Урок 1 Епіграф до уроку: «У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не зале­жить від нього!»



Сторінка2/11
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Світ почуттів бетховенської Сонати № 14.

Мета. Продовжувати знайомство із Сонатою № 14 Л. Бет­ховена та обставинами її створення. Пояснити історію виникнення програмної назви сонати. По­глибити знання поняття «сонатна форма» та її складових частин. Розвивати вміння аналізувати музичний твір, його образний"зміст. Удосконалю­вати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до класичної музики, до творчості Л. Бетховена, І.'Шамо. Виховувати естетичний смак, почуття співпереживання та поваги до мужньої особистос­ті, стійкість у житті, вірність у дружбі, любов до столиці України — Києва.

Музичний матеріал: Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); І. Шамо. «Києве мій» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання:, музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, І. Шамо, під­ручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичнемистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О, Дорогань, Ю. О. Очаовська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента Сонати № 14 Л. Бетховена.



2. Актуалізація музичних вражень, музичного досвіду учнів.

  • Яка музика вітала вас, коли ви заходили до класу (ка­бінету)?

  • Кому присвятив свою сонату композитор Л. Бетховен?

  • Чим вразила вас Соната № 14?

  • Які почуття вона у вас викликала?

  • Чи з'явилось у вас бажання послухати наступні частини Со­нати №14?

Сьогодні ми продовжимо знайомство із Сонатою № 14 компози­тора Л. Бетховена.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Безмежний світ музики композитора Л. Бетховена вражає своїм розмаїттям. У ньому — бурхливі пристрасті й замріяність, драматична напруженість і лірична сповідь, філософські роздуми й дух боротьби.

Саме таке коло музичних образів притаманне Сонаті № 14.


  • Чим відрізняється музика кожної з частин Сонати № 14?

  • Чому Соната № 14 має другу програмну назву?

  • Чому музичний твір, написаний понад 200 років тому, і досі бентежить мільйони сердець?

4. Слухання Сонати № 14 (II та III частин) Л. Бетховена.

  • Яку характеристику образному змісту другої і третьої ча­стин твору ви можете дати?

Організація роботи в групах («Соната», «Рифма», «Палітра»).

Учитель. У І частині твору важкі роздуми змінюються на грайливий, легкий та витончений наспів II частини. Світла й тан­цювальна музика ніби зіткана зі спогадів про минуле щастя. Проте її яскраві фарби вкриті пеленою суму. Це — ніби радість, яка су­мує, і сум, що посміхається.



  • Який образний зміст має фінал твору?

Що відчутно в його звучанні? (Звернення до запису на пла­каті, дошці чи у творчому зошиті.)

(Спокій, роздуми, бунтівний дух боротьби, героїка, драма­тизм.)

  • Чи згодні ви з французьким письменником Роменом Ролланом, який сказав, що це «картина дикої нічної бурі»?

Учитель. Для III частини характерні нейтральні пристрасті, Почуття, киплячі струмені, що вирвалися, назовні. Це виражен­ня гніву й захоплення, радості й тріумфу. Це кульмінація, верши­на драматургічного розвитку твору. Саме тут стає зрозумілим, що людина не скорилася під тягарем скорботи, а намагається пере­могти її.

Соната № 14 вражає єдністю частин і деталей. Ференц Ліст на­звав II частину цієї сонати «квіткою, що зростає між двох безо­день». Різні й на перший погляд суперечливі образи Бетховен по­єднав у художньо Цілісне творіння.



  • Згадайте музику всієї сонати та спробуйте дати їй другу про­грамну назву. (Висловлювання різних груп.)

Учитель. Соната № 14 має другу назву — «Місячна». Вона ві­дома багатьом знавцям музики всього світу.

Цю назву їй дав не Л. Бетховен, а німецький романіст, драма­тург і музичний критик Людвіг Рельштаб.

Йому здалося, що музика І частини сонати змальовує перелив­часту гру місячного сяйва на воді озера у Швейцарії.


  • Як ви думаєте, чи можна давати назву твору, маючи на увазі лише один його фрагмент?

  • Чи згодні ви з такою назвою?

  • Чи відповідає вона вашому сприйняттю музики сонати? (Організація роботи в групах.)

Учитель. Цікаву й повну характеристику сонати дав компо­зитор Д. Кабалевський: «Сприймайте її не тільки своїм слухом, а й усім серцем!.. Ви почуєте в її І частині таку скорботу, яку ніко­ли раніше не чули; у II частині — таку світлу й водночас таку сум­ну посмішку, яку раніше й не помічали; і у фіналі — таке непере­можне прагнення вирватися з кайданів страждань та печалі, про які можна сказати тільки такими словами: "Я схоплю долю за гор­лянку, їй не вдасться зігнути мене зовсім..."».

5. Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. У яких кольорах ви ба­чите сонату Л. Бетховена?



6. Розучування пісні «Києве мій» композитора І. Шамо на слова поета Д. Луценка.

а) Слово вчителя.

Ця відома, сповнена любові до рідного міста пісня здобула всенародне визнання й стала неофіційною емблемою Києва. І якщо ви хоча б раз були в Києві, прогулювалися його зеленими вулицями, квітучим Хрещатиком, милувалися широким Дніпром, соборами, то ви неодмінно заспіваєте разом із композитором Ігорем Шамо та поетом Дмитром Луценком «Як тебе не любити, Києве мій!..».

б) Слухання пісні «Києве мій».



  • Чи схвилювала вас ця пісня?

  • Яким є образний зміст, характер її музики?

  • Що в ній відчутно: маршовість, пісенність чи танцювальність?

в) Розучування пісні «Києве мій» (першого куплету).

При розучуванні першого куплету слід звернути увагу на особ­ливості ритму, мелодичні ходи, вальсовий характер музики, кан­тиленне звучання мелодії.



  • Які пісні про Київ ви можете згадати та виконати?

  • Чи має ваше місто (село), так само, як багато міст (сіл) в Україні, пісенні «емблеми»? Якщо ні, то створіть свою пісню про улюблене або рідне місто.

7. Підсумок уроку.,

а) Запитання до учнів.

1. Чи схвилювала вас музика уроку?

2. Чому Соната № 14 Л. Бетховена, створена в 1801 році, є одним із найпопулярніших музичних творів нашого часу?

Соната № 14 розкриває багатство внутрішнього світу люди­ни, передає складну гаму пристрастей з неймовірною силою та витонченістю. До Бетховена це нікому не вдавалося зро­бити в музиці з такою повнотою вираження. Цей твір згодом

назвали «вікном у романтизм».



  • Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 стали називати «Місяч­ною»?

  • Чи відповідає ця назва вашому сприйняттю музики Сона­ти №14?

  • Чи близький особисто вам, сучасній людині, образний зміст Сонати № 14? .

  • Чи можна «Місячну сонату», пісню «Здрастуй, світ!» відне­сти до вічних творінь?

  • Що ви можете сказати про сучасність музики Л. Бет­ховена?

  • Чи можете ви погодитися з такими словами композитора Д. Шостаковича: «Чим далі ми відходимо за часом від епо­хи, у якій жив і творив Бетховен, тим яскравіше вимальову­ється перед нами безсмертна краса його творінь, міць його творчого духу» ?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний"вибір. Написати пісню про рідне місто (село).



9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Києве мій»І. Шамо або Сонати №14 (фрагмента) Л.Бетховена

УРОК 5

Епіграф до уроку:

«У музиці Бізе життя постає, мов сліпуче сяйво».



А. Луначарський

Тема. Віковічність людських пристрастей у музиці Ж. Бізе.

Мета. Поглибити знання про творчість Жоржа Бізе та Родіона Щедріна. Виявити особливості вті­лення образу Кармен в оперній та балетній му­зиці. З'ясувати значення назви танцю хабанера та закріпити визначення понять «опера», «сюї­та». Розвивати вміння учнів аналізувати твори музично-сценічних жанрів. Формувати інтерес до видатних зразків музичної класики, зокре­ма творчості Ж. Бізе та Р. Щедріна. Вихову­вати шанувальників музично-сценічного мисте­цтва.

Музичний матеріал: Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен» (увер­тюра, хабанера, куплети Ескамільйо, сцена во­рожіння) — слухання; Р. Щедрін. Фрагменти з «Кармен-сюїти» (хабанера й сцена ворожіння, Тореро) — слухання; І. Шамо. «Києве мій» (ро­зучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Ж. Бізе, Р. Щедрі­на, І. Шамо, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н.. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента «Місяч­ної сонати» Л. Бетховена.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Із якою музикою, музичною інформацією ви прийшли на урок? Про що хотіли б розповісти?

(Розповідь учнів про, музику, яку вони слухали на власний вибір, про музичні події — конкурси, концерти,— які їх схви­лювали.)

  • Яка музика вас зустріла, коли ви заходили до класу?

  • У чому полягають особливості сонатного циклу «Місячної сонати»?

  • Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 почали називати «Мі­сячною»?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Кохання юного Бетховена до Дж. Гвіччарді спонукало його на­писати чудову музику «Місячної сонати». Трагічне кохання Хозе й Кармен стало сюжетом опери «Кармен».

Чому опера, яка зазнала краху, все-таки знайшла шлях до мільйонів людських сердець? Які образи розкриті в цій опері? На ці запитання ми спробуємо відповісти на нашому уроці.

4. Слухання фрагментів із опери Ж. Бізе «Кармен» (увертюра, хабанера, сцена ворожіння, куплети Ескамільйо).

а) Історія створення опери.

Учень-«музикознавець». Оперу «Кармен» за новелою пись­менника Проспера Меріме на замовлення паризького театру ко­мічної опери Ж. Бізе створював понад два роки. Яким же став сю­жет опери? У творі Бізе характери головних героїв новели суттєво змінилися: красуня-циганка Кармен стала символом жіночої кра­си й пристрасної волелюбності; суворий розбійник Хозе — про­стим, але запальним сільським парубком на військовій службі; яскравим постає й образ тореадора Ескамільйо.

Прем'єра опери «Кармен» відбулася навесні 1875 р. і... завер­шилася приголомшливим провалом, але в той самий час почався тріумфальний успіх опери на театральних сценах інших країн.

Послухайте та порівняйте два відгуки про оперу «Кармен».

«Потворна, безглузда музика, що страждає відсутністю мело­дій, а її сюжет — аморальний»,— писали в паризькій пресі.

«"Кармен" Бізе — одна з найчарівніших опер нашого часу... я впевнений, що років за десять "Кармен" буде найпопулярнішою оперою у світі...»,— писав П. І. Чайковський і не помилився.

б) Слухання фрагментів із опери «Кармен» Ж. Бізе.



  • Яку характеристику ви можете дати музиці фрагментів опери?

  • Який із фрагментів опери вразив вас найбільше?

  • Що ви можете сказати про характер музики цього твору?

  • Який із фрагментів ви хотіли б виконати?

  • Яким постає у творі тореадор?

  • Який характер його куплетів?

  • Що таке хабанера?

Звернімося до словника

Хабанера (ісп.habanera відLа НаЬапа — Гавана (місто, столи­ця Куби) — іспанський танець-пісня кубинського походження.

(Виконання з текстом, рухами.)

в) Що ви знаєте про життя і творчістьЖ. Бізе?

Учень-«музикознавець».Жорж Бі­зе народився в 1838 році поблизу Парижа в сім'ї музикантів й отримав при народжен­ні гучні імена Олександр Цезар Леопольд на честь всесвітньовідомих полководців. Про­те в родині його називали Жоржем. Із цим ім'ям він і ввійшов в історію світової музики.

Талановитий хлопчик у чотири роки вже знав усі ноти, а в десять — навчався в Паризь­кій консерваторії. У дев'ятнадцятирічномувіці Жорж був удостоєний Великої Римської премії за досягнен­ня у виконавстві та композиції. Його вчителем і справжнім другом був композитор Шарль Гуно.

Успіхи Бізе особливо цінував композитор Гектор Берліоз. Він написав про нього так: «Бізе неперевершено читає партитури... Йо­го піаністичний талант настільки великий... що його не можуть зу­пинити жодні труднощі». Проте від кар'єри піаніста Ж. Бізе від­мовився заради творчості. Його творчий доробок — це видатні опери, оперети, кантати, симфонія-кантата «Васко да Гама», тво­ри для фортепіано, понад 40 романсів, пісні, Дуети, обробки народ­них пісень.

Головна тема творчості Бізе — опери. Серед шести оперних творів композитора «Кармен» є вершиною реалістичної опери XIX ст. Французький письменник Ромен Роллан писав про неї так: «Кармен — вся зовні, вся — життя, вся — світло без тіней, без недомовок».



5. Слухання фрагментів із «Кармен-сюїти» Ж. Бізе — Р. Щедріна(хабанера й сцена ворожіння, Тореро).

а) Слово вчителя.

Російський композитор Родіон Щедрін, створюючи образ Кар­мен на балетній сцені, не уявляв його без музики Жоржа Бізе. Водночас, На думку композитора, роль Кармен могла досконало виконати лише Майя Плісецька, видатна російська балерина та дружина Родіона Щедріна.

Задум композитора був реалізований у «Кармен-сюїті» в одноактному балеті. Щедрін майстерно, творчо й обережно зумів зберегти музику опери Ж. Бізе, її індивідуальність. Тому біля назви «Кармен-сюїта» завжди поряд два прізви­ща: Бізе Щедрін.

б) Слухання фрагментів із «Кармен-сюїти» Ж. Бізе — Р. Щедріна.


  • Які два протилежні світи відобра­жені в балеті?

  • Чи відчуваєте ви відмінності в ха­рактеристиці основних героїв «Кармен»- опери й «Кармен-сюїти»?

в) Творчі завдання («Композитор»,«Поет», «Художник).

  • Яке оркестрове рішення допомагає розкрити основні образи «Кармен-сюїти»?

  • Які інструменти використані для цього? (Бубон, маракаси, барабан, вібрафон, дзвони, там-там.)

  • Чи зрозумілий і близький образ Кармен для сучасників і для вас особисто?

  • Засобами якого улюбленого виду мистецтва ви виразили б свої враження від музики опери та відтворили б образ одного з ге­роїв? (Кармен, тореадора.)

  • Які музичні твори, співзвучні темі опери «Кармен» та сюї­ти, ви можете згадати?

6. Розучування пісні «Києве мій» (другого й третього куплетів) І. Шамо.

При розучуванні пісні слід звернути увагу на її текст, вираз­ність виконання.

Використання різних методичних прийомів: спів по черзі, гру­пами, індивідуально.


  • Які пісні про Київ ви можете згадати?

  • Чи зможете ви презентувати свою пісню про рідне місто?

7. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  • Яка музика уроку вас вразила найбільше?

  • Який з образів опери «Кармен» або «Кармен-сюїти» вам найближчий?

  • У чому полягає сучасність сюжету «Кармен-сюїти»? («Кармен — вся зовні, вся — життя, вся — світло без тіней, без недомовок»,— писав французький письменник Ромен Роллан.) -

  • Які засоби виразності найяскравіше розкривають образ піс­ні «Києве мій»?

  • Проведення «Мозкового штурму» на знання музичних тер­мінів^

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Спостерігати за відображе­ними в ній образами й почуттями. Відтворити засобами улюблено­го виду мистецтва образ одного з героїв опери або сюїти (Кармен, Ескамільйо).



9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента «Тореро» із «Кармен-сюїти» Ж.Бізе – Р.Щедріна

УРОК 6

Тема. Народнопісенні інтонації у творчості Л. Ревуць­кого, П. Майбороди.

Мета. Продовжувати знайомство учнів із Другою симфо­нією Л. Ревуцького (на прикладі її фіналу) — пер­шим зразком класичної симфонії в українській музиці XX ст. Виявити особливості використання композитором автентичних зразків українсько­го фольклору. Показати втілення образів україн­ського- народу й природи в симфонічній музиці. Поглибити знання понять «симфонія», «сонатна форма». Розвивати Вміння розуміти та інтерпре­тувати симфонічні твори, виявляти найголовні­ше в їхньому образному змісті. Удосконалювати вокально-хорові навички — виразне інтонуван­ня та спів кантилени. Виховувати шанувальників української музичної кл:асики, почуття любові до рідної домівки, Батьківщини.

Музичний матеріал: Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (слухання); П. Майборода. «Моя стежина» (розучування); Ж. Бізе. Фрагмент із опери «Кармен» (слухання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр,DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Ревуцького, П. Май­бороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагментів із опе­ри «Кармен» Ж. Бізе.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

— Що нагадала вам музика початку уроку?



  • Які почуття вона у вас викликала?

  • Який з образів опери «Кармен» вам ближчий?

  • Який із фрагментів «Кармен-сюїти», ви хотіли б послухати ще раз?

(Слухання фрагментів сюїти за бажанням.)

  • Чи зустрічалася вам, музика подібного сюжету та музичних образів до того, як ви почули оперу «Кармен» ?

  • Якими національними інтонаціями пройнята опера?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Інтонації народного мистецтва будуть звучати сьогодні в одно­му із творів українського композитора Левка Ревуцького.

Ми вже розглядали непідвладні впливові часу симфонії Л. Бетховена з їхніми героїкою, мужністю, драматизмом; симфо­нії П. Чайковського — світлі, драматичні, піднесені й святкові симфонії М. Глінки, Д. Шостаковича, В. Моцарта.

На цьому уроці ми познайомимося з неповторним світом обра­зів, утілених у Другій симфонії Л. Ревуцького.

Кожний такт симфонії овіяний ароматом української народної пісні, свіжі пагони якої проростають у симфонічному розвитку.

4. Слухання Симфонії № 2 (III частини) Л. Ревуцького.

а) Слово вчителя.

Сьогодні ми розглянемо Другу симфонію Левка Ревуцького, історію її створення, особ­ливості III частини.

Минулого року ми познайомилися з І ча­стиною цього видатного твору — першого зраз­ка класичної симфонії в українській музиці XX ст.

Симфонію № 2 Лев Ревуцький написав у 1927 р., а в 1940 р.— здійснив її другу редак­цію, у якій її виконують дотепер. Слід сказа­ти, що цей твір позначений прямим запози­ченням тематичного матеріалу з українського Л. Ревуцький фольклору (такими були умови конкурсу на кращий симфонічний твір, у якому симфонія брала участь і пере­могла).


  • Згадайте, на яких народних мелодіях створена І частина Другої симфонії?

(У разі потреби вчитель демонструє фрагменти інтонацій І частини.)
б) Слухання Другої симфонії (III частини).

  • Які ваші враження від звучання III частини твору?

Яка з народних мелодій лежить в основі її головної теми?


Учитель. У фіналі тричастинноїСимфонії № 2 використано теми двох українських народних пісень: «А ми просо сіяли» та «При долині мак». .

Познайомтесь з однією із тем.



  • Як проходить її розвиток?

  • Які музичні інструменти використав композитор у цій ча­стині?

  • З якою народною піснею пов'язана побічна тема твору?

  • Якого характеру набуває народна пісня в симфонії?

  • Як співвідносяться між собою образи головної та побічної тем твору: вони конфліктують чи доповнюють одна одну?

  • Що стверджує фінальний розділ III частини симфонії?

Сонатна форма фіналу створена yа двох народних темах, які

інтонаційно та за характером близькі між собою, а також спорід­нені з темою головної партії І частини твору.

Образи головної та побічної партій уже в експозиції не кон­фліктують між собою, а доповнюють один одного, розвиваючись спільно. Із перших звуків III частина симфонії змальовує карти­ну урочистого масового народного свята, сповненого веселощів та піднесення.
Чи співзвучні подані нижче поетичні рядки поета М. Риль­ського музиці симфонії?

Слава сонцю молодому

В світоносній вишині.

Слава першим хвилям грому,

Слава птиці й звірині.


  • Розучування пісні «Моя стежина» (першого куплету) композитора П. Майбороди на слова А. Малишка.

Учитель. У кожного з нас є свої символи дитинства, рідної оселі та свої стежки, по яких ми йдемо додому. Поет О. Дерев'янко написав такі рядки:

Розлогі клени. Мама і калина —

Незгасні образи мого життя...

Спішу до них.по стомленій стежині,

Що сонячно сміється, мов дитя.


  • Що ви можете сказати про стежки свого дитинства?

До стежини як символу дитинства звертаються у пісні «Моя стежина» поет Андрій Малишко та композитор Платон Майборода.

Платон Майборода — видатний український композитор і му­зичний діяч XX століття, народний артист і заслужений діяч ми­стецтв України, лауреат державних премій, учень Левка Ревуць­кого. Створена на вірші Андрія Малишка пісня. «Моя стежина» є насправді одним із шедеврів української професійної пісенної творчості.



6. Гра «Композитор».

Уявіть, що кожен із вас — композитор. Спробуйте створити ме­лодію на текст:

Де ти, моя стежино,

Де ти, моя стежино.

Ота стежина в нашім краї

Одним-одна, одним-одна біля воріт.



7. Слухання пісні П. Майбороди «Моя стежина».

Запитання до учнів після слухання пісні: .

— Які почуттявикликала у вас ця пісня?


  • Який образний зміст вона втілює?

8. Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.

Розучуючи пісню, слід звернути увагу на ритмічний рисунок та особливості мелодичної лінії.



  • Які пісні подібної тематики ви можете згадати та ви­конати?

(У разі потреби учитель звертає увагу учнів на певні пісні, на­граючи їхні фрагменти.)

  • 9. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

    1. Якими є ваші враження від музики уроку?

    2. До якого з жанрів — академічного чи розважального — на­лежать музичні твори сьогоднішнього уроку?

    3. За яким принципом драматургічного розвитку побудована III частина Симфонії №. 2 Л. Ревуцького?

«Ця симфонія напоєна широкою пісенністю, лірично схви­льована, образно багата, ніби розповідає про Україну голо­сом її рідного народу».

(У разі потреби можуть стати в нагоді фрагменти книги Г. Кисельова «Л. М. Ревуцький».)



    1. Які ще твори, зокрема пісні Платона Майбороди, ви знаєте? Чим особлива творчість цього композитора?

    2. Чи поширюється ваш вибір на твори української класики, зокрема пісенної?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відобразити свою стежину в малюнках.



11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Моя стежина» П. Майбороди.

УРОК 7

Епіграф до уроку:

«Мелодії плинуть з мене, як вода із крана».



Й. Штраус
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка