки стали розвиваться

На вербовій гілочці у моїй кімнатці.
КВІТИ
Під віконцями на сонці у весняному саду

У земельку, як в постельку

Я насіннячко кладу.

Сонце, смійся, дощик, лийся!

Линьте, краплі, до землі,

Щоб на грядках у зернятках

Кріпли паростки малі.

Прийде літо, будуть квіти

Будуть в мене восени.

У віночку на голівці



Чорнобривці запашні.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка