Урок 1 Епіграф до уроку: «У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не зале­жить від нього!»



Сторінка7/11
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Шекспірівська трагедія в балеті С. Прокоф'єва.

Мета. На прикладі фрагментів із балету «Ромео і Джульєтта» («Танець лицарів», «Танець дівчат з лілі­ями») С. Прокоф'єва познайомити учнів зі спосо­бами втілення вагнерівської системи лейтмотивів у балетній музиці. Закріпити визначення понять «лібрето», «балет», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку», «лейтмо­тив». Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори після уважного їх прослуховування. Удо­сконалювати навички емоційного виконання піс­ні. Формувати інтерес до балетної музики, твор­чості С. Прокоф'єва, М. Катричка. Виховувати слухацьку та виконавську культуру учнів.

Музичний матеріал: С. Прокоф'єв. Фрагменти «Танець лицарів», «Та­нець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» (слухання); М. Катричко. «Хуртовина» (розу­чування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів С. Прокоф'єва, М. Ка­тричка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В.. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні М. Катричка

«Хуртовина». . -

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.


  • З якими враженнями ви прийшли сьогодні на урок? Чи зна­йшлось у них місце для симфонічної, оперної музики?

  • Про які особливості музики «Польот валькірій» ви можете розповісти?

  • Чи спробували ви втілити власні враження від музики Ваг­нера засобами вашого улюбленого виду мистецтва?

  • У чому полягає суть реформаторських ідей композитора Р. Вагнера?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми визначимо, чи відчутний в музиці інших компози­торів вплив реформаторських ідей композитора Р. Вагнера. При­кладом для розглядання стануть фрагменти з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва. Спробуємо з'ясувати, чи відчутне в них втілення вагнерівської ідеї лейтмотивів.

У попередніх класах ви вже знайомилися з різноманітними об­разами композитора Сергія Прокоф'єва.


  • Які музичні твори композитора ви можете згадати?

(Учитель виконує фрагменти із творів С. Прокоф'єва: «Попе­люшка», «Петрик і вовк», «Базіка», «Війна і мир».)

  • Що ви можете сказати про життя й творчість С. Прокоф'єва?

4. Інформація знавців музики.

Сергій Прокоф'єв — видатний композитор, диригент, народ­ний артист, лауреат багатьох премій.

Народився в с. Сонцівка (зараз с. Красне) на Донеччині в сім'ї управителя поміщицького маєтку.

Перші кроки в музиці хлопчик зробив завдяки своїй матері, яка добре грала на фортепіано й дбала про те, щоб дати синові музичну освіту.

З п'яти років Сергійко вже писав невеличкі фортепіанні твори, а в десять — створив першу оперу «Велетень», яка була поставлена в домашньому театрі силами членів родини.

У тринадцятирічному віці, за порадою професора О. Глазунова, хлопчик вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався у Лядова, Римського-Корсакова, Черепніна, Єсипової.

Творчий доробок композитора С. Прокоф'єва величезний і вра­жаючий: 8 опер («Війна і мир», «Любов до трьох апельсинів» то­що), 7 балетів («Попелюшка», «Ромео і Джульєтта», «Кам'яна квітка» та ін.), ораторії, кантати («Олександр Невський»), сонати, обробки народних пісень і романси, симфонії, симфонічна каз­ка «Петрик і вовк», фортепіанні п'єси, музика для дітей (збірник «Дитяча музика», пісня «Базіка»), музика до кінофільмів «Іван Грозний», «Олександр Невський», «Лєрмонтов» тощо.

Заснована на світових музичних традиціях, творчість С. Прокоф'єва відкрила багато нових творчих ідей, засобів та при­йомів у царстві мелодії, ритму, гармонії, тембрових сполучень.

Образи шекепірівських Ромео й Джульєтти втілено в музиці різних композиторів різних часів та країн сві­ту. На сюжет трагедії було створено 14 опер. Цікаво, що за сюжетом «Ро­мео і Джульєтта» було екранізовано 51 кінофільм. Твори Шекспіра завжди приваблювали діячів мистецтва й на­дихали їх на створення світових шедеврів.

Минулого року ви мали нагоду по­слухати прекрасну увертюру-фантазію П. Чайковського «Ромео і Джульєт­та», створену в XIX ст. Проте до Сергія Прокоф'єва ніхто з композиторів не на

важувався втілити образи закоханих на балетній сцені.

Балет був одним із перших творів, які написав композитор, по­вернувшись на батьківщину після 26 років еміграції, відірваності від рідної землі. Цей балет пройшов складним шляхом від непоро­зуміння до тріумфу геніальної музики.

Розгляньмо ілюстрацію до балету (учитель показує репро­дукцію).

Створена Прокоф'євим у 1935-1936 роках музика балету «Ро­мео і Джульєтта» здавалася спочатку дуже незвичайною, складною та непластичною. Артисти балетної трупи Ленінградського театру опери і балету, де спектакль був уперше поставлений у 1940 році, створили парафразу на шекспірівські слова: «Сумніш немає пові­сті на світі, ніж музика Прокоф'єва в балеті». Та з часом іронічне ставленця до цієї музики змінилося на цілковите захоплення як ар­тистів, так і публіки. У своїх спогадах видатна російська балерина, перша виконавиця ролі Джульєтти, Галина Уланова писала: «Спо­чатку... нам було важко створювати балет, оскільки музика здава­лася незрозумілою й незручною. Та чим більше ми в неї вслухо­вувалися, чим більше ми працювали, шукали, експериментували,тим яскравішими поставали перед нами образи, породжені му­зикою. І поступово прийшло її розуміння, поступово вона става­ла зручною для танцю, хореографічно й психологічно прозорою».

5. Слухання «Танцю лицарів» із балету «Ромео і Джульєтта»С. Прокоф'єва.


  • Який образний зміст створює музика «Танцю лицарів»?

  • Який груповий портрет змальовує музика?

«Танець лицарів» уперше звучить у І акті балету і являє собою груповий портрет — узагальнений портрет безглуздої ненависті ворогуючих родин закоханих. Тому танець має другу назву «Монтеккі і Капулетті». Тема «Танцю лицарів» неодноразово повторю­ється впродовж наступної дії балету.

  • Чи змінюється характер музики?

  • Якщо так, то який образ він розкриває?

  • Які музичні засоби виразності використав композитор для розкриття образу ворожнечі, музичних портретів ворогуючих сторін?

Образ стає виразнішим, коли в низькому регістрі звучить лейт­мотив ворожнечі.

(Згадайте лейтмотиви Р. Вагнера.)

Для танцю характерні крикливі тембри духових інструментів, дисонанси, важкі акорди, енергійні барви (мідні духові, ритмічно загострена стрибкоподібна мелодія).

6. Слухання фрагмента «Танець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва.

«Танець дівчат із ліліями» з III акту — це привітання дівчата­ми Джульєтти, нареченої під її вікнами. Він звучить у той момент дії, коли ще ніхто не знає про удавану загибель Джульєтти, і ви­конує роль драматичного контрасту. Танець своєрідний обережно-вкрадливими (ніби кроки навшпиньках) інтонаціями, що чергу­ються в ньому зі стрімкими мелодійними злетами, і це створює враження ніжності, легкості та прозорості.



  • Яку роль у балеті відіграє « Танець дівчат із ліліями » ?

  • У чому полягає образний зміст, характер музики танцю?

  • Які інструменти домінують у звучанні?

7. Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас — диригент. Яким із танців ви хотіли б диригувати?



  • Згадайте композиторів, які зверталися до трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

8. Розучування пісні «Хуртовина» М. Катричка.

а) Вступне слово вчителя.

Пісня «Хуртовина» на вірші Миколи Сингаївського продов­жує і доповнює тему кохання, відкриту на цьому уроці балетом С. Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта». Автор пісні — сучасний укра­їнський композитор з Київщини, лауреат всеукраїнських фести­валів та конкурсів Михайло Катричко. У його творчій скарбниці 200 різнопланових пісень для сучасної естради. Виконавці його творів — Раїса Кириченко, Микола Гнатюк, Віктор Шпортько, Іван Попович та інші.

б) Слухання пісні «Хуртовина».

Небо вітром закружляло, гори снігу намело.

Ще такого не бувало, та кохання нас звело.

Хуртовина — сніг небесного крила,

ти серця нам освятила, а стежок не замела!



  • Якою ви уявляєте хуртовину як композитор? ,

  • Якою ви уявляєте хуртовину як художник?

  • Якими є особливості образного змісту та характеру музики цієї пісні?

в) Розучування першого куплету пісні.

Зверніть увагу на відмінності мелодичної та ритмічної сторін пісні, манеру виконання заспіву й приспіву.



9. Гра «Згадайте пісню».

Згадайте пісні схожого образного змісту та виконайте їх.



10. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  1. Яке враження справила на вас музика уроку?

  2. У чому полягають особливості драматургії балету С. Про­коф'єва?

  3. Чи відчутний в музиці балету вплив вагнерівської системи лейтмотивів?

  4. Чи розкрила музика С. Прокоф'єва глибину шекспірівської трагедії?

  5. Про балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва .гово­рили, що він є істинним «перекладом Щекспіра на мову руху».

Відома російська балерина Галица Уланова зазначала: «Му­зика Прокоф'єва зливалася із Шекспіром. При всій новиз­ні й сучасності звучання дивовижна відповідність балету Прокоф'єва трагедії ІПекспіра — ось у чому причина успіху цієї вистави».

— Який висновок щодо музики балету можете зробити ви?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

11. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику,в якій розкривається тема кохання.



12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Танцю лицарів»С. Прокоф'єва.

УРОК 20

Тема. На хвилях казки, гармонії, кохання.

Мета. Поглибити знання учнів про творчість М. Рим­ського-Корсакова, розкрити особливості симфо­нічної сюїти «Шехеразада». Закріпити визна­чення понять «симфонічна сюїта», «музичний образ». Удосконалювати вокально-хорові навич­ки та вміння виразного виконання пісні. Форму­вати музичний смак учнів, потяг до прекрасно­го, інтерес до творчості М. Римського-Корсакова, М. Катричка. Виховувати почуття любові до жит­тя, людини.

Музичний матеріал: М. Римський-Корсаков. Фрагменти із симфоніч­ної сюїти

«Шехеразада» (слухання); М. Катричко. «Хуртовина» (розучування).



Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів М. Римського-Корсакова, М. Катричка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. 0. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні М. Катричка «Хуртовина».



2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.

Наш урок присвячений музиці неперевершеного «музичного казкаря» та майстра музичного морського пейзажу, російського композитора Миколи Римського-Корсакова.

Розгляньте чудовий портрет композитора роботи художника В. Сєрова.


  • Як зобразив композитора В. Сєров?

  • Як ви думаєте, над нотами якого зі своїх творів він замис­лився?

  • Згадайте музичні твори композитора, що звучали на уроках упродовж попередніх років.

(У разі потреби вчитель демонструє фрагменти музичних тво­рів М. Римського-Корсакова — «Снігуронька», «Садко» тощо.)

Відомо, що композитор написав книгу «Літопис мого музично­го життя» — спогади про своє життя і творчий шлях. Якщо ви її не читали, обов'язково зробіть це при нагоді. А зараз я пропоную вам скласти усний літопис життя М. Римського-Корсакова. Цю ро­боту ми будемо виконувати в групах, які можна назвати «Сюїта», «Шехеразада», «Шахріяр»„якщо ви, звісно, не заперечуєте. Кож­на група отримає асоціативний ряд слів і спробує виконати це зав­дання.

Асоціативний ряд слів для кожної групи.

«Шахріяр» «Шехеразада»

м. Тихвін, 1844 Сюїта

кліпер «Алмаз» Шехеразада консерваторія Марина

Петербург «1000+ 1 ніч»

педагог Айвазовський

диригент 33 богатирі
«Сюїта»

15 опер «Садко»

«Снігуронька»

симфонії

сюїти

романс


(Учитель роздає аркуші для творчої роботи; після виконання завдання від кожної групи виступають музикознавці; учитель ро­бить висновки з виступів і оголошує тему уроку.)

4 Повідомлення музикознавців про життя й творчістькомпозитора М. Римського-Корсакова.

М. Римський-Корсаков (1844-1908) — відомий російський композитор, диригент, педагог-учений. Народився в м. Тихвіні Новгородської губернії.

Музичні здібності хлопчика виявилися дуже рано. Із шести років він почав учитися грати на фортепіано. Закінчив Морський корпус і здійснив трирічну кругосвітню подорож на кліпері «Ал­маз». Але музика перемогла. Римський-Корсаков повністю при­свячує себе музичній творчості: пише музичні твори, виступає як диригент, критик, викладає у Петербурзькій консерваторії.

Творчість М. Римського-Корсакова охоплює різноманітні жан­ри: 15 опер («Снігуронька», «Садко», «Казка про царя Салтана», «Золотий півник» та ін.), симфонії, увертюри, симфонічні сюї­ти («Антар», «Шехеразада», «Іспанське капричіо»), 80 романсів, збірки російських народних пісень, підручники з гармонії, оркестровки, книга спогадів «Літопис мого музичного життя».

5. Слухання фрагментів із симфонічної сюїти «Шехеразада»

М. Римського-Корсакова.


  • Який літературний твір надихнув композитора на створен­ня цієї сюїти?

(Відповіді учнів можна доповнити, зачитавши їм фрагмен­ти арабської казки «Тисяча і одна ніч». Доречними будуть і слова композитора М. Римського-Корсакова із його книги «Літопис мого музичного життя»: «Програмою, якою я керувався під час створен­ня "Шехеразади", були окремі, не пов'язані один з одним, епізоди й картини з "Тисячі і однієї ночі", розкидані по всіх частинах сюї­ти: "Море і корабель Синдбада", "Фантастична оповідь Календера-царевича", "Царевич і Царівна", "Багдадське свято і корабель, що розбивається об скелю з мідним вершником"».)

  • Якими є особливості образного змісту та будови сюїти?



  • Як у музиці розкрито тему царя Шахріяра? (Ш частина, «Ца­ревич і Царівна»).

Грізній і могутній за характером темі султана Шахріяра у всту­пі протиставлена мрійлива й витончено гнучка, як східний орна­мент, тема Шехеразади, яку виконує скрипка-соло. — Як музика відтворює образ мудрої Шехеразади?

  • Розгляньте репродукції. Як вони роз­кривають характер героїв?

  • Які інструменти домінують при роз­критті цих образів?

Як композитор відтворив образ моря?

Образ моря у всій величі та безмежній широті розкривається у II частині сюїти «Море і корабель Синдбада».

Це море зовсім інакше, ніж море з опе­ри «Садко», величаве й спокійне, змальова­не холодними та похмурими фарбами темб­рових сполучень оркестру.

У сюїті характер звучання музики змі­нюється так, як змінюється море.

Мелодія, яка була величавою й спокій­ною, наповнюється шаленою силою струн­них інструментів, їх змінюють «тяжкозвучні» мідні духові, а по­тім і весь оркестр. Але далі все змінюється. Світла мелодія, м'який супровід (немов перекочування хвиль) і прозоре звучання соло флейти, гобоя, скрипок. Море знову спокійне.


  • Чому композиторам. Римського-Корсакова називають «Айвазовським у музиці» ?

  • Передайте свої враження від «Шехеразади» в малюнках.

6. Розучування пісні композитора Михайла Катричка «Хуртовина» (другого куплету).

  • Зверніть увагу на інтонаційні особливості, текст пісні та ви­разність виконання.

  • Якими є образний зміст, характер музики цієї піст?

  • У чому полягають особливості її музичної мови?

  • Чим відрізняється заспів від приспіву?

  • Який власний виконавський план пісні ви можете при­думати?

  • На яку частину пісні припадає кульмінація?

7. Гра «Моя пісня».

Згадайте пісні, що схожі своїм образним змістом із піснею «Хуртовина», та виконайте їх.



8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  • Який із музичних образів сюїти справив на вас найсильніше враження й чому?

  • Які засоби виразності використав композитор задля звучан­ня основних музичних тем фрагментів сюїти?

  • Чому композитора М. Римського-Корсакова називають «Айвазовським у музиці»?

  • Чи є серед ваших улюблених творів програмна симфонічна музика?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. За допомогою засобів улюб­леного виду мистецтва передати образний зміст сюїти (ніч, море, Синбад, Шехеразада).



10.Вихідучнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Хуртовина» М. Катричка.

УРОК 21

Тема. Контрасти життя в музиці.

Мета. На прикладі фрагментів симфонічних фресок по­знайомити учнів із творчістю сучасного україн­ського композитора Л. Грабовського. Розвивати вміння інтерпретувати звучання контрастних за змістом творів. З'ясувати значення понять «апо­каліпсична тема в мистецтві», «сюїта». Удоско­налювати вокально-хорові навички. Формуватиінтерес до класичної музики, до творчості Л. Гра­бовського, І. Білозора. Виховувати слухацьку ува­гу учнів, громадянські почуття, ненависть до вій­ни, любов до життя.

Музичний матеріал: Л. Грабовський. Симфонічні фрески (фрагмен­ти) — слухання; І. Білозір. «Ласкаво просимо» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-щумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Л. Грабовського, І. Білозора, репродукції із серії картин худож­ника Б. Пророкова «Це не повинно повторитись» (1961 р.), підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні І. Білозора «Ласкаво просимо».



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Якій музиці був присвячений наш попередній урок?

(У разі потреби звучать фрагменти із сюїти «Шехеразада».)

  • Які з музичних образів сюїти «Шехеразада» справили на вас ^найяскравіше враження? '

  • Яку музичну характеристику улюбленому фрагменту із сю­їти ви можете дати?

  • У якому із видів мистецтва ви відобразили б свої враження від музики сюїти «Шехеразада»?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогоднішній день народжує нові підходи в мистецтві до жит­тя, до його глобальних проблем. Власне бачення руйнівних сил війни розкрили у своїх творах російський художник Б. Пророков та український композитор Л. Грабовський. Саме звернення до те­ми війни зробило композитора першовідкривачем апокаліпсичної теми в українській музиці.

Створюючи за малюнками Бориса Пророкова свої «Симфонічні фрески», композитор відтворює їхній образний зміст за допомогою оригінальних засобів музичної виразності.

У чому полягають особливості розкриття образного змісту «Симфонічних фресок» Л. Грабовського? У чому полягає но­вий підхід композитора Л. Грабовського до засобів музичної ви­разності? На ці запитання ми спробуємо відповісти на нашому уроці.

А зараз послухаймо музикознавців.

4. Виступ музикознавця.

Леонід Грабовський, видатний український композитор, пе­дагог, музичний діяч, народився у І935 році в родині музикантів (скрипаля та співачки) у Києві. З п'яти років хлопчик навчався _в музичній школі. Заняття музикою перервала війна. Після її за­кінчення Леонід, студент Київської консерваторії, навчався в кла­сі Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського. Пізніше Леонід Гра­бовський став викладачем цієї консерваторії.

Творчий стиль Грабовського формувався під впливом творчості композиторів різних країн. Він разом із композиторами В. Губою, І. Карабицем, Є. Станковичем створив групу «Київський аван­гард».

У 1990 році Леонід Грабовський виїхав до США, де проживає й досі. Причиною від'їзду, за його словами, було прагнення гли­бокого вивчення електронної та комп'ютерної музики, що досягла там на той час широкого розвитку. Задуми своїх нових творів Гра­бовський пов'язує з новітніми комп'ютерними музичними техно­логіями.

У наш час твори Л. Грабовського найчастіше виконують молоді україн­ські та зарубіжні музиканти.

Його творчий доробок складають одноактні опери «Ведмідь» та «Весіль­на пропозиція» за творами А. Чехова, вокально-симфонічні, камерні, інстру­ментальні, вокально-інструментальні, хорові твори, музика для художніх, науково-популярних, мультиплікацій­них фільмів і театральних вистав.

5. Уявна екскурсія до Художнього музею українського живопису.

Уявіть, що ми з вами перебуваємо в Художньому музеї україн­ського живопису. Розгляньте репродукції із серії картин худож­ника Б. Пророкова «Це не повинно повторитись» (1961 р.).



  • Що зобразив художник у своїх картинах?

  • Як митець передав почуття людей?

  • Як ви думаєте, якою має бути музика за цими картинами?

  • Який жанр музичного мистецтва ви обрали б для того, щоб передати біль людей та свої почуття?

Слід сказати, що картини російського художника Б. Пророко­ва із серії «Це не повинно повторитись», яка розкриває тему найжахливішої в історії людства Другої світової війни, атомних бом­бардувань японських міст Хіросіми та Нагасакі, глибоко вразили композитора Л. Грабовського. Саме під їхнім впливом у 1961 році з'явилися «Симфонічні фрески».

б. Слухання фрагментів твору Л. Грабовського «Симфонічні фрески».

а) Слово вчителя.

За формою «Симфонічні фрески» є сюїтою із семи частин: «Ав­торська передмова», «Тривога», «Наліт», «У руїнах», «Мати», «Хіросіма» та «Прокльон катам». Кожна із них містить у собі пев­ний музичний образ, на зразок імпресіоністичних музичних зама­льовок, створений переважно зображальними й тембровими засо­бами.

Проте «Фрески» — це не суто ілюстративний твір. Сюїті при­таманна чітка послідовність частин, а також тематичний і дра­матургічний зв'язок між ними. Вони вражають схвильованістю, пристрасністю, гнівом і протестом автора проти насилля та війни.

У музиці «Симфонічні фрески» звучить гнівний голос Грабов­ського: «Ні — війні! Це не повинно повторитись!».

б) Слухання «Симфонічних фресок» Л. Грабовського.



  • Які почуття викликала у вас музика фресок?

  • Як композитор передав трагізм, біль людей у своєму творі?

  • Чи вдалося, Л. Грабовському розкрити образи, утілені ху­дожником?

  • Як музика підкреслює трагізм, відображений у малюнках?

7. Розучування пісні І. Білозіра «Ласкаво просимо».

а) Слово вчителя.

Сьогодні ми познайомимося з піснею композитора Ігоря Біло­зіра «Ласкаво просимо».

Автор пісні Ігор Білозір — відомий український композитор, організатор і керівник гурту та музично-мистецького центру «Ва­тра». Він — автор музики до театральних вистав та інструменталь­них творів..

Слухаючи чи співаючи пісні І. Білозіра, важко собі уявити, що його вже немає серед живих. У 2000 році талановитий львів'янин трагічно загинув.

У день його поховання відома українська естрадна співачка Руслана Лижичко, якій він пророкував зіркове майбутнє, написа­ла йому листа: «Я пишу листа до Ігоря Білозіра. Я не вірю в смерть. Ти зробив надто багато, щоб тебе не стало*. Я повернулася до Льво­ва й хотіла тебе провідати, але було пізно. Одного разу Ти відстояв мене і моє ім'я, відкривши тим самим мені дорогу у Світ Музики. Якби я була поруч у той страшний вечір, я б теж Тебе відстояла. Я знаю, що цей лист Ти обов'язково прочитаєш, тому кажу: "Нетільки "Світлицю", а й усі твої чудові пісні я обов'язково заспіваю і пропоную Оксані Білозір зробити концерт на Твою пам'ять... Ми тебе ніколи не забудемо!».

Тож давайте, віддаючи шану композитору, розучимо цю піс­ню. Але перш за все уявіть, що кожен із вас — композитор, і ство­ріть свою мелодію на слова приспіву та порівняйте її з композитор­ською;

б) Гра «Композитор».

в) Слухання пісні «Ласкаво просимо» І. Білозіра.

г) Аналіз інтерпретації.



  • Які риси, притаманні українському народу, розкрито в пісні?

д) Розучування першого куплету пісні - «Ласкаво просимо» І. Бі­лозіра.

  • У чому полягають особливості виконання першого куп­лету?

8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



    • Яке враження справила на вас музика композитора Л. Гра­бовського та картини художника Б. Пророкова?

    • Картини якого художника ви взяли б для розкриття апока­ліпсичної теми? Який жанр музичного мистецтва для цього б використали — вокальний, симфонічний чи оперний?

    • У чому полягає новаторство композитора Л. Грабовського у використанні засобів музичної виразності для розкриття образного змісту музики?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музичні твори, у яких розкрито апокаліпсичну тему.



10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Ласкаво просимо» І. Білозіра.
УРОК 22

Епіграф до уроку:

«У моїй голові стільки мелодій, що не вистачить і ста років, щоб записати їх усі на папері».



Дж. Гершвін

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка