Урок 1 Епіграф до уроку: «У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не зале­жить від нього!»



Сторінка8/11
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Зародження симфоджазу.

Мета. Розширити знайомство учнів із творчістю Дж. Гершвіна на прикладі «Рапсодії у стилі блюз». Учити висловлювати свої особисті думки та вра­ження щодо будови, звучання й образного змісту музичних творів, знаходити асоціативні анало­ги в інших видах мистецтва. З'ясувати значення понять «симфоджаз», «джаз», «блюз», «рапсо­дія». Удосконалювати вокально-хорові навички та вміння виявляти головне в змісті й звучанні музичного твору. Формувати інтерес до творчості Дж. Гершвіна, І. Білозіра. Виховувати естетич­ний смак учнів.

Музичний матеріал: Дж. Гершвін. «Рапсодія у стилі блюз» (слухання);І. Білозір. «Ласкаво просимо» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми;.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Дж. Гершвіна, І. Бі­лозіра, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання прелюдії «Рапсодії у стилі блюз» Дж. Гершвіна.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

— На який лад налаштувала вас музика прелюдії уроку, тобто музика, під яку ви заходили до класу (кабінету)?

Організація роботи в групах («Джаз», «Апокаліпсис», «Рап­содія»).

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Наш урок присвячений розв'язанню таких проблем:

— З'ясувати, до якого стилю належить музичний твір.

; Визначити, які два напрямки музики «зустрілися» в одно­му творі.

Розв'язувати ці проблеми ми будемо за допомогою «Рапсодії у стилі блюз» композитора Джорджа Гершвіна.

Налаштуватися на творчу роботу спробуємо разом із піснею «Ласкаво просимо» композитора І. Білозіра.



4. Розучування пісні «Ласкаво просимо» (другого й третьогокуплетів) композитора І. Білозіра.

При розучуванні слід звернути увагу на образний зміст купле­тів, особливості виконання приспіву й використати різні форми роботи (ланцюжком, індивідуально, хором).

Пісню ми з. вами вивчили, тож тепер можемо вирушати до «Рапсодії у стилі блюз» Дж. Гершвіна.

5. Гра «Подорож» (уявна подорож До Америки).

Уявіть, що ми з вами в. Америці біля афіш концерту одного з прекрасних концертних залів. Розгляньте афішу до «Рапсодії у стилі блюз».

А тепер, як завжди, слухаємо на­ших музикознавців.

6. Міні-повідомленнямузикознавця.

Ідею написання симфонічного тво­ру у джазовому стилі «Американ­ську рапсодію» — Гершвіну підказав «король джазу» Пол Вайтмен.

Успіх першого виконання рап­содії був приголомшливий. Її оригі­нальність та яскравість підкорила найсуворіших критиків симфонічної музичної класики. Було започаткова­но новий напрям симфонічної музики — симфоджаз.



7. Слухання «Рапсодії у стилі блюз» Дж. Гершвіна.

Уявіть, що ми в прекрасній залі «Корнегі-хол» і слухаємо чу­дову музику Дж. Гершвіна.



  • Якими є образний зміст, особливості її звучання?

  • У чому полягає композиційна новизна твору Дж. Герш­віна?

  • Який характер передають основні чотири теми?

—Який новий напрямок симфонічної музики започаткувала «Рапсодія у стилі блюз» Дж. Гершвіна?

— Чому саме так названо цей музичний твір? Що ви знаєте про життя й творчість композитора Дж. Герш­віна? Про це нам розкажуть «екскурсоводи-музикознавці» музею Дж. Гершвіна.



8. Уявна екскурсія до музею Джорджа Гершвіна.

Екскурсовод-музикознавець. Джордж Гершвін (1899- 1937) — американський композитор, піаніст, творець першої аме­риканської опери.

Народився майбутній митець у бідному районі Нью-Йорка в ба­гатодітній сім'ї емігранта з Росії.

Із шести років, забувши про дитячі ігри, хлопчик самотуж­ки навчався грати на фортепіано. У чотирнадцятирічному віці Джордж почав працювати в нотній крамниці та займатися музич­ною творчістю.

Маючи унікальний музичний слух, чудову пам'ять, терпіння й наполегливість, юнак із «вихованця нью-йоркських негрів», без спеціальної освіти став блискучим піаністом-віртуозом та відомим композитором.

Серед його доробку — опера «Поргі і Бесс», музичні комедії, рапсодії (найвідоміші — «Рапсодія в блюзових тонах», «Друга рапсодія»), «Кубинська увертюра», «Концерт для фортепіано з ор­кестром», преЛюдії, танцювальні п'єси, понад 300 пісень, музика до вистав і кінофільмів (понад 40) та інші.

У його творах відчувається вплив джазової музики (інтона­ції, ритми). В історію американської музики Гершвін увійшов якавтор першої американської опери («Поргі і Бесс»), засновник но­вого стилю музики— симфоджаз.

За своє коротке життя (прожив усього 39 років) Дж. Гершвін Зумів вивести американську музику у світовий музичний простір.



9. Відвідини творчої майстерні музею Джорджа Гершвіна.

Екскурсовод. Послухайте слова композитора Дж. Гершвіна: «У моїй голові стільки мелодій, що не вистачить і ста років, щоб записати їх усі на папері».

Уявіть, що кожен із вас — компози­тор. Чи можуть у вашій голові під впли­вом цих слів народитися кілька цікавих мелодій? Який музичний проект ви б ство­рили у стилі симфоджазу?

(Творчі відповіді учнів.)

Після прем'єри однієї з його опер американська преса у вересні 1935 ро­ку із захопленням писала: «Це наш На­ціональний шедевр», «Гершвін своєю оперою зробив для рівноправності чор­ношкірих більше, ніж найбагатослівніші політики за останні півстоліття».

— Як ви думаєте, про яку оперу були сказані ці слова? («Поргі і Бесс».)

10. Виконання «Колискової» з опери «Поргі і Бесс» Дж. Гершвіна.

11. Гра «Мистецтвознавці».

Уявіть, що кожен із вас — мистецтвознавець. Розглянь­те репродукцію автопортрета Дж. Гершвіна. Який висновок зі слів Дж. Гершвіна як ком­позитора і від картини як ху­дожника ви можете зробити?

Розгляньте ще одну репро­дукцію — Фрески Софії Київ­ської.


  • Як називається такий стиль?

  • Чи відомі вам музичні фрески?

  • Який композитор є їхнім автором та як вони називаються? (Л. Грабовський. «Симфонічні фрески»).

  • Яку тему розкрито в музиці «Симфонічні фрески»? (Зву­чить фрагмент «Симфонічних фресок».).

  • Твори якого художника сприяли написанню цього твору?

12. Підсумок уроку.

а) Бліц-відповідь. Гра «Музикознавець» (технології «Мікрофон», «Дай швидку коротку відповідь»).



    • Рапсодія — це...

    • Артор рапсодії (якої країни)—...

    • Блюз — це...

    • Джаз — це...

    • Відомий виконавець джазу — ...

    • Симфоджаз — це...

б) Технологія «Мікрофон». Закінчіть речення.

      • Образний зміст і звучання «Рапсодії у стилі блюз» схвилю­вали мене тому, що...

      • На мою думку, у творі «зустрілися» два напрямки музи­ки — це... .

      • Якби я був (була) організатором виставки «Я малюю симфо­джаз», я б виставив (виставила) такі твори образотворчого мистецтва, як...

      • Я думаю, що в сучасній музичній культурі музика Дж. Гершвіна посідає...

в) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів На уроці.

13. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Познайомитися з музикою нових стилів, напрямів, жанрів. Створити свою афішу до «Рапсо­дії у стилі блюз».



14. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Рапсоди у стилі блюз» Дж. Гершвіна.


УРОК 23

Тема. Корифей неовіденської оперети Імре Кальман.

Мета. Визначити основні етапи виникнення та розвитку оперети, зосередити увагу на її значенні й попу­лярності в житті людини. На прикладі фрагментаоперети «Фіалка Монмартра» познайомити з твор­чістю Імре Кальмана. З'ясувати значення поняття «оперета» («музична комедія», «мюзикл»). Роз­вивати вміння інтерпретувати музичні твори роз­важального характеру. Удосконалювати навички емоційно виразного виконання пісні. Формува­ти інтерес до оперети, творчості Імре Кальмана та української народної пісні. Виховувати естетич­ний смак.

Музичний матеріал: І. Кальман. «Карамболіна» з II дії оперети «Фіал­кa

Монмартра» (слухання); українська народна пісня «Чом ти не прийшов» (розучування).



Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон,фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрет композитора І. Кальмана, підручни­ки «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне ми­стецтво» , 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Карамболіни» з II дії оперети «Фіалка Монмартра» І. Кальмана.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Якою з вивчених пісень ви хотіли б розпочати наш урок?

(Виконання пісні «Ласкаво просимо» І. Білозора; створення

виконавського плану пісні; конкурс на краще виконання — інди­відуально, групами (дует, тріо тощо) за бажанням учнів.)



  • Чи відрізняється музика «прелюдії» уроку від «Рапсодії у стилі блюз»?

  • Якими є образний зміст, характер звучання «Рапсодії у сти­лі блюз»?

  • Яке місце в сучасній музиці посідає творчість Дж. Герш­віна?

  • Який творчий проект (афішу до «Рапсодії у стилі блюз») ви виконали б?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оперета як жанр пройшла свій складний шлях становлення й розвитку:



  • 50-60-ті роки XX ст. — народження музичного театру оперети на паризьких бульварах (композитор Жак Оффенбах зі своїм «Орфеєм у пеклі» й танцем канкан із цієї оперети).

  • Кінець 70-х років XIX ст. — віденський етап (композитор Йо­ганн Штраус —, симфонія «Летюча миша», «Циганський ба­рон»).

  • Початок XX ст.— «неовіденська» оперета (Ф. Легар, І. Каль­ман).

Завдання нашого уроку: визначити основні етапи розвитку жанру оперети та з'ясувати, у чому полягає особливість «неовіденської» оперети І. Кальмана.

Тема нашого уроку — «Корифей "неовіденської" оперети Імре Кальман».



4. Слухання «Карамболіни» з І дії оперети «Фіалка Монмартра» Імре Кальмана.

а) Слово вчителя або музикознавця.

Імре Кальман — угорський Композитор XX ст. Народився у 1882 році в невеличкому селі на узбережжі озера Балатон — природної «перлини» Угорщини. Із десяти років він жив у Будапешті, навчаючись у гімназії, на юри­дичному факультеті університету, в музичній академії.

Першими здобутками Імре Кальмана були симфонічна поема, вокальні та інструменталь­ні твори. Але найбільше важила для компози­тора оперета (переїзд до Відня сприяв цьому).

Найвідоміші з них: «Циган-прем'єр», «Ко­ролева чардашу» («Сільва»), .«Голландочка», «Маріца», «Принце­са цирку», «Фіалка Монмартра» та інші.

На початку XX ст. Імре Кальмана називали одним із кращих представників цього жанру. Крім оперет, -він писав музичні твори різних жанрів.

Звернімося до словника Оперета (італ.operetta, буквально — маленька опера), музична комедія, мюзикл — музично-сценічна вистава розважального ха­рактеру, що поєднує у своїй

драматургії монологічне та діалогічнемовлення. Вокальну й інструментальну (оркестрову) музику, танцювальне мистецтво та естрадні прийоми.

б) Слово вчителя.

Монмартр — відома вулиця в Парижі, на якій багато студій, майстерень поетів, музикантів, композиторів.

«Фіалка Монмартра» — одна з останніх оперет Імре Кальма­на — є найзагадковішою з них. Створюючи її, композитор вико­ристав сюжет «Богеми» Анрі Мюрже. Сучасники називали Імре Кальмана «Пуччині в опереті», бо до нього італійський композитор Джакомо Пуччині вже написав однойменну оперу, а «Фіалку Монмартра» вважали оперетковим варіантом «Богеми».

Звернімося до словника



Богема — Це узагальнена, іронічна назва людей, які присвяти­ли себе творчості в різних видах мистецтва й обрали вільний спо­сіб життя, що відрізняється від унормованих суспільних відносин.

в) Слухання «Карамболіни» — фрагмента з II дії оперети «Фіал­ка Монмартра» Імре Кальмана.

Щойно ви прослухали блискучу й віртуозну «Карамболіну» у виконанні Мадлен, однієї з героїнь оперети Імре Кальмана «Фі­алка Монмартра». Ця пісня звучить на початку II дії, під час що­річного свята художників на Монмартрі в Парижі й оспівує яскра­ве та життєрадісне життя його мешканців.

-- Яку характеристику образному змісту, звучанню музики ви можете дати?

— Які риси героїні оперети вам до вподоби?


  • Придумайте власний сюжет (лібрето) для, створення опе­рети.

  • Кому з відомих композиторів ви б його запропонували?

5. Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. Яку афішу для оперети «Фіалка Монмартра» ви могли б створити?



6. Розучування української народної пісні «Чом ти не прийшов».

Повною протилежністю «Карамболіні» є українська народна пісня «Чом ти не прийшов», що зараз прозвучить. Ми будемо розу­чувати й виконувати її впродовж найближчих уроків.

а) Слухання української народної пісні «Чом ти не прийшов».


  • Які почуття викликала у вас ця пісня?

  • Що в ній оспівано?

  • Який український гурт (тріо) виконував цю пісню у своєму аранжуванні?

  • Які пісні у виконанні тріо Мареничів ви слухали та можете виконати? (Виконання та слухання за бажанням учнів.)

б) Розучування пісні «Чом ти не прийшов» (першого й другого куплетів).

При розучуванні пісні зверніть увагу на її мелодичні та ритміч­ні особливості, двоголосся.

Порівняйте образи, засоби виразності «Карамболіни» та пісні «Чом ти не прийшов».

7. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  • У чому полягають риси авторського стилю І. Кальмана, уті­лені в «Карамболіні» — фрагменті оперети «Фіалка Мон­мартра»?

  • Чи змінилося ваше ставлення до жанру оперети після уроку?

  • Хто з італійських композиторів так само використав сюжет «Богеми»?

  • Що ви знаєте про виникнення та становлення жанру опе­рети?

  • Чому Імре Кальмана називають «Пуччині в опереті», корифеєм «неовіденської» оперети?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. По можливості подивитися спектакль у театрі оперети.



10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Карамболіни» І. Кальмана.

УРОК 24

Тема. Ісаак Дунаєвський — класик радянської опе­рети.

Мета. Познайомити учнів із творчістю І. Дунаєвсько­го в жанрі оперети на прикладах «Пісні про Оде­су» та сцени знайомства з оперети «Біла акація». Поглибити знання про творчість І. Дунаєвського. З'ясувати значення поняття «оперета» («музич­на комедія», «мюзикл»). Формувати образно-асо­ціативне мислення та вокально-хорові навички, інтерес до жанру оперети й творчості І. Дунаєв­ського, української народної пісні. Виховувати естетичний смак учнів.

Музичний Матеріал: І. Дунаєвський. «Пісня про Одесу» та сцена зна­йомства з

оперети «Біла акація» (слухання); укра­їнська народна пісня «Чом ти не прийшов» (розу­чування).



Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепі­ано), темброво-шумова інструменти, магніто­фон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нот­на дошка, портрет композитора І. Дунаєвського, репродукція-фото пам'ятника в м. Одесі, підруч­ники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волоши­на, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М; К. Яскулко).
ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Карамболіни» з II дії оперети «Фіалка Монмартра» І. Кальмана.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Чому Імре Кальмана називають «Пуччині в опереті»?

  • Які риси авторського стилю І. Кальмана втілені в «Карамбо­ліні» — фрагменті оперети «Фіалка Монмартра»?

  • Як ви думаєте, чому композитора Імре Кальмана називають ще й корифеєм «неовіденеької» оперети?

  • Що ви знаєте про історію виникнення та становлення жан­ру оперети?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оперета як жанр перейшла кордони й утвердилася на росій­ській, українській сцені в 60-х роках XIX ст.

На початку XX ст. засновниками жанру радянської опере­ти стали композитори Ісаак Дунаєвський та Микола Стрельников.

У попередніх класах ви вже мали нагоду познайомитися з основ­ними подіями життєвого й творчого шляху Ісаака Дунаєвського, піснею з кінофільму «Веселі хлоп'ята» та увертюрою й пісенькою капітана із кінофільму «Діти капітана Гранта» . Ці кінофільми по­ряд з іншими фільмами («Волга-Волга», «Цирк») з музикою І. Ду­наєвського вплинули на створення перших радянських оперет — « Золота долина », « Вільний вітер », «Біла акація ».

Сьогодні ми послухаємо фрагменти останньої, свого роду «лебединої пісні» ком­позитора — оперети «Біла акація», яку за­вершив К. Молчанов.

4. Слухання «Пісні про Одесу» та сценизнайомства з оперети «Біла акація»і. Дунаєвського.


  • Чи бували ви в Одесі?

  • Розгляньте репродукцію-фото одного з пам'ятників у м. Одесі. На честь кого він установлений?

  • Якби ви були композитором, то яку б пісню написали?

Послухайте, у чому полягає сюжет оперети.

Дія оперети відбувається в Одесі. Її головні герої — моряки ки­тобійної флотилії «Салют» та мешканці міста. «Пісню про Одесу» співає в І дії одна з головних героїнь оперети Тоня Чумакова. У тій-таки дії розгортається весела й дотепна сцена невдалого знайом­ства моряків з іншою героїнею — Ларисою.



  • Яку характеристику образному змісту та звучанню фраг­ментів з оперети ви можете дати?

  • У чому полягають особливості. будови та драматургії опе­рети?

  • Порівняйте дві оперети: «Біла акація» та «Фіалка Монмар­тра»

  • Чим схожій чим відрізняються композиторські стилі І. Каль­мана й І. Дунаєвського?

  • Яка відмінність є у характері звучання фрагментів з оперет цих композиторів?

5. Робота в групах «Режисери», «Художники», «Композитори».

Творчі завдання для груп Для групи «Режисери»: уявіть, що кожен із вас — режисер міського (сільського) свята, присвяченого заснуванню вашого рід­ного міста (села). Які пісні ви включите

до святкового концерту?

Для групи «Художники»: яку афішу ви б намалювали до свя­та, присвяченого заснуванню вашого рідного міста (села)?

Для групи «Композитори»: яку пісню чи оперету ви б написали про місто чи село, у Якому проживаєте?

6. Розучування української народної пісні «Чом ти не прийшов».

При розучуванні слід звернути увагу на текст пісні, виразність виконання.

Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. У яких художніх обра­зах ви уявляєте цю пісню?



7. Підсумок уроку;

а) Запитання до учнів.



    1. Яким є ваше враження від уроку та його музики?

    2. У яких кольорах ви відтворили б музичну палітру уроку?

    3. Які ще твори І. Дунаєвського ви знаєте (пісні, музику до кі­нофільмів тощо)?

    4. У чому полягає схожість і відмінність основних рис твор­чості І. Кальмана та І. Дунаєвського (на прикладі фрагмен­тів їхніх оперет)?

Учитель. Більшість сюжетів оперет Дунаєвського були побу­довані тільки на темах сучасності, а музика відповідала стилю, ін­тонаціям та ритмам,масової молодіжної пісні. У його творах по­ряд із ліричними пісенними темами зазвучали популярні на той час пісні-марші, пісні-лозунги, пісні-плакати.

    1. Чи знайомі ви з творчістю Максима Дунаєвського — сина І. Дунаєвського? Музику до яких кінофільмів він написав? Які пісні ви можете згадати, виконати? (Виконання пісні «Кольорові сни» М. Дунаєвського.)

б) Оцінювання музично:творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Спробувати створити опере­ту про мешканців свого рідного міста, села. Обміркувати її сюжет та музику.



9.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Пісні про Одесу» і. Дунаєвського.
УРОК 25
Тема. Новаторство, авангардизм у музиці ВалентинаСильвестрова.

Мета. Поглибити знання про творчість сучасного україн­ського композитора В. Сильвестрова. Учити ана­лізувати новаторські напрями в музиці та робити

висновки щодо сучасного стану й перспектив роз­витку професійної музичної творчості. З'ясувати значення понять «авангардизм», «кітч». Розвива­ти вміння інтерпретувати музичні твори шляхом їх зіставлення. Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до творчості В. Силь­вестрова, української народної пісні. Виховувати естетичний смак.



Музичний матеріал: В. Сильвестров. «Кітч-музика» (фрагменти) — слухання;

українська народна пісня «Чом ти не прийшов» (розучування).



Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрет композитора В. Сильвестрова, ре­продукція картини художника І. Марчука «Му­зиканти», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (0. В. Волошина, А. В. Левченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. 0. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання української народ­ної пісні «Чом ти не прийшов».



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Що вплинуло на розвиток оперети у XX ст.?

  • Які оперети І. Дунаєвського ви можете назвати?

  • У чому полягає схожість і відмінність творчості І. Кальмана та І. Дунаєвського?

  • Яким ви уявляєте майбутнє жанру оперети?

— Які пісні М. Дунаєвського ви можете згадати? Які ви­конати?

Виконання пісні «Кольорові сни» М. Дунаєвського.



3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Музика наших уроків уже не раз дивувала своєю оригінальні­стю, незвичним звучанням, стилями. Серед музичних творів осо­бливе місце займають твори авангардного напряму.

Звернімося до словника

Авангардизм (фр.avant-garde — передовий загін) — узагальнювальна назва течій сучасного музичного мистецтва, яким при­таманний розрив із традиціями класичної музики, пошук нових форм і виражальних засобів.

— Твори яких композиторів-авангардистів ви можете згадати?

Сьогодні у нас на уроці звучатиме «Кітч-музика» композитора В. Сильвестрова.

Чи відомі вам які-небудь твори В. Сильвестрова? Чи знаєте ви щось про життя й творчість композитора?

Послухаймо музикознавця.

4. Інформація музикознавця.

Валентин Сильвестров — один із найвизначніших представ­ників сучасної української музики, учень Бориса Лятошинського, лауреат багатьох премій та конкурсів, зокрема й міжнародних. Творчість композитора сформувалась у 60-ті роки XX ст. й одра­зу привернула увагу новаторством музичного мислення (авангар­дизмом). Цей напрямок простежувався у творчості композиторів А. Шнітке, Л. Грабовського, В. Годзянського та інших.

В. Сильвестров працює здебільшого в жанрах симфонічної, камерно-інструментальної, хорової та вокальної музики. Компо­зитор створив естрадні пісні та музику для дітей.

5. Слухання «Кітч-музики» (фрагменти) композитораВ. Сильвестрова.

Що являє собою фортепіанний цикл «Кітч-музики» ?

Звернімося до словника

Кітч — напрям у сучасній культурі, розрахований на масово­го споживача, характеризується безідейністю, розважальністю.

Сам автор характеризував «кітч» як щось «слабке, відкинуте, невдале», але ліричне та не іронічне.

Автор визначив вимоги до виконання твору: «Грати дуже тихо (рр) і гранично тихо (ррр), ніби здалека. Мелодію виділяти обереж­но, грати її якнайближче до акомпанементу!».

Яку характеристику образному змісту, характеру музики мож­на дати?

Які особливості композиторського стилю Валентина Сильве­строва в ньому розкриті?

Композитор приділив особливу увагу тембровій палітрі зву­чання, що висвітлювало внутрішню драматургію твору, його емоційно-образний зміст.

Його творчість характерна багатоплановістю втілення жит­тєвих явищ. Імпровізаційність поєднується в музиці з чіткістю структури та форми, а емоційна виразність — із глибиною думки.

Про свій композиторський стиль В. Сильвестров писав: «В усіх випадках... і в авангардних творах... я зробив спроби будувати фор­му, як мелодію, наповнити весь її шлях не тільки логічною, але й мелодичною напругою».

Однією з найхарактерніших ознак творчого стилю композито­ра є особлива увага до мелодії, так би мовити, наскрізна мелодизація.

З якими творами авангардного напрямку ви могли б порівняти «Кітч-музику» ?



6. Розгляд репродукції картини художника І. Марчука

«Музиканти».

  • Якими художніми засобами ство­рює образи музикантів художник?

  • Чи помітили ви спільні риси в об­разному змісті творів і творчому стилі В. Сильвестрова та І. Марчука?

  • У якому виді Мистецтва ви втіли­ли б свої враження від «Кітч-музики»?

7. Розучування української народноїпісні «Чом ти не прийшов».

При розучуванні пісні слід звернути увагу на її виконавський план.



  • Який виконавський варіант пісні І. Марчук. Музиканти ви Можете скласти?

Виконання пісні в різних виконавських варіантах (соло, дуета­ми, ансамблями).

Уявіть, що кожен із вас — керівник вокального ансамблю.



  • Придумайте супровід до пісні.

  • Які інструменти для супроводу ви оберете?

Згадайте пісні схожого образного змісту.

  • Які з них ви можете виконати?

  • Яку пісню ви виберете для аранжування в стилі авангарду?

Уявіть, що у вас діалог із митцем.

  • Кого 3 композиторів ви оберете для діалогу?

  • Що ви йому скажете?

8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  • Яке враження справила на вас музика уроку? Чи хотіли б ви розповісти про неї своїм близьким, друзям?

  • Чи є спільні риси в « Сюїті у старовинному стилі» А. Шнітке та «Кітч-музиці» В. Сильвестрова? Якщо так, то в чому во­ни полягають?

  • Що відчутно в «Кітч-музиці» — класицизм чи романтизм? Обґрунтуйте свою думку.

  • Якими засобами іншого виду мистецтва ви висвітлили б об­рази «Кітч-музики» В. Сильвестрова?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на твори су­часних композиторів.



10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Кітч-музики» (фрагменти) В. Сильвестрова.

УРОК 26

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка