Урок 1 Епіграф до уроку: «У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не зале­жить від нього!»



Сторінка10/11
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Життя народу у творчості Миколи Лисенка (про­довження).

Мета. На прикладі кантати «Б'ють пороги» М. Ли­сенка поглибити й узагальнити знання про йо­го творчість. Розкрити характерні особливості та епохальне значення творчості М. Лисенка як відображення життя народу. З'ясувати значен­ня понять «класична музика», «кантата». Роз­вивати творчу уяву учнів, формувати інтерес до національної музичної класики, до творчості М. Лисенка, І. Шамо, образне сприйняття музи­ки. Виховувати естетичний смак.

Музичний матеріал: М. Лисенко. Кантата «Б'ють пороги» (слухання); І. Шамо. «Три поради» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів М. Лисенка, І. Шамо, під­ручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Воло­шина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл.(М. К. Яс­кулко); М. Рильський. «Микола Лисенко» (вірш).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Родина»О. Злотника.



2. Актуалізація музичного досвіду, опорних знань учнів.

заходили до класу (кабінету)?

  • Що вона вам нагадала?

  • Чи з'явилось у вас бажання її виконати?

а) Розучування пісні «Родина» О. Злотника (другого куплету)різними варіантами (по черзі, дуетами, тріо, ансамблями).

б) Створення виконавського плану пісні творчими групами.



  • Яку пісню, схожу за образним змістом із піснею «Родина», ви можете згадати?

в) Виконання пісень за бажанням учнів.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми продовжуємо знайомство з творчістю видатного композитора М. Лисенка — засновника національної музики, пе­дагога, диригента. -

Оцінюючи роль М. Лисенка в історії української музики, ві­домий музикознавець О. Кошиць зазначав, що в музиці Лисенка, «як у жолуді, заховується вся будучність... української музики».

Поглибити знання творчості М. Лисенка нам допоможе канта­та «Б'ють пороги».



  • Якою є історія створення кантати?

  • У чому полягають особливості драматургії цього твору? Такими є основні питання нашого уроку.

4. Слухання кантати «Б'ють пороги» М. Лисенка.

Щоб з'ясувати історію створення кантати, зазирнімо в мину­ле, у 1878 рік, і разом із композитором відвідаймо острів Хортиця у складі археологічної експедиції.

Враження від дніпровських порогів, ревучого Дніпра поєдна­лися в пам'яті композитора з образами Кобзаревих поезій. (Вико­ристання ілюстрацій, відеоматеріалів для показу Дніпра, дніпров­ських порогів.) Ось так і виник задум написання кантати на вірші Т. Шевченка.

.Згадаймо та виконаймо перший куплет пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

а) Виконання першого куплету пісні «Реве та стогне Дніпр широ­кий».

Кантата «Б'ють пороги» — одночастинний твір для хору, со­лістів і симфонічного оркестру. Вона створена на зразок кантати-поеми, оскільки не має поділу на окремі завершені частини.,

б) Слухання кантати М. Лисенка «Б'ють пороги».


  • Якими є образний зміст кантати, характер її музики?

  • Якими засобами виразності композитор розкрив образ мо­гутнього Дніпра?

5. Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас як художник? Як ви уявляєте кантату?



6. Чому Лисенка називають «сонцем української музики»?

  • Що ви можете сказати про роль М. Лисенка в розвитку вокально-хорового жанру в Україні?

  • Як завершується кантата «Б'ють пороги»?

  • Чи відчутно в ній єднання Кобзаревого слова з музикою Ми­коли Лисенка?

  • Якого звучання набуває кантата зі словами «Наша дума, на­ша пісня не вмре, не загине...»? (Звучить як гімн українському народу.) .

  • Яку ще кантату композитора Миколи Лисенка ви може­те згадати? (Кантата «Радуйся, ниво неполитая», 5 частина «Оживуть ліси, озера».)

У разі потреби учитель демонструє фрагменти кантати.

7. Виконання пісні «Родина» О. Злотника.

а) Виконавський план на розсуд учителя або за бажанням учнів.

б) Створення емоційного настрою для виконання пісні, задля то­го щоб передати чуття великої української родини — як у ми­стецтві, так і в житті.

в) Налагодження зв'язку між минулим і сьогоденням.



8. Слухання та виконання пісні «Три поради» І. Шамо.

Пісня композитора Ігоря Шамо написана на слова відомого українського поета Юрія Рибчинського.



  • Які три поради звучать у цій пісні?

  • Як у музиці розкрито образний зміст пісні?

  • Чи такою ви уявляєте музику на текст Ю. Рибчинського?

9. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  • Яка роль виконує хоровий жанр у формуванні української національної музичної класики?

  • У чому полягають особливості кантати Миколи Лисенка «Б'ють пороги»?

  • Яка ваша думка щодо ролі М. Лисенка в розвитку вокально-хорового жанру в Україні?

  • Чи згодні ви з поданими нижче рядками з вірша «Мико­ла Лисенко» відомого українського поета Максима Риль­ського?

Він від народу набирався сили,

В натхненній праці, в боротьбі палкій,

Коли творив щоденний подвиг свій,

Во ім'ятих, що сіяли, косили.



  • Які рядки про М. Лисенка могли б написати ви?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відобразити свої враження від музики уроку в малюнках, віршах тощо.



11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Три поради» І. Шамо.

УРОК 31

Епіграф до уроку:

«Цей концерт — геніальний за симфонічним злетом думки й щедрістю звукоідей».

Б.Асаф'єв

Тема. Музика Чайковського як символ краси, правди й щирості.

Мета. Визначити образний зміст, характер музики тво­рів для слухання та виконання. Поглибити знання учнів про творчість П. Чайковського на прикла­дах романсу «Серед шумного балу» та І части­ни концерту для фортепіано з оркестром № 1. За­кріпити визначення понять «концерт», «сонатна форма та її складові частини», «камерна музика», «романс». Розвивати слухацьку увагу, вокально-хорові навички. Формувати інтерес до зарубіжної музичної культури, зокрема до творчості П. Чай­ковського, К. Молчанова. Виховувати естетичний смак учнів.

Музичний матеріал: П. Чайковський. Романс «Серед шумного балу», концерт для

фортепіано з оркестром №1,1 части­на (слухання); К. Молчанов. «Журавлина пісня»

із кінофільму «Доживемо до понеділка», пере­клад із російської М. К. Яскулка (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Oбладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів П. Чайковського, К. Мол­чанова, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фіналу І концерту для фортепіано з оркестром П. Чайковського.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • З якою музикою ви прийшли на урок?

  • Чи знайшлось у ній місце для серйозної (академічної) музи­ки минулих епох, музики М. Лисенка?

  • У яких творчих роботах ви відобразили свої враження від му­зики попереднього уроку? (Демонстрація учнями творчих робіт.)

  • Якими є образний зміст, характер музики кантати «Б'ють пороги»? (Звучить фрагмент кантати «Б'ють пороги» М. Ли­сенка.)

  • Згадайте музику початку уроку (П. Чайковський. Концерт № 1 для фортепіано з оркестром.) Чи може вона, зважаючи на її стиль, належати композитору М. Лисенку?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Твір П. Чайковського Концерт № 1- для фортепіано з оркестром відомий вам із попередніх класів. Ми слухали з вами фінал кон­церту, в якому використана українська веснянка «Вийди, вийди, Іванку».

Сьогодні ми познайомимося з першою частиною концерту, го­ловна тема якої ґрунтується на мелодії старовинної народної пісні українських лірників.

(Показ ілюстрацій, демонстрація відеоматеріалів.)

4. Слухання Першого концерту для фортепіано з оркестром (І частини).


  • Якими є ваші враження від музики І частини концерту?

  • Як ви можете охарактеризувати образний зміст, особливо­сті головної та побічної тем твору?

Головна тема — поривчасто-схвильована, контрастує з побіч­ною темою, побудованою на інтонаціях прохання та несміливого зізнання.

Ця тема — одна з найкращих ліричних образів у музиці ком­позитора.



Учитель. Ще одним відомим романсом П. Чайковського є ро­манс «Серед шумного балу». Він написаний на вірші російського письменника Олексія Толстого і має цікаву історію створення. Ви­падкова зустріч письменника на балу стала початком його кохан­ня на все життя, саме це спонукало до написання поетичних ряд­ків, які й лягли в основу романсу П. Чайковського.

5. Слухання романсу «Серед шумного балу» П. Чайковського.

  • Які почуття виражені в музиці цього романсу?

  • Якими є образний зміст, характер його музики?

  • У чому полягають особливості композиції романсу?

Розгляньте репродукцію кар­тини балу.

  • Що ви можете сказати про її зміст, композицію?

  • Чи співзвучна вона музиці романсу?

  • Який романс зі схожою змістовною темою, формою ви мо­жете згадати? (Романс М. Глінки «Я мить чудову пам'ятаю».)

Розгляньте малюнок росій­ського поета О. Пушкіна.

  • Як цей малюнок пов'язаний із романсом «Я мить чудову пам'ятаю» М. Глінки?

Кохання до Анни Керн надихнуло поета на малюнок та напи­сання вірша. А кохання М. Глінки до дочки А. Керн Катерини ста­ло спонуканням до написання романсу «Я мить чудову пам'ятаю».

6. Розучування твору К. Молчанова «Журавлина пісня».

Ця пісня написана на слова поета Г. Полонського. Вона зву­чить у кінофільмі «Доживемо до, понеділка». Кінофільм розкри­ває складні стосунки між учителями та учня­ми. Задумлива, сповнена світлих почуттів пісня зайняла гідне місце в кінострічці. І те­пер її важко уявити без цієї чудової пісні.

а) Слухання пісні в запису або виконанні

вчителя.


— Якими є образний зміст пісні та харак­тер її музики?

б) Розучування першого куплету пісні.

При розучуванні пісні слід звернути ува­гу на мелодичні ходи, необхідність їхнього точного інтонування, плавність звуковедення.


  • Порівняйте вальсовість пісні з романсом «Серед шумного балу». Чим вони відрізняються?

  • Які пісні про школу ви можете згадати та виконати?

7. Виконання пісень за бажанням учнів.

8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



    • Що нового відкрила для вас музика П. І. Чайковського? Чим збагатила?

    • Яке місце посідає музика. Чайковського у вашому житті?

    • Які українські народні пісні знайшли своє місце у. творах П. Чайковського, отримали «друге життя»?

    • Згадайте, яку українську народну пісню використав компо­зитор у І частині концерту, а яку— у фіналі?

    • Чи згодні ви зі словами Бориса Асаф'єва: «Цей концерт — геніальний за симфонічним злетом думки й щедрістю звукоідей?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати Музику на власний вибір. Підготувати розповідь про прослухану музику.



10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Журавлиної пісні» К. Молчанова.

УРОК 32 .

Тема. П. Чайковський. Діалог із митцем.

Мета. Поглибити й узагальнити знання учнів про твор­чість П. Чайковського на прикладі фіналу Сим­фонії № 6. Визначити особливості, характер му­зики Симфонії № 6. Закріпити формулювання понять «симфонія», «сонатна форма», «сонатно-симфонічний цикл». Розвивати слухацьку ува­гу учнів, вокально-хорові навички, вміння усві­домлено й виразно інтерпретувати та виконувати музичні твори. Формувати інтерес до творчості П. Чайковського, К. Молчанова. Виховувати есте­тичний смак учнів.

Музичний матеріал: П. Чайковський. Симфонія № 6 «Патетична» (фінал) —

слухання; К. Молчанов «Жу­равлина пісня» (виконання).



Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (ба­ян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструмен­ти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нот­на дошка, портрети композиторів П. Чайковського, К. Молчанова, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання І частини Симфонії № 6 («Патетичної») П. Чайковського.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Якою музикою розпочався наш урок?

  • Чи впізнали ви за звучанням, що це за музичний твір та хто його автор? (Симфонія №6,1 частина; П. Чайковський.)

  • Згадайте одну із тем симфонії та виконайте її як вокаліз.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  • Що ви можете розповісти про історію створення Симфо­нії №6?

  • Чому вона має другу назву—«Патетична»?

За словами композитора, він задумав ЇЇ як програмний твір, проте з програмою, «що залишиться Для всіх загадкою...». Сим­фонію № 6 Чайковський назвав «Патетичною» за порадою свого брата.

Програмний зміст симфонії дещо розкривають слова П. Чай­ковського:

«Навіщо ми живемо? Навіщо? Для чого? — початок й основна думка Всієї симфонії».

«У цю симфонію я вклав, без перебільшення, усю свою душу».

Історія написання симфонії схожа з написанням Реквієму В. А. Моцарта.

Восени 1893 року Чайковському надійшло замовлення напи­сати Реквієм. Сам П. Чайковський писав із цього приводу: «Мене бентежить та обставина, що моя остання симфонія, щойно напи­сана й призначена до виконання 16 жовтня... пройнята настроєм дуже близьким до того, яким переповнений Реквієм». Перший фортепіанний концерт і Шоста симфонія були останніми творами, якими диригував П. Чайковський. За тиждень композитор пішов із життя.



4. Слухання фіналу Симфонії № 6 «Патетична» П. Чайковського.

  • Яке враження справила на вас музика фіналу?

  • Яку характеристику їй ви можете дати?

Особливістю фіналу є те, що він, на відміну від традиційних, стрімких частин, звучить у повільному темпі. Це скорботний дра­матичний монолог у тричастинній формі з характерною для всього твору пристрасною патетичністю й ліричністю.

  • У чому полягають особливості головної та побічної тем?

Головна тема фіналу сповнена страждання й протесту. Конт­растною до неї є побічна друга тема— утілення чистоти й світлої мрійливості.

  • Як закінчується симфонія? Що в ній перемагає — трагедія смерті чи віра в перемогу світла й добра?

Шоста симфонія закінчується трагічно. Але в цілому вона не залишає песимістичного враження. Наповнена життям, яскрави­ми образами, пристрасними людськими почуттями, вона вселяє велику любов до життя, кожної його миті, віру в перемогу світла й добра.

5. Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас — диригент. Спробуйте рухами рук пе­редати характер музики фіналу симфонії.

Повторне слухання фрагмента фіналу, під звучання якого учні виступають у ролі диригентів.

Нещодавно на одному з уроків звучала музика, позначена ав­тором як «Патетична» — Восьма соната Л. Бетховена. Які спільні риси є в образному змісті та звучанні творів: «Патетична» — сона­та Л. Бетховена та «Патетична симфонія» П. Чайковського?



6. Розучування «Журавлиної пісні» К. Молчанова.

— Який виконавський план пісні ви можете запропонувати?



7. Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. У яких образах ви бачи­те цю пісню?



8. Гра «Згадайте пісню».

Згадайте пісні, що схожі своїм образним змістом із «Журавли­ною піснею», та виконайте їх.



9. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  • Якими є ваші враження від музики уроку?

  • Розгляньте уважно репродукцію-фото із зображенням пам'ятника П. Чайковському. Що ви можете сказати вели­кому композиторові на завершення нашого діалогу з ним?

  • Який висновок ви можете зробити стосовно музики Шостої симфонії?

Симфонії П. І. Чайковського — це сповіді його великого люд­ського серця. Кожній із шести симфоній притаманні автобіогра­фічні риси, у Шостій симфонії — безліч визначень, порівнянь. Це «лебедина пісня композитора», «трагічний документ епохи», лі­рична трагедія, сповідь душі, філософський роздум про життя лю­дини, про сенс людського існування.

  • Чому музичні твори П. І. Чайковського дотепер є одними з найпопулярніших, які й дотепер хвилюють слухачів?

  • Запам'ятайте слова П. Чайковського: «У цю симфонію я вклав, без перебільшення, усю свою душу. Я вважаю її найкращою та найбільш щирою з усіх своїх творів».

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на твори П. І. Чайковського. Зібрати матеріал про його життя й творчість.



11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Журавлиної пісні» К. Молчанова.

УРОК 33

Тема. Євген Станкович. Діалог із сучасником.

Мета. Поглибити знання учнів про творчість Є. Стан­ковича на прикладах триптиха для скрипки і фортепіано «На Верховині» та фрагментів із балету «Ольга». Закріпити визначення понять «балет», «камерна музика», «триптих», «аван­гардизму, «неофольклоризм». Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, формувати інтерес до кращих зразків української професійної музики, зокрема до творчості Є. Станковича, К. Молчано­ва. Виховувати естетичні почуття, любов до свого народу, української природи.

Музичний матеріал: Є. Станкович. Триптих для скрипки і фортепіано «На верховині», пролог із балету «Ольга» (слухан­ня); І. Карабиць. «Пісня на добро» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми, урок-діалог.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Є. Станковича, І. Кара- биця, репродукція картини художника С. Мальчицького «Верховина влітку» та фото «Пам'ятник княгині Ользі у Києві», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левчен­ко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. 0. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання-пісні І. Карабиця «Пісня на добро».



2. Актуалізація опорних знань учнів.

  • Які почуття викликала у вас музика початку уроку? На який діалог вона вас налаштувала?

  • Чи нагадує щойно прослухана музика музику попереднього уроку?

(Звучить фрагмент Шостої симфонії П. Чайковського.)

— Що ви можете сказати про цей музичний твір та його автора?

Композитора П. Чайковського вважали видатним диригентом. Симфонічні концерти під його керівництвом Із тріумфом проходи­ли в Берліні, Парижі, Лондоні, Америці.

Уявіть, що кожен із вас — диригент. Спробуйте рухами ру­ки передати характер музики «Патетичної» симфонії П. Чайков­ського.



  • Чим збагатили ви себе, ведучи діалог із Чайковським?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми будемо вести новий і цікавий діалог із нашим су­часником, українським композитором Євгеном Станковичем. Про нього нам розповість наш музикознавець.



4. Розповідь музикознавця.

Євген Станкович — один із найвідоміших сучасних україн­ських композиторів, музичний діяч, педагог, народний артист України, лауреат міжнародних конкурсів та Державної премії імені Т. Г. Шевченка.

Народився Євген Станкович у 1942 році в місті Свалява на За­карпатті в родині вчителів. Музичну освіту здобував спочатку в Ужгородському музичному училищі, а потім у Київській консер­ваторії. Його вчителями були Б. Лятошинський, С. Людкевич та М. Скорик.

У творчому доробку Євгена Станковича — різноманітні жан­рові музичні твори: фольк-опера «Цвіт папороті» (єдина фольк-опера в українській музиці), балети «Ольга», «Прометей», «Ніч перед Різдвом», фольк-балет «Майська ніч», ораторія «Чорна елегія» (про чорнобильську трагедію), кантата, музика для сим­фонічного оркестру різних жанрів, інструментальна, камерно- інструментальна музика, хори, вокальні твори, дитячі п'єси, му­зика до 70-ти кінофільмів.

Для творчого стилю композитору Є. Станковича характерно:



  • врівноваженість образних засобів виразності;

  • переплетіння національних і світових традицій;

  • звернення до мови неофольклоризму.

Звернімося до словника

Неофольклоризм — оновлення засобів композиції в європейській музиці кінця XX ст. шляхом використання фольклорних джерел.

Євген Станкович упродовж тривалого часу очолював Спілку композиторів Укра­їни та кафедру композиції в національній академії України. Сьогодні Євген Станко­вич проживає в Канаді, у місті Вінніпег, де співпрацює з одним із кращих симфо­нічних оркестрів Америки.



5. Слухання пррлогу з балету «Ольга» Є. Станковича.

а) Слово вчителя про історію створеннябалету.

Розгляньте уважно репродукцію-фото «Пам'ятник княгині Ользі у Києві».

Створення балету «Ольга» збіглося з визначною ювілейною да­тою — 1500-річчям заснування Києва. Інтерес до образу княгині Ольги, дружини князя Ігоря, був зумовлений прагненням компо­зитора розкрити характер цієї видатної особистості.

Балет побудований на літописній основі. Відтворюючи істо­ричні події, героїзм, стійкість народу, композитор використо­вує поєднання стихії старовинних шарів фольклору з різноманіт­ними технологічними засобами XX ст. Це яскраво проявляється у симфонічному пролозі до балету, в якому наявні риси «портре­та» Русі.


  • Якими є образний зміст, характер прологу?

  • Що є характерним для засобів виразності, які використав композитор для створення музичного образу?

б) Слухання Триптиху для скрип­ки і фортепіано «На Верховині»Є. Станковича.

  • Які враження справив на вас Триптих для скрипки і фортепіано?

  • У чому полягають особливості образного змісту, характеру його музи­ки?

  • Чи відчувається у творі вплив фольклору, звернення до інтонацій на­родних пісень?

  • Які живописні картини виникли у вашій уяві? Із чим вони пов'язані?

в) Розгляд репродукції картини художника С. Мальчицького«Верховина влітку».

  • Чи співзвучна вона музичним творам Є. Станковича?

6. Гра «Композитор».

Якщо ви вже усвідомили, що таке неофольклоризм, то спро­буйте, прочитавши слова поета Юрія Рибчинського, створити свою мелодію в цьому напрямку:

Яблунева, солов'їна, в моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро!

(Демонстрація імпровізацій учнями.)

7. Гра «Послухайте та порівняйте».

Послухайте пісню композитора І. Карабиця, у якій викори­стані слова Юрія Рибчинського, та порівняйте її зі своєю мелодією. (Слуханняпісні «Надобро».)

— Що оспівано в цій пісні? Які почуття вона викликає?

8. Розучування «Пісні на добро» І. Карабиця на слова Ю. Рибчинського.

При розучуванні пісні слід звернути увагу на пісенність купле­тів та танцювальність приспіву, ритмічні особливості (нота з крап­кою, синкопа), широкий діапазон мелодії, рух мелодії вгору та вниз, окремі широкі стрибки мелодії, високу співацьку позицію.



9. Підсумок уроку.

Запитання до учнів.



    • Які музичні твори вас найбільше вразили на сьогоднішньому уроці?

    • Яка тематична основа балету «Ольга»?

    • Чи вдався у нас діалог із композитором Є. Станковичем? Яким є ваше враження від цього спілкування?

    • Порівняйте «Пісню на добро» І. Карабиця з музичними тво­рами Є. Станковича. Що об'єднує ці музичні твори?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відтворити в одному із видів мистецтва свої враження від уроку.



11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання твору «Пісня на добро» І. Карабиця або фрагмента з балету «Ольга» Є. Станковича.

УРОК 34

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка