Урок 1 Епіграф до уроку: «У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не зале­жить від нього!»



Сторінка5/11
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Мегазірки російської естради.

Мета. Визначити особливості розвитку російської естра­ди на прикладах творчої діяльності І. Дунаєвського, Л. Утьосова, Р. Паулса, А. Пугачової, Б. Гребенщикова, В. Висоцького (або К. Шульженко, О. Розенбаума). Акцентувати увагу на спільному розвитку та взаємозбагаченні російської естради й кіномистецтва.Закріпити знання понять «легка (розважальна,естрадна)музика», «популярна музика», «джаз», «бард». Удосконалювати вміння аналізувати музичні твори. Розвивати вокально-хорові навички, слухацьку увагу. Формувати ін­терес до творчості зірок російської естради. Вихо­вувати естетичний смак учнів.

Музичний матеріал: І. Дунаєвський. «Марш веселих хлоп'ят» із кі­нофільму «Веселі хлоп'ята» у виконанні Леоніда Утьосова (слухання); Р.Паулс. «Маестро» у вико­нанні А. Пугачової (слухання); В. Вавилов. «Мі­сто золоте» в обробці Б. Гребенщикова (слухання); В. Висоцький. «Пісня про друга» із кінофільму «Вертикаль», переклад з російської М. К. Яскулка (виконання).

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів І. Дунаєвського, Р. Паулса, М. Вавилова, В. Висоцького, підручни­ки «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне ми­стецтво»8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. 0. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1.Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Чао, бамбіно» у виконанні М. Матьє.



2.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Про який напрям світової музики нагадала вам пісня, що прозвучала на початку уроку?

  • Як вона називається та хто її виконував?

  • Чи приваблюють вас пісні французьких шансоньє? Кого саме?

  • Виконання якої співачки сприяло виникненню у вас задуму мистецького творчого проекту?

  • Яку творчу роботу ви можете показати?

(Учні відповідають на запитання та демонструють творчі роботи.)

3.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Послухайте музику та визначте, який стиль, напрям ми буде­мо розглядати на сьогоднішньому уроці. (Звучить «Марш веселих хлоп'ят».)

Уявіть, що ми — учасники міжнародної зустрічі музико­знавців України, Росії, Латвії за темою «Мегазірки російської естради».

Основні питання цієї зустрічі (конференції):



  • Вплив зарубіжної рок- та поп-музики на розвиток радян­ської масової та естрадної пісні.

  • Особливості розвитку російської естрадної пісні.

4. Слухання пісні І. Дунаєвського «Марш веселих хлоп'ят»

із кінофільму «Веселі хлоп'ята» у виконанні Леоніда Утьосова.

— Що ви можете розповісти про життя й творчість композитора Ісаака Дунаєвського, твори якого ми слухали в попередніх класах?

а) Виступ учня-«музикознавця» (Україна).

Ісаак Дунаєвський — російський компози­тор XX століття, видатний майстер оперети та популярної музики. Всенародне визнання його творчість у жанрі масової пісні отримала в 1930—1950-ті роки.

Народився І. Дунаєвський на Полтавщині, у місті Лохвиців 1900 році. І. Дунаєвський

Він був дуже талановитим хлопчиком. У шість років уже грав на фортепіано, у вісім років опанував гру на скрипці, а в десятирічному віці — навчався у Харківській гімна­зії та одночасно в музичному училищі. Згодом — навчання в кон­серваторії та на юридичному факультеті Харківського університе­ту. Енергійний і завзятий, Дунаєвський випробував себе в різних сферах діяльності, пов'язаних із музикою (скрипаль, концертмей­стер, а згодом і диригент Харківського драматичного театру). Ба­гато спектаклів супроводжувалися його музикою.

Після переїзду до Москви творчість Дунаєвського була пов'язана з театром. Він пише музику до спектаклів, а також ство­рює свої перші оперети.

Періодом розквіту творчості І. Дунаєвського є 1930-ті роки. У повоєнні роки композитор поєднував широку концертну ді­яльність зі створенням нових оперет і музики до кінофільмів — доробок його творів складає близько 20 кінофільмів, 15 оперет, велика кількість масових пісень. Уся країна співала пісні з кіно­фільмів «Веселі хлоп'ята», «Троє товаришів», «Воротар», «Цирк», «Діти капітана Гранта», «Волга-Волга», «Світла путь» тощо.

Одна з найвідоміших пісень композитора — «Марш весе­лих хлоп'ят» («Марш веселих ребят») із кінофільму «Веселі хлоп'ята».

б) Слухання пісні І, Дунаєвського «Марш веселих хлоп'ят» у ви­конанні Леоніда Утьосова.



  • Яким є характер, образний зміст цієї пісні? Виконайте її фрагмент.

  • Чи відчутна в «Марші веселих хлоп'ят» близькість до джа­зової музики?

У чому полягають особливості виконавського стилю Л. Утьосова?



5. Розповідь про творчий шлях Л. Утьосова — актора, естрадного співака, диригента-режисера.

Учитель. Леонід Утьосов (справжнє ім'я — Лазар Вайсбейн) Народився у Одесі в 1895 році. Всупереч батькові, який влаштував Його в комерційне училище, працював у цирку, артистом театру Мініатюр у Кременчузі, займався музикою, узяв собі псевдонім — Утьосов.

Найбільший успіх до молодого артиста прийшов у Москві В 1920-х роках. Справжнім тріумфом став виступ організованого Утьосовим естрадного ансамблю «Теа-джаз» у 1929 році. Утьосов був у спектаклі одночасно диригентом, конферансьє, танцював, співав, грав на скрипці та читав вірші. Цей ансамбль проіснував майже 50 років під керівництвом Леоніда Утьосова, рідкісного та­лановитого організатора, а також завдяки творчому єднанню та дружбі всіх учасників колективу. Кожен із них був солістом, спів­автором виконуваних творів.

Один зі спектаклів ліг в основу найпопулярнішого кінофільму 1930-х років «Веселі хлоп'ята». Цей фільм отримав престижний приз на кінофестивалі в Італії.



6. Слухання пісні Р. Паулса «Маестро» у виконанні А. Пугачової.

а) Виступ учня-«музикознавця» (Латвія).



Раймонд Паулс — латвійський композитор і піаніст, чия твор­чість широко відома й популярна на його батьківщині та за її ме­жами.

Він — ініціатор започаткування пісенного фестивалю молодих виконавців у Юрмалі, відомий політичний діяч у своїй країні.

Народився Раймонд Паулс у Ризі, столиці Латвії, у родині склодува. Займатися музикою почав із трьох років — у дитсад­ку, музичній шкоді, потім у Латвійській консерваторії. Тривалий час Р. Паулс виступав як піаніст у різних естрадних оркестрах. Популярність йому як композитору принесла пісня «Листя жов­те» (1976 р.), яку ви вже розучували. Композитор написав багато пісень, що відразу ставали хітами, для відомих естрадних співа­ків — Валерія Леонтьєва, Лаймц Вайкуле та інших, а також ство­рив музику для ряду спектаклів, теле- й кінофільмів.

Особлива сторінка— співпраця з Аллою Пугачовою. Для неї композитор написав пісні «Маэстро», «Старинные часы», «Миллион алых роз», «Без меня».

Послухаймо пісню Р. Паулса «Маестро» у виконанні Алли Пу­гачової.

б) Слухання пісні. «Маестро».

— Що хотіли сказати своєю піснею композитор та відома спі­вачка?

—Що вам відомо про творчий шлях співачки?



7. Виступ учня-«музикознавця» із Росії.

Я хочу розповісти вам про співачку й композитора, творча діяльність якої відзначена державною нагородою — орденом «За заслуги перед Отечеством», мегазірку російської естради, улюблену виконавицю Росії та інших країн - Аллу Пугачову.

Народилася Алла Пугачова у Москві в 1949 році. За освітою вона хоровий диригент і театральний режисер.

Почала співати в липецькому вокально-інструментальном ансамблі «Москвичи», далі — в оркестрі під керівництвом Олег Лундстрема та ансамблі «Веселые ребята».

Перші великі перемоги:


  • 1974р.— лауреат Всесоюзного, конкурсу артистів естради;

  • 1975р.— «Гран-Прі» на міжнародному Конкурсі «Золотий Орфей» за пісню «Арлекіно»;

1978р.— «Все могут короли» на Сопотському фестивалі в Польщі (найвища нагорода).

Багаторічна творча співпраця з Раймондом Паулсом принесла їй великий успіх. Яскраві концертні програми «Монологи співачки», «Прийшла и говорю », «Різдвяні зустрічі», чудові кінофільм за участю Алли Пугачової — результат співпраці талановитої співачки й композитора Р. Паулса.

Алла Пугачова — автор багатьох пісень, які виконувала й вона сама, й інші естрадні співаки.

Діапазон образів у піснях Пугачової дуже широкий — від драматичних до жартівливих. Вона чудово виконує і поп-, і рок- і фольк музику. Улюблена тема співачки — жіноча доля з її радощами й печаллю, розлуками та зустрічами, надіями та сподіваннями. Кожна

пісня у її виконанні — це витвір мистецтва, спосіб самовираження й спілкування з людьми.

— Які пісні Р. Паулса та співачки А. Пугачової ви можете зга­дати? (Відповіді учнів.)



8. Слухання «Пісні про друга» з кінофільму «Вертикаль».

Учитель. Зараз прозвучить дуже відома пісня, ви, напевно, не раз чули її у виконанні різних співаків і навіть у мультфільмі «Ну, Постривай!». Це «Пісня про друга», її написав В. Висоцький до кі­нофільму «Вертикаль», що вийшов на екрани в 1967 році та набув неабиякої популярності, а сам В. Висоцький став відомим як кіно­актор. Загалом він зіграв 28 ролей у кіно. (Звучить «Пісня про друга».)

Який варіант для розучування ви оберете російський чи український?

Если друг оказался вдруг ,

И не друг, и не враг, а так...

Если сразу не разберешь,

Плох он или хорош,—

Парня в горы тяни — рискни,

Не бросай одного его,

Пусть он в связке одной с тобой

Там поймешь, кто такой.


  • Які почуття викликає у вас ця пісня?

  • Що в ній оспівано? '

  • Як розкрито її образний зміст? _

  • Розучіть перший куплет пісні з опорою на нотний запис.

9. Підсумок уроку

а) Запитання до учнів.



  1. Як ви ставитеся до творчості композиторів, чиї твори про­звучали на уроці, та їхніх виконавців?

  2. Як ви вважаєте, кого ще можна назвати «грандом росій­ської естради » ? Обґрунтуйте свою думку.

  3. Що вас найбільше приваблюй в образному змісті та звучанні останніх зразків російської естради й чому?

  4. Пісні яких російських естрадних композиторів та виконавців не залишають вас байдужими й чому?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику у виконанні зірок російської естради.



11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Маестро» Р. Паулса або «Пісні про друга» В. Висоцького.

УРОК 13

Тема. Авторська пісня В. Висоцького, Б. Окуджави.

Мета. Визначити особливості авторської пісні. Розкрити роль В. Висоцького, Б. Окуджави в розвитку «бардівської» пісні.. Розвивати вміння аналізувати образний зміст і звучання авторської, легкої музики. З'ясувати значення понять «авторська пісня», «бард». Формувати інтерес до авторської пісні, творчості В. Висоцького, Б. Окуджави. Виховувати вірність у дружбі, любові, повагу до жінок. ,

Музичний матеріал: В. Висоцький. «Я не люблю» (слухання), «Пісня про друга» (виконання); Б. Окуджава, «Надії крихітний оркестрик», «Ваше Величносте, Жінко» (слухання); А. Лепін. «Візьми гітару», «Синя хустина» у виконанні К. Шульженко (слухання);

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів В. Висоцького, Б. Окуджави, А. Лепіна, К. Шульженко, підручник «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне ми­стецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні Р. Паулса «Маестро» у виконанні А. Пугачової.



2.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Якими є характер, образний зміст пісні «Маестро»? Що хотіли сказати своєю піснею композитор Р. Паулс та співачка А. Пугачова?

  • У чому полягає творча співпраця композитора Р. Паулса з мегазіркою російської естради А. Пугачовою?

  • Що ви можете розповісти про творчу діяльність та співпрацю видатних представників російської естради середини XX ст.Дунаєвського та Л. Утьосова?

  • У яких містах України вони народились, жили певний час?

- У чому ви вбачаєте зв'язок популярної музики (пісень) із кіномистецтвом?

3.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми побуваємо в уявних музеях авторської пісні (Моск­ва) та в музеї К. Шульженко (Харків). У нашій уявній подорожі нам допоможуть музикознавці- екскурсоводи (називає імена учнів, які будуть знайомити з уявними музеями).



4. Розповідь про історію виникнення авторської пісні.

Музикознавець-екскурсовод. У другій половині 50-х — на початку 60-х років XX ст. на теренах Радянського Союзу вголос заявляє про себе нове культурне явище — авторська пісня. Його творці — «поети-співці», автори віршів і музики пісень, які вони самі й виконували, як правило, під акомпанемент гітари. Це були Окуджава, Н. Матвєєва, О. Городницький, Ю. Візбор, В. Висо­кий, Ю. Кукін та багато інших. Спочатку ці пісні звучали, в дружніх компаніях, у туристичих походах та в геологічних експедиціях, створюючи неповторну довірливу атмосферу. Із часом деякі з авторів пісень почали виступати з концертами.

Їхній популярності найбільше сприяли магнітофонні записи, що були зроблені під час публічних та домашніх виступів. Ці пісні почала співати вся країна; створювалися клуби самодіяльної пісні, проводилися численні зльоти й фестивалі.

Із часом ці пісні почали лунати на радіостанції «Юність» у передачі «Барди й менестрелі», а на сторінках однойменного журналу вперше було використано словосполучення «авторська пісня», яке належить журналістці Аллі Герберт.

Учитель. Кого ж називають бардами?

Бардами називають тихі людей, які пишуть пісні і самі їх виконують, акомпануючи собі на гітарі.

Звернімося до словника

Бард(від кельт.bard — співець) — народний поет-співець у стародавніх кельтів, який складав і під акомпанемент арфи виконував пісні, оспівуючи героїв та їхні подвиги. Згодом барди ста­ли, головним чином в Ірландії, Уельсі й Шотландії, професійними поетами. У середньовічній Англії та Франції музикантів, потішників, декламаторів і поетів при дворах знатних феодалів називали менестрелями.

Якщо говорити про авторську пісню, то в першу чергу треба згадати про Булата Окуджаву й Володимира Висоцького. Вони на віки пов'язані невидимою, нерозривною ниткою — музикою авторською піснею.

Кожний із них шанобливо вклонявся таланту неповторності. Тому не дивно, що В. Висоцький уважав Б. Окуджаву своїм учителем, присвятивши йому «Песню о Правде и Лжи». Б. Окуджава у свою чергу написав «Пісню про Висоцького».

5. Слухання пісень Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик»та «Ваше Величносте, Жінко».


  • У чому полягають особливості цих пісень?

  • Яке враження справили на вас що­йно прослухані пісні барда-співака?

  • Якою є тематика його пісень?

(У своїх піснях поет розкриває простіістини: кохання, віру, дружбу, братер­ство, вірність, милосердя.)

Його вірші та пісні мають особливу магію, яка буденне перетворює на каз­кове. Про свої пісні Б. Окуджава писав: «Темабагатьох моїхпісень, віршів —кохання. Я вирішив оспівати жінку як святиню,стати перед нею на коліна» (про пісню «Ваше Величносте,Жінко»).



  • У чому полягає феномен Б. Окуджави та В. Висоцького в авторській пісні?

  • Що ви можете додати до слів поета Євгена Євтушенка «Висоцький виріс з Окуджави... Висоцький був нервом нашої епохи...»

6. Слухання пісні В. Висоцького «Я не люблю» та «Пісні про друга».

а) Міні-бесіда за прослуханими піснями.



  • Який образний зміст, особливості музичної мови прослуханих пісень ви можете відзначити?

  • Яка із цих пісень вам сподобалася більше?



  • Чи з'явилось у вас бажання виконати одну з пісень В. Висо­цького?

б) Виконання «Пісні про друга» В. Висоцького.

(Звернути увагу на виразність виконання, текст другого й тре­тього куплетів.)



  • Який виконавський план до пісні ви б створили?

(Організація роботи в групах щодо варіантів виконання пісні.)

в) Інформація про історію створення пісні.

«Пісня про друга» — це одна з пісень із кінофільму «Верти­каль», що вийшов на екрани в 1967 році. Фільм набув популярності саме завдяки пісням В. Висоцького, а сам Висоцький став відомим як кіноактор. Його гра та пісня про гори були настільки природними й правдивими, що альпіністи вважали співака й акто­ра «своїм», хоча він побачив гори лише за два місяці до зйомок. Во­лодимир Висоцький зіграв у кіно понад 40 ро­лей.


  1. «Слово про Висоцького» — російського поета, барда й актора (використання відеозапису).

Учень-«музикознавець» (знавець бар­дівської пісні).Володимир Висоцький наро­дився в Москві у 1938 році в родині військо­вослужбовця. Спочатку юнак обрав професію інженера-будівельника, але незабаром переду­мав і вступив до театральної студії на акторське відділення. Закінчивши навчання, він працював у Московському драматичному театрі ім. О. Пушкіна, потім — у Московському те­атрі на Таганці аж до кінця життя. Одна з найвідоміших ролей Висоцького в театрі — роль Гамлета в однойменній трагедії Шекспіра.

Яке ж місце в житті Висоцького займали пісні?

Його перші пісні з'явилися на початку 1960-х років. Інтерес до авторської пісні виник після знайомства з творчістю Була­та Окуджави, якого Володимир уважав своїм учителем. Пізніше він написав «Песню о Правде и Лжи», яку присвятив Б. Окуджаві.

Пісні в житті В. Висоцького, а їх понад 600, прийнято ділити на військові, гірські, спортивні, китайські тощо. Люди, які слуха­ли його пісні, були впевнені, що він особисто пережив усе те, про що писав. У кожній його пісні була правда життя.

Сам Висоцький так говорив про авторську пісню: «Я хочу ска­зати й завірити, що авторська пісня вимагає дуже великої робо­ти. Ця пісня весь час живе з тобою, не дає тобі спокою ні вдень, ні вночі».

Важливу роль у житті Володимира Висоцького відіграла М. Владі — його опора, надійний друг.

Одружившись із француженкою російського походження, ак­трисою Мариною Владі, Висоцький мав змогу бувати за кордоном і випустив там свої перші платівки. На батьківщині його пісні роз­повсюджувались у вигляді любительських магнітофонних запи­сів. Їх знала й співала вся країна, їх співають і досі.

Висоцький бував у Києві. У 1987 році на його честь названо один із київських бульварів.



8 У музеї Клавдії Шульженко.

а) Слово учня-«музикознавця».

Відома співачка, народна артистка Клавдія Шульженко наро­дилася в Харкові в 1906 році. Із сімнадцяти років дівчина почала працювати в драматичному театрі та виступати з піснями в клубах і наконцертних майданчиках.

Після переїзду до Ленінграда Шульженко працювала в мюзик-холі. Окрім того, вона брала участь у театральних постановах, зо­крема з Леонідом Утьосовим, а також у кінофільмах.

Якийсь час Клавдія Шульженко була солісткою джаз-оркестру, в якому виконувала пісні І. Дунаєвського та інших композиторів.

У роки війни, в 1941-1945 роках, К.Шульженко добровільно вступила до лав армії й стала солісткою фронтового джаз-ансамблю. Лише за рік Ленінградської блокади вона провела 500 кон­цертів. Тоді й з'явилася пісня «Синя хустина» («Синий платочек») — одна з найпопулярніших пісень воєнного часу.

б) Слухання пісні А. Лепіна : «Візьми гітару » у виконанні К. Шуль­женко.


  • Що характерно для образного змісту пісень, які виконува­ла співачка?

  • У чому полягають особливості творчого стилю Клавдії Шуль­женко?

  • Яка її роль у розвитку джазу?

9. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  • Що таке авторська пісня? Чи можна її вважати складовою частиною культури людства?

  • Чим відрізняється авторська пісня від розважальної естрад­ної пісні?

  • «Минуть роки — і за бардівськими голосами майбутні по­коління будуть судити про наш час, про наші біди й радо­щі, про наші жагучі проблеми та ставлення до них»,— так сказав російський бард Євген Бачурін. А як ви ставитеся до жанру авторської пісні?

  • У якому амплуа найповніше проявився талант В. Висоцько­го — актора, поета, композитора чи співака?

  • Яких сучасних бардів ви можете назвати? Які їхні пісні вам подобаються найбільше?

  • Що ви знаєте про фестивалі бардівської пісні? Чи існує у ва­шому місті клуб самодіяльної пісні?

  • Які експонати ви могли б підготувати для уявних музеїв (доповіді, репродукції, фото, колажі)?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Знаходити зразки автор­ської пісні.



11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Пісні про друга»В. Висоцького.

УРОК 14

Тема. Джерела української естради.

Мета. На прикладах українських народних пісень у ви­конанні артистів естради визначити особливості становлення української народної пісні як україн­ської естради та роль народних джерел. Познайо­мити з творчістю А. Солов'яненка, Н. Матвієнко, тріо Мареничів. Закріпити визначення поняття «аранжування». Формувати відчуття ритму, на­вички виконання бардівської та естрадної пісні, інтерес до творчості українських естрадних співа­ків. Виховувати естетичний смак та співочу культуру учнів.

Музичний матеріал: українська народна пісня «Там, де Ятрань круто в'ється» у виконанні Анатолія Солов'яненка (слу­хання); українська народна пісня «Веснянка» у виконанні Ніни Матвієнко (слухання); україн­ська народна пісня «Ой у гаю при Дунаю» у вико­нанні тріо Мареничів (слухання); В. Івасюк. «Чер­вона рута » (розучування), « Пісня буде поміж нас » у виконанні Софії Ротару (слухання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрет композитора В. Івасюка, підручни­ки «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне ми­стецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8кл. (М.К.Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні В. Висоцько­го «Я не люблю».



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Яка пісня щойно прозвучала та хто її виконував?

  • Яке власне визначення авторської пісні ви можете дати? 1

—> Яким ви уявляєте майбутнє авторської пісні?

  • Імена яких, бардів минулих епох та сучасності ви можете на­звати? • . .' .

  • Який додатковий матеріал за темою «Авторська пісня» ви підготували?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слухаючи та виконуючи різноманітні музичні твори, написа­ні професійними композиторами — сучасними або минулих епох, ви мали нагоду переконатися в тому, що джерелом професійного мистецтва є народна музична творчість. Не є винятком і естрадна, тобто популярна музика.

Композитор В. Івасюк із цього приводу говорив: «Для ме­не український фольклор —- підручник, написаний геніальним автором».

Згадаймо видатних співаків, які виконували пісні: Соломія Крушельницька, Дмитро Гнатюк...

Виконання народних пісень може бути різним — від автентич­ного до осучасненого за допомогою музичних естрадних прийомів. Сьогодні ви послухаєте три українські народні пісні у виконанні відомих співаків та спробуєте усвідомити роль і значення народної пісенної творчості у становленні української естради.

Уявіть, що нам випала честь випустити ілюстрований альма­нах «Золоті голоси України».

Вашій увазі будуть представлені проекти сторінок альманаху під заголовками:

«Український соловейко — А. Солов'яненко»;

«Ніна Матвієнко — пісенний Герой України»;

« Співоче тріо Волині»;

«Червона рута»,

4. Слухання української народноїпісні «Там, де Ятрань круто в'ється»у виконанні А. Солов'яненка.


  • Чи знайомі ви з творчістю Анато­лія Солов'яненка?

  • Чи слухали пісні у його вико­нанні?

а) Інформація знавців музики.

Музикознавець-екскурсовод.Видатний український співак, тенорАнатолій Солов'яненко народився у Донецьку, в родині шах­таря.

Анатолій з дитинства мав голос винятково красивого тембру і надзвичайно широкого діапазону. Його батьки дуже любили спі­вати й сприяли розвитку вокальних здібностей дитини.

Навчаючись у Донецькому політехнічному інституті, а потім працюючи на шахті інженером, він, як і його батьки, із задоволен­ням виступав на вечорах, оглядах, концертах. І його унікальні во­кальні здібності не залишилися не поміченими. У 1962 році після блискучого виступу на звітному концерті самодіяльності Доне­цької області в Києві Солов'яненка запросили до Київського опер­ного театру.

Анатолій Солов'яненко двічі проходив стажування в Мілан­ському театрі «Ла Скала» й, залишаючись солістом Київського театру опери і балету, брав участь у спектаклях багатьох оперних сцен світу.

У його репертуарі крім оперних партій були романси вітчизня­них і зарубіжних композиторів, а також народні пісні.

Послухайте у його виконанні одну з українських пісень «Там, де Ятрань круто в'ється».

б) Слухання пісні «Там, де Ятрань круто в'ється» (в аудіо- чи відеозапису).



  • Яке враження справила на вас ця пісня?

  • До якого жанру народних пісень вона належить?

  • Якими є образний зміст, характер пісні?

в) Особливості виконавської манери Анатолія Солов'яненка.

Учитель. Відомий український співак мав неповторний тенор

надзвичайної краси, тембру й широти діапазону.

Звернімося до словничка

Тенор(італ.tenore, від лат.teneo — тримаю) — високий чоло­вічий співацький голос.

Задушевність, щирість почуттів, емоційна схвильованість, які притаманні виконавській манері Анатолія Солов'яненка, почина­ються з рідних джерел, з народної пісні.

Співака називали «українським соловейком».

«Слухаючи Солов'яненка, я була вражена свободою і широтою звучання його прекрасного, красивого за тембром голосу, який у верхньому регістрі практично не має меж»,— писала славетна російська співачка Марія Максакова.



5. Слухання української народної пісні «Веснянка» у виконанніНіни Матвієнко.

  • Яке враження справила на вас «Веснянка» ?

  • Які почуття вона у вас викликала?

  • Що ви можете сказати про образний зміст пісні, характер її музики?

  • Чи впізнали ви, хто виконує цю пісню?

  • Що ви можете сказати про манеру виконання співачки Ні­ни Матвієнко?

Неперевершена майстриня вокального жанру. Сильний, чис­тий, народного плану голос широкого діапазону, чарівного темб­ру. її хвилюючий голос проникає у найпотаємніші куточки ду­ші.

  • Чи знайомі ви з репертуаром Ніни Матвієнко?

Репертуар Ніни Матвієнко дуже широкий: це народні пісні — ліричні, обрядові, жартівливі, пісні-баЛади, а також пісні відомих українських композиторів, зокрема С. Станковича, О. Киви, М. Скорик, І. Кириліна тощо.

  • Які пісні у виконанні співачки вам відомі?

— Чи бажали б ви їх виконати?

  • Що ви знаєте про шлях співачки до пісні, до майстерності?

Послухаймо нашого екскурсовода.

6. Інформація екскурсовода музею «Золоті голоси України».

Я хочу розповісти про видатну сучас­ну співачку, неперевершену виконавицю українських народних пісень, лауреата багатьох конкурсів і фестивалів, кавале­ра Ордена княгині Ольги III ступеня Ні­ну Матвієнко. «За вершинний пісенний талант, що пробуджує й возвеличує духо­вну силу українського народу» їй присво­єно звання «Герой України» з врученням ордена Держави.



Ніна Матвієнко була солісткою на­родного хору імені Г. Верьовки (1967 р.), а з 1968 року співпрацює з вокальним тріо«Золоті ключі».

Талант Ніни Матвієнко розкрився також в театрі та кіно. Во­на зіграла багато різних ролей, озвучила ряд теле й радіопро­грам. Найвідоміші спектаклі за участю співачки — «Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди», кінофільми «Солом'яні дзвони», «Пропала грамота» та відеофільм «Русалчин тиждень»

Успішною була співпраця Н. Матвієнко із зарубіжними арти­стами: японським танцівником Тадаші Ендо в музичному спек­таклі «Під сонцем» та американським театром LaMamaE.T.C. у Нью-Йорку (16 вистав).

Упродовж тривалого часу Ніна Матвієнко співпрацює з Наці­ональним ансамблем солістів «Київська камерата» й gроводить активну концертну діяльність по Україні та за її межами. Пісні Н. Матвієнко записані на різноманітних аудіоносіях.



7. Слухання фрагмента лісні «Ой під вишнею».

а) Запитання до учнів.



  • Чи згадали ви цю пісню та її виконавців?

  • Що ви можете розповісти про щойно почуту пісню та її ви­конавців? '

  • Які пісні з репертуару тріо Мареничів ви знаєте?

б) Слухання, виконання пісень на вибір учителя, учнів («Ой під вишнею», «Чом ти не прийшов», «Несе Галя воду»).

Учитель. Що ви можете розповісти про творчий шлях тріоМареничів?

Про це ми дізнаємося від екскурсовода.

8. Розповідь екскурсовода.

Я розповім про творчість тріо Мареничів, яскраву сторінку лі­топису українських пісень, культури. У 70-80-ті роки XX ст. це був найвідоміший гурт в Україні.

(Використання репродукцій, відеозаписів.)

Тріо Мареничів сформувалося на початку 70-х років. До нього входили Валерій Маренич, його дружи­на Антоніна та її сестра Світлана Сухорукова — росіянка за походженням. Після вдалих концертних виступів у Луцьку — перша перемога в огляді вокально-інструментальних ансамблів у Харкові та поява на телеекранах у 1976 році. Це був початок тріумфального успіху Мареничів. Репертуар тріо складали укра­їнські народні пісні, пісні народів світу, поп-шлягери. Всенародно улюблени­ми стали — «Сиджу я край віконечка»,«Посилала мене мати», «Ой у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой під вишнею», «Тиша навкруги». У 1979 році вийшов перший альбом, а на телебаченні — відеоверсія. Наслідок двадцятирічної плідної, творчої діяльності — компакт-диск Мареничів «Три топо­лі» з піснями 80-х років, що вийшов у 1998 році. У 2003 році Мареничі стали народними артистами, проте наступного року тріо роз­палося.

9. Розучування пісні «Червона рута» композитора В. Івасюка.

а) Інформація вчителя (або учця-«музикознавця»): історія напи­сання та життя пісні. , Символом української естради називають пісню «Червонарута».

Вірші «Червона рута» Володимир Івасюк написав, узявши за основу старовинну грецьку легенду про міфічну квітку та поєд­навши її з гуцульським повір'ям про те, що рута один раз на два­дцять років зацвітає червоним цвітом і приносить щастя тому, хто її знайде.

У 1970 році українське телебачення вперше транслювало но­ві пісні Івасюка «Водограй» і «Червона рута». А наступного року пісня «Червона рута» була визнана найкращою на теренах колишнього СРСР.

На заключному концерті фестивалю «Пісня року — 1971» Во­лодимир Івасюк виконав «Червону руту» разом із Василем Зінкевичем та Назарієм Яремчуком — солістами ансамблю «Смерічка».

б) Гра «Композитор».

Уявіть, що кожен із вас — композитор. Перш ніж слухати піс­ню, спробуйте створити свою мелодію на слова її приспіву. Учні демонструють варіанти мелодії на слова приспіву:

Червону руту

Не шукай вечорами,—

Ти у мене єдина,

Тільки ти, повір.,

Бо твоя врода —

То є чистая вода,

То є бистрая вода

З синіх гір.

в) Слухання пісні «Червона рута» В. Івасюка.



  • Що оспівано в цій пісні?

  • Які почуття вона у вас викликає?

г) Розучування першого куплету пісні «Червона рута» (з опороюна нотний запис).

д) Міні-інформація вчителя: С. Ротару й пісня «Червона рута».

С. Ротару була однією з перших виконавиць цієї пісні. Після

показу на телебаченні у 1971 році музичного фільму «Червона ру­та» пісня була визнана кращою піснею року, а С. Ротару стала ві­домою співачкою. Сьогодні «Червона рута» є символом України, символом української естрадної музики.



12. Підсумок уроку. .

а) Запитання до учнів.



    1. До яких жанрів народної музичної творчості належать укра­їнські народні пісні, що прозвучали сьогодні на уроці?

    2. Які з виконавців народної пісні справили на вас найбільше враження?

    3. Яка з українських народних пісень, на вашу думку, прозву­чала в автентичному виконанні, а яка має ознаки сучасної популярної пісні?

    4. Які характерні риси сучасної української популярної музи­ки найочевидніше підтверджують її походження із народ­них джерел?

    5. Яке місце у вашій родині займають українські народні піс­ні? Чи слухаєте ви пісню «Червона рута»?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

13. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Підготувати розповідь про улюблену українську народну пісню у виконанні відомих спі­ваків.



14. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Червонарута» В. Івасюка або «Веснянки» — української народної пісні.


УРОК 15

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка