Урок 1 Епіграф до уроку: «У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не зале­жить від нього!»



Сторінка9/11
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Музика в діалозі з сучасністю.

Мета. Попереднє (часткове) узагальнення матеріалу те­ми семестру «Музика в діалозі із сучасністю». По­глибити знання учнів та попередньо перевірити якість засвоєння тематичного матеріалу. Розвива­ти творчі виконавські навички учнів. Виховувати ціннісне ставлення до музики, естетичний смак, почуття прекрасного.

Музичний матеріал: В. Вавилов. «Місто золоте»; музичні твори на ви­бір учнів та

вчителя.


Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон,фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрет композитора В. Вавилова, підручни­ки «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волощина, А. В. Левченко, О, В. Мільченко), «Музичне ми­стецтво» , 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Місто золо­те» В. Вавилова.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Чи доводилося вам чути цю пісню раніше?

  • Що ви можете розповісти про історію її створення?

  • Які образи, почуття викликає у вас пісня «Місто золоте»? Музикознавець. Пісня «Місто золоте» має свою загадкову

історію, яку так ніхто цілком і не розгадав до кінця. Ця пісня про­звучала в кінофільмі «Асса» у виконанні Бориса Гребенщикова та гурту «Акваріум». Її автором уважають Володимира Вавилова, композитора й лютниста. (Докладніше див. у підручнику «Музич­не мистецтво» 8 кл. О. Волощина, А. Левченко, с. 68-69.)

Лідер групи «Акваріум», вокаліст, гітарист і автор пісень Бо­рис Гребенщиков народився в Ленінграді (1953). Дитяче захоплен­ня гітарою, на якій хлопця навчила грати бабуся, стало сенсом йо­го життя. Створений із другом дитинства гурт «Акваріум» згодом здобув визнання, популярність і з успіхом проіснував 25 років (1972-1997).



3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  • Чи хотіли бви розповісти про пісню «Місто золоте» своїм друзям?

  • Чи виникло у вас бажання заспівати цю пісню?

4. Розучування пісні «Місто золоте» В. Вавилова (першого куплету).

  • Який варіант тексту пісні ви оберете для розучування — ро­сійський чи український?

(при розучуванні слід звернути увагу на останні 3 такти куп­лету: на високу теситуру пісні, ритмічний бік мелодії, чіткість дикції.)

Уявіть, що кожен із вас — кліпмейкер.



  • До яких пісень ви зняли б свої кліпи?

5. Попереднє (часткове) узагальнення матеріалу теми семестру «Музика в діалозі із сучасністю».

Використання технологій «Мозковий штурм», «Мікрофон».



    • Як ви розумієте тему «Музика в діалозі із сучасністю»?

    • Які музичні твори минулих епох ви поставили б поряд із сучас­ними? Назвіть кілька таких творів. (Слухання творів для по­рівняння.)

    • Чому Дж. Верді називали «вихователем Італії»?

    • У чому полягає суть реформи Р. Вагнера?

    • Які особливості музичної мови, творів композиторів С. Прокоф'єва та М. Римського-Корсакова ви відзначили? Чим вони відрізняються?

(Музична вікторина «Упізнай твір, автора».)

    • Елементи яких жанрів музики поєднує композитор Дж. Герш­він у «Рапсодії у стилі блюз»?

    • Що ви можете розповісти про історію виникнення й становлен­ня жанру оперети? Яких представників цього жанру ви може­те назвати?

Гра «Упізнай музичний твір» (фрагмент оперети)

Порівняйте творчі стилі композиторів Є. Станковича, Л. Гра­бовського та В. Сильвестрова.



  • Чим вони відрізняються?

Звучання фрагментів творів згаданих композиторів. Виконання української народної пісні «Чом ти не прийшов».

а) Визначення виконавського плану пісні.

б) Виконання пісні («як на концерті»).

6. Гра «На музичній хвилі».


  • Які свої музичні проекти, презентацію музичних творів ви підготували до уроку?

Демонстрація учнями своїх музичних творів (виконання, слу­хання творів, записаних на дисках, мобільних телефонах).

Ми знову на каналі МТУ. З вами, як завжди, ведуча (ім'я уче­ниці, учня, які виступають у ролі ведучих музичного каналу).



7. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



  • Чи сподобався вам урок? Які музичні моменти ви за­пам'ятали найкраще?

  • У яких кольорах ви відобразили б музику уроку?

  • Який висновок із засвоєної теми ви можете зробити?

Сприймання, знання музики збагачують духовний світ люди­ни, формують її характер. Такий висновок зробили минулі поко­ління людей. Саме тому музика й досі веде свій давній діалог із людьми, із сучасністю. І йому немає кінця... «Усе минає, а музика вічна!» — так сказав Маестро, герой кінофільму «В бій ідуть тіль­ки старики», роль якого виконував Л. Биков.

Запам'ятайте слова видатного композитора Д. Шостаковича: «Скарби музики невичерпні, як невичерпні її можливості в май­бутньому. Вона буде вічно зростати й розвиватися».

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Поглиблювати знання про жанри й стилі музичних творів. Підготувати музичну презентацію улюблених творів.



9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Кітч-музики» В. Сильвестрова.

УРОК 27

Тема. Діалог із Бетховеном.

Мета. Поглибити знання про творчість Л. Бетховена на прикладах п'єси «Елізі» та сонати № 8 «Патетич­на». З'ясувати значення понять «класицизм», «романтизм», «музична драматургія», «сонатна форма». Розвивати образно-асоціативне мислен­ня, вміння характеризувати творчість видатного композитора як складову частину культури люд­ства, висловлювати судження про значення його творчості в житті сучасної людини та суспільства.Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до творчості Л. Бетховена, В. Ва­вилова. Виховувати естетичний смак учнів.

Музичний матеріал: Л. Бетховен «Елізі», соната № 8 «Патетична» (слу­хання); В. Вавилов «Місто золоте» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Л. Бетховена, В. Ва­вилова, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (0. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. 0. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання III частини Сонати № 14 Л. Бетховена.



2. Актуалізація музичних вражень учнів.

  • Якою є музична палітра ваших вражень, отриманих під час весняних канікул?

  • Яка музика вразила вас найбільше?

  • Що ви можете про неї розповісти?

  • Чи можете ви виконати, продемонструвати її в запису?

(Розповіді учнів про музику, музичні події канікул та виконан­ня музики за власним бажанням.)

  • Чи знайома вам музика, що зустрічала вас, коли ви заходи­ли до класу (кабінету)?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У попередніх класах упродовж багатьох уроків під час опа­нування програмного музичного матеріалу ви вже чули музи­ку композитора Л. Бетховена. Вона не раз хвилювала ваші душі, «викрешувала вогонь із ваших сердець», робила вас мужніми, ці­леспрямованішими, сильнішими.

І ось ще одна зустріч, ще один уявний діалог із композитором.

Чи дасть він вам відповідь на ваші запитання з позиції сучас­ного слухача?

Чи стане його музика опорою та надією у вашому житті? Чи зробить сильнішими, розумнішими, допитливішими? Що нового відкриє для вас фортепіанна мініатюра «Елізі» та Соната № 8?

Будемо сподіватися, що все це нам пощастить хоча б частково з'ясувати на сьогоднішньому уроці.



4. Слухання «Елізі» Л. Бетховена.

а) Вступне слово вчителя. Фортепіанна мініатюра «Елізі» Л. Бет­ховена, мелодія якої так часто звучить у наш час, відома в усьому світі.

Придивіться до мужнього обличчя ком­позитора, зазирніть у його очі — ще мить і він почне з вами розмову за допомогою сво­єї музики...

б) Слухання п'єси «Елізі». Організація роботи в групах («Фана­ти» — «Опоненти»).



  • Який характер створює музика цього твору?

  • У яких кольорах ви уявляєте його музику?

  • Як композитор розкриває характер музики, образний зміст п'єси «Елізі»?

  • У чому полягають особливості її композиції?

5. Слухання І частини Сонати № 8 («Патетичної») Л. Бетховена.

— Якими є образний зміст та характер І частини Сонати № 8?

«Патетична» соната особлива тим, що починається повільним вступом, у могутніх акордах якого висвітлено головний образ тво­ру. Він є інтонаційною основою та джерелом конфліктного прин­ципу драматургії всієї сонати.


  • Як у творі розкриті особливості сонатної форми? Вольова, бурхливо драматична та стрімка головна тема експозиції вступає в діалог із контрастною побічною темою, лірично схвильованою та дещо нерішучою, боязкою.

  • Яка важлива життєва проблема, на вашу думку, стала пред­метом цього діалогу?

  • Як би ви назвали Сонату № 8?

  • Як ви вважаєте, чому соната має програмну назву «Пате­тична»?

Звернімося до словника

Патетична (грец.pathetikos) — піднесена, пристрасна, схви­льована, сповнена пафосу.

  • Порівняйте Сонату № 8 із «Місячною сонатою» (третьою частиною), і

а) Міні-інформація музикознавця.

Сонату № 8 Л. Бетховен написав у 1799 році, вона має назву «Патетична». Цю назву творові дав сам автор, підкресливши його емоційну напруженість і драматизм.

б) Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. Як ви передасте образ­ний зміст сонати за допомогою візуальних засобів?



6. Розучування пісні В. Вавилова «Місто золоте» (другого куплету).

  • Якими є образний зміст цієї пісні, характер її музики?

  • Відтворіть образи, що є в пісні «Місто золоте», у своєму улюбленому виді образотворчого мистецтва.

  • Які пісні схожої тематики ви можете згадати та виконати?

7. Підсумок уроку.

а) Організація роботи у творчих групах: дискусія «Моя думка», використання технології «Мікрофон».



  • Яке враження справила на вас музика Л. Бетховена?

  • У яких кольорах ви уявляєте образний зміст музичних тво­рів Л. Бетховена?

  • Які проблеми нашого сьогодення, на вашу думку, відобра­зив би Л. Бетховен у своїй музиці, коли б жив у наш час?

  • У чому ваші життєві переконання співзвучні бетховенським ідеалам? ,

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відобразити образний зміст пісні «Місто золоте» в улюбленому виді мистецтва.



9.Вихідучнів із класу (кабінету) під музику, обрану за їхнім бажанням.

УРОК 28

Епіграф до уроку:
«Мистецтво Бетховена не знає меж ні в часі, ні в зем­ному просторі, ні у велетенській силі впливу на лю­дину».

Д. Шостакович

Тема. Діалог із Бетховеном (продовження).

Мета. Поглибити знання про творчість Л, Бетховена на прикладі одного з найвидатніших творів світо­вої музичної культури — Симфонії № 9. Продов­жувати уявний діалог із композитором на теми людського буття. Закріпити визначення понять « класицизм », « романтизм », « симфонія », « му­зична драматургія», «сонатна форма». Учити ви­словлювати особисту думку щодо втілення обра­зу світу в музичному мистецтві. Удосконалювати вокально-хорові навички та вміння інтерпрету­вати симфонічні твори. Формувати інтерес до світової музичної класики, творчості Д. Бетхо­вена, О. Злотника. Виховувати естетичний смак, кращі моральні якості учнів.

Музичний матеріал: Л. Бетховен. Симфонія №9 (фінал) — слухання; О. Злотник. «Родина"» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепі­ано), темброво-шумові інструменти, магніто­фон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нот­на дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, О. Злотника, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фіналу Дев'ятої симфонії Л. Бетховена.



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Музика якого композитора зустрічала вас, коли ви заходи­ли на урок?

  • Чи можете ви впізнати стиль композитора?

  • До якого жанру належить цей твір?

  • Порівняйте характер звучання музики початку уроку з ха­рактером музики пісні «Місто золоте».

(Виконання пісні «Місто золоте».)

  • Якими є образний зміст пісні «Місто золоте»?

  • До чого закликають автори цієї пісні?

  • У яких творчих роботах ви відобразили свої враження від пісні?

(Демонстрація творчих робіт учнів.)

3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.

Сьогодні ми продовжимо наш діалог з Л. Бетховеном за допо­могою його видатного новаторського твору — Симфонії № 9.

Музикою цієї симфонії композитор звертався не тільки докожної людини, а й до всього людства. Це був діалог композитораз людством, у ньому він хотів показати звучання Голосу Людства, у якому закликав через звучання хору:

«Обніміться, мільйони,

Злийтеся у Радості єдиній!».

Основні проблемні запитання нашого діалогу:



  • У чому полягає задум композитора щодо написання Симфо­нії № 9?

  • Який новаторський прийом використав Л. Бетховен у Симфонії № 9?

4. Слухання фіналу Симфонії № 9 Л. Бетховена.

а) Слово вчителя.

Дев'ята симфонія Л. Бетховена — це гімн могутності та всепереможності людського духу, це, говорячи словами музикознавця В. Стасова, «дев'ятий вал, до якого спрямувалась уся діяльність геніального симфоніста».

Сьогодні ми послухаємо, як фінал симфонії увінчує собою на­пружену боротьбу заради перемоги добра й справедливості, що триває впродовж звучання твору.

Познайомтеся з головною темою та заспівайте її як вокаліз (або з назвою нот).

б) Виконання теми.

Послухайте фінал теми та простежте за розвитком цієї теми.

в) Слухання фіналу Симфонії № 9 Л. Бетховена.



  • Яким є образний зміст фіналу симфонії?

  • Чи відчули ви Щось особливе у його звучанні?

  • Якого характеру набула тема?

Учитель. Тема радості, наспівна й сувора, велична, проста й світла за характером, легко запам'ятовується, тому що створена на народнопісенних інтонаціях.

Перший показ цієї теми Л. Бетховен доручив віолончелям і контрабасам — інструментам, що зазвичай виконують в оркестрі акомпануючу роль і не виконують кантилени — протяжної, на­співної мелодії. Поступове нагнітання нової хвилі радості у вико­нанні солістів, оркестру та хору приводить"до могутнього апофео­зу, Свободи, Братства людства в кінці твору.

Чому композитор вийшов за межі симфонічного жанру, уві­вши звучання хору, солістів?

Задумом композитора було вираження ідеї загальнолюдсько­го братства й любові. Уведення хору у фіналі — це могутній засіб, покликаний розкрити через слово бажання свободи, єднання, тор­жества щасливого людства, показати звучання Голосу Людства.

Поетичним матеріалом став фрагмент оди німецького поета Ф. Шиллера «До радості»:

«О прекрасна, божественна Радосте!

Дочко небес! Натхненна,

Ми вступаємо в твоє святилище!..

Обніміться, мільйони!

Злийтеся у Радості єдиній!».

— Чи вдалося композитору досягти мети, поєднавши симфо­нічне й хорове, вокальне звучання?

5. Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас диригент. Спробуйте передати характер музики.



6. Висновок діалогу з музикою Дев'ятої симфонії: технологія «Мікрофон».

  • Чому Л. Бетховена називають «Шекспіром мас», а симфо­нію — «дев'ятим валом», до якого «вела вся велика діяльність ге­ніального симфоніста» (О. Сєров).

  • Чому ода «До радості» із Симфонії № 9 Л. Бетховена стала європейським гімном?

— Які музичні твори композитора ви можете згадати?

7. Гра «Композитор».

Прочитайте поетичні рядки Вадима Крищенка та спробуй­те створити свою мелодію. Чи буде вона співзвучна бетховенській музиці?

Родина, родина — від батька до сина,

Від матері доні добро передам,

Родина, родина — це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям.



8. Слухання пісні «Родина» композитора О. Злотника на слова В. Крищенка.

  • Який образний зміст має ця пісня?

  • Порівняйте свою мелодію з музикою приспіву композитора О. Злотника.

  • Якими є особливості мелодії, ритму пісні «Родина»?

  • Як слід виконувати цей твір?

  • Порівняйте пісню «Родина» з одою «До радості».

  • Чи мають вони спільні риси?

  • Чи знайомі вам інші пісні українського композитора О. Злот­ника? Якщо так, то які саме?

  • Яке слово може бути ключовим для цих творів? (Єдність.)

9. Підсумок уроку.

а) Дебати «Моя думка» (групи «Фанати» — «Опоненти»). Техно­логія «Мікрофон».



    • Що нового відкрила вам музика уроку? Чи відбувся ваш діа­лог з Л. Бетховеном?

    • Чи згодні ви із задумом композитора Л. Бетховена щодо вті­лення образу світу та людського буття в Симфонії № 9?

    • Чому композитор вийшов за межі симфонічного жанру, уві­вши звучання хору, солістів?

    • Який вислів Л. Бетховена ви візьмете із собою в життя?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на симфо­нічну музику, твори Л. Бетховена.



11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента Симфонії № 9 Л. Бетховена.

УРОК 29

Тема. Життя народу у творчості Миколи Лисенка.

Мета. Поглибити знання про творчість М. Лисенка й розкрити характерні риси його камерної музи­ки на прикладах вальсу ре мінор та романсу «Безмежнеє поле». Учити висловлювати особисту дум­ку щодо відображення життя народу в музичному мистецтві. З'ясувати значення понять «камерна музика», «вальс», «романс». Розвивати образно-асоціативне мислення, вміння інтерпретувати му­зичні твори. Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до творчості М. Ли­сенка, О. Злотника, до національної класичної музики. Виховувати естетичний смак учнів.

Музичний матеріал: М.Лисенко. Вальс ре мінор, романс «Безмежнеє поле» (слухання); О. Злотник. «Родина» (вико­нання).

Типуроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон, (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів М. Лисенка, О. Злот­ника, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні О. Злотника «Родина».



2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Одна школярка написала у своєму творі «Послання неземним цивілізаціям»: «Далеким неземним цивілізаціям я послала б усі 32 сонати Бетховена. У них — уся людина, з її почуттями, емоція­ми, роздумами, мріями...».



  • Чи додали б ви до цього послання Дев'яту симфонію? Якщо так, то чому?

  • Який задум композитора Л. Бетховена та новаторські ідеї втілені у Дев'ятій симфонії?

  • Чому хоровий фінал Дев'ятої симфонії було обрано європей­ським гімном?

Послухаймо музичний твір, який став для українського наро­ду духовним гімном, що об'єднує людей.

Слухання «Молитви за Україну» М. Лисенка.



  • Чи впізнали ви музику, яка щойно прозвучала?

  • Хто є її автором?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Ви, мабуть, уже здогадалися, що наш урок буде присвячений музиці композитора М. Лисенка. А чи відбудеться діалог із компо­зитором, значною мірою залежить від вас.

Сьогодні ми познайомимося з Вальсом ре мінор та романсом «Безмежнеє поле».


  • Якими є характерні риси цих творів?

  • Чи є їм місце в сучасній музичній палітрі?

  • Що вони можуть дати сучасному слухачеві, сучасній моло­дій людині?

Такими є основні питаний для наших дебатів під час інтерпре­тації музичних творів упродовж уроку.

4. Слухання романсу «Безмежнеє поле» М. Лисенка.

До жанру романсу Микола Лисенко звертався впродовж усьо­го свого творчого життя. Це були романси на тексти віршів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, що дозволяли за допо­могою засобів музики розкривати широку палітру чуттєвих обра­зів: ліричних, драматичних, трагічних, сповнених високого гро­мадянського змісту.

Шість романсів М. В. Лисенка на вірші видатного українсько­го письменника та поета Івана Франка можна вважати справжнім вокальним циклом.

Незаперечним є той факт, що романс «Безмежнеє поле» на вірші І. Франка — перлина українського вокального мистецтва.



  • Спробуйте довести це, характеризуючи образний зміст, ха­рактер музичного романсу.

  • Яку роль відіграє акомпанемент у створенні образу роман­су? Що він підкреслює?

  • Розгляньте ілюстрацію «Безмежнеє поле». Чи співзвучна вона музиці романсу?

Загострена емоційна насиченість, бурхлива, поривчаста музи­ка романсу розкриває бентежний характер віршів.

Красива, піднесено-виразна мелодія у виконанні баритона, по­єднуючись із динамічним фортепіанним супроводом, створює об­раз вершника в пошуках долі серед безмежного простору: «Неси мене, коню, по чистому полю...»



5. Слухання Вальсу ре мінор М. Лисенка.

Інструментальна музика — особлива сторінка творчого доробку композитора М. Лисенка. У попередніх класах ви познайоми­лися з багатьма його камерними, інструментальними творами.



  • Які музичні твори М. Лисенка ви можете згадати? (Уразі потреби вчитель награє або дає прослухати фрагмен­ти творів «Експромт», «Баркарола»,)

  • Яке враження справила на вас музика вальсу ре мінор?

  • Як змінюється образний зміст цього твору?

  • У чому полягають особливості його будови?

  • У якій частині вальсу відчутно поетичність, пісенність? У якій — танцювальний порив, схвильованість? Яка із частин по­вторюється? ,

  • У якій частині домінують музичні інструменти: скрипки, мідні духові, флейта, кларнет?

  • Порівняйте два музичні твори М. Лисенка — вальс ре мінор і романс «Безмежнеє поле». Чи мають вони спільні риси?

  • Уявіть, що кожен із вас — художник. У яких кольорах, об­разах ви бачите музику М. Лисенка?

6. Розучування пісні «Родина» композитора О. Злотника (другого куплету).

При розучуванні пісні слід звернути увагу на її текст, чіткість дикції при виконанні (особливо заспіву), легкість, м'якість вико­нання (без форсування звука) приспіву.



  • Який образний зміст створює ця пісня?

  • Що в ній оспівано?

  • Якими є особливості її мелодії, ритму?

  • Які пісні своєї родини ви можете згадати та виконати?

  • Яким ви уявляєте генеалогічне дерево вашої родини?

  • Який герб ви створили б для вашої родини?

7. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.



    • Який із творів М. Лисенка, що прозвучали на уроці, став . для вас «новою сторінкою» його творчості?

    • У чому полягає значення творчості М. Лисенка для україн­ської музичної культури?

    • Образ якої з раніше виконаних пісень є близьким до образу пісні «Родина»?

    • У яких кольорах ви бачите музику уроку?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

8. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відтворити свої музичні враження в улюбленому виді мистецтва.



9.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Родина» О.Злотника.

УРОК 30

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка